Рішення

від 25.07.2022 по справі 548/824/22

ХОРОЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 548/824/22

Провадження № 2/548/431/22

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26.07.2022 року м. Хорол

Хорольський районний суд Полтавської області в складі :

головуючого судді - Коновод О. В.

за участю : секретаря судового засідання - Листопад В.Л.

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду м. Хорол цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Хорольської міської ради Лубенського району Полтавської області про визнання права власності на спадкове майно в порядку спадкування за законом,-

ВСТАНОВИВ:

Позиція позивача та відповідача, процесуальні дії, вчинені по справі.

Позивач звернувся до Хорольського районного суду з вищевказаним позовом.

На обґрунтуванняпозову зазначає,що він ОСОБА_1 , є єдиним спадкоємцем першої черги за законом, який прийняв спадщину до майна своєї матері ОСОБА_2 , дата смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 , останнє місце проживання та реєстрації якої було: с. Демина Балка Хорольського району Полтавської області. У Хорольській державній нотаріальній конторі 13.07.2007 року будо відкрито спадкову справу №277 за 2007 рік на підставі заяви позивача про прийняття спадщини. Інших заяв про прийняття спадщини чи про відмову від прийняття спадщини у спадковій справі № 277 за 2007 рік немає, що підтверджується листом Хорольської державної нотаріальної контори від 15.06.2022 вих. № 332/01-16.

Згідно сертифіката на право на земельну частку (пай) серії ПЛ №0273168 від 28.03.1997 року (зареєстрованого 07.04.1997 року у Книзі реєстрації сертифікатів на земельну частку (пай) за № 21) на ОСОБА_2 на території Вишняківської сільської ради встановлено його право на земельну частку (пай) колективного сільськогосподарського підприємства «Ленінський шлях» розміром 3,02 в умовних кадастрових гектарах, до складу якої входили рілля та сіножаті.

За життя ОСОБА_2 оформила своє право власності лише на земельну ділянку розміром 2,43 га, що розташована на території Вишняківської сільської ради Хорольського району Полтавської області та отримала Державний акт на право власності на цю земельну ділянку серії ПЛ №155491, виданого Хорольською районною державною адміністрацією 10.01.2006 року (зареєстровано в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 010656300635), проте не оформила документ про право власності на сіножаті розміром 0,27 га в умовних кадастрових гектарах.

Згідно сертифіката на право на земельну частку (пай) серії ПЛ №0273189 від 28.03.1997 року (зареєстрованого 07.04.1997 року у Книзі реєстрації сертифікатів на земельну частку (пай) за № 81) на ОСОБА_3 на території Вишняківської сільської ради встановлено його право на земельну частку (пай) колективного сільськогосподарського підприємства «Ленінський шлях» розміром 3,02 в умовних кадастрових гектарах, до складу якої входили рілля та сіножаті.

За життя ОСОБА_3 оформив своє право власності лише на земельну ділянку розміром 2,43 га, що розташована на території Вишняківської сільської ради Хорольського району Полтавської області та отримав Державний акт на право власності на цю земельну ділянку серії ПЛ №155490, виданого Хорольською районною державною адміністрацією 10.01.2006 року (зареєстровано в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 010656300629), проте не оформив документ про право власності на сіножаті розміром 0,27 га в умовних кадастрових гектарах.

Після смерті ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , відкрилася спадщина на вищевказане майно. Його спадкоємицею була дружина ОСОБА_2 , котра прийняла спадщину в порядку ч. 3 ст. 1268 ЦК України, але не оформила своїх спадкових прав.

Після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , спадкоємцем майна ОСОБА_2 є її син ОСОБА_1 .

05.07.2022 року по справі було відкрито провадження та призначено до розгляду у порядку загального позовного провадження.

В судове засідання позивач не з"явився, але в заяві прохав суд провести розгляд справи за його відсутності.

В судове засідання представник відповідача Хорольської міської ради Лубенського району Полтавської області не з"явився, але подали заяву про розгляд справи за відсутності представника міської ради.

У зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи, від яких надійшли клопотання про розгляд справи за їх відсутності, що відповідає положенням ч. 3ст. 211ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється,що відповідає положенням ч. 2ст. 247ЦПК України.

Врахувавши позицію позивача, дослідивши матеріали справи, врахувавши думку відповідача, викладену у письмовій заяві, оцінивши докази в їх сукупності, дійшов до висновку, що позовна заява підлягає задоволенню з наступних підстав.

Фактичні обставини, встановлені судом.

Державним нотаріусом Хорольської державної нотаріальної контори Вовк А.М. 05.12.2007 року ОСОБА_1 видано свідоцтво про право на спадщину за законом № 2792 на земельну ділянку розміром 2,43 га, кадастровий номер 5324881200:00:001:0074, що знаходиться на території Вишняківської сільської ради Хорольського району Полтавської області, переданої для ведення особистого селянського господарства, що належала ОСОБА_2 на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку серія ПЛ №155491 виданого Хорольською райдержадміністрацією 10.01.2006 року. Право власності на дану земельну ділянку зареєстровано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 16.02.2017 року, що підтверджується копією Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності № 81037930 від 23.02.2017 року.

Державним нотаріусом Хорольської державної нотаріальної контори Вовк А.М. 05.12.2007 року ОСОБА_1 видано свідоцтво про право на спадщину за законом № 2795 на земельну ділянку розміром 2,43 га, кадастровий номер 5324881200:00:001:0073, що знаходиться на території Вишняківської сільської ради Хорольського району Полтавської області, переданої для ведення особистого селянського господарства, що належала ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , спадкоємицею якого була дружина ОСОБА_2 , котра прийняла спадщину, але не оформила своїх спадкових прав, на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку серія ПЛ №155490 виданого Хорольською райдержадміністрацією 10.01.2006 року. Право власності на дану земельну ділянку зареєстровано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 16.02.2017 року, що підтверджується копією Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності № 81040963 від 23.02.2017 року.

Відповідно до повідомлення відділу № 3 Управління надання адміністративних послуг Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області від 20.06.2022 року № -16-0.163-1574/15-22 станом на 01.01.2013 року державні акти на право власності на земельну ділянку (на сіножаті) взамін сертифіката на право на земельну частку (пай) на ОСОБА_2 та ОСОБА_3 не видавалися.

По КСП «Ленінський шлях» на території Вишняківської сільської ради колишнього Хорольського району, згідно схеми організації території земельних часток (паїв) в межах розпайованих земель КСП розмір земельної частки (паю) сіножатей становить 0,27 га умовних кадастрових гектарів, вартість якої складає 1117,56 грн.

З повідомлення державного нотаріуса Хорольської державної нотаріальної контори від 15.06.2022 вих. № 332/01-16 слідує, що позивач є єдиним спадкоємцем за законом відносно майна своєї матері ОСОБА_2 . 05.12.2007 року йому видано свідоцтва про право на спадщину за законом на спадкові майнові паї у майні КСП «Ленінський шлях» та на дві земельні ділянки з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства на території Вишняківської сільської ради Хорольського району Полтавської області по 2,43 га кожна, з яких одна земельна ділянка на підставі державного акту була власністю спадкодавця ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , а друга земельна ділянка перебувала у власності її чоловіка ОСОБА_3 , дата смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 , останнє місце проживання с. Демина Балка Хорольського району Полтавської області, спадщину після якого в порядку ч. 3 ст. 1268 ЦК України, прийняла його дружина, спадкоємець першої черги за законом, - ОСОБА_2 , але не оформила своїх спадкових прав. У зв`язку з відсутністю оригіналу правовстановлюючого документа на спадкове майно,позивач не має можливості оформити право власності на спадкове майно в нотаріальному порядку, тому він звернувся до суду з відповідним позовом.

Норми права, застосовані судом.

Згідно з ч. 3ст. 13 ЦПК Україниучасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

За вимогами ч. 3 ст. 12 Цивільно-процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно з ч. 1 ст. 13 Цивільно-процесуального кодексу України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цьогоКодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ч. 1 ст. 76 Цивільно-процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 Цивільно-процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно із ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

У статті 16 ЦК України визначено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до ст.1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до ч.1ст.1220 ЦК України внаслідок смерті особи відкривається її спадщина.

Часом відкриття спадщини є день смерті особи (ч.2ст.1220 ЦК України).

Згідно ст.1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обовязки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до ч.3 ст.1268 ЦК України, спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Відповідно до ч.1 ст.1269 ЦК України, спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.

Згідно ізст. 1297 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов`язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно.

Згідно зіст. 392 ЦК Українивласник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Відповідно до ст. 1258 ЦК України спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановленихстаттею 1259цього Кодексу.

Відповідно до ст. 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Враховуючи той факт, що Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вирішення питання колективної власності на землю, удосконалення правил землекористування у масивах земель сільськогосподарського призначення, запобігання рейдерству та стимулювання зрошення в Україні» № 2498-VIII ( 2498-19 ) від 10.07.2018 було внесено зміни до Закону України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)» шляхом викладення цього закону у новій редакції. Зазначені зміни набирають чинності з 01.01.2019. Відповідно до ст.13 даного закону нерозподілені земельні ділянки, невитребувані частки (паї) після формування їх у земельні ділянки за рішенням відповідної сільської, селищної, міської ради будуть передаватися в оренду для використання за цільовим призначенням на строк до дня державної реєстрації права власності на таку земельну ділянку, про що зазначається у договорі оренди земельної ділянки. Тобто всі повноваження райдержадміністрації щодо розпорядження невитребуваними земельними ділянками, розташованими за межами населених пунктів, переходять до повноважень сільських, селищних, міських рад. Тому належним відповідачем у даній справі є Хорольська міська рада Лубенського району Полтавської області, яка є правонаступником Вишняківської сільської ради (код ЄДРПОУ 22535463) та Хорольської районної державної адміністрації (код ЄДРПОУ 04057267) в частині прав та обов`язків щодо розпорядження спірною невитребуваною земельною ділянкою (паєм).

Статтею 328ЦК України визначено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

У відповідності до ст.392ЦК України власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Згідност. 41 Конституції Україникожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності встановлена судом.

Статтею 17 Загальної декларації прав людини, передбачено - ніхто не може бути безпідставно позбавлений свого майна.

Згідност.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»суди застосовують при розгляді справКонвенцію про захист прав людини і основоположних свободта практику Суду як джерело права.

Відповідно до ст. 1 Першого протоколу Конвенції кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Поняття власності чи «майна» за ст. 1 Першого протоколу Конвенції тлумачиться дуже широко, охоплює цілу низку інтересів економічного характеру. За рішеннями Європейського суду з прав людини «майном» в розумінні статті 1 Протоколу 1 до Конвенції вважається законне і обґрунтоване очікування набуття майна або майнового права.

Відповідно до ч. 1 ст. 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Захист цивільних прав це застосування цивільно-правових засобів з метою забезпечення цивільних прав.

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спобіг, визначений законами України (ст. 4 ЦПК України).

Стаття 15 ЦК України передбачає право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Кожна особа також має право на захист свого інетерсу, який не суперечить загальним засадам цивільного судочинства.

Відтак, зазначена норма визначає об`єкт захисту порушене, невизнане або оспорене право чи цивільний інтерес.

Порушення права пов`язано з позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково.

При оспоренні чи невизнанні права виникає невизначеність у праві, викликана поведінкою іншої особи.

Таким чином, порушення, невизнання або оспорення суб`єктивного права є підставою для звернення особи за захистом свого права із застосуванням відповідного способу захисту.

Захист цивільних прав це передбачені законом способи охорони цивільних прав у разі їх порушення чи реальної небезпеки такого порушення.

У розумінні закону, суб`єктивне право на захист юридично закріплена можливість особи використати заходи правоохоронного характеру для повновлення порушеного права і припинення дій, які порушують це право.

Цивільне законодавство не містить визначення поняття способів захисту цивільних прав та інтересів. За їх призначенням вони можуть вважатися визначеним законом механізмом матеріально-правових засобів здійснення охорони цивільних прав та інтересів, що приводиться в дію за рішенням суду у разі їх порушення чи реальної небезпеки такого порушення.

Матеріально-правовий аспект захисту цивільних прав та інтересів насамперед полягає в з`ясуванні, чи має особа таке право або інтерес та чи були вони порушені або було необхідним їх правове визначення.

При цьому слід виходити з положень ст. 11 ЦК України про підстави виникнення цивільних прав і цивільних обов`язків. Відповідно до них цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, передбачених актами цивільного законодавства, Конституцією України та міжнародними договорами України, а також із дій осіб, не передбачених цими актами, але які породжують цивільні права та обов`язки.

Рішенням Конституційного Суду України від 01.12.2004 року №1-10/2004 визначено, що охоронюваний законом інтерес треба розуміти - це прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом, зумовлений загальним змістом об`єктивного і прямо не опосередкований у суб`єктивному праві простий легітимний дозвіл, що є самостійним об`єктом судового захисту та інших засобів правової охорони для задоволення індивідуальних і колективних потреб, які не суперечать Конституції і законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності та іншим загально-правовим засадам.

Таким чином,під способамизахисту суб`єктивнихцивільних прав/інтересіврозуміють закріпленізаконом матеріально-правовізаходи примусовогохарактеру,за допомогоюяких проводитьсяповновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав та охоронюваних законом інтересів.

Загальний перелік таких способів захисту цивільних прав та інтересів дається в ст. 16 ЦК України.

У вказаній нормі визначено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Зі змісту ч. 3 ст. 16 ЦК України випливає, що суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом ніж той, який встановлений договором або законом.

Законодавчі обмеження матеріально- правових способів захисту цивільно права чи інтересу підлягають застосуванню з дотриманням положень статей 55, 124 Конституції України та статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, відповідно до яких кожна особа має право на ефективний засіб правового захисту, не заборонений законом.

Оскільки положення Конституції України та Конвенції мають вищу юридичну силу (ст.ст. 8-9 Конституції України), а обмеження матеріального права суперечать цим положенням, порушення цивільного права чи цивільного інтересу підлягають судовому захисту і у спосіб, не передбачений законом, зокрема статтею 16 ЦК України, але який є ефективним засобом захисту, тобто таким, що відповідає змісту порушеного права, характеру його порушення та наслідкам, спричиненим цим порушенням.

Такий правовий висновок викладений Верховним Судом України у постанові від 12 червня 2013 року у справі № 6-32цс13.

За даних обставин суд приходить до висновку, що права позивача є доведеним, а тому позовні вимоги підлягають до задоволення.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Приписами ч.1 ст.142 ЦПК України передбачено, що визнання позову Відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст.15,16,328,392 ЦК України, ст.ст.1-18,76-81,141,209-241,259,263-265,268,354,355 ЦПК України, суд-

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , , адреса проживання : с. Демина Балка Лубенського району Полтавської області) до Хорольської міської ради Лубенського району Полтавської області (адресазнаходження:вул.1Травня,4м.ХоролЛубенськогорайонуПолтавськоїобласті,кодЄДРПОУ22528612) про визнання права власності на спадкове майно в порядку спадкування за законом - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , в порядку спадкування за законом майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 право на земельну ділянку сіножатей площею 0,27 га в умовних кадастрових гектарах, що розташована на території Вишняківської сільської ради Хорольського району Полтавської області (на теперішній час Хорольської міської ради Лубенського району Полтавської області), право на яку мав ОСОБА_3 згідно сертифіката серії ПЛ № 0273189 на право на земельну частку (пай) колишнього КСП «Ленінський шлях» від 28.03.1997 р. (зареєстрований 07.04.1997 р. за № 81).

Визнати за ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , в порядку спадкування за законом майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 право на земельну ділянку сіножатей площею 0,27 га в умовних кадастрових гектарах, що розташована на території Вишняківської сільської ради Хорольського району Полтавської області (на теперішній час Хорольської міської ради Лубенського району Полтавської області), право на яку мала ОСОБА_2 згідно сертифіката серії ПЛ № 0273168 на право на земельну частку (пай) колишнього КСП «Ленінський шлях» від 28.03.1997 р. (зареєстрований 07.04.1997 р. за № 21).

Повернути ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ,РНОКПП НОМЕР_1 , мешканцю : с. Демина Балка Лубенського району Полтавської області з державного бюджету 50% судового збору, сплаченого 30.06.2022 року за квитанцією № 0.0.2593564989.1 в сумі 1984,80 грн., тобто в розмірі 992,40 грн.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Полтавського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст судового рішення складено 26.07.2022 року.

Суддя : О.В. Коновод