Рішення

від 09.10.2007 по справі 2/227

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ

СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м.

Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

09.10.07                                                                                          

Справа№ 2/227

За позовом:  приватного підприємця ОСОБА_1, м.Стрий

до відповідача: товариства з

обмеженою відповідальністю "Тавр", м.Львів

про: стягнення заборгованості на суму

2805,93 грн.

Суддя Зварич О.В.

                                                                                            при

секретарі Палюх Г.

Представники:  

від позивача: ОСОБА_2, дов. від 17.09.2007 року

від відповідача: не

з'явився         

Зміст

ст.ст.20,22 ГПК України судом роз'яснено.

Суть спору:

Позов заявлено приватним

підприємцем ОСОБА_1до товариства з обмеженою відповідальністю "Тавр"

про стягнення заборгованості на суму 2805,93 грн.

Розгляд справи розпочато 29.08.2007

року. Ухвалою суду від 20.09.2007 року розгляд справи відкладався У зв'язку Із

неявкою відповідача та невиконанням ним вимог ухвали суду. Рішення прийнято

09.10.2007 року.

Позивач в судовому засіданні свої

позовні вимоги підтримав частково та просить стягнути з відповідача 2805,93

грн., в тому числі 1292,84 грн. основного боргу, 1089,77 грн. пені, 178,54 грн.

інфляційних втрат та 44,79 грн. трьох відсотків річних, що складає

заборгованість згідно договору купівлі-продажу №251 від 12.05.2006 року, подав

заяву про зменшення позовних вимог на 200 грн. основного боргу, оскільки

відповідачем проведено погашення заборгованості на цю суму, в підтвердження

чого подано підписаний між сторонами акт звірки станом на 05.09.2007 року.

В судове засідання  відповідач не з'явився, хоча належним чином

повідомлений про час і місце слухання справи, що підтверджується повідомленнями

про вручення ухвал суду, а тому суд розцінює його неявку  як без поважних причин і вважає за можливе

розгляд справи провести без його участі відповідно до ст.75 ГПК України, за

наявними в справі матеріалами.

Розглянувши матеріали справи та

заслухавши пояснення представника позивача, суд 

встановив:

між приватним підприємцем

ОСОБА_1(позивач) та товариством з обмеженою відповідальністю "Тавр"

(відповідач) укладено договір купівлі-продажу №251 від 12.05.2006 року, згідно

п.1.1 якого позивач зобов'язувався передати у власність (продати), а відповідач

прийняти й оплатити пиво, безалкогольні напої та мінеральну воду в кількості,

узгодженій сторонами згідно замовлення.

Відповідно до п.7.1 договору

відповідач зобов'язувався проводити оплату за отриманий від позивача товар в

семиденний термін з моменту фактичного отримання товару.

Факт поставки позивачем відповідачу

товару (пива) підтверджується 

видатковими накладними, а саме №4532 від 19.05.2006 року на суму 262,43

грн., №4800 від 26.05.2006 року на суму 103,56 грн., №5319 від 09.06.2006 року

на суму 149,9 грн., №6020 від 19.05.2006 року на суму 629,82 грн., №6689 від

07.07.2006 року на суму 213,81 грн. та №4532 від 14.07.2006 року на суму 333,32

грн., які засвідчені підписами та скріплені печаткою відповідача.

Проте, відповідач своїх зобов'язань

за договором повністю не виконав, непогашеною залишилась сума боргу в розмірі

1492,84 грн., строк оплати якої згідно п.7.1 договору настав 22.07.2006 року.

Як вбачається з матеріалів справи,

позивачем на адресу відповідача направлялась претензія №85 від 12.06.2007 року

про оплату боргу, що підтверджується повідомленням про вручення. Проте, така

залишена без задоволення, а тому станом на день пред”явлення позову до суду

заборгованість відповідача перед позивачем згідно поданого розрахунку становить

1492,84 грн.

У відповідності з ст.193 ГК України

зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших

правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання

зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Аналогічно згідно ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним

чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів

цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до

звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

В судовому засіданні 09.10.2007

року позивачем подано заяву про зменшення позовних вимог на 200 грн. основного

боргу, оскільки відповідачем проведено погашення заборгованості на цю суму, в

підтвердження чого подано підписаний між сторонами акт звірки станом на

05.09.2007 року.

З наведеного, суд приходить до

висновку, що в цій частині позовних вимог провадження в справі слід припинити

на підставі п.4 ст.80 ГПК України в зв'язку з відмовою позивача від позовних

вимог. В решті частині відповідач доказів погашення заборгованості не подав, а

тому суд приходить до висновку, що з нього підлягає стягненню борг в розмірі

1292,84 грн. 

Відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України

боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора

зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції

за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми,

якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Сплата

відповідачем інфляційних втрат також передбачена п.8.2 договору купівлі-продажу

№251 від 12.05.2006 року, а тому з відповідача на користь позивача підлягає

стягненню згідно поданого розрахунку 178,54 грн. збитків від інфляції та 44,79

грн. три проценти річних за період протермінування.

Відповідно до ч.6 ст.231

Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань

встановлюються у відсотках, розмір яких визначається подвійною обліковою

ставкою НБУ від суми простроченої заборгованості, якщо інший розмір відсотків

не передбачено законом або договором. Відповідно до п.8.3 договору відповідач

зобов'язаний сплатити на користь позивача пеню в розмірі 0,2 відсотка від суми

протермінованого платежу за кожен день протермінування. Проте, відповідно до

п.6 ст.232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення

виконання  зобов'язання, якщо інше не

встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня,

коли зобов'язання мало бути виконано. Оскільки в договорі не обумовлено іншого

порядку нарахування штрафних санкцій, ніж встановлений у вищенаведеній нормі ГК

України, суд приходить до висновку про те, що в частині пені на суму

544,88грн., яку нараховано позивачем понад шестимісячний термін, в позові слід

відмовити.

Враховуючи наведене, з відповідача

на користь позивача підлягає стягненню пеня в розмірі 544,88 грн. - за шість

місяців з моменту, коли зобов"язання мало бути виконано.

Сплата державного мита

підтверджується платіжними дорученнями в розмірі   102 грн. та 118 грн. за

інформаційно-технічні послуги, які відповідно до ст.49 ГПК України належить

стягнути на користь позивача з відповідача.

Керуючись ст.ст.526,625 ЦК України,

ст.ст.193,231,232 ГК України, ст.ст.43, 49, п.4 ст.80, ст.82-84 ГПК України,

суд

ВИРІШИВ:

Позов задоволити частково.

Стягнути з товариства з обмеженою

відповідальністю "Тавр" (м.Львів, вул.Антоновича,12/103,  р/р №26002001000214 в ЛФ ВАТ Банк

Біг-Енергія, МФО 325008, код ЄДРПОУ 20840570) на користь приватного підприємця

ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1) 1292,84 грн. основного боргу, 544,88 грн.

пені, 178,54 грн. інфляційних втрат, 44,79 грн. трьох відсотків річних, 102

грн. державного мита та 118 грн. вартості витрат по інформаційно-технічному

забезпеченню судового процесу.

В частині позовних вимог про

стягнення 200 грн. боргу провадження в справі припинити.

В частині стягнення пені на суму

544,88 грн. в позові відмовити.

Наказ видати після вступу рішення в

законну силу відповідно до ст.116 ГПК України.

Рішення вступає в законну силу

відповідно до ст.85 ГПК України, може бути оскаржене до Львівського апеляційного

господарського суду в порядку і строки, передбачені ст.ст.91-93 ГПК України.  

Суддя                                                                                            

Зварич О.В.