Рішення

від 07.08.2022 по справі 464/4674/19

ФРАНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЛЬВОВА

464/4674/19

2/465/475/22

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08.08.2022 року місто Львів

Франківський районний суд м. Львова у складі:

головуючої судді Мигаль Г.П.,

при секретарі судового засідання Титикайло І.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Приватного підприємства «МСФ МУЛЬТИКОЛЛ СЕРВІС» про поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,

встановив:

позивач звернувся до суду із позовом до Приватного підприємства «МСФ МУЛЬТИКОЛЛ СЕРВІС» (далі - ПП «МСФ МУЛЬТИКОЛЛ СЕРВІС») про поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Обґрунтовуючи позов, ОСОБА_1 покликається на те, що з 14 березня 2018 року працював на посаді менеджера (управитель) у сфері наданні інформації у Приватному підприємстві «МСФ МУЛЬТИКОЛЛ СЕРВІС». Згідно з наказом директора Приватного підприємства «МСФ МУЛЬТИКОЛЛ СЕРВІС» №252-к від 01 липня 2019 року, позивача, з 01 липня 2019 року звільнено з займаної посади, на підставі пункту 1 статті 36 КЗпП України, за угодою сторін. Позивач стверджує,що вінне мавнаміру табажання наприпинення трудовогодоговору,оскільки думав,що підписуєзаяву пронадання йомувідпустки завласний рахунок.Документи,коли їхпідписував,не читав,оскільки українськумову незнає іне розумієзовсім,оскільки єгромадянином Нігерії.Відповідач ввівйого в оману і звільнив незаконно, скориставшись моментом лише за власною ініціативою та без його згоди. Лише з усної розмови по телефону з директором Приватного підприємства «МСФ МУЛЬТИКОЛЛ СЕРВІС» він дізнався про наказ № 252-к від 01.07.2019, та що був звільнений з роботи. Оскільки наказ чи копію вищезазначеного наказу йому не надали, то відповідно знає про його існування лише з усної розмови по телефону. Вказує, що відсутність належної його згоди на звільнення, не надає правових підстав вважати про його намір звільнятись за угодою сторін, а відтак, звертаючись з даним позовом просить суд: поновити його на посаді менеджера (управитель) у сфері наданні інформації у Приватному підприємстві «МСФ МУЛЬТИКОЛЛ СЕРВІС»; стягнути з Приватного підприємства «МСФ МУЛЬТИКОЛЛ СЕРВІС» на його користь середній заробіток за час вимушеного прогулу з 01 липня 2019 року до дня його поновлення на роботі.

Ухвалою суду від 11 жовтня 2019 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження.

Представником відповідача подано до суду відзив, відповідно до якого ПП «МСФ МУЛЬТИКОЛЛ СЕРВІС» позовні вимоги заперечує повністю. Зазначає, що позивач є громадянином Нігерії, а тому, перед працевлаштуванням, за заявою ПП «МСФ Мультиколл Сервіс», 21.12.2017 року Львівським обласним центром зайнятості було видано дозвіл на працевлаштування громадянина Нігерії ОСОБА_1 №4422. 08 травня 2018 року позивач отримав посвідку на тимчасове проживання в Україні НОМЕР_1 , дійсну до 21.12.2018, яку в подальшому було продовжено до 21.12.2019. У подальшому, на підставі Наказу Державної міграційної служби України №163 від 29.03.2019 року посвідки на тимчасове проживання громадянина Нігерії ОСОБА_1 НОМЕР_2 , НОМЕР_1 , № НОМЕР_3 були визнані недійсними. Головним управління Державної міграційної служби України у Львівській області Салаудіну Ісмаілу Абідемі було повідомлено про необхідність знятись з реєстрації, здати посвідки та покинути територію України. У розмові з працівником ПП «МСФ МУЛЬТИКОЛЛ СЕРВІС» позивач повідомив, що усвідомлює та розуміє, що не має підстав законно перебувати на території України, а тому подає заяву про звільнення. Підприємство не мало підстав заперечувати проти такого звільнення, оскільки як приймаюча сторона несе адміністративну відповідальність за ігнорування вимог Державної міграційної служби, хоча і вважало позивача дуже цінним та кваліфікованим працівником. Саме тому на підставі особисто поданої заяви позивача від 14.06.2019 про звільнення з займаної посади за угодою сторін з 1 липня 2019 року, Підприємством було видано Наказ №252-к про припинення трудового договору та виплату компенсації за 07 календарних днів невикористаної щорічної основної відпустки. З даним наказом позивач був ознайомлений 01 липня 2019 року, про що свідчить його підпис на наказі. Наведене свідчить про те, що про факт звільнення позивачу було достеменно відомо 01 липня 2019 року. Більше того, в день звільнення 01 липня 2019 року позивачу була проведена виплата всіх сум, що належали йому від підприємства. Окрім цього, зазначає, що з ряду юридичних документів, підписаних Позивачем під час займання посади менеджера (управителя) у сфері надання інформації на ПП «МСФ Мультиколл Сервіс», зрозуміло, що українською мовою він володіє на достатньому рівні. Більше того, заява про прийняття на посаду, як і заява про звільнення, також написана Позивачем українською мовою, трудовий договір складений українською мовою, посадова інструкція, з якою працівник ознайомився перед виконанням своїх обов`язків - також українською мовою. Вважає позов безпідставним, а обставини, що в ньому викладені - необґрунтованими та такими, що не відповідають дійсності. Можливість поновлення позивача на займаній посаді відсутня, оскільки дозвіл на застосування праці іноземця скасований, а посвідка на тимчасове проживання, видана на підставі цього дозволу, визнана Державною міграційною службою України недійсною. Також, вказує на пропуск позивачем строків, передбачених ст.233 КЗпП України, для звернення до суду з позовом про поновлення на роботі, а тому просить відмовити у задоволенні позову повністю.

Сторони подали до суду заяви про розгляд справи за їх відсуності.

Cуд, оцінивши наявні у справі докази, заслухавши доводи учасників процесу, дослідивши фактичні обставини справи, дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог, виходячи з таких підстав.

Згідно до приписів статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до норми статті 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Встановлено, що 12 березня 2018 року між ПП «МСФ Мультиколл Сервіс» та ОСОБА_1 було підписано трудовий договір №4.

Наказом директора ПП «МСФ Мультиколл Сервіс» №5-к від 15.03.2019, громадянина ОСОБА_1 прийнято на посаду менеджера (управителя) у сфері надання інформації у ПП «МСФ Мультиколл Сервіс» з 16 березня 2018 року.

Позивач є громадянином Нігерії, що стверджується копією паспорта НОМЕР_4 .

21.12.2017 року Львівським обласним центром зайнятості було видано дозвіл на працевлаштування громадянина Нігерії ОСОБА_1 №4422, роботодавець ПП «МСФ Мультиколл Сервіс».

08 травня 2018 року ОСОБА_1 отримав посвідку на тимчасове проживання в Україні НОМЕР_1 , дійсну до 21 грудня 2018 року.

12 грудня 2018 року між сторонами укладено Додаткову угоду №1, якою продовжено строк дії трудового договору до 21 грудня 2019 року.

На підставі продовження трудового договору, було здійснено продовження (обмін) посвідки на тимчасове проживання та видано посвідку № НОМЕР_3 , дійсної до 21.12.2019.

Листами Головного управління Державної міграційної служби України у Львівській області від червня 2019 року позивача та ПП «МСФ Мультиколл Сервіс» повідомлено, що на підставі Наказу Державної міграційної служби України №163 від 29.03.2019 року посвідки на тимчасове проживання громадянина Нігерії ОСОБА_1 НОМЕР_2 , НОМЕР_1 , № НОМЕР_3 визнані недійсними та підлягають вилученню. Додатково проінформовано, що ОСОБА_1 необхідно знятись з реєстрації, здати посвідки та покинути територію України.

14.06.2019 ОСОБА_1 подав до ПП «МСФ Мультиколл Сервіс» підписану заяву, відповідно до якої просив звільнити його із займаної посади з 01 липня 2019 року і виплатити йому компенсацію за невикористану щорічну оплачувану відпустку.

Наказом директора ПП «МСФ МУЛЬТИКОЛЛ СЕРВІС» №252-к від 01 липня 2019 року, ОСОБА_1 , звільнено з займаної посади, з 01 липня 2019 року, на підставі пункту 1 статті 36 КЗпП України, за угодою сторін. Виплачено компенсацію за 07 календарних днів невикористаної щорічної основної відпустки за період роботи з 16.03.2019 по 01.07.2019.

З наказом ОСОБА_1 ознайомлено 01 липня 2019 року, про що свідчить особистий підпис позивача.

Відповідно до положень пункту 1 частини першої статті 36 КЗпП України підставами припинення трудового договору є угода сторін. Припинення трудового договору з цих підстав застосовується у випадку взаємної згоди сторін трудового договору, пропозиція (ініціатива) про припинення трудового договору за цією підставою може виходити як від працівника, так і від власника або уповноваженого ним органу.

За угодою сторін може бути припинено як трудовий договір, укладений на невизначений строк, так і строковий трудовий договір. Припинення трудового договору з цих підстав не передбачає попередження про звільнення ні від працівника, ні від власника, оскільки така вимога діє лише при звільненні за власним бажанням (ст.38). При цьому день закінчення роботи визначається сторонами за взаємною згодою.

Угода - це дії громадян і організацій, спрямовані на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків і розуміє під собою вільне волевиявлення обох сторін. Волевиявлення - це засіб, яким особа має намір досягти певних юридичних результатів і пов`язується із вчиненням фактичних дій. Дія - це зовнішнє вираження волі і свідомості людей.

Отже, визначення дати звільнення є необхідною умовою досягнення взаємної домовленості між працівником та суб`єктом призначення, з метою дотримання прав та гарантій, встановлених трудовим законодавством.

Аналогічну правову позицію з питання обов`язковості волевиявлення працівника на припинення трудового договору та чіткого визначення дати звільнення викладено у постановах КЦС ВС від 18.12.2019 та 15.07.2020, прийнятих у справі № 752/12431/17 та № 752/12431/17.

Як встановлено судом та не заперечується сторонами, заява ОСОБА_1 від 14.06.2019 про звільнення за угодою сторін подана ним до ПП «МСФ МУЛЬТИКОЛЛ СЕРВІС» особисто.

У заяві позивач визначив конкретну дату звільнення, обов`язковість чого передбачено нормами трудового права.

В ході розгляду справи позивач та його представник не довели факту, що звільнення відбулося позивача внаслідок введення в його в оману.

Заява про прийняття на роботу, заява про звільнення, написана позивачем українською мовою, трудовий договір складений українською мовою, посадова інструкція, з якою позивач ознайомився перед виконанням своїх обов`язків - також українською мовою, а отже доводи позивача в цій часті спростовуються матеріалами справи.

Судом не встановлено, що волевиявлення позивача щодо розірвання трудового договору не було вільним в момент подачі заяви про звільнення і в момент видачі наказу про звільнення, оскільки саме позивачем було запропоновано припинення трудових договорів за угодою сторін. Наступна зміна власного рішення позивача не впливає на чинність досягнутої домовленості з роботодавцем (без його згоди на таку зміну).

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (ч. 1 ст. 76 ЦПК України).

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно зі статтями 12, 13 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, при цьому суд розглядає цивільні справи не інакше як в межах заявлених вимог і на підставі наданих учасниками справи доказів.

Аналізуючи докази по справі в цілому, суд встановив, що позивачем не доведено порушення його трудових прав при звільненням з посади менеджера (управителя) у сфері надання інформації у ПП «МСФ Мультиколл Сервіс», на підставі п.1 ст. 36 КЗпП України.

Суд вважає, що відсутні обставини які доводять обґрунтованість заявлених вимог, а тому позовні вимоги про поновлення на роботі не підлягають задоволенню.

Оскільки судом встановлено, що звільнення позивача відповідачем проведено без порушень закону, суд вважає, що відсутні підстави для стягнення на його користь середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Таким чином, у задоволенні позову слід відмовити повністю.

Зважаючи на недоведеність позивачем та не встановлення судом порушення права, за захистом якого позивач звернувся до суду, тобто безпідставність позову, суд не вбачає підстав для застосування у даній справі положень частини першоїстатті 233 КЗпП України.

Відповідно дост.141ЦПК України,судовий збірпокладається насторони пропорційнорозміру задоволенихпозовних вимог. У разі відмови в позові - на позивача.

При поданні позову позивач судовий збір не сплачував, оскільки звільнений від його сплати на підставі п.1 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір».

Згідно з ч.6 ст.141 ЦПК України, якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо обидві сторони звільнені від оплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відтак, судові витрати слід віднести за рахунок держави.

Керуючись ст.ст.258, 259, 263-265 ЦПК України, суд -

вирішив:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до Приватного підприємства «МСФ МУЛЬТИКОЛЛ СЕРВІС» про поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу відмовити.

Судові витрати віднести за рахунок держави.

Рішення суду може бути оскаржено до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його складення.

Учасник справи, якому повне рішення не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Учасники справи:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянин Нігерії, адреса: АДРЕСА_1 .

Відповідач: Приватне підприємство «МСФ МУЛЬТИКОЛЛ СЕРВІС», місцезнаходження: 79031, м. Львів, вул. Стрийська, 202, код ЄДРПОУ 41796823.

Повне рішення складено 09 серпня 2022 року.

Головуючий суддя Мигаль Г.П.