Постанова

від 25.07.2022 по справі 580/4183/21

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 580/4183/21 Суддя (судді) першої інстанції: Анжеліка БАБИЧ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 липня 2022 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Федотова І.В.,

суддів: Єгорової Н.М. та Сорочка Є.О.,

за участю секретаря Бринюк Г.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу громадської організації "ОРГАНІЗАЦІЯ ІНВАЛІДІВ ЧОРНОБИЛЬЦІВ ТА УЧАСНИКІВ БОЙОВИХ ДІЙ УМАНЩИНИ" на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 26 жовтня 2021 року у справі за адміністративним позовом громадської організації "ОРГАНІЗАЦІЯ ІНВАЛІДІВ ЧОРНОБИЛЬЦІВ ТА УЧАСНИКІВ БОЙОВИХ ДІЙ УМАНЩИНИ" до Головного управління ДПС у Черкаській області про визнання протиправними та скасування рішень,

ВСТАНОВИВ:

22.06.2021 ГРОМАДСЬКА ОРГАНІЗАЦІЯ "ОРГАНІЗАЦІЯ ІНВАЛІДІВ, ЧОРНОБИЛЬЦІВ ТА УЧАСНИКІВ БОЙОВИХ ДІЙ УМАНЩИНИ" (20300, Черкаська обл., місто Умань, вулиця Михайлівська, будинок 79; код ЄДРПОУ 42858801) (далі позивач) подало у Черкаський окружний адміністративний суд позов до Головного управління ДПС у Черкаській області (18002, м.Черкаси, вул.Хрещатик, буд.235; код ЄДРПОУ 43142920) (далі відповідач) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень (далі ППР) від 25.05.2021 про застосування до позивача штрафних санкцій:

№4308/23000901 у сумі 1020 грн;

№4309/23000901 у сумі 1020 грн;

№4310/23000901 у сумі 1000000 грн;

№4311/23000901 у сумі 1000000грн;

№4312/23000901 у сумі 500000 грн;

№4313/23000901 у сумі 500000 грн

Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 26 жовтня 2021 року у задоволенні позову було відмовлено.

Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням, позивачем подано апеляційну скаргу, в якій, вказуючи на порушення норм матеріального та процесуального права, просить його скасувати та прийняти нову постанову про задоволення позову.

Доводи апелянта ґрунтуються на тому, що з наданого відповідачем відеозапису неможливо встановити місце здійснення відеозйомки, особу, яка її здійснювала та осіб, які на ньому зображені, в межах яких заходів проводився такий відеозапис тощо.

Апелянт стверджує про те, що вказаний відеозапис був створений невстановленими особами у невстановленому місці та за невстановлених обставин більш ніж за три тижні до винесення наказу від 14.04.2021 №660-п про проведення фактичної перевірки позивача, що беззаперечно підтверджує відсутність будь-якого взаємозв`язку між вказаним відеозаписом та проведенням фактичної перевірки позивача, в тому числі і контрольної розрахункової операції.

Крім того, звертає увагу на те, що в матеріалах справи відсутні будь які інші докази, які хоча б опосередковано підтверджували як сам факт реалізації позивачем паливно-мастильних матеріалів, так і факт проведення контрольної розрахункової операції, що однозначно свідчить про безпідставність доводів відповідача та незаконність оскаржуваного рішення суду.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення сторін, які з`явились в судове засідання, дослідивши доводи апеляційної скарги та перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Відповідно до ст. 308 КАС України справа переглядається колегією суддів в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Як встановлено судом першої інстанції та свідчать матеріали справи Нафтогазова Асоціація України звернулася листом від 28.12.2020 вих.№103 до Президента України В.О.Зеленського, в якому звернула увагу на критичну ситуацію на нафтогазовому ринку, що пов`язана з тіньовим виробництвом пального та торгівлі пальним з грубим порушенням законодавства. Серед іншого звернено увагу на продажу пального без реєстрації РРО або з видачею фальсифікованих чеків. До листа додала перелік координат місць торгівлі пальним, у т.ч. дизельним у м.Умань, на яких, на її думку, відбуваються порушення вимог закону щодо торгівлі пальним без дозвільних документів.

Зазначений лист направлено 18.02.2021 серед інших до ГУНП в Черкаській області, Черкаської обласної прокуратури та Уманської місцевої прокуратури. Тому остання направила лист до т.в.о. начальника Уманського РУП ГУНП в Черкаській області Матвійчука В.В. з проханням перевірити викладені факти та вжити заходи реагування. Провести перевірку за вказаними координатами GPS також зобов`язало ГУНП в Черкаській області (лист від 04.03.2021 №2147/24/21/05-2021).

За результатом наради, проведеної під головуванням Прем`єр-міністра України 10.03.2021 щодо цінової ситуації на ринку пального та боротьби із нелегальним обігом пального видані доручення щодо вжиття відповідних заходів профільним органам державної влади. На підставі вказаного ДПС України направило доручення листом від 18.03.2021 вих.№6725/7/99-00-09-02-01-07 до Головних управлінь ДПС у областях та м.Києві, яким зобов`язало здійснити аналіз поданої вказаною вище Асоціацією інформації та фактичні перевірки вказаних у додатках 1-3 суб`єктів господарювання щодо дотримання вимог законодавства у сфері обігу пального із залученням до спільної праці представників ДФС, а за наслідками прозвітувати. У вказаних додатках наявна інформація про торгівлю пальним позивача за двома адресами згідно зі вказаними просторовими координатами.

В Уманському РУП ГУНП в Черкаській області матеріали перевірки зареєстровані в журналі єдиного обліку за №2651 від 05.03.2021, №3011 від 13.03.2021 та №2175 від 15.03.2021. Згідно з його листом від 22.03.2021 перевіркою встановлено, що згідно з додатком №2 до листа вказаної Асоціації за зазначеними координатами здійснюється діяльність двох АЗС, що реалізують пальне без дозвільних документів.

10.03.2021 оперуповноважений СРЗПО ВКП Уманського РУП ГУНП в Черкаській області І.Степаненко направив на ім`я т.в.о. начальника Уманського РУП ГУНП в Черкаській області Матвійчука В.В. рапорти щодо відпрацювання відомостей згаданого вище листа та геолокаційних даних, внаслідок чого встановив, що за відповідними адресами в м.Умань розташовані автостоянки вантажних автомобілів та інші орендовані приміщення різних фірм з надання послуг. Біля одного з приміщень розташовані автозаправні колонки дизельного палива, зовні приховані конусно-подібними пластиковими бочками темного кольору, з однієї сторони якої розташовані дверцята зеленого кольору із зображенням лева.

Т.в.о. начальника Уманського РУП ГУНП в Черкаській області направив лист від 22.03.2021 за №3670/01/12 до Уманського управління ГУ ДПС в Черкаській області, в якому зазначив, що проведеною перевіркою встановлено, що згідно з Додатком №2 на території м.Умань здійснюється діяльність двох АЗС «координати GPS широти 48.7805255, GPS довготи 30.2993269, GPS широти 48.24652, GPS довготи -30.192553», які здійснюють господарську діяльність, а саме торгівлю дизельним паливом без відповідних дозвільних документів. У зв`язку з викладеним наявні ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого ст.204 КУпАП України «Незаконне виготовлення, зберігання, збут або транспортування з метою збуту підакцизних товарів», до якого відноситься питання незаконного використання, зберігання, транспортування дизельного пального.

Наказом від 14.04.2021 №660-п про проведення фактичної перевірки тривалістю 10 діб за період діяльності з 01.07.2019 до 24.04.2021 за місцями фактичного провадження діяльності: Черкаська обл., м.Умань, вул. Заводська, буд.1 та вул. С.Бандери, буд.23,-з питань дотримання вимог законодавства щодо обліку, ліцензування, виробництва, зберігання та транспортування пального, спирту етилового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, цільового використання пального та спирту етилового платниками податків, обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками, здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту етилового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів і пального. В обґрунтування зазначено про виконання вимог підпунктів 20.1.2, 20.1.4, 20.1.8-20.1.11 п.20.1 ст.20, підп.75.1.3 п.75.1 ст.75, підп.80.2.5 п.80.2 ст.80 Податкового кодексу України, ст.16 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального».

На його підставі головними державними ревізорами-інспекторами було здійснено фактичну перевірку позивача за місцем фактичного провадження діяльності за адресою: Черкаська обл., м.Умань, вул. Заводська, буд.1, та вул. С.Бандери, буд.23.

За результатами перевірок складено акти від 26.04.2021 №3134/23-00-32-0122/42858801 та №3135/23-00-32-0122/42858801 відповідно.

Як свідчать матеріали справи, під час фактичної перевірки ревізорами було куплено в 5л пального у пластикові пляшки.

Також під час перевірки головний державний ревізор-інспектор Близнюк С.Д. склав письмове звернення від 15.04.2021 про зобов`язання позивача надати до 21.04.2021 копії таких документів:

1) документи, що підтверджують придбання нафтопродуктів, договори купівлі-продажу та/або зберігання, товарно-транспортні накладні, накладні на придбання, акти приймання за кількістю нафтопродуктів; змінні звіти форми 17-НП; товарну книгу кількісного руху нафтопродуктів форми 31-НП; журнал обліку надходження нафтопродуктів на АЗС за формою №13-НП; документи, що підтверджують придбання скрапленого вуглеводного газу (СВГ), договори купівлі-продажу та/або зберігання, товарно-транспортні накладні, накладні на придбання, акти приймання за кількістю СВГ; змінні звіти форми 14-ГС; товарна книга кількісного руху СВГ форми 15-ГС; журнал оперативного обліку за формою №2-ГС; видаткові накладні; 2) документи, що підтверджують право власності чи іншого права користування на господарську одиницю, дозвільні та виконавчо-технічні документи; 3) ліцензії на роздрібну торгівлю пальним; зберігання пального; виробництво пального; оптову торгівлю пальним за відсутності місць оптової торгівлі; оптову торгівлю пальним за наявності місць оптової торгівлі; 4) документи (сертифікати) про якість пального; 5) документи на витратоміри лічильники, рівнеміри лічильники та документи, які підтверджують введення їх в експлуатацію (акти виконаних робіт тощо); 6) документи, що підтверджують позитивні результати повірки або оцінку відповідності.

Зазначений запит вручено 14.04.2021 члену громадської організації ОСОБА_1 , що підтверджується його підписом.

Під час перевірки головний державний ревізор-інспектор Сотуленко А.М. склав письмове звернення від 15.04.2021 про зобов`язання позивача надати до 21.04.2021 копії таких документів:

1) документи, що підтверджують придбання нафтопродуктів, договори купівлі-продажу та/або зберігання, товарно-транспортні накладні, накладні на придбання, акти приймання за кількістю нафтопродуктів; змінні звіти форми 17-НП; товарну книгу кількісного руху нафтопродуктів форми 31-НП; журнал обліку надходження нафтопродуктів на АЗС за формою №13-НП; документи, що підтверджують придбання скрапленого вуглеводного газу (СВГ), договори купівлі-продажу та/або зберігання, товарно-транспортні накладні, накладні на придбання, акти приймання за кількістю СВГ; змінні звіти форми 14-ГС; товарна книга кількісного руху СВГ форми 15-ГС; журнал оперативного обліку за формою №2-ГС; видаткові накладні; 2) документи, що підтверджують право власності чи іншого права користування на господарську одиницю, дозвільні та виконавчо-технічні документи; 3) ліцензії на роздрібну торгівлю пальним; зберігання пального; виробництво пального; оптову торгівлю пальним за відсутності місць оптової торгівлі; оптову торгівлю пальним за наявності місць оптової торгівлі; 3) документи (сертифікати) про якість пального; 4) документи на витратоміри лічильники, рівнеміри лічильники та документи, які підтверджують введення їх в експлуатацію (акти виконаних робіт тощо); 5) документи, що підтверджують позитивні результати повірки або оцінку відповідності.

У вказаному письмовому зверненні наявний підпис члена Громадської організації ОСОБА_1 про його отримання 15.04.2021.

За результатами проведення вищевказаних перевірок контролюючим органом було складено відповідні акти від 26.04.2021 №3134/23-00-32-0122/42858801 та №3135/23-00-32-0122/42858801, на підставі яких винесено спірні податкові повідомлення - рішення:

№4308/23000901, яким застосовано штраф у розмірі 1020,00 грн. за ненадання документів та їх копій на письмове звернення;

№4309/23000901, яким застосовано штраф у розмірі 1020,00 грн. за ненадання документів та їх копій на письмове звернення;

№4310/23000901, яким застосовано штраф у розмірі 1000000,00 грн. за відсутність з вини платника податку реєстрації акцизних складів у системі електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового;

№4311/23000901, яким застосовано штраф у розмірі 1000000,00 грн. за відсутність з вини платника податку реєстрації акцизних складів у системі електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового;

№4312/23000901, яким застосовано штраф у розмірі 500000,00 грн. за роздрібну торгівлю пальним без відповідної ліцензії.

№4313/23000901, яким застосовано штраф у розмірі 500000,00 грн. за роздрібну торгівлю пальним без відповідної ліцензії.

Не погоджуючись із вищевказаними податковими повідомленнями-рішеннями позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що роздрібна реалізація на вказаних територіях позивача пального є податковим порушенням і ППР прийняті правомірно.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, висновкам суду першої інстанції колегія суддів зазначає наступне.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, порядок їх адміністрування, права, обов`язки платників податків та зборів, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України (далі - ПК України).

Згідно з підпунктами 75.1, 75.1.3 статті 75 ПК України, контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об`єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).

За змістом статті 80 ПК України фактична перевірка здійснюється без попередження платника податків (особи).

Фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції, під розписку до початку проведення такої перевірки, та за наявності хоча б однієї з таких підстав:

- у разі коли за результатами перевірок інших платників податків виявлено факти, які свідчать про можливі порушення платником податків законодавства щодо виробництва та обігу підакцизних товарів, здійснення платником податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності патентів, ліцензій та інших документів, контроль за наявністю яких покладено на контролюючі органи, та виникає необхідність перевірки таких фактів (підпункт 80.2.1 пункту 80.2 статті 80 ПК України);

- у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації від державних органів або органів місцевого самоврядування, яка свідчить про можливі порушення платником податків законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи, зокрема, щодо здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності патентів, ліцензій, та інших документів, контроль за наявністю яких покладено на контролюючі органи, виробництва та обігу підакцизних товарів (підпункт 80.2.2 пункту 80.2 статті 80 ПК України);

- письмового звернення покупця (споживача), оформленого відповідно до закону, про порушення платником податків установленого порядку проведення розрахункових операцій, касових операцій, патентування або ліцензування (підпункт 80.2.3 пункту 80.2 статті 80 ПК України);

- неподання суб`єктом господарювання в установлений законом строк обов`язкової звітності про використання реєстраторів розрахункових операцій, розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій, подання їх із нульовими показниками (підпункт 80.2.4 пункту 80.2 статті 80 ПК України);

- у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів та цільового використання спирту платниками податків, обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками, а також здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального (підпункт 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 ПК України);

- у разі виявлення за результатами попередньої перевірки порушення законодавства з питань, визначених у пункті 75.1.3 (підпункт 80.2.6 пункту 80.2 статті 80 ПК України).

Аналіз зазначених норм права в частині наявності підстав для призначення фактичної перевірки на підставі підпункту 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 ПК України дає підстави для висновку, що контролюючий орган має право прийняти рішення про проведення перевірки за наявності двох окремих обставин, а саме:

- у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів та цільового використання спирту платниками податків, обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками;

- у разі здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального.

Отже, здійснення платником податків функцій визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального є самостійною та достатньою підставою для прийняття рішення про проведення фактичної перевірки і не ставиться у залежність від наявності у контролюючого органу чи отриманням ним інформації про порушення вимог законодавства у сфері обігу пального.

Правова позиція стосовно застосування підпункту 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 ПК України викладена у постанові Верховного Суду від 12.08.2021 №140/14625/20.

Як вбачається з матеріалів справи наказ №660-п про проведення фактичної перевірки позивача містить відомості про підставу проведення перевірки, а саме посилання на підпункт, зокрема, 80.2.5 п. 80.2 ст. 80 ПК України.

За таких обставин колегія суддів дійшла висновку щодо правомірності призначення та проведення відповідачем фактичної перевірки позивача, відтак посилання останнього в позовній заяві на відсутність законних підстав для проведення такої перевірки не знайшли свого підтвердження, що свідчить про їх необґрунтованість.

По суті виявлених контролюючим органом порушень позивача, колегія суддів зауважує наступне.

Основні засади державної політики щодо регулювання виробництва, експорту, імпорту, оптової і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим та зерновим дистилятом, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, дистилятом виноградним спиртовим, спиртом-сирцем плодовим, біоетанолом, алкогольними напоями, тютюновими виробами та пальним, забезпечення їх високої якості та захисту здоров`я громадян, а також посилення боротьби з незаконним виробництвом та обігом алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального на території України врегульовані Законом України від 19 грудня 1995 року № 481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» (далі - Закон № 481/95-ВР).

Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо покращення адміністрування та перегляду ставок окремих податків і зборів» від 23 листопада 2018 року № 2628-VІІІ (далі - Закон №2628-VІІІ) внесені зміни до Закону №481/95-ВР, зокрема частину двадцяту статті 15 викладено у такій редакції: «Роздрібна торгівля алкогольними напоями (крім столових вин) або тютюновими виробами або пальним може здійснюватися суб`єктами господарювання (у тому числі іноземними суб`єктами господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) всіх форм власності, у тому числі їх виробниками, за наявності у них ліцензій на роздрібну торгівлю».

Згідно з Прикінцевими та перехідними положеннями Закону №2628-VІІІ останній набирає чинності з 1 січня 2019 року, крім, зокрема, підпункту 6 (щодо змін до Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів»), підпункту 17 (щодо змін до Закону України «Про ліцензування видів господарської діяльності») пункту 2 розділу II цього Закону, що набирають чинності з 1 липня 2019 року.

Одночасно Законом №2628-VІІІ доповнено частину другу статті 17 Закону №481/95-ВР, за якою до суб`єктів господарювання (у тому числі іноземних суб`єктів господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у разі оптової торгівлі пальним або зберігання пального без наявності ліцензії - 500000 гривень.

Статтею 16 Закону №481/95-ВР визначено, що контроль за дотриманням норм цього Закону здійснюють органи, які видають ліцензії, а також інші органи в межах компетенції, визначеної законами України.

Частиною 2 статті 17 Закону №481/95, передбачено, що до суб`єктів господарювання (у тому числі іноземних суб`єктів господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у разі надання послуг із зберігання пального іншим суб`єктам господарювання та/або реалізація пального іншим особам на підставі ліцензії на право зберігання пального, отриманої на підставі заяви виключно для потреб власного споживання чи промислової переробки відповідно до статті 15 цього Закону, - 500000 гривень.

На підставі п.80.4. ст.80 ПК України перед початком фактичної перевірки, з питань дотримання порядку здійснення розрахункових операцій та ведення касових операцій, посадовими особами контролюючих органів на підставі підпункту 20.1.10 пункту 20.1 статті 20 цього Кодексу може бути проведена контрольна розрахункова операція.

Як вбачається з матеріалів справи, наявними у них ліцензіями підтверджується право позивача на зберігання пального (виключно для потреб власного споживання чи промислової переробки).

Водночас, ліцензія на роздрібну торгівлю дизельним пальним у позивача відсутня.

При цьому, як вбачається зі змісту акту перевірки, контролюючим органом було встановлено факт продажу дизельного пального в пластикову ємність об`ємом 5 літрів в кількості 5 літрів за ціною 23грн за 1 літр на суму 115грн.

Оператор отримав готівкові кошти, здійснив відпуск дизельного пального через паливо-роздавальну колонку. Розрахункову операцію з продажу дизельного пального через реєстратор розрахункових операцій не провів. Позивач згідно з ліцензією здійснює зберігання пального (виключно для потреб власного споживання чи промислової переробки) та не має зареєстрованого реєстратора розрахункових операцій за місцем провадження діяльності.

Вказане пальне опечатано та передано ТОВ «Черкаси-Нафта-2008» для проведення досліджень та експертиз. Відповідно до баз даних АІС «Податковий блок» позивач не зареєстрований платником акцизного податку з реалізації пального, відсутня ліцензія на право роздрібної торгівлі пальним та не зареєстровано акцизний склад за вказаною вище адресою.

На замовлення Головного управління ДФС у Черкаській області (акт відбору зразків від 21.04.2021) 22.04.2021 ТОВ «Черкаси-Нафта-2008» склало протоколи випробувань від 22.04.2021 №72 та №73 щодо закуплених працівниками ГУ ДПС у Черкаській області зразків продукції, які знаходяться в прозорій пластиковій пляшці об`ємом 5,0л, опечатані паперовою стрічкою, скріплені печаткою з підписами працівників відповідача (пляшки заповнені рідиною з характерним нафтовим запахом (3,0л) та (5,0л). У висновках протоколів зазначено, що зразки відповідають вимогам ДСТУ 7688:2015 «Паливо дизельне Євро. Технічні умови» як паливо дизельне ДП-Євро5.

Отже, враховуючи вищевказане, суд першої інстанції дійшов обгрунтованого висновку про те, що позивач не мав права на роздрібну торгівлю пальним та повинен використовувати його лише для потреб власного споживання чи промислової переробки. Водночас за відповідними адресами встановлено відпуск пального, у т.ч. ревізорам у пляшки ємністю 5 л. за готівкові кошти, що вважається роздрібною купівлею-продажем на підставі ч.1 ст.268 Цивільного кодексу України.

Наведене зафіксовано як в самому акті перевірки так і фото та відеофіксацією.

В свою чергу, зі змісту позовної заяви вбачається, що позивачем не заперечується факт реалізації дизельного пального. При цьому, посилання позивача зводяться до неналежного оформлення відповідачем доказів, які б підтверджували факт реалізації пального. Вказане на переконання позивача спростовує доводи відповідача зазначені у актах перевірки.

Так, колегією суддів апеляційного суду було досліджено усі наявні в матеріалах справи докази щодо встановлених відповідачем порушень з боку позивача, колегія суддів виходячи з їх сукупності погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що відповідачем було зафіксовано роздрібний продаж пального, а саме відпуск з пластикової ємності форми бочки з дверцятами та паливо-роздавальним механізмом безпосередньо в бак автомобіля, а також одному з ревізорів, що проводив перевірку, в пусту 5-літрову ємність, з переданням особі, що безпосередньо виконувала налив, коштів і без отримання фіскального чеку.

При цьому відтворені на відеозаписі ємності з пальним відповідають долученим фотокопіям з місця їх розташування.

В контексті наведеного, колегія суддів звертає увагу, що уповноваженими особами контролюючого органу було вручено представнику позивача запити про надання необхідних документів, що підтверджується матеріалами справи.

Водночас, жодних витребуваних документів або пояснень позивачем не надано, що останнім не заперечується. Більше того, позивач переконаний в тому, що він не повинен надавати жодних додаткових документів окрім тих, які були надані перевіряючим під час перевірки.

Відповідно до п.85.2. ст.85 ПК України платник податків зобов`язаний надати посадовим (службовим) особам контролюючих органів у повному обсязі всі документи, що належать або пов`язані з предметом перевірки. Такий обов`язок виникає у платника податків після початку перевірки.

При цьому, незабезпечення платником податків зберігання первинних документів, облікових та інших регістрів, бухгалтерської та статистичної звітності, інших документів з питань обчислення і сплати податків та зборів протягом установлених статтею 44 цього Кодексу строків їх зберігання та/або ненадання платником податків контролюючим органам оригіналів документів (крім документів, отриманих з Єдиного реєстру податкових накладних) чи їх копій при здійсненні податкового контролю у випадках, передбачених цим Кодексом, відповідно до п.121.1. ст.121 ПК України тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 1020 гривень.

Враховуючи, що позивачем не надано на вимогу контролюючого органу витребувані документи та пояснення, суд першої інстації дійшов обгрунтованого висновку про правомірність податкових повідомлень -рішень №4308/23000901, №4309/23000901.

Крім того, враховуючи вищевикладене, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про правомірність податкових повідомлень-рішень №4313/23000901 та №4312/23000901, що не спростовано позивачем.

Відповідно до підпункту 212.1.11 пункту 212.1 статті 212 ПК платником акцизного податку є особа - суб`єкт господарювання роздрібної торгівлі, яка здійснює реалізацію підакцизних товарів.

У свою чергу, за змістом підпункту 212.1.15 пункту 212.1 статті 212 ПК платниками акцизного податку є: особа (у тому числі юридична особа, що веде облік результатів діяльності за договором про спільну діяльність без створення юридичної особи), постійне представництво, які реалізують пальне або спирт етиловий.

Підпунктом 212.3.4 пункту 212.3 статті 212 ПК, передбачено, що особи, які здійснюватимуть реалізацію пального, підлягають обов`язковій реєстрації як платники податку контролюючими органами за місцезнаходженням юридичних осіб, місцем проживання фізичних осіб - підприємців до початку здійснення реалізації пального.

Реєстрація платника податку здійснюється на підставі подання особою не пізніше ніж за три робочі дні до початку здійснення реалізації пального заяви, форма якої затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики.

Відповідно до пункту 230.1 статті 230 ПК акцизні склади та акцизні склади пересувні утворюються з метою підвищення ефективності роботи із запобігання та боротьби з незаконним виробництвом і обігом спирту етилового, горілки та лікеро-горілчаних виробів, пального, посилення контролю за повнотою та своєчасністю надходження до бюджету акцизного податку.

Згідно із підпунктом «б» підпункту 14.1.6 пункту 14.1 статті 14 ПК акцизний склад - це приміщення або територія на митній території України, де розпорядник акцизного складу провадить свою господарську діяльність шляхом вироблення, оброблення (перероблення), змішування, розливу, навантаження-розвантаження, зберігання, реалізації пального.

Відповідно до підпункту 14.1.224 пункту 14.1 статті 14 ПК розпорядник акцизного складу - суб`єкт господарювання, який одержав ліцензію на право виробництва спирту етилового, алкогольних напоїв, зареєстрований платником акцизного податку, або суб`єкт господарювання - платник акцизного податку, який здійснює виробництво, оброблення (перероблення), змішування, розлив, навантаження-розвантаження, зберігання, реалізацію пального на акцизному складі та має документи, що підтверджують право власності або користування приміщеннями та/або територією, що відносяться до акцизного складу.

Згідно підпункту 230.1.1 пункту 230.1 статті 230 ПК платники податку - розпорядники акцизних складів зобов`язані зареєструвати усі акцизні склади - у системі електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового.

Згідно з підп.230.1.2. п.230.1 ст.230 ПК України акцизні склади, на території яких здійснюється виробництво, оброблення (перероблення), змішування, розлив, навантаження-розвантаження, зберігання, реалізація пального, повинні бути обладнані витратомірами-лічильниками на кожному місці відпуску пального наливом з акцизного складу, розташованому на акцизному складі, та рівнемірами-лічильниками рівня таких товарів (продукції) у резервуарі, а для скрапленого газу (пропану або суміші пропану з бутаном), інших газів, бутану, ізобутану за кодами згідно з УКТ ЗЕД 2711 12 11 00, 2711 12 19 00, 2711 12 91 00, 2711 12 93 00, 2711 12 94 00, 2711 12 97 00, 2711 13 10 00, 2711 13 30 00, 2711 13 91 00, 2711 13 97 00, 2711 14 00 00, 2711 19 00 00, 2901 10 00 10 - також можуть бути обладнані пристроями для вимірювання рівня або відсотка пального у резервуарі на кожному введеному в експлуатацію стаціонарному резервуарі, розташованому на акцизному складі.

Платники податку - розпорядники акцизних складів зобов`язані зареєструвати:

а) усі розташовані на акцизних складах резервуари, введені в експлуатацію, витратоміри-лічильники та рівнеміри-лічильники у розрізі акцизних складів - в Єдиному державному реєстрі витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників рівня пального у резервуарі;

б) усі акцизні склади - в системі електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового.

Один акцизний склад може бути зареєстрований виключно одним розпорядником акцизного складу. Один розпорядник акцизного складу може зареєструвати один і більше акцизних складів.

Забороняється здійснення реалізації пального без наявності зареєстрованих витратомірів-лічильників, рівнемірів-лічильників та резервуарів, без реєстрації акцизного складу.

Згідно пункту 128-1.2 статті 128 ПК відсутність з вини платника податку реєстрації акцизних складів у системі електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового платником податку - розпорядником акцизного складу - тягне за собою накладення штрафу в розмірі 1000000 гривень.

Як встановлено контролюючим органом та судом першої інстанції, що не заперечується позивачем, за адресами фактичних перевірок позивач не має зареєстрованих акцизних складів. Відтак, реалізація пального без наявності зареєстрованого акцизного складу є протиправною.

З огляду на вказане, су першої інстанції дійшо обгрунтованого висновку щодо правомірності податкових повідомлень-рішень №4311/23000901 та №4310/23000901.

Наведене у сукупності свідчить про правомірність висновків податкового органу та наявність підстав для відмови у задоволенні позову.

Відповідно до пункту 30 рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Hirvisaari v. Finland" від 27 вересня 2001 року рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя.

Згідно з пунктом 29 рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Ruiz Torija v. Spain" від 9 грудня 1994 року статтю 6 п. 1 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов`язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи.

З огляду на викладене колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ст.ст. 242, 238, 308, 310, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу громадської організації "ОРГАНІЗАЦІЯ ІНВАЛІДІВ ЧОРНОБИЛЬЦІВ ТА УЧАСНИКІВ БОЙОВИХ ДІЙ УМАНЩИНИ" залишити без задоволення, а рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 26 жовтня 2021 року - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду у порядку та строки, визначені ст.ст. 329-331 КАС України.

Головуючий суддя: І.В. Федотов

Судді: Н.М. Єгорова

Є.О. Сорочко

Повний текст постанови виготовлено 05.08.2022 року.