Рішення

від 07.08.2022 по справі 910/4181/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08.08.2022Справа № 910/4181/22Суддя Господарського суду міста Києва Трофименко Т.Ю., розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) представників сторін справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛІКА"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельно-монтажна компанія "Енергосервіс"

про стягнення 70 348,51 грн,

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ЛІКА" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельно-монтажна компанія "Енергосервіс" про стягнення 70 348,51 грн, яка обґрунтована неналежним невиконанням відповідачем зобов`язань з оплати товару за договором поставки № 260521 від 26.05.2021.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.06.2022 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 910/4181/22, вирішено справу розглядати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (без проведення судового засідання).

Частиною 5 статті 176 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу.

Частиною 5 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, - у випадку наявності в особи офіційної електронної адреси, або рекомендованим листом з повідомленням про вручення, якщо така адреса відсутня.

Відповідно до ч. 11 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України у випадку розгляду справи за матеріалами в паперовій формі судові рішення надсилаються в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Ухвала про відкриття провадження у справі була направлена позивачу на електронну адресу, вказану ним у позові.

Отже, суд належним чином виконав свій обов`язок щодо повідомлення позивача про розгляд справи.

Також, ухвала про відкриття провадження у справі № 910/4181/22 була надіслана на адресу відповідача рекомендованим листом з повідомленням про вручення та отримана ним, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення.

Відповідно до статті 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Оскільки відповідач у встановлений строк, який був продовжений судом, не подав до суду відзив на позов, а відтак не скористався наданими йому процесуальними правами, враховуючи, що матеріали справи містять достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, суд вважає, що справа може бути розглянута за наявними у ній матеріалами відповідно до ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно з ч. 4 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

26.05.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю "ЛІКА" (Постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Будівельно-монтажна компанія "Енергосервіс" (Покупець) укладено договір поставки № 260521 (надалі також - Договір), за умовами якого Постачальник зобов`язується у межах договірної ціни, в порядку та на умовах, визначених цим Договором, згідно затверджених Покупцем параметрів, поставити та передати у власність Покупцю електрощитове обладнання (надалі - «Товар»), а Покупець зобов`язується в порядку та на умовах, визначених цим Договором, прийняти і оплатити такий Товар.

Згідно з п. 2.2 Договору, поставка товару здійснюється шляхом самовивозу зі складу Постачальника, розташованого за адресою: м. Київ, вул. Дубровицька, 28.

Відповідно до п. 2.4 Договору, право власності на поставлені товари переходить до Покупця в момент отримання товару від Постачальника за видатковою накладною.

Поставка продукції виконується в строки, в специфікаціях до даного договору та/або письмових заявках Покупця до даного договору. (п. 4.1 Договору)

Згідно з п. 6 Договору, всі платежі по цьому Договору здійснюються Покупцем, шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок Постачальника, вказаний у реквізитах цього Договору. Розрахунки по даному Договору проводяться в національній валюті України - гривнях.

Цей договір вступає в дію з дати його укладання обома сторонами і діє до 31 грудня 2022 року. Дострокове розірвання договору можливе лише у випадках, передбачених чинним законодавством України. (п. 8.1 Договору)

Також, сторонами підписано Специфікацію № 1 до вказаного Договору, у якому визначено найменування товару: Щит ВРП-1 та Щит ЩР (кухня) загальною вартістю 68 909,87 грн.

За умовами Специфікації: Термін постачання згідно Специфікації становить: 14 календарних днів з моменту 10% передплати. Оплата Товару за даним Договором здійснюється авансовим платежем в розмірі 10% від загальної вартості замовлення протягом 3 (трьох) банківських днів тримання рахунку-фактури. Остаточний розрахунок по замовленню (в розмірі 90%) за Товар здійснюється 15 (п`ятнадцять) банківських днів з моменту прийняття Товару Покупцем, та підписання видаткових накладних, скається дострокова поставка.

На підтвердження виконання умов Договору щодо поставки товару позивач надав суду видаткову накладну № 80 від 22.06.2021 на суму 77 176,27 грн та довіреність № 98 від 22.06.2021 на отримання цінностей.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначив, що відповідачем було сплачено аванс в розмірі 6840,00 грн, решту вартості отриманого товару в розмірі 60 000,00 грн відповідач не здійснив. У зв`язку з порушенням строків оплати поставленого товару позивачем заявлено до стягнення, крім основного боргу, 3% річних у розмірі 1595,76 грн та інфляційні у розмірі 8752,75 грн.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд зазначає таке.

Згідно зі статтею 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ч. 1 ст. 627 Цивільного кодексу України).

Частиною 1 ст. 628 Цивільного кодексу України визначено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства

Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з ч. 2 статті 712 Цивільного кодексу України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Статтею 662 Цивільного кодексу України зазначено, що продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 Цивільного кодексу України).

Згідно зі статтею 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частиною 1 ст. 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином (ч. 7 ст. 193 Господарського кодексу України).

Згідно зі статтями 73, 74 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

Як вбачається з матеріалів справи, факт поставки позивачем товару та його прийняття відповідачем за Договором підтверджується видатковою накладною № 80 від 22.06.2021 на суму 77 176,27 грн, яка оформлена належним чином та підписана уповноваженими представниками сторін та скріплена їх печатками.

Враховуючи умови Специфікації № 1 до Договору, строк оплати товару за вказаною накладною є таким, що настав.

Водночас, відповідно до платіжних доручень № 3354656044 від 02.06.2021 на суму 6840,00 грн та № 3354656251 від 30.07.2021 на суму 10 336,27 грн відповідачем здійснено оплату товару загальною вартістю 17 176,27 грн.

З урахуванням наведених вище доказів судом встановлено, що відповідач порушив свої зобов`язання за Договором, не здійснив оплату поставленого товару у повному обсязі, внаслідок чого у нього утворилася заборгованість перед позивачем у розмірі 60 000,00 грн, факт існування якої відповідачем відповідними засобами доказування не спростований.

Проте, матеріали справи не містять жодних належних та допустимих доказів відповідно до статей 76, 77 Господарського процесуального кодексу України на підтвердження сплати відповідачем грошових коштів позивачу в розмірі 60 000,00 грн.

Отже, суд доходить висновку, що позовні вимоги щодо стягнення основного боргу в розмірі 60 000,00 грн є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Крім того позивачем заявлено до стягнення 3% річних у розмірі 1595,76 грн та інфляційні у розмірі 8752,75 грн за період прострочення з 15.07.2021 до 31.05.2022.

Пунктом 2 ст. 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитору зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Сплата трьох процентів річних від простроченої суми (якщо інший їх розмір не встановлений договором або законом) не має характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові. Сторони договору можуть зменшити або збільшити передбачений законом розмір процентів річних. (п.п. 4.1, 4.2 постанови пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань» №14 від 17.12.2013).

Інфляційні нарахування на суму боргу, сплата яких передбачена частиною другою статті 625 Цивільного кодексу України, не є штрафною санкцією, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті. Зазначені нарахування здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов`язання. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція). (п.п. 3.1, 3.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань» №14 від 17.12.2013)

Перевіривши здійснені позивачем нарахування 3% річних та інфляційних, суд зазначає, що позовні вимоги в цій частині обґрунтовані та підлягають задоволенню у заявленому позивачем обсязі.

Відповідно до статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

За приписами статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

За таких обставин, враховуючи принцип змагальності сторін, суд доходить висновку про часткове задоволення позовних вимог.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору покладається на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись статтями 74, 76-80, 129, 236 - 242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельно-монтажна компанія "Енергосервіс" (вул. Дубровицька, 28, м. Київ, 04114, ідентифікаційний код 41159157) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛІКА" (вул. Автозаводська, 54/19, м. Київ, 04114, ідентифікаційний код 30677010) борг у розмірі 60 000,00 грн, 3% річних у розмірі 1595,76 грн, інфляційні у розмірі 8752,75 грн та судовий збір у розмірі 2481,00 грн.

3. Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення до Північного апеляційного господарського суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Дата складання та підписання повного тексту рішення: 08.08.2022

Суддя Т. Ю. Трофименко