Рішення

від 20.07.2022 по справі 175/4507/21

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 175/4507/21

Провадження № 2/175/1314/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 липня 2022 року Дніпропетровський районний суд Дніпропетровської області у складі:

Головуючого судді: Новік Л.М.

за участю секретаря: Гонти С.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження у смт. Слобожанське цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Автоскай», третя особа: Регіональний сервісний центр ГСЦ МВС в Дніпропетровській області про визнання договору комісії №3/75 від 23.03.2019 р. неукладеним, договору купівлі-продажу №3/75 від 23.03.2019 року недійсним, скасування реєстрації зняття з обліку транспортного засобу, скасування реєстрації права власності на транспортний засіб та витребування рухомого майна з незаконного володіння,

В С Т А Н О В И В:

До Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Автоскай», третя особа: Регіональний сервісний центр ГСЦ МВС в Дніпропетровській області про визнання договору комісії №3/75 від 23.03.2019 р. неукладеним, договору купівлі-продажу №3/75 від 23.03.2019 року недійсним, скасування реєстрації зняття з обліку транспортного засобу, скасування реєстрації права власності на транспортний засіб та витребування рухомого майна з незаконного володіння.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначила, що станом на теперішній час в провадженні Дніпровського районного відділення поліції Дніпровського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області знаходиться кримінальне провадження № 12019040440000967 від 18.07.2019 р., відкритого за фактом вчинення невстановленим колом осіб злочину, склад якого передбачений положеннями ч. 1 ст. 289 КК України, незаконне заволодіння транспортним засобом. Під час проведення досудового розслідування в межах кримінального провадження № 12019040440000967 від 18.07.2019 р., слідчим було проведено вилучення у ТСЦ МВС № 1242 копій документів, на підстав яких невстановленими особами було вчинено злочин, тобто, перереєстровано право власності ОСОБА_1 на ім`я Відповідача 1. Органом досудового слідства було встановлено, те що новим власником транспортного засобу - «PEGEOT 107» 2014 року випуску VIN-код: НОМЕР_1 є ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 .. Паспорт НОМЕР_2 , виданий 24.07.2008 р., ІПН НОМЕР_3 , що зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 ). Також, органом досудового слідства було встановлено те, що саме Відповідач 1 «начебто» придбала транспортний засіб у TOB «АВТОСКАЙ» (ЄДРПОУ 39051089), про що, в свою чергу позивач взагалі дізналась лише після отримання відповіді з уповноваженого органу МВС України.

На підставі Постанови слідчого СВ Дніпровського РВП ДВП ГУНП в Дніпропетровській області А. Коваленко від 03.02.2021 року, в межах кримінального провадження №12019040440000967 від 18.07.2019 р. було призначено почеркознавчу експертизу з метою надання відповіді на питання - «Чи належить ОСОБА_4 підпис на Договорі комісії № 3/75 від 23.03.2019 р.», на підставі якого і було здійснено перереєстрацію права власності на транспортний засіб з Позивача на Відповідача 1.

Внаслідок проведеної експертизи було встановлено, що підпис, зазначений у договорі комісії №3/75 від 23.03.2019 р. як підпис ОСОБА_1 , не належить ОСОБА_1 , що відображено у висновку експерта №19/104-7/7137 від 19.03.2021 року. .

Вказаний вище Договір комісії № 3/75 від 23.03,2019 р, було «начебто» укладено між Позивачем та Відповідачем 2, де Відповідач 2 виступає комісіонером, та здійснює продаж рухомого манна Позивача від імені Позивача та в інтересах Позивача. Та саме на підставі вказаного Договору комісії № 3/75 від 23.03.2019 р. Відповідач 2 протиправно набув повноваження для укладення Договору купівлі-продажу № 3/75 від 23.03.2019 р., стосовно продажу т.з. - «PEGEOT 107» Відповідачу 1 «начебто» від імені та в інтересах Позивача. З огляду на те, що підробний підпис на договорі - не може свідчити про волевиявлення Позивача на укладення цього Договору, вбачається що, договір комісії № 3/75 під 23.03.2019 р. є неуклаленим, незважаючи на настання наслідків виникнення цього договору (укладення Відповідачем 2 Доіовору купівлі-продажу № 3/75 від 23.03.2019 р. «начебто» від імені та в інтересах Позивача з Відновілачем 1).

Вказані вище обставини свідчать про те, що єдиною і беззаперечною підставою для укладення оскаржуваного Договору купівлі-продажу є - Договір комісії № 3/75 від 23.03.2019 р. Докази у вигляді - Висновку експерта № 19/104-7/7137 від 19.03.2021 року вказують нате, що між Позивачем та Відповідачем 2 Договір комісії № 3/75 від 23.03.2019 р. є - неукладеним, а отже Відповідач 2 не набув від Позивача повноважень комісіонера щодо продажу рухомого майна Позивача. Тобто, незважаючи на настання реальних юридичних наслідків (перехід права власності на т.з. від Позивача до Відповідача 1), Договір купівлі-продажу № 3/75 від 23.03.2019 р. було укладено між Відповідачем 2 та Відповідачем 1 без наявних законних повноважень на його укладення у Відповідача 2, беручи до уваги те, що договір комісії є передбаченим ЦК України видом доручення, вказані обставини свідчать про підстави для визнання Договору купівлі-продажу №3/75 від 23.03.2019 р. - недійсним на підставі ст. ст. 203, 215 ЦК України.

Зважаючи на те, що наведені вище докази та обставини свідчать про те, що Договір комісії є - неукладеним, що зумовлює виникнення підставі для визнання Договору купівлі-продажу - недійсним, вбачається, що право власності Відповідача 1 ( ОСОБА_2 ) на рухоме майно - «PEGEOT 107» 2014 року випуску VIN-код: НОМЕР_4 , підлягає скасуванню. Разом з тим, скасуванню підлягає державна реєстрація зняття з обліку т. з. з позивача, як однієї зі складових стадій зареєстрованого у встановленому порядку переходу права власності на т. з від Позивача до Відповідача І.

Вказані вище обставини свідчать про протиправність втрати Позивачем права власності на рухоме майно, та незаконне набуття Відповідачем 1 права власності на майно Позивача можливістю фактичного його використання за власними потребами станом на теперішній час. Разом з тим правові наслідки недійсності правочину, в тому числі з підстав установлення факту відсутності волевиявлення особи на його укладення, чітко унормовані ст. 216 ЦК України відповідно до абз. 2 ч. 1 якої, у разі недійсності правочину кожна із сторін зобов`язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконаний цього правочину тощо.

З огляду на зазначене, позивач просив суд визнати договір комісії №3/75 від 23.03.2019 р. між ОСОБА_1 та ТОВ «АВТОСКАЙ» (ЄДРПОУ 39051089) не укладеним; Визнати Договір купівлі-продажу № 3/75 від 23.03.2019 р. між TOB «АВТОСКАЙ» (ЄДРПОУ 39051089) та ОСОБА_5 (ДРФОПП НОМЕР_3 ) - недійсним; Скасувати державну реєстрацію права власності на рухоме майно - «PEGEOT 107» 2014 року випуску VIN-код: НОМЕР_4 за ОСОБА_5 (ДРФОПП НОМЕР_3 ); Скасувати державну реєстрацію зняття з обліку рухомого майна - «PEGEOT 107» 2014 року випуску VIN-код: НОМЕР_4 з ОСОБА_1 (ДРФОПП НОМЕР_5 ); витребувати та зобов`язати ОСОБА_6 (ДРФОПП НОМЕР_3 ) повернути ОСОБА_1 (ДРОФОПП НОМЕР_5 ) транспортний засіб -«PEGEOT 107» 2014 року випуску VIN-код: НОМЕР_4 ; Стягнути судові витрати, а саме судовий збір у розмірі 4 540,00 грн.; витрати на правову допомогу у розмірі -10 000 (десять тисяч) грн., з відповідачів в пропорційному розмірі по відношенні до задоволених вимог позивача.

Не погодившись з позовними вимогами, відповідач ОСОБА_6 09.02.2022 року подала відзив на позовну заяву в якому просила відмовити у задоволенні позову, зазначила, що на спірному договорі купівлі-продажу автомобілю вона свій підпис не ставила, а тому не була стороною договору. У зв`язку з даними обставинами вона буде звертатися до поліції, оскільки в даному випадку вбачаються ознаки кримінального правопорушення з боку невстановлених осіб. Оскільки договір купівлі-продажу вона не укладала, а підпис на ньому належить іншій особі, їй не було відомо про договір комісії №3/75 від 23.03.2019 р. укладеного між ТОВ «АВТОСКАЙ» та ОСОБА_1 на якому як вбачається також підроблений підпис. Повідомляє, що транспортний засіб -«PEGEOT 107» 2014 року випуску VIN-код: НОМЕР_4 насправді був придбаний нею у чоловіка ОСОБА_1 ОСОБА_7 та складено на його ім.»я довіреність для представлення її інтересів. Після домовленості вона передала ОСОБА_7 6000,00 доларів США, а останній пообіцяв здійснити перереєстрацію тз на неї, що він і зробив, а потім передав їй свідоцтво про реєстрацію автомобіля та ключі. Вважає, що ОСОБА_1 разом зі своїм чоловіком намагаються неправомірним шляхом заволодіти її автомобілем, оскільки нею з її чоловіком були отримані кошти, які були витрачені ними в інтересах сім`ї. Крім того, зазначила, що витрати на правову допомогу у розмірі 10000,00 грн. вважає занадто завищеними.

22.02.2022 року представник позивача, адвокат Бровко О.О. подав відповідь на відзив в якому заперечував проти доводів зазначених у відзиві, просив позов задовольнити.

Ухвалою судді від 19 листопада 2021 року відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та призначено до підготовчого засідання.

Ухвалою від 12.05.2022 року по справі було закрито підготовче засідання та призначено до судового розгляду по суті.

Представник позивача, адвокат Бровко О.О. до початку судового засідання надав заяву в якій просив справу розглянути без його участі, підтримав позовні вимоги, просив їх задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача ТОВ «АВТОСКАЙ» та відповідач ОСОБА_6 в судове засідання не з`явилися з невідомої на те суду причини.

Представник третьої особи Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС в Дніпропетровській області в судове засідання не з`явився.

Суд, дослідивши та оцінивши матеріали справи, встановив наступні обставини.

Згідно копії Договору комісії № 3/75 від 23 березня 2019 року, укладений між ТОВ «АВТОСКАЙ» (комісіонер) та ОСОБА_1 (комітент), згідно умов якого комісіонер зобов`язався вчинити комплекс маркетингових дій щодо продажу майна , а саме, транспортного засобу - «PEGEOT 107» 2014 року випуску VIN-код: НОМЕР_4 .

Також 23 березня 2019 року складено акт технічного стану транспортного засобу №3/75 у складі комісії комісіонера: ОСОБА_8 , ОСОБА_1 , ОСОБА_6

23 березня 2019 року укладено договір купівлі-продажу транспортного засобу № 3/75 між ТОВ «АВТОСКАЙ» (продавець) та ОСОБА_5 (покупець), згідно умов якого продавець зобов`язується продати у власність покупцеві транспортний засіб транспортний засіб -«PEGEOT 107» 2014 року випуску VIN-код: НОМЕР_4 , свідоцтво про реєстрацію НОМЕР_6 від 24.04.2015 р. (п. 1.1, 1.2. Договору). За домовленістю сторін ціна транспортного засобу складає 38 600 грн. (п. 2.1. Договору).

28 березня 2019 року ОСОБА_3 звернулася до начальника ТСЦ 1242 із заявою № 2315277441, у якій просила провести операцію «308 «Перереєстрація на нового власника за дог. купівлі-продажу (СГ)» і надати платні послуги згіднопостанови Кабінету Міністрів України від 04 червня 2007 року № 795та Наказу МВС України від 10 лютого 2012 року № 103 щодо транспортного засобу -«PEGEOT 107» 2014 року випуску VIN-код: НОМЕР_4 .

Висновком експерта № 19/104-7/7/137 від 19 березня 2021 року встановлено, що підпис від імені ОСОБА_1 у договорі комісії №3/75 від 23.03.2019 року виконаний не ОСОБА_1 , а іншою особою.

Відповідно до частин 1, 2 статті 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. У випадках, встановлених законом, до суду можуть звертатися органи та особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб або державних чи суспільних інтересах.

У статті 41 Конституції України, статті 321ЦК України передбачено, що право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Правове регулювання відносин, пов`язаних з купівлею-продажем транспортних засобів, здійснюється ЦК України з урахуванням загальних положень про договір та спеціальних правил, закріплених у Порядку здійснення оптової та роздрібної торгівлі транспортними засобами та їх складовими частинами, що мають ідентифікаційні номери, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 11 листопада 2009 року № 1200(далі - Порядок № 1200) та Порядку державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів, затвердженомупостановою Кабінету Міністрів України від 07 вересня 1998 року № 1388, які визначають певні особливості укладення, виконання та правові наслідки невиконання відповідних договорів.

Згідно з пунктами 12, 16, 17 Порядку № 1200 оформлення на товарних біржах договорів купівлі-продажу транспортних засобів та їх складових частин, що мають ідентифікаційні номери, здійснюється з використанням облікованих відповідно у територіальному органі з надання сервісних послуг Міністерством внутрішніх справ (далі - МВС) і Держсільгоспінспекції бланків біржових угод. Оформлення договорів купівлі-продажу транспортних засобів може проводитися в територіальному органі з надання сервісних послуг МВС. У разі продажу транспортних засобів та їх складових частин, що мають ідентифікаційні номери, філією суб`єкта господарювання або уповноваженим дилером, крім акта приймання-передачі підприємства-виробника, покупцеві видається акт приймання-передачі, що укладається між суб`єктом господарювання (його філією) та уповноваженим дилером. Під час продажу транспортних засобів, що перебувають (перебували) на обліку в уповноваженому органі МВС або Держсільгоспінспекції, покупцеві територіальним органом з надання сервісних послуг МВС видається свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу (технічний паспорт) або Держсільгоспінспекцією - свідоцтво про реєстрацію машини з відміткою про зняття машин (тракторів, самохідних шасі, самохідних сільськогосподарських, дорожньо-будівельних і меліоративних машин, сільськогосподарської техніки, інших механізмів) з обліку чи акт технічного стану. У разі зняття з обліку транспортного засобу покупцеві видається свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу (технічний паспорт) та копія реєстраційної картки, що додається до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу на пластиковій основі.

Отже, продаж транспортного засобу, що має ідентифікаційний номер, передбачає відповідне оформлення договору купівлі-продажу цього транспортного засобу, зняття його з обліку, отримання свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу (технічного паспорта).

Судом встановлено, що реєстрація транспортного засобу - «PEGEOT 107» 2014 року випуску VIN-код: НОМЕР_4 , за відповідачем ОСОБА_5 відбулася 28 березня 2019 року на підставі договору комісії № 3/75 від 23 березня 2019 року, укладеного із комісіонером TOB «АВТОСКАЙ» та комітентом ОСОБА_1 та договору купівлі-продажу № 3/75 від 23 березня 2019 року, укладеного між TOB «АВТОСКАЙ» та ОСОБА_5 .

Водночас, позивач стверджує, що не укладав договору комісії із TOB «АВТОСКАЙ» та не уповноважував цього відповідача вчиняти будь-які дії, в тому числі відчужувати спірний автомобіль, у зв`язку з чим до Єдиного реєстру досудових розслідувань внесено відомості про вчинення кримінального правопорушення за № 12019040440000967 від 18 липня 2019 року.

Згідно висновку експерта № 19/104-7/7/137 від 19 березня 2021 року встановлено, що підпис від імені ОСОБА_1 у договорі комісії №3/75 від 23.03.2019 року виконаний не ОСОБА_1 , а іншою особою.

Висновок експерта складено відповідно вимог чинного законодавства в рамках кримінального провадження 12019040440000967 від 18 липня 2019 року. Експерта попереджено про відповідальність за завідомо неправдивий висновок та відмову без поважних причин від виконання покладених обов`язків за статтею384,385 КК України.

Відтак вказаний висновок слід взяти до уваги, враховуючи постанову Верховного Суду № 363/2043/16-ц від 28 липня 2020 року.

Крім того, відповідач ОСОБА_6 у відзиві зазначила, що на спірному договорі купівлі-продажу автомобілю вона свій підпис не ставила, а тому не була стороною договору.

Згідно із частиною третьою статті 102ЦПК України висновок експерта може бути підготовлений на замовлення учасника справи або на підставі ухвали про призначення експертизи.

Відповідно до частини першої статті 76ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами, зокрема, як висновками експертів (пункт 2 частини другої статті 76 ЦПК України).

Згідно із статтею 80ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Суд зауважує, що обставини, які вбачаються із висновку почеркознавчої експертизи, щодо неналежності підпису позивача у договорі комісії, є достатніми для встановлення відсутності волі позивача на вчинення цього правочину.

За змістом статті 11ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема договори та інші правочини, інші юридичні факти.

Згідно частини першої статті 15, частини першої статті 16ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Для застосування того чи іншого способу захисту, необхідно встановити які ж права (інтереси) позивача порушені, невизнані або оспорені відповідачем і за захистом яких прав (інтересів) позивач звернувся до суду. При оцінці обраного позивачем способу захисту потрібно враховувати його ефективність, тобто спосіб захисту має відповідати змісту порушеного права, характеру правопорушення, та забезпечити поновлення порушеного права.

Згідно із частиною першою статті 202ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Дво- чи багатостороннім правочином є погоджена дія двох або більше сторін (частина четверта цієї ж статті).

Частиною третьою статті 203ЦК України передбачено, що волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

Порушення вимог законодавства щодо волевиявлення учасника правочину є підставою для визнання його недійсним у силу припису частини першої статті 215 ЦК України, а також із застосуванням спеціальних правил про правочини, вчинені з дефектом волевиявлення - під впливом помилки, обману, насильства, зловмисної домовленості, тяжкої обставини.

Як у частині першій статті 215 ЦК України, так і у статтях 229-233 ЦК України, йдеться про недійсність вчинених правочинів, тобто у випадках, коли існує зовнішній прояв волевиявлення учасника правочину, вчинений ним у належній формі (зокрема, шляхом вчинення підпису на паперовому носії), що, однак, не відповідає фактичній внутрішній волі цього учасника правочину.

У тому ж випадку, коли сторона не виявляла свою волю до вчинення правочину, до набуття обумовлених ним цивільних прав та обов`язків правочин є таким, що не вчинений, права та обов`язки за таким правочином особою не набуті, а правовідносини за ним - не виникли.

За частиною першою статті 205ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Стаття 207ЦК України встановлює загальні вимоги до письмової форми правочину. Так, на підставі частини першої цієї статті правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.

Частиною ж другою цієї статті визначено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Отже, підпис є невід`ємним елементом, реквізитом письмової форми договору, а наявність підписів має підтверджувати наміри та волевиявлення учасників правочину, а також забезпечувати їх ідентифікацію.

Правочин, який не вчинено (договір, який не укладено), не може бути визнаний недійсним. Наслідки недійсності правочину також не застосовуються до правочину, який не вчинено.

Відповідно до статті 204ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним. Зазначена норма кореспондує частинам другій, третій статті 215 ЦК України, висвітлює різницю між нікчемним і оспорюваним правочином і не застосовується до правочинів, які не відбулися, бо є невчиненими.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 червня 2020 року у справі № 145/2047/16-ц (провадження № 14-499цс19) зазначено, що правочин, який не вчинено (договір, який не укладено) не підлягає визнанню недійсним. Наслідки недійсності правочину також не застосовуються до правочину, який не вчинено.

Враховуючи вищевикладене вимога позивача про визнання договору комісії неукладеним підлягає задоволенню.

Відповідно до статті 328ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Згідно з частиною 1 статті 330ЦК України якщо майно відчужене особою, яка не мала на це права, добросовісний набувач набуває право власності на нього, якщо відповідно до статті 388 цього Кодексумайно не може бути витребуване у нього.

За змістом частини першої статті 387ЦК України власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

Як передбачено частинами першою-третьою статті 388ЦК України якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно: 1) було загублене власником або особою, якій він передав майно у володіння;2) було викрадене у власника або особи, якій він передав майно у володіння; 3) вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом.

Якщо майно було набуте безвідплатно в особи, яка не мала права його відчужувати, власник має право витребувати його від добросовісного набувача у всіх випадках.

Витребування майна шляхом віндикації застосовується до відносин речово-правового характеру, зокрема якщо між власником і володільцем майна немає договірних відносин і майно перебуває у володільця не на підставі укладеного з власником договору.

Положення статті 388ЦК України застосовується як підстава позову про повернення майна від добросовісного набувача, якщо майно вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно, не з їхньої волі іншим шляхом, яке було відчужене третій особі, якщо між власником та володільцем майна не існує жодних юридичних відносин.

Тобто добросовісне набуття в розумінні статті 388ЦК України можливе лише тоді, коли майно придбано не безпосередньо у власника, а в особи, яка не мала права відчужувати це майно, наслідком угоди, укладеної з таким порушенням, є повернення майна з чужого володіння. При цьому за змістом статті 388ЦК України випадки витребування майна власником від добросовісного набувача обмежені й можуть мати місце за умови, що майно вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно, поза їх волею. Наявність у діях власника волі на передачу майна іншій особі виключає можливість його витребування від добросовісного набувача.

Як вбачається з матеріалів справи позивач не підписувала договору комісії, а тому такий правочин в силу закону між комісіонером TOB «АВТОСКАЙ» та комітентом ОСОБА_1 не укладався. Тобто, волі позивача на відчуження спірного транспортного засобу не було, однак на підставі договору купівлі-продажу № 3/75 від 23 березня 2019 року, укладеного між TOB «АВТОСКАЙ» та ОСОБА_6 належний позивачу автомобіль «PEGEOT 107» 2014 року випуску VIN-код: НОМЕР_4 , було перереєстровано на нового власника.

Відтак, оскільки спірне майно вибуло з володіння позивача поза його волею, на підставі неукладеного договору комісії та договору купівлі-продажу було продано ОСОБА_6 , отже майно перебуває у володільця не на підставі укладеного з власником договору, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог щодо визнання договору купівлі-продажу недійсним та щодо витребування майна з володіння ОСОБА_6 автомобіля марки ««PEGEOT 107» 2014 року випуску VIN-код: НОМЕР_4 .

Відповідно до роз`яснень, викладених у постанові Пленуму ВСУ «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» рішення суду про задоволення позову про повернення майна, переданого за недійсним правочином, чи витребування майна із чужого незаконного володіння є підставою для здійснення державної реєстрації права власності на майно, що підлягає державній реєстрації, за власником, а також скасування попередньої реєстрації (статті 19, 27 Закону України від 01 липня 2004 року № 1952-IV «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень»).

Згідно із частинами першою, четвертою, дев`ятою статті 34 Закону України «Про дорожній рух» від 30 червня 1993 року № 3353-ХІІ(далі - Закон № 3353-ХІІ) державна реєстрація транспортного засобу полягає у здійсненні комплексу заходів, пов`язаних із перевіркою документів, які є підставою для здійснення реєстрації, а також відсутності будь-яких обтяжень, у тому числі за даними Державного реєстру обтяжень рухомого майна, звіркою і, за необхідності, дослідженням ідентифікаційних номерів складових частин та оглядом транспортного засобу, оформленням і видачею реєстраційних документів та номерних знаків.

Державний облік зареєстрованих транспортних засобів включає в себе процес реєстрації, накопичення, узагальнення, зберігання та передачі інформації про зареєстровані транспортні засоби та їх власників.

Державній реєстрації та обліку підлягають призначені для експлуатації на вулично-дорожній мережі загального користування транспортні засоби усіх типів: автомобілі, автобуси, мотоцикли всіх типів, марок і моделей, самохідні машини, причепи та напівпричепи до них, мотоколяски, інші прирівняні до них транспортні засоби та мопеди, що використовуються на автомобільних дорогах державного значення.

Державна реєстрація та облік автомобілів, автобусів, мотоциклів та мопедів усіх типів, марок і моделей, самохідних машин, причепів та напівпричепів до них, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів здійснюються територіальними органами Міністерства внутрішніх справ України.

Власники транспортних засобів та особи, які використовують їх на законних підставах, зобов`язані зареєструвати (перереєструвати) належні їм транспортні засоби протягом десяти діб після придбання, митного оформлення, одержання транспортних засобів або виникнення обставин, що потребують внесення змін до реєстраційних документів.

Із аналізу норм зазначеного закону можна зробити висновок, що державна реєстрація транспортних засобів спрямована на впорядкування відносин між учасниками дорожнього руху, у тому числі і в частині обліку транспортних засобів на підставі вже існуючого права (власності, користування), а не у розумінні реєстрації права на транспортний засіб, яка пов`язана саме з виникненням відповідного права.

Як передбачено пунктом 8 Порядку № 1388 державна реєстрація (перереєстрація) транспортних засобів проводиться на підставі заяв власників, поданих особисто або уповноваженим представником, і документів, що посвідчують їх особу, підтверджують повноваження представника (для фізичних осіб - нотаріально посвідчена довіреність), а також правомірність придбання, отримання, ввезення, митного оформлення (далі - правомірність придбання) транспортних засобів, відповідність конструкції транспортних засобів установленим вимогам безпеки дорожнього руху, а також вимогам, які є підставою для внесення змін до реєстраційних документів.

Документами, що підтверджують правомірність придбання транспортних засобів, їх складових частин, що мають ідентифікаційні номери, є оформлені в установленому порядку:…- договір комісії між власником транспортного засобу і суб`єктом господарювання, який за таким договором є комісіонером, та договір купівлі-продажу транспортного засобу, за яким продавцем є такий суб`єкт господарювання, які підписані від імені суб`єкта господарювання уповноваженою особою, - у разі продажу транспортних засобів суб`єктами господарювання, що здійснюють оптову та/або роздрібну торгівлю транспортними засобами на підставі договору комісії, укладеного з власником транспортного засобу;.

Таким чином, державна реєстрація транспортного засобу полягає у здійсненні комплексу заходів, пов`язаних із перевіркою документів, які є підставою для здійснення реєстрації, звіркою і, за необхідності, дослідженням ідентифікаційних номерів складових частин та оглядом транспортного засобу, оформленням і видачею реєстраційних документів та номерних знаків та проводиться з метою здійснення контролю за відповідністю конструкції та технічного стану транспортних засобів установленим вимогам стандартів, правил і нормативів.

Витребування з володіння ОСОБА_6 автомобіля марки «PEGEOT 107» 2014 року випуску VIN-код: НОМЕР_4 є достатньою підставою для скасування реєстрації транспортного засобу - автомобіля марки «PEGEOT 107» 2014 року випуску VIN-код: НОМЕР_4 , за ОСОБА_6 та скасування державної реєстрації зняття з обліку рухомого майна автомобіля - «PEGEOT 107» 2014 року випуску VIN-код: НОМЕР_4 з ОСОБА_1 .

Враховуючи вищевикладене суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог в повному обсязі.

У порядку статті 141Цивільного процесуальногокодексу України з відповідачів на користь позивача підлягають стягненню компенсація її судових витрат у сумі 14540,00 грн. (4540,00 грн. - судовий збір, 10 000,00 грн. - фактичні витрати на правову допомогу) по 7270 грн. з кожного.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 2, 4, 12, 13, 76-78, 206, 258-268, 273, 352-355ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В :

Позовні вимоги задовольнити.

Визнати договір комісії №3/75 від 23.03.2019 р. між ОСОБА_1 та ТОВ «АВТОСКАЙ» (ЄДРПОУ 39051089) не укладеним.

Визнати договір купівлі-продажу № 3/75 від 23.03.2019 р. між TOB «АВТОСКАЙ» (ЄДРПОУ 39051089) та ОСОБА_5 (ДРФОПП НОМЕР_3 ) недійсним.

Скасувати державну реєстрацію права власності на рухоме майно - «PEGEOT 107» 2014 року випуску VIN-код: НОМЕР_4 за ОСОБА_5 (ДРФОПП НОМЕР_3 ).

Скасувати державну реєстрацію зняття з обліку рухомого майна - «PEGEOT 107» 2014 року випуску VIN-код: НОМЕР_4 з ОСОБА_1 (ДРФОПП НОМЕР_5 ).

Витребувати та зобов`язати ОСОБА_6 (ДРФОПП НОМЕР_3 ) повернути ОСОБА_1 (ДРОФОПП НОМЕР_5 ) транспортний засіб -«PEGEOT 107» 2014 року випуску VIN-код: НОМЕР_4 .

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати у розмірі 7270,00 грн.

Стягнути із Товариства з обмеженою відповідальністю «АВТОСКАЙ» на користь ОСОБА_1 судові витрати у розмірі 7270,00 грн.

Рішення суду може бути оскаржене безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення повного рішення суду.

Суддя Л.М. Новік