Рішення

від 08.08.2022 по справі 560/6672/22

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 560/6672/22

РІШЕННЯ

іменем України

09 серпня 2022 рокум. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Михайлова О.О. розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулась в Хмельницький окружний адміністративний суд з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, в якій просить суд:

- Визнати бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області щодо не зарахування періодів роботи ОСОБА_1 з 01.09.2012 по 30.11.2013 на посаді вихователя продовженого дня Гальчинецької ЗОШ І-ІІІ ступенів до страхового стажу - протиправною.

- Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 періоди роботи на посаді вихователя групи продовженого дня Гальчинецької ЗОШ І-ІІІ ступенів з 01.09.2012 по 30.11.2013.

В обґрунтування позовних вимог позивачка зазначає, що зверталась до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області з заявою про зарахування до її страхового стажу періодів роботи на посаді вихователя групи продовженого дня Гальчинецької ЗОШ І-ІІІ ступенів з 01.09.2012 по 30.11.2013. Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області відмовило у зарахуванні, а іншого порядку для захисту її права на пенсію, крім судового, не існує.

Ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду від 29.06.2022 відкрито провадження в адміністративній справі.

Головним управлінням Пенсійного фонду України в Хмельницькій області подано відзив на позовну заяву, згідно з яким у діях відповідача відсутні порушення вимог чинного законодавства в частині невнесення відомостей щодо позивача, оскільки пенсійний орган самостійно такими повноваженнями не наділений. Відповідач просив у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

У відзиві також заявлено клопотання про розгляд справи в судовому засіданні з викликом (повідомленням) сторін.

Враховуючи те, що дана справа є незначної складності, характер спірних правовідносин та предмет доказування не вимагають проведення судового засідання, в задоволенні клопотання необхідно відмовити.

Відповідачем 19.07.2022 подано клопотання про залучення в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача відділ освіти Теофіпольської районної державної адміністрації, Управління праці та соціального захисту населення Теофіпольської районної державної адміністрації, Теофіпольську районну державну адміністрацію.

Відповідно до ч. 2 ст. 49 Кодексу адміністративного судочинства України треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, у разі коли рішення у справі може вплинути на їхні права, свободи, інтереси або обов`язки. Вони можуть бути залучені до участі у справі також за клопотанням учасників справи. Якщо адміністративний суд при вирішенні питання про відкриття провадження у справі або при підготовці справи до судового розгляду встановить, що судове рішення може вплинути на права та обов`язки осіб, які не є стороною у справі, суд залучає таких осіб до участі в справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору. Вступ третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, не має наслідком розгляд адміністративної справи спочатку.

Рішення у справі жодним чином не вплине на права та обов`язки відділу освіти Теофіпольської районної державної адміністрації, Управління праці та соціального захисту населення Теофіпольської районної державної адміністрації, Теофіпольської районної державної адміністрації, отже клопотання представника відповідача про залучення в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача є необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню.

Розглянувши позовну заяву та відзив, дослідивши письмові докази, суд встановив такі фактичні обставини справи та відповідні їм правовідносини.

Позивач звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області із заявою, на яку листом від 16.05.2022 №3910-3774/Ш-07/8-2200/22 відповідач надав відповідь, що станом на 16.05.2022 до Реєстру не надходила інформація за вказаний у зверненні період щодо позивача. Виправлення помилок, допущених у звітності за період з 01.01.2011 проводиться відповідно до п.10 розділу V Наказу Міністерства фінансів України від 15.12.2020 №773.

Вважаючи відмову відповідача протиправною, позивач звернулася до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Відповідно до ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцію та законами України.

Згідно зі ст.46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

За приписами п.6 ч.1 ст.92 Конституції України виключно законами України визначаються основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам регулює Закон України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 №1058-IV (далі Закон №1058-ІV).

Статтею 8 Закону №1058-ІV передбачене право громадян на отримання пенсійних виплат та соціальних послуг, яке, в силу положень ст.2 Закону №1058-ІV гарантується, зокрема, солідарною системою загальнообов`язкового державного пенсійного страхування.

Відповідно до ст.1 Закону №1058-ІV, страхові внески - кошти відрахувань на соціальне страхування, збір на обов`язкове державне пенсійне страхування та страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, сплачені (які підлягають сплаті) згідно із законодавством, що діяло раніше; надходження від сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, що спрямовуються на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування.

Страхувальники - це роботодавці та інші особи, які відповідно до закону сплачують єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та/або є платниками відповідно до цього Закону.

Згідно із ч.1 ст.24 Закону №1058-IV, страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Частиною 2 статті 24 Закону №1058-IV передбачено, що страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.

Згідно з ч.3 ст.24 Закону №1058-IV, страховий стаж обчислюється в місяцях. Неповний місяць роботи, якщо застрахована особа підлягала загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню або брала добровільну участь у системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, зараховується до страхового стажу як повний місяць за умови, що сума сплачених за цей місяць страхових внесків з урахуванням сум страхових внесків, сплачених виходячи з мінімальної заробітної плати, є не меншою, ніж мінімальний страховий внесок.

Якщо сума сплачених за відповідний місяць страхових внесків з урахуванням сум страхових внесків, сплачених виходячи з мінімальної заробітної плати, є меншою, ніж мінімальний страховий внесок, цей період зараховується до страхового стажу як повний місяць за умови здійснення в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду, відповідної доплати до суми страхових внесків з урахуванням сум страхових внесків, сплачених виходячи з мінімальної заробітної плати, таким чином, щоб загальна сума сплачених коштів за відповідний місяць була не меншою, ніж мінімальний страховий внесок.

У силу приписів ч.1 ст.15 Закону №1058-IV, платниками страхових внесків до солідарної системи є, зокрема, страхувальники, зазначені в статті 14 цього Закону.

Відповідно до п.1 ст.14 Закону №1058-IV страхувальниками відповідно до цього Закону є, зокрема, роботодавці.

Згідно із ч.2 ст.20 Закону №1058-IV, обчислення страхових внесків застрахованих осіб, зазначених у пунктах 1, 2, 5 - 7, 9, 10, 12, 15, 17 і 18 статті 11 цього Закону, здійснюється страхувальниками на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) заробітної плати (доходу), грошового забезпечення, на які відповідно до цього Закону нараховуються страхові внески.

За приписами ч.6 ст.20 Закону №1058-IV, страхувальники зобов`язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду.

Страхові внески підлягають сплаті незалежно від фінансового стану платника страхових внесків (ч.12 ст.20 Закону №1058-IV).

Відповідно до положень ст.106 Закону №1058-IV, відповідальність за несплату страхових внесків несе підприємство-страхувальник.

Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку визначені Законом України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" від 08.07.2010 №2464-VI (далі - Закон №2464-VI).

Згідно з п.10 ч.1 ст.1 Закону №2464-VI, страхувальники - роботодавці та інші особи, які відповідно до цього Закону зобов`язані сплачувати єдиний внесок.

Зокрема ч.1 ст.4 Закону №2464-VI встановлено, що платниками єдиного внеску є роботодавці.

Відповідно до п.1 ч.2 ст.6 Закону №2464-VI, платник єдиного внеску зобов`язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.

Отже, обов`язок щодо сплати страхових внесків та відповідальність за несвоєчасну або не в повному обсязі сплату страхових внесків законом покладено на страхувальника - роботодавця, оскільки він здійснює нарахування страхових внесків із заробітної плати застрахованої особи - працівника.

Застрахована особа не повинна відповідати за неналежне виконання підприємством-страхувальником свого обов`язку щодо належної сплати страхових внесків, а отже, наявність заборгованості підприємства за страховими внесками не може бути підставою для незарахування до страхового стажу такої особи періодів її роботи.

Така правова позиція висловлена Верховним Судом у постановах від 27.03.2018 у справі №208/6680/16-а, від 24.05.2018 у справі №490/12392/16-а, від 20.03.2019 у справі №688/947/17, від 30.09.2019 у справі №414/736/17, від 23.07.2019 у справі №617/927/17.

Таким чином, усі місяці роботи, в тому числі, за які підприємство-страхувальник нарахувало застрахованій особі-працівнику заробітну плату та нараховувало відповідні страхові внески з неї, повинні зараховуватися до страхового стажу цієї застрахованої особи-працівника незалежно від того, чи сплатило фактично підприємство-страхувальник ці страхові внески чи ні або незалежно від того, чи обліковуються вказані страхові внески відповідачем у реєстрі застрахованих осіб.

Відповідно до п.1 ст.12-1 Закону №2464-VI, Пенсійний фонд України формує та веде реєстр застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування.

У частині 2 статті 20 Закону №2464-VI зазначено, що персоніфіковані відомості про заробітну плату (дохід, грошове забезпечення, допомогу, компенсацію) застрахованих осіб на яку нараховано і з якої сплачено страхові внески, та інші відомості подаються до Пенсійного фонду роботодавцями, підприємствами, установами, організаціями, військовими частинами та органами, які виплачують грошове забезпечення, допомогу та компенсацію відповідно до законодавства.

Відомості про страховий стаж та заробітну плату (дохід, грошове забезпечення), розмір сплаченого єдиного внеску та інші дані, що містяться в реєстрі застрахованих осіб, використовуються для обчислення та призначення страхових виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням (ч.7 ст.20 Закону №2464-VI).

Згідно з абз.2 ч.3 ст.16 Закону №2464-VI, ведення реєстру застрахованих осіб Державного реєстру здійснюється на підставі положення, що затверджується Пенсійним фондом за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, та фондами загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Постановою Кабінету Міністрів України від 04.06.1998 №994 затверджено Положення про організацію персоніфікованого обліку відомостей у системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування (чинне на момент спірної трудової діяльності позивача) (далі Положення №794).

Згідно з п.10 Положення №794, роботодавці зобов`язані, серед іншого, в установленому порядку подавати уповноваженому органу достовірні відомості про фізичних осіб, які працюють у них.

На кожну фізичну особу відкривається персональна облікова картка, в якій використовується постійний індивідуальний ідентифікаційний номер Державного реєстру фізичних осіб - платників податків та інших обов`язкових платежів (п.16 Положення №794).

Ці норми узгоджуються з нормами Положення про реєстр застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 18.06.2014 №10-1, зареєстровано в міністерстві юстиції України 08.07.2014 за №785/25562 (далі - Положення №10-1).

Таким чином, наявність у системі персоніфікованого обліку (Реєстрі застрахованих осіб) відомостей про періоди трудової діяльності застрахованих осіб надалі є підставою для призначення та здійснення таким особам пенсійних виплат. У свою чергу, відсутність у реєстрі відповідної інформації призведе до порушення права застрахованої особи на одержання виплат за загальнообов`язковим державним пенсійним страхуванням.

Згідно з п.3 розд.ІV Положення №10-1, відомості до Реєстру застрахованих осіб, зміни, уточнення до них вносяться в електронній формі в автоматичному режимі на підставі: звітності, що подається страхувальниками до Пенсійного фонду України, відомостей центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державної реєстрації актів цивільного стану, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування.

У разі припинення страхувальника зміни та уточнення до відомостей Реєстру застрахованих осіб вносяться на підставі відомостей, поданих правонаступником. У разі припинення або зняття з обліку у фіскальних органах страхувальника без визначення правонаступника зміни та уточнення до відомостей Реєстру застрахованих осіб вносяться відповідно до рішення суду, що набрало законної сили (п.4 розд.ІV Положення №10-1).

Відповідно до ч.1 ст.24 Закону №1058-IV, страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом, а також даних, включених на підставі цих документів до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування (ч.2 ст.24 Закону №1058-IV).

Статтею 62 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 05.11.1991 №1788-ХІІ (далі - Закон №1788-ХІІ) передбачено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Згідно з п.1.1. Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої затвердженої наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29.07.1993 №58, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 17.08.1993 за №110 (далі Інструкція №58), трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника.

Відповідно до пункту 2.2 Інструкції №58, до трудової книжки вносяться: відомості про працівника: прізвище, ім`я та по батькові, дата народження; відомості про роботу, переведення на іншу постійну роботу, звільнення; відомості про нагородження і заохочення: про нагородження державними нагородами України та відзнаками України, заохочення за успіх у роботі та інші заохочення відповідно до чинного законодавства України; відомості про відкриття, на які видані дипломи, про використані винаходи і раціоналізаторські пропозиції та про виплачені у зв`язку з цим винагороди.

Записи в трудовій книжці при звільненні або переведенні на іншу роботу повинні провадитись у точній відповідності з формулюванням чинного законодавства і з посиланням на відповідну статтю, пункт закону (п.2.3 Інструкції №58).

За приписами п.2.4 Інструкції №58, усі записи в трудовій книжці про прийняття на роботу, переведення на іншу постійну роботу або звільнення, а також про нагороди та заохочення вносяться власником або уповноваженим ним органом після видання наказу (розпорядження), але не пізніше тижневого строку, а в разі звільнення - у день звільнення і повинні точно відповідати тексту наказу (розпорядження).

Записи виконуються акуратно, ручкою кульковою або з пером, чорнилом чорного, синього або фіолетового кольорів, і завіряються печаткою запис про звільнення, а також відомості про нагородження та заохочення.

Як встановлено судом, трудова книжка ОСОБА_1 містить записи про спірні періоди роботи позивача, а саме:

- запис №6 - 03.09.2012 призначена на посаду вихователя групи продовженого дня Гальчинецької ЗОШ І-ІІІ ступенів (наказ №91-к);

-запис №7 - 03.12.2020 Гальчинецьку ЗОШ І-ІІІ ступенів Теофіпольської районної ради Хмельницької області прийнято зі спільної власності територіальних громад сіл, селищ Теофіпольського району у комунальну власність Теофіпольської селищної ради (рішення №12-1/20 від 3.12.2020);

-запис №8 12.02.2021 Гальчинецьку ЗОШ І-ІІІ ступенів з 12.02.2021 перейменовано у Гальчинецьку школу І-ІІІ ступенів (наказ №87 від 12.02.2021).

Поряд з цим, індивідуальні відомості про застраховану особу Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування (форма ОК-5) містять інформацію про трудовий стаж ОСОБА_1 та сплату внесків за неї відділом освіти, молоді та спорту Теофіпольської районної адміністрації (код 38237313) тільки за листопад 2013 року, крім того у розділі відомостей по спеціальному стажу зазначено наказ №91 від 03.09.2012.

Згідно з архівною довідкою Теофіпольського трудового архіву від 03.03.2022 №180/03, ОСОБА_2 отримувала заробітну плату у період з вересня 2012 по листопад 2013, з усіх виплат утримано страхові внески.

Довідка видана на підставі розрахунково-платіжних відомостей за 2012-2013 роки.

При цьому сума заробітної плати за листопад 2013 у архівній довідці не відповідає даним у Реєстрі.

Враховуючи наведені норми та встановлені обставини, суд дійшов висновку, що відсутність та спотворення у системі персоніфікованого обліку (Реєстрі застрахованих осіб) відомостей про обумовлені періоди трудової діяльності ОСОБА_1 порушує її право як застрахованої особи на відображення у зазначеному Реєстрі достовірних даних про страховий стаж та унеможливлює одержання у майбутньому виплат за загальнообов`язковим державним пенсійним страхуванням у належному розмірі.

Відділ освіти, молоді та спорту Теофіпольської районної адміністрації (код 38237313) припинено з 27.07.2016.

Суд погоджується з твердженнями відповідача про відсутність у його діях порушення вимог чинного законодавства в частині невнесення відомостей щодо позивача, проте зазначає, що в силу вимог ст.16 Закону №2464-VI та п.п.4, 5 розд.І Положення №10-1 саме Пенсійний фонд України формує та веде Реєстр застрахованих осіб, забезпечує, зокрема, зберігання та автоматизовану обробку інформації про страховий стаж та заробітну плату (дохід, грошове забезпечення, допомогу, компенсацію), про набуття застрахованими особами права на отримання страхових виплат за окремими видами загальнообов`язкового державного соціального страхування, а тому з метою захисту прав позивача саме на відповідача слід покласти зобов`язання внести зміни до відомостей зазначеного Реєстру.

З метою повного захисту та відновлення порушеного права позивача, суд дійшов висновку про необхідність зобов`язання відповідача внести зміни до Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування шляхом внесення індивідуальних відомостей до облікової картки застрахованої особи позивача про періоди роботи на посаді вихователя групи продовженого дня Гальчинецької ЗОШ І-ІІІ ступенів (ідентифікаційний номер юридичної особи - 38237913) з 03.09.2012 по 30.11.2013.

Разом з тим, позивні вимоги щодо 1-2.09.2012 задоволенню не підлягають, оскільки позивача прийнято на роботу з 03.09.2012.

Відповідно до ч.1 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

У сукупності викладеного, суд дійшов висновку, що позивач частково довела ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги, а тому позов підлягає до часткового задоволення.

Згідно із ч.1 ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

З огляду на викладене, суд стягує на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судові витрати зі сплати судового збору в сумі 992,40грн.

Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про зобов`язання вчинення певних дій задовольнити частково.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області внести зміни до Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування шляхом внесення індивідуальних відомостей до облікової картки застрахованої особи ОСОБА_1 про періоди роботи на посаді вихователя групи продовженого дня Гальчинецької ЗОШ І-ІІІ ступенів (ідентифікаційний номер юридичної особи - 38237913) з 03.09.2012 по 30.11.2013.

У задоволенні інших позовних вимог - відмовити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 судові витрати в розмірі 992 (дев`ятсот дев`яносто дві) гривні 40 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач:ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_1 ) Відповідач:Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області (вул. Герцена, 10, м. Хмельницький, Хмельницька область, 29013 , код ЄДРПОУ - 21318350)

Головуючий суддя О.О. Михайлов