Рішення

від 28.07.2022 по справі 924/143/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"29" липня 2022 р. Справа № 924/143/22

Господарський суд Хмельницької області у складі судді Заярнюк І.В., за участю секретаря судового засідання Адамчук І.П.., розглянувши матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Прогрес Д.Ф.» м.Львів,

до товариства з обмеженою відповідальністю «Джем-сіті» Хмельницька область, м. Кам`янець- Подільський,

про стягнення 513 969,86 грн.

За участю представників учасників справи:

від позивача: Руккас Д.М. (поза межами суду (в режимі відеоконференції))

від відповідача: не з`явився

Відповідно до статті 233 Господарського процесуального кодексу України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами.

В судовому засіданні на підставі статті 240 Господарського процесуального кодексу України, оголошено вступну та резолютивну частини рішення

ВСТАНОВИВ: на адресу господарського суду Хмельницької області надійшла позовна заява ТОВ "Прогрес Д.Ф.» м.Львів, до товариства з обмеженою відповідальністю «Джем-сіті» Хмельницька область, м. Кам`янець- Подільський, про стягнення 513 969,86 грн.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддям позовну заяву передано для розгляду судді Заярнюк І.В.

Ухвалою від 17.02.2022р. прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі в порядку загального позовного провадження, призначено підготовче засідання на 18.03.22р.

Ухвалою суду від 18.03.2022р. продовжено строк підготовчого провадження у справі на тридцять днів та підготовче засідання у справі відкладено на 10:00 год. 29.04.2022 р.

Ухвалою суду від 29.04.2022р. підготовче засідання у справі відкласти на 11:30 год. 07.06.2022 р.

Ухвалою суду від 07.06.2022року закрито підготовче провадження у справі №924/143/22, призначено справу №924/143/22 до судового розгляду по суті у судовому засіданні на 29.07.2022 року.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем взятих на себе зобов`язань за договором № 11/03/21 про поставку опалубки від 11.03.2021р. в частині своєчасної оплати.

Відповідач своїми процесуальними правами не скористався, відзив на позов не надав. Так, ухвали суду було направлено на адресу відповідача - 32302, Хмельницька область, м. Кам`янець- Подільський, вул. Хмельницьке шосе, буд.36. Проте зазначену кореспонденцію повернуто на адресу суду без доказів вручення з відміткою пошти "адресат відсутній" .

Відповідно до ч.6 ст.242 ГПК України, днем вручення судового рішення є, зокрема, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожній фізичній або юридичній особі гарантується право на розгляд судом упродовж розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, в якій вона є стороною.

Розумність тривалості провадження повинна визначатися з огляду на обставини справи та з урахуванням таких критеріїв: складність справи, поведінка заявника та відповідних органів влади, а також ступінь важливості предмета спору для заявника (рішення Суду у справах Савенкова проти України, no. 4469/07, від 02.05.2013, Папазова та інші проти України, no. 32849/05, 20796/06, 14347/07 та 40760/07, від 15.03.2012). в розумінні ст.6 Конвенції про захист прав людини та основних свобод, розумний строк розгляду справи - це такий строк, який гарантує всім учасникам справи права на судовий захист.

Процесуальні документи у цій справі направлялись всім учасникам судового процесу, що підтверджуються штампом канцелярії на зворотній стороні відповідного документу.

Таким чином, всім учасникам справи надано можливість для висловлення своєї правової позиції по суті позовних вимог, а також судом надано сторонам достатньо часу для звернення із заявами по суті справи та з іншими заявами з процесуальних питань.

Крім того, процесуальні документи щодо розгляду даної справи офіційно оприлюднені у Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua) та знаходяться у вільному доступі.

Приймаючи до уваги належне повідомлення відповідача про розгляд даної справи, а також враховуючи наявність у матеріалах справи достатньої кількості документів для розгляду справи по суті, суд дійшов висновку про її розгляд за наявними матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши подані документи, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив :

Товариство з обмеженою відповідальністю «Прогрес Д.Ф.» 11 березня 2021 року уклало з Товариством з обмеженою відповідальністю «Джем-сіті» договір поставки №11/03/21. Відповідно до даного договору Позивач зобов`язаний передати Відповідачу у власність опалубку, а Відповідач зобов`язаний прийняти опалубки та оплатити її вартість.

Сума договору складає суму вартості всіх партій Товару, поставлених Покупцю Постачальником протягом терміну дії даного Договору (п.1.2. договору).

Ціна товару кожного найменування зазначається у видаткових накладних, що є невід`ємною частиною Договору. Відпускна ціна Товару включає в себе вартість тари, упаковки та ставку ПДВ. Ціни на товар, який є предметом закупівлі, не можуть бути безпідставно змінені протягом строку дії договору (р.2 договору).

Покупець проводить оплату за партію Товару наступним чином: 50% від вартості Товару Покупець сплачує у вигляді попередньої оплати (аванс) протягом 3 робочих днів з моменту отримання рахунків, 25% від вартості Товару Покупець сплачує у строк до 3 місяців з дня часткової поставки Товару, 25% від вартості Товару Покупець сплачує у строк до 6 місяців з дня часткової поставки Товару. Оплата здійснюється шляхом перерахування грошей на розрахунковий рахунок Постачальника. Датою виконання Покупцем вимог по оплаті товару є дата зарахування грошей на рахунок Постачальника (р.3 договору).

Постачальник передає Товар Покупцеві протягом 60 (шістдесяти) робочих днів з дати сплати Покупцем попередньої оплати (авансу) 50% від вартості Товару. Постачальник здійснює передачу Товару Покупцеві за адресою: м. Вишгород, вул. Шолуденка, 19 (п.5.1. договору).

За несвоєчасне виконання Покупцем грошових зобов`язань по даному Договору, Покупець сплачує Постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період прострочення, від суми заборгованості за кожний день прострочення за весь період прострочення (п. 7.2. договору). Договір скріплений підписами та печатками сторін.

Відповідно до видаткових накладних №766 від 13.04.2021р. на суму 2 738 269,00грн., №922 від 06.05.2021р. на суму 171 366,26грн., №1073 від 27.05.2021р. на суму 1 252 383,46 грн. позивачем відповідачу було поставлено товар на суму 4162018,72 грн.

Як наголошено позивачем у позовній заяві , на виконання договору ТОВ «Джем-сіті» 15.03.2021р. сплатило 2 061 009,36 грн., що становить 50% вартості партії опалубки.

Згідно р. 3 вказаного договору товар підлягав оплаті наступним чином: 50% від вартості Товару Покупець сплачує у вигляді попередньої оплати (аванс) протягом 3 робочих днів з моменту отримання рахунків, 25% від вартості Товару Покупець сплачує у строк до 3 місяців з дня часткової поставки Товару, 25% від вартості Товару Покупець сплачує у строк до 6 місяців з дня часткової поставки Товару. Оплата здійснюється шляхом перерахування грошей на розрахунковий рахунок Постачальника. Датою виконання Покупцем вимог по оплаті товару є дата зарахування грошей на рахунок Постачальника (р.3 договору).

Як наголошено у позові , ТОВ «Джем-сіті» сплатило 1 000 000,00 грн. , ТОВ «Джем-сіті» 29.11.2021р. та 10.01.2022р. частково погасила заборгованість сплатив 400 000,00 грн. та 200 000,00 грн. відповідно. Тобто, станом на 10.02.2022р. загальна заборгованість ТОВ «Джем-сіті» перед ТОВ «Прогрес Д.Ф» становить 481 009,36 грн.

Досліджуючи надані докази, оцінюючи їх в сукупності, судом береться до уваги таке.

Згідно із ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Правочином, згідно частини 1 статті 202 Цивільного кодексу України, є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Частиною 2 ст. 175 Господарського кодексу України передбачено, що майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним тдексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Згідно із ст. 193 ГК України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Як передбачено ч.1 пункту 1 ч. 2 статті 11, ч.ч. 1, 2 статті 509 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені цими актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. До підстав виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, належать договори та інші правочини. Зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до ч. 1 статті 177 ЦК України об`єктами цивільних прав є речі, у тому числі гроші.

Правовідносини, що склались між сторонами є правовідносинами з поставки товару.

Частинами 1, 2, 6 статті 265 Господарського кодексу України встановлено, що за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. Договір поставки укладається на розсуд сторін або відповідно до державного замовлення. До відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.

Відповідно до ч. 1 ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч.1 ст.712 Цивільного кодексу України).

Як вбачається з матеріалів справи, Товариство з обмеженою відповідальністю «Прогрес Д.Ф.» 11 березня 2021 року уклало з Товариством з обмеженою відповідальністю «Джем-сіті» договір поставки №11/03/21. Відповідно до даного договору Позивач зобов`язаний передати Відповідачу у власність опалубку, а Відповідач зобов`язаний прийняти опалубки та оплатити її вартість.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України, ч. 7 ст. 193 Господарського кодексу України).

Факт отримання відповідачем товару на суму 4 162 018,72 грн. на підставі договору поставки № 11/03/21 від 11.03.21р. матеріалами справи підтверджується.

Згідно із ч.1 ст. 692 Цивільного кодексу України, покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Як передбачено ст.ст. 526, 527 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту.

Статтею 530 ЦК України визначено, що у разі, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Стаття 599 ЦК України передбачає, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно р. 3 вказаного договору товар підлягав оплаті наступним чином: 50% від вартості Товару Покупець сплачує у вигляді попередньої оплати (аванс) протягом 3 робочих днів з моменту отримання рахунків, 25% від вартості Товару Покупець сплачує у строк до 3 місяців з дня часткової поставки Товару, 25% від вартості Товару Покупець сплачує у строк до 6 місяців з дня часткової поставки Товару. Оплата здійснюється шляхом перерахування грошей на розрахунковий рахунок Постачальника. Датою виконання Покупцем вимог по оплаті товару є дата зарахування грошей на рахунок Постачальника (р.3 договору).

Однак, відповідач своїх договірних зобов`язань щодо проведення розрахунків за отриманий товар у визначені строки повністю не виконав, внаслідок чого у нього існує заборгованість перед позивачем у сумі 481 009,36 грн.

Відповідачем не надано доказів на підтвердження проведення оплати суми заборгованості заявленої до стягнення.

Невиконання зобов`язання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання), стаття 610 ЦК України визначає як порушення зобов`язання.

Статтею 611 ЦК України визначено правові наслідки порушення зобов`язання. Так, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов`язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди.

Як передбачено ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Судом відзначається, з огляду на встановлені під час розгляду справи обставини щодо прострочення оплати поставленого товару згідно договору, суд вважає позовні вимоги в частині стягнення 481 009,36 грн. основного боргу обґрунтованими, підтвердженими матеріалами справи та такими, що підлягають задоволенню.

Щодо позовних вимог про стягнення з відповідача 3 922,28 грн. 3% річних (за період з 28.08.2021р. - 27.11.2021року, 29.11.2021-09.01.2022, 10.01.2022- 10.02.2022р.), та 5272,82 грн. інфляційних (вересень 2021- листопад 2021, грудень 2021) судом враховується наступне.

Згідно із приписами статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний оплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 % річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способом захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Відповідно до постанови пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань" №14 від 17.12.2013 року, з урахуванням приписів статті 549, частини другої статті 625 Цивільного кодексу України та статті 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань", правовими наслідками порушення грошового зобов`язання, тобто зобов`язання сплатити гроші, є обов`язок сплатити не лише суму основного боргу, а й неустойку (якщо її стягнення передбачене договором або актами законодавства), інфляційні нарахування, що обраховуються як різниця добутку суми основного боргу на індекс (індекси) інфляції, та проценти річних від простроченої суми основного боргу.

Верховний Суд України у постанові від 12 квітня 2017 року по справі №3-1462гс16 підкреслив, що платежі встановлені ст.625 ЦК України є особливою мірою відповідальності боржника за прострочення виконання ним грошового зобов`язання, яка має компенсаційний, а не штрафний характер, які наприклад статті законів, які передбачають неустойку. Компенсація полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування останнім утримуваними грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Також Верховний Суд України відмітив, що ст.617 ЦК України встановлені загальні підстави звільнення особи від відповідальності за порушення зобов`язання, а ст. 625 ЦК України є спеціальною та такою, що не передбачає жодних підстав для звільнення від відповідальності за порушення виконання грошового зобов`язання.

Отже, Верховний Суд України розв`язуючи спір застосовує принцип права щодо пріоритету спеціальної норми над загальною.

Аналогічні правові висновки містяться у постанові Верховного Суду України від 9 листопада 2016 року у справі № 3-1195гс16.

14 січня 2020 року Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду в рамках справи №924/532/19 досліджував питання щодо особливостей нарахування інфляційних втрат і 3% річних, де визначив, що передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Зазначені нарахування здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов`язання.

Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою статистики України, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

При застосуванні індексу інфляції слід мати на увазі, що індекс розраховується не на кожну дату місяця, а в середньому на місяць і здійснюється шляхом множення суми заборгованості на момент її виникнення на сукупний індекс інфляції за період прострочення платежу. При цьому сума боргу, яка сплачується з 1 по 15 день відповідного місяця, індексується з врахуванням цього місяця, а якщо сума боргу сплачується з 16 по 31 день місяця, розрахунок починається з наступного місяця. Аналогічно, якщо погашення заборгованості здійснено з 1 по 15 день відповідного місяця, інфляційні втрати розраховуються без врахування цього місяця, а якщо з 16 по 31 день місяця, то інфляційні втрати розраховуються з врахуванням даного місяця. Для визначення індексу інфляції за будь-який період необхідно помісячні індекси, які складають відповідний період, перемножити між собою з урахуванням відповідних оплат.

З огляду на вимоги статей 79, 86 Господарського процесуального кодексу України господарський суд має з`ясовувати обставини, пов`язані з правильністю здійснення позивачем розрахунку, та здійснити оцінку доказів, на яких цей розрахунок ґрунтується. У разі якщо відповідний розрахунок позивачем здійснено неправильно, то господарський суд з урахуванням конкретних обставин справи самостійно визначає суми пені та інших нарахувань у зв`язку з порушенням грошового зобов`язання, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого, на думку позивача, мало місце невиконання такого зобов`язання, та зазначеного позивачем максимального розміру заборгованості. Якщо з поданого позивачем розрахунку неможливо з`ясувати, як саме обчислено заявлену до стягнення суму, суд може зобов`язати позивача подати більш повний та детальний розрахунок. При цьому суд в будь-якому випадку не позбавлений права зобов`язати відповідача здійснити і подати суду контррозрахунок (зокрема, якщо відповідач посилається на неправильність розрахунку, здійсненого позивачем).

Аналогічні правові висновки викладені також в постановах Верховного Суду від 27.05.2019 по справі № 910/20107/17, від 21.05.2019 по справі № 916/2889/13, від 16.04.2019 по справам № 922/744/18 та № 905/1315/18, від 05.03.2019 по справі № 910/1389/18, від 14.02.2019 по справі № 922/1019/18, від 22.01.2019 по справі № 905/305/18, від 21.05.2018 по справі № 904/10198/15, від 02.03.2018 по справі № 927/467/17.

Згідно зі статтею 625 Цивільного кодексу України стягнення 3% річних та інфляційних витрат можливе до моменту фактичного виконання зобов`язання.

При цьому день фактичної сплати суми заборгованості не включається в період часу, за який здійснюється стягнення.

Провівши перерахунок заявлених до стягнення сум, враховуючи заявлені позивачем періоди нарахування, суд вважає правомірним нарахування 3922,28 грн. 3% річних, 5272,82 грн. інфляційних з огляду на що позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.

Щодо позовних вимог в частині стягнення з відповідача 23 765,40 грн. пені (за періоди, визначені позивачем) судом відзначається таке.

Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Згідно з ч.ч.1, 2 ст.551 Цивільного кодексу України, предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" розмір пені, встановлений за згодою сторін, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Судом відзначається, що умовами договору сторони погодили, а саме у п. 7.2. вищеозначеного договору поставки, що за несвоєчасне виконання Покупцем грошових зобов`язань по даному Договору, Покупець сплачує Постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період прострочення, від суми заборгованості за кожний день прострочення за весь період прострочення.

Провівши перерахунок заявленої до стягнення суми пені, враховуючи заявлені позивачем періоди нарахування, суд вважає правомірним нарахування 23 765,40 грн. пені з огляду на що позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.

Відповідачем доказів на підтвердження добровільного погашення вказаної заборгованості не подано.

Згідно з ч. 9 ст. 129 ГПК України витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача, в зв`язку із тим, що спір виник внаслідок невиконання відповідачем своїх договірних зобов`язань.

Керуючись ст.ст. 2, 20, 24, 73, 74, 129, 232, 237, 238, 240, 241, 244 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позов товариства з обмеженою відповідальністю «Прогрес Д.Ф.» м.Львів, до товариства з обмеженою відповідальністю «Джем-сіті» Хмельницька область, м. Кам`янець- Подільський, про стягнення 513 969,86 грн. задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Джем-сіті» (Хмельницька область, м.Кам`янець-Подільський, вул. Хмельницьке шосе, б.36, код 43868737) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Прогрес Д.Ф.» ( м.Львів, вул.Навроцького, б.33, код 39006413) заборгованість в розмірі 481 009,36 грн., пеню в розмірі 23 765,40 грн., три процента в розмірі 3 922,28 грн., інфляційні збитки в розмірі 5 272,82 грн., 7709,56 грн. відшкодування судового збору.

Видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч. ч. 1, 2 ст. 241 ГПК України).

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (ч. 1 ст. 256 ГПК України). Апеляційна скарга подається в порядку, передбаченому ст. 257 ГПК України. Повний текст рішення складено 08.08.2022р.

Суддя І.В. Заярнюк

Віддрук. 3 прим. : реком з повід.

1 - до справи;

2- ТОВ "Прогрес Д.Ф."

rukkasdima@gmail.com

3- ТОВ "Джем-сіті" 32302, Хмельницька область, м. Кам`янець- Подільський, вул. Хмельницьке шосе, буд.36.+-

.