Постанова

від 02.08.2022 по справі 752/2605/13-ц

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Постанова

Іменем України

03 серпня 2022 року

м. Київ

справа № 752/2605/13-ц

провадження № 61-292св22

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Червинської М. Є.,

суддів: Бурлакова С. Ю., Зайцева А. Ю., Коротенка Є. В. (суддя-доповідач), Тітова М. Ю.,

учасники справи:

особа, яка звернулася зі скаргою на постанову приватного виконавця (боржник) - ОСОБА_1 ,

суб`єкт оскарження - приватний виконавець виконавчого округу м. Києва Авторгов Андрій Миколайович,

заінтересовані особи: Публічне акціонерне товариство «МТБ Банк» (стягувач), Приватне підприємство «Ратмир-Соло», Товариство з обмеженою відповідальністю «Феномен Солюшнз»,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу приватного виконавця виконавчого округу м. КиєваАвторгова Андрія Миколайовича на ухвалу Голосіївського районного суду м. Києва від 16 липня 2021 року у складі судді Кахно І. А. та постанову Київського апеляційного суду від 22 грудня 2021 року у складі колегії суддів: Олійника В. І., Суханової Є. М., Сушко Л. П.,

ВСТАНОВИВ:

Описова частина

Короткий зміст вимог скарги

У травні 2021 року ОСОБА_1 звернулася до суду зі скаргою на постанову приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Авторгова А. М. про опис та арешт майна (коштів) боржника від 13 квітня 2021 року у виконавчому провадженні № 64988564, заінтересовані особи: Публічне акціонерне товариство «МТБ Банк» (далі - ПАТ «МТБ Банк») (стягувач), Приватне підприємство «Ратмир-Соло» (далі - ПП «Ратмир-Соло»), Товариство з обмеженою відповідальністю «Феномен Солюшнз» (далі - ТОВ «Феномен Солюшнз»), в якій просила суд поновити строк на оскарження постанови приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Авторогова А. М. (далі - приватний виконавець) від 13 квітня 2021 року про опис та арешт майна (коштів) боржника у ВП № 64988564; визнати протиправною та скасувати постанову приватного виконавця від 13 квітня 2021 року про опис та арешт майна (коштів) боржника у ВП № 64988564.

Скарга обґрунтована тим, що вказана постанова приватним виконавцем ухвалена з порушенням процедури, передбаченої Законом України «Про виконавче провадження», зокрема, фактично виконавчу дію про опис та арешт майна боржника було проведено без участі та належного повідомлення останньої, а також без залучення понятих.

Поряд з цим, як на підставу неправомірно накладеного арешту на квартиру за адресою: АДРЕСА_3 , скаржником зазначено, що виконавцем не взято до уваги ухвалу Окружного адміністративного суду м. Києва від 29 липня 2020 року у справі № 640/16949/20, якою заборонено Міністерству юстиції України та органам державної реєстрації прав на нерухоме майно, державним реєстраторам прав на нерухоме майно, в тому числі особам, які виконують функції реєстрації, вчиняти дії щодо внесення змін до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно відносно об`єктів нерухомості, зокрема, але не виключно: квартира АДРЕСА_2 , (реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна: 1748961380000), до набрання законної сили рішенням в адміністративній справі.

Між тим зазначила, на момент винесення оскаржуваної постанови також існувала заборона, яка полягала у забороні Міністерства юстиції України та органам державної реєстрації прав на нерухоме майно, державним реєстраторам прав на нерухоме майно, в тому числі і особам, які виконують функції реєстрації, вчиняти дії щодо внесення змін до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно відносно об`єктів нерухомості, зокрема, щодо зазначеної вище квартири встановлена заборона на підставі ухвали Київського апеляційного суду від 16 серпня 2019 року, яка постановлена у справі № 752/2605/13-ц, про що в держреєстрі обтяжень вчинений запис № 33038924.

Короткий зміст ухвали суду першої інстанції

Ухвалою Голосіївського районного суду м. Києва від 16 липня 2021 року поновлено строк на оскарження постанови приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Авторгова А. М. про опис та арешт майна (коштів) боржника від 13 квітня 2021 року у виконавчому провадженні № 64988564.

Визнано протиправною та скасовано постанову приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Авторгова А. М. від 13 квітня 2021 року у виконавчому провадженні № 64988564.

Задовольняючи скаргу, суд першої інстанції виходив з того, що опис та арешт майна (коштів) боржника 13 квітня 2021 року, а саме: квартири АДРЕСА_3 , що належить боржнику ОСОБА_1 , був проведений за відсутності останньої. Разом із тим, відсутні докази того, що особа, зазначена у постанові про опис та арешт майна (коштів) боржника від 13 квітня 2021 року - Манойло І. І. , є уповноваженою особою, яка має право діяти від імені боржника ОСОБА_1 , і як наслідок, відсутні підстави вважати, що доступ до квартири АДРЕСА_3 був наданий приватному виконавцю в добровільному порядку.

Крім того, суд першої інстанції зазначив, що опис та арешт майна (коштів) боржника 13 квітня 2021 року, а саме: квартири АДРЕСА_3 , що належить боржнику ОСОБА_1 , був проведений за відсутності понятих, участь яких в даному випадку була обов`язковою.

Не погодившись з ухвалою суду першої інстанції, приватний виконавець виконавчого округу м. Києва Авторгов А. М. подав апеляційну скаргу.

Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції

Постановою Київського апеляційного суду від 22 грудня 2021 року апеляційну скаргу приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Авторгова А. М. залишено без задоволення, ухвалу Голосіївського районного суду м. Києва від 16 липня 2021 року залишено без змін.

Апеляційний суд погодився з висновками суду першої інстанції, оскільки вони відповідають встановленим обставинам справи та нормам матеріального і процесуального права.

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

04 січня 2022 року засобами поштового зв`язку приватний виконавець виконавчого округу м. Києва Авторгов А. М.подав до Верховного Суду касаційну скаргу на ухвалу Голосіївського районного суду м. Києва від 16 липня 2021 року та постанову Київського апеляційного суду від 22 грудня 2021 року.

В касаційній скарзі заявник просить суд скасувати оскаржувані судові рішення та ухвалити нове про відмову у задоволенні скарги.

Касаційна скарга мотивована тим, що судами попередніх інстанцій оскаржені судові рішення ухвалені з порушенням норм матеріального та процесуального права, без повного дослідження усіх доказів та обставин, що мають значення для справи.

Доводи інших учасників справи

У відзиві на касаційну скаргу від 08 квітня 2022 року представник ПАТ «МТБ Банк» - Біллерис Ю. О. просив суд оскаржувані судові рішення скасувати, прийняти нову постанову, якою у задоволенні скарги відмовити.

У відзиві на касаційну скаргу від 27 квітня 2022 року ОСОБА_1 просить суду у задоволенні касаційної скарги відмовити, оскаржувані судові рішення залишити без змін.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

Статтею 388 ЦПК України передбачено, що судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.

Ухвалою Верховного Суду від 09 лютого 2022 року відкрито касаційне провадження за поданою касаційною скаргою та витребувано матеріали цивільної справи.

21 лютого 2022 року матеріали цивільної справи надійшли до Верховного Суду.

Ухвалою Верховного Суду від 18 липня 2022 року справу призначено до судового розгляду.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

Судами встановлено, щоу провадженні приватного виконавця виконавчого округу м. Київ Авторгова А. М. перебуває виконавче провадження № 64988564, відкрите постановою від 29 березня 2021 року за заявою стягувача ПАТ «МТБ Банк» (до перейменування - ПАТ «Марфін Банк»), з примусового виконання виконавчого листа № 752/2605/13-ц у справі за позовом ПАТ «Марфін Банк» до ОСОБА_1 , третя особа - ПП «Свічколап трейдінг», виданого Голосіївським районним судом м. Києва 18 березня 2021 року, де в рахунок погашення заборгованості ПП «Ратмир Соло» перед ПАТ «Марфін Банк» (код ЄДРПОУ 21650966) за кредитним договором № 76/К від 27 вересня 2019 року з повернення кредиту у розмірі 893 100 доларів США, що у гривневому еквіваленті станом на 25 жовтня 2011 року становило 7 123 097 грн. 67 коп., нарахованої пені за несплату основного боргу у розмірі 9 460,01 доларів США, що у гривневому еквіваленті станом на 25 жовтня 2011 року становило 75 450 грн. 20 коп., нарахованої пені за несплату відсотків за користування кредитом у розмірі 678,96 доларів США, що у гривневому еквіваленті станом на 25 жовтня 2011 року становило 5 415 грн. 18 коп., а всього: 903 238,97 доларів США, що у гривневому еквіваленті станом на 25 жовтня 2011 року становило 7 203 963 грн. 05 коп., на користь ПАТ «Марфін Банк» звернуто стягнення на предмет іпотеки за іпотечним договором від 28 вересня 2005 року, посвідченим приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Кара В. В., зареєстрованого в реєстрі за №655, яким є квартира АДРЕСА_3 , загальною площею 149,4 кв.м, жилою площею 105,8 кв.м, кількість житлових кімнат: 4 (чотири), що належить ОСОБА_1 на праві власності на підставі свідоцтва про право власності від 08 грудня 2004 року, вартість якої на момент укладення договору складала 851 729 грн, що за курсом валют НБУ на момент укладення цього договору складала 168 859,20 доларів США, шляхом реалізації з прилюдних торгів з визначенням початкової ціни предмету іпотеки у розмірі 3 840 850 грн.

Постановою приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Авторгова А. М. про відкриття виконавчого провадження № 64988564 від 29 березня 2021 року зобов`язано боржника ОСОБА_1 надати доступ до предмету іпотеки, а саме: квартири АДРЕСА_3 , для проведення виконавчих дій - опису та арешту майна боржника, що відбудеться 13 квітня 2021 року о 11-00 год.

Згідно супровідного листа від 29 березня 2021 року за вихідним № 540, який міститься в матеріалах виконавчого провадження, зазначену постанову направлено на адресу ОСОБА_1 , яка вказана у виконавчому листі № 752/2605/13-ц, виданому Голосіївським районним судом м. Києва 18 березня 2021 року.

13 квітня 2021 року приватним виконавцем виконавчого округу м. Києва Авторговим А. М. в рамках примусового виконання рішення суду у виконавчому провадженні № 64988564 від 29 березня 2021 року винесено в порядку статті 56 Закону України «Про виконавче провадження» постанову про опис та арешт майна боржника, якою описано та накладено арешт на майно - квартиру АДРЕСА_3 .

Поняті до вчинення виконавчих дій не залучались з огляду на те, як пояснив приватний виконавець, що доступ до квартири було надано у добровільному порядку. У квартирі функціонує хостел. Допуск до приміщення надано представником суборендаря ТОВ «Кворінг груп» Манойло І. І.

Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу. Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Відповідно до частини другої статті 2 ЦПК України суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Згідно з частинами першою, другою та п`ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Зазначеним вимогам закону оскаржені судові рішення не відповідають.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Відповідно до статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Пунктом 9 частини другої статті 129 Конституції України передбачено, що однією з основних засад судочинства є обов`язковість судового рішення.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про виконавче провадження» від 02 червня 2016 року № 1404-VIII (далі - Закон № 1404-VIII) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно частини першої статті 5 Закону № 1404-VIII примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів».

Статтею 10 Закону № 1404-VIIIвстановлено, що заходами примусового виконання рішень є звернення стягнення на кошти, цінні папери, інше майно (майнові права), корпоративні права, майнові права інтелектуальної власності, об`єкти інтелектуальної, творчої діяльності, інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб, або боржник володіє ними спільно з іншими особами;звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інший дохід боржника; вилучення в боржника і передача стягувачу предметів, зазначених у рішенні; заборона боржнику розпоряджатися та/або користуватися майном, яке належить йому на праві власності, у тому числі коштами, або встановлення боржнику обов`язку користуватися таким майном на умовах, визначених виконавцем; інші заходи примусового характеру, передбачені цим Законом.

Відповідно до частини першої, другої статті 18 Закону № 1404-VIII виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Виконавець зобов`язаний: здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом; надавати сторонам виконавчого провадження, їхнім представникам та прокурору як учаснику виконавчого провадження можливість ознайомитися з матеріалами виконавчого провадження;розглядати в установлені законом строки заяви сторін, інших учасників виконавчого провадження та їхні клопотання; заявляти в установленому порядку про самовідвід за наявності обставин, передбачених цим Законом; роз`яснювати сторонам та іншим учасникам виконавчого провадження їхні права та обов`язки.

Пунктом 1 частини першої статті 26 Закону № 1404-VIII встановлено, що виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону, за заявою стягувача про примусове виконання рішення.

У відповідності до пункту 1 частини першої статті 3 Закону № 1404-VIII виконавчий лист, виданий судом, є виконавчим документом, який відповідно до цього Закону підлягає примусовому виконанню.

Частиною першою статті 48 Закону № 1404-VIII встановлено, що звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні (списанні коштів з рахунків) та примусовій реалізації.

Згідно частини третьої, четвертої статті 50 Закону № 1404-VIII у разі звернення стягнення на об`єкт нерухомого майна виконавець здійснює в установленому законом порядку заходи щодо з`ясування належності майна боржнику на праві власності, а також перевірки, чи перебуває це майно під арештом.

Після документального підтвердження належності боржнику на праві власності об`єкта нерухомого майна виконавець накладає на нього арешт та вносить відомості про такий арешт до відповідного реєстру у встановленому законодавством порядку.

У відповідності до частин першої, другої статті 56 Закону № 1404-VIII арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Арешт на майно (кошти) боржника накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника.

Про проведення опису майна (коштів) боржника виконавець виносить постанову про опис та арешт майна (коштів) боржника (частина п`ята статті 56 Закону № 1404-VIII).

Судами встановлено, щоу провадженні приватного виконавця виконавчого округу м. Київ Авторгова А. М. перебуває виконавче провадження № 64988564, відкрите постановою від 29 березня 2021 року за заявою стягувача ПАТ «МТБ Банк» (до перейменування - ПАТ «Марфін Банк»), з примусового виконання виконавчого листа № 752/2605/13-ц у справі за позовом ПАТ «Марфін Банк» до ОСОБА_1 , третя особа - ПП «Свічколап трейдінг», виданого Голосіївським районним судом м. Києва 18 березня 2021 року, де в рахунок погашення заборгованості ПП «Ратмир Соло» перед ПАТ «Марфін Банк» (код ЄДРПОУ 21650966) за кредитним договором № 76/К від 27 вересня 2019 року з повернення кредиту у розмірі 893 100 доларів США, що у гривневому еквіваленті станом на 25 жовтня 2011 року становило 7 123 097 грн. 67 коп., нарахованої пені за несплату основного боргу у розмірі 9 460,01 доларів США, що у гривневому еквіваленті станом на 25 жовтня 2011 року становило 75 450 грн. 20 коп., нарахованої пені за несплату відсотків за користування кредитом у розмірі 678,96 доларів США, що у гривневому еквіваленті станом на 25 жовтня 2011 року становило 5 415 грн. 18 коп., а всього: 903 238,97 доларів США, що у гривневому еквіваленті станом на 25 жовтня 2011 року становило 7 203 963 грн. 05 коп., на користь ПАТ «Марфін Банк» звернуто стягнення на предмет іпотеки за іпотечним договором від 28 вересня 2005 року, посвідченим приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Кара В. В., зареєстрованого в реєстрі за №655, яким є квартира АДРЕСА_3 , загальною площею 149,4 кв.м, жилою площею 105,8 кв.м, кількість житлових кімнат: 4 (чотири), що належить ОСОБА_1 на праві власності на підставі свідоцтва про право власності від 08 грудня 2004 року, вартість якої на момент укладення договору складала 851 729 грн, що за курсом валют НБУ на момент укладення цього договору складала 168 859,20 доларів США, шляхом реалізації з прилюдних торгів з визначенням початкової ціни предмету іпотеки у розмірі 3 840 850 грн.

13 квітня 2021 року приватним виконавцем виконавчого округу м. Києва Авторговим А. М. в рамках виконавчого провадження № 64988564 винесено в порядку статті 56 Закону України «Про виконавче провадження» постанову про опис та арешт майна боржника, якою описано та накладено арешт на майно - квартиру АДРЕСА_3 .

Із інформаційної довідки № 255234553 від 04.05.2021 року з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборони відчуження об`єктів нерухомого майна вбачається, що станом на дату накладення приватним виконавцем Авторговим А. М. арешту на квартиру АДРЕСА_3 , щодо вказаного об`єкту нерухомого майна до реєстру вже було внесено чотири записи про державну реєстрацію обтяжень, зокрема і про обтяження, пов`язане з укладенням договору іпотеки, серія, номер: 655, виданий 28 вересня 2005 року, видавник: Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Кара В. В.

Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями у судовому процесі (частина друга статті 2 ЦПК України).

У частині першій статті 11 ЦПК України передбачено, що суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання цивільного судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.

Згідно з частиною першою статті 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.

Тлумачення зазначених норм дозволяє зробити висновок, що завданням цивільного судочинства є саме ефективний захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. В порядку судового контролю за виконанням судових рішень такий захист можливий за умови, що права, свободи чи інтереси сторони виконавчого провадження порушені, а скаржник використовує цивільне судочинство для такого захисту. По своїй суті ініціювання справи щодо судового контролю за виконанням судових рішень не для захисту прав та інтересів є недопустимим.

Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі

і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У пунктах 68, 70-72 постанови Великої Палати Верховного Суду від 05 грудня 2018 року у справі № 904/7326/17(провадження № 12-197гс18) вказано, що право сторони виконавчого провадження на звернення зі скаргою до суду на підставі статті 339 ГПК України пов`язане з порушенням прав такої сторони під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця.

Свічколап Н. П. у своїй скарзі не зазначила, які її права чи свободи порушені діями приватного виконавця Авторгова А. М. при винесенні ним 13 квітня 2021 року в межах виконавчого провадження № 64988564 постанови про опис та арешт майна боржника, якою накладено арешт на квартиру АДРЕСА_3 , записи про обтяження відносно якої вже містилися у Державного реєстру іпотек, Єдиному реєстрі заборони відчуження об`єктів нерухомого майна.

Суди попередніх інстанцій, задовольняючи скаргу ОСОБА_1 , не встановили та не вказали, за захистом якого саме права чи інтересу вона звернулася до суду зі скаргою, у зв`язку із чим дійшли помилкового висновку про наявність підстав для задоволення такої скарги.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 409 ЦПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення, не передаючи справи на новий розгляд.

Згідно із статтею 412 ЦПК України підставами для скасування судових рішень повністю або частково і ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Викладене дає підстави для висновку, що касаційна скарга приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Авторгова А. М. підлягає задоволенню, а ухвала Голосіївського районного суду м. Києва від 16 липня 2021 року та постанова Київського апеляційного суду від 22 грудня 2021 року підлягають скасуванню з ухваленням нового судового рішення про відмову у скарзі.

Щодо судових витрат

Згідно з частиною тринадцятою статті 141 ЦПК України, якщо суд апеляційної

чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Відповідно до підпунктів «б», «в» пункту 4 частини першої статті 416 ЦПК України суд касаційної інстанції повинен вирішити питання про розподіл судових витрат, понесених у зв`язку із розглядом справи у суді першої та апеляційної інстанції, - у разі скасування рішення та ухвалення нового рішення або зміни рішення; розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції.

З огляду на те що суд касаційної інстанції задовольняє касаційну скаргу, скасовує прийняті у справі судові рішення та ухвалює нове судове рішення про відмову у скарзі, з ОСОБА_1 на користь приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Авторгова А. М. підлягать стягненню судові витрати у вигляді судового збору, сплаченого ним за подання апеляційної скарги в сумі 454,00 грн та за подання касаційної скарги в сумі 496,20 грн, а всього - 950,20 грн.

Керуючись статтями 400, 409, 412, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Авторгова Андрія Миколайовича задовольнити.

Ухвалу Голосіївського районного суду м. Києва від 16 липня 2021 року та постанову Київського апеляційного суду від 22 грудня 2021 року скасувати.

У задоволенні скарги ОСОБА_1 на постанову приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Авторгова Андрія Миколайовича про опис та арешт майна (коштів) боржника від 13 квітня 2021 року у виконавчому провадженні № 64988564, заінтересовані особи: Публічне акціонерне товариство «МТБ Банк», Приватне підприємство «Ратмир-Соло», Товариство з обмеженою відповідальністю «Феномен Солюшнз», відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Авторгова Андрія Миколайовича 950,20 грн судового збору, сплаченого ним за подання апеляційної та касаційної скарги.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий М. Є. Червинська

Судді: С. Ю. Бурлаков

А. Ю. Зайцев

Є. В. Коротенко

М. Ю. Тітов