ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
08.08.2022 м. Івано-ФранківськСправа № 909/365/22
Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Максимів Т. В. , , розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) cторін справу
за позовом: Релігійної громади храму "Покрови Пресвятої Богородиці" міста Бурштин Бурштинської міської ради Івано-Франківської області Української Православної Церкви (Православної Церкви України)
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Захід-Транс-Сервіс"
про стягнення заборгованості в сумі 158056 грн 91 коп.
Вирішення судом процесуальних питань.
06.06.2022 суд відкрив провадження у справі та ухвалив здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами; встановив відповідачу строк для подання заяви у разі наявності заперечень проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження з відповідним обґрунтуванням.
За приписами ч. 1 ст. 7 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань", Єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення державних органів та органів місцевого самоврядування, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб, громадські формування, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб-підприємців з Єдиного державного реєстру.
Відповідно до ч. 1 ст. 10 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних та фізичних осіб-підприємців та громадських формувань", якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою.
Копію ухвали про відкриття провадження у справі суд надіслав товариству на адресу, що зазначена в позовній заяві та Витязі з Єдиного державного реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
Поштове відправлення, яким суд надсилав копію ухвали про відкриття провадження у справі, повернулись до суду із відміткою відділення Укрпошти "адресат відмовився".
Відповідно до п. 4 ч. 6 ст. 242 ГПК України, днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду.
Отже, у разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії суд направив за належною адресою, тобто повідомленою суду стороною, і повернуто підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії.
Факт відмови від отримання відповідачем кореспонденції, якою суд з додержанням вимог процесуального закону надсилав ухвалу для вчинення відповідних дій за належною адресою та яка повернулася до суду у зв`язку з її неотриманням адресатом, не може вважатися поважною причиною невиконання вимог згаданої ухвали, оскільки зумовлено не об`єктивними причинами, а суб`єктивною поведінкою сторони щодо отримання кореспонденції, яка надходила на його адресу.
06.06.2022 суд встановив відповідачу для подання відзиву на позов п`ятнадцятиденний строк з моменту отримання ухвали про відкриття провадження у справі.
Відповідач у встановлений судом строк відзиву на позов не подав.
Згідно з ч. 1 ст. 118 ГПК України, право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку.
Статтею 178 ГПК України передбачене право відповідача подати суду відзив на позовну заяву. Разом з тим, як визначено в ч. 3 цієї статті, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
Оскільки клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін до суду не надходило та з огляду на відсутність у суду підстав для виклику сторін з власної ініціативи, згідно з ч. 5 ст. 252 ГПК України справа розглядається за наявними у ній матеріалами.
Відповідно до частини 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України, у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення.
Позиція позивача.
Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач не виконав зобов"язання щодо сплати орендної плати в строк, передбачений договором оренди №06 від 17.08.2017, внаслідок чого позивач на підставі ст.625 Цивільного кодексу України за прострочення виконання грошового зобов"язання нарахував відповідачу 27185 грн 00 коп. - 3% річних та 130871 грн 91 коп. - інфляційних втрат. Позовні вимоги обґрунтовані положеннями ст. 526, 611, 625 ЦК України.
Позиція відповідача.
Відповідач відзиву на позов не подав, проти позову не заперечив, доказів погашення заборгованості не надав.
Обставини справи. Оцінка доказів.
Предметом спору є вимога позивача про стягнення з відповідача 3% річних та інфляційних втрат за прострочення грошового зобо"язання.
Як вбачається із рішення Господарського суду Івано-Франківської області у справі №909/811/19 та постанови Західного апеляційного господарського суду у справі №909/1059/20 17.08.2017 Релігійна громада УПЦ КП "Покрови Пресвятої Богородиці" ( орендодавець) та Товариство з обмеженою відповідальністю "Захід-Транс-Сервіс" (орендар ) уклали договір оренди №6, відповідно до умов якого позивач зобов"язався передати, а відповідач, у свою чергу, - прийняти у тимчасове володіння та користування автокран МАЗ 5355.
Передача майна здійснюється за актом приймання-передачі. Майно, що орендується, вважається переданим орендареві з моменту підписання акта приймання майна (п.3.2, 4.1 договору).
Термін оренди складає 24 місяці та може бути продовжений за згодою сторін (п.4.2, 4.3 договору).
Факт передачі відповідачу орендованого майна (автокрана МАЗ) підтверджується Актом приймання-передачі від 17.08.2017.
Згідно з п.5.1, 5.2 договору розмір орендних платежів складає 1000 грн 00 коп. за 1 робочий день; орендна плата сплачується частково готівкою і частково в обмін на паливо-мастильні матеріали.
В пункті 7 договору сторони визначили обов"язок орендаря використовувати майно, що орендується, за його цільовим призначенням та своєчасно здійснювати орендні платежі.
Згідно з п.9.1 договору цей договір розірванню в односторонньому порядку не підлягає, за винятком коли одна із сторін систематично порушує умови договору та свої зобов"язання.
В порушення умов договору, відповідач прийняті на себе договірні зобов"язання не виконав, орендну плату сплачував з порушенням строку встановленого договором та не в повному обсязі, внаслідок чого утворилась заборгованість в сумі 319300 грн 00 коп.
З метою досудового врегулювання спору позивач 22.02.2019 направляв на адресу відповідача лист-претензію б/н щодо сплати орендної плати та повернення орендованого майна. Однак вказану вимогу відповідач залишив без відповіді та виконання, у зв"язку з чим позивач звернувся до суду за захистом порушеного права.
26.12.2019 Господарський суд Івано-Франківської області ухвалив рішення у справі №909/811/19, яке залишене без змін Західним апеляційним господарським судом (постанова від 18.06.2020), відповідно до якого позов Релігійної громади УПЦ КП "Покрови Пресвятої Богородиці" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Захід-Транс-Сервіс" про розірвання договору оренди майна та стягнення заборгованості в сумі 319300 грн 00 коп. задовольнив.
Як зазначив позивач в позовній заяві, в період з 02.08.2019 (момент пред`явлення позову у справі №909/811/19) до 18.06.2020 (момент набрання рішенням законної сили) відповідач продовжував не сплачувати орендну плату, внаслідок чого утворилась заборгованість в сумі 230000 грн 00 коп. Також, на підставі ст. 625 ЦК України позивач здійснив нарахування 3% річних в сумі 12597 грн 00 коп. за період 02.08.2019 - 24.11.2020 та 12961 грн 00 коп. інфляційних втрат, нарахованих за вересень 2019 року-жовтень 2020 року. Крім того, у зв`язку з поверненням відповідачем орендованого майна лише 21.08.2020, на підставі ч. 2 ст. 785 ЦК України позивач також нарахував 92 000 грн 00 коп. неустойки за період 18.06.2020 - 21.08.2020 та звернувся до суду за захистом порушеного права.
20.04.2021 Господарський суд Івано-Франківської області прийняв рішення у справі №909/1059/20 про відмову в задоволенні позовних вимог.
08.12.2021 Західний апеляційний господарський суд розглянув апеляційну скаргу Релігійної громади храму "Покрови Пресвятої Богородиці" міста Бурштин Бурштинської міської ради Івано-Франківської області Української православної церкви (Православної церкви України) та постановив: рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 20.04.2021 у справі № 909/1059/20 скасувати; прийняти нове рішення - позов Релігійної громади храму "Покрови Пресвятої Богородиці" міста Бурштин Бурштинської міської ради Івано-Франківської області Української православної церкви (Православної церкви України) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Захід-Транс-Сервіс" про стягнення 347 558 грн 00 коп. задовольнити; стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Захід-Транс-Сервіс" 347558 грн 00 коп. заборгованості, з яких заборгованість з орендної плати за договором оренди від 17.08.2017 у сумі 230 000 грн 00 коп., 12597 грн 00 коп. - 3% річних , 12961 грн 00 коп. - інфляційні втрати, 92000 грн 00 коп. неустойки за невиконання обов`язку щодо своєчасного повернення майна, а також 5213 грн 37 коп. судового збору за розгляд справи судом першої інстанції і 10973 грн 06 коп. судового збору за перегляд справи апеляційним судом.
Згідно приписів ч.4 ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Враховуючи вищенаведену норму закону, суд приймає рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 26.12.2019 у справі №909/811/19 та постанову Західного апеляційного господарського суду від 08.12.2021 як доказ, що саме внаслідок порушення Товариством з обмеженою відповідальністю "Захід-Транс-Сервіс" договірних зобов"язань виникла заборгованість.
Враховуючи, що відповідач добровільно рішення суду не виконував, позивач звернувся до Приватного виконавця Ігнатіва О.Л. про примусове виконання судового рішення. 29.10.2021 Приватний виконавець Ігнатів О.Л. під час виконавчого провадження з виконання рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 26.12.2019 у справі №909/811/19 сформував акт про передачу майна стягувачу в рахунок погашення боргу на суму 155448 грн 50 коп.
Таким чином, станом на день подання цього позову не виконаними залишаються постанова Західного апеляційного господарського суду від 08.12.2021 у справі №909/1059/20 та рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 26.12.2019 у справі №909/811/19 в частині стягнення заборгованості в сумі 163851 грн 50 коп.
У зв`язку з тим, що відповідач заборгованість з орендної плати не погасив, позивач керуючись ст.625 Цивільного кодексу України, за прострочення виконання грошового зобов"язання, нарахував відповідачу 27185 грн 00 коп. 3% річних та 130871 грн 91 коп. інфляційних втрат. Зокрема,
- на заборгованість встановлену рішенням Господарського суду Івано-Франківської області від 26.12.2019 у справі №909/811/19 - 3% річних в сумі 8844 грн 00 коп. за період з 27.11.2020 -29.10.2021; в сумі 2801 грн 00 коп. за період з 30.10.2021 - 25.05.2022. Інфляційні втрати в сумі 30237 грн 71 коп. за період грудень 2020 року - жовтень 2021 року; в сумі 20383 грн 06 коп. за період листопад 2021року - квітень 2022 року.
- на заборгованість встановлену постановою Західного апеляційного господарського суду від 08.12.2021 у справі № 909/1059/20 - 3% річних в сумі 15540 грн 00 коп. за період з 27.11.2020 - 25.05.2022. Інфляційні втрати в сумі 80251 грн 14 коп. за період грудень 2020 року - квітень 2022 року та звернувся до суду за захистом порушеного права.
Норми права та мотиви, якими суд керувався при ухваленні рішення.
Відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, зокрема з правочинів.
Майново-господарські зобов`язання між суб`єктами господарювання виникають на підставі договорів (ст. 179 Господарського кодексу України) і сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначені умов договору (ст. 627 Цивільного кодексу України).
Як встановлено частиною 1статті 193 Господарського кодексу України та статті 526 Цивільного кодексу України зобов`язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
При цьому, приписи частини 7 статті 193 Господарського кодексу України та статті 525 Цивільного кодексу України встановлюють загальне правило щодо заборони односторонньої відмови від зобов`язання або односторонньої зміни його умов, що кореспондується із вимогами статті 629 Цивільного кодексу України щодо обов`язковості договору для виконання сторонами.
Згідно зі статтею 202 Господарського кодексу України та статтею 599 Цивільного кодексу України зобов`язання припиняються виконанням, проведеним належним чином.
Приписами ст. 611 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Згідно з ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання (ч.1). Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом (ч.2).
Оскільки відповідач прострочив виконання зобов`язання, він повинен сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.
Відповідно до статей 73, 74, 81 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність чи відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Зазначені вище норми процесуального закону спрямовані на реалізацію статті 13 Господарського процесуального кодексу України. Згідно з положеннями цієї статті судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності (ст.86 ГПК України).
Висновок суду.
Зважаючи на те, що факт прострочення виконання зобов`язання за договором оренди №06 від 17.08.2017 підтверджується матеріалами справи, суд перевірив правильність нарахування позивачем 3% річних за період 27.11.2020 25.05.2022 та інфляційних втрат за період грудень 2020 року - квітень 2022 року і дійшов висновку що вимога позивача про стягнення з відповідача 27185 грн 00 коп. 3% річних та 130871 грн 91 коп. інфляційних нарахувань обґрунтована та належить до задоволення.
За таких обставин суд дійшов висновку про задоволення позову та стягнення з відповідача 27185 грн 00 коп. 3% річних та 130871 грн 91 коп. інфляційних нарахувань.
Судові витрати.
Згідно з ч. 1 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
При зверненні з позовом позивач сплатив судовий збір в розмірі 2481 грн 00 коп., що підтверджується квитанцією №0.0.25616452121 від 30 травня 2022 року.
Суд враховуючи задоволення позову, судовий збір в сумі 2481 грн 00 коп., коп. покладає на відповідача.
Керуючись статтями 2,73,74,129, 233, 236-238, 240, 241, 256 Господарського процесуального кодексу України, суд
ВИРІШИВ:
позов Релігійної громади храму "Покрови Пресвятої Богородиці" міста Бурштин Бурштинської міської ради Івано-Франківської області Української Православної Церкви (Православної Церкви України) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Захід-Транс-Сервіс" про стягнення заборгованості в сумі 158056 грн 91 коп. задовольнити.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Захід-Транс-Сервіс", вул. Львівська, буд. 4, с. Задністрянське, Галицький район, Івано-Франківська область, 77133 (код 37799907) на користь Релігійної громади храму "Покрови Пресвятої Богородиці" міста Бурштин Бурштинської міської ради Івано-Франківської області Української Православної Церкви (Православної Церкви України), вул. Лісна, буд.27, м. Бурштин, Галицький район, Івано-Франківська область, 77111 ( код 40813512) 27185 (двадцять сім тисяч сто вісімдесят п"ять) грн 00 коп. - 3% річних, 130871 (сто тридцять тисяч вісімсот сімдесят одну) грн 91 коп. - інфляційних втрат, а також 2481 (дві тисячі чотириста вісімдесят одну ) грн 00 коп. судового збору.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення господарського суду може бути оскаржено до Західного апеляційного господарського суду в порядку та строк, встановлений розділом IV Господарського процесуального кодексу України.
Повне рішення складено 08.08.2022
Суддя Т. В. Максимів
Суд | Господарський суд Івано-Франківської області |
Дата ухвалення рішення | 07.08.2022 |
Оприлюднено | 10.08.2022 |
Номер документу | 105635504 |
Судочинство | Господарське |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема, договорів Невиконання або неналежне виконання зобов’язань оренди |
Господарське
Господарський суд Івано-Франківської області
Максимів Т. В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні