Рішення

від 07.08.2022 по справі 910/930/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

08.08.2022Справа № 910/930/22Господарський суд міста Києва у складі головуючого судді - Приходько І.В.,

розглянувши у спрощеному позовному провадженні справу

за позовом ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ТРЕЙД БУД АЛЬЯНС"

до ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ТОРГОВИЙ ДІМ "ДСК135"

про стягнення 213 949,08 грн.,

без виклику учасників справи.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ТРЕЙД БУД АЛЬЯНС" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ТОРГОВИЙ ДІМ "ДСК135" про стягнення заборгованості за поставлений товар у розмірі 213 949,08 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов`язань за Договором поставки №10 від 19.07.2021 щодо оплати поставленого товару, в зв`язку з чим у відповідача перед позивачем виникла заборгованість в розмірі 205 089,71 грн. В зв`язку з порушенням відповідачем грошового зобов`язання за Договором позивач нарахував та просить суд стягнути з відповідача 3% річних у розмірі 2 359,93 грн. та інфляційні втрати у розмірі 6 499,44 грн.

Згідно з пунктом 1 частини 5 статті 12 Господарського процесуального кодексу України, справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб є малозначними справами.

Частиною 1 статті 247 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що малозначні справи розглядаються у порядку спрощеного позовного провадження.

Відповідно до частини 1 статті 250 Господарського процесуального кодексу України, питання про розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження у справі.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 31.01.2022 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд справи вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Ухвала Господарського суду міста Києва від 31.01.2022 була надіслана рекомендованим листом з повідомленнями про вручення поштового відправлення №0105491978780 на юридичну адресу місцезнаходження відповідача, яка зазначена в позовній заяві та відповідає відомостям, внесеним до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Разом з цим, представник відповідача відзиву станом на момент ухвалення даного рішення до суду не надав.

За приписами п. 5 ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України, днем вручення судового рішення є, зокрема, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Крім того, судом також враховано, що за приписами частини 1 статті 9 Господарського процесуального кодексу України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом. Відповідно до частини 2 статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 3 Закону України "Про доступ до судових рішень", для доступу до судових рішень загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.

Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч. 1 ст. 4 Закону України "Про доступ до судових рішень").

Враховуючи наведене, господарський суд зазначає, що відповідач не був позбавлений права та можливості ознайомитись з ухвалою суду у Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).

Відповідно до ч. 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Разом з цим, згідно з ч. 2 ст.178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Враховуючи факт того, що строк, передбачений для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження, закінчився, тоді як відповідачем не подано жодної заяви по суті спору, а також не надано клопотання про поновлення процесуальних строків для вчинення відповідних процесуальних дій, справа підлягає розгляду за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд,-

ВСТАНОВИВ:

19.07.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю «ТРЕЙД БУД АЛЬЯНС» (далі - постачальник, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ТОРГОВИЙ ДІМ «ДСК135» (далі - покупець, відповідач) укладено договір поставки (далі - договір), відповідно до умов якого позивач зобов`язується відвантажити та передати покупцеві товар, визначений підписаними Сторонами специфікаціями до Договору, а покупець зобов`язується прийняти належним чином поставлений товар і оплатити його (п.2.1. договору).

Пунктом 2.2. Договору передбачено, що загальний обсяг та кількість товару, що поставляється, визначається підписаними Сторонами специфікаціями до договору. Фактична кількість та обсяг поставленого товару підтверджується видатковими накладними, що були підписані Сторонами протягом строку дії договору.

Відповідно до положень п.3.1. Договору ціна дорівнює сумі загальної вартості товару, поставки якого відбулися протягом строку дії Договору, згідно з підписаними Сторонами видатковими накладними.

Пунктом 3.2. Договору визначено, що ціна та вартість товару визначається для кожної партії товару відповідно до рахунку-фактури.

Згідно з п.4.1. Договору передача кожної партії товару оформляється видатковими накладними.

Пунктом 4.2. Договору визначено, що датою поставки товару (партії товару) вважається дата отримання товару Покупцем згідно з підписаним Сторонами видатковим накладним щодо такого товару (партії товару).

У п.4.3. Договору сторони узгодили, що перехід права власності на товар та ризиків випадкової загибелі чи пошкодження товару від Постачальника до Покупця відбувається в момент передачі товару Покупцю та підписання Сторонами видаткових накладних.

Позивач зазначає, що 26.07.2021 відповідно до умов Договору на замовлення Відповідача надав останньому Рахунок-фактуру №804 від 26.07.2021 на загальну суму вартості товару 136 129,25 гривень.

27.07.2021 Позивач здійснив поставку товару - плити мінераловатні Технофас ефект 1200x600x100 мм у кількості 28,08 м3 на суму 86 466,46 грн. та плити мінераловатні Технофас ефект 1200x600x50 мм у кількості 16,128 м3 на суму 49 662,79 грн., всього на загальну суму - 136 129,25 грн., на підтвердження чого надає підписану представниками Сторін видаткову накладну №516 від 27.07.2021.

Позивач вказує, що свої зобов`язання з поставки товару на адресу Відповідача Позивач виконав в повному обсязі, що також підтверджує податковою накладною №171 від 27.07.2021 та Квитанцією №1 про прийняття податкової накладної.

Як стверджує позивач, свої зобов`язання з оплати за поставлений згідно з видатковою накладною №516 від 27.07.2021 відповідач не виконав, товар не оплатив.

Разом з цим, 25.08.2021 відповідно до умов Договору Позивач на замовлення Відповідача надав останньому Рахунок-фактуру №1147 від 25.08.202 на загальну суму вартості товару 138 960,46 грн.

03.09.2021 Позивач здійснив поставку товару - плити мінераловатні Технофас ефект 1200x600x150 мм у кількості 45,144 м3 на загальну суму 138 960,46 грн, про що свідчить підписана представниками Сторін видаткова накладна №767 від 03.09.2021.

Позивач зазначає, що свої зобов`язання з поставки Товару Позивач виконав в повному обсязі, що також підтверджує податковою накладною №21 від 03.09.2021 та Квитанцією №1 про прийняття податкової накладної.

Як вказує позивач, свої зобов`язання з оплати за поставлений товар згідно з видатковою накладною №767 від 03.09.2021 Відповідач виконав частково, здійснивши оплату лише на суму 70 000,00 грн., що підтверджується платіжними дорученнями №8239 від 23.10.2021 на суму 50 000,00 грн. та №8413 від 12.11.2021 на суму 20 000,00 грн.

Пунктом 5.1. Договору визначено, що розрахунки за поставку товару здійснюються у безготівковій формі у національній валюті України. Покупець сплачує Постачальнику 100% вартості товару протягом 30 (тридцяти) календарних днів з моменту відвантаження товару Покупцю. Вартість товару визначається у виставленому Постачальником рахунку-фактурі, якщо додатковими умовами не передбачено інше. Постачальник може надати покупцю відстрочення платежу в розмірі 500 000 грн. на строк не більше, ніж 30 (тридцять) календарних днів, з дати відвантаження товару. При здійсненні платежу покупець зобов`язаний зазначити у платіжному дорученні номер, дату рахунку постачальника.

З урахуванням п.5.1. Договору, позивач зазначає, що останній строк належної оплати товару за видатковою накладною №516 від 27.07.2021 сплинув 26.08.2021. Однак, у зазначений строк свої зобов`язання з оплати товару Відповідач не виконав.

При цьому, за доводами позивача, останній строк належної оплати товару за видатковою накладною №767 від 03.09.2021 сплинув 03.10.2021. Однак, у зазначений строк свої зобов`язання з оплати товару Відповідач не виконав, здійснивши оплату лише на суму 70 000,00 грн., що підтверджується платіжними дорученнями №8239 від 23.10.2021 та №8413 від 12.11.2021.

Позивач зазначає, що направив Відповідачу претензію вих. №12 від 09.12.2021, в якій вказав на порушення Відповідачем умов Договору.

Претензію Відповідач отримав 13.12.2021, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення №0408032592090. Проте, на претензію Відповідач не відповів, Акту звірки взаєморозрахунків не підписав, свої зобов`язання за Договором не виконав.

Оскільки вищевказана претензія була залишена з боку відповідача без відповіді та задоволення, позивач звернувся з позовом до суду про стягнення з ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ТОРГОВИЙ ДІМ "ДСК135" 213 949,08 грн., з яких: сума основного боргу у розмірі 205 089,71 грн., 3% річних у розмірі 2 359,93 грн. та інфляційні втрати у розмірі 6 499,44 грн.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, враховуючи наступне.

Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Дослідивши зміст укладеного між позивачем та відповідачем договору, суд дійшов висновку, що даний правочин за своєю правовою природою є договором поставки.

Відповідно до частини 1 статті 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Частинами 1 та 2 статті 712 Цивільного кодексу України визначено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до статті 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з частиною 1 статті 662 Цивільного кодексу України продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

Статтею 663 ЦК України визначено, що продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

Обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент: вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов`язок продавця доставити товар; надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару. Договором купівлі-продажу може бути встановлений інший момент виконання продавцем обов`язку передати товар. Товар вважається наданим у розпорядження покупця, якщо у строк, встановлений договором, він готовий до передання покупцеві у належному місці і покупець поінформований про це. Готовий до передання товар повинен бути відповідним чином ідентифікований для цілей цього договору, зокрема шляхом маркування. Якщо з договору купівлі-продажу не випливає обов`язок продавця доставити товар або передати товар у його місцезнаходженні, обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент здачі товару перевізникові або організації зв`язку для доставки покупцеві (стаття 664 ЦК України).

Зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору, стаття 526 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Доказів того, що у строк, встановлений Договором, відповідач здійснив оплату поставленого товару матеріали справи не містять, в зв`язку з чим суд вважає за можливе задовольнити позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 205 089,71 грн. суми основного боргу.

В зв`язку з порушенням Відповідачем грошового зобов`язання за Договором поставки позивач нарахував та просить суд стягнути з відповідача 3% річних у розмірі 2 359,93 грн. та інфляційні втрати у розмірі 6 499,44 грн.

Статтею 625 Цивільного кодексу України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Отже, передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отримання компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

При цьому слід зауважити, що у випадках порушення грошового зобов`язання суд не має правових підстав приймати доводи боржника з посиланням на неможливість виконання грошового зобов`язання через відсутність необхідних коштів (стаття 607 ЦК України) або на відсутність вини (статті 614, 617 ЦК України чи стаття 218 ГК України).

За своїми ознаками, індекс інфляції є збільшенням суми основного боргу у зв`язку з девальвацією грошової одиниці України, а 3% річних є платою за користування чужими коштами в цей період прострочення виконання відповідачем його договірного зобов`язання, і за своєю правовою природою вони є самостійними від неустойки способами захисту, цивільних прав і забезпечення виконання цивільних зобов`язань, а не штрафною санкцією.

Сплата трьох процентів річних від простроченої суми (якщо інший їх розмір не встановлений договором або законом), так само як й інфляційні нарахування, не мають характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові. (аналогічна правова позиція викладена у постанові Пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013 №14 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань").

Зважаючи на обов`язок суду з`ясовувати обставини, пов`язані з правильністю здійснення позивачем розрахунку, не виходячи при цьому за межі позовних вимог, суд здійснив перевірку наданого позивачем розрахунку в межах заявлених періодів та дійшов висновку про те, що сума 3% річних у розмірі 2 359,93 грн., а також сума інфляційних втрат у розмірі 6 499,44 грн., є арифметично вірною, обґрунтованою та здійсненою у відповідності до приписів чинного законодавства, у зв`язку з чим, заявлені позовні вимоги підлягають задоволенню повністю.

Приписами ст. ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно із ст. ст. 78, 79 Господарського процесуального кодексу України, достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Враховуючи вищезазначене в сукупності, зважаючи на встановлені судом фактичні обставини, приймаючи до уваги, що відповідач не подав відзив на позовну заяву, не надав суду належних та допустимих доказів на спростування позовних вимог, господарський суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог та стягнення з відповідача на користь позивача суми основного боргу у розмірі 205 089,71 грн., інфляційні втрати у розмірі 6 499,44 грн. та 3% річних у розмірі 2 359,93 грн.

Згідно з ч. 1 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись статтями 73-74, 76-79, 86, 129, 233, 237-238, 240-242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити.

2. Стягнути з ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ТОРГОВИЙ ДІМ "ДСК135" (Україна, 01042, місто Київ, БУЛЬВАР МАРІЇ ПРИЙМАЧЕНКО, будинок 1/27, офіс 304/1, ідентифікаційний код 36149655) на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ТРЕЙД БУД АЛЬЯНС" (Україна, 04208, місто Київ, вул. Олександра Олеся, будинок 6А, квартира 155, ідентифікаційний код 43941434) суму основного боргу у розмірі 205 089,71 грн., інфляційні втрати у розмірі 6 499,44 грн. та 3% річних у розмірі 2 359,93 грн. та 3 209,24 грн. судового збору.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення господарського суду може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені ст.ст. 254, 256-259 ГПК України з урахуванням підпункту 17.5 пункту 17 Розділу XI "Перехідні положення" ГПК України.

Повний текст рішення складено та підписано 08.08.2022.

Суддя І.В. Приходько

.