Рішення

від 08.08.2022 по справі 904/972/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09.08.2022м. ДніпроСправа № 904/972/22за позовом Комунального некомерційного підприємства "Криворізька міська лікарня №16" Криворізької міської ради, м. Кривий Ріг Дніпропетровської області

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Прайм Кеа", м. Кривий Ріг Дніпропетровської області

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача Криворізька міська рада, м. Кривий Ріг Дніпропетровської області

про стягнення 173 749,27 грн., -

Суддя Бажанова Ю.А.

Без виклику (повідомлення) учасників

СУТЬ СПОРУ:

Комунальне некомерційне підприємство "Криворізька міська лікарня №16" Криворізької міської ради звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області із позовом, в якому просить суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Прайм Кеа" на свою користь 173 749,27 грн. заборгованості з орендної плати за договором оренди №332-12/УП-2/39 від 06.08.2018 нерухомого майна, що є спільною власністю територіальних громад сіл, селищ, міст Дніпропетровської області.

Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем зобов`язань за договором оренди №332-12/УП-2/39 від 06.08.2018 нерухомого майна, що є спільною власністю територіальних громад сіл, селищ, міст Дніпропетровської області в частині своєчасної та повної сплати орендної плати у розмірі 125 152,82 грн.

Так, між Дніпропетровською обласною радою (орендодавець), Товариством з обмеженою відповідальністю "Прайм Кеа" та Комунальним закладом "Криворізька міська клінічна лікарня №8" Дніпропетровської обласної ради, укладено договір №332-12/УІІ-2/39 від 06.08.2018 нерухомого майна, що є спільною власністю територіальних громад сіл, селищ, міст Дніпропетровської області, на підставі якого відповідачу нерухоме майно за адресою:м. Кривий Ріг, вул. Сергія Колачевського, 55 для провадження господарської діяльності з медичної практики. В подальшому, рішенням №481 від 26.05.2021 "Про реорганізацію в місті" було реорганізовано Комунальне підприємство "Криворізька клінічна лікарня №8" Криворізької міської ради, шляхом приєднання до Комунального некомерційного підприємства "Криворізька міська лікарня №16" Криворізької міської ради, яке стало правонаступником Комунального підприємства "Криворізька міська клінічна лікарня №8" Криворізької міської ради. Угодою від 28.08.2020 про розірвання договору оренди від 06.08.2018 №332-12/УІІ-2/39 сторони домовились про розірвання договору.

Позивач зазначає, що визначає заборгованість з орендної плати у розмірі 191 203,92 грн. в акті звіряння взаємних розрахунків від 03.03.2020 та у листі від 03.06.2021 №03-06/2, після чого частково сплатив заборгованість, станом на час звернення з позовом до суду заборгованість складає 125 152,82 грн.

У зв`язку із простроченням виконання грошового зобов`язання позивачем нарахована та заявлена до стягнення пеня за період прострочення з 21.04.2021 по 16.06.2021 у розмірі 28 622,98, за період прострочення з 16.06.2021 по 19.10.2021 у розмірі 8 736,44 грн. та інфляційні втрати за період 21.04.2021 по 19.10.2022 у розмірі 5 772,07 грн. та за період 17.09.2021 по 19.10.2021 у сумі 5 464,96 грн., а також заявлені інфляційні втрати у сумі 5 772,07 грн. за період з 21.04.2021 по 19.10.201 та у сумі 5 464,96 грн. за період з листопада 2021 по лютий 2022 року.

Також разом із позовною заявою позивачем подано заяву про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції для представника позивача у приміщенні Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 02.05.2022 відкрито провадження у справі, ухвалено розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) учасників за наявними в матеріалах справи документами; залучено до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача Криворізьку міську раду.

25.05.2022 від Криворізької міської ради надійшли пояснення, в яких третя особа вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню та просить ухвалити рішення згідно норм чинного законодавства без участі представника Криворізької міської ради.

20.06.2022 копію ухвали Господарського суду Дніпропетровської області від 02.05.2022 у справі №904/972/22 представник Товариства з обмеженою відповідальністю "Прайм Кеа" отримав нарочно, що підтверджується відміткою про її отримання.

04.07.2022 від Товариства з обмеженою відповідальністю "Прайм Кеа" надійшло на електронну адресу суду клопотання про продовження строку на подання відзиву на позовну заяву, яке мотивоване неможливістю надати відзив на позов через неможливість ознайомитись із документи у зв`язку воєнними діями.

Відповідно до статті 119 Господарського процесуального кодексу України встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.

Між тим, відповідно до частини 8 статті 42 Господарського процесуального кодексу України якщо документи подаються учасниками справи до суду або надсилаються іншим учасникам справи в електронній формі, такі документи скріплюються електронним підписом учасника справи (його представника).

Враховуючи, що клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Прайм Кеа" про продовження строку на подання відзиву на позовну заяву надійшло на електронну адресу суду та не містить електронного підпису учасника справи (його представника), господарським судом вказане клопотання залишено без розгляду.

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (частина 3 статті 13 Господарського процесуального кодексу України).

Господарський суд вважає, що відповідач не скористався своїм правом на надання відзиву на позовну заяву та вважає можливим розглянути справу за наявними у ній матеріалами.

Враховуючи предмет та підстави позову у даній справи, суд дійшов до висновку, що матеріали справи містять достатньо документів, необхідних для вирішення спору по суті та прийняття обґрунтованого рішення, оскільки у відповідача було достатньо часу для подання як відзиву на позову заяву так і доказів погашення спірної заборгованості, у разі їх наявності, чого відповідачем зроблено не було, будь-яких заперечень чи відомостей щодо викладених у позовній заяві обставин відповідачем суду також не повідомлено.

Також, враховуючи достатність часу, наданого учасникам справи для подання доказів, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивної господарського процесу, закріплені у статті 129 Конституції України та статтях 13, 14, 74 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених Господарським процесуальним кодексом України, висловлення своєї правової позиції у спорі та надання відповідних доказів.

Таким чином, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів і заперечень.

Частиною 1 статті 252 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі.

Відповідно до частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Згідно із частиною 9 статті 165 Господарського процесуального кодексу України, яка кореспондується із частиною 2 статті 178 цього Кодексу, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Статтею 248 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

У зв`язку із запровадженням з 24.02.2022 воєнного стану, господарським судом застосовано принцип розумного строку тривалості провадження для надання можливості обом учасникам справи скористатись своїми процесуальними правами, що є необхідним заходом дотримання таких засад господарського судочинства як змагальність сторін та рівність учасників процесу під час розгляду даної справи. Наведене відповідає положенням статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практиці Європейського суду з прав людини, які згідно з приписами статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" підлягають застосуванню судами при розгляді справ як джерело права.

Враховуючи, що відповідач не використав наданого законом права на подання відзиву на позов та доказів, а матеріали справи в достатній мірі характеризують взаємовідносини сторін, господарський суд вважає за можливе розглянути справу в порядку частини 9 статті 165 Господарського процесуального кодексу України за наявними у ній матеріалами.

Під час розгляду справи судом досліджені письмові докази, що містяться в матеріалах справи.

Дослідивши матеріали справи, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

16.03.2018 Дніпропетровською обласною радою прийнято рішення №332-12/VІІ "Про оренду нерухомого майна, що є спільною власністю територіальних громад сіл, селищ, міст Дніпропетровської області".

06.08.2018 між Дніпропетровською обласною радою (орендодавець), Товариством з обмеженою відповідальністю "Прайм Кеа" (орендар) та Комунальним закладом "Криворізька міська клінічна лікарня №8" Дніпропетровської обласної ради укладено договір оренди №332-12/VII-2/39 нерухомого майна, що є спільною власністю територіальних громад сіл, селищ, міст Дніпропетровської області, відповідно до пункту 1.1 якого з метою ефективного використання комунального майна орендодавець передає, а орендар, приймає у строкове платне користування нерухоме майно за адресою: 50082, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Сергія Колачевського, буд. 55, далі об`єкт оренди, для провадження господарської діяльності з медичної практики.

Об`єктом оренди є: нерухоме майно - вбудовані нежитлові приміщення загальною площею 409,0 кв.м., що розташоване на першому поверсі нежитлової будівлі головного корпусу (літера - А-6) за адресою: 50082, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Сергія Колачевського, буд 55, яке знаходиться на балансі Комунального закладу "Криворізька міська клінічна лікарня №8" Дніпропетровської обласної ради.

Відповідно до пункту 2.4 договору об`єкт оренди належить до спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Дніпропетровської області.

За користування об`єктом оренди орендар сплачує орендну плату, розрахунок якої здійснюється згідно вимог з чинним законодавством (розмір якої визначається за результатами конкурсу). Орендна плата за базовий місяць оренди згідно з розрахунком орендної плати, що є невід`ємною частиною цього договору (додаток №1), становить 22 700,00 грн. (без урахування індексу інфляції) (пункт 3.1 договору).

Орендна плата сплачується орендарем починаючи з дати підписання акту приймання-передачі. Останнім днем сплати орендної плати є дата підписання сторонами та заявником акту приймання - передачі при поверненні об`єкта оренди орендодавцю (пункт 3.5 договору).

Орендна плата сплачується орендарем незалежно від наслідків господарської діяльності орендаря (пункт 3.6 договору).

Орендна плата перераховується орендарем щомісячно не пізніше 15 числа місяця наступного за звітним, на рахунок балансоутримувача в розмірі 100%, а балансоутримувач в свою чергу перераховує до загального фонду обласного бюджету на рахунок Головного управління Державної казначейської служби у Дніпропетровській області від орендної плати (пункт 3.7 договору).

Балансоутримувач зобов`язаний здійснювати контроль за своєчасним надходженням орендної плати (пункт 3.9 договору).

Балансоутримувач зобов`язаний здійснювати щомісячно до 15 числа місяця, наступного звітнім, надати орендареві рахунок на сплату орендної плати (пункт 3.10 договору).

Відповідно до пункту 5.2.2 договору, орендар зобов`язаний вносити орендні платежі своєчасно і в повному обсязі.

06.08.2018 між сторонами було складено та підписано акт приймання-передачі в оренду вбудованих нежитлових приміщень загальною площею 409,00 кв.м., що розташоване на першому поверсі нежитлової будівлі головного корпусу (літера - А-6) за адресою: 50082, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Сергія Колачевського, буд. 55, яке знаходиться на балансі Комунального закладу "Криворізька міська клінічна лікарня №8" Дніпропетровської обласної ради, відповідно до якого, орендодавець передає, а орендар приймає об`єкт оренди нежитлове приміщення, за умовами договору оренди від 06.08.2018 року №332-12/VII-2/39 (а.с. 27, том 1).

Договір набирає чинності з моменту підписання його сторонами та діє з 06.08.2018 до 06.08.2038 включно (пункт 11.2 договору).

Відповідно до акту прийому-передачі від 02.03.2020 Товариство з обмеженою відповідальністю "Прайм Кеа" (орендар) передає, а Комунальний заклад "Криворізька міська клінічна лікарня №8" Дніпропетровської обласної ради (балансоутримувач) приймає об`єкт оренди - нежитлові приміщення, за умови договору оренди від 06.08.2018 року №332-12/VII-2/39 (а.с. 32, том 1).

28.08.2020 між Дніпропетровською обласною радою (орендодавець), Товариством з обмеженою відповідальністю "Прайм Кеа" (орендар) та Комунальним закладом "Криворізька міська клінічна лікарня №8" Дніпропетровської обласної ради укладено угоду про розірвання договору оренди від 06.08.2018 року №332-12/VII-2/39, якою сторони домовились розірвати договір оренди від 06.08.2018 року №332-12/VII-2/39. Керуючись частиною 3 статті 631 Цивільного кодексу України сторони домовились, що умови цієї додаткової угоди застосовуються до відносин між ними з 02.03.2020 (а.с. 31, том 1).

Матеріалами справи підтверджується, що Комунальним закладом "Криворізька міська клінічна лікарня №8" Дніпропетровської обласної ради направлялися Товариству з обмеженою відповідальністю "Прайм Кеа" рахунки на оплату оренди та повідомлення про необхідність здійснити погашення заборгованості.

Згідно з підписаних сторонами актів звіряння взаєморозрахунків від 13.11.2019 та 03.03.2020 Товариство з обмеженою відповідальністю "Прайм Кеа" належним чином не виконало умови договору в частині повного погашення суми нарахованих зобов`язань утворилася заборгованість з орендної плати за договором у розмірі 191 203,92 грн.

21.02.2020, 19.01.2021 та 07.06.2021 Комунальним закладом "Криворізька міська клінічна лікарня №8" Дніпропетровської обласної ради було направлено Товариству з обмеженою відповідальністю "Прайм Кеа" претензії № 361 від 21.02.2021, № 171 від 19.01.2021 та № 1683 від 07.06.2021 щодо порушення умов договору та несплати орендної плати сума боргу якої становить 191 203,92 грн.

Також, Товариству з обмеженою відповідальністю "Прайм Кеа" направлялися листи щодо сплати заборгованості а саме: №2111 від 28.07.2021, №254 від 14.02.2022, №1774 від 18.06.2021, №371 від 25.02.2020, №479 від 05.03.2019, №580 від 22.03.2019.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Прайм Кеа" визнало заборгованість з орендної плати за договором у розмірі 191 203,92 грн. у листі №03-06/2 від 03.06.2021 та запропонувало реструктуризацію свого боргу, згідно графіку погашення суми нарахованих зобов`язань на підставі листа № 03-06/2 від 03.06.2021.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Прайм Кеа" частково сплачувало заборгованість за договором, що підтверджується: платіжними дорученнями № 222 від 17.06.2021 на суму 13 210,22 грн., №230 від 15.07.2021 на суму 13 210,22 грн., №234 від 26.08.2021 на суму 13 210,22 грн., №241 від 17.09.2021 на суму 13 210,22 грн., №244 від 20.10.2021 на суму 13 210,22 грн. (а.с. 51-54, том 1).

На підставі рішення Криворізької міської ради №481 від 26.05.2021 "Про реорганізацію в місті" реорганізовано шляхом приєднання Комунального закладу "Криворізька міська клінічна лікарня №8" (код ЄДРГІОУ 01986003) до Комунального некомерційного підприємства "Криворізька міська лікарня №16" Криворізької міської ради (код ЄДРПОУ 01986233).

Таким чином, правонаступником Комунального закладу "Криворізька міська клінічна лікарня №8" Криворізької міської ради є Комунальне некомерційне підприємство "Криворізька міська лікарня №16" Криворізької міської ради.

Товариством з обмеженою відповідальністю "Прайм Кеа" не здійснено своєчасну та повну оплату за договором оренди №332-12/VII-2/39 нерухомого майна, що є спільною власністю територіальних громад сіл, селищ, міст Дніпропетровської області, що і стало причиною виникнення спору.

Предметом спору є стягнення з відповідача на користь позивача 125 152,82 грн. заборгованості по сплаті орендної плати, 37 359,42 грн. пені, 11 237,03 грн. інфляційних витрат.

Предметом доказування у справі є обставини укладання договору оренди №332-12/VII-2/39 нерухомого майна, що є спільною власністю територіальних громад сіл, селищ, міст Дніпропетровської області, факт надання послуг за вказаним договором, строк оплати, строк дії договору, наявність прострочення оплати за послуги.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (стаття 626 Цивільного кодексу України).

За договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк (частина 1 статті 759 Цивільного кодексу України).

За користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном може вноситися за вибором сторін у грошовій або натуральній формі. Форма плати за користування майном встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором (частини 1, 2, 5 статті 762 Цивільного кодексу України).

Орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством (частина 1 статті 286 Господарського кодексу України).

Суб`єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином, відповідно до закону, інших правових актів, договору (частина 1 статті 193 Господарського кодексу України).

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 Цивільного кодексу України).

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 Цивільного кодексу України).

Якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (стаття 530 Цивільного кодексу України).

Позивачем заявлено про стягнення з відповідача 125 152,82 грн. заборгованості за орендну плату за договором оренди №332-12/VII-2/39 нерухомого майна, що є спільною власністю територіальних громад сіл, селищ, міст Дніпропетровської області.

З урахуванням приписів пункту 3.7 договору, строк оплати є таким, що настав.

Матеріалами справи підтверджується, що станом на 03.03.2020 заборгованість Товариства з обмеженою відповідальністю "Прайм Кеа" за договором оренди №332-12/VII-2/39 нерухомого майна склала 191 203,92 грн., що підтверджується актом звірки взаємних розрахунків (а.с 48 на звороті, том 1).

В подальшому, Товариство з обмеженою відповідальністю "Прайм Кеа" частково сплатило заборгованість у розмірі 66 051,10 грн., що підтверджується платіжними дорученнями №222 від 17.06.2021, №230 від 15.07.2021, №234 від 26.08.2021, №241 від 17.09.2021, №244 від 20.10.2021 (а.с. 51-54, том 1).

За викладеного позовні вимоги в частині стягнення з відповідача на користь позивача 125 152,82 грн. (191 203,92 грн. 66 051,10 грн.) заборгованості є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до положень статті 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Статтею 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Стаття 549 Цивільного кодексу України визначає, що неустойка (пеня, штраф) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до пункту 8.2 договору за несвоєчасну сплату орендних платежів орендар сплачує балансоутримувачу пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України на дату нарахування від розміру несплачених орендних платежів за кожний день прострочення. Балансоутримувач в свою чергу 70% розміру пені перераховує до загального фонду обласного бюджету на рахунок Головного управління Державної казначейської служби у Дніпропетровській області.

У випадку примусового стягнення несвоєчасно сплаченої орендної плати, у порядку встановленому законодавством України, з орендаря також стягуються у повному обсязі витрати, пов`язані з таким стягненням.

Позивачем нарахована та заявлена до стягнення з відповідача пеня у розмірі 28 622,98 грн. за загальний період з 21.04.2021 по 16.06.2021 та 8 736,44 грн. за загальний період з 16.06.2021 по 19.10.2021.

З приводу нарахування пені, суд зазначає наступне.

Частиною 6 статті 232 Господарського кодексу України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Даним приписом передбачено не позовну давність, а період часу, за який нараховується пеня і який не повинен перевищувати шести місяців від дня, коли відповідне зобов`язання мало бути виконане; законом або укладеним сторонами договором може бути передбачено більшу або меншу тривалість цього періоду. Його перебіг починається з дня, наступного за останнім днем, у який зобов`язання мало бути виконане, і початок такого перебігу не може бути змінений за згодою сторін. Необхідно також мати на увазі, що умова договору про сплату пені за кожний день прострочення виконання зобов`язання не може розцінюватися як установлення цим договором іншого, ніж передбачений частиною шостою статті 232 Господарського України, строку, за який нараховуються штрафні санкції.

Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" № 540-IX від 30.03.2020 було доповнено розділ "Прикінцеві та перехідні положення" Цивільного кодексу України пунктом 12 такого змісту: Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.

Так, Всесвітня організація охорони здоров`я (ВООЗ) 11.03.2020 оголосила пандемію коронавірусу. Постановою Кабінету Міністрів України № 211 від 11.03.2020 на усій території України установлено карантин з 12 березня 2020 року.

Станом на 22.04.2022 (дата звернення з позовом) на усій території України продовжував діяти карантин, пов`язаний із запобіганням поширення коронавірусної хвороби (COVID-19).

Стосовно обмеження шестимісячним строком нарахування пені, суд звертає увагу, що сторонами укладено договір 06.08.2018, а Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" прийнято 30.03.2020, тобто до внесення змін до чинного законодавства, а тому жодна із сторін на момент укладення договору не розраховувала на потенційну можливість нараховувати/сплачувати пеню понад шість місяців.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Східного апеляційного господарського суду від 2 лютого 2021 року у справі № 905/497/20.

Відповідно до положень статті 58 Конституції України, закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи.

За загальним принципом, дія нормативно-правового акту в часі починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події або факту застосовується той нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.

Враховуючи, що укладення договору відбулось до набрання чинності Законом України №540-ІХ від 30.03.2020, дія даного Закону на спірні правовідносини не розповсюджується.

Поряд з цим, укладаючи договір (до введення в Україні загальнодержавного карантину), сторони не змінили передбачений частиною 6 статті 232 Господарського кодексу України строк нарахування пені. Отже, жодна із сторін на момент укладення договору не розраховувала на потенційну можливість продовження строків нарахування пені.

Прийняття вказаного Закону №540-ІХ від 30.03.2020 було спрямоване на недопущення порушення прав юридичних та фізичних осіб спричинених обмеженнями в зв`язку з карантином. Про вказане зокрема свідчить доповнення переліку форс-мажорних обставин в частині 2 статті 14 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні" словами "карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України".

Господарський суд зазначає, що встановивши розмір, термін і порядок нарахування штрафних санкцій за порушення грошового зобов`язання, законодавець передбачив також і право сторін врегулювати ці відносини у договорі. Тобто сторони мають право визначити у договорі не лише інший строк нарахування штрафних санкцій, який обчислюється роками, місяцями, тижнями, днями або годинами (частина 1 статті 252 Цивільного кодексу України), а взагалі врегулювати свої відносини щодо нарахування штрафних санкцій на власний розсуд (частина 3 статті 6 Цивільного кодексу України), у тому числі, мають право пов`язувати період нарахування пені з вказівкою на подію, яка має неминуче настати (фактичний момент оплати).

Близька за змістом правова позиція викладена у постановах Верховного Суду України від 21.06.2017 у справі №910/2031/16 та Верховного Суду від 10.04.2018 у справі №916/804/17, а також аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 10.09.2020 у справі №916/1777/19.

Відтак, з урахуванням строку оплати фактичного нарахування передбаченого частиною шостою статті 232 Господарського Кодексу України оплата за серпень 2019 року повинна бути здійснена до 15.09.2019 відтак шестимісячний строк для нарахування пені - з 16.09.2019 по 16.03.2020; оплата за вересень 2019 року повинна бути здійснена до 15.10.2019 відтак шестимісячний строк для нарахування пені - з 16.10.2019 по 16.04.2020; оплата за жовтень 2019 року повинна бути здійснена до 15.11.2019 відтак шестимісячний строк для нарахування пені - з 16.11.2019 по 16.05.2020; оплата за листопад 2019 року повинна бути здійснена до 15.12.2019 відтак шестимісячний строк для нарахування пені - з 16.12.2019 по 16.06.2020; оплата за грудень 2019 року повинна бути здійснена до 15.01.2020 відтак шестимісячний строк для нарахування пені - з 16.01.2020 по 16.07.2020; оплата за січень 2020 року повинна бути здійснена до 15.02.2020 відтак шестимісячний строк для нарахування пені - з 16.02.2020 по 16.08.2020; оплата за лютий 2020 року повинна бути здійснена до 15.03.2020 відтак шестимісячний строк для нарахування пені - з 16.03.2020 по 16.09.2020; оплата за березень 2020 року повинна бути здійснена до 15.04.2020 відтак шестимісячний строк для нарахування пені - з 16.04.2020 по 16.10.2020.

Як вбачається із розрахунків штрафних санкцій, позивачем хоч і зазначено про нарахування пені з 21.04.2020, однак фактично пеня нарахована з 13.03.2020 (а.с. 57, том 1).

Таким чином, з урахуванням приписів частини 6 статті 232 Господарського Кодексу України, заявленого позивачем періоду нарахування пені, пеня підлягає нарахуванню за загальний період з 13.03.2020(дата з якої фактично нарахована пеня) по 16.10.2020 (крайня дата нарахування пені за березень 2020 року) у розмірі 9 185,14 грн.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивачем нараховані та заявлені до стягнення з відповідача інфляційні втрати у сумі 5 772,07 грн. за період з 21.04.2021 по 19.10.2021 та у сумі 5 464,96 грн. за період з листопада 2021 по лютий 2022 року.

Перевіривши розрахунок інфляційних втрат, господарський суд визнав їх обґрунтованими, а позовні вимоги в цій частині такими, що підлягають задоволенню.

За викладеного позовні вимоги підлягають частковому задоволенню та з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 125 152,82 грн. основного боргу, 9 185,14 грн. пені, 11 237,03 грн. інфляційних втрат.

Відповідно до частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.

Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (статті 76-79 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Враховуючи викладене господарський суд дійшов до висновку про те, що є правомірними та підлягають стягненню з відповідача на користь позивача 145 574,99 грн. (125 152,82 грн. - основний борг, 9 185,14 грн. - пеня, 11 237,03 грн. - інфляційні втрати).

Відповідно до частини 1 статті 197 Господарського процесуального кодексу України учасники справи мають право брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за умови наявності у суді відповідної технічної можливості, про яку суд зазначає в ухвалі про відкриття провадження у справі, крім випадків, коли явка цього учасника справи в судове засідання визнана судом обов`язковою.

Враховуючи, що справа розглянута у порядку спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) учасників за наявними в матеріалах справи документами, клопотання позивача про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції задоволенню не підлягає.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по сплаті судового збору за подання позову покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись ст.ст. 2, 46, 73, 74, 76, 77-79, 86, 91, 129, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов Комунального некомерційного підприємства "Криворізька міська лікарня №16" Криворізької міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю "Прайм Кеа" про стягнення 173 749,27 грн. задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Прайм Кеа" (50081, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, 5-й мкр. Зарічний, буд. 89, кв.113, ідентифікаційний код 41947345) на користь Комунального некомерційного підприємства "Криворізька міська лікарня №16" (50053, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Мусоргського, 32А, ідентифікаційний код 01986233) 125 152,82 грн. основного боргу, 9 185,14 грн. пені, 11 237,03 інфляційних витрат, 2 183,62 грн. витрат по сплаті судового збору.

В решті позовних вимог відмовити.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Центрального апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 09.08.2022

Суддя Ю.А. Бажанова