Рішення

від 03.08.2022 по справі 320/6786/21

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 серпня 2022 року м. Київ№ 320/6786/21

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Головенко О.Д., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Головного управління Держпраці в Київській області до Таращанського районного споживчого товариства про зобов`язання вчинити певні дії,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернулось Головне управління Держпраці в Київській області з позовом до Таращанського районного споживчого товариства про застосування заходів реагування у сфері державного нагляду у вигляді зупинки робіт, а саме зупинити експлуатацію ТП№ 171 шляхом відключення від електромереж електропостачальної організації на межі балансової належності.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що за результатами здійснення перевірки відповідача встановлено порушення вимог законодавства з охорони праці та промислової безпеки на підставі чого складено акт та припис про зобов`язання усунути виявлені порушення, однак відповідачем порушень не усунуто, а відтак є підстави для застосування заходів реагування.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 10.06.2021 провадження у справі відкрито за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

07.07.2021 засобами поштового зв`язку до суду надійшов відзив на адміністративний позов відповідно до якого відповідач проти заявлених позовних вимог заперечив та просив суд у задоволенні адміністративного позову відмовити.

Розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, оглянувши письмові докази, які були надані, суд вважає, що позовні вимоги слід задовольнити, виходячи з наступного.

На підставі наказу про проведення планової перевірки від 07.05.2019 № 2415, відповідно до направлення на проведення перевірки від 07.05.2019 № 5.1/143 та повідомлення про проведення перевірки в період з 27.05.2019 по 07.06.2019 відповідачем здійснено перевірку суб`єкта господарювання, а саме відповідача, в результаті якої складено акт від 07.06.2019 № 5.1/243/143.

Як вбачається із матеріалів справи за результатами перевірки позивачем видано припис від 07.06.2019 № 5.1/243/143, у якому зафіксовано ряд порушень, які є предметом даного спору, а саме:

порушено п. 8 Додатку 3 Порядку видачі дозволів на виконання робіт підвищеної небезпеки та на експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1107 (далі - Порядок № 1107) роботодавцем не одержано дозвіл Держпраці на експлуатацію (застосування) машин, механізмів устаткування напругою понад 1000 В, а саме: ЗТП № 18, що знаходяться на балансі підприємства;

порушено п. 2 Додатку 2 Порядку № 1107 - роботодавець не одержав дозвіл на експлуатацію (застосування) машин, механізмів та устаткування підвищеної небезпеки, а саме: ремонт, технічне обслуговування устаткування напругою понад 1000 В;

порушено п. 19 Додатку 6 Порядку № 1107 роботодавцем не надано декларації відповідності матеріально-технічної бази вимогам законодавства з питань охорони праці на виконання робіт підвищеної небезпеки, а саме: роботи в діючих електроустановках напругою понад 1000 В;

порушено п. 8.1 Нормативно-правових актів про охорону праці (далі НПАОП) 40.1-1.21-98 «Правила експлуатації електроустановок споживачів» (далі - НПАОП 40.1-1.21-98) - не проведено регламентні роботи з опосвідчення стану безпеки електроустановок що належать підприємству, та не визначено рівень безпечного стану електроустановок, що належать підприємству;

порушено п. 1.3.1 НПАОП 40.1-1.21-98 - керівник підприємства не забезпечив утримання, експлуатацію і обслуговування електроустановок відповідно до вимог чинних нормативних документів, а саме: не забезпечив проведення протиаварійних і профілактичних випробувань та вимірювані, електроустановок, що належать підприємству, згідно з правилами і нормами (ПТЕ); не забезпечив достатню кількість спеціально навчених електротехнічних працівників для обслуговування електрообладнання підприємства; своїм наказом не призначив особу із числа ІТР відповідальну за справний стан і безпечну експлуатацію електрообладнання підприємства;

порушено п. 2.2.11 НПАОП 0.00-4.15.98 - на підприємстві не виконуються основні вимоги безпеки під час обслуговування електроустановок, а саме: на підприємстві відсутній затверджений керівником та погоджений з Держпраці список працівників, які мають право проведення оперативних переговорів з енергопостачальною організацією;

порушено п. 2.2.13 НПАОП 40.1-1.21-98 - на підприємстві не виконуються основні вимоги безпеки під час обслуговування електроустановок, а саме: на підприємстві відсутній затверджений керівником підприємства список адміністративно-технічних працівників, яким дозволяється одноосібний огляд електроустановок;

порушено п. 3.2.9 НПАОП 40.1-1.21-98 - на підприємстві не виконуються організаційні заходи, що убезпечують працівників під час роботи, а саме: на підприємстві відсутні затвердженні на 2021 рік списки працівників, які мають право на видачу нарядів, розпоряджень, керівників робіт, допускачів, переліки робіт, що виконуються за нарядами, розпорядженнями і в порядку поточної експлуатації;

порушено п. 8.7.3 НПАОП 40.1-1.21-98 однолінійні схеми електроустановок ЗТП № 18 не переглянуті у терміни відповідно до вимог п. 3.4 розділу IV ПТЕЕС;

порушено п. 4.2.5, 4.2.5, 4.2.9 НПАОП 40.1-1.07-01 «Правила експлуатації електрозахисних засобів» (далі - НПАОП 40.1-1.07-01) - керівником підприємства не забезпечено комплектування працівників та електроустановок підприємства випробуваними засобами захисту від ураження електричним струмом відповідно до норм комплектування;

порушено п. 4.3.2 НПАОП 0.00-4.15.98 відсутній перелік інструкцій з охорони праці на дільниці;

порушено п. 3.16 НПАОП 0.00-4.12.05 не пройшли один раз на три роки навчання, а також перевірку знань з питань охорони праці, посадові особи, діяльність яких пов`язана з організацією безпечного ведення робіт;

порушено п. 3.3 НПАОП 0.00-4.12.05 не призначено особу, яка відповідає за проведення навчання та перевірку знань з питань охорони праці;

порушено п. 6.11 НПАОП 0.00-4.12.05 не затверджений роботодавцем перелік професій та посад працівників, які звільняються від проведення повторного інструктажу з питань охорони праці;

порушено п. 2.3 НПАОП 0.00-1.62-12 роботодавець не забезпечив проходження на підприємстві перед рейсового медичного огляду для водія транспортного засобу відповідно до положення про медичний огляд кандидатів у водії та водіїв транспортних засобів затвердженого наказом Міністерства охорони здоров`я України, Міністерства внутрішні їх справ України від 31.01.2013 № 65/80 зареєстрованого у Міністерстві юстиції України від 22.02.2013 за № 308/22840.

На підставі наказу про проведення позапланової перевірки від 05.03.2021 № 1003, відповідно до направлення на проведення перевірки від 05.03.2021 № 651 в період з 10.03.2021 по 23.03.2021 відповідачем здійснено перевірку суб`єкта господарювання, на предмет ви конання припису від 07.06.2019 № 5.1/243/143 на підставі чого складено акт від 23.03.2021 № КВ651/731АВ відповідно до якого, встановлено, що відповідачем не усунуто порушення, що визначені в приписі.

У зв`язку з тим, що відповідач вимоги закону не виконав та не усунув порушення встановлені у приписі, позивач звернувся із даним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд зазначає наступне.

Законом України від 05.04.2007 № 877-V «Про основні засади державного нагляду контролю у сфері господарської діяльності» (в редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин, далі - Закон № 877) встановлено, що державний нагляд (контроль) - це діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб`єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.

Заходами державного нагляду (контролю) - є планові та позапланові заходи, які здійснюються у формі перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та в інших формах, визначених законом.

Відповідно до ч. 4 ст. 4 Закону № 877 визначено, що виключно законами встановлюються органи, уповноважені здійснювати державний нагляд (контроль) у сфері господарської діяльності; види господарської діяльності, які є предметом державного нагляду (контролю); повноваження органів державного нагляду (контролю) щодо зупинення виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг; вичерпний перелік підстав для зупинення господарської діяльності; спосіб та форми здійснення заходів здійснення державного нагляду (контролю); санкції за порушення вимог законодавства і перелік порушень, які є підставою для видачі органом державного нагляду (контролю) припису, розпорядження або іншого розпорядчого документа.

Частиною 5 ст. 4 Закону № 877 виробництво (виготовлення) або реалізація продукції, виконання робіт, надання послуг суб`єктами господарювання можуть бути зупинені повністю або частково виключно за рішенням суду.

Згідно ч. 1 ст. 4 Закону України від 14.10.1992 № 2694-ХІІ «Про охорону праці» (із змінами та доповненнями, далі - Закон № 2694) державна політика в галузі охорони праці визначається відповідно до Конституції України Верховною Радою України і спрямована на створення належних, безпечних і здорових умов праці, запобігання нещасним випадкам та професійним захворюванням.

Згідно ч. 1 ст. 13 Закону № 2694 встановлено, що роботодавець зобов`язаний створити на робочому місці в кожному структурному підрозділі умови праці відповідно до нормативно-правових актів, а також забезпечити додержання вимог законодавства щодо прав працівників у галузі охорони праці.

Частиною 1 ст. 38 Закону № 2694 встановлено, що державний нагляд за додержанням законів та інших нормативно-правових актів про охорону праці здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці.

Процедуру проведення перевірок під час здійснення державного нагляду (контролю) за додержанням законів та інших нормативно-правових актів з питань промислової безпеки, охорони праці, безпечного ведення робіт юридичними та фізичними особами, які відповідно до законодавства використовують найману працю встановлює Положення про організацію та здійснення державного гірничого нагляду, державного нагляду (контролю) у сфері промислової безпеки та охорони праці в системі Держгірпромнагляду України, затверджене наказом Міністерства надзвичайних ситуацій України від 11.08.2011 № 826 (далі - Положення).

Пунктом 1.4 Положення визначено, що загроза життю та здоров`ю працівників - виникнення умов, за яких подальше продовження виконання робіт або експлуатація об`єкта, машин і механізмів несе ризик спричинення внаслідок цих умов фізичної шкоди працівникові, в тому числі такої, яка може призвести до смертельних наслідків.

Згідно п. 2.26 Положення право заборони виконання робіт, виробництва виникає у разі виявлення під час перевірки

- порушень вимог законодавства з охорони праці та промислової безпеки, що створюють загрозу життю працівників;

- відсутності дозволу на виконання робіт підвищеної небезпеки та на експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки;

- не проведення у встановленому порядку та в терміни технічного огляду, випробування або експертного обстеження машин, механізмів та устаткування підвищеної небезпеки;

- виникнення нещасного випадку зі смертельним або тяжким наслідком, групового нещасного випадку.

У разі виявлення факту перевищення допустимих норм технологічного навантаження виробничого об`єкта (окремого виробництва, машин і механізмів) або якщо дійсний рівень технологічного навантаження створює загрозу життю працівників, уникнути чого можливо за рахунок його зниження, роботи такого об`єкта (виробництво, експлуатація машин і механізмів) можуть бути обмежені до допустимого безпечного рівня.

Так, ч. 7 ст. 7 Закону Закон № 877 встановлено, що на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п`яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу, а у випадках, передбачених законом, також звертається у порядку та строки, встановлені законом, до адміністративного суду з позовом щодо підтвердження обґрунтованості вжиття до суб`єкта господарювання заходів реагування, передбачених відповідним розпорядчим документом.

Відповідно до п. 1 Положення «Про Державну службу України з питань праці», затвердженого Кабінетом Міністрів України від 11.02.2015 № 96 (далі - Положення № 96), Державна служба України з питань праці (Держпраці) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства, і який реалізує державну політику у сферах промислової безпеки, охорони праці, гігієни праці, поводження з вибуховими матеріалами промислового призначення, здійснення державного гірничого нагляду, а також з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість населення, загальнообов`язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності, на випадок безробіття (далі - загальнообов`язкове державне соціальне страхування) в частині призначення, нарахування та виплати допомоги, компенсацій, надання соціальних послуг та інших видів матеріального забезпечення з метою дотримання прав і гарантій застрахованих осіб.

Держпраці у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, указами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, іншими актами законодавства (п. 2 Положення № 96).

Правовими положеннями п.п. 6 п. 4 Положення № 96 Держпраці відповідно до покладених на неї завдань, зокрема, здійснює державний контроль за дотриманням законодавства про працю юридичними особами, у тому числі їх структурними та відокремленими підрозділами, які не є юридичними особами, та фізичними особами, які використовують найману працю.

Держпраці здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи (п.7 Положення № 96).

Судом встановлено, що доказів усунення вказаних порушень відповідачем до суду не надано.

Відповідач у відзиві проти позову заперечував, зазначивши про усунення порушень.

Судом надано оцінку вказаним доказам, втім при вирішенні даної справи, суд зазначає таке.

Відповідно до ч. 1 ст. 6 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" підставами для здійснення позапланових заходів є, зокрема: перевірка виконання суб`єктом господарювання приписів, розпоряджень або інших розпорядчих документів щодо усунення порушень вимог законодавства, виданих за результатами проведення попереднього заходу органом державного нагляду (контролю).

Крім того ч. 1 ст. 6 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" підставами для здійснення позапланових заходів є подання суб`єктом господарювання письмової заяви до відповідного органу державного нагляду (контролю) про здійснення заходу державного нагляду (контролю) за його бажанням;

Тобто аналіз вказаної норми свідчить про те, що факт виконання/невиконання суб`єктом господарювання порушень, встановлених, зокрема в Акті, за результатами проведення попереднього заходу (перевірки) органом державного нагляду (контролю), шляхом винесення припису, може бути встановлено лише за результатами проведення таким органом позапланових заходів (перевірки).

Отже, факт підтвердження відсутності порушень на час розгляду справи має бути доведений не тільки наданими письмовими доказами наявності необхідних документів та проведених заходів, а і актом перевірки стану усунення виявлених порушень.

Таких документів сторонами суду надано не було, у зв`язку із чим надані відповідачем письмові пояснення не можуть бути визнані такими, що підтверджують факт відсутності порушень в його діяльності.

На переконання суду, перелік не усунутих порушень відповідачем є достатньою підставою для твердження про існування загрози життю та здоров`ю людей.

При цьому, вказані порушенні були встановлені ще у червні 2019 року в приписі та досі не усунуті та не оскаржені відповідачем.

Враховуючи вищезазначене, суд приходить до висновку, що застосування заходів реагування у вигляді зупинки робіт, а саме зупинити експлуатацію ТП№ 171 шляхом відключення від електромереж електропостачальної організації на межі балансової належності.

За таких обставин, з урахування вищезазначеного у сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

За приписами ч. 2 ст. 6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Відповідно до п. 30 Рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Hirvisaari v. Finland" від 27.09.2001, рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані. Згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Частиною 2 ст. 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно до ч. 1 ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ч.ч. 1, 4 ст. 73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Згідно ст. 76 КАС України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

З огляду на зазначене та беручи до уваги докази, які наявні в матеріалах справи у їх сукупності, суд дійшов висновку, що вимоги позивача підлягають задоволенню.

Відповідно до положень ст. 139 КАС України, відшкодування судових витрат на користь позивача не здійснюється.

Керуючись ст.ст. 9, 14, 72-77, 90, 143, 194, 242-246, 250, 255 КАС України, суд

в и р і ш и в:

Адміністративний позов задовольнити.

Застосувати до Таращанського районного споживчого товариства (код ЄДРПОУ 30117324) заходи реагування у сфері державного нагляду у вигляді зупинки робіт, а саме зупинити експлуатацію ТП № 171 шляхом відключення від електромереж електропостачальної організації на межі балансової належності.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Головенко О.Д.