Рішення

від 27.07.2022 по справі 466/7196/21

ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЛЬВОВА

Справа № 466/7196/21

Провадження № 2/466/473/22

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 липня 2022 року м. Львів

Шевченківський районний суд м. Львова в складі:

головуючого - судді Ковальчук О.І.

секретаря Коновал Х.В.

справа №466/7196/21

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Львові в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ЛМКП «Львівтеплоенерго» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ТзОВ «Траст-Проперті» про стягнення заборгованості за послуги з централізованого опалення

в с т а н о в и в:

06.08.2021 року ЛМКП "Львівтеплоенерго" звернулося до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за послуги з централізованого опалення та централізованого постачання гарячої води, в якій з врахуванням заяви про збільшення позовних вимог від 07.07.2022 року просить постановити рішення, яким стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за період з 01.01.2019 по 31.01.2020 року за послуги з централізованого опалення в розмірі 59746,78 грн., інфляційні втрати в розмірі 1126,19грн. та 3% річних в розмірі 1038,76 грн.; стягнути солідарно з ОСОБА_1 , ТзОВ «Траст-Проперті» заборгованість за лютий 2020 року за послуги з централізованого опалення в розмірі 8798,08 грн., інфляційні втрати в розмірі 548,36грн. та 3% річних в розмірі 174,65 грн.; стягнути солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ТзОВ «Траст-Проперті» заборгованість за період з 01.03.2020 по 31.01.2021 року за послуги з централізованого опалення в розмірі 23451,55 грн., інфляційні втрати в розмірі 11292,61грн. та 3% річних в розмірі 4306,65 грн., за централізоване постачання гарячої води за період з 01.08.2020 по 31.08.2021 в розмірі 27053,84 грн., інфляційні втрати в розмірі 2199,08грн. та 3% річних в розмірі 705,12 грн. та сплачений судовий збір по справі у розмірі 2497,00грн.

В обґрунтування уточнених позовних вимог позивач покликається на те, що 22.09.2020 року за заявою ЛМКП "Львівтеплоенерго" Шевченківським районним судом м.Львова видано судовий наказ про стягнення заборгованості за послуги з централізованого опалення в розмірі 88203,39 грн. з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 .

15.10.2020 року ухвалою Шевченківського районного суду м.Львова, судовий наказ за заявою ЛМКП "Львівтеплоенерго" про стягнення заборгованості за послуги з централізованого опалення в розмірі 88203,39 грн. з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 - скасовано.

Відповідачі зареєстровані за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується Довідкою з місця проживання про склад сім`ї та прописки №8 від 22.07.2020 року, виданої ЛМКП «Львівтеплоенерго».

Відповідачі є споживачами послуг ЛМКП «Львівтеплоенерго», перебувають на абонентському обліку та їм відкритий особовий рахунок № НОМЕР_1 .

Відповідно до ч.3 ст.9 ЗУ «Про житлово-комунальні послуги» дієздатні особи, які проживають та/або зареєстровані у житлі споживача, користуються нарівні зі споживачем усіма житлово-комунальними послугами та несуть солідарну відповідальність за зобов`язаннями з оплати житлово- комунальних послуг.

Відповідно до ст.302 ЦК України власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.

Отже, між позивачем та відповідачами встановилися зобов`язальні правовідносини з приводу надання житлово-комунальних послуг. Виконавець послуг ЛМКП «Львівтеплоенерго» надавав споживачу послуги в повному обсязі та належної якості, споживач користувався ними, але оплату не здійснював. Це свідчить про неналежне виконання відповідачами зобов`язань, наслідком чого є порушення права позивача на одержання плати за надані послуги у встановлений законодавством строк.

Відповідно до ст.625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму богу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

05.08.2021 року відповідачам було надіслано Договір приєднання до надання послуг з централізованого опалення та послуг з централізованого постачання гарячої води ЛМКП «Львівтеплоенерго», проте підписаний примірник договору приєднання на адресу відправника не надіслали.

Згідно з ч.5 ст.13 ЗУ «Про житлово-комунальні послуги» відмова споживача (іншої особи, яка відповідно до договору або закону укладає такий договір в інтересах споживача) від укладання договору з виконавцем комунальної послуги не звільняє його від обов`язку оплати фактично спожитої комунальної послуги, наданої таким виконавцем.

Згідно з п.1, п.5 ч.2 ст.7 ЗУ «Про житлово-комунальні послуги» індивідуальний споживач зобов`язаний укладати договори про надання житлово-комунальних послуг у порядку і випадках, визначених законом, а також оплачувати надані житлово- комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.

Тобто, укладення договорів про надання житлово-комунальних послуг, підготованих виконавцем послуг на основі типового договору, визначено як обов`язок, а не як право споживача. Обов`язок укласти договір приєднання відповідач не виконав, чим порушив п.1. п.5 ч.2 ст.7 ЗУ «Про житлово-комунальні послуги».

Згідно з п.1 ст.9 ЗУ «Про житлово-комунальні послуги» споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору.

Отже, як вказує позивач, неправомірні дії відповідачів призвели до порушення майнових прав та законних інтересів позивача. Через несплату боргу відповідачем, позивач не може забезпечити своєчасну сплату податків, внесків до пенсійного фонду, виплату заробітної плати працівникам, а також має заборгованість перед іншими підприємствами. Враховуючи вищевикладене, позивач змушений звернутися до суду та просить позов задовольнити.

Ухвалою від 09.08.2021 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справу, визначено проводити розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження.

В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_3 уточнені позовні вимоги підтримала повністю, покликаючись на вказані в позовній заяві обставини. Просила позов задовольнити. В останні судові засідання представник позивача не прибула, надіслала заяву про розгляд справи у її відсутності.

Представник відповідача ОСОБА_2 - ОСОБА_4 в судовому засіданні заперечив проти позовних вимог, підтримавши письмовий відзив на позовну заяву, долучений до матеріалів справи. Просив відмовити у задоволенні позову та застосувати строк позовної давності. В останні судові засідання відповідач та його представник не прибули, надіслали заяву про розгляд справи у їх відсутності.

Відповідач ТзОВ «Траст-Проперті» у судове засідання не з`явився з невідомих суду причин, хоча належним чином повідомлявся про час та місце розгляду справи, відзив відповідачем до суду подано не було, а тому, оскільки в матеріалах справи достатньо доказів для розгляду справи без її участі, суд вважає за можливе провести розгляд справи на підставі наявних доказів.

У відповідності до ч.2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд вважає за можливе розглянути дану справу у відсутності сторін без фіксування судового засідання технічними засобами.

З`ясувавши дійсні обставини справи, права та обов`язки сторін, перевіривши зібрані по справі матеріали, суд приходить до висновку, що позов підлягає до часткового задоволення з наступних підстав.

Згідно з положеннями ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до вимог ч.1 ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим кодексом випадках.

Згідно з вимогами ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

У відповідності до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків. При цьому дані докази повинні бути належними та достовірними, як це передбачено ст. ст. 77-79 ЦПК України.

Судом встановлено та підтверджено письмовими доказами наступне.

22.09.2020 року за заявою ЛМКП "Львівтеплоенерго" Шевченківським районним судом м.Львова видано судовий наказ про стягнення заборгованості за послуги з централізованого опалення в розмірі 88203,39 грн. з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 .

15.10.2020 року ухвалою Шевченківського районного суду м.Львова, судовий наказ за заявою ЛМКП "Львівтеплоенерго" про стягнення заборгованості за послуги з централізованого опалення в розмірі 88203,39 грн. з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 - скасовано (а.с.8).

З довідки, виданої ЛМКП «Львівтеплоенерго» №8 від 22.07.2020р. вбачається, що відповідач ОСОБА_1 з 06.07.2007 року зареєстрований в квартирі АДРЕСА_2 , а ОСОБА_2 з 28.02.2020 року зареєстрований в квартирі АДРЕСА_2 та відповідно користуються послугами з центрального опалення та постачання гарячої води (а.с.9).

Відповідачі є споживачами послуг ЛМКП «Львівтеплоенерго», перебувають на абонентському обліку та їм відкритий особовий рахунок № НОМЕР_1 .

Згідно п. 5 ч. 2 ст. 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 09.11.2017 року, індивідуальний споживач зобов`язаний оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами, проте всупереч даної норми закону, відповідач не виконав свого зобов`язання щодо сплати послуги з централізованого опалення та послуги з централізованого постачання гарячої води, а тому зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановлення індексу інфляції за весь час прострочення та три відсотки річних від простроченої суми.

Відповідно до ч.3 ст.9 ЗУ «Про житлово-комунальні послуги» дієздатні особи, які проживають та/або зареєстровані у житлі споживача, користуються нарівні зі споживачем усіма житлово-комунальними послугами та несуть солідарну відповідальність за зобов`язаннями з оплати житлово- комунальних послуг.

Згідно витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 30.01.2020 року, квартира АДРЕСА_2 з 27.01.2020 року на праві приватної власності належить ТзОВ «ТРАСТ-ПРОПЕРТІ» (а.с.71)

Згідно зі статтею 322 ЦК України власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.

Законом України «Про житлово-комунальні послуги», чинним на час виникнення спірних правовідносин (далі- Закон № 1875-ІV), визначено основні засади організаційних, господарських відносин, що виникають у сфері надання та споживання житлово- комунальних послуг між їхніми виробниками, виконавцями і споживачами, а також їхні права та обов`язки.

Відповідно до частини першої ст. 13 ЗУ «Про житлово-комунальні послуги», залежно від функціонального призначення житлово-комунальні послуги поділяються на:

1) комунальні послуги (централізоване постачання холодної води, централізоване постачання гарячої води, водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем), газо- та електропостачання, централізоване опалення, а також вивезення побутових відходів тощо); 2) послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій (прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, санітарно-технічне обслуговування, обслуговування внутрішньобудинкових мереж, утримання ліфтів, освітлення місць загального користування, поточний ремонт, вивезення побутових відходів тощо); 3) послуги з управління будинком, спорудою або групою будинків (балансоутримання, укладання договорів на виконання послуг, контроль виконання умов договору тощо); 4) послуги з ремонту приміщень, будинків, споруд (заміна та підсилення елементів конструкцій та мереж, їх реконструкція, відновлення несучої спроможності несучих елементів конструкцій тощо).

Хоч у частині першій статті 19 ЗУ «Про житлово-комунальні послуги» й передбачено, що відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах, проте відповідно до пункту 1 частини першої статті 20 цього Закону споживач має право, зокрема, одержувати вчасно та відповідної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством та умовами договору на надання житлово-комунальних послуг.

Такому праву прямо відповідає визначений пунктом 5 частини третьої статті 20 ЗУ «Про житлово-комунальні послуги» обов`язок споживача оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Наведеними положеннями закону передбачено, що споживачі зобов`язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними, а відсутність договору на надання житлово-комунальних послуг не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі.

Відповідно до пункту 1 частини третьої статті 20 ЗУ «Про житлово-комунальні послуги» споживач зобов`язаний укласти договір на надання житлово-комунальних послуг, підготовлений виконавцем на основі типового договору.

Згідно з пунктом 3 частини другої статті 21 ЗУ «Про житлово-комунальні послуги», виконавець зобов`язаний підготувати та укласти із споживачем договір на надання житлово- комунальних послуг з визначенням відповідальності за дотримання умов його виконання згідно з типовим договором.

Враховуючи наведене, обов`язок з укладання договору про надання житлово- комунальних послуг покладено законодавцем як на споживача, так і на виконавця.

Таким чином, згідно із зазначеними нормами закону споживачі зобов`язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними. Факт відсутності договору про надання житлово-комунальних послуг сам по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі.

Такий висновок викладений у постанові Верховного Суду України від 20 квітня 2016 року у справі № 6-2951цс15.

Згідно зі статтями 526, 527, 530 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог закону.

Статтями 610 та 623 ЦК України передбачено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Боржник, який порушив зобов`язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки.

Відповідно до статті 19 Закону України «Про теплопостачання» споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію.

Частиною другою статті 625 ЦК України передбачено, що боржник у разі прострочення виконання грошового зобов`язання на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення та три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Встановивши, що позивач надавав послуги з теплопостачання до квартири АДРЕСА_2 , а відповідач ОСОБА_1 , який зареєстрований у вказаній вище квартирі з 06.07.2007 року не надав належних доказів неправильності проведених позивачем розрахунків існуючої заборгованості за надані послуги, суд доходить висновку про задоволення позовних вимог про стягнення з ОСОБА_1 заборгованість за період з 01.01.2019 по 31.01.2020 року за послуги з централізованого опалення в розмірі 59746,78 грн. з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення та трьох процентів річних від простроченої суми.

Правовідносини, які склалися між сторонами, є грошовим зобов`язанням, в якому, серед інших прав і обов`язків сторін, на боржника покладено виключно певний цивільно-правовий обов`язок з оплати отриманих житлово-комунальних послуг, якому кореспондує право кредитора (частина перша статті 509 ЦК України) - вимагати сплати грошей за надані послуги.

Виходячи з юридичної природи правовідносин сторін як грошових зобов`язань, на них поширюється дія частини другої статті 625 ЦК України як спеціальний вид цивільно-правової відповідальності за прострочення виконання зобов`язання.

Закріплена в пункті 10 частини третьої статті 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» правова норма щодо відповідальності боржника за несвоєчасне здійснення оплати за житлово-комунальні послуги у вигляді пені не виключає застосування частини другої статті 625 ЦК України. Інфляційне нарахування на суму боргу за порушення боржником грошового зобов`язання, вираженого в національній валюті, та трьох процентів річних від простроченої суми полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отримання компенсації (плати) від боржника за неправомірне користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, тому ці кошти нараховуються незалежно від сплати ним неустойки (пені) за невиконання або неналежне виконання зобов`язання.

За відсутності оформлених договірних відносин, але у разі існування прострочення виконання грошового зобов`язання зі сплати отриманих житлово-комунальних послуг, на боржника покладається відповідальність, передбачена частиною другою статті 625 ЦК України. Такий висновок викладений Верховним Судом у постанові від 18 травня 2020 року у справі № 176/456/17 (провадження № 61-63св18).

Згідно з п.5 ч. З ст. 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 24.06.2004р. споживач зобов`язаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановленні договором або законом.

Відповідно до ст. 360 ЦК України співвласник відповідно до своєї частки у праві спільної часткової власності зобов`язаний брати участь у витратах на управління, утримання та збереження спільного майна, у сплаті податків, зборів (обов`язкових платежів), а також нести відповідальність перед третіми особами за зобов`язаннями, пов`язаними із спільним майном.

Отже, з огляду на вищенаведене, між відповідачем та позивачем встановилися фактичні договірні відносини з приводу надання послуг в сфері теплопостачання, а саме: виконавець надавав послуги відповідачу, останній такими послугами користувався, не відмовлявся від них, усвідомлюючи, що за послуги треба платити, але оплату не проводив, чим порушив ч.1 п.18 Постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної і гарячої води і водовідведення» № 630 від 21.07. 2005 р. а також п. 3.1 договору приєднання, де вказано, що розрахунковим періодом для оплати послуг є календарний місяць, а оплата за спожиті послуги вноситься Споживачем не пізніше 20 числа місяця, що настає за розрахунком.

Відповідно до ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов`язання не допускається і не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов`язання.

Згідно ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

В силу ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Таким чином, всупереч п.5 ч. 3 ст. 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», ч.1 п.18 постанови КМУ № 630 від 21.07.2005р., а також п.3.1 Договору приєднання відповідач не виконав свого зобов`язання щодо сплати послуги з централізованого опалення, а тому зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановлення індексу інфляції за весь час прострочення та три проценти річних від простроченої суми.

Відповідно до розрахунку заборгованості за послуги з централізованого опалення заборгованість відповідача ОСОБА_1 за період з 01.01.2019 по 31.01.2020 року складає 59746,78 грн., інфляційні втрати в розмірі 1126,19грн. та 3% річних в розмірі 1038,76 грн.

Відповідачем не подано доказів про те, що подані позивачем розрахунки заборгованості та застосовані ним тарифи проведено неправильно.

При цьому, відповідачем не надано суду жодного належного та допустимого доказу на підтвердження ненадання чи неналежного надання позивачем послуг за спірний період.

Відтак, суд приходить до висновку, що позов в частині стягнення з ОСОБА_1 заборгованість за період з 01.01.2019 по 31.01.2020 року за послуги з централізованого опалення в розмірі 59746,78 грн., інфляційні втрати в розмірі 1126,19грн. та 3% річних в розмірі 1038,76 грн. підлягає до задоволення.

Щодо позовних вимог про стягнення солідарно з ОСОБА_1 , ТзОВ «Траст-Проперті» заборгованість за лютий 2020 року за послуги з централізованого опалення в розмірі 8798,08 грн., інфляційні втрати в розмірі 548,36грн. та 3% річних в розмірі 174,65 грн.; стягнення солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ТзОВ «Траст-Проперті» заборгованість за період з 01.03.2020 по 31.01.2021 року за послуги з централізованого опалення в розмірі 23451,55 грн., інфляційні втрати в розмірі 11292,61грн. та 3% річних в розмірі 4306,65 грн., за централізоване постачання гарячої води за період з 01.08.2020 по 31.08.2021 в розмірі 27053,84 грн., інфляційні втрати в розмірі 2199,08грн. та 3% річних в розмірі 705,12 грн., суд приходить до наступного висновку.

Згідно ч.4 ст.319 ЦК України власність зобов`язує.

Так, як встановлено судом, з 27.01.2020 року квартира АДРЕСА_2 на праві приватної власності належить ТзОВ «ТРАСТ-ПРОПЕРТІ» (а.с.71).

Однак відповідач ТзОВ «ТРАСТ-ПРОПЕРТІ» взяті на себе зобов`язання щодо сплати за послуги з централізованого опалення не виконав, у зв`язку з чим виникла заборгованість згідно розрахунку боргу, який міститься матеріалах справи та який стороною відповідача не спростований, а тому суд бере такий до уваги.

Відповідно до ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов`язання не допускається і не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов`язання.

Згідно ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Крім того, всупереч ч. 1 ст. 9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» відповідач не виконав свого зобов`язання щодо сплати послуг з централізованого опалення та послуг з централізованого постачання гарячої води, а тому зобов`язані сплатити суму боргу з урахуванням індексу інфляції за весь час прострочення та 3 % річних від простроченої суми.

На підставі ст. 625 ЦК України боржники повинні сплатити позивачу на його вимогу інфляційні втрати та 3% річних.

З врахуванням вищевикладеного, оскільки відповідач ОСОБА_2 зареєстрований у квартирі лише 28.02.2020 року, а відповідачем ТзОВ «ТРАСТ-ПРОПЕРТІ» вказані розрахунки не спростовано, а відтак у зв`язку із неналежним виконанням зобов`язання щодо оплати наданих послуг, з відповідача ТзОВ «ТРАСТ-ПРОПЕРТІ» на користь позивача необхідно стягнути заборгованість за вказані послуги з моменту набуття останнім права власності на квартиру АДРЕСА_2 , а саме з лютого 2020 року.

Відповідно до вимог ч. ч. 1, 5, 6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Таким чином, розглянувши справу в межах визначених предмету спору, оцінюючи належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, враховуючи те, що обставини, на які посилається позивач, як на підставу для задоволення позову, знайшли своє підтвердження в судовому засіданні, суд вважає, що позовні вимоги доведені належними і допустимими доказами, а тому позов підлягає до часткового задоволення.

Щодо позовної давності, на сплив якої покликається представник відповідача ОСОБА_4 , то відповідно до цивільного законодавства позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (ст.ст.256, 257 ЦК України).

У відповідності до ч.1, 2 ст. 264 ЦК України, перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов`язку. Позовна давність переривається у разі пред`явлення особою позову до одного із кількох боржників, а також якщо предметом позову є лише частина вимоги, право на яку має позивач.

Після переривання перебіг позовної давності починається заново. Час, що минув до переривання перебігу позовної давності, до нового строку не зараховується (ч.3 ст.264 ЦК України).

Так, факт переривання позовної давності підтверджується поданням ЛМКП «Львівтеплоенерго» заяви про видачу судового наказу, на підставі якої був виданий судовий наказ №466/7160/20 від 22.09.2020 про стягнення заборгованості за послуги з централізованого опалення в розмірі 88203,39 грн. з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , який в подальшому ухвалою від 15.10.2020 року був відповідачами скасований. А тому, відповідно до ст. 264 ЦК України строк позовної давності не є пропущеним. У зв`язку з цим, подана заява про застосування позовної давності не може бути підставою для відмови у задоволенні позову.

Окрім цього, вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд приходить до висновку, що на підставі ст. 141 ЦПК України з відповідачів в користь позивача підлягають стягненню понесені ним судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору, в розмірі 2270,00 гривень.

Керуючись ст.ст.13,76,81,82,83,89,95,141,263,265,267, 268, 273, 354 ЦПК України, суд

у х в а л и в:

позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 в користь Львівського міського комунального підприємства «Львівтеплоенерго», заборгованість за період з 01.01.2019 по 31.01.2020 року за послуги з централізованого опалення в розмірі 59746,78 грн., інфляційні втрати в розмірі 1126,19грн. та 3% річних в розмірі 1038,76 грн., всього - 61911,73грн. (шістдесят одну тисячу дев`ятсот одинадцять гривень сімдесят три копійки).

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «ТРАСТ-ПРОПЕРТІ» в користь Львівського міського комунального підприємства «Львівтеплоенерго», заборгованість за лютий 2020 року за послуги з централізованого опалення в розмірі 8798,08 грн., інфляційні втрати в розмірі 548,36грн. та 3% річних в розмірі 174,65 грн., всього - 9521,09грн. (дев`ять тисячу п`ятсот двадцять одну гривню дев`ять копійок).

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «ТРАСТ-ПРОПЕРТІ» в користь Львівського міського комунального підприємства «Львівтеплоенерго», заборгованість за період з 01.03.2020 по 31.01.2021 року за послуги з централізованого опалення в розмірі 23451,55 грн., інфляційні втрати в розмірі 11292,61грн. та 3% річних в розмірі 4306,65 грн., за централізоване постачання гарячої води за період з 01.08.2020 по 31.08.2021 в розмірі 27053,84 грн., інфляційні втрати в розмірі 2199,08грн. та 3% річних в розмірі 705,12 грн., всього - 69008,85 грн. (шістдесят дев`ять тисяч вісім гривень вісімдесят п`ять копійок).

Стягнути з ОСОБА_1 , товариства з обмеженою відповідальністю «ТРАСТ-ПРОПЕРТІ» на користь Львівського міського комунального підприємства «Львівтеплоенерго», в рівних частинах - 2270,00 гривень (дві тисячі двісті сімдесят грн.) сплаченого судового збору.

Позивач: Львівське міське комунальне підприємство «Львівтеплоенерго», ЄДРПОУ - 05506460, юридична адреса: 79040, м. Львів, вул. Д. Апостола, 1.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП - НОМЕР_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідач: ТзОВ «Траст-Проперті», код ЄДРПОУ - 43467469, м. Львів, вул. Стеценка, буд. 11, кв. 8.

Рішення може бути повністю або частково оскаржено в апеляційному порядку до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.

Текст рішення складено та підписано 28.07.2022 року.

Суддя О. І. Ковальчук