Постанова

від 08.08.2022 по справі 308/8606/22

УЖГОРОДСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

308/8606/22

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09.08.2022 м. Ужгород

Суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області Данко В.Й., за участю представника митниці Селеша О.Я., представника особи, яка притягується до адміністративної відповідальності Маркуся М.І., розглянувши матеріали, які надійшли від Закарпатської митниці Державної митної служби України про притягнення до адміністративної відповідальності за порушення митних правил:

ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце народження - Закарпатська обл., м.Ужгород, місце роботи керівник ТОВ «АКСИНІЯ», ЄДРПОУ 43085229, місце проживання - АДРЕСА_1 , паспорт громадянина України НОМЕР_1 , виданий Ужгородським MB УМВС України в Закарпатській області 17.03.1998р., ідентифікаційний код платника податків НОМЕР_2

за ст.476 МК України, -

В С Т А Н О В И В:

до Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області надійшов протокол №0581/30500/22 від 10.06.2022 про порушення митних правил з відповідними матеріалами, у відношенні гр. ОСОБА_1 .

На переконання органу митного контролю, керівником ТОВ «АКСИНІЯ» (ЄДРПОУ 43085229) гр. ОСОБА_1 було ввезено на митну територію України товар «Пиво солодове, світле, пастеризоване, розлито у жерстяні банки по 0,5л, назва пива GAMBRINUS 10%.» в кількості 3456 банок (1728 л) з порушенням охоронюваних законом прав інтелектуальної власності.

За таких обставин дії громадянина ОСОБА_1 контролюючим органом кваліфіковано за ст.476 МК України.

У судовому засіданні представник особи, що притягується до відповідальності адвокат Маркусь М.І. заперечив вину ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому правопорушення з підстав, викладених у письмових запереченнях, просив суд закрити провадження у справі за відсутністю складу і події правопорушення, передбаченого ст.476 МК України.

У судовому засіданні представник митниці зазначив, що у діях ОСОБА_1 наявний склад правопорушення, яке їй інкриміноване, тому до останньої слід застосувати стягнення, передбачене санкцією ст.476 МК України.

Всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для вирішення питання про наявність підстав для притягнення ОСОБА_1 за порушення митних правил, суддя встановив наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю «АКСИНІЯ» (ЄДРПОУ 43085229) є господарським товариством, до економічних видів діяльності якого входять, зокрема, 56.30 - обслуговування напоями; 47.26 - роздрібна торгівля тютюновими виробами в спеціалізованих магазинах; 47.25 - роздрібна торгівля напоями в спеціалізованих магазинах; 47.11 - роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах переважно продуктами харчування, напоями та тютюновими виробам; 46.90 - неспеціалізована оптова торгівля; 47.19 - інші види роздрібної торгівлі в неспеціалізованих магазинах, що підтверджується інформацією з відкритих джерел доступу.

ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 є директором зазначеного товариства. Вказана обставина учасниками процесу не заперечується.

Як убачається зі змісту протоколу №0581/30500/22 від 10.06.2022 та підтверджується матеріалами справи, 13.05.2022 року о 09 год. 43 хв. ФОП ОСОБА_2 до відділу митного оформлення №1 митного поста «Ужгород-вантажний» Закарпатської митниці подано до митного оформлення МД типу ІМ 40 ДЕ №UA305130/2022/012532 на товар «Пиво солодове, світле, пастеризоване, розлито у жерстяні банки по 0,5л, назва пива: KRUSOVICE 10%. вміст алкоголю 4,2%. Всього 3456 банок (1728 л / 72,576 л. 100% спирту); ОСОБА_3 10%. вміст алкоголю 4,2%. Всього 3456 банок (1728 л / 72,576 л. 100% спирту); ОСОБА_3 10%. банки по 0,55л, вміст алкоголю 4,2%. Всього 4536 банок (2494,8 л / 104,782 л. 100% спирту); GAMBRINUS 10%. вміст алкоголю 4,3%. Всього 3456 банок (1728 л / 74,304 л. 100% спирту).

Одержувачем вантажу є ТОВ АКСИНІЯ (код ЄДРПОУ 43085229), відправником товару виступає компанія «EXPORTEUR CZ S.R.O.» (Чехія), зовнішньоекономічна операція здійснюється на підставі договору від 03.05.2022 №20220503-1 та додатку до нього від 03.05.2022 №1. До митного оформлення подано наступні документи: рахунок-фактура від 10.05.2022 № 2022-0004, CMR від 11.05.2022 №SK2022-0004, пакувальний лист від 10.05.2022 №2022-0004PL, копія митної декларації країни відправлення від 11.05.2022 №22SK5361EX20802605.

Під час здійснення контролю із застосуванням системи управління ризиками за вказаною МД виявлено, що відомості про частину товару №1, які задекларовані у даній МД у графах №31 та №33, а саме: торговельна марка GAMBRINUS та код згідно з УКТ ЗЕД «2203000900» - наявні у Митному реєстрі об`єктів прав інтелектуальної власності, які охороняються відповідно до закону (далі - Митний реєстр ОПІВ). При цьому задекларовані у даній МД відомості про імпортера товару (українського суб`єкта господарювання ТОВ АКСИНІЯ) та відправника «EXPORTEUR CZ S.R.O.» - у Митному реєстрі ОПІВ були відсутні. Так, згідно з наявною інформацією у митному реєстрі ОПІВ від 22.03.2021 року за №169 зареєстровано об`єкт права інтелектуальної власності, а саме: торговельну марку, яка має міжнародну реєстрацію знака «GAMBRINUS» та міжнародна реєстрація якої діє на території України у повному обсязі з 30.05.2012 за № 1124404.

Під час митного огляду встановлено, що частина товару №1, а саме: «Пиво солодове, світле, пастеризоване, розлито у жерстяні банки по 0,5л, назва пива GAMBRINUS 10%» в кількості 3456 банок має ознаки використання об`єкту права інтелектуальної власності «Торговельна марка "Gambrinus", яка має міжнародну реєстрацію №1124404», який внесений до митного реєстру ОПІВ за №169.

13.05.2022 Закарпатською митницею було прийнято Рішення про призупинення митних формальностей від 13.05.2022 № 002/2022 щодо товарів, заявлених за МД типу «ІМ40ДЕ» від 13.05.2022 №UA305130/2022/012532. Строк призупинення на 10 робочих днів становив до 26.05.2022 та був продовжений ще на 10 робочих днів до 09.06.2022 у зв`язку з листом патентно-правової фірми «ПАХАРЕНКО І ПАРТНЕРИ» від 16.05.2022 №82 ДМС.

17.05.2022, враховуючи звернення патентно-правової фірми «ПАХАРЕНКО І ПАРТНЕРИ» від 16.05.2022 №82 ДМС, особою, уповноваженою з питань, пов`язаних зі сприянням захисту прав інтелектуальної власності правовласника здійснено відбір проб (зразків) товару у присутності декларанта ОСОБА_2 , посадової Закарпатської митниці ОСОБА_4 та зав. сектора ЗПІВ та ЗТП УЗМК Присяжного О.М., про що було складено АКТ про взяття проб (зразків) товарів від 17.05.2022 року.

За результатами проведених досліджень 08.06.2022 Закарпатською митницею отримано лист патентно-правової фірми «ПАХАРЕНКО І ПАРТНЕРИ» від 07.06.2022 №101 ДМС на 7.7-17/12-253 від 13.05.2022 «Щодо порушення прав інтелектуальної власності на торговельну марку Gambrinus» з додатками, з проханням у тому числі реалізувати повноваження, передбачені ч.14 ст. 399 МК України.

Зокрема, в долученому до листа висновку судового експерта від 25.05.2022 № 148- 05/22 у якому за результатами проведеної експертизи встановлено, що: 1)позначення на зразку пива Gambrinus є схожим настільки, що його можна сплутати із торгівельною маркою за міжнародною реєстрацією № 1124404, права на яку належать компанії Plzensky Prazdroj a.s.; 2)на зразку пива Gambrinus, імпортером якого є ТОВ АКСИНІЯ (МД №UA305130/2022/012532 від 13.05.2022), використано торговельну марку за міжнародною реєстрацією №1124404.

Органом митного контролю з`ясовано, що міжнародна реєстрація №1124404 від 30.05.2012 діє на території України у повному обсязі з 22.03.2021 року, номер в реєстрі 169, очікувана дата закінчення строку дії реєстрації/продовження 22.03.2023; Ім`я та адреса власника реєстрації «Plzensky Prazdroj a.s.» u Prazdroje 64/7 Vychodni Predmesti CZ-301 00 Pizen (CZ): опис об`єкта ПІВ - торговельна марка Gambrinus.

Відтак митним органом встановлено, що компанія Plzensky Prazdroj a.s. є власником об`єкта права інтелектуальної власності торговельної марки Gambrinus (міжнародна реєстрація №1124404), котра включена до митного реєстру за №169.

До суду від представника компанії «Plzensky Prazdroj a.s.» надійшло клопотання про залучення останньої у якості заінтересованої особи до розгляду матеріалів адміністративної справи про притягнення ОСОБА_1 до відповідальності за ст.476 МК України, зважаючи на те, що вказана компанія є правовласником торговельної марки «Gambrinus». Вказане клопотання обґрунтоване посиланням на ст.498 МК України. Між тим, суддя дійшов висновку про відсутність підстав для залучення компанії «Plzensky Prazdroj a.s.» у якості заінтересованої особи, позаяк відповідний суб`єкт не входить до переліку "заінтересованих осіб" у розумінні приписів ст.498 МК України.

Разом із цим, з огляду на заявлення представником митниці клопотання про допит свідка судом допитано гр. ОСОБА_5 , який вказав на те, що під час перевезення придбаної ТОВ «АКСИНІЯ» продукції було порушено температурний режим та умови зберігання пива, що створює обґрунтовані передумови для заборони правовласником торгової марки її використання. Показання свідка тотожні письмовим поясненням від 28.07.2022 б/н, що були подані в інтересах компанії «Plzensky Prazdroj a.s.».

Дослідивши та оцінивши наявні в матеріалах справи докази, суд дійшов до наступних висновків.

Провадження у справах про порушення митних правил, згідно ст.487 МК України, здійснюється відповідно до цього Кодексу, а в частині, що не регулюється ним, - відповідно до законодавства України про адміністративні правопорушення.

Відповідно до ст.23 КУпАП, адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень, як самим правопорушником, так і іншими особами.

За статтею 1 КУпАП завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством.

Забезпечення законності при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення гарантоване ст.7 КУпАП, за якою ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

Правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством, а органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України (ст.19 Конституції України).

Відповідно до статей 1 та 8 Основного Закону Україна є правовою державою, де визнається і діє принцип верховенства права. Згідно з положеннями ст.129 Конституції України суддя, здійснюючи правосуддя, є незалежним та керується верховенством права.

Визначення «законності» або «згідно із законом» досить широко наведено в практиці ЄСПЛ, яка є джерелом права, у зв`язку із чим є обов`язковою до врахування судами при розгляді справ відповідно до ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини».

Так, у рішенні «Салов проти України» (Salov v. Ukraine) від 27 квітня 2004 р. ЄСПЛ нагадав, що фраза «відповідно до закону» вимагає, щоб оскаржуваний захід мав певне підґрунтя в національному праві.

Крім того, у рішенні по справі «Пантелеєнко проти України» (Panteleyenko v. Ukraine) від 29 червня 2006 р., заява №11901/02, в пункті 60 ЄСПЛ зазначено, що «законність розуміють як фундаментальну юридичну категорію, що є критерієм правового життя суспільства і громадян; законність також розглядають як «принцип, метод та режим суворого, неухильного дотримання, виконання норм права всіма учасниками суспільних відносин». У правовій державі законність (правозаконність) є гарантією правомірності застосованого примусу.

За змістом ст.489 МК України, посадова особа при розгляді справи про порушення митних правил зобов`язана з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують та/або обтяжують відповідальність, чи є підстави для звільнення особи, що вчинила правопорушення, від адміністративної відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Підставою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність в її діях складу адміністративного правопорушення - сукупності юридичних ознак (об`єктивних і суб`єктивних), що визначаються вчинене протиправне діяння як конкретне адміністративне правопорушення.

У відповідності до ст.495 МК України доказами у справі про порушення митних правил є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку встановлюються наявність або відсутність порушення митних правил, винність особи у його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Такі дані встановлюються: 1) протоколом про порушення митних правил, протоколами процесуальних дій, додатками до зазначених протоколів; 2) поясненнями свідків; 3) поясненнями особи, яка притягується до відповідальності; 4) висновком експерта; 5) іншими документами (належним чином завіреними їх копіями або витягами з них) та інформацією, у тому числі тими, що перебувають в електронному вигляді, а також товарами - безпосередніми предметами порушення митних правил, товарами із спеціально виготовленими сховищами (тайниками), що використовувалися для приховування безпосередніх предметів порушення митних правил від митного контролю, транспортними засобами, що використовувалися для переміщення безпосередніх предметів порушення митних правил через митний кордон України.

Таким чином, особа може бути піддана заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням не інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом, що кореспондує приписам ст.245 КУпАП, за якою завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення, зокрема, є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності з законом.

Диспозицією статті 476 МК України передбачено, що юридична відповідальність настає за ввезення на митну територію України або вивезення за межі цієї території товарів, призначених для виробничої або іншої підприємницької діяльності, з порушенням охоронюваних законом прав інтелектуальної власності.

Отже, основним безпосереднім об`єктом правопорушення, склад якого закріплений цитованою нормою, є охоронюване законом право на об`єкт інтелектуальної власності, а об`єктивна сторона складу відповідного правопорушення передбачає вчинення дій щодо переміщення товарів через митний кордон України з порушенням прав інтелектуальної власності.

За змістом статті 418 ЦК України право інтелектуальної власності - це право особи на результат інтелектуальної, творчої діяльності або на інший об`єкт права інтелектуальної власності, визначений цим Кодексом та іншим законом. Інтелектуальна власність є збірним поняттям, що означає сукупність виняткових прав на результати творчої діяльності і засоби індивідуалізації. Охоплює права, що відносяться до літературних, художніх і наукових творів, виконавської діяльності артистів, звукозапису, радіо- і телепередач, винаходів, промислових зразків, товарних знаків, фірмових найменувань і т.п.

Порушенням інтелектуальної власності є дії, спрямовані на протиправне використання об`єктів права інтелектуальної власності, що належать іншим особам, умисно вчинені особою, яка розуміє протизаконний характер цих дій, з метою отримання матеріальної вигоди.

Таким чином, суб`єктивна сторона правопорушення передбачає наявність прямого умислу. При цьому у правопорушників мають бути намір та мета отримання прибутку з операцій (наприклад цивільних угод), що в подальшому можуть бути здійснені з такими товарами як на митній території України, так і поза нею.

Щодо переліку осіб, які можуть бути суб`єктами вчинення правопорушення, передбаченого ст.476 МК України суд вказує на наступне.

Так, частиною 2 ст.459 МК України встановлено, що суб`єктами адміністративної відповідальності за порушення митних правил можуть бути громадяни, які на момент вчинення такого правопорушення досягли 16-річного віку, а при вчиненні порушень митних правил підприємствами - посадові особи цих підприємств.

Поряд із цим, згідно з п.43 ст.4 МК України посадові особи підприємств - керівники та інші працівники підприємств (резиденти та нерезиденти), які в силу постійно або тимчасово виконуваних ними трудових (службових) обов`язків відповідають за додержання такими підприємствами вимог, встановлених цим Кодексом, законами та іншими нормативно-правовими актами України, а також міжнародними договорами України, укладеними у встановленому законом порядку.

Суд наголошує на тому, що діяння вважається адміністративним правопорушенням за наявності усіх елементів складу відповідного правопорушення. Між тим, відсутність хоча б однієї з ознак складу інкримінованого ОСОБА_1 правопорушення означає відсутність його складу як такого.

У цьому контексті суд звертає увагу на наступне.

Статтею 37 Закону України «Про міжнародне приватне право» передбачено, що до правовідносин у сфері захисту прав інтелектуальної власності застосовується право держави, у якій вимагається захист цих прав.

За приписами статті 431 ЦК України порушення права інтелектуальної власності, в тому числі невизнання цього права чи посягання на нього, тягне за собою відповідальність, встановлену цим Кодексом, іншим законом чи договором.

Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого права інтелектуальної власності відповідно до статті 16 цього Кодексу (частина 1 статті 432 ЦК України).

Відносини, що виникають у зв`язку з набуттям і здійсненням прав на торговельні марки в Україні врегульовано, зокрема, Законом України «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг» від 15 грудня 1993 року №3689-XII (далі Закон №3689-XII).

Статтею 1 вказаного закону встановлено, що міжнародною є реєстрація торговельної марки, яка здійснена відповідно до Мадридської угоди про міжнародну реєстрацію знаків та/або Протоколу до Мадридської угоди про міжнародну реєстрацію знаків.

Згідно з частиною першою статті 4 Мадридської угоди про міжнародну реєстрацію знаків від 14.04.1891, яка набула чинності для України 25.12.1991, з дати реєстрації, зробленої в Міжнародному бюро, у кожній зацікавленій Договірній країні знаку надається така сама охорона, як і у випадку, коли б він був заявлений там безпосередньо. Вказане положення продубльовано у частині 1 статті 4 Протоколу до Мадридської угоди про міжнародну реєстрацію знаків.

Абзацом третім частини 3 статті 5 Закону №3689-XII визначено, що набуття права на торговельну марку, що має міжнародну реєстрацію, не вимагає засвідчення свідоцтвом.

Системний аналіз цитованого правового регулювання дозволяє суду стверджувати про те, що національне законодавство України передбачає тотожний обсяг захисту торговельних марок, власниками яких здійснено міжнародну реєстрацію, і торговельних марок, права інтелектуальної власності за якими посвідчуються свідоцтвом.

За правилами статті 495 ЦК України майновими правами інтелектуальної власності на торговельну марку є: 1) право на використання торговельної марки; 2) виключне право дозволяти використання торговельної марки; 3) виключне право перешкоджати неправомірному використанню торговельної марки, в тому числі забороняти таке використання; 4) інші майнові права інтелектуальної власності, встановлені законом.

Майнові права інтелектуальної власності на торговельну марку належать володільцю відповідного свідоцтва, володільцю міжнародної реєстрації, особі, торговельну марку якої визнано в установленому законом порядку добре відомою, якщо інше не встановлено договорі.

З обставин справи вбачається, що компанія Plzensky Prazdroj a.s. є власником об`єкта права інтелектуальної власності торговельної марки Gambrinus (міжнародна реєстрація №1124404), котра включена до митного реєстру за №169.

Статтею 4 Закону України «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг» встановлено, що іноземні особи мають рівні з особами України права, передбачені цими законами, відповідно до міжнародних договорів України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Відтак, беручи до уваги приписи частини 5 статті 16 Закону №3689-XII виключне право дозволяти чи забороняти використовувати відповідну торговельну марку має компанія «Plzensky Prazdroj a.s.».

При цьому як на момент складення протоколу про порушення митних правил, так і на момент судового розгляду, матеріали справи не містять відомостей щодо надання компанією «Plzensky Prazdroj a.s.» права на використання своїх об`єктів права інтелектуальної власності торговельної марки №1124404, компанії «EXPORTEUR CZ S.R.O.» та ТОВ «АКСИНІЯ».

Відповідно до частини 4 статті 16 Закону №3689-XII використанням торговельної марки визнається: 1)нанесення її на будь-який товар, для якого торговельну марку зареєстровано, упаковку, в якій міститься такий товар, вивіску, пов`язану з ним, етикетку, нашивку, бирку чи інший прикріплений до товару предмет, зберігання такого товару із зазначеним нанесенням торговельної марки з метою пропонування для продажу, пропонування його для продажу, продаж, імпорт (ввезення) та експорт (вивезення); 2)застосування її під час пропонування та надання будь-якої послуги, для якої торговельну марку зареєстровано; 3)застосування її в діловій документації чи в рекламі та в мережі Інтернет.

Торговельна марка визнається використаною, якщо її застосовано у формі зареєстрованої торговельної марки, а також у формі, що відрізняється від зареєстрованої торговельної марки лише окремими елементами, якщо це не змінює в цілому відмітності торговельної марки.

Положеннями частини 6 статті 16 Закону №3689-XII визначено, що виключне право власника свідоцтва забороняти іншим особам використовувати без його згоди зареєстровану торговельну марку не поширюється на, серед іншого, використання торговельної марки для товару, введеного під цією торговельною маркою в цивільний оборот власником свідоцтва чи за його згодою, за умови, що власник свідоцтва не має вагомих підстав забороняти таке використання у зв`язку з подальшим продажем товару, зокрема у разі зміни або погіршення стану товару після введення його в цивільний оборот.

Положення абзацу 2 пункту 6 статті 16 Закону «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг» іменуються принципом вичерпання прав, або, як його ще називають «принцип першого продажу».

Разом з тим. вичерпання виключного права може бути обмежене територією однієї або кількох країн.

У цьому випадку мова може йти про національний, регіональний та міжнародний режими вичерпання прав.

Перший передбачає, що власник прав після введення товару із цією маркою у цивільний обіг не має в подальшому можливості перешкоджати його наступному перепродажу на території лише певної держави (виключаючи, зокрема, випадки експорту/імпорту) та тільки в разі, якщо первинне введення такого товару на ринок здійснено на території цієї держави.

Законодавство деяких країн передбачає, в тому числі, вичерпання виключних прав на торгову марку на території певного кола країн, пов`язаних регіональною угодою. При цьому введенням у цивільний обіг уважатиметься продаж товару на території будь-якої із цих країн. Це так зване регіональне вичерпання прав.

При міжнародному вичерпанні прав власник торгової марки після введення товару в цивільний обіг у будь-якій країні не має можливості перешкоджати наступному продажу цього товару на території іншої країни, де його права також охороняються.

Як вбачається з практики Верховного Суду, зокрема висновку викладеного у Постанові від 17.03.2020р. у справі №911/2674/17, Верховний Суд дотримується міжнародного підходу до вичерпання права.

Приписи пункту 6 статті 16 Закону України «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг» не пов`язують вичерпання прав власника торговельної марки з введенням ним товару (або за його згодою) в цивільний оборот виключно на території України. Отже, введення власником торговельної марки (або за його згодою) товару під відповідним знаком для товарів і послуг у цивільний оборот може бути здійснено і на території іншої держави (держав), після чого власник не може обмежити або заборонити наступний перепродаж цього товару на території іншої країни, де його права також охороняються (у тому числі на території України). Зазначене, за відсутності територіальних обмежень, дає підстави стверджувати про існування в Україні міжнародного підходу до вичерпання прав.

У випадку введення товару з відповідною торговельною маркою в цивільний обіг власником цієї марки наступний перепродаж цього товару вже не потребує дозволу власника цієї марки та не може бути ним обмежений або заборонений за умови дотримання особами, що здійснюють подальший перепродаж товару, вимог щодо незмінності якості цього товару.

Вказане вище також узгоджується з висновками суду касаційної інстанції наведеними у постанові Верховного Суду від17.03.2020р.у справі №911/2674/17.

Поряд з цим, суд вказує на те, що умови перевезення вилученого товару, зміни його якості чи інші обставини стосовно наявності чи відсутності у власника торговельної марки вагомих підстав забороняти її використання, митним органом не досліджувалося.

За таких обставин суд відхиляє показання свідка ОСОБА_5 , оскільки такі обґрунтовують наявність порушень прав інтелектуальної власності з інших підстав, аніж ті, що були вказані митним органом під час складення протоколу.

Суд наголошує на тому, що в ході судового розгляду митним органом не спростовано твердження сторони захисту стосовно того, що на імпортованому товарі нанесене не тотожне позначення, а оригінальне, оскільки товар є оригінальним і на нього правовласник наніс власну торгову марку.

За таких обставин, суд погоджується із твердженнями представника особи, щодо якої вирішується питання про притягнення до адміністративної відповідальності, про те, що в даному випадку має місце вичерпання прав на об`єкт інтелектуальної власності торгівельну марку (знак для товарів і послуг) «Gambrinus», у зв`язку із продажем оригінальних товарів у Чеській Республіці.

Наступний перепродаж товару не потребує дозволу власника торговельної марки (знака для товарів і послуг) та не може бути ним обмежений або заборонений власником відповідної торговельної марки (знака для товарів і послуг).

Таким чином, відсутня законодавчо закріплена заборона закупівлі товару в іноземних постачальників оригінальних товарів.

У справі про порушення митних правил суд (суддя) виносить одну з постанов, передбачених частиною першою статті 527 цього Кодексу (частина 2 статті 528 МК України).

Згідно з частиною 1 статті 527 МК України у справі про порушення митних правил митний орган або суд (суддя), що розглядає справу, виносить одну з таких постанов: 1) про проведення додаткової перевірки; 2) про накладення адміністративного стягнення; 3) про закриття провадження у справі.

При цьому суд враховує прецедентну практику Європейського суду з прав людини, зокрема, позицію суду у справах «Малофєєва проти Росії» («Malofeyevav. Russia», рішення від 30.05.2013 р., заява № 36673/04) та «Карелін проти Росії» («Karelin v. Russia», заява №926/08, рішення від 20.09.2016 р.), в яких ЄСПЛ, серед іншого, зазначив, що «…суд не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принципу рівності сторін процесу (оскільки особа має захищатися від обвинувачення, яке підтримується не стороною обвинувачення, а фактично судом)».

Статтею 62 Конституції України встановлено, що особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду.

Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Оцінивши усі докази по справі в їх сукупності, суд виходячи із загальних засад державної митної справи, законності, верховенства права, презумпції невинуватості, створивши необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та обов`язків, вважає, що під час розгляду даної справи не здобуто та суду не надано достатніх, належних, достовірних та допустимих доказів вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ст.476 МК України.

З урахуванням наведеного, провадження по справі підлягає закриттю, за відсутністю складу адміністративного правопорушення.

Керуючись ст.ст.476, 486, 527, 528 МК України, ст.247 КУпАП, суддя,

п о с т а н о в и в :

провадження у справі про порушення митних правил відносно ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 за ст.476МК України закрити, у зв`язку з відсутністю у його діях складу адміністративного правопорушення.

Товар, вилучений згідно з протоколом про порушення митних правил 0581/30500/22 від 10.06.2022, повернути ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) або уповноваженій ним особі.

Постанова про адміністративне правопорушення може бути оскаржена до Закарпатського апеляційного суду через Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області протягом десяти днів з дня її винесення.

Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Суддя В.Й. Данко