Рішення

від 07.08.2022 по справі 420/2970/22

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 420/2970/22

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 липня 2022 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі

головуючого судді:Юхтенко Л.Р.,

за участю секретаря судового засідання Приходько А.В.,

сторін:

від позивача Ткаченко О.В., на підставі ордеру,

від відповідача не з`явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Одеського окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «ЯМАТО ГРУП» (код ЄДРПОУ 40912767, місце знаходження: 65007, м. Одеса, вул. Генерала Цвєтаєва, 3/5А) до Одеської митниці (код ЄДРПОУ44005631, місцезнаходження: 65078, м.Одеса, вул. Івана та Юрія Лип, буд. 21-А) про визнання протиправним та скасування рішення щодо визначення (корегування) митної вартості товару,-

ВСТАНОВИВ:

До Одеського окружного адміністративного суду 08 лютого 2022 року через підсистему «Електронний суд» (сформовано 30.01.2022 року) надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «ЯМАТО ГРУП» (код ЄДРПОУ 40912767, місце знаходження: 65007, м.Одеса, вул. Генерала Цвєтаєва, 3/5А) до Одеської митниці (код ЄДРПОУ44005631, місцезнаходження: 65078, м.Одеса, вул. Івана та Юрія Лип, буд. 21-А), в якій позивач просить:

-визнати протиправним та скасувати рішення Одеської митниці про коригування митної вартості товарів від 11.01.2022 року № товарів № UA500500/2022/200009/2,

-визнати протиправною та скасувати картку відмову Одеської митниці Державної митної служби України в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA500500/2022/000014.

Ухвалою суду від 22 лютого 2022 року після усунення виявлених недоліків, позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито загальне позовне провадження, розпочато підготовче провадження та призначено підготовче засідання на 21.03.2022 року.

На обґрунтування позовних вимог представник позивача зазначив, що 11.01.2022 року декларантом ТОВ «Лаккі груп», яке надавало послуги з декларування товарів ТОВ «ЯМАТО ГРУП» до Одеської митниці було подано митну декларацію № UA500500/2022/000666 (далі - МД) на товар «креветки королівські морожені, роду «Litopenaeus Vannamei», країна виробництва Еквадор». Вказаний товар надійшов на адресу позивача на виконання зовнішньоекономічного контракту, укладеного між позивачем та «INDUSTRIAL PESQUERA SANTA PRISCILA S.A.».

Разом з МД до митного оформлення було надано всі необхідні документи.

Також, з урахуванням приписів ст. 58 МК України, митну вартість товару було визначено за першим основним методом за ціною договору щодо товарів, які імпортуються (вартість операції), тобто у розмірі 3732822,85 грн. Ставка ввізного мита на ввезення товару на митну територію України становить 0%, митні платежі, а саме податок на додану вартість декларантом було нараховано у розмірі 746564,57 грн. (20% від заявленої митної вартості).

Позивач зазначає, що 11.01.2022 року посадовими особами митниці було проведено митний огляд товару, за результатами якого встановлено, що опис товару, його маркування та вага брутто відповідає даним зазначеним у митній декларації.

Та 11.01.2022 року було прийнято рішення про коригування митної вартості товару № UA500500/2022/200009/2, відповідно до якого митну вартість товару було встановлено на рівні 9,25 дол. США за кілограм, тобто у розмірі 203500,00 дол. США замість заявленої декларантом 135740,00 дол. США, що призвело до збільшення розміру митних платежів, та при цьому відповідачем застосовано третій метод для визначення митної вартості. Також, запропоновано надати додаткові пояснення.

Позивач зазначив, що ТОВ «Лаккі групп» було надано пояснення та додатково зазначено, що додаткових документів надано не буде.

На підставі рішення відповідачем було винесено картку відмову в прийнятті митної декларації, митному оформленні, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA500500/2022/000014.

Представник позивача не погоджується з прийнятим рішення, вважає його незаконним та таким, що підлягає скасуванню, з огляду на таке.

По-перше, щодо відсутності даних вартості упаковки, представник зазначає, що п.5.1 наданого до митного оформлення контракту від 04.03.2021 року зазначено, що продавець несе відповідальність за належне пакування товару. У пакувальному листі до інвойсу вказано, що вага нетто товару складає 22000 кг, а вагу брутто 25300 кг, а в самому інвойсі зазначена загальна вартість товару, тобто з урахуванням упаковки.

По-друге, щодо твердження митного органу про ненадання декларантом передплати, представник зазначає, що позивачем було виконано умови договору та надано до відповідача платіжне доручення від 11.11.2021 року про перерахування грошових коштів на суму 40722,00 дол. США, тобто 30 % від суми та платіжне доручення від 21.12.2021 року на суму 95018,00 дол. США 70%, що підтверджується листом ТОВ «Лаккі групп» № 5 від 11.01.2022 року.

По-третє, стосовно зазначення митним органом, що в страховому полісі відсутнє посилання на контейнер, інвойс чи інші документи, які дають змогу співставити ці документи, та що страховий поліс не відповідає умовам Міжнародних правил інтерпретації комерційних термінів Інкотермс щодо мінімального страхування, представник позивача зазначає, що відповідно до умов контракту, умови поставки товару зазначаються в інвойсі. Так, відповідно до інвойсу, поставка товару здійснюється на умовах «CIF Odessa port», тобто, вартість, страхування і фрахт. На продавця покладено обов`язок застрахувати товар і нести витрати щодо страхування. Витрати на страхування та транспортування є включеними до ціни товару, що була фактично сплачена. Страхування продавцем товару підтверджується страховим полісом. Отже, відповідальність за оформлення документів щодо страхування товару покладена на продавця, а тому висновок відповідача про те, що в страховому полісі відсутнє посилання на контейнер, інвойс чи інші документи, свідчать про формальний підхід.

Щодо методу визначення вартості товару, представник зазначає, що в рішенні відповідач безпідставно не вказав причину незастосування другого методу визначення митної вартості, зазначивши лише про відсутність відповідних документів. Оскаржуване рішення не містить інформації про дотримання відповідачем визначених законом умов.

Відповідач зобов`язаний був навести у рішенні порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості, як за ціною договору щодо ідентичних товарів, так і за ціною договору щодо подібних товарів. Проте, рішення не містить ні жодних порівнянь, ні обґрунтувань підстав не застосування інших другорядних методів.

Таким чином, доводи, які зазначені відповідачем у рішенні, не є підставою для коригування митної вартості товару.

У встановлений судом строк від відповідача надійшов відзив на позовну заяву (вхід. № ЕС/748/22 від 15.03.2022 року), відповідно до якого відповідач проти задоволення позову заперечував, просив відмовити у задоволенні позову, зазначивши, що під час здійснення митного контролю правильності визначення митної вартості товарів, які надійшли на адресу позивача та перевірки документів, поданих до митниці для підтвердження митної вартості товарів декларантом разом з митною декларацією було встановлено, що в поданих документах містяться розбіжності, також надані позивачем документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, про що повідомлено декларанту та обґрунтовано у графі 33 Рішень про коригування митної вартості товарів за № UA500500/2022/200009/2 від 11.01.2022 року, а саме:

1.відповідно пп. В) п.2 ч.10 ст. 58 Митного кодексу України при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, якщо вони не включались до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті додається така складова митної вартості, як вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із пакуванням, разом з цим відповідно до п. 6.3 Контракту зазначено, що вартість тари та упаковки включена у вартість товару. Проте у наданих до митного оформлення документах (контракті, інвойсі, пакувальному листі тощо) відсутня будь-яка інформація щодо включення/не включення даних складових митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості самих товарів;

2.згідно з умовами контракту (п.6.1) перераховуються 30% переводом, 70% після завантаження контейнера, передплата не надавалась;

3.в страховому полісі відсутнє посилання на контейнер, інвойс чи ін. документи, які дають змогу співставити ці документи;

4.згідно Міжнародних правил інтерпретації комерційних термінів Інкотермс мінімальне страхування має покривати зазначену у договорі ціну плюс 10% (тобто 110%) і повинно бути обумовлене у валюті договору, наданий страховий поліс не відповідає зазначеним умовам.

З урахуванням, наявних у митних деклараціях розбіжностей запропоновано надати додаткові документи. Так, митним органом отримано лист ТОВ «Лаккі групп» про те, що додаткові документи надаватись не будуть. Таким чином, контролюючий орган дійшов висновку, що декларантом не подані документи згідно з переліком та відповідно до умов ст. 53 МК України не спростовані наявні розбіжності у документах.

А тому, оскільки в документах, що надані позивачем до Одеської митниці разом з митною декларацією № UA500500/2022/000666 містились розбіжності та були відсутні всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та відомості щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, а також декларантом не подані витребувані митницею додаткові документи, які підтверджують митну вартість товарів, то зазначені обставини, у відповідності до п.2 ч.6 ст. 54 Митного кодексу України від 13.03.2012 № 4495-VI, були підставою для прийняття митницею рішень про коригування митної вартості товарів та відмови митним органом у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю.

З метою забезпечення повноти оподаткування було проведено аналіз баз даних ПІК «Інспектор-2006» та ЄАІС Держмитслужби та встановлено, що: по товару № 1 є більшим МД від 29.10.2021 року № UA100060/2021/429314, а саме 9,25 дол. США/кг (ніж заявлена декларантом 6,17 дол. США/кг).

Тому, з урахуванням зазначеного, Одеською митницею були видано картку відмову в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA500500/2022/000014 та роз`яснено вимоги, виконання яких забезпечує можливість прийняття митної декларації, митного оформлення, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення.

У свою чергу, 15 березня 2022 року (вхід. № ЕС/752/22) через канцелярію суду від представника позивача надійшла відповідь на відзив, відповідно до якої представник наполягає на задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Заперечень на відповідь на відзив до суду не надходило.

У зв`язку з веденням воєнного стану в Україні, підготовче засідання, призначене на 21 березня 2022 року не відбулося та не призначено дату наступного судового засідання через існуючу загрозу життю та здоров`ю людей.

Ухвалою суду, що занесена до протоколу підготовчого засідання від 14.07.2022 року закрито підготовче провадження та призначено розгляд справи по суті на 29.07.2022 року.

На відкрите судове засідання з`явився представник позивача в режимі відеокоференції поза межами приміщення суду, представник відповідача не з`явився, подав клопотання про відкладення судового засідання.

Ухвалою суду, що занесена до протоколу судового засідання від 29.07.2022 року у клопотанні представника відповідача про відкладення судового засідання відмовлено та продовжено розгляд справи.

У вступному слові представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги та наполягав на їх задоволенні.

Вивчивши матеріали справи, а також обставини, якими обґрунтовуються вимоги, докази, якими вони підтверджуються, заслухавши вступне слово представника позивача, суд встановив таке.

Так, між ТОВ «ЯМАТО ГРУП» (покупець) та «INDUSTRIAL PESQUERA SANTA PRISCILA S.A.» (продавець) було укладено зовнішньоекономічний контракт № 04032021 від 04.03.2022 року, відповідно до умов якого у порядку та на умовах, визначених даним контрактом, інвойсами, продавець зобов`язується передати у власність покупця товари, а покупець зобов`язується прийняти та оплатити товар (а.с.38-43).

Ціна на товар, поставлений по цьому контракту вказується у інвойсах беручи до уваги базисні умови передбачені умовами поставки та узгоджені у інвойсах. Умови поставки визначені згідно з Правилами Інкотермс у редакції 2020 року. Ціна товару та вартість поставки кожної партії вказується у відповідних інвойсах (п.2.1 Контракту).

Товар має поставлятись партіями. Асортимент та кількість товарів поставлених згідно з п. 1.1 Контракту в кожній конкретній партії відмічається в інвойсах складених згідно з положеннями Контракту (п.3.1 Контракту).

Товар має бути упакованим таким чином, щоб упаковка захищала товар від пошкоджень та псувань. Продавець несе відповідальність за пошкодження та псування товару, що стались внаслідок неналежного пакування (п.5.1 Контракту).

Оплата товару здійснюється покупцем в доларах США у такому порядку: 30 % передоплати від вартості товару шляхом перерахування грошової суми банківським переказом по реквізитам вказаним продавцем. Залишок суми 70% від вартості товару, що загалом покриває 100% вартості товару на відповідному інвойсу після завантаження товару в контейнер (п.6.1 Контракту).

Судом встановлено, що на виконання контракту, «INDUSTRIAL PESQUERA SANTA PRISCILA S.A.» було здійснено поставку товару «креветки королівські морожені, роду «Litopenaeus Vannamei», країна виробництва Еквадор», усього 22000,00 кг. на суму 135740,00 дол. США., на умовах: CIF Odessa port, № вантажу 43025, відповідно до інвойсу № 001-007-000030158 (а.с.24-26).

На підтвердження здійсненої оплати за товар до суду надано платіжні квитанції № № 211111/000112422 від 11.11.2021 року на суму 40722,00 дол. США та на підтвердження здійснення оплати у розмірі 70% - квитанція № 211221/000120894 від 21.12.2021 року на суму 95018,00 дол. США. (а.с.27, 29).

Також, судом встановлено, що «INDUSTRIAL PESQUERA SANTA PRISCILA S.A.» було здійснено страхування вантажу відповідно до умов контракту, що підтверджується полісом № 367048, що виданий на користь «INDUSTRIAL PESQUERA SANTA PRISCILA S.A.» для поїздки з Еквадору до України морем (а.с.43-45).

З метою здійснення митного оформлення товару декларантом ТОВ «Лаккі групп», що надавало послуги з декларування товарів ТОВ «Ямато груп» до Одеської митниці було подано електронну митну декларацію № UA500500/2022/000666, в якій митну вартість товару визначено за основним (першим) методом ціною договору.

До МД декларантом було надано: пакувальний лист б/н від 02.12.2021 року, рахунок-фактура (інвойс) № 001-007-000030158 від 02.12.2021 року, коносамент № MEDUGY091092 від 05.01.2022 року, автотранспортна накладна № 19619 від 09.01.2022 року, сертифікат проходження товару № 16911271202100026876Р від 03.12.2021 року, страховий поліс № 367048 від 03.12.2021 року, контракт № 04032021 від 04.03.2021 року, договір про надання послуг митного брокера № 01.03/1 від 01.03.2019 року, інформація про позитивні результати державних видів контролю № 8077742 від 11.01.2022 року та акт зважування № РК-37809473 від 07.01.2022 року (а.с.20).

Так, за результатами визначення правильності визначення митної вартості товарів, які надійшли на адресу позивача та перевірки документів, поданих до митниці для підтвердження митної вартості товарів декларантом разом з митною декларацією Одеською митницею було встановлено, що в поданих документах містяться розбіжності, також надані позивачем документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, про що повідомлено декларанту та обґрунтовано у графі 33 Рішень про коригування митної вартості товарів за № UA500500/2022/200009/2 від 11.01.2022 року, а саме:

1.відповідно пп. В) п.2 ч.10 ст. 58 Митного кодексу України при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, якщо вони не включались до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті додається така складова митної вартості, як вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із пакуванням, разом з цим відповідно до п. 6.3 Контракту зазначено, що вартість тари та упаковки включена у вартість товару. Проте у наданих до митного оформлення документах (контракті, інвойсі, пакувальному листі тощо) відсутня будь-яка інформація щодо включення/не включення даних складових митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості самих товарів;

2.згідно з умовами контракту (п.6.1) перераховуються 30% переводом, 70% після завантаження контейнера, передплата не надавалась;

3.в страховому полісі відсутнє посилання на контейнер, інвойс чи ін. документи, які дають змогу співставити ці документи;

4.згідно Міжнародних правил інтерпретації комерційних термінів Інкотермс мінімальне страхування має покривати зазначену у договорі ціну плюс 10% (тобто 110%) і повинно бути обумовлене у валюті договору, наданий страховий поліс не відповідає зазначеним умовам (а.с.30-31)

З урахуванням, наявних у митних деклараціях розбіжностей запропоновано надати додаткові документи.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що декларантом на вимогу митного органу 11.01.2022 року було надано лист № 5, яким повідомлено, що декларантом було надано для підтвердження митної вартості товару за МД додаткові документи: передплата за товар № 211111/000112422 від 11.11.2021 року; передплата за товар № 211221/000120894 від 21.12.201 року; проформа-інвойс № 002-21 від 08.11.2021 року; прайс-лист виробника б/н від 04.12.2021 року та копія експортної декларації № 028-2021-40-01063485 від 01.12.2021 року, а також копії судових рішень щодо визначення митної вартості товару ідентичної продукції згідно того ж самого контракту, та повідомлено, що додаткових документів більше надаватись не будуть (а.с.28).

З урахуванням наданих пояснень, 11.01.2022 року митним органом було видано картку відмову в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA500500/2022/200009/2 та роз`яснено вимоги, виконання яких забезпечує можливість прийняття митної декларації, митного оформлення, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення.

Перевіряючи правомірність заявлених позовних вимог, проаналізувавши положення чинного законодавства України, що регулює спірні правовідносини, враховуючи обставини справи, дослідивши письмові докази, що містяться в матеріалах справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги належать задоволенню повністю, з огляду на таке.

Спірні правовідносини регулюються Митним кодексом України.

Відповідно до ст. 1 Митного кодексу України (надалі - МК України), законодавство України з питань державної митної справи складається з Конституції України, цього Кодексу, інших законів України, що регулюють питання, зазначені у статті 7 цього Кодексу, з міжнародних договорів України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, а також з нормативно-правових актів, виданих на основі та на виконання цього Кодексу та інших законодавчих актів.

Статтею 543 МК України визначено, що безпосереднє здійснення державної митної справи покладається на митні органи.

До митної справи, відповідно до ст.7 МК України відносяться, крім іншого, встановлені порядок і умови переміщення товарів через митний кордон України, їх митний контроль та митне оформлення.

Згідно з п. 23, 24 ст. 4 МК України, митне оформлення - виконання митних формальностей, необхідних для випуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення; митний контроль - сукупність заходів, що здійснюються з метою забезпечення додержання норм цього Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів з питань державної митної справи, міжнародних договорів України, укладених у встановленому законом порядку.

Згідно з положеннями Митного кодексу України, митний орган здійснює контроль правильності визначення митної вартості товарів, якою є відповідно до ст. 49 МК України, їх вартість, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Частиною 1 статті 52 Митного кодексу України встановлено, що заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

Відповідно до п. 2 ч. 2 зазначеної статті Кодексу, декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.

Згідно з ч. 1 ст. 53 Митного кодексу України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Частиною 2 цієї статті Кодексу передбачено, що документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Відповідно до ч. 3 ст. 53 МК України, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи.

Таким чином, митний орган має право вимагати від декларанта додаткові документи при наявності визначених законом підстав, визначених ч. 3 ст. 53 МК України.

Частиною першою статті 337 МК України визначено, що перевірка документів та відомостей, які відповідно до статті 335 цього Кодексу подаються митним органам під час переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, здійснюється візуально, із застосуванням інформаційних технологій (шляхом проведення формато-логічного контролю, контролю співставлення, контролю із застосуванням системи управління ризиками) та в інші способи, передбачені цим Кодексом.

Частиною 4 ст. 337 МК України визначено, що контроль із застосуванням системи управління ризиками - це оцінка ризику шляхом аналізу (у тому числі з використанням інформаційних технологій) поданих документів у конкретному випадку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України з метою обрання форм та обсягу митного контролю, достатніх для забезпечення додержання вимог законодавства України з питань державної митної справи.

Так, за результатами визначення правильності визначення митної вартості товарів, які надійшли на адресу позивача та перевірки документів, поданих до митниці для підтвердження митної вартості товарів декларантом разом з митною декларацією Одеською митницею було встановлено, що в поданих документах містяться розбіжності, також надані позивачем документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, про що повідомлено декларанту та обґрунтовано у графі 33 Рішень про коригування митної вартості товарів за № UA500500/2022/200009/2 від 11.01.2022 року, а саме:

1.відповідно пп. В) п.2 ч.10 ст. 58 Митного кодексу України при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, якщо вони не включались до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті додається така складова митної вартості, як вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із пакуванням, разом з цим відповідно до п. 6.3 Контракту зазначено, що вартість тари та упаковки включена у вартість товару. Проте у наданих до митного оформлення документах (контракті, інвойсі, пакувальному листі тощо) відсутня будь-яка інформація щодо включення/не включення даних складових митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості самих товарів;

2.згідно з умовами контракту (п.6.1) перераховуються 30% переводом, 70% після завантаження контейнера, передплата не надавалась;

3.в страховому полісі відсутнє посилання на контейнер, інвойс чи ін. документи, які дають змогу співставити ці документи;

4.згідно Міжнародних правил інтерпретації комерційних термінів Інкотермс мінімальне страхування має покривати зазначену у договорі ціну плюс 10% (тобто 110%) і повинно бути обумовлене у валюті договору, наданий страховий поліс не відповідає зазначеним умовам.

Оцінивши докази, що надані сторонами в межах предмету доказування, проаналізувавши положення Митного кодексу України, суд дійшов такого висновку.

Митним кодексом України передбачено та встановлено вичерпний перелік документів, що подається декларантом митному органу для підтвердження заявленої митної вартості товарів та обраного методу її визначення.

Стосовно тверджень відповідача про відсутність будь-якої інформації включення/не включення вартості упаковки або вартості пакувальних матеріалів та робіт до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, суд зазначає, відповідно до умов контракту, а саме п. 5.1 зазначено, що Товар має бути упакованим таким чином, щоб упаковка захищала товар від пошкоджень та псувань. Продавець несе відповідальність за пошкодження та псування товару, що стались внаслідок неналежного пакування.

Також, відповідно до пакувального листа до інвойсу № 001-007-000030158 вказано, те що вага нетто товару складає 22000 кг, а вагу брутто 25300 кг, а в самому інвойсі зазначена загальна вартість товару 135740,00 дол, США, тобто з урахуванням упаковки.

Таким чином, суд доходить висновку, що умовами контракту прямо передбачено, що відповідальність за належне пакування товару несе саме продавець та вартість упаковки включена у вартість товару, а тому твердження відповідача є безпідставним.

Стосовно зазначення відповідача, що згідно з умовами контракту (п.6.1) перераховуються 30% переводом, 70% після завантаження контейнера, передплата не надавалась, суд зазначає, що разом з поясненнями від 11.01.2022 року декларантом до митного органу на підтвердження здійсненої передоплати за товар у розмірі 30% було надано квитанцію № 211111/000112422 від 11.11.2021 року на суму 40722,00 дол. США та на підтвердження здійснення оплати у розмірі 70% - квитанція № 211221/000120894 від 21.12.2021 року на суму 95018,00 дол. США., тому вказана підстава відповідача відхиляється.

Щодо твердження митного органу, що в страховому полісі відсутнє посилання на контейнер, інвойс чи інші документи, які дають змогу співставити ці документи, а також, що згідно Міжнародних правил інтерпретації комерційних термінів Інкотермс мінімальне страхування має покривати зазначену у договорі ціну плюс 10% (тобто 110%) і повинно бути обумовлене у валюті договору, наданий страховий поліс не відповідає зазначеним умовам, суд зазначає таке.

Відповідно до умов контракту та інвойсу, поставка товару здійснювалась на умовах CIF Odessa port (Incoterms 2020), відповідно до яких пакування, страхування, фрахт та інші умови покладені на продавця.

Так, «INDUSTRIAL PESQUERA SANTA PRISCILA S.A.», було здійснено страхування вантажу відповідно до умов контракту, що підтверджується полісом № 367048, що виданий на користь «INDUSTRIAL PESQUERA SANTA PRISCILA S.A.» для поїздки з Еквадору до України морем.

Суд погоджується з думкою позивача, що на продавця покладено обов`язок застрахувати товар і нести витрати щодо страхування, що витрати на страхування та транспортування є включеними до ціни товару, що була фактично сплачена.

А тому, відповідальність за оформлення документів щодо страхування товару покладена на продавця, у зв`язку з цим висновок відповідача про те, що в страховому полісі відсутнє посилання на контейнер, інвойс чи інші документи є безпідставними, адже позивач не може нести відповідальність за дії свого контрагента.

Проаналізувавши доводи сторін, суд доходить висновку, що митним органом безпідставно зазначено про відсутність відповідних документів та недостатність наданих позивачем документів для визначення митної вартості за першим (основним) методом.

Вищевикладені встановлені судом обставини, підтверджені застосованими нормами матеріального права спростовують доводи представника відповідача щодо недостатності поданих митниці документів для визначення митної вартості товару за основним методом.

Відповідно до частини 5 статті 55 Митного кодексу України, декларант може провести консультації з митним органом з метою обґрунтованого вибору методу визначення митної вартості на підставі інформації, яка наявна в органі доходів і зборів.

Також, згідно з ч.4 статті 57 Митного кодексу України від 13.03.2012 № 4495-УІ застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності, яка відбулась між сторонами, але митний орган не врахував наданих позивачем пояснень.

Частиною першою статті 57 Митного кодексу України встановлено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів: в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); г) резервний.

Відповідно до частин 2, 3 статті 57 Митного кодексу України, основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, а також те, що позивачем надано достатньо належним чином оформлених документів для підтвердження митної вартості товару за основним методом, суд вважає, що позовні вимоги належать задоволенню повністю.

Відповідно до чч. 1,2 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Таким чином, оцінюючі встановлені факти, суд дійшов висновку, що відповідач під час здійснення контролю митної вартості, приймаючи рішення не довів правомірності своїх дій.

Відповідно до ч.1,3 ст.90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Таким чином, суд дійшов висновку щодо позовні вимоги належать задоволенню в повному обсязі.

У зв`язку з тим, що позов задоволено, керуючись приписами ст. 139 КАС України судовий збір належить стягненню з відповідача на користь позивача.

Також, у позовній заяві представник позивача просив стягнути з відповідача понесені судові витрати, а саме: витрати на правничу допомогу в розмірі 5000,00 грн.

У відзиві на позовну заяву, представник відповідача заперечував проти заявленої вартості послуг адвоката, вважаючи її завищеною та необґрунтованою.

Відповідно до ч.7 ст. 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Так, з матеріалів справи вбачається, що представником позивача на підтвердження витрат на правничу допомогою надано до суду додаток № 2 від 24.01.2022 року до договору № 03/06/21 від 18.06.2021 року про надання правової допомоги. Однак, основного договору, рахунків на підтвердження здійснених витрат до суду не надано.

Тому, у зв`язку з відсутністю в матеріалах справи передбачених ч. 7 ст. 139 КАС України документів, судом не вирішується це клопотання разом з ухваленням рішення по справі.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 6, 12, 72, 77,90, 139, 246, 255,295,297 КАС України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ЯМАТО ГРУП» (код ЄДРПОУ 40912767, місце знаходження: 65007, м. Одеса, вул. Генерала Цвєтаєва, 3/5А) до Одеської митниці (код ЄДРПОУ44005631, місцезнаходження: 65078, м.Одеса, вул. Івана та Юрія Лип, буд. 21-А) про визнання протиправним та скасування рішення щодо визначення (корегування) митної вартості товару, - задовольнити у повному обсязі.

Визнати протиправним та скасувати рішення Одеської митниці Державної митної служби України про коригування митної вартості товарів № UA500500/2022/200009/2 від 11.01.2022 року.

Визнати протиправною та скасувати картку відмову Одеської митниці Державної митної служби України в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA500500/2022/000014.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Одеської митниці Державної митної служби України (код ЄДРПОУ 44005631, місцезнаходження: 65078, м. Одеса, вул. Івана та Юрія Лип, 21-а), на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЯМАТО ГРУП» (код ЄДРПОУ 40912767, місце знаходження: 65007, м. Одеса, вул. Генерала Цвєтаєва, 3/5А) судовий збір в розмірі 8071 грн. 10 коп. (вісім тисяч сімдесят одна грн. 10 копійок).

Рішення суду може бути оскаржено в порядку та в строки, встановлені ст.ст. 295,297 КАС України, з урахуванням п.п.15.5 п. 15 ч. 1 Перехідних положень КАС України, п. 3 розділу УІ Прикінцевих положень КАС України.

Рішення суду набирає законної сили в порядку та в строки, встановлені ст. 255 КАС України.

Повний текст рішення виготовлено та підписано « 08» серпня 2022 року.

Суддя Л.Р. Юхтенко