Ухвала

від 08.08.2022 по справі 922/3423/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

УХВАЛА

09 серпня 2022 року м. ХарківСправа № 922/3423/20

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Аріт К.В.

при секретарі судового засідання Саєнко А.А.

розглянувши заяву ТОВ "Дісентіс" (вх.22 від 28.12.21) про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами по справі

за позовом Харківської міської ради, м.Харків до Товариства з обмеженою відповідальністю "Дісентіс", м.Харків про за участю представників: про стягнення коштів позивача - Дейнега К.В. (самопредставництво згідно з витягом); відповідача - не з`явився.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Харківської області від 28.12.2020 року по справі №922/3423/20 позов задоволено повністю та стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Дісентіс" (код ЄДРПОУ 40173170) на користь Харківської міської ради (код ЄДРПОУ 04059243) безпідставно збережені кошти у розмірі орендної плати в сумі 286193,24 грн. та 4292,90 грн. судового збору.

Постановою Східного апеляційного господарського суду від 07.07.2021 року рішення господарського суду Харківської області від 28.12.2020 року по справі №922/3423/20 залишено без змін.

28.12.2021 року до суду надійшла заява ТОВ "Дісентіс" про перегляд судового рішення по справі №922/3423/20 за нововиявленими обставинами (вх.№22).

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 29.12.2021 року заяву (вх.№22) залишено без руху.

25.01.2022 року ТОВ "Дісентіс" надало заяву про усунення недоліків (вх.№482).

Ухвалою господарського суду Харківської області від 31.01.2022 року призначено заяву ТОВ "Дісентіс" про перегляд судового рішення по справі №922/3423/20 за нововиявленими обставинами до розгляду у судовому засіданні на 22.02.2022 року.

Протокольною ухвалою суду від 22.02.2022 року за клопотанням відповідача судове засідання з розгляду заяви було відкладено на 01.03.2022 року.

У зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України Указом Президента України від 24.02.2022 року №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України від 24.02.2022 № 2102-IX, введено в Україні воєнний стан з 24.02.2022 року.

01.03.2022 року судове засідання у справі № 922/3423/20 не відбулось, у зв`язку з введенням воєнного стану в Україні та веденням активних бойових дій на території Харківської області, з метою недопущення випадків загрози життю, здоров`ю та безпеці учасників справи

Ухвалою суду від 29.04.2022 року було відкладено розгляд заяви про перегляд рішення по справі № 922/3423/20.

Ухвалою суду від 06.07.2022 року призначено судове засідання з розгляду заяви про перегляд рішення по справі на09.08.2022 року о 10:20.

Відповідно до ч.1 ст.325 ГПК України заява про перегляд судових рішень за нововиявленими або виключними обставинами розглядається судом у судовому засіданні протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження за нововиявленими або виключними обставинами.

Відповідно до ч.2 ст.325 ГПК України справа розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом для провадження у суді тієї інстанції, яка здійснює перегляд. У суді першої інстанції справа розглядається у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи.

У зв`язку з введенням Указом Президента України №64/2022 з 24.02.2022 року воєнного стану на території України та обмеженим здійсненням судочинства Господарським судом Харківської області через проведення бойових дій на території міста Харкова, враховуючи поточну обстановку, що склалася у місті Харкові, суд був вимушений вийти за межі строку розгляду заяви, встановленого ст.325 ГПК України.

Отже, суд розглядає заяву по справі за наявної технічної можливості, у розумний строк.

Сторонами надано до суду наступні документи:

- пояснення позивача (вх.№3598 від 15.02.22);

- пояснення позивача (вх.№4962 від 23.05.22);

- клопотання відповідача (заявника) про розгляд заяви без його участі (вх.№5165 від 30.05.2022).

Надані документи прийняті судом до розгляду та долучені до матеріалів справи.

Представник позивача в судовому засіданні 09.08.2022 року заперечував проти задоволення заяви, з підстав, зазначених у поясненнях.

Представник відповідача (заявника) в судове засідання 09.08.2022 року не з`явився, надав клопотання про розгляд заяви без його участі.

За висновками суду, в матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого заява може бути розглянута за наявними у справі матеріалами без участі представника заявника.

Позиції сторін:

Відповідач - ТОВ "Дісентіс" надав заяву про перегляд судового рішення по справі №922/3423/20 за нововиявленими обставинами, в якій просить скасувати рішення та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

В обґрунтування заяви про перегляд судового рішення по справі №922/3423/20 за нововиявленими обставинами ТОВ "Дісентіс" посилається на наявність істотних для даної справи обставин, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі відповідачу на час розгляду цієї справи, а саме зазначає про те, що Харківська міська рада при здійсненні розрахунку за період з 01.09.2019 року по 31.12.2019 року застосовувала коефіцієнт Кф із значенням «З» та нормативну грошову оцінку земельної ділянки - 2331727 грн., замість Кф із значенням «2» та нормативної грошової оцінки земельної ділянки - 1554484 грн., посилаючись на експертний висновок від 26.06.2021 року за №22 щодо наявності складних інженерно-геологічних умов земельної ділянки, наданої в оренду ТОВ «ДІСЕНТІС» за адресою: м.Харків, Основ`янський район, провул.Подільський, буд.13, кадастровий номер 6310138800:00:0170024 (загальна площа 0,0430 га).

Позивач (ХМР) надав до суду пояснення, в яких заперечує проти задоволення заяви, зазначивши що коефіцієнт Кф із значенням «З» та нормативну грошову оцінку земельної ділянки - 2331727 грн. було застосовано вірно, зазначивши наступне: "щодо тверджень заявника про неправомірність здійсненого міською радою розрахунку, зокрема в частині застосування Позивачем коефіцієнту функціонального використання земельної ділянки (Кф) із значенням «3» - в заяві про перегляд справи за нововиявленими обставинами Відповідачем не наведено жодної нововиявленої обставини, яка б вказувала на наявність підстав для перегляду рішення суду за нововиявленими обставинами, водночас за своєю суттю доводи заявника в цій частині зводяться до переоцінки поданих Позивачем доказів, оцінених місцевим господарським судом у процесі розгляду справи.

По-друге, висновок наданий Відповідачем щодо наявності складних інженерно-геологічних умов земельної ділянки відповідно до експертного висновку від 26.06.2021 №22 не може бути підставою для перегляду рішення за нововиявленими обставинами, оскільки подання такого доказу вже після розгляду справи Господарським судом Харківської області та її перегляду Східним апеляційним господарським судом, суперечить принципу змагальності сторін, та не відповідає ст.ст.14, 74, 80, ч.3ст.269 ГПК України.

Крім того, відповідно до отриманих Позивачем заяви про перегляд справи за нововиявленими обставинами та доданих до неї додатків, а саме опису вкладення відправлення, неможливо встановити, хто саме був відправником експертного висновку на адресу Відповідача. До того ж надання зазначеного опису про направлення експертного висновку від 26.06.2021 лише 07.12.2021 не свідчить про неможливість отримання вказаного експертного висновку раніше, зокрема, під час розгляду перегляду Східним апеляційним господарським судом рішення господарського суду Харківської області від 28.12.2020.".

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються вимоги заявника та заперечення проти них, об`єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду заяви про перегляд рішення, суд встановив наступне.

Рішенням господарського суду Харківської області від 28.12.2020 року по справі №922/3423/20 позов задоволено повністю та стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Дісентіс" (код ЄДРПОУ 40173170) на користь Харківської міської ради (код ЄДРПОУ 04059243) безпідставно збережені кошти у розмірі орендної плати в сумі 286193,24 грн. та 4292,90 грн. судового збору.

Постановою Східного апеляційного господарського суду від 07.07.2021 року по справі №922/3423/20 вищезазначене рішення залишено без змін.

При задоволенні позовних вимог суд виходив з того, що відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно від 15.09.2020 року №223958691 інше речове право на земельну ділянку з кадастровим номером 6310138800:01:017:0024, площею 0,0430 га по вул.Гамарника (нині - пров.Подільський),13 у м.Харкові, 08.12.2016 року припинено на підставі угоди про розірвання договору оренди землі, номер запису про інше речове право 5909498 від 02.06.2014 року, серія та номер б/н від 23.11.2016 року.

Згідно з інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно від 15.09.2020 року №223960913 право власності на нежитлову будівлю літ.«А-2», загальною площею 513,8 кв.м. по пров.Подільському,13 у м.Харкові з 28.12.2015 року зареєстроване за ТОВ «ДІСЕНТІС» на підставі договору купівлі-продажу від 28.12.2015 року №2393.

Відповідно до витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 03.07.2020 року №НВ-0005192442020 земельна ділянка по вул.Гамарника (нині -пров.Подільський),13 у м.Харкові з кадастровим номером 6310138800:01:017:0024 площею 0,0430 га має категорію земель - землі житлової та громадської забудови; форма власності - комунальна; цільове призначення 1.11.6; вид використання земельної ділянки - для експлуатації та обслуговування нежитлової будівлі (магазин та офіс). Датою державної реєстрації земельної ділянки є 06.02.2007 року.

Враховуючи відсутність зареєстрованих за будь-якими юридичними або фізичними особами прав на земельну ділянку по пров.Подільському, 13 у м.Харкові з кадастровим номером 6310138800:01:017:0024 у період з 01.09.2019 року по 30.09.2020 року, та з урахуванням ст.ст.12, 80, 83 Земельного кодексу України земельна ділянка площею 0,0430 га з кадастровим номером 6310138800:01:017:0024 по пров.Подільському, 13 у м.Харкові перебуває у власності територіальної громади міста Харкова в особі Харківської міської ради.

Розрахунок розміру безпідставно збережених ТОВ «ДІСЕНТІС» коштів у розмірі орендної плати здійснювався Харківською міською радою на підставі витягів з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки по пров.Подільському, 13 у м.Харкові (кадастровий номер 6310138800:01:017:0024) від 02.06.2017 року та від 01.07.2020 року №4619, виданих Відділом у м.Харкові ГУ Держгеокадастру у Харківській області.

Заявник зазначає, що позивач та суд самостійно збільшили нормативну грошову оцінку земельної ділянки з 1554484 грн. на 2331727 грн., бо на його думку у витязі з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 02.06.2017 року зазначений коефіцієнт Кф із значенням «2» та нормативна грошова оцінка земельної ділянки 1554484 грн., однак Харківська міська рада при здійсненні розрахунку за період з 01.09.2019 року по 31.12.2019 року застосовувала коефіцієнт Кф із значенням «З» та нормативну грошову оцінку земельної ділянки 2331727 грн.

Заявник зазначає, що 15.12.2021 року ТОВ «ДІСЕНТІС» стало відомо про істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі ТОВ «ДІСЕНТІС» на час розгляду справи, оскільки ТОВ «ДІСЕНТІС» отримало цінний лист на поштовому відділені з описом вкладення (дата відправлення листа 07.12.2021), в якому знаходився експертний висновок від 26.06.2021 року за №22 щодо наявності складних інженерно-геологічних умов земельної ділянки, наданої в оренду ТОВ «ДІСЕНТІС» за адресою: Харківська обл., м.Харків, Основ`янський район, провул.Подільський, буд.13, кадастровий номер 6310138800:00:0170024 (Загальна площа 0,0430 га).

У висновку зазначено, що, за сукупністю факторів потенційної затоплюваності високими водами в періоди максимальної водності, постійного підтоплення в звичайних умовах і наявності потужного шару насипних ґрунтів, які не можуть бути використані (без попередньої підготовки відповідно до результатів польових і лабораторних випробувань) у якості природних основ фундаментів проектованих будівель і споруд:

- сучасні інженерно-геологічні та гідрогеологічні умови ділянки визначені як складні;

- відповідно до «Положення про порядок визначення розмірів орендної плати при укладанні договорів оренди землі у м.Харкові» (затверджених ХІХ сeciєю Харківської міськради V скликання від 27.02.2008 №41/08) рекомендується застосувати понижуючий коефіцієнт К1=0,73 на складність інженерно-геологічних умов за «наявністю ґрунтових вод на глибині до 2,0 м».

При розрахунку орендної плати за користування земельною ділянкою з кадастровим номером №6310138800:01:017:0024 (Загальна площа 0,0430 га), розташованого по вул.Воскресенській, 17 в Основ`янському районі м.Харкова, доцільно застосувати коефіцієнт К1=0,73, як вказано вище.

Суд акцентує увагу, що у висновку зазначена інша вулиця - "Воскресенська, 17" замість вірної вулиці, на якій розташована спірна земельна ділянка - вул.Гамарника (нині - пров.Подільський),13.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним у заяві ТОВ "Дісентіс" обставинам, на які посилається заявник, суд виходить з наступного.

Статтею 320 ГПК України передбачено право господарського суду переглянути прийняте ним судове рішення, яким закінчено розгляд справи, що набрало законної сили за нововиявленими обставинами. Цією ж статтею визначено і підстави для такого перегляду.

Відповідно до п.1 ч.2 ст.320 ГПК України підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи;

Згідно з положеннями ч.4 ст.320 ГПК України не є підставою для перегляду рішення суду за нововиявленими обставинами: переоцінка доказів, оцінених судом у процесі розгляду справи; докази, які не оцінювалися судом, стосовно обставин, що були встановлені судом.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.321 ГПК України заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами може бути подано з підстави, визначеної пунктом 1 частини другої статті 320 цього Кодексу, - учасниками справи протягом тридцяти днів з дня, коли особа дізналася або могла дізнатися про існування обставин, що стали підставою для перегляду судового рішення.

Відповідно до п.п.5,6 ч.2 ст.322 ГПК України визначено, що у заяві про перегляд судових рішень за нововиявленими або виключними обставинами зазначаються нововиявлені або виключні обставини, якими обґрунтовується вимога про перегляд судового рішення, і дата їх відкриття або встановлення та посилання на докази, що підтверджують наявність нововиявлених або виключних обставин.

Згідно з п.3 ч.3 ст.322 ГПК України до заяви додаються докази, що підтверджують наявність нововиявлених або виключних обставин.

Отже, до нововиявлених обставин відносяться матеріально-правові факти, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші факти, що мають значення для правильного вирішення спору.

Необхідними ознаками існування нововиявлених обставин є одночасна наявність таких трьох умов: по-перше, їх існування на час розгляду справи, по-друге, те, що ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи, по-третє, істотність даних обставин для розгляду справи. Тобто, коли врахування таких обставин судом мало б наслідком прийняття іншого судового рішення, ніж те, яке було прийняте.

Отже, нововиявлені обставини, за своєю юридичною суттю, є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення. Ці обставини мають бути належним чином засвідчені, тобто підтверджені належними і допустимими доказами. Не може вважатися нововиявленою обставина, яка ґрунтується на переоцінці тих доказів, які вже оцінювалися господарським судом у процесі розгляду справи. Виникнення нових або зміна обставин після вирішення спору не можуть бути підставою для зміни або скасування судового рішення. Не можуть вважатися нововиявленими обставини, що встановлюються на підставі доказів, які не були своєчасно подані сторонами. Не підпадають під визначення нововиявлених обставин дані, які усувають можливу неповноту встановлення обставин справи шляхом отримання та надання стороною суду нових матеріалів вже після прийняття судових актів, без оскарження їх самих за фактом неповноти встановлення обставин справи.

Вказаними процесуальними нормами не передбачено здійснення перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами у повному обсязі. Господарський суд переглядає судове рішення за нововиявленими обставинами лише в тих межах, в яких ці обставини впливають на суть рішення. Господарський суд вправі змінити або скасувати судове рішення за нововиявленими обставинами лише за умови, що ці обставини впливають на юридичну оцінку обставин, здійснену судом у судовому рішенні, що переглядається.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 04.11.2019 року у справі №910/4521/14.

А отже, перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами є окремою спеціальною процесуальною формою судового процесу, яка визначається юридичною природою цих обставин.

У процесуальному аспекті зазначене підтверджується також тим, що норми, якими врегульовано порядок перегляду судових рішень за нововиявленими обставинами законодавцем виокремлено в окрему главу (Глава 3 Розділу IV) Господарського процесуального кодексу України.

Окрім того, під час вирішення питань щодо правової природи юридичних фактів як нововиявлених обставин та їх істотності необхідно керуватися правилами ст.86 ГПК України.

Суд звертає увагу на те, що експертний висновок датовано 26.06.2021 року за №22, а направлено його на ім`я ТОВ "Дісентіс" невідомим відправником (в поштовому описі вкладення відправник не зазначений) майже через 6 місяців від дати складання- 07.12.2021 року. Журналу вихідної кореспонденції експертної установи до суду не надано.

У зв`язку з чим суд критично ставиться до отримання вперше 15.12.2021 року ТОВ "Дісентіс" експертного висновку від 26.06.2021 року за №22.

Між тим, суд зазначає, що ТОВ "Дісентіс" у своїй заяві не наводить будь-яких обставин (фактичних даних), які існували на момент розгляду справи №922/3423/20, та не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи.

Щодо інших доводів заявника, то суд вважає за необхідне акцентувати увагу на тому, що на відміну від перегляду судового рішення в порядку апеляційного та касаційного оскарження, підставою перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є не недоліки розгляду справи судом, а те, що на час ухвалення рішення суд не мав можливості врахувати істотну обставину, яка могла суттєво вплинути на вирішення справи, оскільки учасники розгляду справи не знали про неї та, відповідно, не могли надати суду дані про неї. Тобто, перегляд справи у зв`язку з нововиявленими обставинами має на меті не усунення судових помилок, а лише перегляд вже розглянутої справи з урахуванням обставини, про існування якої стало відомо після ухвалення судового рішення.

Відповідної правової позиції дотримується Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у постанові від 07.10.2020 року у справі №922/1026/19.

Слід зазначити, що процедура скасування остаточного судового рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами передбачає, що існує доказ, який раніше не міг бути доступний, однак він міг би призвести до іншого результату судового розгляду. Особа, яка звертається із заявою про скасування рішення, повинна довести, що в неї не було можливості представити цей доказ на остаточному судовому слуханні і що цей доказ є вирішальним (рішення ЄСПЛ від 18.11.2004 у справі "Pravednaya v. Russia").

Суд також наголошує, що під час розгляду апеляційної скарги відповідачем заявлялися доводи щодо незгоди із здійсненним позивачем розрахунком заборгованості, невірним застосуванням коефіцієнту та розміру нормативно-грошової оцінки спірної земельної ділянки.

Вказаним доводам відповідача була надана відповідна оцінка судом апеляційної інстанцій при розгляді справи №922/3423/20.

Так, у постанові від 07.07.2021 року Східний апеляційний господарський суд зауважив наступне: "Як встановлено судом першої інстанції, розрахунок безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати за користування земельною ділянкою по пров.Подільському, 13 у м.Харкові було здійснено на підставі витягів із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 02.06.2017 року та від 01.07.2020 року №4619, виданих відділом у м.Харкові Держгеокадастру у Харківській області, наявного у матеріалах справи. Рішенням Харківської міської ради від 03.07.2013 року №1209/13 затверджено Технічну документацію з нормативної грошової оцінки земель міста Харкова станом на 01.01.2013 року. Показники, які було застосовано для здійснення розрахунків, не змінювалися із дати прийняття цього рішення. Наведе свідчить, що жодних змін нормативно грошової оцінки земельної ділянки не відбувалося, а тому відповідні показники були аналогічними протягом всього спірного періоду.

Чинне земельне законодавство, в тому числі стаття 20 Закону України «Про оцінку земель», не містить обґрунтування обов`язковості надання витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки за кожен календарний рік упродовж спірного періоду, а лише зазначає про необхідність фіксування нормативної грошової оцінки окремої земельної ділянки у відповідному витязі; витяги про нормативну грошову оцінку земельної ділянки формуються за допомогою програмного забезпечення Державного земельного кадастру на підставі актуальних відомостей про земельні ділянки, внесених до Державного земельного кадастру, а формування витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки здійснюється автоматично в режимі «реального часу», тобто на час звернення заявників, у зв`язку з чим програмним забезпеченням і чинним законодавством не передбачено формування вказаних витягів на певну дату, яка вже минула. (Відповідна правова позиція викладена у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 29.05.2020 року у справі №922/2843/19).

У справі, яка розглядається, суд першої інстанції з яким погоджується колегія суддів апеляційної інстанції визнав правильним застосування позивачем для розрахунку безпідставно збережених коштів коефіцієнту із значенням «3,0», оскільки згідно з Витягами з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки як від 02.06.2017 року так і від 01.07.2020 року, земельна ділянка зареєстрована у Державному земельному кадастрі із кодом цільового призначення, який не визначений у Наказі Державного комітету України із земельних ресурсів від 23.07.2010 року №548. Відповідно до додатку 1 Порядку №489, якщо у відомостях Державного земельного кадастру відсутній код класифікації видів цільового призначення земель для земельної ділянки, коефіцієнт, який характеризує функціональне використання земельної ділянки (Кф), застосовується із значенням 2,0. Водночас, згідно з Наказом Мінагрополітики України від 27.03.2018 року №162 до Порядку №489 були внесені зміни, а саме: «У примітках до Додатку 1 цифри «2,0» замінити цифрами «3,0». Наказ набрав чинності 17.07.2018 року. Таким чином, Харківською міською радою правомірно у період з 01.09.2019 року до 31.12.2019 року застосований коефіцієнт Кф 3.

Колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги щодо невідповідності розрахунку розміру заявлених вимог позивачем не підтверджені відповідачем належними, допустимими і достатніми доказами.

Розглянувши здійснений позивачем розрахунок, суд першої інстанції встановив, що при його виготовленні враховано наявні між сторонами правовідносини та вчинений він у відповідності до норм права.

Таким чином, місцевий господарський суд, з яким погоджується колегія суддів апеляційної інстанції, дійшов вірного висновку, що сума заявлених до стягнення грошових коштів за користування земельною ділянкою по пров.Подільському, 13 у м.Харкові (кадастровий номер 6310138800:01:017:0024) за період з 01.09.2019 року по 30.09.2020 року обрахована вірно, а вимоги щодо стягнення таких коштів є обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.".

А, отже, вищенаведеним спростовуються доводи відповідача про необґрунтованість та неправомірність наданого позивачем розрахунку.

Таким чином, вказані доводи відповідача були оцінені та відхилені з наведенням відповідного правового обґрунтування.

Відповідно ж до п.1 ч.4 ст.320 ГПК України не є підставою для перегляду рішення суду за нововиявленими обставинами переоцінка доказів, оцінених судом у процесі розгляду справи.

Відповідно до приписів ст.129-1 Конституції України судове рішення є обов`язковим до виконання.

Отож, при розгляді даної справи судом було оцінено всі докази, необхідні для вирішення справи та, як вище вказано, не може вважатися нововиявленою обставина, яка ґрунтується на переоцінці тих доказів, які вже оцінювалися господарським судом у процесі розгляду справи.

Відповідно до положень ст.2 ГПК України верховенство права є одним з основних принципів (засад) господарського судочинства.

У доповіді Венеційської комісії (схваленій на 86-му пленарному засіданні 25-26 березня 2011 року) на підставі аналізу правових систем європейських держав у пошуках спільних елементів, характерних для "верховенства права", запропоновано щонайменше 6 необхідних елементів, яких необхідно дотримуватися не лише формально, але й по суті. Ними є: 1) законність, включно з прозорим, підзвітним і демократичним процесом прийняття законів; 2) правова визначеність; 3) заборона довільності у прийнятті рішень; 4) доступ до правосуддя, що здійснюється незалежним і безстороннім судом, включно з можливістю оскаржити в суді адміністративні акти; 5) повага до прав людини; 6) недискримінація і рівність перед законом.

Отже принцип юридичної визначеності є одним із суттєвих елементів принципу верховенства права.

Суд у прийнятті даної ухвали керується принципом res judicata, базове тлумачення якого відображено в рішеннях Європейського суду з прав людини від 09.11.2004 у справі "Науменко проти України", від 19.02.2009 у справі "Христов проти України", від 03.04.2008 у справі "Понамарьов проти України", в яких цей принцип розуміється як елемент принципу юридичної визначеності, що вимагає поваги до остаточного рішення суду та передбачає, що перегляд остаточного та обов`язкового до виконання рішення суду не може здійснюватись лише з однією метою - домогтися повторного розгляду та винесення нового рішення у справі, а повноваження судів вищого рівня з перегляду (у тому числі касаційного) мають здійснюватися виключно для виправлення судових помилок і недоліків. Відхід від res judicatа можливий лише тоді, коли цього вимагають відповідні вагомі й непереборні обставини, наявності яких у даній справі відповідачем не зазначено й не обґрунтовано.

Згідно з приписами ч.1 ст.9 Конституції України, ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) застосовується судами України як частина національного законодавства, а практика Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), через рішення якого відбувається практичне застосування Конвенції, застосовується судами як джерело права.

Процедура поновлення розгляду справи за нововиявленими обставинами на вимогу сторони провадження для виправлення помилок правосуддя, як така, не суперечить положенням Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) за умови відсутності зловживання (п.46 рішення від 06.12.2005 у справі "Попов проти Молдови" № 2).

При цьому ЄСПЛ наголошує, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване п.1 ст.6 Конвенції, потрібно тлумачити в світлі Преамбули до Конвенції, яка проголошує принцип верховенства права як частину спільної спадщини держав-учасниць. Одним із аспектів принципу верховенства права є принцип правової певності, який, окрім іншого, передбачає, що якщо суд ухвалив остаточне рішення по суті спору, таке рішення не може бути піддане перегляду (рішення Суду у справі "Брумареску проти Румунії" від 28.10.1999 року).

ЄСПЛ також дійшов висновку, що принцип правової визначеності вимагає, серед іншого, щоб якщо суди ухвалили остаточне рішення з питання, то їх рішення не піддавалося би сумніву. Повноваження вищих судів щодо скасування чи зміни тих судових рішень, які вступили в законну силу та підлягають виконанню, мають використовуватися для виправлення фундаментальних порушень. Такі рішення можуть бути скасовані лише у виняткових обставинах, а не тільки з метою одержання іншого рішення у справі.

Цей принцип встановлює, що жодна сторона не вправі ставити питання про перегляд остаточного судового рішення, яке набрало чинності, лише задля нового судового розгляду і нового рішення по суті.

За висновками суду, заявник фактично ставить під сумнів рішення суду, яке набрало законної сили та залишено в силі апеляційною інстанцією, та заявляє вимоги, спрямовані на повторний розгляд справи та винесення іншого судового рішення, що, на думку суду, не може бути підставою для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами - це є порушенням принципу верховенства права та не відповідає практиці Європейського суду з прав людини.

Згідно з ч.3 ст.325 ГПК України за результатами перегляду судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами суд може: відмовити в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами та залишити відповідне судове рішення в силі; задовольнити заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, скасувати відповідне судове рішення та ухвалити нове рішення чи змінити рішення; скасувати судове рішення і закрити провадження у справі або залишити позов без розгляду.

Відповідно до ч.4 ст.325 ГПК України у разі відмови в задоволенні заяви про перегляд рішення, ухвали, постанови за нововиявленими або виключними обставинами суд постановляє ухвалу.

Враховуючи вищевикладене суд вважає, що заява ТОВ "Дісентіс" про перегляд судового рішення від 20.12.2020 у справі №922/3423/20 за нововиявленими обставинами (вх.№22 від 28.12.2021) задоволенню не підлягає, отже вважає за необхідне у задоволенні вказаної заяви відмовити.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд керується ст.129 ГПК України, у зв`язку із чим судові витрати зі сплати судового збору за подання даної заяви покладаються на заявника (відповідача).

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.232-235, ст.ст.320-322, ст.325 ГПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Відмовити у задоволенні заяви ТОВ "Дісентіс" про перегляд судового рішення від 20.12.2020 року по справі №922/3423/20 за нововиявленими обставинами (вх.№22 від 28.12.2021).

Рішення господарського суду Харківської області від 20.12.2020 року у справі №922/3423/20 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Східного апеляційного господарського суду відповідно до ст.ст.254-257 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст ухвали складено 09.08.2022 року.

СуддяК.В. Аріт

Копію ухвали направити:

Позивачу - Харківській міській раді

(адреса: 61003, м. Харків, майдан Конституції, 7);

Відповідачу - Товариству з обмеженою відповідальністю «Дісентіс»

(адреса: 61003, м. Харків, провулок Подільський, 13)

Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі - http://reyestr.court.gov.ua.