Рішення

від 08.08.2022 по справі 910/1083/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

09.08.2022Справа № 910/1083/22за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Базиссервіс"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Країна ТВ"

про стягнення 32889,73 грн.

Суддя Усатенко І.В.

Представники сторін: не викликались.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Базиссервіс" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Країна ТВ" про стягнення 32889,73 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов`язань за договором від 11.12.2020 № 78866.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.02.2022 року прийнято позовну заяву до розгляду, та відкрито провадження у справі, ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (без проведення судового засідання). Надано відповідачу строк у 15 днів з дати отримання ухвали на подання відзиву.

Так, з метою повідомлення відповідача про розгляд справи судом та про його право подати відзив на позовну заяву, на виконання приписів Господарського процесуального кодексу України, ухвала суду про відкриття провадження у справі направлена судом рекомендованим листом з повідомленням про вручення за № 0105492067756 (з відміткою судова повістка) на адресу місцезнаходження відповідача. Ухвала була отримана відповідачем 17.02.2022.

Відповідач у встановлений судом строк не скористався своїм правом на подання відзиву на позовну заяву та доказів в спростування доводів позивача. Про наслідки не подання відзиву відповідач був повідомлений ухвалою суду від 14.02.2022 про відкриття провадження у справі № 910/1083/22.

Відповідно до положень ст. 165 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Згідно з ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд м. Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Частина 1 статті 202 ЦК України передбачає, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно ч. 1 статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до ч. 2 статті 509 ЦК України зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно п.1 ч. 2 статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частина 1 статті 626 ЦК України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

11 грудня 2020 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Базиссервіс" (оператор) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Країна ТВ" (замовник) укладено договір телекомунікаційних послуг № 78866.

Відповідно до п.1.1 договору оператор надає замовнику, а замовник приймає та сплачує операторові наступні послуги (надалі - послуги):

1.1.1 оператор надає, а замовник приймає та сплачує операторові телекомунікаційні послуги з приймання та передавання сигналу зображень та звуків (далі - ретрансляція) телерадіопрограми SONATA TV, яка має логотип - "SONATA TV" у власній та/або орендованій телекомунікаційній мережі у м. Києві, програмні послуги в якій надаються під торгівельною маркою "МІСТО-ТВ".

1.1.2 сторони домовились, що ретрансляція телерадіопрограми замовника здійснюється оператором у аналоговому та цифровому форматі, за технологією аналогової та цифрової частотної модуляції.

Щомісячна вартість користування послугою складає 6000,00 (шість тисяч) гривень 00 коп., в т.ч. ПДВ 1000,00 грн. Оплата послуг за цим договором здійснюється на підставі повної передоплати шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок оператора не пізніше 20 числа місяця, за який здійснюється оплата. (п.3.2, 3.3 договору).

Згідно з п.3.5 договору надання оператором послуг оформляється відповідним актом, що підписується повноважними представниками сторін і скріплюється печатками. Ці акти оформляються не пізніше десяти днів з моменту закінчення розрахункового періоду, який дорівнює одному календарному місяцю.

Пунктом 8.1 договору передбачено, що цей договір набуває чинності з моменту його підписання і діє протягом одного року. Договір може бути продовжений на новий строк за взаємною згодою сторін, шляхом підписання додаткової угоди про продовження строку дії договору.

На виконання умов договору, позивачем надано відповідачу послуги на підтвердження чого надано акти здачі-прийняття робіт (надання послуг): №Б-000090 від 31.07.2021 року на суму 6000,00 грн. (ретрансляція в мережі за липень 2021), №Б-000112 від 31.08.2021 року на суму 6000,00 грн. (ретрансляція в мережі за серпень 2021), №Б-000133 від 30.09.2021 року на суму 6000,00 грн. (ретрансляція в мережі за вересень 2021), №Б-000136 від 31.10.2021 року на суму 6000,00 грн. (ретрансляція в мережі за жовтень 2021), №Б-000172 від 30.11.2021 року на суму 6000,00 грн. (ретрансляція в мережі за листопад 2021), №Б-000180 від 31.12.2021 року на суму 1935,48 грн. (ретрансляція в мережі за грудень 2021). Вищезазначені акти підписані позивачем. З боку відповідача підпис відсутній.

Як зазначено позивачем в позовній заяві, на адресу відповідача позивачем надсилалися листи з актами здачі-прийняття робіт (надання послуг) та рахунки-фактури за липень-грудень 2021 року, на підтвердження чого надано копії згрупованих відправлень Укрпошта стандарт (форма 103 А) за відповідні місяці.

Окрім того, 19.10.2021 року позивачем повторно направлено на юридичну адресу відповідача акти здачі-прийняття робіт (надання послуг) за період з липня по жовтень 2021, що підтверджується листом № 26 від 19.10.2021, описом вкладення у цінний лист, накладною Укрпошти та фіскальним чеком.

Акти за листопад-грудень 2021 були направлені позивачем відповідачу листом від 10.12.2021 № 33 та листом від 22.12.2021 № 36. Докази направлення долучені до матеріалів справи.

Як зазначив позивач, відповідач акти позивачу не повернув та не висловив будь-яких претензій чи обгрунтованих зауважень щодо обсягу та вартості наданих послуг.

Позивач також звертався до відповідача з претензією від 19.10.2021 щодо оплати суми заборгованості, в якій вимагав протягом 10 днів з моменту її отримання оплатити заборгованість у розмірі 24000,00 грн за період з липня по жовтень 2021. Докази направлення претензії долучені до матеріалів справи.

Відповідач звернувся до позивача з листом, в якому повідомив про закінчення 10.12.2021 строку дії договору № 78866 від 11.12.2020 та не бажання відповідача продовжувати договір на тих самих умовах.

Згідно з ч.1 статті 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Частиною 1 статті 903 ЦК України встановлено, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ч. 1 статті 905 ЦК України строк договору про надання послуг встановлюється за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено законом або іншими нормативно-правовими актами.

Відповідно до статті 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до п.3.3 договору оплата послуг за цим договором здійснюється на підставі повної передоплати шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок оператора не пізніше 20 числа місяця, за який здійснюється оплата.

Відповідачем не надано суду доказів в підтвердження здійснення ним оплати послуг, наданих в період з липня по грудень 2021 року, заборгованість за які просить стягнути позивач. З огляду на умови договору строк оплати послуг за договором № 78866 від 11.12.2020 за вищезазначений період на загальну суму 31935,48 грн є таким, що настав.

Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Зазначене також кореспондується зі ст.ст. 525, 526 ЦК України відповідно до яких зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Стаття 629 ЦК України передбачає, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Частина 1 статті 612 ЦК України передбачає, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Враховуючи вищезазначене, факт наявності основної заборгованості за договором у відповідача перед позивачем в розмірі 31935,48 грн (за період липня 2021 року - грудень 2021 року включно) належним чином доведений, документально підтверджений і відповідачем не спростований, тому позовні вимоги визнаються судом обґрунтовані та такими, що підлягають задоволенню в цій частині.

У зв`язку з простроченням оплати позивач просить стягнути з відповідача втрати від інфляції в розмірі 672,80 грн та три проценти річних в розмірі 281,45 грн станом на 21.01.2022 року.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно перерахунку суду сума втрат від інфляції та 3% річних за період з 21.07.2021-21.01.2022 з урахуванням дат виникнення заборгованості за кожен місяць є більшою, ніж розрахована позивачем. При ухваленні рішення суд не може виходити за межі позовних вимог (ч. 2 ст. 237 ГПК України). Отже, втрати від інфляції, що підлягають стягненню з відповідача на користь позивача складають 672,80 грн, а 3% річних - 281,45 грн, тобто у розмірі визначеному позивачем до стягнення.

Частинами 3, 4 статті 13 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ч.1 ст.73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з ч. 1 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування (ч. 1 статті 76 ГПК України).

Відповідно до ч. 1 статті 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до положень ст. 2 ГПК України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави. При цьому, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, згідно положень ст. 74 ГПК України.

Згідно зі ст. 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Судовий збір згідно ст. 129 Господарського процесуального кодексу України підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Крім того, позивачем заявлено до стягнення відповідача витрат на професійну правничу допомогу в загальному розмірі 12000,00 грн.

Відповідно до ст. 123 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема витрати: на професійну правничу допомогу.

За змістом ч. 1, ч. 3 ст. 124 ГПК України, разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи. Попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.

У відповідності до частин 1-4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Зокрема, на підтвердження розміру витрат на правову допомогу, позивачем надано:

- договір про надання правової допомоги №1/27.05.2021 від 27.05.2021, укладений між ТОВ "Базиссервіс" (клієнт) та адвокатським об`єднанням "AB ADVOCATES" (адвокатське об`єднання), відповідно до умов якого адвокатське об`єднання зобов`язане здійснювати надання правової допомоги в інтересах клієнта та відповідно до законодавства України. Клієнт зобов`язаний сплатити адвокатському об`єднанню гонорар за надання правової допомоги у порядку та строки, визначені у додаткових угодах (замовленнях), які є невід`ємною частиною договору, шляхом сплати виставлених адвокатським об`єднанням рахунків за правову допомогу;

- додаткову угоду №2 від 10.01.2022 до договору №1/27.05.2021 від 27.05.2021, в якій визначено, що на виконання п.1 розділу 3 "Гонорар" договору, сторони узгодили суму та порядок оплати замовлення за надання правової допомоги, яка полягає у підготовці позовної заяви до ТОВ "Країна ТВ" про стягнення заборгованості за договором телекомунікаційних послуг №78866 від 11.12.2020 та в подальшому комплексному представництві клієнта в Господарському суді міста Києва з розгляду даної позовної заяви, у розмірі 12000,00 грн. без ПДВ. Виїзди адвоката на судові засідання по розгляду зазначеної позовної заяви додатково не оплачуються. Оплата здійснюється клієнтом протягом 10 робочих днів з моменту підписання додаткової угоди;

- звіт № 2 про надання правової допомоги за договором №1/27.05.2021 від 27.05.2021, від 09.06.2021в якому зазначено, що у період з 10.01.2022 року по 21.01.2022 року за завданням клієнта надано послуги: підготовка позовної заяви до ТОВ "Країна ТВ" про стягнення заборгованості за договором телекомунікаційних послуг №78866 від 11.12.2020р. - 9 годин, підготовка матеріалів справи для подання до суду - 1 година, всього на загальну суму 12000,00 грн. (з розрахунку 1200,00 грн. - вартість 1 години витраченого часу адвоката);

- акт прийому-передачі наданої правової допомоги №2 від 21.01.2022 року на загальну суму 12000,00 грн.;

- рахунок на оплату №2 від 10.01.2022 року на суму 12000,00 грн.;

- платіжне доручення №1037 від 17.01.2022 року на суму 12000,00 грн.;

- свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю серія КВ №000655 від 15.07.2019 року на ім`я Щербини Марії Сергіївни;

- ордер на надання правничої (правової) допомоги від 21.01.2022 серії АА № 1159641 .

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява N 19336/04).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Частиною 5 ст. 126 ГПК України встановлено, що у разі недотримання вимог ч. 4 ст. 126 ГПК України суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 6 ст. 126 ГПК України).

Аналогічну правову позицію викладено у постановах об`єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19 та від 22.11.2019 у справі № 910/906/18 та додатковій постанові Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 21.01.2020 у справі № 904/1038/19.

Будь-якого клопотання щодо зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу адвоката, з наданням розрахунків, які свідчили б про неправильність розрахунку витрат або про неналежність послуг адвоката до даної справи не надано.

Враховуючи викладене та беручи до уваги час на підготовку позовної заяви, складність юридичної кваліфікації правовідносин у справі, а також те, що жодних заперечень від відповідача щодо неспівмірності витрат на професійну правничу допомогу адвоката до суду не надходило, суд зазначає, що заявлений до стягнення розмір витрат на оплату послуг адвоката є співмірним із складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг), часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг), обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт та ціною позову.

Враховуючи вищезазначене, вимоги позивача щодо стягнення витрат на послуги адвоката підлягають задоволенню в розмірі 12000,00 грн.

На підставі викладеного, керуючись ч. 3,4 ст. 13, ч.1 ст. 73, ч.1 ст. 74, ч.1 ст. 77, ст.ст. 79, 129, ч.9 ст. 165, ст.ст. 236-238, 240, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1 Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Країна ТВ" (03035, місто Київ, вул. Митрополита Василя Липківського, будинок 45, офіс 705, ідентифікаційний код 42825760) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Базиссервіс" (03150, м. Київ, вул. Антоновича, будинок 48, нежиле приміщення/В ЛІТ.А/, ідентифікаційний код 33262062) основний борг у розмірі 31935 (тридцять одна тисяча дев`ятсот тридцять п`ять) грн. 48 коп., три проценти річних в розмірі 281 (двісті вісімдесят одна) грн. 45 коп., інфляційні втрати в розмірі 672 (шістсот сімдесят дві) грн. 80 коп., судовий збір в розмірі 2481 (дві тисячі чотириста вісімдесят одна) грн. 00 коп. та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 12000 (дванадцять тисяч) грн. 00 коп.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Відповідно до частини 1 статті 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (частина 1 статті 256 Господарського процесуального кодексу України).

Суддя І.В.Усатенко