Постанова

від 03.08.2022 по справі 340/5594/21

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

04 серпня 2022 року м.Дніпросправа № 340/5594/21

Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді Баранник Н.П.,

суддів: Малиш Н.І., Щербака А.А.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Приватного підприємства «Світоч» на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 13 грудня 2021 року у справі № 340/5594/21 (суддя Сагун А.В., справа розглянута за правилами спрощеного позовного провадження, в порядку письмового провадження) за адміністративним позовом Приватного підприємства «Світоч» до Головного управління ДПС у Кіровоградській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство «Світоч» (далі - позивач) звернулося до суду з позовом про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень Головного управління ДПС у Кіровоградській області (далі - відповідач): №0001501204 від 22 серпня 2017 року, № 0000355105 від 13 листопада 2017 року, № 0000595105 від 27 лютого 2018 року, № 0028995101 від 18 липня 2018 року, № 0069595105 від 04 грудня 2018 року, № 0027455105 від 02 травня 2019 року, № 0110645103 від 09 грудня 2019 року.

Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 13 грудня 2021 року адміністративний позов було задоволено частково. Так, суд визнав протиправними та скасував податкове повідомлення-рішення форми Ш № 0001501204 від 23.08.2017 та податкове повідомлення-рішення форми Ш № 0028995101 від 18.07.2018. В задоволенні решти позовних вимог суд відмовив.

З рішенням суду в частині відмови у задоволенні позовних вимог не погодився позивач та подав апеляційну скаргу. В скарзі, посилаючись на порушення судом норм процесуального та матеріального права, неповне з`ясування обставин справи, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове про задоволення позовних вимог у повному обсязі, скасуванні всіх оскаржених рішень відповідача.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що при встановленні порушення процедури проведення перевірки, наслідком якого є визнання протиправним її результатів, суд не може переходити до аналізу інших обставин, що слугували підставою для ухвалення суб`єктом індивідуальних актів. Наполягає, що при проведенні камеральних перевірок контролюючим органом було порушено норми ПК України в частині строків проведення такої перевірки. Крім того, позивач стверджує, що норма ст. 122 ПК України не може застосовуватись до позивача, оскільки він не є фізичною особою платником єдиного податку та не має обов`язку сплати авансових внесків з єдиного податку. У позивача відсутні узгоджені суми грошового зобов`язання з ПДВ та відповідна заборгованість, яка може бути підставою для нарахування штрафів за оскарженими податковими повідомленнями-рішеннями.

Відповідач своїм правом подати письмовий відзив на апеляційну скаргу позивача не скористався.

Розгляд справи здійснено в порядку письмового провадження у відповідності до приписів ст.311 КАС України.

Колегія суддів, перевіривши доводи апеляційної скарги, матеріали справи, приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

З матеріалів справи встановлено, що Приватне підприємство Світоч з 26.02.2002 зареєстроване як юридична особа, перебувало на податковому обліку у Кропивницькій ОДПІ ГУ ДФС у Кіровоградській області, є платником податку на додану вартість та подавало відповідні декларації з ПДВ ( т.1 а.с.12-22, 50-215,т. 2 а.с.149-159).

Згідно інформаційних баз даних контролюючого органу, податковою адресою позивача є - вул. Устинівська, 2, м. Бобринець, Кіровоградська область, 27200 ( т.2 а.с.97-98).

Відповідно до відомостей, що містяться у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, юридичною адресою позивача є вул. Устинівське шосе, 2, м. Бобринець, Кіровоградська область, 27200 ( т.1 а.с.12).

Контролюючим органом прийнято податкові повідомлення-рішення: № 0001501204 від 23 серпня 2017 року, № 0000355101 від 13 листопада 2017 року, № 0000595105 від 27 лютого 2018 року, № 0028995101 від 18 липня 2018 року, № 0069595105 від 04 грудня 2018 року, №0027455105 від 02 травня 2019 року, № 0110645103 від 09 грудня 2019 року, якими до позивача застосовано штрафи на підставі п.126.1 ст.126 ПК України ( т.1 а.с 28, 31, 34, 36, 38, 40, 43).

Податкові повідомлення-рішення № 0001501204 від 23 серпня 2017 року, № 0000355101 від 13 листопада 2017 року, №0000595105 від 27 лютого 2018 року, № 0028995101 від 18 липня 2018 року, № 0027455105 від 02 травня 2019 року, № 0110645103 від 09 грудня 2019 року направлено засобами поштового зв`язку за адресою вул. Устинівська, 2, м. Бобринець, Кіровоградська область, 27200 та повернуто без вручення за закінченням терміну зберігання (т.2 а. с.57, 60-63, 69-70, 80, 95-96).

Податкове повідомлення-рішення форми Ш №0069595105 від 04.12.2018, направлено засобами поштового зв`язку за адресою вул. Устинівська, 2, м. Бобринець, Кіровоградська область, та отримано посадовими особами 06.12.2018 (т.2 а. с.17,80).

Вважаючи податкові повідомлення-рішення протиправними, позивач звернувся до суду з позовом про їх скасування.

Вирішуючи спір між сторонами та відмовляючи в частині позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що при прийнятті оскаржених податкових повідомлень-рішень: №0000355101 від 13 листопада 2017 року, №0000595105 від 27 лютого 2018 року, №0069595105 від 04.12.2018, № 0027455105 від 02 травня 2019 року та № 0110645103 від 09 грудня 2019 року відповідач діяв правомірно, з урахування всіх обставин, що мають значення для проведення правильного розрахунку санкцій, у відповідності до норм Податкового кодексу України, тому підстави для скасування зазначених рішень відсутні.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, враховуючи наступне.

Відповідно до п.п.14.1.39, п.п.14.1.156 п.14.1 ст.14 ПК України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) грошове зобов`язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов`язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв`язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності; податкове зобов`язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).

Відповідно до п.п.16.1.4 п.16.1 ст.16 Податкового кодексу України, платник податків зобов`язаний сплачувати податки і збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Згідно з п. 31.1 ст. 31 ПК України, строком сплати податку та збору визнається період, що розпочинається з моменту виникнення податкового обов`язку платника податку із сплати конкретного виду податку і завершується останнім днем строку, протягом якого такий податок чи збір повинен бути сплачений у порядку, визначеному податковим законодавством. Податок чи збір, що не був сплачений у визначений строк, вважається не сплаченим своєчасно.

Згідно п.36.1 ст.36 ПК України податковим обов`язком визнається обов`язок платника податків обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи. Крім того, п. 36.5. ст. 36 ПК України встановлено, що відповідальність за невиконання або неналежне виконання податкового обов`язку несе платник податків, крім випадків, визначених цим Кодексом або законами з питань митної справи.

Пунктом 38.1 статті 38 ПК України визначено, що виконанням податкового обов`язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов`язань у встановлений податковим законодавством строк.

Відповідно до п. 54.1 ст. 54 ПК України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов`язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов`язання та/або пені вважається узгодженою.

За приписами п.57.1 ст.57 та п.203.2. ст. 203 ПК України платник податків зобов`язаний самостійно сплатити суму податкового зобов`язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до п. 57.3 ст. 57 ПК України, у разі визначення грошового зобов`язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов`язаний сплатити нараховану суму грошового зобов`язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов`язання платник податків зобов`язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.

При цьому, відповідно до п. 56.18 ст. 56 ПК України, при зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання протиправним та/або скасування рішення контролюючого органу грошове зобов`язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.

Згідно з пп. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 ПК України, податковий борг - це сума узгодженого грошового зобов`язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов`язання.

Відповідно до п.87.9. ст.87 ПК України, у разі наявності у платника податків податкового боргу контролюючі органи зобов`язані зарахувати кошти, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків.

У такому ж порядку відбувається зарахування коштів, що надійдуть у рахунок погашення податкового боргу платника податків відповідно до статті 95цього Кодексу або за рішенням суду у випадках, передбачених законом.

Спрямування коштів платником податків на погашення грошового зобов`язання перед погашенням податкового боргу забороняється, крім випадків спрямування цих коштів на виплату заробітної плати та єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування.

Відповідно до п. 131.2. ст. 131 ПК України, при погашенні суми податкового боргу (його частини) кошти, що сплачує такий платник податків, у першу чергу зараховуються в рахунок податкового зобов`язання. У разі повного погашення суми податкового боргу кошти, що сплачує такий платник податків, в наступну чергу зараховуються у рахунок погашення штрафів, в останню чергу зараховуються в рахунок пені.

Якщо платник податків не виконує встановленої цим пунктом черговості платежів або не визначає її у платіжному документі (чи визначає з порушенням зазначеного порядку), контролюючий орган самостійно здійснює такий розподіл такої суми у порядку, визначеному цим пунктом.

Відповідно до п. 126.1 ст. 126 ПК України, у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов`язання (крім випадків, передбачених пунктом 126.2 цієї статті) протягом строків, визначених Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у розмірах: при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці більше 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Наказом Міністерства фінансів України від 07.04.2016 року №422, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 20.05.2016 року за №751/28881, затверджено Порядок ведення органами Державної фіскальної служби України оперативного обліку податків і зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (надалі - Порядок №422, в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин).

За визначенням, наведеним у пункті 2 розділу І Порядку №422, інтегрована картка платника (далі - ІКП) - форма оперативного обліку податків, зборів, митних платежів до бюджетів та єдиного внеску, що ведеться за кожним видом платежу та включає перелік показників підсистем інформаційної системи органів ДФС, які характеризують стан розрахунків платника з бюджетами та цільовими фондами.

Розділ VI Порядку №422 регламентує відображення в ІКП сум погашення податкового боргу та заборгованості зі сплати єдиного внеску, розстрочення (відстрочення) зобов`язань (боргів), а також списання податкового боргу та заборгованості зі сплати єдиного внеску.

Згідно з пунктом 2 глави 1 цього розділу у разі наявності у платника податкового боргу (заборгованості зі сплати єдиного внеску) кошти, що надходять від такого платника або в результаті здійснених щодо стягнення податкового боргу, простроченої заборгованості органами ДФС (Державної виконавчої служби України, органами Казначейства) заходів, зараховуються в рахунок погашення податкового боргу (заборгованості зі сплати єдиного внеску) згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником: у першу чергу кошти зараховуються в рахунок погашення основної суми боргу, далі - в рахунок погашення штрафних (фінансових) санкцій, нарахованих на такий борг, в останню чергу - в рахунок погашення пені, нарахованої на такий борг.

Що стосується вимог позивача відносно податкового повідомлення-рішення форми Ш №0000355101 від 13.11.2017 (т.2 а. с.94).

Суд встановив, що позивачем визначено податкове зобов`язання з ПДВ згідно з податковими деклараціями з податку на додану вартість за березень, квітень, липень 2017 року та несвоєчасно проведена сплата узгодженого податкового зобов`язання за вказані звітні податкові періоди, кількість днів затримки склала 155,132,125,40 дні відповідно ( т.2 а.с. 90-93).

За даними інтегрованої картки платника з податку на додану вартість, відкритої щодо позивача, останнім порушено строк сплати суми грошового зобов`язання з ПДВ за звітний податковий період березень, квітень, липень 2017 року на 155,132,125,40 календарних дні сплати грошового зобов`язання в сумі 69 355,25 грн. (т.2 а.с.163-164).

Штрафна санкція відповідно до ст. 126 ПК України визначена у розмірі 20 % від суми недоїмки.

Отже, у зв`язку з несплатою в строк, встановлений Податковим кодексом України, самостійно визначеного позивачем податкового зобов`язання, таке зобов`язання є податковим боргом згідно з пп. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 ПК України, і відповідачем правомірно застосовано штрафні санкції відповідно до ст. 126 ПК України.

Підстави для скасування податкового повідомлення-рішення форми Ш №0000355101 від 13.11.2017, на чому наполягає позивач, відсутні.

Щодо позовних вимог про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення форми Ш №0000595101 від 27.02.2018 (т.2 а. с. 12,44).

Позивачем визначено податкове зобов`язання з ПДВ згідно з податковими деклараціями з податку на додану вартість за вересень, жовтень, листопад 2017 року та несвоєчасно проведена сплата узгодженого податкового зобов`язання за вказані звітні податкові періоди, кількість днів затримки склала 26,25,6 дні ( т.2 а.с. 34-36,38).

Згідно даних інтегрованої картки платника податку на додану вартість, позивачем не дотримано строки сплати грошового зобов`язання з ПДВ за звітний податковий період вересень, жовтень, листопад 2017 року на 26, 25, 6 календарних днів відповідно, в сумі 55 301,16 грн. (т.2 а.с.165-166).

Штрафна санкція згідно положень ст. 126 ПК України визначена у розмірі 10 % від суми недоїмки.

У зв`язку з несплатою в строки, визначені Податковим кодексом України, самостійно визначеного позивачем податкового зобов`язання, відповідачем правомірно застосовано штрафні санкції відповідно до ст. 126 ПК України.

Підстави для скасування податкового повідомлення-рішення форми Ш №0000595101 від 27.02.2018 відсутні.

Щодо позовних вимог про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення форми Ш №0069595105 від 04.12.2018 (т.2 а. с.16, 75-79).

Позивачем визначено податкове зобов`язання з ПДВ згідно з податковими деклараціями з податку на додану вартість за листопад, грудень 2017 року та несвоєчасно проведена сплата узгодженого податкового зобов`язання за вказані звітні податкові періоди. Кількість днів затримки виплат склала 323, 293 дні відповідно (т.2 а.с. 87-88).

За даними інтегрованої картки платника податку на додану вартість, позивачем порушено строки сплати суми грошового зобов`язання з ПДВ за звітний податковий період листопад, грудень 2017 року. (т.2 а.с.168-169).

Штрафна санкція відповідно до ст. 126 ПК України визначена у розмірі 20 % від суми недоїмки.

У зв`язку з несплатою в строки, встановлені Податковим кодексом України, самостійно визначеного платником податків податкового зобов`язання, відповідачем правомірно застосовано штрафні санкції відповідно до ст. 126 ПК України.

Підстави для скасування податкового повідомлення-рішення форми Ш №0069595105 від 04.12.2018 відсутні.

Щодо позовних вимог про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення форми Ш № 0027455105 від 02.05.2019 (т.2 а. с. 18, 67-68).

Позивачем визначено податкове зобов`язання з ПДВ згідно з податковими деклараціями з податку на додану вартість за листопад 2017 року, січень, березень, вересень, грудень 2018 року. Ним несвоєчасно проведена сплата узгодженого податкового зобов`язання за вказані звітні податкові періоди, кількість днів затримки склала 411, 394, 394, 394, 394, 337, 337, 337, 337, 337, 337, 337, 337, 337, 337, 164, 59, 59 дні ( т.2 а.с.146-147,68).

За даними інтегрованої картки платника податку на додану вартість, позивачем порушено строки сплати суми грошового зобов`язання з ПДВ за звітний податковий період ( т.2 а.с.170-172).

Штрафна санкція відповідно до ст. 126 ПК України визначена контролюючим органом у розмірі 20 % від суми недоїмки.

У зв`язку з несплатою в строк, встановлений Податковим кодексом України, самостійно визначеного позивачем податкового зобов`язання, відповідачем правомірно застосовано штрафні санкції відповідно до ст. 126 ПК України, а тому податкове повідомлення-рішення форми Ш №0027455105 від 02.05.2019 є правомірним.

Щодо позовних вимог про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення форми Ш 0110645103 від 09.12.2019 (т.2 а.с.21, 85).

Позивачем визначено податкове зобов`язання з ПДВ згідно з податковими деклараціями з податку на додану вартість за 4 квартал 2018 року та несвоєчасно проведена сплата узгодженого податкового зобов`язання за вказаний звітний податковий період, кількість днів затримки склала 247 дні (т.2 а.с. 81-84).

Згідно інтегрованої картки платника податку на додану вартість, позивачем порушено строки сплати суми грошового зобов`язання з ПДВ за звітний податковий період 4 квартал 2018 року на 247 календарних дні, сума - 50 051,35 грн. (т.2 а.с.176).

Штрафна санкція відповідно до ст. 126 ПК України визначена контролюючим органом у розмірі 20 % від суми недоїмки.

Через несплату в строки, встановлені Податковим кодексом України, самостійно визначеного позивачем податкового зобов`язання, відповідачем правомірно застосовано штрафні санкції відповідно до ст. 126 ПК України, а тому податкове повідомлення-рішення форми Ш №0110645103 від 09.12.2019 є обґрунтованим та не підлягає скасуванню.

Суд обгрунтовано відхилив доводи позивача про відсутність узгоджених зобов`язань, оскільки такі твердження спростовуються копіями податкової звітності (т.1 а.с.50-215, т.2 а.с.149-159) та даними інтегрованої картки платника податку на додану вартість (т.2 а.с.160-181).

Законодавством України не передбачено підстав для звільнення платника податків юридичної особи від відповідальності у вигляді штрафу за несплату узгодженої суми грошових зобов`язань протягом строків, визначених податковим законодавством. Передбачена пунктом 126.1 ст. 126 ПК України відповідальність у вигляді штрафу застосовується в силу самого факту погашення податкового боргу з простроченням, і розмір такої відповідальності залежить виключно від терміну прострочення та суми погашеного боргу, а не від виду платника податків фізичної чи юридичної особи.

Також є незмістовними доводи позивача про те, що відповідачем в податкових повідомленнях-рішеннях форми Ш №0027455105 від 02.05.2019 та Ш №0000595101 від 27.02.2018 зазначено вид санкцій: за несплату (неперерахування) фізичною особою грошового зобов`язання, авансових внесків єдиного податку, і це, на думку останнього є підставою для скасування таких рішень.

Податкові повідомлення-рішення відповідають формі рішення, встановленої Додатком 4 до Порядку надіслання контролюючими органами податкових повідомлень-рішень платникам податків, затвердженого наказом Міністерства фінансів України №1204 від 28.12.2015.

Крім того, позивач не надав доказів на спростування висновків актів камеральних перевірок стосовно виявлених порушень, за які контролюючим органом застосовано санкції.

Щодо доводів скаржника, що акти камеральних перевірок, які слугували підставами для винесення оскаржених податкових повідомлень-рішень, не є належними доказами, оскільки при проведенні камеральних перевірок контролюючим органом було порушено норми ПК України в частині строків проведення таких перевірок.

Позивач, з посиланням на п. 76.3 ст. 76 ПК України стверджує, що камеральна перевірка податкової декларації може бути проведена лише протягом 30 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку їх подання.

Колегія суддів звертає увагу, що контролюючим органом в спірному випадку було проведено камеральні перевірки даних щодо порушення граничних термінів сплати узгоджених податкових зобов`язань.

Відповідно до п.76.3 ст. 76 ПК України, камеральна перевірка податкової декларації або уточнюючого розрахунку може бути проведена лише протягом 30 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку їх подання, а якщо такі документи були надані пізніше, - за днем їх фактичного подання.

Камеральна перевірка з інших питань проводиться з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу.

В даному випадку контролюючим органом дотримано строки проведення камеральних перевірок позивача зі спірних питань та прийнято оскаржені податкові повідомлення-рішення в строки, визначені ПК України.

Встановлені у цій справі обставини свідчать про те, що приймаючи оскаржені рішення відповідач діяв у спосіб, передбачений законодавством України, а отже відсутні підстави для скасування оскаржених рішень відповідача.

З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що суд першої інстанції ухвалив законне та обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального та процесуального права. Доводи апеляційної скарги позивача висновків суду в оскарженій частині не спростовують, тому рішення суду першої інстанції у цій справі необхідно залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Керуючись ст.311, п.1 ч.1 ст.315, ч.1 ст.316, ст.ст.322, 325, 329 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Приватного підприємства «Світоч» - залишити без задоволення.

Рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 13 грудня 2021 року у справі № 340/5594/21 - залишити без змін.

Постанова Третього апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з дати її прийняття, може бути оскаржена до Верховного Суду у випадках та в строки, визначені статтями 328,329 КАС України.

Головуючий - суддяН.П. Баранник

суддяН.І. Малиш

суддяА.А. Щербак