Рішення

від 07.08.2022 по справі 703/4083/21

СМІЛЯНСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 703/4083/21

2/703/487/22

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 серпня 2022 року Смілянський міськрайонний суд Черкаської області в складі:

головуючого-судді Прилуцького В.О.

секретаря судовогозасідання Кочеткової І.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Сміла цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Балаклеївської сільської ради, третя особа ОСОБА_2 про визнання права власності на спадкове майно,-

встановив:

До Смілянського міськрайонного суду звернувся ОСОБА_1 із позовом до Балаклеївської сільської ради в якому просить суд визнати за ним право як засновника фермерського господарства «Лебедеве» та частку в складеному капіталі в розмірі 100%, що складає 1000 грн. та визнати за фермерським господарством право постійного користування земельної ділянки.

Позивач ОСОБА_1 в позові посилається на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер його батько ОСОБА_3 , після його смерті залишилася спадщина, що складається із фермерського господарства «Лебедеве», яке розташоване в по АДРЕСА_1 , засновником і власником, якого він був.

Для ведення фермерського господарства ОСОБА_3 на праві постійного користування було виділено земельну ділянку площею 29,3 га, що підтверджується державним актом серії ЧР № 13-75 від 01 грудня 1999 року. Спадщину після його смерті прийняв він і отримав свідоцтво про право на спадщину за законом. Проте постановою державного нотаріуса йому відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на СФГ «Лебедеве», створене на земельній ділянці площею 29,3 га через відсутність правовстановлюючих документів на земельну ділянку.

Позивач вважає, що має право спадкувати майно, яке належало його померлому батьку по праву спадкування за законом, оскільки є єдиним спадкоємцем першої черги. Тому позивач вимушений звертатися до суду та просить визнати за нею в порядку спадкування за законом після ОСОБА_3 померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 право засновника фермерського господарства «Лебедева» та визнати за ним право постійного користування земельною ділянкою площею 29,3 га, яка була виділена ОСОБА_3 для ведення фермерського господарства.

Позивач в судове засідання не з`явився, надав до суду заяву в якій просить суд розглянути справу без його участі, позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, до суду надійшла заява від Балаклеївської сільської ради про визнання позову та розгляд справи у відсутність їх представника.

Третя особа ОСОБА_2 в судове засідання не з`явилась, з невідомих суду причин, хоча про день, час та місце слухання справи була повідомлена належним чином, що підтверджується матеріалами поштової кореспонденції та оголошення на офіційному веб сайті суду.

За таких обставин, суд проводить розгляд справи у відсутності сторін без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу за правилами ч. 2 ст. 247 ЦПК України.

Ч. 4 ст. 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Суд, вивчивши матеріали справи, врахувавши позицію сторін, викладену письмово, вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_3 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 від 10 травня 2018 року.

Після смерті ОСОБА_3 залишилася спадщина, що складається із фермерського господарства «Лебедева», яке розташоване по АДРЕСА_1 засновником і власником, якого він був, що підтверджується копією статуту ФГ «Лебедеве».

Для ведення фермерського господарства ОСОБА_3 на праві постійного користування було виділено земельну ділянку площею 29,3 га, що підтверджується державним актом серії ЧР № 13-15 від 01 грудня 1999 року.

Згідно ст. 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Відповідно до ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обовязки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до ч. 2 ст.1223 ЦК України у разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у ст.ст. 1261-1265 ЦК України.

З копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 від 12 січня 1985 року, вбачається, що позивач ОСОБА_1 є сином ОСОБА_3 .

Згідно ст. 1258, 1261 ЦК України спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово, при цьому у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки. Як встановлено в судовому засіданні єдиним спадкоємцем першої черги є син спадкодавця ОСОБА_3 - ОСОБА_1 .

Згідно ст. 191 ЦК України, підприємство є єдиним майновим комплексом, що використовується для здійснення підприємницької діяльності. До складу підприємства як єдиного майнового комплексу входять усі види майна, призначені для його діяльності, включаючи земельні ділянки, будівлі, споруди, устаткування, інвентар, сировину, продукцію, права вимоги, борги, а також право на торговельну марку або інше позначення та інші права, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 19 Закону України «Про фермерське господарство» визначено, що до складу майна фермерського господарства (складеног окапіталу) можуть входити: будівлі, споруди, облаштування,матеріальні цінності, цінні папери, продукція, вироблена господарством в результаті господарської діяльності, одержані доходи, інше майно, набуте на підставах, що не заборонені законом, право користування землею, водою та іншими природними ресурсами, будівлями, спорудами, обладнанням, а також інші майнові права (в тому числі на інтелектуальну власність), грошові кошти, які передаються членами фермерського господарства до його складеного капіталу.

Статтею 23 Закону України «Про фермерське господарство» успадкування фермерського господарства (цілісного майнового комплексу або його частини) здійснюється відповідно до закону.

Право позивача на спадщину підтверджується дослідженими в судовому засіданні доказами. Таким чином, суд вважає, що є встановлені законні підстави задовольнити позов і визнати за позивачем права засновника фермерського господарства «Лебедеве», яке належало померлому ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 в порядку спадкування за законом.

Стосовно позовної вимоги про визнання за позивачем права постійного користування земельною ділянкою площею 29,3 га, яка була виділена ОСОБА_3 для ведення фермерського господарства, суд виходить з такого.

За змістом частини першої статті 14 Закону України «Про фермерське господарство» фермерське господарство та його члени відповідно до закону мають право, зокрема продавати або іншим способом відчужувати земельну ділянку, передавати її в оренду, заставу, спадщину.

До складу майна фермерського господарства (складеного капіталу) можуть входити: будівлі, споруди, облаштування, матеріальні цінності, цінні папери, продукція, вироблена господарством в результаті господарської діяльності, одержані доходи, інше майно, набуте на підставах, що не заборонені законом, право користування землею, водою та іншими природними ресурсами, будівлями, спорудами, обладнанням, а також інші майнові права (в тому числі на інтелектуальну власність), грошові кошти, які передаються членами фермерського господарства до його складеного капіталу (стаття 19 Закону України «Про фермерське господарство»).

Згідно із частиною першою статті 20 зазначеного Закону майно фермерського господарства належить йому на праві власності. Член фермерського господарства має право на отримання частки майна фермерського господарства при його ліквідації або у разі припинення членства у фермерському господарстві. Розмір частки та порядок її отримання визначаються статутом фермерського господарства.

Відповідно до статті 191 ЦК України підприємство як єдиний майновий комплекс є нерухомістю. Права на земельну ділянку та інші об`єкти нерухомого майна, які входять до складу єдиного майнового комплексу підприємства, підлягають державній реєстрації в органах, що здійснюють державну реєстрацію прав на нерухоме майно.

За положеннями статті 182 ЦК України до складу спадщини входить лише те нерухоме майно, право на яке зареєстровано в органах, що здійснюють державну реєстрацію нерухомого майна.

Таким чином, видача свідоцтва про право на спадщину на майно, яке підлягає державній реєстрації, провадиться після подання правовстановлюючих документів про належність цього майна спадкодавцеві.

Згідно з частиною 1 статті 92 ЗК України, право постійного користування земельною ділянкою це право володіння і користування земельною ділянкою, яка перебуває у державній або комунальній власності, без встановленого строку.

Зі змісту частини другої статті 92 ЗК України вбачається, що передача земельної ділянки у постійне користування громадянам не передбачена.

Пунктом 6 Перехідних положень ЗК України визначено, що громадяни та юридичні особи, які мають у постійному користуванні земельні ділянки, але за цим Кодексом не можуть мати їх на такому праві, повинні до 1 січня 2008 року переоформити у встановленому порядку право власності або право оренди на них.

Отже, земельні ділянки, надані громадянам або юридичним особам у постійне користування, перебувають у власності держави або у власності територіальної громади до переоформлення у встановленому порядку та отримання у власність чи користування.

Відповідно до частини першої статті 125 ЗК України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) право власності та право постійного користування на земельну ділянку виникає після одержання її власником або користувачем документа, що посвідчує право власності чи право постійного користування земельною ділянкою, та його державної реєстрації.

Згідно із частиною першою статті 126 ЗК України право власності на земельну ділянку посвідчується державним актом, крім випадків, визначених частиною другою цієї статті.

Відповідно до статті 131 ЗК України громадяни та юридичні особи України, а також територіальні громади та держава мають право набувати у власність земельні ділянки на підставі міни, ренти, дарування, успадкування та інших цивільно-правових угод. Укладення таких угод здійснюється відповідно до ЦK України з урахуванням вимог цього Кодексу.

Згідно із частиною першою статті 407 ЦK України право користування чужою земельною ділянкою встановлюється договором між власником земельної ділянки і особою, яка виявила бажання користуватися цією земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб.

Відповідно до частини другої статті 407 ЦК України (у редакції, що діяла на час відкриття спадщини), та частини другої статті 1021 ЗК України право користування чужою земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис) може відчужуватися і передаватися у порядку спадкування.

Відповідно до статті 1225 ЦK України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців за загальними правилами спадкування (зі збереженням її цільового призначення) при підтвердженні цього права спадкодавця державним актом на право власності на землю або іншим правовстановлюючим документом. У порядку спадкування можуть передаватися також право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис), право користування чужою земельною ділянкою для забудови (суперфіцій), право користування чужим майном (сервітут).

Відповідно до статті 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Згідно статті 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

З копії державного акту на право постійного користування землею серії ЧР № 13-75 від 01 грудня 1999 року вбачається, що ОСОБА_3 було передано в право постійного користування земельну ділянку для ведення фермерського господарства площею 29,3 га, розташовану на території Балаклеївської сільської ради.

З копії спадкової справи № 314/2018, яка була заведена після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 , вбачається, що після його смерті із заявами про прийняття спадщини до нотаріальної контори звернувся ОСОБА_1 та ОСОБА_2

ОСОБА_2 не є спадкоємицею а ні по закону а ні по заповіту після смерті ОСОБА_3 , що підтверджується зокрема і рішенням Смілянського міськрайонного суду Черкаської області № 703/4738/18 від 11 листопада 2019 року, яке набрало законної сили 19 грудня 2019 року.

Відповідно в судовому засіданні встановлено, що після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 єдиним спадкоємцем є його син ОСОБА_1 позивач по справі.

З постанови про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 01 червня 2022 року вбачається, що позивачу ОСОБА_1 було відмовлено у видачі свідоцтва про право власності на спадкове майно, а саме фермерське господарство та земельну ділянку, які залишились після смерті ОСОБА_3 , оскільки у позивача відсутні правовстановлюючі документи на спадкове майно.

Таким чином суд приходить до висновку про те, що за ФГ «Лебедеве» слід визнати право постійного користування земельною ділянкою площею 29,3 га, розташованою на території Балаклеївської сільської ради Черкаського району Черкаської області та за ОСОБА_1 права засновника Фермерського господарства «Лебедеве», розташованого по вул. Кошевого, 15 в с. Теклине Черкаського району Черкаської області та частку в складеному капіталі 100%, що складає 1000 грн.

На підставі вищенаведеного, керуючись ст. 191, 1217, 1218, 1223, 1261, 1268 ЦК України, ст. 92, 125, 126, 131 ЗК України ст. 4, 5, 10-13, 81, 263-265, 268 ЦПК України, ст.ст. 19, 22, 23 Закону України «Про фермерське господарство», -

вирішив:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Балаклеївської сільської ради, третя особа ОСОБА_2 про визнання права власності на спадкове майно - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_3 в порядку спадкування за законом після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 право засновника фермерського господарства «Лебедеве», що по вул. Кошевого, 15 в с. Теклине, Черкаського району, Черкаської області, ідентифікаційний код юридичної особи 30947044 та частку в складеному капіталі в розмірі 100%, що складає 1000 грн. та визнати за фермерським господарством «Лебедеве» право постійного користування земельною ділянкою площею 29,3 га, розташованою на території Балаклеївської сільської ради Черкаського району Черкаської області, згідно державного акту серії ЧР № 13-75 від 01 грудня 1999 року.

Рішення може бути оскаржене до Черкаського апеляційного суду через шляхом подачі в 30-денний строк з дня його проголошення апеляційної скарги.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку на його оскарження, а в разі його оскарження - після розгляду справи апеляційним судом, якщо воно не буде скасовано.

Головуючий: В. О. Прилуцький