Рішення

від 08.08.2022 по справі 910/20502/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

09.08.2022Справа № 910/20502/21За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ТММ-ХОЛДИНГ"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Індустрія -Т"

про стягнення 52187,50 грн.

Суддя Усатенко І.В.

Представники сторін: не викликались

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ТММ-Холдинг" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Індустрія-Т" про стягнення 92669,66 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов`язань за договором про надання послуг по експлуатації будівельних машин та механізмів, укладеним у спрощений спосіб.

Ухвалою суду від 20.12.2021 позовну заяву залишено без руху, надано позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви.

28.12.2021 від позивача через канцелярію суду надійшов супровідний лист на виконання ухвали від 20.12.2021 про усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.01.2022 відкрито провадження у справі, вирішено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення сторін). Надано відповідачу строк на подання відзиву протягом 15 днів з дати отримання ухвали суду про відкриття провадження у справі.

01.02.2022 через канцелярію суду від позивача надійшла заява про зменшення розміру позовних вимог, в якій позивач просив стягнути з відповідача основний борг у розмірі 52187,50 грн, суму втрат від інфляції у розмірі 3085,23 грн, 3% річних у розмірі 1461,72 грн. Заява мотивована укладеною між сторонами угодою про зарахування зустрічних однорідних вимог від 30.12.2021 на суму 37500,00 грн. Натомість, сума санкції, в зв`язку з не виконанням відповідачем зобов`язань, розрахована за більш тривалий період, що зумовило збільшення їх розміру. Загальна сума, заявлена до стягнення позивачем з відповідача з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог складає 56734,45 грн.

Відповідно до п.2 ч. 2 ст. 46 ГПК України позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог - до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.

Суд приймає заяву позивача про зменшення розміру позовних вимог, та розглядає справу з урахуванням поданої заяви.

З метою повідомлення відповідача про розгляд справи судом та про його право подати відзив на позовну заяву, на виконання приписів Господарського процесуального кодексу України, ухвала суду про відкриття провадження у справі направлена судом рекомендованим листом з повідомленням про вручення за № 0105491740813 (з відміткою судова повістка) на адресу місцезнаходження відповідача. Ухвала була отримана відповідачем 22.01.2022.

Відповідач у встановлений судом строк не скористався своїм правом на подання відзиву на позовну заяву та доказів в спростування доводів позивача. Про наслідки не подання відзиву відповідач був повідомлений ухвалою суду від 17.01.2022 про відкриття провадження у справі № 910/20502/21.

Відповідно до положень ст. 165 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Згідно з ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд м. Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до частини 1 статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно з частиною 1 статті 181 ГК України господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною (частина 2 статті 638 ЦК України).

Згідно з частиною 1 статті 639 ЦК України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.

Відповідно до частини 1 статті 641 ЦК України пропозицію укласти договір (оферту) може зробити кожна із сторін майбутнього договору. Пропозиція укласти договір має містити істотні умови договору і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття.

Якщо особа, яка одержала пропозицію укласти договір, у межах строку для відповіді вчинила дію відповідно до вказаних у пропозиції умов договору (відвантажила товари, надала послуги, виконала роботи, сплатила відповідну суму грошей тощо), яка засвідчує її бажання укласти договір, ця дія є прийняттям пропозиції, якщо інше не вказане в пропозиції укласти договір або не встановлено законом (частина 2 статті 642 ЦК України).

Судом встановлено, що між Товариством з обмеженою відповідальністю "ТММ-Холдинг" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Індустрія-Т" був укладений договір надання послуг у спрощений спосіб.

Позивач виставив відповідачу рахунок на оплату № 269 від 17.06.2021 на суму 89687,50 грн за послуги САТ М 322 (екскаватор). Докази оплати даного рахунку суду надані не були.

Як вбачається з акту виконання робіт (надання послуг) № 386 від 30.06.2021 на підставі рахунку № 269 від 17.06.2021 позивачем відповідачу було надано послуги САТ М 322 (екскаватор) на загальну суму 89687,50 грн. Акт підписаний обома контрагентами без будь-яких зауважень та застережень.

Позивач звернувся до відповідача з претензією про сплату заборгованості від 27.09.2021 № 01/09Т, в якій зазначав про укладення між сторонами договору у спрощений спосіб та надання на його підставі послуг загальною вартістю 89687,50 грн. Позивач просив оплатити заборгованість у повному обсязі. Претензія була отримана представником Мисик А. 28.09.2021, про що зазначено позивачем у позовній заяві та підтверджено відміткою на копії долученої до матеріалів справи претензії.

Відповідач відповіді на претензію не надав, суму заборгованості не оплатив.

Частинами 1 та 2 статті 509 ЦК України встановлено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Пунктом 1 частини 2 статті 11 ЦК України передбачено, що однією з підстав виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини.

Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з ч.1 статті 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Частиною 1 статті 903 ЦК України встановлено, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ч. 2, ст. 530 ЦК України, якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Оскільки, сторонами не було обумовлено строк виконання зобов`язання з оплати послуги, то з урахуванням дати виставлення претензії 27.09.2021, відповідач зобов`язаний був оплатити вартість послуг не пізніше 04.10.2021. Отже, прострочення зобов`язання з оплати послуг з боку відповідача настало з 05.10.2021.

Вартість наданих за договором послуг становить 89687,50 грн. Докази оплати вказаних послуг до матеріалів справи не долучені.

Проте, 30.12.2021 Між ТОВ "ТММ-Холдинг" (сторона-1) та ТОВ "Індустрія-Т" (сторона-2) було укладено угоду про зарахування зустрічних однорідних вимог, відповідно до якої сторона-1 має перед стороною-2 непогашене грошове зобов`язання у сумі 37500,00 грн, яке виникло за актом надання послуг № 453 від 17.12.2021 (п.1). Сторона-2 має перед стороною-1 непогашене грошове зобов`язання в сумі 89687,50 грн, яке виникло за актом надання послуг № 386 від 30.06.2021 (п.2). Керуючись ст. 601 ЦК України сторони дійшли згоди зарахувати зустрічні однорідні вимоги та зобов`язання, указаними в п.п. 1 та 2 цієї угоди, у сумі 37500,00 грн (п.4). Із моменту підписання цієї угоди зобов`язання сторони-2, указане в п. 2 угоди, припиненим у сумі 37500,00 грн. Залишок зобов`язання сторони-2 перед стороною-1 за актом надання послуг № 386 від 30.06.2021 становить 52187,50 грн.

З огляду на укладену між сторонами 30.12.2021 угоди, позивачем було подано заяву про зменшення позовних вимог, яку було прийнято судом, про стягнення основного боргу саме у розмірі 52187,50 грн.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Зазначене також кореспондується з положеннями статей 525, 526 Цивільного кодексу України.

Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Оскільки, відповідачем не було здійснено оплату послуг у розмірі 52187,50 грн, надання яких підтверджено актом надання послуг № 386 від 30.06.2021, в тому числі після звернення позивача з письмовою вимогою, суд вважає позов обгрунтованим та таким, що підлягає задоволенню у цій частині.

Позивач також просить стягнути з відповідача втрати від інфляції у розмірі 3085,23 грн за період з липня 2021 по грудень 2021, 3% річних у розмірі 1461,72 грн за період з 01.07.2021 по 26.01.2022.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Як було встановлено судом вище, відповідач прострочив своє грошове зобов`язання з 05.10.2021, оскільки, договором не було обумовлено строки виконання грошового зобов`язання. Тобто строк виконання зобов`язань відповідачем визначається на підставі ч. 2 ст. 530 ЦК України, протягом 7 днів з дати виставлення вимоги.

Суд здійснив перерахунок втрат від інфляції за період за період з жовтня по грудень 2021 на суму богу 89687,50 грн. Згідно перерахунку суду, сума втрат від інфляції, що підлягають стягненню з відповідача на користь позивача становить 2078,46 грн.

Суд також здійснив перерахунок 3% річних за період з 05.10.2021 по 29.12.2021 на суму заборгованості у розмірі 89687,50 грн та за період з 30.12.2021 по 26.01.2022 на суму 52187,50 грн. Згідно перерахунку суду сума 3% річних, що підлягає стягненню з відповідача, складає 754,06 грн.

Відповідно до ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів.

Відповідно до ст. 79 ГПК України, наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до ст. 86 ГПК України, Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідно до положень ст. 2 Господарського процесуального кодексу України (далі за текстом - ГПК України) завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Відповідач не скористався своїм правом на подання відзиву, про наслідки був повідомлений належним чином. З огляду на встановлені обставини, суд вбачає позовні вимоги частково обгрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в частині.

Витрати позивача по сплаті судового збору, відповідно до ст. 129 ГПК України покладаються на відповідача пропорційно сумі задоволених вимог.

На підставі викладеного, ст.ст. 74, 76, 77, 123, 129, 237, 238, 239, 240, 241 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Індустрія-Т" (04107, м. Київ, вулиця Татарська, буд. 32, код ЄДРПОУ: 43590788) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ТММ-Холдинг" (03148, м. Київ, вулиця Петра Чаадаєва, буд. 2В, код ЄДРПОУ 34731521) заборгованість у розмірі 52187 (п`ятдесят від тисячі сто вісімдесят сім) грн 50 коп., втрати від інфляції у розмірі 2078 (дві тисячі сімдесят вісім) грн 46 коп., 3% річних у розмірі 754 (сімсот п`ятдесят чотири) грн 06 коп., судовий збір у розмірі 2201 (дві тисячі двісті одну) грн 40 коп.

3. В частині позовних вимог про стягнення втрат від інфляції у розмірі 1006,77 грн та 3% річних у розмірі 707,66 грн - відмовити.

4. Після надрання рішенням законної сили, видати наказ.

Відповідно до частини 1 статті 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (частина 1 статті 256 Господарського процесуального кодексу України).

Суддя І.В.Усатенко