Ухвала

від 01.08.2022 по справі 175/5103/21

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 11-сс/803/1173/22 Справа № 175/5103/21 Суддя у 1-й інстанції - ОСОБА_1 Суддя у 2-й інстанції - ОСОБА_2

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 серпня 2022 року м. Дніпро

Колегія суддів Судової палати з розгляду кримінальних справ Дніпровського апеляційного суду у складі:

головуючого судді-доповідача ОСОБА_2

суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

за участю:

секретаря судового засідання ОСОБА_5 ,

прокурора ОСОБА_6

адвоката ОСОБА_7

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дніпрі матеріали досудового розслідування № 42021042150000085 за апеляційною скаргою адвоката ОСОБА_8 , який діє в інтересах ОСОБА_9 на ухвалу слідчого судді Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 22 липня 2022 року про задоволення клопотання прокурора про арешт майна, -

ВСТАНОВИВ:

Оскаржуваною ухвалою слідчого судді Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 22 липня 2022 року було задоволено клопотання прокурора Слобожанської окружної прокуратури ОСОБА_10 про арешт майна у кримінальному провадженні №42021042150000085 від 19.11.2021 року за ч.ч. 1, 3 ст. 301 КК України.

Накладено арешт на речові докази, а саме:

1) Мобільний телефон марки «Iphone ProMax чорного кольору imei1: НОМЕР_1 , imei2: НОМЕР_2 ;

2) грошові кошти у сумі 85 000 доларів США;

3) три блокноти: коричневого кольору, серебристого кольору та з зображенням на обкладинці, в яких містяться робочі записи ОСОБА_9 ;

4) системний блок чорного кольору з маркуванням «Made in China» із шнуром;

5) ноутбук марки «HP» сiрого кольору, серійний номер CNF1128QZP;

6) папка чорного кольору, в якій містяться наступні документи:

свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи серiї А01052838 TOB «Караван ДСД» (код ЄДРПОУ: 35807575);

свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи серії А01№047075 TOB «Караван ДСД» (код ЄДРПОУ: 35807575);

протокол №3 загальних зборів учасників ТОВ «Караван ДСД» від 30.01.2009;

статут ТОВ «Караван ДСД»;

затверджений протокол №3 загальних зборів ТОВ «Караван ДСД» від 30.01.2009;

статут ТОВ «Караван ДСД» затверджений рішенням учасників ТОВ «Караван ДСД №2 вiд 29.05.2008;

статут ТОВ «Караван ДСД затверджений рішенням засновника ТОВ «Караван ДСД вiд 11.03.2008 №1;

довідка серії АА №237092 з ЄДРПОУ на ТОВ «Караван ДСД» (код ЄДРПОУ: 35807575)- 2шт.;

довідка АА №224351 з ЄДРПОУ на ТОВ «Караван ДСД» (код ЄДРПОУ: 35807575);

довідка АА №042351 з ЄДРПОУ на ТОВ «Караван ДСД» (код ЄДРПОУ: 35807575);

витяг з ЄДРПОУ серії АБ №637422 на ТОВ «Караван ДСД» (код ЄДРПОУ: 35807575);

свідоцтво про реєстрацію платника ПДВ № 100109042;

акт прийому-передачі від 30.01.2009 на 2 арк.;

акт прийому-передачі ТОВ «Караван ДСД» від 30.01.2009 на 2 арк.

7) папка прозорого кольору, в якій містяться:

квитанції №13850221, №11489655, №14736174. №10755053. №29453102, №19277122, №137360179, №12257215, №80748702. №143093386. №132235260. №126630074, №115468126, №99437300, №105064907, №93869644, №108981866. №121135282. №74216380, №69801027, № 20462738, №3210763, №24029049. No21530211, №35875613, №21279060, №26886048;

касові чеки у кількості 71 шт.

8) веб-камера білого кольору;

9) грошові кошти в сумі 1 100 доларів США;

10) грошові кошти в сумі 64 220 гривень;

11) ноутбук чорного кольору марки «ASUS» серійний номер №ACNDBC002MFG518 з зарядним пристроєм;

12) банківські картки АТ «РАЙФФАЙЗЕН БАНК»: № НОМЕР_3 ; № НОМЕР_4 ; № НОМЕР_5 ; № НОМЕР_6 ; № НОМЕР_7 ; № НОМЕР_8 ; № НОМЕР_9 ;

13) банківські картки платіжної системи «РАХИМ»: № НОМЕР_10 ; № НОМЕР_11 ; № НОМЕР_12 ; № НОМЕР_13 ;

14) банкiвськi картки AT КБ «ПриватБанк»: № НОМЕР_14 , № НОМЕР_15 , № НОМЕР_16 , № НОМЕР_17 , № НОМЕР_18 ;

15) банкiвськi картки АТ «ПУМБ»: № НОМЕР_19 , № НОМЕР_20 , № НОМЕР_21 , № НОМЕР_22 , № НОМЕР_23 ;

16) банківська картка «Монобанк» АТ «Універсал Банк» № НОМЕР_24 ;

17)картка платіжної системи ePayments №5283930288974475;

18) картка «MasterCard» № НОМЕР_25 ;

19) картка платіжної системи ePay service №5501270415910423;

20) ключ до рахунку «Business» № НОМЕР_26 ;

21) квитанція АТ КБ «ПриватБанк» на суму 9399 грн.;

22) флеш-носій у кількості 3 шт.;

23) мобільний телефон марки «Nokia» чорного кольору;

24) два мобільних телефони чорного кольору марки «Samsung»;

25) мобільний телефон марки «Iphone 13 ProMax»;

26) модем «МТС-конект 11» червоного кольору;

27) флеш-носій «Kingston» об`ємом 2 GB;

28) оптичний приціл «Waterproof»;

29) слiп пакет з порошкоподібною речовиною жовтого кольору;

30) жорсткий диск «Verbatim» чорного кольору;

31) купюра номіналом 500 грн.;

32) флеш картка Micro-SD 16 GB марки «Team»;

33) адаптер Micro-SD марки «Kingston»;

34) мобільний телефон марки «Nomi» білого кольору imeil: НОМЕР_27 , imei2: НОМЕР_28 ;

35) роутер WI-FI марки «TP-Link» серійний номер НОМЕР_29 ;

36) сервер «HIKVISION» серійний номер NJ02363175;

37) системний блок з наліпкою «GAME MAX 20919363B03609»;

38) чорнові записи на фрагментах двох аркушів;

39) розписка №362;

40) фрагмент аркушу з зазначенням адреси «Красная 15»;

41) інтимні іграшки у кількості 10 шт.;

42) банківські картки «А-Банк»: № НОМЕР_30 , № НОМЕР_31 ;

43) банківські картки «IКОВО»: № НОМЕР_32 , № НОМЕР_33 .

Рішення суду обґрунтовано тим, що на підставі ухвали слідчого судді Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області було проведено обшук за місцем проживання ОСОБА_9 за адресою: АДРЕСА_1 , в ході якого було виявлено та вилучено речі та документи, які мають важливе доказове значення для кримінального провадження так як зберегли на собі сліди вчинення кримінального правопорушення та містять у собі інформацію, яка дозволить забезпечити повне та об`єктивне розслідування злочину.

Слідчий суддя вважав, що вилучені речі є об`єктом злочинного посягання та для ефективного ведення досудового розслідування необхідно накласти арешт на майно шляхом позбавлення права на розпорядження та користування, з можливістю їх подальшого вилучення.

Не погоджуючись з вказаною ухвалою адвокат ОСОБА_8 , який діє в інтересах ОСОБА_9 подав апеляційну скаргу, в якій просив ухвалу слідчого судді скасувати та постановити нову, якою в задоволенні клопотання прокурора відмовити.

Вказує, що ухвала є незаконною та необгрунтованою.

Вважає, що прокурор у клопотання не довів, що вказаний автомобіль, який підлягає арешту є речовим доказом конкретної обставини кримінального провадження.

Зазначає, що оскаржувана ухвала слідчого судді є такою, що постановлена у порушення ч. 2 ст. 173 КПК України, а саме без належного врахування правової підстави для арешту майна, перевірки можливості використання майна як доказу у кримінальному провадженні, врахування та оцінки розумності та співмірності обмеження права на майно особи, яка не є підозрюваним по справі.

Захисник ОСОБА_7 підтримав доводи апеляційної скарги адвоката ОСОБА_8 , поданої в інтересах ОСОБА_9 , та просив її задовольнити з підстав викладених в ній.

Прокурор заперечував проти задоволення апеляційної скарги та просив ухвалу слідчого судді залишити без змін.

Заслухавши головуючого суддю, думки учасників процесу, перевіривши доводи апеляційної скарги, клопотання прокурора та наданні до нього матеріали, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з долучених до клопотання прокурора матеріалів, у провадженні СВ ВП № 8 ДРУП ГУНП в Дніпропетровській області перебуває досудове розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42021042150000085 від 19.11.2021, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч. 1, 3 ст. 301 КК України.

Апеляційний суд перевіряючи матеріали клопотання вважає висновки слідчого судді про арешт майна передчасними.

Відповідно до змісту ч. 2 ст. 131 КПК України, арешт майна входить до видів заходів забезпечення кримінального провадження, а отже за правилами ст. 132 КПК України його застосування не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що:

1) існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження;

2) потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора;

3) може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається із клопотанням.

Відповідно до ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, будь-яке обмеження власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб`єкт, який ініціює таке обмеження повинен обґрунтувати свою ініціативу в контексті норм закону.

Згідно до ч. 2 ст. 171 КПК України, у клопотанні слідчого, прокурора про арешт майна повинно бути зазначено:

1) підстави і мету відповідно до положень статті 170 цього Кодексу та відповідне обґрунтування необхідності арешту майна;

2) перелік і види майна, що належить арештувати;

3) документи, які підтверджують право власності на майно, що належить арештувати, або конкретні факти і докази, що свідчать про володіння, користування чи розпорядження підозрюваним, обвинуваченим, засудженим, третіми особами таким майном;

4) розмір шкоди, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, у разі подання клопотання відповідно до частини шостої статті 170 цього Кодексу.

До клопотання також мають бути додані оригінали або копії документів та інших матеріалів, якими слідчий, прокурор обґрунтовує доводи клопотання.

Частиною 2 ст. 170 КПК України, передбачено, що арешт майна допускається з метою забезпечення:

1) збереження речових доказів;

2) спеціальної конфіскації;

3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи;

4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Апеляційний суд перевіривши клопотання слідчого та надані до нього матеріали вважає, що воно не відповідає вказаним вимогам кримінально процесуального закону.

В клопотання слідчий зазначає, що вилучене майно може містити відомості, які мають значення для слідства і мають значення речових доказів у даному кримінальному провадженні, а також припускає, що грошові кошти отриманні внаслідок злочинної діяльності.

Так, у клопотанні про накладення арешту на майно слідчим не зазначено належного обґрунтування мети та підстави накладення арешту на вилучене майно, не долучено належних доказів на підтвердження викладених у клопотанні обставин, а лише формально перелічено норми кримінально-процесуального законодавства, якими регламентований порядок та підстави накладення арешту на майно.

Також апеляційний суд не приймає до уваги доводи прокурора про те, що вилучене майно та грошові кошти є речовими доказами у кримінальному провадженні, оскільки такі дані нічим не підтверджуються, а матеріали клопотання не містять жодного процесуального рішення на підтвердження даного факту.

З тексту оскаржуваної ухвали вбачається, що приймаючи рішення за результатами розгляду клопотання, слідчий суддя формально врахував обставини, викладені в клопотанні слідчого, не обґрунтував яким критеріям відповідає вилучене майно, крім зазначення положень кримінального процесуального закону, які є підставою для прийняття рішення про накладення арешту на майно, не звернув уваги на невідповідність клопотання слідчого про накладення арешту на майно вимогам ст.171 КПК України та за відсутності належних даних не надав відповідної правової оцінки даному клопотанню, у зв`язку з чим прийняв передчасне та необґрунтоване рішення.

Крім того, прокурором в клопотанні не надано даних, що на вилучених грошових купюрах є відомості, які можуть бути використані як докази фактів та обставин, що є предметом доказування у цьому кримінальному провадженні, а також, що вони набуті внаслідок злочинної діяльності. Відсутні дані ким був зареєстрований та кому належить сайт, хто адміністратор сайту, яким чином зареєстрований ОСОБА_9 та здійснював діяльність через сайт, а також відсутні дані про порядок оплати діяльності за зазначених обставин, які викладено в клопотанні слідчого про арешт майна.

Отже, вимогами Закону саме на особу, яка подає клопотання про арешт майна покладається обов`язок доводити необхідність накладення арешту на майно, та надавати суду докази на підтвердження своїх вимог.

Також, під час апеляційного перегляду встановлено, що жодній з осіб протягом досудового розслідування не здійснене повідомлення про підозру, що свідчить про відсутність у розпорядженні сторони обвинувачення достатніх доказів для їх підозри. Крім того до матеріалів клопотання долучені копії ухвали слідчого судді та протокол обшуку, які не завірені належним чином.

На думку апеляційного суду, у даному кримінальному проваджені, на даному етапі його розслідування, клопотання слідчого не може бути розглянуто по суті, оскільки воно не відповідає вимогам ст. 171 КПК України, що в свою чергу також унеможливлює прийняття апеляційним судом рішення про скасування арешту майна, оскільки таке рішення, з урахуванням відсутності повної інформації в клопотанні щодо існування підстав для накладення арешту на майно, може бути передчасним та завадить досудовому розслідуванню.

На переконання апеляційного суду, встановлення вказаних обставин слугуватиме досягненню дієвості кримінального провадження, та буде дієвим запобіжником настання шкідливих наслідків як для кримінального провадження, так і для власника майна.

За таких обставин, колегія суддів вважає ухвалу слідчого судді незаконною та необґрунтованою, у зв`язку з чим приходить до висновку, що при розгляді клопотання та постановленні ухвали допущені істотні порушення вимог кримінального процесуального закону, які унеможливлювали прийняття законного та обґрунтованого рішення, що у відповідності до вимог ст. 409 та 412 КПК України є підставою для скасування ухвали слідчого судді, а встановлені апеляційним судом обставини вказують на невідповідність клопотання слідчого вимогам ч. 2 ст. 171 КПК України.

Частина 3 статті 172 КПК України передбачає, що слідчий суддя, суд, встановивши, що клопотання про арешт майна подано без додержання вимог статті 171 цього Кодексу, повертає його прокурору для усунення недоліків, про що постановляє ухвалу.

Таким чином, апеляційним судом встановлено, що слідчий суддя при прийнятті до розгляду клопотання прокурора про накладення арешту на майно не звернув уваги на його невідповідність вимогам ст. 171 КПК України та не виконав приписів ч. 3 ст. 172 КПК України, згідно яких встановивши, що клопотання про арешт майна подано без додержання вимог ст. 171 цього Кодексу, своєю ухвалою повертає клопотання прокурору для усунення недоліків.

З урахуванням наведеного, приймаючи до уваги невідповідність клопотання слідчого вимогам ст.171 КПК України, яка не була усунута слідчим суддею в порядку ч.3 ст.172 КПК України, апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, ухвала слідчого судді скасуванню, з прийняттям нової ухвали про повернення клопотання прокурору для усунення недоліків, з підстав його невідповідності вимогам ст.171 КПК України.

Керуючись ст.ст. 405, 407, 419, 422 КПК України, колегія суддів,-

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_8 , який діє в інтересах ОСОБА_9 , - задовольнити частково.

Ухвалу слідчого судді Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 22 липня 2022 року про задоволення клопотання прокурора та накладення арешту на майно,- скасувати.

Постановити нову ухвалу, якою клопотання прокурора Слобожанської окружної прокуратури ОСОБА_10 про арешт майна у кримінальному провадженні №42021042150000085 від 19.11.2021 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч. 1, 3 ст. 301 КК України, - повернути прокурору ОСОБА_10 для усунення недоліків на протязі сімдесяти двох годин з моменту отримання копії ухвали.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та касаційному оскарженню не підлягає.

Судді:

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4