Рішення

від 09.08.2022 по справі 757/28039/20-ц

ПЕЧЕРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/28039/20-ц

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 серпня 2022 року Печерський районний суд міста Києва

головуючий суддя Батрин О.В.,

секретар судового засідання Габрись О.М.,

справа № 757/28039/20-ц;

учасники справи:

позивач: ОСОБА_1 ,

відповідач: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Мудра Ольга Миколаївна

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Релігійна організація «Київська Патріархія Української Православної Церкви Київського Патріархату»,

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Мудрої Ольги Миколаївни, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Релігійна організація «Київська Патріархія Української Православної Церкви Київського Патріархату» про визнання протиправної бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В :

У липні 2020 року ОСОБА_1 звернувся з позовом до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Мудрої О.М. про визнання протиправної бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії. В обґрунтування позову зазначив, що він є предстоятелем Української Православної Церкви Київського Патріархату та керівником релігійної організації Київська Патріархія Української православної церкви Київського Патріархату. Позивачеві стало відомо, що 12 серпня 2019 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Мудрою О.М. було посвідчено довіреність від імені релігійної організації про перехід повноважень щодо представництва від Яременка Олега Васильовича до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 . Позивач неодноразово звертався до відповідача з вимогою про скасування посвідчених нею, як приватним нотаріусом, довіреностей, на що отримував відмову. Вважав зазначені дії незаконними та такими, що порушують його особисті немайнові і майнові права, оскільки як керівник (патріарх) релігійної організації не надавав своєї згоди на вчинення відповідних нотаріальних дій. У обґрунтування порушення особистих немайнових прав позивачем наведено ст. 35 Конституції України та ст. 300 Цивільного кодексу України. Тому позивач просив суд визнати протиправною бездіяльність приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Мудрої О.М. в частині невиконання обов`язку із вжиття заходів щодо скасування довіреності від 12 серпня 2019 року, зареєстрованої в реєстрі вчинення нотаріальних дій за № 1268, відповідно до законодавства; визнати протиправною бездіяльність приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Мудрої О.М. в частині невиконання обов`язку по вжиттю заходів щодо скасування довіреності від 29 серпня 2019 року, зареєстрованої в реєстрі вчинення нотаріальних дій за № 1326, відповідно до законодавства; зобов`язати приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Мудру О.М. вжити заходів щодо скасування наведених довіреностей.

Ухвалою суду (суддя Писанець В.А.) від 11 грудня 2021 року відкрито провадження у справі в порядку загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання на 5 квітня 2021 року (а.с. 29).

09 квітня 2021 року відповідачем ОСОБА_6 подано відзив на позовну заяву (а.с. 37-53), відповідно до якого відповідач позов не визнає. В обґрунтування заперечень ОСОБА_6 зазначає, що станом на дату звернення позивача ОСОБА_1 до неї із проханням про скасування спірних довіреностей 27.02. 2020 року та станом на час розгляду справи в суді, позивач ОСОБА_1 не був керівником РО «Київська Патріархія УПЦ КП», а тому, його права діями (бездіяльністю) приватного нотаріуса не можуть бути порушені. Звертаючись із листом до приватного нотаріуса позивач не ідентифікував довіреності, про скасування яких звертається. Позивач не є особою, яка має повноваження на скасування спірних довіреностей, виданих РО «Київська Патріархія УПЦ КП».

Відповідачем також було подано заяву про залучення до участі у справі в якості третьої особи на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору РО «Київська Метрополія УПЦ КП».

Ухвалою суду від 11 червня 2021 року судом залучено у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача релігійну організацію «Київська метрополія Української Православної Церкви (Православна Церква України) (а.с. 66).

Відповідно до Розпорядження в.о. керівника апарату суду (а.с. 70) та протоколу про повторний автоматизований розподіл судової справи між суддями справу передано на розгляд судді Батрин О.В. (а.с. 71).

Ухвалою суду від 5 жовтня 2021 року справу прийнято до провадження та вирішено здійснювати її розгляд за правилами позовного (спрощеного) провадження без повідомлення сторін.

Будучи повідомленими належним чином, учасники справи не скористалися правом подати інші заяви по суті справи та докази, ніж ті, які містяться у матеріалах цивільної справи, тому суд розглянув справу за наявними доказами.

Суд, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються відповідно до норм матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, встановив наступні обставини та дійшов висновку про відмову у задоволенні позову, виходячи з такого.

Судом встановлено, що релігійною організацією «Київська Патріархія Української Православної Церкви Київського Патріархату» в особі голови комісії з припинення (ліквідатора) Яременка Олега Васильовича було видано такі довіреності про представництво: від 12 серпня 2019 року № 1268 та від 29 серпня 2019 року № 1326 (а.с. 13-14), якими уповноважено ОСОБА_7 , ОСОБА_3 , ОСОБА_5 представляти релігійну організацію в органах державно влади.

Позивач неодноразово звертався до відповідача про скасування зазначених довіреностей, у чому йому було відмолено.

Відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 26.03.2021 року, засвідченого ПНКМНО Мудрою О.М. (а.с. 40), юридична особа «Київська Патріархія Української Православної Церкви Київського Патріархату» припинена.

Відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 29.03.2021 року, засвідченого ПНКМНО Мудрою О.М. (а.с. 43), юридична особа «Київська Патріархія Української Православної Церкви Київського Патріархату» припинена. У відомостях про комісію з припинення зазначено таких осіб: Яременко О.В. - ліквідатор, ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 .

Відповідно до ст. 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість: 1) керує ходом судового процесу; 2) сприяє врегулюванню спору шляхом досягнення угоди між сторонами; 3) роз`яснює у випадку необхідності учасникам судового процесу їхні процесуальні права та обов`язки, наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій; 4) сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом; 5) запобігає зловживанню учасниками судового процесу їхніми правами та вживає заходів для виконання ними їхніх обов`язків.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ч. 1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 92 ЦК України юридична особа набуває цивільних прав та обов`язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону. Порядок створення органів юридичної особи встановлюється установчими документами та законом.

Відповідно до ст. 237 ЦК України представництвом є правовідношення, в якому одна сторона (представник) зобов`язана або має право вчинити правочин від імені другої сторони, яку вона представляє. Не є представником особа, яка хоч і діє в чужих інтересах, але від власного імені, а також особа, уповноважена на ведення переговорів щодо можливих у майбутньому правочинів. Представництво виникає на підставі договору, закону, акта органу юридичної особи та з інших підстав, встановлених актами цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 249 ЦК України особа, яка видала довіреність, за винятком безвідкличної довіреності, може в будь-який час скасувати довіреність або передоручення. Відмова від цього права є нікчемною. Особа, яка видала довіреність і згодом скасувала її, повинна негайно повідомити про це представника, а також відомих їй третіх осіб, для представництва перед якими була видана довіреність. Права та обов`язки щодо третіх осіб, що виникли внаслідок вчинення правочину представником до того, як він довідався або міг довідатися про скасування довіреності, зберігають чинність для особи, яка видала довіреність, та її правонаступників. Це правило не застосовується, якщо третя особа знала або могла знати, що дія довіреності припинилася. Законом може бути встановлено право особи видавати безвідкличні довіреності на певний час. Безвідклична довіреність з корпоративних прав видається відповідно до закону, що регулює діяльність відповідних господарських товариств.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 148 ЦК України представництво за довіреністю припиняється у разі зокрема припинення юридичної особи, яка видала довіреність.

Відповідно до ст. 13 Закону України «Про свободу совісті та релігійні організації» релігійна організація визнається юридичною особою з дня її державної реєстрації. Релігійна організація як юридична особа користується правами і несе обов`язки відповідно до чинного законодавства і свого статуту (положення).

З матеріалів справи вбачається, що спірні довіреності видані релігійною організацією «Київська Патріархія Української Православної Церкви Київського Патріархату» в особі голови комісії з припинення (ліквідатора) Яременка Олега Васильовича, а зазначена юридична особа була припинена, що свідчить про відсутність правових підстав позивачеві звертатися до приватного нотаріуса про скасування таких довіреностей.

Відповідно до ст. 35 Конституції України кожен має право на свободу світогляду і віросповідання. Це право включає свободу сповідувати будь-яку релігію або не сповідувати ніякої, безперешкодно відправляти одноособово чи колективно релігійні культи і ритуальні обряди, вести релігійну діяльність. Здійснення цього права може бути обмежене законом лише в інтересах охорони громадського порядку, здоров`я і моральності населення або захисту прав і свобод інших людей. Церква і релігійні організації в Україні відокремлені від держави, а школа - від церкви. Жодна релігія не може бути визнана державою як обов`язкова. Ніхто не може бути увільнений від своїх обов`язків перед державою або відмовитися від виконання законів за мотивами релігійних переконань. У разі якщо виконання військового обов`язку суперечить релігійним переконанням громадянина, виконання цього обов`язку має бути замінене альтернативною (невійськовою) службою.

Відповідно до змісту ст. 300 ЦПК України фізична особа має право на індивідуальність. Фізична особа має право на збереження своєї національної, культурної, релігійної, мовної самобутності, а також право на вільний вибір форм та способів прояву своєї індивідуальності, якщо вони не заборонені законом та не суперечать моральним засадам суспільства.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

У Постанові від 17.02.2022 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного цивільного суду за результатом розгляду справи № 522/9668/20 звернув увагу, що при розгляді справи суд зобов`язаний установити: чи були порушені, невизнані або оспорені права, свободи чи інтереси позивача; у чому полягає та яке порушення прав; якими доказами воно підтверджується. Залежно від установленого суд повинен вирішити питання про задоволення позовних вимог або відмову в їх задоволенні. Відсутність порушеного права чи не відповідність обраного позивачем способу його захисту способам, визначеним законодавством, є підставою для прийняття судом рішення про відмову в позові.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 12 червня 2018 року у справі № 826/4406/16 і підстави для відступлення від неї відсутні.

З огляду на викладене, суд не вбачає, що діями (бездіяльністю) відповідача були порушені, невизнані або ос порені права, свободи чи інтереси позивача. Посвідчення нотаріусом спірних довіреностей не перешкоджає позивачеві зберігати свою національну, культурну, релігійну, мовну самобутність, не порушує право на свободу світогляду і віросповідання.

З огляду на викладене позов задоволенню не підлягає.

На підставі викладеного, керуючись ст. 148, 239, 247, 300 ЦК України, ст. 13 Закону України «Про свободу совісті та релігійні організації», ст. 4, 5, 7, 12, 13, 76, 77, 80, 81, 89, 141, 259, 263-265, 268, 280-282 ЦПК України, суд,

В И Р І Ш И В :

У задоволенні позову ОСОБА_1 до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Мудрої Ольги Миколаївни, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Релігійна організація «Київська Патріархія Української Православної Церкви Київського Патріархату» про визнання протиправної бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії - відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: ОСОБА_1 : АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1

Відповідач: ОСОБА_6 , АДРЕСА_2 .

Суддя О.В. Батрин