Ухвала

від 02.08.2022 по справі 758/6007/22

ПОДІЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Подільський районний суд міста Києва

Справа № 758/6007/22

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 серпня 2022 року слідчий суддя Подільського районного суду м. Києва слідчий суддя Подільського районного суду міста Києва ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 за участю адвоката ОСОБА_3 розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Києві клопотання адвоката ОСОБА_3 , який діє в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю «ОРІМІ УКРАЇНА», про скасування арешту майна у кримінальному провадженні №4202102070000129, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 20.04.2022 року,

В С Т А Н О В И В :

До Подільського районного суду м. Києва надійшло клопотання адвоката ОСОБА_3 в інтересах ТОВ «ОРІМІ УКРАЇНА» про скасування арешту майна у кримінальному провадженні № 42022102070000129, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 20.04.2022 року. Звертаючись з клопотанням в порядку ст.174 КПК України заявник вказує, що ухвалою слідчого судді Подільського районного суду м. Києва від 13.06.2022 в рамках кримінального провадження № 42022102070000129задоволено клопотання заступника керівника Подільської окружної прокуратури м. Києва та накладено арешт на грошові кошти, які належать ТОВ «ОРІМІ УКРАЇНА» (ідентифікаційний код 30309935), у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні в Акціонерному товаристві «РАЙФФАЙЗЕН БАНК» (МФО 380805), які знаходяться на наступних рахунках:

- НОМЕР_1 українська гривня;

- НОМЕР_2 українська гривня;

- НОМЕР_3 долар США;

- НОМЕР_4 євро

- НОМЕР_5 російський рубль. Арешт на грошові кошти накладено безпідставно, та підлягає скасування з огляду на таке:

як зазначено в ухвалі від 13.06.2022 року у справі № 758/4154/22, прокурор у клопотанні про арешт майна просив розглядати його без повідомлення власника майна щодо якого подане клопотання, а слідчий суддя прийшов до висновку про наявність правових підстав для цього. Відтак, клопотання прокурора про арешт майна було розглянуто слідчим суддею за відсутності власника майна (його уповноваженого представника) ТОВ «ОРІМІ УКРАЇНА", якому належать арештовані грошові кошти, в тому числі, що знаходяться на вищевказаних банківських рахунках. Належність рахунків ТОВ «ОРІМІ УКРАЇНА" підтверджується довідкою про відкриття рахунків від 05.09.2019р. № В6-01/3-1558. Внаслідок відсутності уповноваженого представника ТОВ «ОРІМІ УКРАЇНА» при розгляді питання про арешт грошових коштів, слідчим суддею не було враховано ряд обставин, які могли бути повідомлені особисто представником, у зв`язку із чим ухвала слідчого судді Подільського районного суду міста Києва ОСОБА_4 від 13.06.2022. у справі № 758/4154/22, не може вважатися вмотивованою, і як наслідок, - арешт підлягає скасуванню з огляду на нижчевикладене;

ТОВ «ОРІМІ УКРАЇНА» під час дії воєнного стану не отримувало бюджетних коштів, у тому числі шляхом участі в процедурах публічних закупівель, що підтверджується наступним. Згідно інформації https://prozorro.gov.ua/ ТОВ «ОРІМІ УКРАЇНА» не лише не було учасником в публічних закупівлях починаючи з 24.02.2022р., але й взагалі ніколи не брало участі в публічних закупівлях. В свою чергу, продукція вироблена ТОВ «ОРІМІ УКРАЇНА» востаннє постачалась в публічній закупівлі 26.11.2021 року, а всього за період з 03.02.2020 року по 26.11.2021 року продукція вироблена ТОВ «ОРІМІ УКРАЇНА» постачалась в публічних закупівлях п`ять разів на загальну суму 28 202,10 гривень. Вказане підтверджується протоколом огляду офіційного веб-сайту електронної системи публічних закупівель Prozorro https://prozorro.gov.ua/;

доводи прокурора про включення ТОВ «ОРІМІ УКРАЇНА» до Наказу Міністерства аграрної політики та продовольства України від 02 квітня 2022 № 203 «Про внесення змін до Переліку підприємств для забезпечення нагальних потреб функціонування держави в умовах воєнного стану» спростовується наступним. Наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 02 квітня 2022 № 203 «Про внесення змін до Переліку підприємств для забезпечення нагальних потреб функціонування держави в умовах воєнного стану» ТОВ «ОРІМІ УКРАЇНА» було включено до переліку рекомендованих підприємств, яким АТ «УКРЗАЛІЗНИЦЯ» мала право здійснювати оплату за продовольчу продукцію за тристоронніми договорами, замовником за якими державні органи чи установи. Разом з тим, вже 06.04.2022р. ТОВ «ОРІМІ УКРАЇНА» було виключено із списку рекомендованих постачальників для задоволення нагальних потреб функціонування держави в умовах воєнного стану, згідно Наказу Міністерства аграрної політики та продовольства України від 06 квітня 2022 року № 208 «Про внесення змін до Переліку підприємств для забезпечення нагальних потреб функціонування держави в умовах воєнного стану». За період з 02.04.2022 року по 06.04.2022 року ТОВ «ОРІМІ УКРАЇНА» не отримало жодної гривні від АТ «УКРЗАЛІЗНИЦЯ», що підтверджується банківською випискою із поточного рахунку Товариства;

версія слідства про намір обготівковування коштів з однієї сторони неможлива для реалізації на практиці в силу обмежень введених Постановою НБУ № 18 від 24.02.2022р. «Про роботу банківської системи в період запровадження воєнного стану» (далі Постанова № 18), а з іншої спростовується фактичною господарською діяльністю ТОВ «ОРІМІ УКРАЇНА» в період з 01.01.2020 року по липень 2022 року. Відповідно до п. 3 Постанови № 18 заборонено видачу в Україні готівкових коштів у гривнях з рахунку клієнта в національній валюті в обсязі, що перевищує 100000 гривень у день (без урахування комісії банку). Тому для обготівковування значної суми коштів знадобиться провести значну кількість операцій зі зняття готівки з банківського рахунку в касі банку протягом тривалого часу. А це в свою чергу, викличе підозру у банку, як суб`єкта фінансового моніторингу відповідно до Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» від 06.12.2019 року № 361-IX (далі Закон № 361-IX). Адже такі операції не типові для ТОВ «ОРІМІ УКРАЇНА» (про це зазначено нижче), а тому будуть зупинені банком згідно статті 23 Закону № 361-IX з повідомленням органу фінансової розвідки України Держфінмоніторинг;

адвокат зазначив, що господарська діяльність ТОВ «ОРІМІ УКРАЇНА» є законною та спрямована на отримання прибутку. Товариство не використовує готівкові кошти у своїй діяльності. Виключенням є виплата заробітної плати. За загальним правилом Товариство перераховує заробітну плату на карткові рахунки працівників. З цією метою Товариство уклало з АТ «РАЙФФАЙЗЕН БАНК» Генеральний зарплатний договір № 290931493-300335/1 від 28.03.2018р.. Відповідно до його умов АТ «РАЙФФАЙЗЕН БАНК» відкриває карткові рахунки для працівників Товариства, на які останнє перераховує заробітну плату. Разом з тим, є певні виключення:

- готівка знімається для виплати заробітної плати новоприйнятим на роботу працівникам, для яких банк не встиг виготовити картку (як правило, це займає близько місяця);

- до грудня 2021 року Товариство сплачувало заробітну плату готівкою єдиному працівнику налагоджувальнику устаткування ОСОБА_5 відповідно до його заяви від 25.09.2018 року. З січня 2022 року зарплата вказаному працівнику зараховується на картковий рахунок відповідно до його заяви від 29.12.2021 року. Всього за період з 01.01.2020 року по 05.07.2022 року ТОВ «ОРІМІ УКРАЇНА» зняло з розрахункового рахунку всього 993 471,70 грн. для виплати заробітної плати. Для інших цілей протягом вказаного тривалого періоду готівка не використовувалась. На підтвердження надаємо бухгалтерську довідку про видачу коштів з каси за період з 01.01.2020 року по 05.07.2022р. та довідку АТ «РАЙФФАЙЗЕН БАНК» від 05.07.2022р. № В6/19-4201;

щодо версії слідства про можливе скеровування частини прибутків ТОВ «ОРІМІ УКРАЇНА» фактичним власникам - ТОВ «ОРИМИ ТРЕЙД», тим самим сплачуючи грошові кошти до РФ, що в подальшому можуть використовуватись на фінансування дій по зміні меж території та державного кордону України, на порушення порядку, встановленого Конституцією України адвокат зазначив, що ТОВ «ОРІМІ УКРАЇНА» не сплачувало та не сплачує отриманий прибуток (його частину) до РФ. Одним із учасників ТОВ «ОРІМІ УКРАЇНА» є нерезидент компанія «РІМЕКСО ЛІМІТЕД» (RIMEXO LIMITED) реєстраційний номер 314719, Кіпр 1097, Кіпр, м. Нікосія, вул. Діагору, 4, Кермія Білдінг, 6 поверх, офіс 601, що підтверджується статутом Товариства. Відповідно до ст. 26 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» від 06.02.2018р. № 2275-VIII виплата прибутку товариством з обмеженою відповідальністю здійснюється у формі дивідендів. В 2022 році ТОВ «ОРІМІ УКРАЇНА» взагалі не виплачувало дивідендів. В 2021 році Товариство виплачувало дивіденди за межі України компанії «РІМЕКСО ЛІМІТЕД» (RIMEXO LIMITED) згідно протоколів загальних зборів учасників від 16.10.2020р., 14.04.2021р. і від 30.06.2021р. ТОВ «ОРІМІ УКРАЇНА» в 2021 році перерахувало компанії RIMEXO LIMITED (РІМЕКСО ЛІМІТЕД) дивіденди за шість місяців 2020 року та за 2020 рік в цілому на загальну суму 91 895 049,88 грн., що в еквіваленті склало 2 740 018,19 Євро та за перший квартал 2021 року на загальну суму 76 094 999,74 грн., що в еквіваленті склало 2 811 293,19 доларів США. Суми та дати перерахування вказані в бухгалтерській довідці ТОВ «ОРІМІ УКРАЇНА». Вказані суми дивідендів від ТОВ «ОРІМІ УКРАЇНА» отримані компанією RIMEXO LIMITED (РІМЕКСО ЛІМІТЕД) у 2021 році залишаються у розпорядженні компанії на її банківському рахунку у банку CIM Banque SA, Швейцарія. Частина коштів була інвестована у ринкові цінні папери, такі як облігації, та зберігається на рахунку депо (виписки з рахунку депо додаються), а решта коштів зберігається на поточному банківському рахунку компанії RIMEXO LIMITED (РІМЕКСО ЛІМІТЕД). Вказане підтверджується випискою з банківського рахунку компанії RIMEXO LIMITED (РІМЕКСО ЛІМІТЕД) про суми коштів та цінних паперів, що зберігаються на банківському рахунку. Загальна сума коштів в цінних паперах та безготівкових, що зберігаються на вищевказаному рахунку 5 761 657,98 умовних одиниць, що відповідає загальній сумі виплачених дивідендів у 2021 році 5 551 311,38 умовних одиниць. Крім того, листом від 12.04.2022 року компанія RIMEXO LIMITED (РІМЕКСО ЛІМІТЕД) повідомила, що у лютому та травні 2020 року компанія RIMEXO LIMITED (РІМЕКСО ЛІМІТЕД) розподілила дивіденди своїм акціонерам за 2018 рік. Дивіденди за 2018 рік були виплачені у березні та червні 2020 року. В свою чергу, виплачені дивіденди компаніям Vermey Group OU (Естонія, реєстраційний код: 12769355), Portico Ventures OU (Естонія, реєстраційний код: 14285302) та Point51 Holdings Limited (БВО, реєстраційний номер компанії: 1979724). Вказане підтверджується рішеннями Ради директорів компанії RIMEXO LIMITED (РІМЕКСО ЛІМІТЕД) про розподіл дивідендів із прибутку компанії за 2018 рік та банківськими виписками компанії RIMEXO LIMITED (РІМЕКСО ЛІМІТЕД). Компанія RIMEXO LIMITED (РІМЕКСО ЛІМІТЕД) не виплачувала дивіденди своїм акціонерам за 2021 рік, в тому числі і за рахунок дивідендів, отриманих від ТОВ «ОРІМІ УКРАЇНА»;

щодо негативних наслідків арешту коштів ТОВ «ОРІМІ УКРАЇНА» адвокат зазначив, що ТОВ «ОРІМІ УКРАЇНА» здійснює законну господарську діяльність в Україні здійснює виробництво продукції чаю та кави, що підтверджується випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань та сплачуючи значні суми податків до бюджету. Виробничі потужності Товариства розташовані у Броварському районі Київської області, що підтверджується листом Держпродспоживслужби від 06.04.2017р. № 01-01/321 про реєстрацію потужності за номером r-UA-10-19-357. Товариство є великим платником податків, що підтверджується Наказом ДПС України від 24.09.2021р. № 838 «Про затвердження Реєстру великих платників податків на 2022 рік». Арешт коштів позбавило Товариство можливості придбавати сировину та матеріали, що необхідні для виробництва продукції, і як наслідок це призвело до повного зупинення Товариством виробництва продукції наказ директора Товариства № 76-ОД від 07.07.2022р. Зупинення господарської діяльності ТОВ «ОРІМІ УКРАЇНА» має негативний вплив на економіку України: позбавляє бюджет надходжень у вигляді податків і зборів, провокує дефіцит продукції з чаю та кави, ставить під загрозу звільнення близько 1000 співробітників (і як наслідок погіршення фінансового стану близько 1000 сімей, додаткове навантаження на бюджет у зв`язку із додатковими соціальними виплатами). Крім того, Товариство позбавлене можливості виконати грошові зобов`язання перед своїми постачальниками, що в свою чергу впливає на виплату ними заробітної плати, податків, соціальних платежів тощо.

Адвокат зазначив, що арешт на грошові кошти ТОВ «ОРІМІ УКРАЇНА» накладено необґрунтовано, арешт має негативні наслідки зупинена господарська діяльність Товариства по виробництву продукції чаю та кави.

У судовому засіданні адвокат ОСОБА_3 підтримав заявлені вимоги, просив задовольнити клопотання з наведених у ньому підстав.

Слідчий та прокурор в судове засідання не з`явилися, про дату та час розгляду клопотання повідомленні належним чином та завчасно, їх не прибуття не є перешкодою для розгляду клопотання.

Заслухавши доводи адвоката ОСОБА_3 , дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя дійшов наступного висновку.

Установлено, що ухвалою слідчого судді Подільського районного суду м. Києва від 13.06.2022 справа № 758/4154/22 задоволено клопотання прокурора Подільської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_6 у кримінальному провадженні № 42022102070000129 за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 191, ч. 2 ст. 110-2 КК України та накладено арешт на майно, а саме грошові кошти, які належать ТОВ «Орімі Україна» (код ЄДРПОУ 30309935) у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні в Акціонерному товаристві «РАЙФФАЙЗЕН БАНК» (МФО 380805), які знаходяться на наступних рахунках:

- НОМЕР_1 українська гривня;

- НОМЕР_2 українська гривня;

- НОМЕР_3 долар США;

- НОМЕР_4 євро

- НОМЕР_5 російський рубль.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Абзацом 2 ч. 1 ст. 174 КПК України передбачено, що арешт майна може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування за клопотанням іншого власника або володільця майна, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Із аналізу наведеної норми вбачається, що прийняття рішення про скасування арешту майна за клопотанням вищенаведених осіб можливе за таких умов:

- доведення, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба;

- доведення, що арешт накладено необґрунтовано.

Звертаючись із клопотанням в порядку ст. 174 КПК України адвокат зазначає, що при розгляді питання про арешт грошових коштів, слідчим суддею не було враховано ряд обставин, які могли бути повідомлені особисто представником, у зв`язку із чим ухвала слідчого судді Подільського районного суду міста Києва від 13.06.2022. у справі № 758/4154/22, не може вважатися вмотивованою, і як наслідок, - арешт підлягає скасуванню.

Як вбачається з копії ухвали слідчого судді Подільського районного суду міста Києва від 13.06.2022 року про накладення арешту на майно постановою заступника керівника Подільської окружної прокуратури міста Києва від 08.06.2022 року майно визнано речовим доказом у кримінальному провадженні № 42022102070000129, оскільки грошові кошти можуть містити відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, а арешт на майно накладено з метою збереження речових доказів та відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення, до постановлення кінцевого рішення у вказаному кримінальному провадженні.

Крім того, слідчим суддею арешт накладено частково, а саме в частині витрат, шляхом зупинення видаткових операцій, за винятком операцій, пов`язаних з перерахуванням грошових коштів по сплаті податків, зборів до бюджету або державних цільових фондів, так само по сплаті єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та страхових внесків на державне пенсійне страхування, видатків, пов`язаних із виплатою заробітної плати.

Оцінюючи обґрунтованість накладеного арешту під час розгляду клопотання про скасування арешту майна, слідчий суддя не уповноважений виконувати відповідні функції апеляційного суду щодо перевірки законності та обґрунтованості рішень слідчого судді, однак зобов`язаний встановити наявність підстав для накладення арешту на майно під час вирішення цього питання.

Арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна (ч. 1 ст. 170 КПК України).

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження (ч. 2 ст. 170 КПК України).

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається зокрема з метою забезпечення збереження речових доказів.

Згідно з ч. 3 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

За змістом ч. 1 ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Відповідно до ч. 2, 9 ст. 100 КПК України речовий доказ зберігається у сторони кримінального провадження, якій він наданий. Сторона кримінального провадження, якій наданий речовий доказ, зобов`язана зберігати його у стані, придатному для використання у кримінальному провадженні. Питання про долю речових доказів, які були надані суду, вирішується судом під час ухвалення судового рішення, яким закінчується кримінальне провадження. Такі докази повинні зберігатися до набрання рішенням законної сили. У разі закриття кримінального провадження слідчим або прокурором питання про долю речових доказів і документів вирішується ухвалою суду на підставі відповідного клопотання, яке розглядається згідно із статтями 171-174 цього Кодексу. Таким чином, законодавчо визначений механізм періодичного перегляду необхідності збереження заходу забезпечення кримінального провадження із плином часу, а також його скасування при закритті кримінального провадження, що дозволяє запобігати потенційним зловживанням.

Відповідно до вимог ст. 173 КПК України, при вирішенні питання про арешт майна з метою збереження речових доказів слідчий суддя, зокрема, повинен враховувати:

- правову підставу для арешту майна;

- можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні;

- розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження;

- наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Отже, під час вирішення питання про необґрунтованість накладеного арешту на майно як підставу для скасування арешту, слідчий суддя повинен встановити, чи були визначено та надано оцінку під час вирішення питання про арешт обставинам, вказаним у ч. 2 ст. 173 КПК України.

Арешт майна з підстав передбачених ч.ч. 2, 3 ст. 170 КПК України по суті являє собою форму забезпечення доказів і є самостійною правовою підставою для арешту майна поряд з забезпеченням цивільного позову та конфіскацією майна та, на відміну від двох останніх правових підстав, не вимагає оголошення підозри у кримінальному провадженні і не пов`язує особу підозрюваного з можливістю арешту такого майна.

Зі змісту ухвали слідчого судді Подільського районного суду міста Києва від 13.06.2022 справа № 758/4154/22 убачається, що у ході судового розгляду слідчий суддя врахував, що:

матеріали кримінального провадження №42022102070000129 від 20.04.2022 року підтверджують факт можливого вчинення кримінального правопорушення;

надав оцінку наявності правової підстави для арешту майна;

постановою заступника керівника Подільської окружної прокуратури міста Києва від 08.06.2022 року майно визнано речовим доказом у кримінальному провадженні № 42022102070000129, оскільки грошові кошти можуть містити відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження,;

розумність та співрозмірність застосування арешту майна як заходу забезпечення кримінального провадження завданням кримінального провадження та наслідкам для власників або володільців майна;

заборона щодо арешту майна, яке перебуває у власності добросовісного набувача, відповідно до абз. 2 ч. 10 ст. 170 КПК України, поширюється на всі випадки, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів.

У судовому засіданні щодо розгляду клопотання про скасування арешту майна не доведено, що арешт накладено необґрунтовано, а так само не клопотання заявника не містить вказівки, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба, як того вимагають положення ч. 2 ст. 174 КПК України.

Враховуючи вищевикладене, підстав вважати ухвалу слідчого судді Подільського районного суду м. Києва від 13.06.2022 справа № 758/4154/22 необґрунтованою у суду не має, а заявником у клопотанні не заявлено, що у подальшому застосуванні такого заходу забезпечення кримінального провадження, як арешт майна, відпала потреба, а також враховуючи правову кваліфікацію кримінального провадження, в рамках якого накладено арешт на майно, у задоволенні клопотання про скасування арешту майна слід відмовити.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 170-173, 174, 309, КПК України, слідчий суддя,

П О С Т А Н О В И В :

У задоволенні клопотання адвоката ОСОБА_3 , який діє в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю «ОРІМІ УКРАЇНА», про скасування арешту майна у кримінальному провадженні №4202102070000129, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 20.04.2022 року,- відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Повний текст ухвали складений 05.08.2022.

Cлідчий суддя Подільського районного суду м. Києва ОСОБА_1