Рішення

від 01.08.2022 по справі 481/429/22

НОВОБУЗЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 481/429/22

Провадж.№ 2/481/180/2022

Р І Ш Е Н Н Я

іменем У К Р А Ї Н И

ЗАОЧНЕ

02.08.2022 року Новобузький районний суд Миколаївської області в складі: головуючої судді Уманської О.В., за участі секретаря судових засідань Кузьміної Н.П., розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в залі суду м. Новий Буг цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Комунального підприємства Новобузької міської ради «Добробут» про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні,

Встановив:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Комунального підприємства Новобузької міської ради «Добробут» про стягнення середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку, посилаючись на те, що в період з 13 травня 2021 року до 03 травня 2022 року працював у Комунальному підприємстві Новобузької міської ради «Добробут» на посаді тракториста.

Згідно з наказом від 03.05.2022 року був звільнений 03.05.2022 року на підставі п.1ст.36 КЗпП України, за угодою сторін.

На день звільнення, відповідач не провів повний розрахунок по зарплаті з позивачем. Заборгованість по заробітній платі в повній мірі була виплачена лише 09.06.2022 року, тому позивач просить стягнути середній заробіток за весь час затримки виплати заробітної плати за період з дня звільнення по 09.06.2022 року (день погашення заборгованості у повному обсязі).

29.06.2022 року провадження по даній справі було відкрито та призначено її до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Позивач в судове засідання не з`явився, надав на адресу суду заяву про розгляд справи за його відсутності. Позовні вимоги підтримав, просив задовольнити.

Відповідач, будучи належним чином повідомленим про місце, дату та час судового розгляду справи повторно в суд не прибув, відзив на позовну не подав. Просив справу розглядати у відсутності представника відповідача.

Відповідно до положень ч.3ст.211 ЦПК Україниучасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.

З урахуванням положень ч.4ст.223 ЦПК Українисуд вважає за можливе розглянути справу без участі відповідача, на підставі наявних у ній даних та доказів (постановити заочне рішення).

Відповідно до положень ч.2ст.247 ЦПК України, при відсутності сторін, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані по справі докази в їх сукупності, суд приходить до наступного.

Положеннями ч.1ст.13 ЦПК Українивстановлено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цьогоКодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно з положеннямист.4 ЦПК Україникожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до положеньст.43 Конституції Українидержава створює умови для повного здійснення громадянами права на працю, гарантує рівні можливості у виборі професії та роду трудової діяльності, реалізовує програми професійно-технічного навчання, підготовки і перепідготовки кадрів відповідно до суспільних потреб.

Працівник має право на оплату своєї праці своєчасно на підставі укладеного трудового договору (ст.21 Закону України "Про оплату праці").

Згідно із положеннями ч.5ст.97 КЗпП України, оплата праці працівників здійснюється в першочерговому порядку. Всі інші платежі здійснюються власником або уповноваженим ним органом після виконання зобов`язань щодо оплати праці.

Відповідно до положень ч.6ст.24 Закону України "Про оплату праці", своєчасність та обсяги виплати заробітної плати працівникам не можуть бути поставлені в залежність від здійснення інших платежів та їх черговості.

Заробітна плата повинна виплачуватися працівникові регулярно в робочі дні в строки, встановлені в колективному договорі, не рідше двох разів на місяць, не більше як через 16 календарних днів. Якщо день виплати заробітної плати збігається з вихідним, святковим або неробочим днем, заробітна плата виплачується напередодні. Затримка виплати заробітної плати навіть на один і більше днів є порушенням строків виплати згідно зіст.241-1 КЗпП України.

Крім національного законодавства, право на заробітну плату захищається й Конвенцією про захист заробітної плати №95, яка ратифікована 31 січня 1961 року.

Відповідно до положень ст.1 даної Конвенції, метою цієї Конвенції є термін "заробітна плата", який означає, незалежно від назви й методу обчислення, будь-яку винагороду або заробіток, які можуть бути обчислені в грошах, і встановлені угодою або національним законодавством, що їх роботодавець повинен заплатити, на підставі письмового або усного договору про наймання послуг, працівникові за працю, яку виконано, чи має бути виконано, або за послуги, котрі надано, чи має бути надано.

Відповідно до положень ч.1 ст.2 Конвенції, ця Конвенція застосовується до всіх осіб, яким виплачується або повинна виплачуватись заробітна плата.

Згідно положень ст.12 Конвенції, заробітна плата виплачуватиметься через регулярні проміжки часу. Якщо немає інших відповідних урегулювань, котрі забезпечують виплату заробітної плати через регулярні проміжки часу, то періоди виплати заробітної плати має бути продиктовано національним законодавством або визначено колективним договором чи рішенням арбітражного органу.

Окрім того, статтею 1 Першого протоколу доКонвенції про захист прав людини і основоположних свобод, закріплено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

З матеріалів справи встановлено, що ОСОБА_1 з 13 травня 2021 року до 03 травня 2022 року працював у Комунальному підприємстві Новобузької міської ради «Добробут» на посаді тракториста та згідно наказу від 03.05.2022 року ОСОБА_1 був звільнений з посади згідно п.1ст.36 КЗпП України, а саме за угодою сторін про що свідчить копія витягу із трудової книжки серії НОМЕР_1 від 04 серпня 1982 року.

При звільненні з роботи остаточний розрахунок з позивачем не було проведено. Заборгованість відповідача по заробітній платі перед позивачем на день звільнення становила 31698,26 грн., та була виплачена позивачу у повному обсязі лише 09.06.2022 року, а саме : за лютий 2022 року 14.05.2022 року у розмірі 7621,74 гривень, за березень 2022 року - 25.05.2022 року у розмірі 7447,53 грн., за квітень 2022 року 09.06.2022 року у розмірі 7621,74 грн., за травень 2022 року - 14.05.2022 року у розмірі 9007,25 грн., що підтверджується довідкою наданої відповідачем про доходи ОСОБА_1 за №121 від 26.07.2022 року.

Згідно зістаттею 116 КЗпП Українипри звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум. В разі спору про розмір сум, належних працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган в усякому випадку повинен в зазначений у цій статті строк виплатити не оспорювану ним суму.

Згідно положеньст.117 КЗпП України, в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки зазначені вст.116 КЗпП України, при відсутності спору про їх розмір підприємство повинно виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Аналіз зазначених правових норм дає підстави для висновку про те, що всі суми (заробітна плата, вихідна допомога, компенсація за невикористану відпустку, оплата за час тимчасової непрацездатності тощо), належні до сплати працівникові, мають бути виплачені у день звільнення цього працівника. Закон прямо покладає на підприємство, установу, організацію обов`язок провести зі звільненим працівником повний розрахунок, виплатити всі суми, що йому належать. При невиконанні такого обов`язку з вини власника або уповноваженого ним органу настає передбаченастаттею 117 КЗпП Українивідповідальність.

Невиплата працівникові при звільненні всіх належних йому сум є триваючим правопорушенням, а тому працівник може визначити остаточний обсяг своїх вимог на момент припинення такого правопорушення, яким є день фактичного розрахунку.

Як роз`яснив Пленум Верховного Суду України в пункті 20постанови від 24 грудня 1999 року № 13 «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці», установивши при розгляді справи про стягнення заробітної плати у зв`язку із затримкою розрахунку при звільненні, що працівникові не були виплачені належні йому від підприємства, установи, організації суми в день звільнення, коли ж він у цей день не був на роботі - наступного дня після пред`явлення ним роботодавцеві вимог про розрахунок, суд на підставістатті 117 КЗпП Українистягує на користь працівника середній заробіток за весь період затримки розрахунку, а при не проведенні його до розгляду справи - по день постановлення рішення, якщо роботодавець не доведе відсутності в цьому свої вини. Сама по собі відсутність коштів у роботодавця не виключає його відповідальності.

Отже, стягнення з роботодавця (власника або уповноваженого ним органу підприємства, установи, організації) середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні (у разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у терміни, зазначені устатті 116 КЗпП України, за весь час затримки по день фактичного розрахунку) за своєю правовою природою є спеціальним видом відповідальності роботодавця, який нараховують у розмірі середнього заробітку і який спрямований на захист прав звільнених працівників щодо отримання ними в передбачений законом термін винагороди за виконану роботу (усіх виплат, на отримання яких працівники мають право згідно з умовами трудового договору і відповідно до державних гарантій).

За положеннями діючого трудового законодавства на власника покладається обов`язок в останній день роботи, цей же день є днем звільнення, він же зазначається в заяві про звільнення і в трудовій книжці як день звільнення, видати працівнику належно оформлену трудову книжку та провести з ним повний розрахунок.

Із матеріалів справи встановлено, що на момент звільнення, а саме станом на 03.05.2022 року Комунальне підприємство Новобузької міської ради «Добробут» не здійснило повний розрахунок з позивачем.

З урахуванням нормативних положеньст.116 КЗпП України, яка зобов`язує підприємство розрахуватися з працівником у день звільнення, що не було здійснено відповідачем, суд вважає, що підприємство повинно нести відповідальність за затримку розрахунку при звільненні, передбаченуст.117 КЗпП України. Відсутність коштів у роботодавця не виключає його відповідальності.

За клопотанням позивача судом у відповідача було витребувано довідку про розмір середньоденної заробітної плати ОСОБА_1 , разом з тим судом не взято до уваги розмір середньоденної заробітної плати зазначеної у довідці про доходи №120 від 26.07.2022 року, оскільки остання розрахована з порушенням положень "Порядку обчислення середньої заробітної плати", затвердженогопостановою КМУ №100 від 08 лютого 1995 року.

Крім того судом не взято до уваги розрахунок позивача, оскільки останній також містить неточності та в ньому різниться розмір заробітної плати з даними зазначеними в довідці про отримані позивачем кошти.

З огляду на вищезазначене судом самостійно обчислено розмір середньоденної заробітної плати ОСОБА_1 .

При розрахунку оплати середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільнені, суд керується положеннями "Порядку обчислення середньої заробітної плати", затвердженогопостановою КМУ №100 від 08 лютого 1995 року.

Пунктом 2 Порядку № 100 передбачено, що у всіх інших випадках збереження середньої заробітної плати середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов`язана відповідна виплата. Працівникам, які пропрацювали на підприємстві, в установі, організації менше двох календарних місяців, середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за фактично відпрацьований час. Якщо протягом останніх двох календарних місяців працівник не працював, середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за попередні два місяці роботи.

Нарахування виплат у всіх випадках збереження середньої заробітної плати провадиться виходячи з розміру середньоденної (годинної) заробітної плати (пункт 5 Порядку № 100).

За змістом пункту 8 Порядку № 100 нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадиться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період.

Таким чином, середньоденна заробітна плата позивача за березень квітень 2022 року складає : 435,34 грн./день (9468 грн. + 9251,59 гривень та поділити на кількість робочих днів - 43).

Нарахування загальної суми середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні обчислюється шляхом множення середньоденної заробітної плати на число робочих днів у розрахунковому періоді, при цьому день звільнення працівника та день остаточного проведення з ним розрахунків у цей період не включаються.

З матеріалів справи встановлено, що позивач звільнений 03.05.2022 року, натомість повний розрахунок з позивачем відповідачем зроблено 09.06.2022 року.

Таким чином кількість робочих днів затримки з дня наступного за днем звільнення, тобто з 04.05.2022 року, до часу повного погашення заборгованості по заробітній платі , тобто до 08.06.2022 року включно, складає 26 днів.

З огляду на вищезазначене розмір середнього заробітку, який підлягає стягненню з відповідача на користь позивача становить 11 318,84 грн. (435,34 грн. х 26 днів).

У відповідності до вимог ч. 1 ст. 141 ЦПК України, у зв`язку з задоволенням позовних вимог у повному обсязі, з відповідача також належить стягнути на користь позивача сплачений ним при зверненні з позовом до суду судовий збір у розмірі 992,40 грн.

Керуючись ст. ст.141, 258-259, 263-265, 268, 273, 280-282 ЦПК України,-

Ухвалив :

Позов ОСОБА_1 до Комунального підприємства Новобузької міської ради «Добробут» про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні - задовольнити.

Стягнути з Комунального підприємства Новобузької міської ради «Добробут» , код ЄДРПОУ: 40231111 на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні в сумі 11 318,84 грн.

Стягнути з Комунального підприємства Новобузької міської ради «Добробут» , код ЄДРПОУ: 40231111 на користь ОСОБА_1 судовий збір в сумі 992,40 грн.

Заочне рішення може бути переглянуте районним судом при поданні відповідачем письмової заяви про перегляд заочного рішення протягом 30 днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Заочне рішення суду може бути оскаржене позивачем до Миколаївського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом 30 днів з дня проголошення рішення.

Заочне рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, заяви про перегляд заочного рішення, якщо апеляційну скаргу, заяву про перегляд заочного рішення не буде подано.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , адреса проживання: АДРЕСА_1 .

Відповідач: Комунальне підприємство Новобузької міської ради «Добробут», код ЄДРПОУ: 40231111; юридична адреса: 55601, Миколаївська область, м. Новий Буг, вул. Грушевського, 70.

Повне судове рішення складене 05.08.2022 року.

Суддя