Рішення

від 07.08.2022 по справі 300/2437/22

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"08" серпня 2022 р. справа № 300/2437/22

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Могили А.Б., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Івано-Франківського обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю до Товариства з обмеженою відповідальністю "Охоронне агентство "ССБ" про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені,-

ВСТАНОВИВ:

Івано-Франківське обласне відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю звернулося в суд із позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Охоронне агентство "ССБ" про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені в розмірі 77206,68 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що на думку позивача Товариство з обмеженою відповідальністю "Охоронне агентство "ССБ" в порушення статей 19, 20 Закону України "Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні" не сплатило адміністративно-господарські санкції за робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда та не зайняте ним у 2021 році в розмірі 74294,12 грн., пеню нараховану за несвоєчасну сплату адміністративно-господарських санкцій в розмірі 2912,56 грн. Загальна сума несплачених адміністративно-господарських санкцій та пені становить 77206,68 грн.

Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 27.06.2022 відкрито провадження за вказаним позовом, справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Згідно ухвали суду від 22.07.2022 в задоволенні клопотання відповідача про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін, відмовлено.

Відповідач скористався правом подання відзиву на позовну заяву, який надійшов до суду 20.07.2022. В обґрунтування заперечень зазначив, що відповідач є суб`єктом охоронної діяльності, на якого поширюється дія норм Закону України "Про охоронну діяльність". При працевлаштуванні осіб з інвалідністю підлягає застосуванню норма закону прийнята пізніше, зокрема частина 6 статті 11 Закон України "Про охоронну діяльність", оскільки Закон України "Про охоронну діяльність" від 22.03.2012 №4616-VI прийнято пізніше від Закону України "Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні" від 21.03.1991 №875-ХІІ. Обґрунтував, що враховуючи приписи вказаної статті Закону України "Про охоронну діяльність", кількість штатних працівників відповідача, не задіяних безпосередньо у заходах охорони, в 2021 році не перевищувала 5 чоловік, тому обов`язку з працевлаштування осіб з інвалідністю в кількості одного робочого місця у відповідача не виникало. Вважає, що застосування до відповідача адміністративно-господарських санкцій і пені є безпідставним, оскільки відповідачем не порушено норм чинного законодавства. В задоволенні позову просив відмовити (а.с.28-31).

Суд, розглянувши відповідно до вимог статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, дослідивши докази і письмові пояснення, викладених у заяві по суті справи, встановив наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Охоронне агентство "ССБ" є юридичною особою, зареєстрованою в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, яка здійснює господарську діяльність та використовує найману працю.

Основним видом діяльності Товариства з обмеженою відповідальністю "Охоронне агентство "ССБ" є діяльність приватних охоронних служб (а.с.32, 33).

Відповідно до штатного розпису Товариства з обмеженою відповідальністю "Охоронне агентство "ССБ", в 2021 році 12 із 17 працівників займали посади охоронців (а.с.34).

Відповідач на виконання вимог частини 9 статті 19 Закону України "Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні" подав до Івано-Франківського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів Звіт про зайнятість і працевлаштування осіб з інвалідністю за 2021 рік, згідно якого середньооблікова чисельність штатних працівників облікового складу Товариства з обмеженою відповідальністю "Охоронне агентство "ССБ" становила 17 осіб, фонд оплати праці штатних працівників становив 1263000 грн. в рік, середньорічна заробітна плата штатного працівника 126300 грн. (а.с.4).

Із вказаного Звіту вбачається, що кількість осіб з інвалідністю штатних працівників, які повинні працювати на робочих місцях, створених відповідно до вимог Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні", для відповідача становила 1 особа (а.с.4).

Як вбачається з матеріалів справи, на лист Івано-Франківського обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю від 24.03.2022 №03-06/219 щодо не прийняття звіту за 2021 рік, Товариством направлено письмові пояснення із обґрунтуванням відсутності обов`язку з працевлаштування осіб з інвалідністю в кількості одного робочого місця у відповідача (а.с.35-36).

Водночас, відповідно до розрахунку щодо стягнення заборгованості по сплаті адміністративного-господарських санкцій за незайняті робочі місця для працевлаштування осіб з інвалідністю середньооблікова чисельність штатних працівників облікового складу за 2021 рік становила 17 осіб; кількість робочих місць, призначених для забезпечення працевлаштування осіб з інвалідністю, відповідно до 4% нормативу, становила 1 особа; кількість незайнятих робочих місць, призначених для забезпечення працевлаштування осіб з інвалідністю 1 особа; фонд оплати праці штатних працівників становив 1263000 грн. в рік; середня річна заробітна плата штатного працівника відповідача становила 74294,12 грн.; сума адміністративно-господарських санкцій становить 74294,12 грн. Пеня, нарахована за несвоєчасну сплату адміністративного-господарських санкцій, становить 2912,56 грн. (а.с.5).

З метою стягнення вказаних сум у примусовому порядку Івано-Франківське обласне відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю звернулося до адміністративного суду із цим позовом.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з такого.

Відповідно до приписів частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні і гарантує їм рівні з усіма іншими громадянами можливості для участі в економічній, політичній і соціальній сферах життя суспільства, створення необхідних умов, які дають можливість особам з інвалідністю ефективно реалізувати права та свободи людини і громадянина та вести повноцінний спосіб життя згідно з індивідуальними можливостями, здібностями і інтересами визначені Законом України "Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні".

Відповідно до частини 1 статті 17 Закону України "Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні" з метою реалізації творчих і виробничих здібностей осіб з інвалідністю та з урахуванням індивідуальних програм реабілітації їм забезпечується право працювати на підприємствах, в установах, організаціях, а також займатися підприємницькою та іншою трудовою діяльністю, яка не заборонена законом.

Згідно з частиною 3 статті 18 Закону України "Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні" підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобов`язані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування осіб з інвалідністю, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для них умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування осіб з інвалідністю, і звітувати Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування осіб з інвалідністю у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

У статті 19 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" зазначено, що для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, встановлюється норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі 4% середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця. Підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно розраховують кількість робочих місць для працевлаштування інвалідів відповідно до нормативу, встановленого Законом, і забезпечують працевлаштування інвалідів. При розрахунку кількість робочих місць округлюється до цілого значення.

Частиною 1 статті 20 цього Закону визначено, що підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом. Для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, на яких працює від 8 до 15 осіб, розмір адміністративно-господарських санкцій за робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом, визначається в розмірі половини середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, у фізичної особи, яка використовує найману працю. Положення цієї частини не поширюється на підприємства, установи і організації, що повністю утримуються за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів.

Водночас, умови залучення громадян до охоронної діяльності регламентовано статтею 11 Закону України "Про охоронну діяльність".

Відповідно до частини 1 цієї статті персоналом охорони можуть бути дієздатні громадяни України, які досягли 18-річного віку, пройшли відповідне навчання або професійну підготовку, уклали трудовий договір із суб`єктом господарювання та подали документи, що вони, зокрема, не мають обмежень за станом здоров`я для виконання функціональних обов`язків.

Відповідні обмеження щодо створення кількості робочих місць для працевлаштування інвалідів суб`єктом охоронної діяльності закріплені у частині 6 статті 11 цього Закону, відповідно до якої працевлаштування інвалідів здійснюється суб`єктом охоронної діяльності згідно з чинним законодавством виходячи з кількості штатних працівників, не задіяних безпосередньо у виконанні заходів охорони.

Як зазначалося судом вище, видами діяльності Товариства з обмеженою відповідальністю "Охоронне агентство "ССБ" по КВЕД згідно із довідкою Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців є діяльність приватних охоронних служб (а.с.32-33).

Згідно із штатним розписом Товариства у 2021 році 12 із 17 працівників займали посади охоронців (а.с.34).

Таким чином, середньооблікова кількість штатних працівників облікового складу відповідача у 2021 році склала 17 осіб, з яких 5 осіб - працівники, які не задіяні у виконанні заходів охорони.

Отже, кількість інвалідів - штатних працівників, які повинні працювати на робочих місцях у Товаристві з обмеженою відповідальністю "Охоронне агентство "ССБ" складає 0 осіб, оскільки кількість працівників, які не задіяні у виконанні заходів охорони складає 5 осіб, що є меншою від мінімальної чисельності працюючих, встановленої частиною 1 статті 20 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні".

З огляду на те, що для відповідача норматив працевлаштування інвалідів - "0", правопорушення у сфері господарювання, як підстава для застосування адміністративно-господарських санкцій за нестворення робочих місць для працевлаштування інвалідів, а отже і незабезпечення працевлаштування зазначеної категорії осіб, а також пені, відсутнє.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 18 вересня 2018 року у справі № 818/466/16 та від -2 квітня 2019 року у справі № 808/1547/16, яка в силу приписів частини 5 статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України та частини 6 статті 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" має враховуватися судом під час вирішення цього спору.

Таким чином, враховуючи встановлені обставини справи в їх сукупності, а також правове регулювання спірних правовідносин, суд дійшов висновку, що відповідачем доведено відсутність у нього обов`язку працевлаштування осіб з інвалідністю, відповідно відсутність правових підстав для застосування адміністративно-господарських санкцій і пені, що є підставою для відмови в задоволенні адміністративного позову.

Відповідно до ч.1, 2ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановленихст. 78 цього Кодексу.

Особливістю адміністративного судочинства є те, що обов`язок доказування в спорі покладається на відповідача орган публічної влади, який повинен надати суду всі матеріали, які свідчать про його правомірні дії.

В цій справі, позивач, як суб`єкт владних повноважень, не обґрунтував обставини, на яких ґрунтуються його вимоги.

Враховуючи вищевикладене, на підставі наданих доказів в їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України, суд приходить до висновку, що позовна заява задоволенню не підлягає.

На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову Івано-Франківського обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю до Товариства з обмеженою відповідальністю "Охоронне агентство "ССБ" про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені, відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя /підпис/ Могила А.Б.