Рішення

від 07.08.2022 по справі 904/1761/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08.08.2022м. ДніпроСправа № 904/1761/22

Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Фещенко Ю.В.,

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) представників сторін справу

за позовом Акціонерного товариства "Об`єднана гірничо-хімічна компанія" (м. Київ) в особі філії "Вільногірський гірничо-металургійний комбінат" Акціонерного товариства "Об`єднана гірничо-хімічна компанія" (м. Вільногірськ, Дніпропетровська область)

до Об`єднання громадян "Пушкарівський водоканал" (с. Пушкарівка, Верхньодніпровський район, Дніпропетровська область)

про стягнення заборгованості за договором про надання послуг із забезпечення технічною водою № 150-2 від 24.01.2019 у загальному розмірі 45 261 грн. 38 коп.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Акціонерне товариство "Об`єднана гірничо-хімічна компанія" в особі філії "Вільногірський гірничо-металургійний комбінат" Акціонерного товариства "Об`єднана гірничо-хімічна компанія" (далі - позивач) звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою, в якій просить суд стягнути з Об`єднання громадян "Пушкарівський водоканал" (далі - відповідач) заборгованість за договором про надання послуг із забезпечення технічною водою № 150-2 від 24.01.2019 у загальному розмірі 45 261 грн. 38 коп.

Ціна позову складається з наступних сум:

- 39 807 грн. 24 коп. - основний борг;

- 2 029 грн. 00 коп. - пеня;

- 2 651 грн. 48 коп. - інфляційні втрати;

- 773 грн. 66 коп. - 3% річних.

Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем зобов`язань за договором про надання послуг із забезпечення технічною водою № 150-2 від 24.01.2019 в частині повної та своєчасної оплати наданих позивачем у період з січня по червень 2021 року послуг із забезпечення технічною водою, внаслідок чого у відповідача перед позивачем утворилась заборгованість в сумі 39 807 грн. 24 коп. За прострочення виконання зобов`язання на підставі пункту 11.2. договору позивач нарахував та просить суд стягнути з відповідача пеню за загальний період прострочення з 03.03.2021 по 30.01.2022 в сумі 2 029 грн. 00 коп. На підставі статті 625 Цивільного кодексу України позивач нарахував та просить суд стягнути з відповідача інфляційні втрати за період з квітня 2021 року по лютий 2022 року в сумі 2 651 грн. 48 коп., а також 3% річних за загальний період прострочення з 03.03.2021 по 23.02.2022 у сумі 773 грн. 66 коп.

Також позивач просить суд стягнути з відповідача на свою користь витрати по сплаті судового збору у розмірі 2 481 грн. 00 коп.

Ухвалою суду від 05.07.2022 позовну заяву було прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, призначено її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження, без виклику сторін за наявними у справі матеріалами.

З приводу дотримання прав відповідача під час розгляду даної справи судом, слід зазначити таке.

У зв`язку з відсутністю фінансування потреб Господарського суду Дніпропетровської області на відправку поштової кореспонденції, про що 23.05.2022 на сайті Судової влади України розміщене відповідне оголошення (https://dp.arbitr.gov.ua/sud5005/pres-centr/news/1276874/), всі ухвали суду направлялись учасникам справи засобами електронного зв`язку, а саме:

- Акціонерному товариству "Об`єднана гірничо-хімічна компанія" на електронну пошту info@umcc-titanium.com, яку зазначено у позовній заяві;

- філії "Вільногірський гірничо-металургійний комбінат" Акціонерного товариства "Об`єднана гірничо-хімічна компанія" на електронну пошту VGMK@umcc-titanium.com, яку зазначено у позовній заяві;

- відповідачу - Об`єднанню громадян "Пушкарівський водоканал" на електронну пошту 35419363@ukr.net, яку зазначено у витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань в розділі "Інформація для здійснення зв`язку" (а.с.81).

Так, господарським судом було долучено до матеріалів справи Довідки про доставку електронного листа, якими підтверджується, що ухвала суду від 05.07.2022 була доставлена:

- Акціонерному товариству "Об`єднана гірничо-хімічна компанія" на електронну пошту info@umcc-titanium.com, яку зазначено у позовній заяві (а.с.77);

- філії "Вільногірський гірничо-металургійний комбінат" Акціонерного товариства "Об`єднана гірничо-хімічна компанія" на електронну пошту VGMK@umcc-titanium.com, яку зазначено у позовній заяві (а.с.78);

- відповідачу - Об`єднанню громадян "Пушкарівський водоканал" на електронну пошту 35419363@ukr.net, яку зазначено у витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань в розділі "Інформація для здійснення зв`язку" (а.с.79).

Крім того, відповідачу додатково було передано 06.07.2022 телефонограм, якою повідомлено про зміст ухвали суду від 05.07.2022 (а.с.80).

За змістом частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є, зокрема, день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи. Якщо судове рішення надіслано на офіційну електронну адресу пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.

Отже, всі учасники справи належним чином та завчасно були повідомлені, про продовження розгляду справи судом.

Слід також відзначити, що ухвалою суду від 05.07.2022, з урахуванням вимог частини 8 статті 165 Господарського процесуального кодексу України, судом було запропоновано відповідачу подати відзив на позовну заяву протягом 15-ти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.

Як вбачається з наявної в матеріалах справи Довідки про доставку електронного листа, ухвала суду від 05.07.2022 була доставлена відповідачу на його офіційну електронну пошту 35419363@ukr.net, яку зазначено у витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань в розділі "Інформація для здійснення зв`язку" - 05.07.2022 (а.с. 79). Крім того, 06.07.2022 керівник підприємства-відповідача отримав телефонограму (а.с.80).

Враховуючи встановлену судом дату вручення ухвали суду відповідачу (05.07.2022), граничним строком для надання відзиву на позовну заяву є 20.07.2022.

Слід наголосити, що у зв`язку з запровадженням на території України з 24.02.2022 (в період строку для надання відзиву на позовну заяву) воєнного стану, господарським судом був наданий додатковий час для надання можливості сторонам, зокрема відповідачу, реалізувати свої права під час розгляду даної справи судом та висловлення своєї правової позиції щодо позовних вимог прокурора. У даному випадку додатково надані два тижні господарський суд вважає достатнім та розумним строком для вчинення необхідних процесуальних дій за існуючих обставин воєнного стану та ситуації у Дніпропетровській області (місцезнаходження відповідача та суду), а отже, вважає за доцільне здійснити розгляд даної справи за наявними матеріалами.

Слід також наголосити, що відповідних змін до законів України щодо автоматичного продовження чи зупинення процесуального строку на вчинення тих чи інших дій внесено не внесено.

Судом також враховані Нормативи і нормативні строки пересилання поштових відправлень, затверджені наказом Міністерства інфраструктури України № 958 від 28.11.2013, на випадок направлення відповідачем відзиву на позовну заяву або клопотання до суду поштовим зв`язком.

Однак, станом на 08.08.2022 строк на подання відзиву на позовну заяву, з урахуванням додаткового строку на поштовий перебіг та враховуючи обмеження, пов`язані з запровадженням воєнного стану, закінчився.

Будь-яких клопотань про продовження вказаного процесуального строку у порядку, передбаченому частиною 2 статті 119 Господарського процесуального кодексу України, до суду від відповідача не надходило; поважних причин пропуску вказаного строку суду також не повідомлено.

Згідно із частиною 1 статті 118 Господарського процесуального кодексу України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку.

Слід також зауважити, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (частина 3 статті 13 Господарського процесуального кодексу України).

Суд вважає, що відповідач не скористався своїм правом на надання відзиву на позовну заяву та вважає можливим розглянути справу за наявними у ній матеріалами.

Враховуючи предмет та підстави позову у даній справи, суд приходить до висновку, що матеріали справи містять достатньо документів, необхідних для вирішення спору по суті та прийняття обґрунтованого рішення, оскільки у відповідача було достатньо часу для подання як відзиву на позову заяву так і доказів погашення спірної заборгованості, у разі їх наявності, чого відповідачем зроблено не було, будь-яких заперечень чи відомостей щодо викладених у позовній заяві обставин відповідачем суду також не повідомлено.

Враховуючи достатність часу, наданого учасникам справи для подання доказів, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивної господарського процесу, закріплені у статті 129 Конституції України та статтях 13, 14, 74 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених Господарським процесуальним кодексом України, висловлення своєї правової позиції у спорі та надання відповідних доказів.

Відповідно до статті 248 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Відповідно до частини 2 статті 252 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.

При розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення (частина 8 статті 252 Господарського процесуального кодексу України).

Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Під час розгляду справи судом досліджені письмові докази, що містяться в матеріалах справи.

Суд, розглянувши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позовна заява, а також доводи, викладені у відзиві на позовну заяву, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті,

ВСТАНОВИВ:

Предметом доказування у даній справі є обставини, пов`язані з укладенням договору про надання послуг, строку його дії, порядок та строки надання послуг, факт надання та передачі послуг замовнику, загальна вартість наданих послуг, настання строку їх оплати, наявність часткової чи повної оплати, допущення прострочення оплати, наявність підстав для стягнення пені, інфляційних втрат та 3% річних у заявлених сумах.

Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини.

Частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Так, 24.01.2019 між Акціонерним товариством "Об`єднана гірничо-хімічна компанія" філія "Вільногірський гірничо-металургійний комбінат" Акціонерного товариства "Об`єднана гірничо-хімічна компанія" (далі - виробник, позивач) та Об`єднанням громадян "Пушкарівський водоканал" (далі - споживачем, відповідач) укладено договір про надання послуг із забезпечення технічною водою № 150-2 (далі - договір, а.с.8-14), відповідно до умов пункту 1.1. якого в порядку та на умовах, визначених договором, виробник бере на себе зобов`язання надати послугу із забезпечення споживача технічною водою, а споживач зобов`язується оплатити надані послуги.

У пунктах 10.1., 10.3. договору сторони визначили, що договір набирає чинності з моменту його підписання та розповсюджується на правовідносини між сторонами, які виникли з 01.01.2019 та діє до 31.12.2019. Договір вважається переукладеним на кожен наступний рік на таких же умова, якщо за один місяць до його припинення жодна із сторін не заявить про закінчення строку його дії.

Доказів визнання недійсним зміни, розірвання або припинення вказаного договору сторонами суду не надано.

Судом встановлено, що укладений правочин за своїм змістом та правовою природою є договором про надання послуг, який підпадає під правове регулювання норм глави 61 розділу ІІІ Книги п`ятої Цивільного кодексу України.

Частиною 1 статті 901 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Пунктом 1.2. договору передбачено, що виробник бере на себе зобов`язання із забезпечення споживача технічною водою обсягом 121 400 м3 на рік, згідно з розрахунками об`ємів споживання води помісячно (додаток № 1).

У пункті 2.1. договору сторони узгодили тарифи на послуги із забезпечення технічною водою, а саме: тариф на послуга із забезпечення технічною водою (далі - послуги) становить: - тариф без ПДВ - 5 грн. 30 коп. за м3, ПДВ - 1 грн. 06 коп., тариф з ПДВ - 6 грн. 36 коп. за м3.

У разі зміни уповноваженими органами цін (тарифів) на послуги вони, є обов`язковими для сторін за цим договором з моменту введення їх в дію уповноваженим органом (пункт 2.3. договору).

Відповідно до умов пункту 2.2. договору сума договору складає 772 104 грн. 00 коп., у т.ч. ПДВ - 128 684 грн. 00 коп.

В подальшому, між позивачем та відповідачем було укладено Додаткову угоду № 2 від 15.12.2020, в якій сторони дійшли згоди внести зміни до пункту 2.2. договору, виклавши його у наступній редакції: "Ціна договору має складати не більше 2 100 000 грн. 00 коп., у т.ч. ПДВ - 350 000 грн. 00 коп. та визначається як загальна вартість послуг із забезпечення технічною водою за весь період діє договору згідно підписаних сторонами Актів наданих послуг" (а.с.19).

Згідно умовами пункту 3.1. договору облік відпущеної технічної води здійснюється засобами вимірювальної техніки, які пройшли державну метрологічну повірку та занесені до Державного реєстру.

У пункті 32. договору передбачено, що прилад обліку повинен розташовуватися на мережах споживача на межі балансової належності трубопроводів технічної води виробника та споживача, згідно з додатком № 2 та додатком № 3, які є невід`ємною частиною договору.

Пунктом 3.6. договору визначено, що фактична кількість відпущеної технічної води узгоджується в Акті приймання-передачі послуг, який складається в останній день поточного місяця, підписується у двох примірниках уповноваженими представниками виробника й споживача та передається споживачу разом з рахунком.

У пункті 4.1. договору сторони визначили, що розрахунковим періодом є календарний місяць.

Як вбачається з матеріалів справи, у період з січня по червень 2021 року на виконання умов договору позивачем були надані відповідачу послуги по забезпеченню технічною водою, загальна вартість яких склала 39 807 грн. 24 коп., на підтвердження чого сторонами були складені та підписані такі Акти наданих послуг:

- Акт наданих послуг № ОУс-000048 від 31.01.2021 на суму 1 596 грн. 36 коп. (а.с.21);

- Акт наданих послуг № ОУс-000042 від 28.02.2021 на суму 1 380 грн. 12 коп. (а.с.22);

- Акт наданих послуг № ОУс-000131 від 31.03.2021 на суму 1 481 грн. 88 коп. (а.с.23);

- Акт наданих послуг № ОУс-000229 від 30.04.2021 на суму 1 539 грн. 12 коп. (а.с.24);

- Акт наданих послуг № ОУс-000259 від 31.05.2021 на суму 16 599 грн. 60 коп. (а.с.25);

- Акт наданих послуг № ОУс-000331 від 30.06.2021 на суму 17 210 грн. 16 коп. (а.с.26).

Вказані акти підписані позивачем та відповідачем та скріплені їх печатками без будь-яких зауважень; підписанням актів сторони підтверджують, що сторони зауважень та претензій стосовно виконання умов договору одна до одної не мають

При цьому, відповідно до частин 1 та 2 статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Неістотні недоліки в документах, що містять відомості про господарську операцію, не є підставою для невизнання господарської операції, за умови, що такі недоліки не перешкоджають можливості ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, та містять відомості про дату складання документа, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції тощо.

Так, підписання замовником акту надання послуг, який є первинним обліковим документом у розумінні Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" і відповідає вимогам статті 9 вказаного Закону і Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку та фіксує факт здійснення господарської операції і встановлення відносин, є підставою виникнення обов`язку щодо здійснення розрахунків за надані послуги.

В матеріалах справи відсутні будь-які докази щодо наявності заперечень відповідача стосовно обсягів, строку, вартості та якості наданих послуг.

Протягом розгляду справи судом жодних заперечень з приводу прийняття послуг за зазначеними Актами наданих послуг відповідачем також не заявлено.

Отже, суд приходить до висновку, що позивачем дотримано вимоги договору в частині виконання його зобов`язань за ним.

Враховуючи зазначений вид договорів, вбачається, що він є оплатним, і обов`язку виконавця за договором надати послугу відповідає обов`язок замовника оплатити вартість цієї послуги.

Відповідно до частини 1 статті 903 Цивільного кодексу України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Так, у пункті 4.2. договору сторони визначили, що оплату за надані послуги з поставки технічної води споживач робить на підставі рахунків на оплату, наданих виробником, відповідно до акту наданих послуг.

За умовами пункту 4.4. договору надані послуги підлягають оплаті споживачем протягом 30 календарних днів після закінчення місяця, в якому надавались послуги.

Згідно з умовами пункту 4.5. договору, днем оплати вважається день зарахування грошових коштів на розрахунковий рахунок виробника.

Відповідно до пункту 4.6. договору у разі виникнення у споживача заборгованості з оплати наданих послуг, виробник зараховує кошти, що сплачує споживач, в рахунок погашення боргу, згідно з черговістю його виникнення незалежно від призначення платежу, визначеного споживачем.

За умовами пунктів 5.3.1. договору споживач зобов`язаний оплачувати послуги у встановлений в договорі термін.

Як вказує позивач, ним було виставлено відповідачу рахунки на оплату за надані у період з січня по червень 2021 року послуги по забезпеченню технічною водою на загальну суму 39 807 грн. 24 коп., копії яких наявні в матеріалах справи (а.с.27-32), які у добровільному порядку не були оплачені відповідачем.

Враховуючи вказане, позивач звертався до відповідача із претензією, в якій вимагав сплати існуючу заборгованість в сумі 40 705 грн. 67 коп. протягом 30 днів з моменту отримання даної претензії (а.с.33). Вказана претензія була залишена відповідачем без відповіді та задоволення

Таким чином, як зазначає позивач, ним взяті на себе зобов`язання щодо надання послуг були виконані у повному обсязі та належним чином, претензій щодо якості та обсягу наданих послуг відповідач з моменту їх надання і до теперішнього часу не висловлював, в свою чергу відповідачем взяті на себе зобов`язання щодо повної та своєчасної оплати наданих позивачем у період з січня по червень 2021 року послуг по забезпеченню технічною водою на загальну суму 39 807 грн. 24 коп. були порушені - надані позивачем послуги оплачені відповідачем не були, внаслідок чого утворилась заборгованість в сумі 39 807 грн. 24 коп., що і стало причиною звернення позивача із позовом до суду.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню з огляду на таке.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

В силу статей 525, 526 Цивільного кодексу України та статті 193 Господарського кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, умов договору та вимог зазначених Кодексів, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі статтею 599 Цивільного кодексу України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно зі статтею 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до частини 2 статті 193 Господарського кодексу України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Крім того, згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Враховуючи визначені контрагентами у підпункті 4.4. договору порядок розрахунків за надані в період з січня по червень 2021 року послуги, приймаючи до уваги їх прийняття відповідачем за відповідними Актами надання послуг, строк оплати на суму 39 807 грн. 24 коп. є таким, що настав.

Слід також зазначити, що відповідно до частини 1 статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.

Пункт 3 частини 2 статті 129 Конституції України визначає одним із принципів судочинства змагальність сторін та свободу в наданні ними своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Згідно з частинами 1, 3 статті 74, частиною 1 статті 77 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Отже, обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

Доказів на підтвердження оплати наданих позивачем в період з січня по червень 2021 року послуг на суму 39 807 грн. 24 коп. відповідач не надав, доводи позивача щодо наявності боргу, шляхом надання належних доказів, не спростував.

Враховуючи зазначені вище норми чинного законодавства України та обставини справи, господарський суд вважає, що вимоги позивача в цій частині є обґрунтованими та доведеними належними доказами, у зв`язку з чим підлягають задоволенню, оскільки зобов`язання повинні виконуватись належним чином та у встановлені строки.

Враховуючи вищевикладене, є правомірними та такими, що підлягають задоволенню позовні вимоги щодо стягнення з відповідача на користь позивача основного боргу в сумі 39 807 грн. 24 коп.

При цьому, з метою захисту законних прав та інтересів фізичних та юридичних осіб при укладанні різноманітних правочинів та договорів законодавство передбачає ряд способів, які сприяють виконанню зобов`язань - способи або види забезпечення виконання зобов`язань.

Правові наслідки порушення юридичними і фізичними особами своїх грошових зобов`язань передбачені, зокрема, приписами статей 549 - 552, 611, 625 Цивільного кодексу України.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання (частина 1 статті 230 Господарському кодексі України).

Згідно з частиною 6 статті 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов`язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

У відповідності до частини 6 статті 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Згідно зі статтями 1 та 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Так, у пункті 11.2. договору сторони передбачили, що споживач несе відповідальність за несвоєчасну оплату за надані послуги. Споживач сплачує виробнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який нараховується пеня, за кожен день такого прострочення. Нарахування пені починається з першого дня прострочення та припиняється у день виконання споживачем своїх зобов`язань.

За прострочення виконання зобов`язання на підставі пункту 11.2. договору позивач нарахував та просить суд стягнути з відповідача пеню за загальний період прострочення з 03.03.2021 по 30.01.2022 в сумі 2 029 грн. 00 коп.

Господарським судом здійснено перевірку розрахунку пені, зробленого позивачем, та встановлено, що під час його проведення позивачем було вірно визначено суми заборгованості та періоди прострочення (за кожним актом надання послуг окремо), арифметично розрахунок проведено також вірно. Отже, розрахунок пені, долучений позивачем до позовної заяви (а.с. 7), визнається судом обґрунтованим та таким, що відповідає вимогам законодавства, умовам договору та фактичним обставинам справи.

Враховуючи вищезазначене, є правомірними та такими, що підлягають задоволенню позовні вимоги в частині стягнення пені в сумі 2 029 грн. 00 коп.

Крім того, згідно з частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

На підставі статті 625 Цивільного кодексу України позивач нарахував та просить суд стягнути з відповідача інфляційні втрати за період з квітня 2021 року по лютий 2022 року в сумі 2 651 грн. 48 коп.

Господарським судом здійснено перевірку розрахунку інфляційних втрат, зробленого позивачем (а.с.7), та встановлено, що під час його проведення позивачем було вірно визначено суми заборгованості та періоди прострочення (за кожним актом надання послуг окремо), арифметично розрахунок проведено також вірно. Отже, розрахунок інфляційних втрат, долучений позивачем до позовної заяви, визнається судом обґрунтованим та таким, що відповідає вимогам законодавства, умовам договору та фактичним обставинам справи.

Враховуючи викладене, вимоги позивача в частині стягнення інфляційних втрат підлягають задоволенню в сумі 2 651 грн. 48 коп.

Крім того, на підставі статті 625 Цивільного кодексу України позивач нарахував та просить суд стягнути з відповідача 3% річних за період прострочення з 03.03.2021 по 23.02.2022 у сумі 773 грн. 66 коп.

Господарським судом здійснено перевірку розрахунку 3% річних, зробленого позивачем (а.с. 7), та встановлено, що під час його проведення позивачем було вірно визначено суми заборгованості та періоди прострочення (за кожним актом надання послуг окремо), арифметично розрахунок проведено також вірно. Отже, розрахунок 3% річних, долучений позивачем до позовної заяви, визнається судом обґрунтованим та таким, що відповідає вимогам законодавства, умовам договору та фактичним обставинам справи.

Враховуючи викладене, вимоги позивача в частині стягнення 3% річних в сумі 773 грн. 66 коп. визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Враховуючи все вищевикладене, позовні вимоги позивача підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача; стягненню з відповідача на користь позивача підлягає 2 481 грн. 00 коп.

Керуючись статтями 2, 3, 20, 73 - 79, 86, 91, 129, 233, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Акціонерного товариства "Об`єднана гірничо-хімічна компанія" в особі філії "Вільногірський гірничо-металургійний комбінат" Акціонерного товариства "Об`єднана гірничо-хімічна компанія" до Об`єднання громадян "Пушкарівський водоканал" про стягнення заборгованості за договором про надання послуг із забезпечення технічною водою № 150-2 від 24.01.2019 у загальному розмірі 45 261 грн. 38 коп. - задовольнити у повному обсязі.

Стягнути з Об`єднання громадян "Пушкарівський водоканал" (51606, Дніпропетровська область, Верхньодніпровський район, с. Пушкарівка, вулиця Волкова, будинок 21; ідентифікаційний код 35419363) на користь Акціонерного товариства "Об`єднана гірничо-хімічна компанія" (03035, м. Київ, Соломянський район, вулиця Сурікова, будинок 3; ідентифікаційний код 36716128) в особі філії "Вільногірський гірничо-металургійний комбінат" Акціонерного товариства "Об`єднана гірничо-хімічна компанія" (51700, Дніпропетровська область, м. Вільногірськ, вулиця Степова, будинок 1; ідентифікаційний код 39389830) - 39 807 грн. 24 коп. основного боргу, 2 029 грн. 00 коп. пені, 2 651 грн. 48 коп. інфляційних втрат, 773 грн. 66 коп. 3% річних та 2 481 грн. 00 коп. витрат по сплаті судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня підписання рішення, шляхом подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складений та підписаний 08.08.2022.

Суддя Ю.В. Фещенко