Рішення

від 26.07.2022 по справі 160/4767/22

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 липня 2022 року Справа № 160/4767/22

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Бондар М.В.

при секретарі судового засідання Букрєєвій К.Е.

за участі:

представника позивача Ісаєва В.Ю.

представника відповідача Бірсана П.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Дніпрі адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ДДС+» до Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ДДС+» (далі ТОВ «ДДС+», позивач) звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків (далі Східне міжрегіональне управління ДПС по роботі з ВПП, відповідач) в якій позивач просить визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 15.09.2021 року №300/32-00-07-01-03-29, №301/32-00-07-01-03-29, прийняті Східним міжрегіональним управлінням ДПС по роботі з великими платниками податків.

В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що фахівцями Головного управління ДПС у Донецькій області проведена фактична перевірка ТОВ «ДДС+», за результатами якої складено акт №8288/05/99/3200/09/40334224 від 11.08.2021. Згідно з даним актом перевіркою встановлено порушення ТОВ «ДДС+» вимог пункту 12 статті 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», пункту 85.2 статті 85 Податкового кодексу України. 15.09.2021 року Східним міжрегіональним управлінням ДПС по роботі з великими платниками податків на підставі акту перевірки від 11.08.2021 прийнято такі податкові повідомлення-рішення: №300/32-00-07-01-03-29 про застосування до ТОВ «ДДС+» штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) у розмірі 1020 грн за не надання у повному обсязі контролюючому органу документів, пов`язаних з предметом перевірки; №301/32-00-07-01-03-29 про застосування до ТОВ «ДДС+» штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) у розмірі 1921240,28 грн за не ведення обліку товарних запасів за місцем реалізації у порядку, встановленому законодавством. Позивач зазначив, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення винесено необгрунтовано та безпідставно. Позивачем на запит контролюючого органу були надані запитувані первинні документи, на підставі яких можливо було провести перевірку та визначити рух та облік товарів за місцем реалізації. Проте, Головним управлінням ДПС у Донецькій області не були враховані надані документи, в порушення чинного законодавства самостійно проведено інвентаризацію товарно-матеріальних цінностей та складено Додаток №3 до акту перевірки Відомість про результати перевірки щодо повноти оприбуткування, реалізації та фактичних залишків запасів (товарно-матеріальних цінностей)», який не був вручений позивачу. Також Головним управлінням ДПС у Донецькій області неправомірно залишено заперечення ТОВ «ДДС+» від 13.09.2021 на акт фактичної перевірки від 11.08.2021 без розгляду через пропущення строку їх подання, хоча позивачем у встановлені строки надані заперечення та такі заперечення і надані документи вважаються невід`ємною частиною матеріалів перевірки та мали бути враховані при винесення оскаржуваних податкових повідомлень-рішень. Таким чином, податкові повідомлення-рішення є протиправними та підлягають скасуванню.

Ухвалою суду від 05.04.2022 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження з призначенням підготовчого засідання на 04.05.2022.

04.05.2022 оголошено перерву у підготовчому засіданні до 24.05.2022 року, у зв`язку з необхідністю отримання відзиву.

09.05.2022 року від представник відповідача на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому останній зазначає, що ГУ ДПС у Донецькій області на підставі наказу від 03.08.2021 № 1328-п проведена фактична перевірка оптового складу, що належить ТОВ «ДДС+», розташованого за адресою: Донецька область, м. Маріуполь, вул. Митрополитська, буд. 4, за результатами якої складений акт від 11.08.2021 № 8288/05/99/3200/09/40334224. Перевіркою встановлено факти неведення в порядку, встановленому законодавством, обліку товарних запасів, що знаходяться у місці продажу (господарському об`єкті) на загальну суму 960 620,14 грн, чим порушено вимоги пункту статті 12 статті 3 Закону України «Про застосування реєстраторів рахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування і послуг». Також перевіркою встановлено факти ненадання платником податків контролюючому органу на письмовий запит від 03.08.2021 оригіналів документів чи їх копій при здійсненні податкового контролю. За розглядом матеріалів перевірки Східним міжрегіональним управлінням ДПС по роботі з ВПП до ТОВ «ДДС+» застосовані штрафні санкції на загальну суму 1 922 260,28 грн, а саме: 1020 грн. - за ненадання платником податків контролюючим органам оригіналів документів чи їх копій при здійсненні податкового контролю (ППР від 15.09.2021 №300/32-00-07-01-03-29); 1 921 240,28 грн. (960620,14 грн. х 2) - за неведення у встановленому порядку обліку товарів, що знаходяться у місці продажу (господарському об`єкті) (ППР від 15.09.2021 №301/32-00-07-01-03-29). Відповідачем зазначено, що Східне міжрегіональне управління ДПС по роботі з ВПП діяло лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

24.05.2022 року продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів та оголошено перерву у підготовчому засіданні до 09.06.2022 року.

02.06.20221 року представником позивача надано до суду відповідь на відзив, в якій останній підтримав доводи, викладені в позовній заяві.

09.06.2022 року оголошено перерву у підготовчому засіданні до 29.06.2022 року.

29.06.2022 року закрито підготовче провадження та призначено розгляд справи по суті на 13.07.2022 року.

13.07.2022 року в судовому засіданні оголошено перерву до 27.07.2022 року.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, просив суд задовольнити позов в повному обсязі. Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечував та просив суд відмовити в задоволенні позову.

Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши подані документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що наказом Головного управління ДПС у Донецькій області від 03.08.2021 № 1328-п «Про проведення фактичної перевірки ТОВ «ДДС+» на підставі вимог статті 19-1, статті 20, статті 75, підпункту 80.2.5 пункту 80.2. статті 80 Податкового кодексу України, з метою здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, пального постановлено провести фактичну перевірку ТОВ «ДДС+» (ЄДРІЮУ 4033-1224) за адресою: Донецька область, м. Маріуполь, вул. Митрополитська, 4 з 03.08.2021 тривалістю не більше 10 діб; перевірку провести за період діяльності з 01.01.2021 по 12.08.2021 з метою здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального, та контролю за дотриманням платником податків порядку здійснення обігу підакцизних товарів.

За результатами перевірки складено акт № 8288/05/99/3200/09/42152757 від 11.08.2021, у висновках якого встановлено порушення вимог пункту 12 статті 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», пункту 85.2 статті 85 Податкового кодексу України.

30.08.2021 ТОВ «ДДС+» отримано акт перевірки від 11.08.2021 року, що підтверджується копією відповідного поштового конверту та скріншотом сторінки офіційного сайту АТ «УКРПОШТА» з результатами пошуку поштового відправлення 8755528541488.

13.09.2021 ТОВ «ДДС+», не погодившись з висновками перевірки, зазначеними в акті від 11.08.2021 №8288/05/99/3200/09/42152757, подало до Головного управління ДПС у Донецькій області заперечення на такий акт з копіями первинних документів, що підтверджують ведення ТОВ «ДДС+» обліку товарних запасів за період, що підлягав перевірці.

14.09.2021 Головне управління ДПС у Донецькій області листом №11019/05-99-01-14 «Про розгляд заперечення» повідомило про залишення заперечень ТОВ «ДДС+» без розгляду.

21.09.2021 ТОВ «ДДС+» отримано такий лист, що підтверджується копією відповідного поштового конверту та скріншотом сторінки офіційного сайту АТ «УКРПОШТА» з результатами пошуку поштового відправлення 8755528964583.

15.09.2021 Східним міжрегіональним управлінням ДПС по роботі з ВПП на підставі акту перевірки від 11.08.2021 прийнято податкові повідомлення-рішення:

- №300/32-00-07-01-03-29 про застосування до ТОВ «ДДС+» штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) у розмірі 1020 грн за не надання у повному обсязі контролюючому органу документів, пов`язаних з предметом перевірки;

- №301/32-00-07-01-03-29 про застосування до ТОВ «ДДС+» штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) у розмірі 1921240,28 грн за не ведення обліку товарних запасів за місцем реалізації у порядку, встановленому законодавством.

20.09.2021 TOB «ДДС+» отримано податкові повідомлення-рішення від 15.09.2021 №300/32-00-07-01-03-29, №301/32-00-07-01-03-29, що підтверджується копією відповідного поштового конверту та скріншотом офіційного сайту АТ «УКРПОШТА» з результатами пошуку поштового відправлення 4903101762607.

29.09.2021 ТОВ «ДДС+», не погодившись з податковими повідомленнями-рішеннями №300/32-00-07-01-03-29, №301/32-00-07-01-03-29, подало до Державної податкової служби України скаргу на такі податкові повідомлення-рішення.

12.01.2022 Державною податковою службою України за результатами розгляду такої скарги прийнято рішення №481/6/99-00-06-03-02-06 про результати розгляду скарги, яким оскаржувані податкові повідомлення рішення від 15.09.2021 №300/32-00-07-01-03-29, №301/32-00-07-01-03-29 - залишено без змін, а скаргу ТОВ «ДДС+» - без задоволення.

Не погоджуючись із вказаними податковим повідомленнями-рішеннями, позивач звернувся за захистом своїх прав з адміністративним позовом до суду.

Вирішуючи спір по суті позовних вимог суд зазначає наступне.

На підставі пункту 12 статті 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», суб`єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для виконання платіжної операції зобов`язані: вести в порядку, встановленому законодавством, облік товарних запасів, здійснювати продаж лише тих товарів, що відображені в такому обліку; порядок та форма обліку товарних запасів для фізичних осіб - підприємців, у тому числі платників єдиного податку, встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику; при цьому суб`єкт господарювання зобов`язаний надати контролюючим органам на початок проведення перевірки документи (у паперовій або електронній формі), що підтверджують облік та походження товарних запасів (зокрема, але не виключно, документи щодо інвентаризації товарних запасів, документи про отримання товарів від інших суб`єктів господарювання та/або документи на внутрішнє переміщення товарів), які на момент перевірки знаходяться у місці продажу (господарському об`єкті).

Згідно зі статтею 20 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» до суб`єктів господарювання, що здійснюють реалізацію товарів, які не обліковані у встановленому порядку, та/або не надали під час проведення перевірки документи, які підтверджують облік товарів, що знаходяться у місці продажу (господарському об`єкті), за рішенням контролюючих органів застосовується фінансова санкція у розмірі вартості таких товарів, які не обліковані у встановленому порядку, за цінами реалізації, але не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідно до підпункту 20.1.6 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право запитувати та вивчати під час проведення перевірок первинні документи, що використовуються в бухгалтерському обліку, регістри, фінансову, статистичну та іншу звітність, пов`язану з обчисленням і сплатою податків, зборів, платежів, виконанням вимог законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи.

Пунктом 85.2 статті 85 Податкового кодексу України встановлено, що платник податків зобов`язаний надати посадовим (службовим) особам контролюючих органів у повному обсязі всі документи, що належать або пов`язані з предметом перевірки. Такий обов`язок виникає у платника податків після початку перевірки.

На підставі пункту 121.1. статті 121 Податкового кодексу України незабезпечення платником податків зберігання первинних документів, облікових та інших регістрів, бухгалтерської та статистичної звітності, інших документів з питань обчислення і сплати податків та зборів протягом установлених статтею 44 цього Кодексу строків їх зберігання та/або ненадання платником податків контролюючим органам оригіналів документів (крім документів, отриманих з Єдиного реєстру податкових накладних) чи їх копій при здійсненні податкового контролю у випадках, передбачених цим Кодексом, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 1020 гривень.

03.08.2021 у перший день перевірки, головним державним ревізором-інспектором Нестерцевою В.В. і головним державним ревізором-інспектором Федотовим М.М. передано ТОВ «ДДС+» запит від 03.08.2021 про надання до 06.08.2021 копії наступних документів:

- Х-звіт;

- реєстраційне посвідчення на реєстратор розрахункових операцій;

- довідку про опломбування реєстратора розрахункових операцій;

- книгу обліку розрахункових операцій на реєстратор розрахункових операцій;

- розрахункові книжки;

- касову книгу;

- контрольні стрічки;

- накладні, товарно-транспортні накладні, сертифікати відповідності на товар, що реалізується, та інші документи, що свідчать про ведення обліку товарів, що реалізуються, за місцем їх реалізації чи зберігання;

- регістри бухгалтерських рахунків за період з 01.01.2021 до 12.08.2021, що підтверджують відображення обліку товарів, що реалізуються;

- залишки товару станом на 01.08.2021 та 03.08.2021.

04.08.2021 ТОВ «ДДС» направило на офіційну адресу електронної пошти Головного управління ДПС у Донецькій області dn.official@tax.gov.ua листи №04/08 та №04/08-1 з копію ліцензії на право оптової торгівлі алкогольними напоями і довідки про внесення місця зберігання алкогольних напоїв до Єдиного державного реєстру, копії видаткових накладних і товарно-транспортних накладних щодо надходження товарів на склад ТОВ «ДДС+» від постачальників, а також реєстри запитуваних первинних документів (видаткових і товарно-транспортних накладних, вантажних митних декларацій тощо), які підтверджують ведення ТОВ «ДДС» обліку товарних запасів за перевіряємий період у повному обсязі.

Тими ж листами ТОВ «ДДС» повідомило, що у місці перевірки готівкові розрахунки не проводяться, тому Х-звіт, реєстраційне посвідчення на реєстратор розрахункових операцій, довідка про опломбування реєстратора розрахункових операцій, книга обліку розрахункових операцій на реєстратор розрахункових операцій, розрахункові книжки, касова книга і контрольні стрічки відсутні.

Водночас, враховуючи значний обсяг запитуваних первинних документів та з огляду на їх відсутність за місцем проведення перевірки і централізоване ведення бухгалтерського обліку за місцезнаходженням ТОВ «ДДС» у м. Дніпрі, що у цілому потребувало значно більшого часу на підготовку таких документів для надання до перевірки, ніж вказано у запиті, ТОВ «ДДС» запропонувало визначити меншу кількість необхідних первинних документів, які слід надати до перевірки, вибравши будь-які, виходячи з їх переліку, що зазначений у наданих реєстрах.

05.08.2021, 10.08.2021, 11.08.2021 ТОВ «ДДС», направило на офіційну адресу електронної пошти Головного управління ДПС у Донецькій області dn.official@tax.gov.ua листи №05/08, №05/08-1, №10/08, №11/08 з частиною запитуваних первинних документів (видаткових і товарно-транспортних накладних, всіх наявних вантажних митних декларацій).

В акті фактичної перевірки від 11.08.2021 Головне управління ДПС у Донецькій області підтвердило отримання від ТОВ «ДДС» зазначених вище листів з копіями частини запитуваних до перевірки первинних документів та реєстрами запитуваних первинних документів, які підтверджують ведення ТОВ «ДДС» обліку товарних запасів за перевіряємий період.

11.08.2021 головним державним ревізором-інспектором Нестерцевою В.В. і головним державним ревізором-інспектором Федотовим М.М. складено акт №654/05/99/09/01/40334224 про ненадання ТОВ «ДДС+» у повному обсязі первинних документів, що підтверджують облік та оприбуткування товарних запасів, що знаходяться в реалізації за адресою вул. Митрополитська, 4, м. Маріуполь, Донецька область та зазначені у додатку № 3 до акту перевірки Відомість про результати перевірки щодо повноти оприбуткування, реалізації та фактичних залишків запасів (товарно-матеріальних цінностей)»: видаткових накладних, товарно-транспортних накладних, інших документів, пов`язаних з надходженням товару.

В акті від 11.08.2021 зазначено, що під час проведення перевірки здійснено інвентаризацію фактичних залишків товарно-матеріальних цінностей, за результатами якої встановлено наявність в реалізації алкогольних напоїв на суму 1204625,83 грн., перелік яких вказано у додатку № 3 до акту перевірки.

Відповідно до підпункту 20.1.9 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право вимагати під час проведення перевірок від платників податків, що перевіряються, проведення інвентаризації основних засобів, товарно-матеріальних цінностей, коштів, зняття залишків товарно-матеріальних цінностей, готівки з використанням інформації та документів щодо результатів такої інвентаризації за наслідками таких перевірок або під час наступних заходів податкового контролю.

З 01.01.2015 порядок проведення інвентаризації активів і зобов`язань юридичних осіб, створених відповідно до законодавства України, незалежно від їх організаційно-правових форм і форм власності, та оформлення її результатів регулюється Положенням про інвентаризацію активів та зобов`язань, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 02.09.2014 № 879.

Згідно з пунктами 4, 5 розділу 1, пунктами 1, 5, 6, 14, 16, 18, 19 розділу 2, пункту 1 розділу 4 Положення про інвентаризацію активів та зобов`язань проведення інвентаризації забезпечується власником (власниками) або уповноваженим органом (посадовою особою), який здійснює керівництво підприємством відповідно до законодавства та установчих документів. Інвентаризація проводиться з метою забезпечення достовірності даних бухгалтерського обліку та фінансової звітності підприємства. Під час інвентаризації активів і зобов`язань перевіряються і документально підтверджуються їх наявність, стан, відповідність критеріям визнання і оцінка. При цьому, серед іншого, забезпечуються виявлення фактичної наявності активів та установлення лишку або нестачі активів шляхом зіставлення фактичної їх наявності з даними бухгалтерського обліку.

Для проведення інвентаризації на підприємстві розпорядчим документом керівника підприємства створюється інвентаризаційна комісія з представників апарату управління підприємства, бухгалтерської служби та досвідчених працівників підприємства, які знають об`єкт інвентаризації, ціни та первинний облік (інженери, технологи, механіки, виконавці робіт, товарознавці, економісти, бухгалтери). Інвентаризаційну комісію очолює керівник підприємства (його заступник) або керівник структурного підрозділу підприємства, уповноважений керівником підприємства. У разі проведення інвентаризації на підставі належним чином оформленого документа органу, який відповідно до закону має право вимагати проведення такої інвентаризації, посадові особи відповідного органу (за їх згодою) можуть бути присутні при проведенні інвентаризації.

До початку перевірки фактичної наявності активів завершується обробка всіх документів щодо руху активів та формуються останні на момент інвентаризації реєстри прибуткових і видаткових документів або звіти про рух активів. Матеріально відповідальні особи дають в інвентаризаційному описі розписки про те, що до початку інвентаризації всі прибуткові та видаткові документи на активи здані в бухгалтерію, що всі цінності, які надійшли під їх відповідальність, оприбутковані, а ті, що вибули, списані.

Інвентаризаційні описи, акти інвентаризації, звіряльні відомості оформлюються відповідно до вимог, установлених Положенням про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88, для первинних документів з урахуванням обов`язкових реквізитів та вимог, передбачених Положенням про інвентаризацію активів та зобов`язань. Акти інвентаризації заповнюються з урахуванням об`єктів інвентаризації, при цьому мають бути забезпечені їх ідентифікація та співставлення з даними бухгалтерського обліку. Інвентаризаційні описи (акти інвентаризації) підписуються всіма членами інвентаризаційної комісії та матеріально відповідальними особами. При цьому матеріально відповідальні особи дають розписку, в якій підтверджується, що перевірка активів відбулася в їх присутності, у зв`язку з чим претензій до членів комісії вони не мають, та що вони приймають на відповідальне зберігання перелічені в описі активи.

Після закінчення інвентаризації оформлені інвентаризаційні описи (акти інвентаризації) здаються до бухгалтерської служби для перевірки, виявлення і відображення в обліку результатів інвентаризації. При цьому кількісні та цінові показники за даними бухгалтерського обліку проставляються проти відповідних даних інвентаризаційного опису і шляхом співставлення виявляються розходження між даними інвентаризації і даними обліку. Також бухгалтерська служба підприємства проводить перевірку всіх підрахунків у інвентаризаційних описах (актах інвентаризації).

Висновки щодо виявлених розбіжностей між фактичною наявністю активів і зобов`язань і даними бухгалтерського обліку, які наводяться в звіряльних відомостях, та пропозиції щодо їх врегулювання відображаються інвентаризаційною комісією у протоколі, що складається після закінчення інвентаризації і передається на розгляд та затвердження керівнику підприємства.

Отже, чинне законодавство України не передбачає повноважень контролюючих органів як самостійно проводити інвентаризації товарно-матеріальних цінностей платників податків, так і використовувати результати таких інвентаризацій під час ухвалення рішень за наслідками відповідних перевірок.

Матеріали справи свідчать, що під час проведення перевірки інвентаризація товарно-матеріальних цінностей у порядку, визначеному чинним законодавством України, проведена не була.

Разом із тим фахівці Головного управління ДПС у Донецькій області за відсутності належним чином оформлених документів з результатами інвентаризації, дійшли необгрунтованого висновку про не ведення ТОВ «ДДС+» обліку товарних запасів на суму 960620,14 грн., про що зазначили в акті перевірки від 11.08.2021.

Водночас такий висновок не відповідає фактичним обставинам справи і спростовується наявними первинними документами, копії та реєстри яких надані до матеріалів справи, Головного управління ДПС у Донецькій області як разом із листами від 04.08.2021, від 05.08.2021, від 10.08.2021, від 11.08.2021, направленими на офіційну адресу електронної пошти Головного управління ДПС у Донецькій області dn.official@tax.gov.ua, так і разом із запереченнями ТОВ «ДДС+» від 13.09.2021 на акт перевірки від 11.08.2021.

При цьому позивачем зазначено, що надання запитуваних документів безпосередньо під час проведення перевірки не у повному обсязі пояснюється значним обсягом таких документів, відсутністю їх у місці проведення перевірки через централізоване ведення бухгалтерського обліку за місцезнаходженням ТОВ «ДДС» у м. Дніпрі та обмеженими строками надання зазначених документів.

Суд враховує позиці, викладену в постанові від 11.06.2020 у справі № 815/1322/16, де Верховний Суд зазначив, що сама по собі відсутність на момент перевірки контролюючим органом накладних за місцем реалізації чи зберігання товарів, за умови, що ці товари належним чином обліковані відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та Положення (стандарту) бухгалтерського обліку, не є підставою для застосування фінансової санкції, передбаченої статтею 20 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».

Проте наведені обставини, правові позиції Верховного Суду та надані під час перевірки документи не були враховані: Головним управлінням ДПС у Донецькій області під час складання акту перевірки від 11.08.2021; Східним міжрегіональним управлінням ДПС по роботі з великими платниками податків під час прийняття податкових повідомлень-рішень № 300/32-00-07-01-03-29, № 301/32-00-07-01-03-29; Державною податковою службою України під час розгляду скарги ТОВ «ДДС+» на такі податкові повідомлення-рішення.

Окремо слід звернути увагу на неправомірність залишення Головним управлінням ДПС у Донецькій області заперечень ТОВ «ДДС+» від 13.09.2021 на акт фактичної перевірки від 11.08.2021 без розгляду через пропущення строку їх подання.

Згідно з пунктом 86.7 статті 86 Податкового кодексу України заперечення та додаткові документи щодо акту перевірки платник податків може подати протягом 10 робочих днів з дня, наступного за днем отримання акта. Такі заперечення та документи вважаються невід`ємною частиною матеріалів перевірки.

Акт перевірки від 11.08.2021 направлено Головним управлінням ДПС у Донецькій області на адресу ТОВ «ДДС+» поштовим відправленням 8755528541488, яке фактично отримано ТОВ «ДДС+» 30.08.2021 року, що підтверджується даними офіційного сайту АТ «УКРПОШТА» за результатами пошуку поштового відправлення 8755528541488.

Водночас за даними Головного управління ДПС у Донецькій області у повідомленні про вручення ТОВ «ДДС+» такого поштового відправлення датою такого вручення зазначене 27.08.2021.

Отже, АТ «УКРПОШТА» допустило зазначення різних даних про дату вручення ТОВ «ДДС+» поштового відправлення 8755528541488: на офіційному сайті АТ «УКРПОШТА», що знаходиться у загальному відкритому доступі - 30.08.2021, у повідомленні про вручення поштового відправлення, наявного лише у Головному управлінні ДПС у Донецькій області - 27.08.2021.

Відповідно до пункту 2 Правил надання послуг поштового зв`язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 № 270 «Про затвердження Правил надання послуг поштового зв`язку», повідомлення про вручення поштового відправлення, поштового переказу - це повідомлення, яким оператор поштового зв`язку доводить до відома відправника чи уповноваженої ним особи інформацію про дату вручення реєстрованого поштового відправлення.

Оскільки повідомлення про вручення поштового відправлення призначене лише відправнику такого поштового відправлення, яким у даному випадку є Головне управління ДПС у Донецькій області, та надсилається йому оператором поштового зв`язку без участі отримувача поштового відправлення, яким у даному випадку є ТОВ «ДДС+», то ТОВ «ДДС+» при визначенні строку подання заперечень на акт перевірки від 11.08.2021 керувалося фактичною датою отримання такого поштового відправлення представником ТОВ «ДДС+» - 30.08.2021, що співпадала з відповідною датою, зазначеною на офіційному сайті АТ «УКРПОШТА».

Ухвалюючи рішення про залишення заперечень ТОВ «ДДС+» без розгляду через пропущення строку їх подання Головне управління ДПС у Донецькій області володіло інформацією про фактичну дату отримання ТОВ «ДДС+» акту перевірки від 11.08.2021, зазначену АТ «УКРПОШТА» на його офіційному сайті та ТОВ «ДДС+» у наданих запереченнях, проте не врахувало такі обставини під час ухвалення такого рішення.

Не звернули належної уваги на таку обставину й Східне міжрегіональне управління ДПС по роботі з ВПП під час прийняття оскаржуваних податкових повідомлень - рішень та Державна податкова служба України під час розгляду скарги ТОВ «ДДС+» на такі податкові повідомлення-рішення.

Разом з тим підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 Податкового кодексу України передбачено, що податкове законодавство України ґрунтується, серед іншого, на принципі презумпція правомірності рішень платника податку в разі, якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов`язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу.

Відповідно до пункту 56.21 статті 56 Податкового кодексу України у разі коли норма Податкового кодексу України чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі Податкового кодексу України, або коли норми різних законів чи різних нормативно-правових актів, або коли норми одного і того ж нормативно-правового акта суперечать між собою та припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов`язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу, рішення приймається на користь платника податків.

З цього приводу Верховний Суд у постанові від 10.02.2021 у справі № 380/671/20 сформував таку правову позицію.

У положеннях підпункту 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 Податкового кодексу України мова йде не лише про загальнообов`язкове усунення юридичних колізій, яке є одночасно і правом (повноваженням), і процесуальним обов`язком суду при звичайному (безвідносно до виду правовідносин) правозастосуванні. Мова про порядок вирішення ситуацій, у яких стикаються (конфліктують) інтереси платника податків і контролюючого органу, а норми податкового права, що регулюють такі правовідносини, прямо чи внаслідок їх тлумачення, а також у своїй сукупності, не є однозначними та допускають множинне трактування їхніх прав та обов`язків, внаслідок якого можливе вирішення справи як на користь платника, так і проти нього.

Презумпція сформульована як принцип. Саме таким чином встановлено найвищий ступінь її імперативності. Крім того, презумпція також закріплена як спеціальна норма у пункті 56.21 статті 56 Податкового кодексу України, що означає безумовне її врахування при вирішенні спорів, що регулюються означеною статтею.

Сама юридична конструкція норми пункту 56.21 статті 56 Податкового кодексу України дає підстави стверджувати, що презумпція застосовна не лише у ситуації прямої суперечності норм, але й у будь-якій іншій ситуації невизначеності в процесі правозастосування. Для її застосування необхідно і достатньо виявлення двох або більше альтернативних варіантів правомірної поведінки, обравши найвигідніший для себе з яких платник має почуватися захищеним від можливих негативних наслідків як з боку контролюючого органу, так і суду. Більше того, наведеною нормою охоплюються не лише очікування платника, запровадженням у податковому законодавстві цієї презумпції як принципу (основної засади) накладається відповідний таким очікуванням обов`язок вибору визначеного нею варіанту поведінки і контролюючим органом, і судом. При цьому тягар доведення хибності (відсутності правових підстав) обраного платником варіанту поведінки покладається законом на контролюючий орган.

Отже, з огляду на встановлений Податковим кодексом України принцип презумпції правомірності рішень платника податку, ухвалене Головним управлінням ДПС у Донецькій області рішення про залишення заперечень ТОВ «ДДС+» на акт перевірки від 11.08.2021 без розгляду є неправомірним, а всі надані ТОВ «ДДС+» разом з такими запереченнями первинні документи (видаткові та товарно-транспортні накладні, вантажні митні декларації тощо) за правилами пункту 86.7 статті 86 Податкового кодексу України є невід`ємною частиною матеріалів оскаржуваної перевірки та повинні враховуватися під час прийняття оскаржуваних податкових повідомлень- рішень.

Таким чином, враховуючи, що інформація, зазначена в акті фактичної перевірки від 11.08.2021, в частині виявлення порушень чинного законодавства України з боку ТОВ «ДДС+», не відповідає дійсності, а наведені вище обставини помилково не враховані Головним управлінням ДПС у Донецькій області, Східним міжрегіональним управлінням ДПС по роботі з ВПП і Державною податковою службою України, такий акт перевірки не міг бути підставою для прийняття контролюючим органом податкових повідомлень-рішень від 15.09.2021 № 300/32-00-07-01-03-29, № 301/32-00-07-01-03-29 про нарахування ТОВ «ДДС+» фінансових санкцій.

Обираючи спосіб захисту порушеного права, слід зважати на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. У пункті 145 рішення від 15.11.1996 у справі «Чахал проти Об`єднаного Королівства» (Chahal v. the United Kingdom, (22414/93) Європейський суд з прав людини зазначив, що згадана норма гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни.

Сутність даної статті зводиться до вимоги надати заявникові такі міри правового захисту на національному рівні, що дозволили б компетентному державному органові розглядати по суті скарги на порушення положень Конвенції й надавати відповідний судовий захист. Крім того, Європейський суд з прав людини указав на те, що вимоги статті 13 Конвенції можуть забезпечуватися всією сукупністю засобів, що передбачаються національним правом.

Стаття 13 вимагає, щоб норми національного правового засобу стосувалися сутності «небезпідставної заяви» за Конвенцією та надавали відповідне відшкодування. Зміст зобов`язань за статтею 13 також залежить від характеру скарги заявника за Конвенцією. Тим не менше, засіб захисту, що вимагається згаданою статтею повинен бути ефективним як у законі, так і на практиці, зокрема, у тому сенсі, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (пункт 75 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Афанасьєв проти України» від 05.04.2005 (заява № 38722/02)).

Отже, «ефективний засіб правового захисту» у розумінні статті 13 Конвенції повинен забезпечити поновлення порушеного права і одержання особою бажаного результату.

Винесення рішень, які не призводять безпосередньо до змін в обсязі прав та забезпечення їх примусової реалізації, не відповідає зазначеній міжнародній нормі.

Серед критеріїв оцінювання судом рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень, які одночасно є принципами адміністративної процедури, є принцип законності, що закріплений у частині 2 статті 19 Конституції України, відповідно до якого органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Відтак, усі рішення та дії суб`єкта владних повноважень мають підзаконний характер, тобто повинні бути прийняті (вчинені) на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що визначені законом.

Згідно зі статтею 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно- правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Зазначені критерії є і вимогами для суб`єкта владних повноважень, який приймає відповідне рішення, вчинює дії чи допускає бездіяльність.

Відповідно до статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Також слід враховувати правову позицію, викладену в рішенні Європейського суду з прав людини від 23.07.2002 у справі «Компанія «Вестберґа таксі Актіеболаґ» та Вуліч проти Швеції», згідно якої адміністративні суди, які розглядають скарги заявників стосовно рішень податкового органу, мають повну юрисдикцію у цих справах та повноваження скасувати оскаржені рішення. Справи мають бути розглянуті на підставі поданих доказів, а довести наявність підстав, передбачених відповідними законами для призначення податкових штрафів, має саме податковий орган.

Проте Східним міжрегіональним управлінням ДПС по роботі з ВПП, як суб`єктом владних повноважень, не доведено наявність достатніх і обґрунтованих підстав та правомірність прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень.

Таким чином такі рішення не відповідають вимогам статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки прийняті контролюючим органом передчасно, не обґрунтовано, тобто без урахування усіх обставин, що мають значення для їх прийняття.

Враховуючи викладене, оскаржувані податкові повідомлення-рішення є безпідставними, протиправними і такими, що підлягають скасуванню.

Отже, виходячи із заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, оцінки поданих сторонами доказів за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, виходячи з наведених висновків в цілому, суд доходить висновку, що позов підлягає задоволенню.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат відповідно до статті 139 КАС України, суд виходить із того, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем при зверненні до суду понесені судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору за подання адміністративного позову до суду в розмірі 24 810 грн, що документально підтверджується платіжним дорученням №2024 від 30.03.2022 року.

Отже, на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача підлягає стягненню сплачений судовий збір у розмірі 24 810 грн.

Керуючись статтями 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ДДС+» (адреса: пров. Біологічний, 2А, м. Дніпро, 49000; ідентифікаційний код в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України: 403334224) до Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків (адреса: пр. О.Поля, 57, м. Дніпро, 49600; ідентифікаційний код в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України: 43968079) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків від 15.09.2021 року №300/32-00-07-01-03-29, №301/32-00-07-01-03-29.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ДДС+» за рахунок бюджетних асигнувань Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків судові витрати у розмірі 24 810 (двадцять чотири тисячі вісімсот десять) гривень 00 копійок.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржено в порядку та строки, передбачені статтями 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення в повному обсязі складено 08.08.2022 року.

Суддя М.В. Бондар