Постанова

від 08.08.2022 по справі 916/2886/19

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 серпня 2022 року м. ОдесаСправа № 916/2886/19Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Діброви Г.І.

суддів: Савицького Я.Ф., Разюк Г.П.

секретар судового засідання: Корчинська М.В.

за участю представників учасників справи:

від Білгород-Дністровського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Південного Міжрегіонального Управління Міністерства юстиції України, м. Одеса - не з`явився;

від Товариства з обмеженою відповідальністю "СПЕКТР-АГРО", Київська область, м.Обухів - Бонтлаб В.В. за довіреністю;

від Фермерського господарства "БЕССАРАБІЯ", Одеська область, Білгород-Дністровський район, с.Підгірне - не з`явився;

від ОСОБА_1 , Одеська область, Білгород-Дністровський район, с.Підгірне - не з`явився.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції апеляційну скаргу Білгород-Дністровського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Південного Міжрегіонального Управління Міністерства юстиції України, м. Одеса

на ухвалу Господарського суду Одеської області від 26.05.2022 року про задоволення скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "СПЕКТР-АГРО", Київська область, м.Обухів вх. № ГСОО 2-276/22 від 20.04.2022 на бездіяльність державного виконавця Білгород-Дністровського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, м. Одеса, суддя Гут С.Ф. повний текст ухвали складено та підписано 31.05.2022 року

у справі № 916/2886/19

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "СПЕКТР-АГРО", Київська область, м.Обухів

до відповідача - 1 Фермерського господарства "БЕССАРАБІЯ", Одеська область, Білгород-Дністровський район, с.Підгірне

відповідача - 2 ОСОБА_1 , Одеська область, Білгород-Дністровський район, с.Підгірне

за участю Білгород-Дністровського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, м. Одеса

про стягнення 867 473 грн. 47 коп.,-

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст вимог позовної заяви, рішення суду, скарги та ухвали суду першої інстанції.

27.09.2019 року позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "СПЕКТР-АГРО", Київська область, м.Обухів звернулось до Господарського суду Одеської області з позовною заявою до відповідачів - Фермерського господарства "БЕССАРАБІЯ", Одеська область, Білгород-Дністровський район, с.Підгірне та ОСОБА_1 , Одеська область, Білгород-Дністровський район, с.Підгірне про стягнення 867 473 грн. 47 коп.

Рішенням господарського суду Одеської області від 02.12.2019 року позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "СПЕКТР-АГРО", Київська область, м.Обухів до Фермерського господарства "БЕССАРАБІЯ", Одеська область, Білгород-Дністровський район, с.Підгірне та ОСОБА_1 , Одеська область, Білгород-Дністровський район, с.Підгірне про стягнення 867 473 грн. 47 коп. було задоволено та солідарно стягнуто з Фермерського господарства "БЕССАРАБІЯ", Одеська область, Білгород-Дністровський район, с.Підгірне та ОСОБА_1 , Одеська область, Білгород-Дністровський район, с.Підгірне на користь позивача 639 000 грн. 00 коп. - суму основного боргу, 45 526 грн. 89 коп. - суму відсотків за користування товарним кредитом, 26 785 грн. 48 коп. - суму пені, 28 361 грн. 10 коп. - суму 36% річних, 127 800 грн. 00 коп. - суму штрафу та вирішено питання щодо відшкодування судових витрат.

20.04.2022 року до Господарського суду Одеської області від представника Товариства з обмеженою відповідальністю "СПЕКТР-АГРО", Київська область, м.Обухів надійшла скарга вх. №ГСОО 2-276/22 на бездіяльність державного виконавця Білгород-Дністровського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (місто Одеса) у справі №916/2886/19, у якій позивач просив суд задовольнити скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "СПЕКТР-АГРО", Київська область, м.Обухів вх. № ГСОО 2-276/22 від 20.04.2022 року на бездіяльність державного виконавця Білгород-Дністровського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (місто Одеса) у виконавчому провадженні №61361535 щодо примусового виконання наказу Господарського суду Одеської області від 03.02.2020 року у справі №916/2886/19; визнати за період із 03 листопада 2020 року по 23 лютого 2022 року неправомірною бездіяльність державного виконавця Білгород-Дністровського ВДВС у Білгород - Дністровському районі Одеської області Південного МРУ Міністерства юстиції (м. Одеса) у виконавчому провадженні №61361535 щодо примусового виконання наказу Господарського суду Одеської області від 03.02.2020 року по справі №916/2886/19, котра виразилась у порушенні строків та порядку вчинення виконавчих дій у виконавчому провадженні №61361535 щодо примусового виконання наказу Господарського суду Одеської області від 03.02.2020 року по справі №916/2886/19 із врахуванням норм та положень Закону України "Про виконавче провадження"; зобов`язати державного виконавця або іншу посадову особу Білгород-Дністровського ВДВС у Білгород-Дністровському районі Одеської області Південного МРУ Міністерства юстиції (м. Одеса) усунути допущене порушення (поновити порушене право заявника) шляхом дотримання строків та порядку вчинення виконавчих дій у виконавчому провадженні №61361535 щодо примусового виконання наказу Господарського суду Одеської області від 03.02.2020 року по справі №916/2886/19 із врахуванням норм та положень Закону України "Про виконавче провадження".

Зокрема, вказана вище скарга позивача обґрунтована тим, що наказ Господарського суду Одеської області від 03.02.2020 року по справі №916/2886/19 не виконаний, а відповідно до офіційних відомостей, котрі містяться на офіційному веб - сайті Автоматизованої системи виконавчих проваджень, за період із 03.11.2020 року по 23.02.2022 року, в силу дії обов`язкових норм Закону України "Про виконавче провадження", своєчасних, належних, допустимих та об`єктивних виконавчих дій не вчинялось, що зумовило позивача, з метою захисту його порушених прав та інтересів, на звернення його до суду із відповідною скаргою.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 26.05.2022 року у справі №916/2886/19 скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "СПЕКТР-АГРО", Київська область, м.Обухів вх. № ГСОО 2-276/22 від 20.04.2022 року на бездіяльність державного виконавця Білгород-Дністровського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (місто Одеса) у справі №916/2886/19 задоволено; визнано за період із 03 листопада 2020 року по 23 лютого 2022 року неправомірною бездіяльність державного виконавця Білгород-Дністровського ВДВС у Білгород - Дністровському районі Одеської області Південного МРУ Міністерства юстиції (м. Одеса) у виконавчому провадженні №61361535 щодо примусового виконання наказу Господарського суду Одеської області від 03.02.2020 року по справі №916/2886/19, котра виразилась у порушенні строків та порядку вчинення виконавчих дій у виконавчому провадженні №61361535 щодо примусового виконання наказу Господарського суду Одеської області від 03.02.2020 року по справі №916/2886/19 із врахуванням норм та положень Закону України "Про виконавче провадження"; зобов`язано державного виконавця або іншу посадову особу Білгород-Дністровського ВДВС у Білгород-Дністровському районі Одеської області Південного МРУ Міністерства юстиції (м. Одеса) усунути допущене порушення (поновити порушене право заявника) шляхом дотримання строків та порядку вчинення виконавчих дій у виконавчому провадженні №61361535 щодо примусового виконання наказу Господарського суду Одеської області від 03.02.2020 року по справі №916/2886/19 із врахуванням норм та положень Закону України "Про виконавче провадження".

Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що судом, під час розгляду скарги позивача було встановлено факт ненадання державним виконавцем до суду жодних доказів на підтвердження вчинення ним всіх необхідних, передбачених Законом України «Про виконавче провадження» виконавчих дій, що, в свою чергу, надало можливість суду визнати обставину не вчинення таких дій виконавця встановленою. До того ж, місцевий господарський суд під час розгляду скарги дійшов висновку, що наявні відомості про вчинення виконавчих дій (їх відсутність у даному випадку), які відображені в Інформації про виконавче провадження, за відсутності доказів зворотнього, є достовірними та повними.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу, узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи.

Білгород-Дністровський міськрайонний відділ державної виконавчої служби Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, м. Одеса з ухвалою суду першої інстанції не погодився, тому звернувся до Південно-західного апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій просить суд ухвалу Господарського суду Одеської області від 26.05.2022 року у справі №916/2886/19 скасувати з мотивів порушення судом норм матеріального і процесуального права.

При цьому, єдиним доводом апеляційної скарги Виконавчої служби по суті є те, що судом не встановлено та не доведено, які саме виконавчі дії, або відомості про них не проведені (відображені) державним виконавцем в період з 03.11.2020 року по 23.02.2022 року, що призвели до визнання неправомірної бездіяльності державного виконавця.

Крім того, скаржник наголосив, що судом першої інстанції неповно з`ясовано обставини, що мають значення для справи, неправомірно прийнято докази лише надані позивачем, не взято до уваги матеріали виконавчого провадження та докази Виконавчої служби, що призвело до постановлення необґрунтованої ухвали.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 27.06.2022 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Білгород-Дністровського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, м. Одеса на ухвалу Господарського суду Одеської області від 26.05.2022 року про задоволення скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "СПЕКТР-АГРО", Київська область, м.Обухів вх. № ГСОО 2-276/22 від 20.04.2022 року на бездіяльність державного виконавця Білгород-Дністровського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, м. Одеса у справі №916/2886/19, справу призначено до судового розгляду.

05.07.2022 року поштою через канцелярію до Південно-західного апеляційного господарського суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "СПЕКТР-АГРО", Київська область, м.Обухів надійшов відзив (вх. №920/22), у якому позивач просив суд апеляційної інстанції апеляційну скаргу Білгород-Дністровського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, м. Одеса залишити без задоволення, а ухвалу Господарського суду Одеської області від 26.05.2022 року про задоволення скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "СПЕКТР-АГРО", Київська область, м.Обухів вх. № ГСОО 2-276/22 від 20.04.2022 року на бездіяльність державного виконавця Білгород-Дністровського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, м. Одеса у справі №916/2886/19 - без змін. Відзив колегією суддів долучено до матеріалів справи.

Зокрема, у відзиві позивач, посилаючись на обставини, зазначені ним у скарзі на бездіяльність державного виконавця та низку правових позиції суду касаційної інстанції, зазначив, що оскаржувана ухвала суду першої інстанції є законною та обґрунтованою, а висновки суду, зазначені в останній відповідають не лише нормам чинного законодавства України, а й сталій судовій практиці у вирішенні аналогічного роду спорів.

В судове засідання, яке проводилося в режимі відеоконференції представник позивача з`явився, підтримав заперечення проти доводів апеляційної скарги, викладені письмово у відзиві. Просив суд апеляційної інстанції залишити апеляційну скаргу скаржника без задоволення, а оскаржуване рішення суду першої інстанції по даній справі без змін.

Представник скаржника та представники інших учасників справи в судове засідання не з`явилися, про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, про що свідчать наявні у матеріалах справи поштові повідомлення про направлення ухвали апеляційного суду про відкриття провадження на адреси учасників справи.

Згідно з ч. 1 ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

За змістом ч. 1-4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

При цьому, стаття 6 Конвенції гарантує не право бути особисто присутнім у судовому засіданні під час розгляду цивільної справи, а більш загальне право ефективно представляти свою справу в суді та нарівні з протилежною стороною користуватися правами, передбаченими принципом рівності сторін. Пункт 1 ст. 6 Конвенції надає Державам можливість на власний розсуд обирати засоби гарантування цих прав сторонам провадження. Отже, питання особистої присутності, форми здійснення судового розгляду, усної чи письмової, а також представництва у суді є взаємопов`язаними та мають аналізуватися у більш ширшому контексті "справедливого суду", гарантованого ст. 6 Конвенції. Суд повинен встановити, чи було надано заявнику, стороні цивільного провадження, розумну можливість ознайомитися з зауваженнями або доказами, наданими іншою стороною, та представити свою справу в умовах, що не ставлять його у явно гірше становище порівняно з опонентом протилежною стороною (рішення у справі "Лопушанський проти України").

Отже, у зв`язку із тим, що судом апеляційної інстанції створено всі необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства, вжито заходи для належного повідомлення сторін про час та місце розгляду справи, враховуючи, що участь в засіданні суду є правом, а не обов`язком сторін, явка учасників судового процесу ухвалою суду не визнана обов`язковою, колегія суддів вважає за можливе розглянути справу за відсутності представника скаржника та інших представників учасників процесу.

Суд апеляційної інстанції, у відповідності до ст. 269 Господарського процесуального кодексу України, переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Відповідно до ч. 1 ст. 271 Господарського процесуального кодексу України апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.

Заслухавши пояснення присутніх представників учасників справи, обговоривши доводи та вимоги апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування місцевим господарським судом норм процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга Білгород-Дністровського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, м. Одеса не потребує задоволення, а ухвала Господарського суду Одеської області від 26.05.2022 року про задоволення скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "СПЕКТР-АГРО", Київська область, м.Обухів вх. № ГСОО 2-276/22 від 20.04.2022 на бездіяльність державного виконавця Білгород-Дністровського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, м. Одеса у справі № 916/2886/19 є правомірною та такою, що не потребує скасування, виходячи з наступного.

Господарським судом Одеської області та Південно-західним апеляційним господарським судом було встановлено та неоспорено учасниками справи наступні обставини.

Рішенням Господарського суду Одеської області від 02.12.2019 року позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "СПЕКТР-АГРО", Київська область, м.Обухів до Фермерського господарства "БЕССАРАБІЯ", Одеська область, Білгород-Дністровський район, с.Підгірне та ОСОБА_1 , Одеська область, Білгород-Дністровський район, с.Підгірне про стягнення 867 473 грн. 47 коп. було задоволено та солідарно стягнуто з Фермерського господарства "БЕССАРАБІЯ", Одеська область, Білгород-Дністровський район, с.Підгірне та ОСОБА_1 , Одеська область, Білгород-Дністровський район, с.Підгірне на користь позивача 639 000 грн. 00 коп. - суму основного боргу, 45 526 грн. 89 коп. - суму відсотків за користування товарним кредитом, 26 785 грн. 48 коп. - суму пені, 28 361 грн. 10 коп. - суму 36% річних, 127 800 грн. 00 коп. - суму штрафу та вирішено питання щодо відшкодування судових витрат.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 30.01.2020 року заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "СПЕКТР-АГРО" про виправлення помилки в наказі по справі № 916/2886/19 задоволено; виправлено помилку у наказі Господарського суду Одеської області від 03.01.2020 року у справі № 916/2886/19 та викладено його в новій редакції: Стягнути солідарно з Фермерського господарства "БЕССАРАБІЯ" (67741, Одеська область, Білгород-Дністровський район, с. Підгірне, вул. Пушкіна, будинок 138; код 40032656) та ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "СПЕКТР-АГРО" (08702, Київська область, м. Обухів, вул. Промислова, 20; код ЄДРПОУ 36348550) 639 000 /шістсот тридцять дев`ять тисяч / грн. 00 коп. - суму основного боргу, 45 526 /сорок п`ять тисяч п`ятсот двадцять шість/ грн. 89 коп. - суму відсотків за користування товарним кредитом, 26 785 /двадцять шість тисяч сімсот вісімдесят п`ять/ грн. 48 коп. - суму пені, 28 361 / двадцять вісім тисяч триста шістдесят одна/ грн. 10 коп. - суму 36% річних, 127 800 /сто двадцять сім тисяч вісімсот/ грн. 00 коп. - суму штрафу та витрати по сплаті судового збору у розмірі 13 012/ тринадцять тисяч дванадцять/ грн. 10 коп.

03.02.2020 року на підставі вказаної вище ухвали, Господарським судом Одеської області було видано відповідний Наказ №916/2886/19, який стягувачем пред`явлено до примусового виконання.

Відповідно до Постанови Білгород-Дністровського МРВДВС Південного МРУ Міністерства юстиції, м. Одеса від 29.04.2020 року відкрито виконавче провадження №61361535 щодо примусового виконання наказу Господарського суду Одеської області від 03.02.2020 року по справі №916/2886/19 про стягнення солідарно із Фермерського господарства "БЕССАРАБІЯ", Одеська область, Білгород- Дністровський район, с. Підгірне та ОСОБА_1 , Одеська область, Білгород - Дністровський район, с. Підгірне на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "СПЕКТР-АГРО", Київська область, м. Обухів 880485 грн. 57 коп. заборгованості.

З наявного в матеріалах справи акта державного виконавця від 17.11.2020 року вбачається, що грошові кошти та майно боржника - 2 - ОСОБА_1 , Одеська область, Білгород- Дністровський район, с. Підгірне за його місцем проживання не виявлено.

18.11.2020 року, 21.01.2021 року, 01.09.2021 року постановами Білгород-Дністровського МРВДВС Південного МРУ Міністерства юстиції, м. Одеса в рамках виконавчого провадження №61361535 на підставі наказу №916/2886/19, виданого Господарським судом Одеської області 03.02.2020 року накладено арешт на грошові кошти, що містяться на рахунках ОСОБА_1 , Одеська область, Білгород- Дністровський район, с.Підгірне.

З розпоряджень №61361535 від 28.12.2020 року та від,01.10.2021 року вбачається, що грошові кошти у розмірі 1610 грн. надійшли 24.12.2020 року та 29.09.2021 року на рахунок з обліку депозитних сум при примусовому виконанні виконавчого документа від 03.02.2020 року №916/2886/19.

Також, з матеріалів справи вбачається, а саме з інформації з Державного реєстру прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон, відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта від 01.12.2020 року, що у власності ОСОБА_1 , Одеська область, Білгород- Дністровський район, с.Підгірне наявна земельна ділянка для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, загальною площею 1,7342 га.

Поряд з цим, в матеріалах справи наявні численні відповіді на запити державного виконавця щодо відсутності у боржника - 2 джерел отримання доходів, транспортних засобів, наявних рахунків (т. 7, а. с. 25 - 109). Запитів державного виконавця стосовно боржника - 2, матеріали справи не містять.

09.11.2020 року до Господарського суду Одеської області від представника Товариства з обмеженою відповідальністю "СПЕКТР-АГРО" надійшла скарга (вх. №ГСОО 2-4026/20) на бездіяльність державного виконавця Білгород-Дністровського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (місто Одеса) у справі №916/2886/19.

19.11.2020 року ухвалою Господарського суду Одеської області скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "СПЕКТР-АГРО" (вх. № ГСОО 2-4026/20) від 09.11.2020 року на бездіяльність державного виконавця Білгород-Дністровського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (місто Одеса) у справі №916/2886/19 задоволено; визнано неправомірною бездіяльність державного виконавця Білгород-Дністровського МРВДВС Південного МРУ Міністерства юстиції (м. Одеса) у виконавчому провадженні №61361535 щодо примусового виконання наказу Господарського суду Одеської області від 03 лютого 2020 року по справі №916/2886/19, котра виразилась у порушенні строків та порядку вчинення виконавчих дій у виконавчому провадженні №61361535 щодо примусового виконання наказу Господарського суду Одеської області від 03 лютого 2020 року по справі №916/2886/19 із врахуванням статей 10, 13, 18, 26, 36, 48, 53-1, 56, 57 Закону України "Про виконавче провадження"; зобов`язано державного виконавця Білгород-Дністровського МРВДВС Південного МРУ Міністерства юстиції (м. Одеса) усунути допущене порушення (поновити порушене право заявника) шляхом дотримання строків та порядку вчинення виконавчих дій у виконавчому провадженні №61361535 щодо примусового виконання наказу Господарського суду Одеської області від 03 лютого 2020 року по справі №916/2886/19 із врахуванням статей 10, 18, 26, 36, 48, 53-1, 56, 57 Закону України "Про виконавче провадження".

09.11.2020 року від представника Товариства з обмеженою відповідальністю "СПЕКТР-АГРО" надійшла скарга (вх. №ГСОО 2-4027/20) на бездіяльність державного виконавця Білгород-Дністровського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (місто Одеса) у справі №916/2886/19.

19.11.2020 року ухвалою Господарського суду Одеської області скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "СПЕКТР-АГРО" (вх. № ГСОО 2-4027/20) від 09.11.2020 року на бездіяльність державного виконавця Білгород-Дністровського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (місто Одеса) у справі №916/2886/19 задоволено; визнано за періоди з 04.08.2020 року по 02.11.2020 року неправомірною бездіяльність державного виконавця Білгород-Дністровського МРВДВС Південного МРУ Міністерства юстиції (м. Одеса) у виконавчому провадженні №61106710 щодо примусового виконання наказу Господарського суду Одеської області від 14 січня 2020 року по справі №916/2886/19 та у провадженні №61106595 щодо примусового виконання наказу Господарського суду Одеської області від 03 січня 2020 року по справі №916/2886/19, котра виразилась у порушенні строків та порядку вчинення виконавчих дій у виконавчому провадженні №61106710 щодо примусового виконання наказу Господарського суду Одеської області від 14 січня 2020 року по справі №916/2886/19 та у виконавчому провадженні №61106595 щодо примусового виконання наказу Господарського суду Одеської області від 03 січня 2020 року по справі №916/2886/19 із врахуванням статей 10, 13, 18, 26, 36, 48, 56, 57 Закону України "Про виконавче провадження", зобов`язано державного виконавця Білгород-Дністровського МРВДВС Південного МРУ Міністерства юстиції (м. Одеса) усунути допущене порушення (поновити порушене право заявника) шляхом дотримання строків та порядку вчинення виконавчих дій у виконавчому провадженні №61106710 щодо примусового виконання наказу Господарського суду Одеської області від 14 січня 2020 року по справі №916/2886/19 та у виконавчому провадженні №61106595 щодо примусового виконання наказу Господарського суду Одеської області від 03 січня 2020 року по справі №916/2886/19 із врахуванням статей 10, 18, 26, 36, 48, 56, 57 Закону України "Про виконавче провадження".

Постановами Південно-західного апеляційного господарського суду від 15.02.2021 року у справі №916/2886/19 вказані вище ухвали суду першої інстанції залишено без змін, апеляційні скарги на бездіяльність державного виконавця Білгород-Дністровського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (місто Одеса) без задоволення.

В подальшому, 20.04.2022 року до Господарського суду Одеської області від представника Товариства з обмеженою відповідальністю "СПЕКТР-АГРО", Київська область, м.Обухів надійшла скарга вх. №ГСОО 2-276/22 на бездіяльність державного виконавця Білгород-Дністровського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (місто Одеса) у справі №916/2886/19, у якій позивач просив суд задовольнити скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "СПЕКТР-АГРО", Київська область, м.Обухів вх. № ГСОО 2-276/22 від 20.04.2022 року на бездіяльність державного виконавця Білгород-Дністровського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (місто Одеса) у справі №916/2886/19; визнати за період із 03 листопада 2020 року по 23 лютого 2022 року неправомірною бездіяльність державного виконавця Білгород-Дністровського ВДВС у Білгород - Дністровському районі Одеської області Південного МРУ Міністерства юстиції (м. Одеса) у виконавчому провадженні №61361535 щодо примусового виконання наказу Господарського суду Одеської області від 03.02.2020 року по справі №916/2886/19, котра виразилась у порушенні строків та порядку вчинення виконавчих дій у виконавчому провадженні №61361535 щодо примусового виконання наказу Господарського суду Одеської області від 03.02.2020 року по справі №916/2886/19 із врахуванням норм та положень Закону України "Про виконавче провадження"; зобов`язати державного виконавця або іншу посадову особу Білгород-Дністровського ВДВС у Білгород-Дністровському районі Одеської області Південного МРУ Міністерства юстиції (м. Одеса) усунути допущене порушення (поновити порушене право заявника) шляхом дотримання строків та порядку вчинення виконавчих дій у виконавчому провадженні №61361535 щодо примусового виконання наказу Господарського суду Одеської області від 03.02.2020 року по справі №916/2886/19 із врахуванням норм та положень Закону України "Про виконавче провадження".

Вказана скарга, зокрема, ґрунтується на наступних обставинах:

- На день подання скарги наказ Господарського суду Одеської області від 03.02.2020 року по справі №916/2886/19 не виконаний, а відповідно до офіційних відомостей, котрі містяться на офіційному веб - сайті Автоматизованої системи виконавчих проваджень, за період із 03 листопада 2020 року по 23 лютого 2022 року, в силу дії обов`язкових норм Закону України "Про виконавче провадження", своєчасних, належних, допустимих та об`єктивних виконавчих дій не вчинялось;

- Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, визначено, зокрема та не обмежуючись, Законом України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 року №1404-VIII, Законом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів», Інструкцією з організації примусового виконання рішення, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 29.09.2016 року №2832/5, норми даної Інструкції доповнюють та/або розширюють умови та порядок здійснення заходів примусового виконання;

- Скаржник звертає увагу та просить врахувати, що правові позиції законодавця повністю узгоджені та відповідають позиції Верховного Суду із даного питання, котрі викладені, зокрема, у постанові від 23 серпня 2018 року у справі №911/167/17;

- Позивач звертає увагу суду на ту обставину, що виявлення рахунків боржника та джерела отримання ним доходів як в загальному, так і на предмет відкриття боржником нових рахунків із метою уникнення від виконання рішення суду у даній справі за період із 03.11.2020 року по 23.02.2022 року або взагалі не проводилась, або проводилась із порушенням та недотриманням положення ч. 8 ст. 48 Закону України «Про виконавче провадження»;

- Так, як зазначив скаржник, боржник - 2 впродовж 2021-2022 років отримав дохід за кодом звітності « 195» від суб`єкта господарювання із ідентифікаційним кодом 43502361;

- Скаржник зазначає, що п. 1,4 ст. 8 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що реєстрація виконавчих документів, документів виконавчого провадження, фіксування виконавчих дій здійснюється в автоматизованій системі виконавчого провадження, порядок функціонування якої визначається Міністерством юстиції України. Відповідно до пунктів 2-4 Розділу IV Положення про автоматизовану систему виконавчого провадження, котре затверджено Наказом Міністерства юстиції України від 05.08.2016 року за №2432/5, виконавцем до Системи обов`язково вносяться відомості про проведення всіх виконавчих дій та прийняття процесуальних рішень. При цьому, обов`язковість внесення державним виконавцем відомостей про вчинення всіх виконавчих дій у виконавчому провадженні до Автоматизованої системи виконавчого провадження передбачена Законом України "Про виконавче провадження", Законом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів», Інструкції з організації примусового виконання рішення, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 29.09.2016 року №2832/5, Положенням про автоматизовану систему виконавчого провадження, котре затверджено Наказом Міністерства юстиції України від 05.08.2016 року за №2432/5;

- Скаржник, ознайомившись із матеріалами виконавчого провадження зазначив, що відсутні будь-які докази вжиття жодних передбачених чинним законодавством України заходів примусового виконання у виконавчому провадженні №61361535 щодо примусового виконання наказу Господарського суду Одеської області від 03.02.2020 року по справі №916/2886/19, направлені на пошук, встановлення та звернення стягнення на майно боржника, котре перебуває у спільній сумісній власності;

- Проте, як підтверджують матеріали виконавчого провадження №61361535 державним виконавцем було порушено не лише вказані вище норми виконавчого процесуального законодавства України, а й також положення ст. 53, 54, 56, 75, 76 Закону України «Про виконавче провадження», оскільки виявлення рахунків Боржника та джерела отримання ним доходів як в загальному, так і на предмет відкриття Боржником нових рахунків із метою уникнення від виконання рішення суду у даній справі, за період із 03 листопада 2020 року по 23 лютого 2022 року або взагалі не проводилась, або проводилась із порушенням та не дотриманням положення частини 8 статті 48 Закону України «Про виконавче провадження»;

- Скаржник вважає, що є всі підстави стверджувати, наполягати та наголошувати на тому, що Білгород-Дністровським ВДВС в Білгород-Дністровському районі Одеської області Південного МРУ Міністерства юстиції (м. Одеса) виконавчі дії в рамках виконавчого провадження №61361535 здійснюються формально, поверхнево та носять «кабінетний» характер, котрий полягає в тому, що більшість дій, котрі проводяться, здійснюються в межах кабінету як робочого місця державного виконавця, та навіть при виявлені майна/активів Боржника, в реальності та дійсності не реалізуються/не виконуються;

- Крім того, скаржник вказує, що проведені на сьогодні виконавчі дії щодо примусового виконання наказу Господарського суду Одеської області від 03.02.2020 року по справі №916/2886/19 гуртуються нібито на відсутності у Боржника майна та активів, необхідних для задоволення вимог даного виконавчого документу. При цьому, висновок щодо «безрезультатності» та/або «неможливості» розшуку майна чи встановлення/з`ясування певних обставин буде обґрунтованим лише тоді, коли державний виконавець, повністю реалізувавши надані йому права, застосував усі можливі (передбачені законом) заходи для досягнення необхідного позитивного результату, хоча матеріалами справи встановлено та підтверджено, що Боржник -2 є власником земельної ділянки сільськогосподарського призначення;

- Також, як зазначив скаржник, Державною виконавчою службою в межах зазначеного вище виконавчого провадження також порушено приписи п. 19 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» та ст. 337 Господарського процесуального кодексу України, оскільки наявність в особи невиконаних зобов`язань, покладених на неї, є підставою для обмеження її у праві виїзду за межі України;

- Таким чином, на думку позивача, бездіяльність державного виконавця Білгород-Дністровського ВДВС у Білгород-Дністровському районі Одеської області Південного МРУ Міністерства юстиції (м. Одеса) в межах виконавчого провадження №61361535 щодо примусового виконання наказу Господарського суду Одеської області від 03.02.2020 року є наслідком та слугує причиною фактичного невиконання в примусовому порядку грошового зобов`язання згідно наказу Господарського суду Одеської області від 14 січня 2020 року по справі №916/2886/19 та наказу Господарського суду Одеської області від 03 січня 2020 року по справі №916/2886/19;

- Крім того, позивач вказує про не дотримання та не виконання Білгород-Дністровським ВДВС у Білгород-Дністровському районі Одеської області Південного МРУ Міністерства юстиції (м. Одеса) висновків та правових позицій Верховного Суду та не враховано відповідних доводів, котрі були винесені Верховним Судом за результатами розгляду аналогічного роду судових справ в призмі оскарження бездіяльності органу державної виконавчої служби під час примусового виконання рішення суду.

На підтвердження своєї правової позиції скаржником до суду надано копії наступних документів:

- Роздруківки із офіційного сайту Автоматизованої системи виконавчих проваджень по виконавчому провадженні №61361535;

- Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборони відчуження об`єктів нерухомого майна щодо ОСОБА_1;

- Роздруківки з офіційного сайту Автоматизованої системи виконавчих проваджень інформації про стан та перелік вчинених виконавчих дій у виконавчому провадженні №61361535 щодо примусового виконання наказу Господарського суду Одеської області від 03.02.2020 року у справі №916/2886/19.

Оскаржуваною Ухвалою Господарського суду Одеської області від 26.05.2022 року у справі №916/2886/19 скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "СПЕКТР-АГРО", Київська область, м.Обухів вх. № ГСОО 2-276/22 від 20.04.2022 року на бездіяльність державного виконавця Білгород-Дністровського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (місто Одеса) у справі №916/2886/19 задоволено; визнано за період із 03 листопада 2020 року по 23 лютого 2022 року неправомірною бездіяльність державного виконавця Білгород-Дністровського ВДВС у Білгород - Дністровському районі Одеської області Південного МРУ Міністерства юстиції (м. Одеса) у виконавчому провадженні №61361535 щодо примусового виконання наказу Господарського суду Одеської області від 03.02.2020 року по справі №916/2886/19, котра виразилась у порушенні строків та порядку вчинення виконавчих дій у виконавчому провадженні №61361535 щодо примусового виконання наказу Господарського суду Одеської області від 03.02.2020 року по справі №916/2886/19 із врахуванням норм та положень Закону України "Про виконавче провадження"; зобов`язано державного виконавця або іншу посадову особу Білгород-Дністровського ВДВС у Білгород-Дністровському районі Одеської області Південного МРУ Міністерства юстиції (м. Одеса) усунути допущене порушення (поновити порушене право заявника) шляхом дотримання строків та порядку вчинення виконавчих дій у виконавчому провадженні №61361535 щодо примусового виконання наказу Господарського суду Одеської області від 03.02.2020 року по справі №916/2886/19 із врахуванням норм та положень Закону України "Про виконавче провадження".

Предметом апеляційного розгляду у даній справі є наявність або відсутність підстав для визнання бездіяльності державного виконавця Білгород-Дністровського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (місто Одеса) у справі №916/2886/19 за період із 03 листопада 2020 року по 23 лютого 2022 року неправомірною щодо примусового виконання наказу Господарського суду Одеської області від 03.02.2020 року по справі №916/2886/19.

Норми права, які регулюють спірні правовідносини, доводи та мотиви відхилення аргументів, викладених скаржником в апеляційній скарзі, за якими суд апеляційної інстанції погодився з висновками суду першої інстанції.

Відповідно до положень ст. 129-1 Конституції України судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.

Відповідно до ст. 18 Господарського процесуального кодексу України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Відповідно до ч. 1 ст. 326 Господарського процесуального кодексу України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Частиною 1 ст. 327 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що виконання судового рішення здійснюється на підставі наказу, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.

Виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (п. 2 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 13.12.2012 року N 18-рп/2012).

Невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (п. 3 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 25.04.2012 року N 11-рп/2012).

Згідно з ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

У ч. 1 ст. 6 Конвенції закріплено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 20 липня 2004 року по справі «Шмалько проти України» (заява № 60750/00) зазначено, що для цілей ст. 6 виконання рішення, ухваленого будь - яким судом, має розцінюватися як невід`ємна частина «судового розгляду». У рішенні від 17 травня 2005 року по справі «Чіжов проти України» (заява №6962/02) Європейський суд з прав людини зазначив, що позитивним обов`язком держави є організація системи виконання рішень таким чином, щоб переконатися, що неналежне зволікання відсутнє та що система ефективна і законодавчо, і практично, а нездатність державних органів ужити необхідних заходів для виконання рішення позбавляє гарантії параграф 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.

Відповідно до усталеної практики Європейського Суду з прав людини право на суд, захищене ст. 6 Конвенції, було б ілюзорним, якби національна правова система Високої Договірної Сторони дозволяла, щоб остаточне, обов`язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду будь-якій зі сторін. Було б незрозуміло, якби стаття 6 детально описувала процесуальні гарантії, які надаються сторонам у спорі, а саме: справедливий, публічний і швидкий розгляд, - і водночас не передбачала виконання судових рішень. Якщо тлумачити статтю 6 як таку, що стосується виключно доступу до судового органу та судового провадження, то це могло б призводити до ситуацій, що суперечать принципу верховенства права, який договірні держави зобов`язалися поважати, ратифікуючи Конвенцію. Для цілей статті 6 виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина "судового розгляду" (див. рішення від 19.03.1997 зі справи "Горнсбі проти Греції" (Hornsby v. Greece); рішення від 20.07.2004 зі справи "Шмалько проти України").

Держава зобов`язана організувати систему виконання судових рішень, яка буде ефективною як за законодавством, так і на практиці (рішення від 7 червня 2005 року у справі "Фуклев проти України", заява N 71186/01, п. 84).

Саме на державу покладається обов`язок вжиття у межах її компетенції усіх необхідних кроків для того, щоб виконати остаточне рішення суду та, діючи таким чином, забезпечити ефективне залучення усього її апарату. Не зробивши цього, вона не виконає вимоги, що містяться у п.1 ст. 6 Конвенції.

Стаття 55 Конституції України вказує, що кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Згідно зі ст. 2 Закону України «Про виконавче провадження» однією із засад виконавчого провадження є забезпечення права на оскарження рішень, дій чи бездіяльності державних виконавців, приватних виконавців.

Відповідно до ч. 1 ст. 74 зазначеного Закону рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.

Державний виконавець, як працівник державної виконавчої служби відповідно до ч. 2 ст. 4 Закону України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів", повинен здійснювати свою професійну діяльність сумлінно, не розголошувати в будь-який спосіб професійну таємницю, поважати інтереси стягувачів, боржників, третіх осіб, не принижувати їхню гідність.

Відповідно до ст. 339 Господарського процесуального кодексу України, сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права.

Згідно до ч. 1, 2 ст. 342 Господарського процесуального кодексу України, скарга розглядається у десятиденний строк у судовому засіданні за участю стягувача, боржника і державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби чи приватного виконавця, рішення, дія чи бездіяльність яких оскаржуються. Неявка стягувача, боржника, державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, які належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду скарги, не перешкоджають її розгляду.

Положеннями ст. 343 Господарського процесуального кодексу України визначено, що за результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу. У разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника). Якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.

Закон України «Про виконавче провадження» є спеціальним законом, який визначає умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, регламентує порядок та особливості проведення кожної стадії (дії) виконавчого провадження і відповідних дій приватних виконавців.

Згідно зі ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Статтею 2 Закону України "Про виконавче провадження" визначено, що виконавче провадження здійснюється з дотриманням таких засад: 1) верховенства права; 2) обов`язковості виконання рішень; 3) законності; 4) диспозитивності; 5) справедливості, неупередженості та об`єктивності; 6) гласності та відкритості виконавчого провадження; 7) розумності строків виконавчого провадження; 8) співмірності заходів примусового виконання рішень та обсягу вимог за рішеннями; 9) забезпечення права на оскарження рішень, дій чи бездіяльності державних виконавців, приватних виконавців.

Частиною 1 ст. 5 Закону України "Про виконавче провадження" визначено, що примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".

Відповідно до ч. 1 ст. 13 Закону України "Про виконавче провадження" визначено, що під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

Відповідно до ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 18 Закону України "Про виконавче провадження" виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Виконавець, зокрема, здійснює заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.

Частиною 3 вказаної статті передбачено, що виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право: проводити перевірку виконання боржниками рішень, що підлягають виконанню відповідно до цього Закону; з метою захисту інтересів стягувача одержувати безоплатно від органів, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, посадових осіб, сторін та інших учасників виконавчого провадження необхідні для проведення виконавчих дій пояснення, довідки та іншу інформацію, у тому числі конфіденційну; накладати арешт на майно боржника; накладати арешт на кошти та інші цінності боржника, зокрема на кошти, які перебувають на рахунках і вкладах у банках та інших фінансових установах та органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів (крім коштів на рахунках платників у системі електронного адміністрування податку на додатну вартість, коштів на рахунках із спеціальним режимом використання, спеціальних та інших рахунках, звернення стягнення на яких заборонено законом), на рахунки в цінних паперах, а також опечатувати каси, приміщення і місця зберігання грошей.

Разом з тим, виконавець також має право: здійснювати реєстрацію обтяжень майна в процесі та у зв`язку з виконавчим провадженням; викликати посадових осіб з приводу виконавчих документів, що перебувають у виконавчому провадженні. У разі якщо боржник без поважних причин не з`явився за викликом державного виконавця, виконавець має право звернутися до суду щодо застосування до нього приводу; накладати стягнення у вигляді штрафу на юридичних та посадових осіб у випадках, передбачених законом; вимагати від посадових осіб боржників - юридичних осіб надання пояснень за фактами невиконання рішень або законних вимог виконавця чи іншого порушення вимог законодавства про виконавче провадження; у разі ухилення боржника від виконання зобов`язань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду, який видав виконавчий документ, за встановленням тимчасового обмеження в праві виїзду керівника боржника - юридичної особи за межі України до виконання зобов`язання за рішенням; отримувати від банківських та інших фінансових установ інформацію про наявність рахунків та/або стан рахунків боржника, рух коштів та операції за рахунками боржника, а також інформацію про договори боржника про зберігання цінностей або надання боржнику в майновий найм (оренду) індивідуального банківського сейфа, що охороняється банком.

Відповідно до ч. 3 ст. 26 Закону України "Про виконавче провадження", виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у ст. 3 цього Закону, зокрема, за заявою стягувача про примусове виконання рішення.

За ч. 1 ст. 27 Закону України "Про виконавче провадження", у разі ненадання боржником у строки, встановлені частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного виконання рішення, документального підтвердження повного виконання рішення державний виконавець на наступний день після закінчення відповідних строків розпочинає примусове виконання рішення.

Згідно з ч. 2 ст. 36 Закону України "Про виконавче провадження", розшук боржника - юридичної особи, майна боржника організовує виконавець шляхом подання запитів до відповідних органів, установ або проведення перевірки інформації про майно чи доходи боржника, що міститься в базах даних і реєстрах, та перевірки майнового стану боржника за місцем проживання (перебування) або його місцезнаходженням.

Відповідно до ч. 2 ст. 48 Закону України "Про виконавче провадження" стягнення за виконавчими документами звертається в першу чергу на кошти боржника у національній та іноземній валютах, інші цінності, у тому числі на кошти на рахунках боржника у банках та інших фінансових установах.

Виконавець проводить перевірку майнового стану боржника у 10-денний строк з дня відкриття виконавчого провадження. У подальшому така перевірка проводиться виконавцем не рідше ніж один раз на два тижні - щодо виявлення рахунків боржника, не рідше ніж один раз на три місяці - щодо виявлення нерухомого та рухомого майна боржника та його майнових прав, отримання інформації про доходи боржника (ч. 8 ст. 48 Закону України "Про виконавче провадження").

Розшук боржника - юридичної особи, майна боржника організовує виконавець шляхом подання запитів до відповідних органів, установ або проведення перевірки інформації про майно чи доходи боржника, що міститься в базах даних і реєстрах, та перевірки майнового стану боржника за місцем проживання (перебування) або його місцезнаходженням. У разі необхідності розшуку транспортного засобу боржника виконавець виносить постанову про такий розшук, яка є обов`язковою для виконання поліцією (ч. 2, 3 ст. 36 Закону України "Про виконавче провадження").

При цьому, сам факт здійснення окремих дії щодо виявлення майна та коштів боржника, без встановлення та дослідження обставин, що державним виконавцем проводилась перевірка майнового стану боржника з відповідною періодичністю, встановленою частиною восьмою статті 48 Закону України "Про виконавче провадження", не свідчить про належне виконання державним виконавцем своїх обов`язків щодо розшуку майна боржника та здійснення заходів, необхідних для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення. Така правова позиція викладена судом касаційної інстанції у постанові від 18.03.2019 року по справі № 21/303-08.

Згідно з приписами статті 8 Закону України «Про виконавче провадження» реєстрація виконавчих документів, документів виконавчого провадження, фіксування виконавчих дій здійснюється в автоматизованій системі виконавчого провадження, порядок функціонування якої визначається Міністерством юстиції України. Вільний та безоплатний доступ до інформації автоматизованої системи виконавчого провадження забезпечує Міністерство юстиції України у мережі Інтернет на своєму офіційному веб-сайті з можливістю перегляду, пошуку, копіювання та роздрукування інформації, на основі поширених веб-оглядачів та редакторів, без необхідності застосування спеціально створених для цього технологічних та програмних засобів, без обмежень та цілодобово. Інформація повинна містити відомості про час її розміщення.

Рішення виконавців та посадових осіб органів державної виконавчої служби виготовляються за допомогою автоматизованої системи виконавчого провадження. У разі тимчасової відсутності доступу до автоматизованої системи допускається виготовлення документів на паперових носіях з подальшим обов`язковим внесенням їх до автоматизованої системи не пізніше наступного робочого дня після відновлення її роботи (частина 4 статті 8 Закону України "Про виконавче провадження").

Відповідно до Положення про автоматизовану систему виконавчого провадження, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України № 2432/5 від 05.08.2016, автоматизована система виконавчого провадження - комп`ютерна програма, що забезпечує збирання, зберігання, облік, пошук, узагальнення, надання відомостей про виконавче провадження, формування Єдиного реєстру боржників та захист від несанкціонованого доступу. Пунктом 10 розділу І Положення про автоматизовану систему виконавчого провадження система передбачено, що вона забезпечує інформаційну взаємодію з іншими реєстрами та базами даних державних органів, що містять дані про майно, доходи боржника. Порядок доступу до такої інформації з баз даних та реєстрів встановлюється Міністерством юстиції України разом із державними органами, які забезпечують їх ведення.

Згідно з пунктами 2-4 Розділу IV Положення про автоматизовану систему виконавчого провадження, виконавцем до автоматизованої системи виконавчого провадження обов`язково вносяться відомості про проведення всіх виконавчих дій та прийняття процесуальних рішень.

До Автоматизованої системи виконавчого провадження в обов`язковому порядку вносяться також відомості про всі документи, отримані на запит державного виконавця, заяви сторін виконавчого провадження, відповіді на них та їх скановані копії.

Відомості про проведення виконавчих дій вносяться до автоматизованої системи виконавчого провадження одночасно з виготовленням документа, на підставі якого вчиняється виконавча дія, або одночасно з виготовленням документа, яким оформлюється проведення виконавчої дії.

У разі здійснення виконавчої дії за межами органу державної виконавчої служби (офіса приватного виконавця) відомості про таку дію вносяться до автоматизованої системи виконавчого провадження не пізніше наступного робочого дня після її проведення.

Постанови виконавця, а також інші документи виконавчого провадження виготовляються за допомогою автоматизованої системи виконавчого провадження. Виготовлення постанов та інших документів виконавчого провадження не в автоматизованій системі виконавчого провадження забороняється.

Згідно з положеннями пунктів 1, 2 розділу VІ Положення про автоматизовану систему виконавчого провадження, Міністерство юстиції України забезпечує вільний та безоплатний доступ до інформації Системи у мережі Інтернет на своєму офіційному веб-сайті з можливістю перегляду, пошуку, копіювання та роздрукування інформації (на основі поширених веб-оглядачів та редакторів) без обмежень та цілодобово у формі відкритих даних. З метою забезпечення доступу до інформації Системи сторонам виконавчого провадження у постанові про відкриття виконавчого провадження роз`яснюється таке право, вказуються адреса відповідного веб-сайту в мережі Інтернет, а також ідентифікатор для доступу до інформації про виконавче провадження та порядок його використання. Система забезпечує можливість формування сторонами виконавчого провадження узагальненої інформації про рішення (виконавчі дії), прийняті (вчинені) виконавцем, із зазначенням дати їх прийняття (вчинення) та з можливістю роздрукування такої інформації.

Отже, державним виконавцем вносяться відомості про вчинення всіх виконавчих дій у виконавчому провадженні до автоматизованої системи виконавчого провадження, доступ до якої є відкритим у мережі Інтернет з урахуванням наявного у сторони виконавчого провадження ідентифікатору для доступу до інформації про виконавче провадження.

Оскільки за приписами вищевказаного Закону України "Про виконавче провадження" та Положення автоматизованою системою виконавчого провадження забезпечується централізоване зберігання документів виконавчого провадження, а також надання сторонам виконавчого провадження інформації про виконавче провадження та виготовлення документів виконавчого провадження, вказане дає підстави для висновку, що інформація внесена до автоматизованої системи виконавчого провадження виконавцем в межах конкретного виконавчого провадження щодо проведених дій на примусове виконання виконавчого документа є офіційною та може бути використана в спорі стороною, яка є учасником виконавчого провадження, з посиланням на наявні в автоматизованій системі виконавчого провадження дані, в процесі оскарження нею дій чи бездіяльності державного виконавця з приводу вжиття/невжиття виконавцем ефективних, своєчасних і в повному обсязі заходів щодо примусового виконання виконавчого документа, виданого на виконання рішення компетентного органу.

Отже, виконавцем вносяться відомості про вчинення всіх виконавчих дій у виконавчому провадженні до автоматизованої системи виконавчого провадження, доступ до якої є відкритим у мережі Інтернет з урахуванням наявного у сторони виконавчого провадження ідентифікатору для доступу до інформації про виконавче провадження. Тому судова колегія вважає, що відповідь на звернення скаржника була надана останньому, оскільки вона є відображеною в автоматизованій системі виконавчих проваджень.

Разом з тим, дії виконавців під час вчинення виконавчих дій регламентуються також Інструкцією з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України 02.04.2012 № 512/5, яка визначає окремі питання організації виконання судових рішень і рішень інших органів (посадових осіб), що підлягають примусовому виконанню.

Згідно з абз. 2 п. 1 розд. II Інструкції виконавець при здійсненні виконавчого провадження зобов`язаний використовувати всі надані йому права та повноваження, необхідні для забезпечення неупередженого, ефективного, своєчасного і повного виконання рішення.

Відтак, з системного аналізу вказаних вище норм законодавства випливає, що виконавець, який ухвалює постанову про відкриття виконавчого, наділений широким спектром повноважень щодо примусового виконання рішення суду.

У постановах Верховного Суду від 18.07.2018 року у справі № 915/1294/13, від 23.08.2018 року у справі № 911/167/17 та від 30.10.2018 року у справі № 903/1297/14, суд касаційної інстанції зазначив, що законодавцем передбачений чіткий порядок здійснення дій у виконавчому провадженні. Враховуючи те, що виконавець наділений владними повноваженнями, то він повинен дотримуватись цих вимог законодавства з метою забезпечення максимального дотримання засад, передбачених ст. 2 Закону України «Про виконавче провадження». Зокрема, такими засадами є - верховенство права, законність, справедливість, неупередженість та об`єктивність, гласність та відкритість виконавчого провадження. Разом з тим, порушення зазначених засад має наслідком порушення безпосередньо прав сторін виконавчого провадження.

При цьому здійснення виконавцем комплексу дій, які визначені законом, будуть вважатися належними у разі вжиття останнім усіх необхідних (можливих) заходів у їх передбаченій нормативно-правовим актом певній послідовності для повного виконання виконавчого документу у встановлені законом строки, з дотриманням прав учасників виконавчого провадження - стягувача та боржника.

Крім того, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 11.03.2020 року по справі №2540/3203/18 зазначила, що Закон України «Про виконавче провадження» є спеціальним законом, що регулює порядок вчинення виконавчих дій, натомість детально дії виконавців під час вчинення виконавчих дій регламентуються Інструкцією, розробленою відповідно до законів № 1403-VIII і № 1404-VIII, яка визначає окремі питання організації виконання судових рішень і рішень інших органів (посадових осіб), що відповідно до Закону № 1404-VIII підлягають примусовому виконанню. Отже, положення цієї Інструкції слід розглядати як такі, що прийняті відповідно до вимог вказаних законів, та такі, що не можуть їм суперечити, у тому числі встановлювати нові вимоги, які прямо не передбачені законами, на виконання яких ця Інструкція затверджена.

Так, колегією суддів встановлено, що за період із 03.11.2020 року по 23.02.2022 року Білгород-Дністровським міськрайонним відділом державної виконавчої служби Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (місто Одеса) не були належним чином виконані вимоги, передбачені Законом України "Про виконавче провадження", щодо примусового виконання наказу Господарського суду Одеської області від 03.02.2020 року по справі №916/2886/19, а саме, державним виконавцем не вжито заходів щодо виявлення як наявних рахунків боржника, відкритих до відкриття виконавчого провадження, так факту відкриття боржником нових рахунків за вказаний вище період.

Також, зокрема, не вчинено державним виконавцем й належних дій щодо встановлення участі боржника у інших товариствах, оскільки матеріали справи містять лише відповіді на запити державного виконавця, проте, не містять самих запитуваних інформацій у виконавчому провадженні №61361535. При цьому, колегія суддів відзначає, що у відповідності до вимог чинного законодавства, зокрема, Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю», наявність у власності боржника корпоративних прав передбачає та зумовлює участь у діяльності іншої юридичної особи, що передбачає можливість отримання доходу у вигляді розподілу відповідного прибутку від діяльності вказаних суб`єктів господарювання та доходу у вигляді заробітної плати. Також в матеріалах справи не міститься доказів на підтвердження прийняття банківськими установами відповідних постанов про арешт коштів боржника, що відповідно дає підстави вважати, що боржник, маючи заборгованість перед відповідачем, яка стягнута за рішенням суду, може вільно та безперешкодно користуватись грошовими коштами, при цьому не виконуючи рішення суду.

Відтак, державним виконавцем, ані суду першої, ані суду апеляційної інстанції не надано відповідних належних та допустимих доказів того, що останнім вживалися всі, передбачені спеціальним законодавством заходи щодо виявлення коштів та майна боржника та належним чином було дотримано відповідні терміни на здійснення таких дій.

З урахуванням зазначеного вище, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, щодо наявності підстав для визнання неправомірною бездіяльності державного виконавця Білгород-Дністровського МРВДВС Південного МРУ Міністерства юстиції (м. Одеса) у виконавчому провадженні №61361535 щодо примусового виконання наказу Господарського суду Одеської області від 03.02.2020 року по справі №916/2886/19, викладеними в оскаржуваній ухвалі.

При цьому, твердження скаржника, визначене ним в апеляційній скарзі щодо не встановлення та не доведення судом першої інстанції, які саме виконавчі дії, або відомості про них не проведені (відображені) державним виконавцем в період з 03.11.2020 року по 23.02.2022 року не приймаються до уваги колегією суддів з огляду на таке.

Так, згідно з Рекомендаціями Комітету Ради Європи № R (80) 2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом Ради 11.03.1980, під дискреційними повноваженнями необхідно розуміти повноваження, які орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

В діючій Методології проведення антикорупційної експертизи, затвердженій Наказом Міністерства юстиції України від 24.04.2017 №1395/5: «дискреційні повноваження - це сукупність прав та обов`язків органів державної влади та місцевого самоврядування, осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, що надають можливість на власний розсуд визначити повністю або частково вид і зміст управлінського рішення, яке приймається, або можливість вибору на власний розсуд одного з декількох варіантів управлінських рішень, передбачених нормативно-правовим актом, проектом нормативно-правового акта».

Відтак, саме на державного виконавця покладено обов`язок щодо прийняття відповідних рішень, а не встановлення судом під час розгляду скарги на бездіяльність державного виконавця примірного переліку таких дій.

В постанові Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2008 року за № 13 викладено позицію щодо неможливості суду підміняти собою органи владних повноважень, згідно якої суд не може підміняти державний орган, рішення якого оскаржується, приймаючи замість рішення, яке визнається протиправним, інше рішення, яке б відповідало закону, та давати вказівки, які б свідчили про вирішення питань, які належать до компетенції такого суб`єкта владних повноважень.

Аналогічної правової позиції дотримано також у постановах касаційного суду від 18.03.2014 року справа № 21-11а14 та від 21.05.2013 року справа № 21-87а13.

Також, у судовій практиці (наприклад постанова Верховного Суду від 11.09.2019 у справі №819/570/18) сформовано позицію щодо поняття дискреційних повноважень, під якими слід розуміти такі повноваження, коли у межах, які визначені законом, адміністративний орган має можливість самостійно (на власний розсуд) вибирати один з кількох варіантів конкретного правомірного рішення.

Більш того, згідно із рішеннями Європейського суду з прав людини по справах: «Класс та інші проти Німеччини» від 6 вересня 1978 року, «Фадєєва проти Росії» (Заява № 55723/00), Страсбург, від 9 червня 2005 року, «Кумпене і Мазере проти Румунії» (Заява N 33348/96), Страсбург, від 17 грудня 2004 року - завдання суду при здійсненні його контрольної функції полягає не в тому, щоб підміняти органи влади держави (у даному випадку орган, уповноважений на виконання рішення національного суду), тобто суд не повинен підміняти думку національних органів будь-якою своєю думкою.

Отже, суди не можуть втручатись в дискреційні повноваження державних виконавців, а тому вимога скаржника, викладена ним в апеляційній скарзі не може бути задоволена судом у даному випадку.

Відтак, у зв`язку із наведеним вище, Господарський суд Одеської області вірно дійшов висновку щодо наявності підстав для задоволення скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "СПЕКТР-АГРО", Київська область, м.Обухів на бездіяльність державного виконавця Білгород-Дністровського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (місто Одеса) у справі №916/2886/19, а доводи апеляційної скарги не є такими, що можуть бути підставою саме для скасування вірного висновку суду.

Колегія суддів зауважує, що ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує особі право на справедливий суд. Однак ця стаття не закріплює будь-яких правил допустимості доказів чи правил їх оцінки, а тому такі питання регулюються передусім національним правом і належать до компетенції національних судів.

З огляду на зазначене вище, судова колегія вважає, що мотиви, з яких подана апеляційна скарга, не можуть бути підставою для скасування вірного по суті судового рішення, а висновок, викладений в ухвалі суду першої інстанції відповідає приписам процесуального права та фактичним обставинам справи.

Статтею 276 Господарського процесуального кодексу України визначено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких обставин судова колегія вважає, що апеляційна скарга Білгород-Дністровського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Південного Міжрегіонального Управління Міністерства юстиції України, м. Одеса не потребує задоволення, а ухвала Господарського суду Одеської області від 26.05.2022 року про задоволення скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "СПЕКТР-АГРО", Київська область, м.Обухів вх. № ГСОО 2-276/22 від 20.04.2022 року на бездіяльність державного виконавця Білгород-Дністровського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, м. Одеса у справі №916/2886/19 не потребує скасування.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору за апеляційний перегляд судового рішення покладаються на скаржника.

Керуючись ст. 129, 269, 270, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Білгород-Дністровського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, м. Одеса на ухвалу Господарського суду Одеської області від 26.05.2022 року про задоволення скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "СПЕКТР-АГРО", Київська область, м.Обухів вх. № ГСОО 2-276/22 від 20.04.2022 року на бездіяльність державного виконавця Білгород-Дністровського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, м. Одеса у справі №916/2886/19 залишити без задоволення, ухвалу Господарського суду Одеської області від 26.05.2022 року про задоволення скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "СПЕКТР-АГРО", Київська область, м.Обухів вх. № ГСОО 2-276/22 від 20.04.2022 року на бездіяльність державного виконавця Білгород-Дністровського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, м. Одеса у справі №916/2886/19 залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку в строки, передбачені ст. 288 Господарського процесуального кодексу України.

Вступна і резолютивна частина постанови проголошені в судовому засіданні 09.08.2022 року.

Повний текст постанови складено 10 серпня 2022 року.

Головуючий суддя Г.І. ДіброваСудді Г.П. Разюк Я.Ф. Савицький