Постанова

від 09.10.2007 по справі 11/424/07

ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

11/424/07

У к р а ї н а

ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

  ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

09.10.07                                                                                               Справа №11/424/07

Колегія суддів Запорізького апеляційного господарського суду у складі:

Головуючий суддя Хуторной В.М. судді  Хуторной В.М.    , Кричмаржевський В.А.  , Мірошниченко М.В.

при секретарі Шерник О.В.

          В присутності представника позивача - ГайН.С., довіреність № 1000 від 28.03.2007 р.; від відповідача – не з'явився, від прокуратури – Хорунжий С.М., посвідчення № 261 від 08.08.06 р.

Розглянув апеляційну скаргу Приватного підприємства «Панацея» на рішення господарського суду Запорізької області від 13.07.2007 р. по справі № 11/424/07

                      за позовом Прокурора м. Енергодара в інтересах держави в особі Державного закладу «Спеціалізована медико - санітарна частина № 1», м. Енергодар, Запорізької області ( ДЗ «СМСЧ № 1»);

           до відповідача: Приватного підприємства «Панацея», м. Енергодар, Запорізька область (далі ПП «Панацея»);

          про стягнення 514,02 грн.

ВСТАНОВИВ:

Розпорядженням першого заступника голови Запорізького апеляційного господарського суду № 2759 від 08.10.2007 р. справу № 11/424/07 передано для розгляду колегії у складі: Хуторного В.М. (доповідач), Кричмаржевського В.А., Мірошниченко М.В., якою справа прийнята до розгляду.

Рішенням господарського суду Запорізької області від 13.07.2007 р. по справі № 11/424/07 (суддя Гончаренко С.А.) позов задоволено, стягнуто з ПП «Панацея» на користь ДЗ «СМСЧ № 1» 514,02 грн. основного боргу, 102 грн. державного мита, 118 грн. витрат на ІТЗ судового процесу.

Рішення господарського суду мотивовано тим, що як наслідок безпідставного користування займаним приміщення згідно договору від 21.09.04 р. № 2, позивач здійснив покриття витрат вартості спожитих комунальних послуг з 22.07.2006 р. по 20.05.2007 р. у розмірі 514,02 грн. за рахунок своїх витрат. Згідно з п. 3 Методики розрахунку і порядок використання плати за оренду державного майна, затвердженої Постановою КМ України від 04.10.07 № 786, до плати за оренду індивідуально визначеного майна не включаються витрати на утримання орендованого майна та плата за послуги, які відповідно до укладених угод зобов'язуються надавати орендарю державне підприємство, організація, господарське товариство, на балансі яких перебуває це майно.

Не погоджуючись з рішенням господарського суду, ПП «Панацея», відповідач у справі, звернувся з апеляційною скаргою до Запорізького апеляційного господарського суду, посилаючись на те, що судом першої інстанції порушено норми процесуального права, залишено поза увагою, той факт, що договір № 142-К не підписаний сторонами, тобто не має юридичної сили. Крім того, суд першої інстанції не звернув увагу на відсутність повноважень у прокуратури заявляти позов в інтересах позивача та на наявність тотожного спору між сторонами та прийняття господарським судом Запорізької області ухвали № 02-7/1679 від 10.07.07 р., просить апеляційну скаргу задовольнити, а рішення господарського суду Запорізької області скасувати, позов залишити без розгляду.

Представник ПП «Панацея» в судове засідання не з'явився, про дату час та місце судового засідання був повідомлений належним.

Прокурор м. Енергодара, у поданому суду відзиві зазначає, що прокурор правомірно звернувся до суду в інтересах держави в особі уповноваженого органу – ДЗ «СМСЧ № 1», ненадходження від ПП «Панацея» коштів за спожиті комунальні послуги призводить до безпідставних витрат відповідача за рахунок коштів державного бюджету, і зазначені витрати призводять до неспроможності належним чином виконувати функції покладені державою на заклад.

За заявою представників сторін судовий процес вівся без технічних засобів фіксації, за їх згодою в судовому засіданні 09.10.2007 р. оголошено лише вступну та резолютивну частину постанови.  

Відповідно до ст. 99 ГПК України, апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами наданими суду першої інстанції.

Згідно ст. 101 ГПК України, апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Сутність спору:

08.06.07 до господарського суду Запорізької області подано позовну заяву Прокурора м. Енергодара в інтересах держави в особі Державного закладу "Спеціалізована медико-санітарна частина №1" про стягнення з ПП "Панацея" 514 грн. 02 коп., як вказано в заяві, витрат спожитих комунальних послуг.

Між позивачем та відповідачем був укладений договір від 21.09.04 р. № 2 оперативної оренди майна, що знаходиться на балансі позивача.

Відповідач відмовився від підписання договору про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого приміщення, однак користування комунальними послугами не припинив.

Позивач вважає, що безпідставне користування відповідачем приміщенням призвело до покриття вартості спожитих комунальних послуг за рахунок витрат ДЗ "СМЧ №1" на суму 514,02 грн.

Рішенням господарського суду Запорізької області позову задоволено, з чим не погодився відповідач та оскаржує його в апеляційному порядку.

Колегія суддів, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм процесуального права при винесенні оскаржуваного рішення, знаходить апеляційну скаргу такою, що підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до п.2 ст. 121 Конституції України на прокуратуру України покладається представництво інтересів громадянина або держави в суді у випадках, визначених законом. Такі випадки передбачені ст. 33 Закону України "Про прокуратуру'' та ст. 2 Господарського процесуального кодексу України (порушення справ за позовними заявами прокурорів та їх заступників, які звертаються до господарського суду в інтересах держави) тощо.

Представництво прокуратурою України інтересів держави в суді є одним із видів представництва в суді. За правовою природою представництво в суді є правовідносинами, в яких одна особа (представник) на підставі певних повноважень виступає від імені іншої особи (довірителя) і виконує процесуальні дії в суді в її інтересах, набуваючи (змінюючи, припиняючи) для неї права та обов'язки. Представництво прокурором інтересів держави в суді відрізняється від інших видів представництва рядом специфічних ознак: складом представників та колом суб'єктів, інтереси яких вони представляють, обсягом повноважень, формами їх реалізації.

Отже, за змістом п. 2 ст. 121 Конституції України та ст. ст. 2, 29 Господарського процесуального кодексу України під представництвом інтересів держави в господарському суді треба розуміти правовідносини, в яких прокурор, реалізуючи повноваження щодо захисту інтересів держави, вчиняє процесуальні дії. Ці дії згідно з частинами першою та другою ст. 29 Господарського процесуального кодексу України включають звернення прокурора до господарського суду з позовною заявою, участь у справах за його заявою, у разі коли це передбачено законом або визнано за необхідне господарським судом, або за ініціативою прокурора, якщо цього вимагає захист інтересів держави.

Рішенням Конституційного суду України від 08.04.1999 р. №3-рп/99 встановлено, що інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону України, гарантування її державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорони землі, як національного багатства, захист прав усіх суб'єктів права власності та господарювання тощо. Інтереси держави можуть збігатися повністю, частково або не збігатися зовсім з інтересами державних органів, державних підприємств та організацій чи з інтересами господарських товариств з часткою державної власності у статутному фонді. Проте держава може вбачати свої інтереси не тільки в їх діяльності, але й в діяльності приватних підприємств, товариств. Із врахуванням того, що "інтереси держави" є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає, з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

Даючи офіційне тлумачення положень статті 2 Господарського процесуального кодексу України Конституційний Суд України у рішенні від 08.04.1999 року у справі № 1-1/99 зазначив, що підставою для порушення справи у суді є заява, у якій прокурор обґрунтовує порушення чи загрозу порушення інтересів держави, зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах, під яким відповідно до статей 6, 7, 143 Конституції України потрібно розуміти орган державної влади чи орган місцевого самоврядування, якому законом надано повноваження органу виконавчої влади, а не підприємства, установи і організації, незалежно від їх підпорядкування і форми власності.

По даній справі прокурором не вірно визначено інтереси держави, оскільки: позов про стягнення грошової суми подано в інтересах позивача, який не є органом державної влади або органом місцевого самоврядування, а є самостійним суб'єктом господарювання, хоча заснований на державній власності, і відносини з іншими суб'єктами господарювання щодо врегулювання покриття витрат вартості спожитих комунальних послуг як частини орендної плати чи окремого платежу, на думку суду, є його власним господарським інтересом та не є «інтересом держави» в розумінні Рішення Конституційного суду України від 08.04.1999 р. № 3-рп/99.

Звернення прокурора до суду у кожному випадку неналежного виконання контрагентами договірних зобов'язань не може обумовлюватися лише тим, що підприємство позивача є державним органом.

Пунктом 3 Роз'яснень президії Вищого господарського суду України "Про деякі питання участі прокурора у розгляді справ, підвідомчих господарським судам" зазначається, що господарський суд повинен оцінювати правильність визначення прокурором органу, на який державою покладено обов'язок, щодо здійснення конкретних функцій у правовідносинах, пов'язаних із захистом інтересів держави. У випадках неправильного визначення прокурором позивача, тобто органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, господарський суд повертає таку позовну заяву без розгляду. Якщо господарський суд помилково порушив справу за позовом прокурора чи його заступника, в якій неправильно визначено позивача за вимогами про захист інтересів держави, такий позов підлягає залишенню без розгляду відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 81 ГПК України.

Колегія суддів також враховує, що ухвалою господарського суду Запорізької області № 02-7/1679 від 10.07.07 р. повернуто без розгляду аналогічний позов Прокурора м. Енергодара в інтересах держави в особі Державного закладу «Спеціалізована медико - санітарна частина № 1 до відповідача: Приватного підприємства «Панацея» про стягнення грошової суми.

Таким чином, враховуючи, що місцевий господарський суд в даному випадку помилково порушив справу за позовом прокурора, рішення господарського суду Запорізької області підлягає скасуванню з огляду на невідповідність висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи та неправильне застосування норм процесуального права, а позов залишається без розгляду відповідно до п. 1 ст. 81 ГПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 81, 101 - 105 Господарського процесуального кодексу України , суд –

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Приватного підприємства «Панацея», м. Енергодар задовольнити, рішення господарського суду Запорізької області від 13.07.2007 р. по справі № 11/424/07 – скасувати.

         Позов Прокурора м. Енергодара в інтересах держави в особі Державного закладу «Спеціалізована медико - санітарна частина № 1», м. Енергодар, Запорізької області залишити без розгляду.

Постанову оформлено відповідно до ст.84 ГПК України 12.10.2007 р.

Головуючий суддя Хуторной В.М.

 судді  Хуторной В.М.  

 Кричмаржевський В.А.  Мірошниченко М.В.