Ухвала

від 18.07.2022 по справі 366/1317/20

ІВАНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 366/1317/20

Провадження № 2/366/10/22

У Х В А Л А

19 липня 2022 року Іванківський районний суд Київської області у складі: головуючого-судді Ткаченка Ю.В., при секретарі Морозовій Я.Р., розглянувши у судовому засіданні, за участю: прокурора Левченка Р.М., представника позивача ОСОБА_1 , в смт. Іванків Київської області цивільну справу за позовом Вишгородської окружної прокуратури в інтересах держави в особі: Київського обласного та м. Києву управління лісового та мисливського господарства, Державного підприємства «Іванківське лісове господарство» до Головного управління Держгеокадастру у Київській області, ОСОБА_2 про визнання незаконним та скасування наказу, усунення перешкод у здійсненні державою права користування та розпорядження земельними ділянками лісогосподарського призначення шляхом повернення на користь держави, та у постійне користування Державного підприємства «Іванківське лісове господарство» з незаконного володіння ОСОБА_2 ,

В С Т А Н О В И В :

Заступник керівника Броварської місцевої прокуратури Київської області Антонюк Д. в інтересах держави в особі: Київського обласного та м. Києву управління лісового та мисливського господарства, Державного підприємства «Іванківське лісове господарство» звернувся до суду із позовною заявою до Головного управління Держгеокадастру у Київській області, ОСОБА_2 про визнання незаконним та скасування наказу, усунення перешкод у здійсненні державою права користування та розпорядження земельними ділянками лісогосподарського призначення шляхом повернення на користь держави, та у постійне користування Державного підприємства «Іванківське лісове господарство» з незаконного володіння ОСОБА_2 .

Ухвалою суду від 14 липня 2020 року провадження по справі відкрито та призначено позовну заяву до розгляду в порядку загального позовного провадження (а.с. 50).

04 серпня 2020 року до суду від Головного управління Держгеокадастру у Київській області надійшов Відзив на позовну заяву, в якому представник управління просить суд у задоволенні позову відмовити (а.с. 59-63).

11 лютого 2021 року до суду надійшло клопотання ОСОБА_2 про закриття провадження у справі у зв`язку з відсутністю предмета спору (а.с.94-98).

Розгляд підготовчих судових засідань неодноразово відкладався за клопотаннями сторін.

16 червня 2021 року від керівника Вишгородської окружної прокуратури М. Василенка надійшло до суду клопотання про залучення правонаступника у справі, в якому просить залучити Вишгородську окружну прокуратуру, як правонаступника Броварської місцевої прокуратури Київської області (а.с. 110-111).

16 червня 2021 року розгляд справи не відбувся у зв`язку з перебуванням судді у нарядчій кімнаті по кримінальному провадженню. Відкладено розгляд справи на 03 вересня на 14 год. (а.с. 112).

03 вересня 2021 року через канцелярію суду керівником Вишгородської окружної прокуратури Василенко М. подана заява про зміну предмета позову та уточнення позовних вимог, яку мотивують тим, що підставою для пред`явлення даного позову слугувало те, що наказом Головного управління Держгеокадастру у Київській області від 20.06.2017 року (б/н) затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства ОСОБА_2 на території Розважівської сілської ради Іванківського району Київської області та передано її у приватну власність останньому, на підставі чого власнику земельної ділянки видано державний акт на право власності. Вказана земельна ділянка відноситься до земель лісового фонду. Також, зазначають про те, що підчас розгляду даної справи істотно змінились фактичні обставини, в тому числі і спосіб захисту порушеного права держави на землі лісового призначення, які є обмежені в цивільному обороті, а тому виникає необхідність в уточненні предмету позову в цій частині. Просить розгляд даної заяви проводити без участі представника прокуратури (а.с. 115-122).

Ухвалою суду від 03 вересня 2021 року залучено до участі у справі правонаступника первісного позивача Броварської місцевої прокуратури, замінивши його правонаступником Вишгородською окружною прокуратурою. Також задоволено заяву керівника Вишгородської окружної прокуратури Василенка М. про зміну предмета позову та уточнення позовних вимог (а.с. 124-125).

Розгляд підготовчого судового засідання відкладено на 24 листопада 2021 року на 12 год.

18 листопада 2021 року до від представника ДП «Іванківський лісгосп» Яременко З.І. надійшло клопотання про відкладення розгляду справи (а.с. 127-129).

24 листопада 2021 року від ОСОБА_2 надійшла заява про приєднання до матеріалів справи копію кадастрового плану земельної ділянки та викопіювання до нього (а.с. 136-140).

Розгляд підготовчого судового засідання за клопотанням прокурора відкладено на 15 грудня 2021 року на 10 год.

Ухвалою суду від 15 грудня 2021 року відмовлено у задоволенні заявленого клопотання ОСОБА_2 про закриття провадження у справі у зв`язку з відсутністю предмета спору; закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду ( а.с. 151-152).

Розгляд справи призначено на 18 лютого 2022 року.

У зв`язку з перебуванням судді у нарядчій кімнаті по кримінальному провадження, розгляд справи не відбувся (а.с. 153).

Відкладено розгляд справи на 12 квітня 2022 року.

24.02.2022 року у зв`язку з військовою агресією російської федерації на території України, рішенням зборів суддів Іванківського районного суду Київської області № 3 було тимчасово зупинено здійснення судочинства (а.с. 154).

06.03.2022 року розпорядженням Голови Верховного суду України № 1/0/9-22 було змінено територіальну підсудність судових справ Іванківського районного суду до Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області.

22.04.2022 року підсудність судових справ Іванківського районного суду було відновлено на підставі розпорядження Голови Верховного суду України № 18/0/9-22 від 21.04.2022 року (а.с. 155).

Розгляд справи призначено на 19 липня 2022 року.

У судовому засіданні прокурор ЛевченкоР.М. позовні вимоги підтримав з підстав викладених у позовній заяві, просив суд задовольнити їх в повному обсязі.

Представник позивача Київського обласного та по м. Києву управління лісового та мисливського господарства у судове засідання не з`явилися, про розгляд справи судом повідомлені вчасно, заяв та клопотань до суду не надіслали.

Представник позивачаДП «Іванківськелісове госпоадсртво»Яременко З.І. позовні вимоги підтримала з підстав викладених у позовній заяві, просила суд задовольнити їх в повному обсязі.

Відповідачі Головне управління Держгеокадстру у Київській області та ОСОБА_2 у судове засідання не з`явилися, про розгляд справи судом повідомлені вчасно, відзиву, заяв та клопотань до суду не надіслали.

Суд, вислухавши прокурора, представника позивача ДП «Іванківське лісове господарство» Яременко З.І., дослідивши матеріали справи, приходить до наступного.

Судом встановлено, що 23 червня 2020 року заступник керівника Броварської місцевої прокуратури Київської області Антонюк Д. в інтересах держави в особі Київського обласного та м. Києву управління лісового та мисливського господарства, Державного підприємства «Іванківське лісове господарство`звернувся до суду з позовом до Головного управління Держгеокадастру у Київській області, ОСОБА_2 , в якому, з урахуванням зміни предмета позову та уточнених позовних вимог, просив:

- Визнати незаконним та скасувати наказ Головного управління Держземагенства у Київській області від 20.06.2017 (б/н) «Про затвердження документації із землеустрою та надання земельної ділянко у власність» ОСОБА_2 ;

- Усунути перешкоди у здійсненні державою права користування та розпорядження земельними ділянками лісогосподарського призначення шляхом повернення на користь держави та у постійне користування державного підприємства «Іванківське лісове господарство» з незаконного володіння ОСОБА_2 земельну ділянку з кадастровим номером 3222084200:04:005:0056, площею 2 га, з цільовим призначенням: для ведення особистого селянського господарства»;

- Судові витрати, сплачені прокуратурою Київської області, за даною позовною заявою стягнути з відповідачів на її користь.

Як вбачається з матеріалів, Наказом Головного управління Держгеокадастру у Київській області від 20.06.2017 (б/н) затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства ОСОБА_2 на території Розважівської сільської ради Іванківського району Київської області, та передано у приватну власність ОСОБА_2 земельну ділянку з кадастровим номером 3222084200:04:005:0056, площею 2 га, з цільовим призначенням: для ведення особистого селянського господарства.

На підставі вказаного наказу, приватним нотаріусом Ірпінського міського нотаріального округу Нельзіним М.С. здійснено державну реєстрацію права приватної власності ОСОБА_2 на земельну ділянку з кадастровим номером 3222084200:04:005:0056, номер запису про право власності: 21283744.

Прокурор не погодився із зазначеними розпорядженнями, стверджуючи, що земельні ділянки, які були передані у власність відповідачам, накладаються на землі лісогосподарського призначення, які в силу положень ст.ст. 19, 57, 84Земельного кодексуУкраїни та ст. 5 Лісового кодексу України, відноситься до земель державної власності лісогосподарського призначення, використовується для ведення лісового господарства в порядку визначеному лісовим кодексомУкраїни та знаходиться у віданні Розважівського лісництва державного підприємства «Іванківське лісове господарство», яке будь-яких дозволів на вилучення даних земельних ділянок лісового фонду, зміну цільового призначення земель лісового фонду не надавало, втрати лісогосподарського виробництва при вилучені спірних земельних ділянок не відшкодовувались.

Частинами 1, 3, 4 статті 56ЦПК України визначено, що у випадках, встановлених законом, органи державної влади, органи місцевого самоврядування, фізичні та юридичні особи можуть звертатися до суду із заявами про захист прав, свобод та інтересів інших осіб або державних чи суспільних інтересів та брати участь у цих справах. При цьому органи державної влади, органи місцевого самоврядування повинні надати суду документи, що підтверджують наявність передбачених законом підстав для звернення до суду в інтересах інших осіб.

У визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 185 цього Кодексу.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово зазначала, що у випадку, коли держава вступає в цивільні правовідносини, вона має цивільну правоздатність нарівні з іншими їх учасниками. Держава набуває і здійснює цивільні права й обов`язки через відповідні органи, які діють у межах їхньої компетенції. Отже, поведінка органів, через які діє держава, розглядається як поведінка держави у відповідних, зокрема, цивільних правовідносинах. Тому у відносинах, в які вступає держава, органи, через які вона діє, не мають власних прав і обов`язків, а наділені повноваженнями (компетенцією) представляти державу у відповідних правовідносинах (див. висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені в пунктах 6.21, 6.22 постанови від 20.11.2018 у справі № 5023/10655/11, в пунктах 4.19, 4.20 постанови від 26.02.2019 у справі № 915/478/18, пункт 26 постанови від 26.06.2019 у справі № 587/430/16-ц).

Велика Палата Верховного Суду також звертала увагу на те, що в судовому процесі держава бере участь у справі як сторона через її відповідний орган, наділений повноваженнями у спірних правовідносинах (див. пункт 35 постанови від 27.02.2019 у справі № 761/3884/18). Тобто під час розгляду справи в суді фактичною стороною у спорі є держава, навіть якщо позивач визначив стороною у справі певний орган (див. пункт 27 постанови від 26.06.2019 у справі № 587/430/16-ц).

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України (ч. 2 ст. 19 Конституції України).

Пунктом 3 частини 1 статті 131-1Конституції України передбачено, що прокуратура здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Питання представництва інтересів держави прокурором у суді врегульовано у статті 23Закону Українивід 14.10.2014«Про прокуратуру» (далі - Закон), який набрав чинності 15.07.2015. Частина 1 цієї статті визначає, що представництво прокурором держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів держави, у випадках та порядку, встановлених законом.

Згідно з абзацами 1 та 2 частини 3 статті 23 Закону прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті, крім випадку, визначеного абзацом четвертим цієї частини.

Абзац 3 частини 3 цієї статті передбачає заборону здійснення прокурором представництва в суді інтересів держави в особі державних компаній, а також у правовідносинах, пов`язаних із виборчим процесом, проведенням референдумів, діяльністю Верховної Ради України, Президента України, створенням та діяльністю засобів масової інформації, а також політичних партій, релігійних організацій, організацій, що здійснюють професійне самоврядування, та інших громадських об`єднань.

Таким чином, заборона на здійснення прокурором представництва в суді інтересів держави в особі державних компаній, передбачена абзацом 3 частини 3 статті 23 Закону, має застосовуватись з урахуванням положень абзацу 1 частини 3 цієї статті, який передбачає, що суб`єкт, в особі якого прокурор може звертатись із позовом в інтересах держави, має бути суб`єктом владних повноважень, незалежно від наявності статусу юридичної особи.

Положенням частини 2 статті 19Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. У контексті цього засадничого положення відсутність у Законі інших окремо визначених заборон на здійснення представництва прокурором, окрім спеціальної заборони на представництво державних компаній, не слід розуміти як таку, що розширює встановлені в абзаці 1 частини 3 статті 23Закону межі для здійснення представництва прокурором законних інтересів держави.

Цим висновком Велика Палата Верховного Суду відступила від висновку щодо застосування частини 3 статті 23Закону в подібних правовідносинах, викладеного в постанові Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 15.04.2020 у справі № 363/4656/16-ц, який зводиться до необхідності визначення організаційно-правової форми суб`єкта, в особі якого звертається прокурор, з метою підтвердження підстав для представництва інтересів держави в суді в особі державного підприємства. (Постанова Великої Палати Верховного Суду від 06.07.2021 у справі № 911/2169/20 провадження 12-20гс21).

Крім того, Велика Палата Верховного Суду від 23.11.2021 №359/3373/16-ц (14-2цс21) зазначила, що позовні вимоги прокурора, спрямовані на захист прав або інтересів не держави, а державного підприємства, не підлягають розгляду по суті, оскільки позовну заяву за такими вимогами фактично подано не від імені та в інтересах держави, а від імені та в інтересах державного підприємства, а прокурор не має повноважень на ведення справ у частині таких вимог.

Позов у цій справі прокурор подав в інтересах держави в особі Київського обласного та м. Києву управління лісового та мисливського господарства та Державного підприємства «Іванківське лісове господарство» з посиланням на їх бездіяльність щодо захисту інтересів держави, які полягають в забезпеченні реалізації принципів регулювання земельних та природоохоронних відносин.

Суд приходить до висновку про відсутність підстав для представництва прокурором інтересів держави в особі Державного підприємства «Іванківське лісове господарство», тому позовні вимоги в цій частині слід залишити без розгляду.

Щодо правових підстав для представництва прокурора інтересів держави в особі Київського обласного та по м. Києву управління лісового та мисливського господарства, слід зазначити наступне.

Питання представництва інтересів держави прокурором у суді врегульовано у частинах 1, 3, 4, 7 статті 23 Закону України «Про прокуратуру», яка визначає, що представництво прокурором держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів держави, у випадках та порядку, встановлених законом. Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження (далі - компетентний орган), а також у разі відсутності такого органу. Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб`єктом владних повноважень. У разі встановлення ознак адміністративного чи кримінального правопорушення прокурор зобов`язаний здійснити передбачені законом дії щодо порушення відповідного провадження.

Прокурор, звертаючись до суду з позовом, має обґрунтувати та довести підстави для представництва, однією з яких є бездіяльність компетентного органу.

Бездіяльність компетентного органу означає, що він знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.

Звертаючись до відповідного компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченомустаттею 23 Закону України «Про прокуратуру», прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.

Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню, тощо.

Однак суд, вирішуючи питання щодо наявності підстав для представництва, не повинен установлювати саме протиправність бездіяльності компетентного органу чи його посадової особи, оскільки таке питання буде вирішуватись за результатами притягнення відповідних осіб до відповідальності.

Отже, ч. 4 ст.23Закону України«Про прокуратуру» передбачає, що наявність підстав для представництва може бути оскаржена суб`єктом владних повноважень. Таке оскарження означає право на спростування учасниками процесу обставин, на які посилається прокурор у позовній заяві, поданій в інтересах держави в особі компетентного органу, для обґрунтування підстав для представництва, тому захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні компетентні органи, а не прокурор. Прокурор не повинен вважатися альтернативним суб`єктом звернення до суду і замінювати компетентний орган, який може і бажає захищати інтереси держави.

Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідний компетентний орган, який усупереч вимогам закону не здійснює захисту або робить це неналежно.

З метою забезпечення єдності судової практики у питанні застосування положень ЦПК України у справах за позовами прокурорів Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що якщо суд установить відсутність підстав для представництва прокурором інтересів держави вже після відкриття провадження у справі, то позовну заяву прокурора слід вважати такою, що підписана особою, яка не має права її підписувати. І в таких справах виникають підстави для застосування положень підпункту 1 частини 2 статті 200ЦПК України (залишення позову без розгляду).

Аналогічні висновки зазначені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18 (провадження 12-194гс19).

З матеріалів справи вбачається, що прокуратурою пред`являється позов в інтересах Державного підприємства «Іванківське лісове господарство» та державного органу управління підприємства Київського обласного та по м. Києву управління лісового та мисливського господарства (зазначений орган державної влади є органом управління вказаного державного підприємства, що підтверджується витягом з ЄДРПОУ від 20.03.2019) (а.с. 44).

В данному випадку прокуратура вважає, що саме прокурор повинен здійснювати представництво в суді законних інтересів держави через порушення інтересів держави, що виражається в порушенні норм законодавства (діючого на час виникнення спірних правідносин) під час відведення земель лісогосподарського призначення, а також через нездійснення повноважень контролю з боку постійного користувача ДП «Іванківське лісове господарство», а також контролю з боку Київського обласного та по м. Києву управління лісового та мисливського господарства, яка виражається в бездіяльності останніх, що стало підставою для звернення до суду.

Однак, прокурором в обґрунтування власної процесуальної правомірності звернутись до суду в інтересах держави в особі відповідних органів, докази попереднього повідомлення даних органів про необхідність звернутись до суду за захистом інтересів держави, суду не представлені та матеріали даної судової справи даних доказів не містять, при цьому в інтересах ДП «Іванківське лісове господарство» прокурор представником у справі виступати не має повноважень.

Разом з тим, матеріали справи не містять також доказів звернення Київського обласногота пом.Києву управліннялісового тамисливського господарства до суду з позовами для відновленого порушеного права держави в особі суб`єкта владних повноважень.

Таким чином, прокурором не виконано порядку, передбаченого ст. 23 Закону України «Про прокуратуру»,і ненадано компетентномуоргану протягомрозумного строкупісля отриманняповідомлення самостійнозвернутися досуду зпозовом в інтересах держави, в свою чергу прокурор самостійно повідомив суб`єкта владних повноважень про подачу до суду даного позову, не надаючи йому можливості вирішити питання в порядку передбаченому нормами діючого законодавства.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 року визначено, що якщо суд після відкриття провадження у справі з урахуванням наведених учасниками справи аргументів та наданих доказів установить відсутність підстав для представництва прокурором інтересів держави в суді, суд залишає позовну заяву, подану прокурором в інтересах держави в особі компетентного органу, без розгляду відповідно до положень п. 2 ч. 1 ст. 226 ГПК України.

Вказана позиція узгоджується постановою Київського апеляційного суду від 22.09.2021р. (унікальний номер справи №366/1866/17, апеляційне провадження №22-ц/824/8527/2021).

Судом достовірно встановлено, що прокурором не доведено підстав для представництва суб`єкта владних повноважень в суді, на підставі підпункту 1 частини 2 статті 200 ЦПК України, тому наявні підстави для залишення позову без розгляду.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст. ст. 257, 258-261 ЦПК України суд, -

У Х В А Л И В :

Позов Вишгородської окружної прокуратури в інтересах держави в особі: Київського обласного та м.Києву управління лісового та мисливського господарства, Державного підприємства «Іванківське лісове господарство» до Головного управління Держгеокадастру у Київській області, ОСОБА_2 про визнання незаконним та скасування наказу, усунення перешкод у здійсненні державою права користування та розпорядження земельними ділянками лісогосподарського призначення шляхом повернення на користь держави, та у постійне користування Державного підприємства «Іванківське лісове господарство» з незаконного володіння ОСОБА_2 , - залишити без розгляду.

Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Учасник справи, якому ухвала не була вручена у день її проголошення, має право на поновлення строку на апеляційне оскарження протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому ухвали суду.

Повний текст ухвали складено 25 липня 2022 року

Суддя: Ю.В. Ткаченко