Рішення

від 27.07.2022 по справі 909/1004/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28.07.2022 м. Івано-ФранківськСправа № 909/1004/21

Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Валєєвої Т.Е.,

при секретарі судового засідання Микитин Р.Р., розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "ВІК"

(вул. Бориславська, 29, м. Івано-Франківськ, 76010)

до Департаменту інфраструктури, житлової та комунальної політики Івано-Франківської міської ради

(вул. Незалежності, 7, м. Івано-Франківськ, 76018)

про стягнення 242 740,64 грн заборгованості за договором підряду

представники сторін не з`явилися

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "ВІК" звернулося до Господарського суду Івано-Франківської області з позовною заявою до Департаменту інфраструктури, житлової та комунальної політики Івано-Франківської міської ради про стягнення 242 740,64 грн заборгованості, з яких 158 907,15 грн основної заборгованості за виконані роботи, 54 517,97 грн пені, 11 123,50 грн штрафу, 13 709,83 грн інфляційних втрат та 4 482,19 грн суми 3% річних.

Дії суду щодо розгляду справи.

Ухвалою Господарського суду Івано-Франківської області від 19.10.2021 позовну заяву залишено без руху та встановлено позивачу строк для усунення недоліків.

04.11.2021 до суду від позивача надійшло клопотання (вх.№17466/21) про усунення недоліків.

Ухвалою Господарського суду Івано-Франківської області від 08.11.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, вирішено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 01.12.2021.

24.11.2021 до суду від відповідача надійшов відзив на позов (вх.№18754/21).

01.12.2021 до суду від позивача надійшла відповідь на відзив (вх.№19184/21).

У підготовчому засіданні 01.12.2021 судом оголошено перерву до 15.12.2021, про що присутні у судовому засіданні представники обох сторін повідомлені під розписку.

06.12.2021 до суду від позивача надійшло клопотання (вх.№19455/21) про долучення доказів до матеріалів справи.

У підготовчому засіданні 15.12.2021 представник позивача та представник відповідача подали суду клопотання (вх.№20188/21 та вх.№20187/21 відповідно) про приєднання документів до матеріалів справи.

За наслідками підготовчого засідання суд продовжив строк підготовчого провадження на 30 днів до 09.02.2022 та відклав підготовче засідання на 13.01.2022 (відповідну ухвалу занесено до протоколу судового засідання), про що присутні у судовому засіданні представники обох сторін повідомлені під розписку.

У підготовчому засіданні 13.01.2022 суд постановив ухвалу, яку занесено до протоколу судового засідання про закриття підготовчого провадження та призначення справи до розгляду по суті на 04.02.2022, про що присутні у судовому засіданні представники обох сторін повідомлені під розписку.

Судове засідання з розгляду справи по суті, призначене на 04.02.2022, не відбулося у зв`язку із збільшенням захворюваності на гостру респіраторну хворобу COVID-19, спричинену коронавірусом SARS-CoV-2, серед працівників суду та згідно з розпорядженням заступника голови Господарського суду Івано-Франківської області від 24.01.2022 №2/г.

Ухвалою-повідомленням про судове засідання від 18.02.2022 учасників процесу повідомлено про те, що наступне судове засідання з розгляду справи по суті відбудеться 07.03.2022.

Судове засідання з розгляду справи по суті, призначене на 07.03.2022, не відбулося у зв`язку із запровадженням в Україні воєнного стану (Указ Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24.02.2022 №64/2022).

Ухвалою-повідомленням про судове засідання від 28.04.2022 учасників процесу повідомлено про те, що наступне судове засідання з розгляду справи по суті відбудеться 11.05.2022.

У судових засіданнях 11.05.2022, 24.05.2022, 08.06.2022 та 14.07.2022 судом відкладено розгляд справи по суті на 24.05.2022, 08.06.2022, 14.07.2022 та 28.07.2022 відповідно (такі ухвали занесено до протоколів судових засідань), про що представників сторін, які були присутні в судових засіданнях, було повідомлено під розписку, інших учасників процесу - ухвалами-повідомленнями про судові засідання.

У судове засідання 28.07.2022 представники сторін не з"явилися.

У зв`язку з неявкою сторін у судове засідання, судом у нарадчій кімнаті підписано вступну та резолютивну частини рішення на підставі ст. 240 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).

Позиції сторін.

Позиція позивача. Позовні вимоги мотивовано тим, що в порушення договірних зобов`язань за укладеним між сторонами договором підряду №739/19 від 26.12.2019 та додаткових угод до нього відповідач не здійснив своєчасно оплати за виконані роботи, в зв`язку з чим утворилася заборгованість, на яку позивачем нараховано штрафні санкції. Як на правову підставу заявлених вимог позивач посилається на ст. 193, 231 Господарського кодексу України, ст. 525, 530, 611, 625, 629 Цивільного кодексу України.

Представник позивача в судових засіданнях позов підтримала з підстав, викладених в позовній заяві та відповіді на відзив.

Позиція відповідача. У відзиві на позов відповідач позовні вимоги не визнає і просить суд у задоволенні позову відмовити з огляду на відсутність бюджетних асигнувань та фінансування. Також, відповідач заперечує проти стягнення штрафу та пені з огляду їх безпідставне нарахування.

При цьому, представник відповідача у судових засіданнях факт виконання підрядних робіт на суму 212 178,00 грн не заперечила.

Будь-яких інших заяв, клопотань або заперечень від сторін до суду не надходило.

Обставини справи, встановлені судом.

26.12.2019 між Департаментом житлової, комунальної політики та благоустрою Івано-Франківської міської ради (замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "ВІК" (підрядник) укладено договір підряду №739/19 (далі - договір підряду, а.с. 8-12).

Додатковою угодою №20 від 18.01.2021 до договору підряду змінено сторону договору підряду з Департаменту житлової, комунальної політики та благоустрою Івано-Франківської міської ради на Департамент інфраструктури, житлової та комунальної політики Івано-Франківської міської ради (відповідач у справі) у зв`язку зі зміною його найменування (а.с. 58).

Умови договору підряду такі.

Підрядник зобов`язується виконати роботи, зазначені в п. 1.2 даного договору, а замовник - прийняти i оплатити такі роботи (п. 1.1).

Найменування робіт: ГБН Г.1-218-182:2011 капітальний ремонт міжбудинкових проїздів та прибудинкових територій на вул. Довженка, 4 к.1, 6 к.1, 8 к.2, 10 в м. Івано-Франківську (CPV ДК 021:2015-45233000-9 будівництво, влаштовування фундаменту та покриття шосе, доріг) (далі - роботи; п. 1.2).

Обсяги, види i якість робіт, які будуть виконуватися за цим договором: відповідно до технічних і всіх інших вимог тендерної документації, пропозиції переможця торгів за результатами аукціону та проектно-кошторисної документації (п. 1.3).

Сума цього договору відповідає ціні тендерної пропозиції переможця торгів, є договірною і становить: 4 200 000,00 грн, в т.ч. ПДВ. Сума бюджетних призначень на поточний рік: 299 993,00 грн, в т.ч. ПДВ. Сума може змінюватися у випадках, передбачених законодавством, що регулює сферу публічних закупівель. Сума цього договору може бути зменшена за взаємною згодою сторін (п. 3.1, 3.2, 3.3, 3.4).

Розрахунки за виконані роботи проводяться на підставі документів про обсяги виконаних робіт та їх вартість (п. 4.1).

Вартість робіт, передбачену п. 3.1 договору підряду, замовник виплачує підряднику на основі актів здачі-приймання робіт, після підписання таких актів (п. 4.2).

Належну суму коштів підряднику, визначену п. 3.1 договору підряду, замовник подає на оплату в банк на ocнові актів здачі-приймання робіт i довідок про вартість виконаних робіт, після підписання таких актів та довідок (п. 4.6).

Фінансування за даним договором здійснюється за рахунок коштів міського бюджету. Бюджетні зобов`язання за даним договором виникають у разі наявності та в межах відповідних бюджетних асигнувань (п. 4.10, 4.11).

Строки виконання робіт сторони узгодили в розділі V договору підряду. Зокрема, роботи згідно з даним договором повинні бути виконані в термін до 31.12.2021 (з урахуванням додаткової угоди №320 від 23.12.2020; а.с. 57) (п. 5.1). Строк виконання poбіт може бути продовжений, у разі відсутності бюджетних призначень в повному обсязі. Датою закінчення робіт вважається дата ix прийняття замовником (п. 5.2).

Строки виконання робіт, визначені цим договором, не можуть бути змінені підрядником в односторонньому порядку у зв`язку iз затримкою фінансування з бюджету чи затримкою в оплаті платіжних документів, поданих замовником на оплату в банк (п. 5.5).

Порядок здачі-приймання робіт сторони узгодили в розділі VI договору підряду. Так, після одержання повідомлення підрядника про готовність до передачі закінчених робіт (об`єкта будівництва), замовник зобов`язаний негайно розпочати їх приймання. Передача виконаних робіт (об`єкта будівництва) підрядником i приймання їх замовником оформляється актом про виконані роботи, або надається мотивована відмова від прийняття робіт (п. 6.1, 6.2).

Серед інших умов договору підряду (розділ VIII) сторони погодили, зокрема те, що умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції за результатами аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі. Істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами у повному обсязі, крім випадку зменшення обсягів закупівлі, зокрема з урахуванням фактичного обсягу видатків замовника (підп.1 п. 8.3).

Сторони домовились, що за порушення зобов`язань, передбачених договором підряду, вони несуть відповідальність, визначену чинним законодавством (п. 12.1).

У п. 18.1 договору підряду (з урахуванням додаткової угоди №320 від 23.12.2020; а.с. 57) сторони передбачили, що договір діє до 31.12.2021, але в будь-якому разі до повного закінчення виконання робіт і проведення остаточних розрахунків між сторонами, або до розірвання його однією з сторін.

Договір підписано й скріплено печатками сторін.

Додатковими угодами до договору підряду: №221 від 01.10.2020, №255 від 25.11.2020, №286-1 від 08.08.2021, №291-1 від 01.09.2021 (а.с. 45, 51, 60, 61) сторонами неодноразово змінювалась сума бюджетних призначень на 2020, 2021 роки, а інші умови договору підряду залишались незмінними. Останньою додатковою угодою сума бюджетних призначень встановлена у розмірі 212 178,00 грн.

У матеріалах справи містяться також наступні документи до договору підряду:

- календарний графік виконання робіт по об`єкту (а.с. 57 зворотній бік аркуша);

- зведений кошторисний розрахунок вартості об`єкти будівництва (а.с. 13);

- договірна ціна (а.с. 14);

- локальний кошторис на будівельні роботи (а.с. 15-22);

- підсумкова відомість ресурсів до локального кошторису №2-1-1 благоустрій (а.с. 23-25);

- розрахунок загальновиробничих витрат до локального кошторису №2-1-1 на благоустрій (а.с. 26-28);

- локальний кошторис на будівельні роботи №6-1-1 (а.с. 29-31);

- підсумкова відомість ресурсів до локального кошторису №6-1-1 (а.с. 32-34);

- розрахунок загальновиробничих витрат до локального кошторису №6-1-1 (а.с. 35-36);

- локальний кошторис на будівельні роботи №6-1-2 (а.с. 37-39);

- підсумкова відомість ресурсів до локального кошторису №6-1-2 (а.с. 40-42);

- розрахунок загальновиробничих витрат до локального кошторису №6-1-2 (а.с. 43-44);

- локальний кошторис на будівельні роботи №2-1-1 (а.с. 46-48);

- підсумкова відомість ресурсів (а.с. 49);

- розрахунок загальновиробничих витрат до локального кошторису №2-1-2 (а.с. 50);

- локальний кошторис на будівельні роботи №2-1-1 (а.с. 52-54);

- підсумкова відомість (а.с. 55);

- загальновиробничі витрати на будову - капітальний ремонт міжбудинкових проїздів та прибудинкових територій на вул. Довженка, 4, к.1, 6 к.1, 8 к.2, 10 в м. Івано-Франківськ (а.с. 56);

- підсумкові відомості ресурсів (витрати по-факту) (а.с. 65-66, 70-71, 157-158);

- довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за січень 2021 року (за формою КБ-3) на суму 19 260,00 грн, на суму 139 647,15 грн та на суму 53 270,85 грн (а.с. 62, 67, 152).

Позивачем було виконано, а відповідачем прийнято роботи за договором підряду на суму 212 178,00 грн, що підтверджується наступними документами:

- акт №1 приймання виконаних будівельних робіт за січень 2021 року (за формою КБ-2в) на суму 19 260,00 грн (а.с. 63-64);

- акт №2 приймання виконаних будівельних робіт за січень 2021 року (за формою КБ-2в) на суму 139 647,15 грн (а.с. 68-69);

- акт №3 приймання виконаних будівельних робіт за січень 2021 року (за формою КБ-2в) на суму 53 270,85 грн (а.с. 153-156).

05.01.2021 вищезазначені акти підписано сторонами та скріплено їх печатками.

09.08.2021 між Департаментом інфраструктури, житлової та комунальної політики Івано-Франківської міської ради (сторона - 1) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "ВІК" (сторона - 2) укладено договір взаємозаліку взаємних вимог та зобов`язань (далі - договір взаємозаліку; а.с. 59), за умовами якого відповідно до висновків Управління Західного офісу Держаудитслужби в Івано-Франківській області сторона - 1 є кредитором сторони - 2 в частині застосування стороною - 2 в актах виконаних робіт адміністративних та загальновиробничих витрат на суму 53 270,85 грн. За договором підряду №739/19 від 26.12.2019 сторона - 1 є боржником в частині проведення оплати за виконані роботи, а сторона - 2 є кредитором при виконанні стороною - 1 грошового зобов`язання в сумі 53 270,85 грн. З моменту набрання чинності цим договором сторони погодили, що зобов`язання за вищезазначеними зобов`язаннями припиняються, оскільки зустрічні вимоги є однорідними, строк виконання яких настав. Сторони погодили, що внаслідок виконання цього договору претензій одна до одної сторони не мають. Цей договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами та скріплення печатками сторін (п. 1, 2, 3, 4, 6 договору взаємозаліку).

У порушення взятих на себе договірних зобов`язань відповідач не сплатив кошти за виконані підрядні роботи, внаслідок чого допустив виникнення заборгованості, яка відповідно до поданого позивачем розрахунку склала 158 907,15 грн.

На заборгованість за період з 05.01.2021 по 08.08.2021 у розмірі 212 178,00 грн та за період з 09.08.2021 по 01.10.2021 у розмірі 158 907,15 грн позивачем нараховано 54 517,97 грн пені, 11 123,50 грн штрафу, 13 709,83 грн інфляційних втрат та 4 482,19 грн суми 3% річних.

01.10.2021 позивач надіслав на адресу відповідача досудову вимогу №02-10/21 від 01.10.2021 про необхідність сплати заборгованості за виконані підрядні роботи з урахуванням штрафних санкцій, інфляційних втрат та 3% річних на суму 242 740,64 грн (а.с. 81-87).

У зв`язку з несплатою заборгованості відповідачем у добровільному порядку, позивач звернувся до суду за захистом порушеного права.

Норми права, які застосував суд. Мотиви їх застосування.

Щодо основної заборгованості

Частинами 1, 2 статті 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) встановлено, що цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 626, 627, 628, 629 ЦК України).

Судом встановлено, що між сторонами виникли правовідносини з приводу договору підряду №739/19 від 26.12.2019.

Отже, предметом позову у даній справі є стягнення заборгованості за договором підряду.

Відповідно до ст. 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Згідно з ч. 1 ст. 854 ЦК України, якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов`язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.

За змістом положень ст. 193 Господарського кодексу України (далі - ГК України) суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк. Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

У відповідності до умов договору підряду розрахунки за виконані роботи проводяться на підставі документів про обсяги виконаних робіт та їх вартість (п. 4.1 договору підряду); вартість робіт замовник виплачує підряднику на основі актів здачі-приймання робіт, після підписання таких актів (п. 4.2 договору підряду).

Як визначено у ст. 599 ЦК України, зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Також у силу ч. 1 ст. 601 ЦК України зобов`язання припиняється зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав.

Виконані позивачем підрядні роботи прийнято замовником (відповідачем) без зауважень чи мотивованих відмов від їх прийняття.

Факт виконання позивачем своїх зобов`язань за договором підряду на загальну суму 212 178,00 грн підтверджується наявними в матеріалах справи актами прийняття виконаних будівельних робіт (за формою №КБ-2в) і довідками про вартість виконаних будівельних робіт та витрат (за формою №КБ-3) та не заперечується представником відповідача в судових засіданнях.

При цьому строк виконання робіт не був продовжений в порядку п. 5.2 договору підряду через відсутність бюджетних призначень.

Отже, після підписання 05.01.2021 зазначених актів у відповідача виник обов`язок з оплати виконаних робіт.

Унаслідок укладання сторонами 09.08.2021 договору взаємозаліку, зобов`язання відповідача з оплати виконаних позивачем робіт за актом №3 приймання виконаних будівельних робіт за січень 2021 року на суму 53 270,85 грн припинилися.

Таким чином, з 09.08.2021 неоплаченими залишились виконані роботи на суму 158 907,15 грн.

Доказів оплати заборгованості за договором підряду в сумі 158 907,15 грн суду не надано.

У відповідності до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (п. 1 ст. 612 ЦК України).

Згідно із ч. 2 ст. 614 ЦК України відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов`язання.

Відповідно до ст. 73, 74 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність чи відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (ч. 1 ст. 86 ГПК України).

Зазначені вище норми процесуального закону спрямовані на реалізацію ст. 13 ГПК України. Згідно з положеннями цієї статті судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Разом з тим, у відповідності до ст. 617 ЦК України, особа, яка порушила зобов`язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов`язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили. Не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх обов`язків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов`язання, відсутність у боржника необхідних коштів.

Частинами 1, 2 статті 23 Бюджетного кодексу України (далі - БК України) передбачено, що будь-які бюджетні зобов`язання та платежі з бюджету здійснюються лише за наявності відповідного бюджетного призначення, якщо інше не передбачено законом про Державний бюджет України. Бюджетні призначення встановлюються законом про Державний бюджет України (рішенням про місцевий бюджет) у порядку, визначеному цим кодексом.

Розміщення замовлення, укладення договору, придбання товару, послуги чи здійснення інших аналогічних операцій протягом бюджетного періоду, за якими розпорядником бюджетних коштів взято зобов`язання без відповідних бюджетних асигнувань або з перевищенням повноважень, встановлених цим кодексом та законом про Державний бюджет України (рішенням про місцевий бюджет), не вважаються бюджетними зобов`язаннями (крім витрат, що здійснюються відповідно до частини шостої цієї статті) і не підлягають оплаті за рахунок бюджетних коштів. Взяття таких зобов`язань є порушенням бюджетного законодавства. Витрати бюджету на покриття таких зобов`язань не здійснюються (ч. 3 ст. 48 БК України).

Отже, законом передбачено, що погашення зобов`язання за рахунок бюджету здійснюється виключно в межах бюджетних асигнувань за наявності відповідного бюджетного призначення, наданого розпорядником бюджетних коштів. У разі, якщо зобов`язання взято без відповідних бюджетних асигнувань або з перевищенням повноважень, встановлених цим кодексом та законом про Державний бюджет України (рішенням про місцевий бюджет), бюджетна заборгованість не утворюється.

Однак, Бюджетним кодексом України регулюються відносини, що виникають виключно у процесі складання, розгляду, затвердження, виконання бюджетів, звітування про їх виконання та контролю за дотриманням бюджетного законодавства і питання відповідальності за порушення бюджетного законодавства, а також визначаються правові засади утворення та погашення державного і місцевого боргу (ст. 1 БК України).

Спеціальні норми вказаного кодексу не регулюють господарські відносини, які виникають між юридичними особами (у тому числі, за участю органу державної влади або органу місцевого самоврядування) при укладенні господарських договорів та їх виконанні.

Разом з тим, відповідно до ч. 1 ст. 49 БК України розпорядник бюджетних коштів після отримання товарів, робіт і послуг відповідно до умов взятого бюджетного зобов`язання приймає рішення про їх оплату та надає доручення на здійснення платежу органу Казначейства України, якщо інше не передбачено бюджетним законодавством, визначеним пунктом 5 частини першої статті 4 цього кодексу.

Частиною 1 статті 173 ГК України визначено, що господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим кодексом, у силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

У свою чергу, бюджетним зобов`язанням є будь-яке здійснене відповідно до бюджетного асигнування розміщення замовлення, укладення договору, придбання товару, послуги чи здійснення інших аналогічних операцій протягом бюджетного періоду, згідно з якими необхідно здійснити платежі протягом цього ж періоду або у майбутньому (п. 7 ч. 1 ст. 2 БК України).

Таким чином, чинне законодавство розрізняє поняття "бюджетне зобов`язання" та "господарське зобов`язання", які відповідач неправильно ототожнює.

Майново-господарські зобов`язання між суб`єктами господарювання виникають на підставі договорів (ст. 179 ЦК України) і сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору (ст. 627 ЦК України).

Відсутність бюджетних коштів, передбачених у видатках відповідного місцевого бюджету, не виправдовує бездіяльність боржника і не є підставою для звільнення від відповідальності за порушення зобов`язання.

Відповідні правові позиції узгоджуються із прецедентною практикою Європейського суду з прав людини. Так, у рішеннях ЄСПЛ у справі "Терем ЛТД, Чечеткін та Оліус проти України" від 18.10.2005, у справі "Бакалов проти України" від 30.11.2004 (пункт 40 рішення) зазначено, що відсутність бюджетного фінансування не є виправданням за бездіяльність, а тому ним зроблений висновок, що такий випадок "є порушення статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод".

Наведений висновок викладено і у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 07.11.2019 у справі № 916/1345/18.

Також правовий висновок про те, що сама собою відсутність бюджетних коштів не є підставою для звільнення боржника від виконання зобов`язання викладено в постанові Верховного Суду України від 22.03.2017 у справі №3-77гс17, у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.03.2018 у справах №925/246/17, №925/974/17, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 10.04.2018 у справі №12-46гс18.

Положення ч. 2 ст. 218 ГК України та ст. 617 ЦК України прямо передбачають, що відсутність у боржника необхідних коштів не вважаються обставинами, які є підставою для звільнення від відповідальності.

Крім того, як установлено судом, у додатковій угоді №291-1 від 01.09.2021 до договору підряду сторони визначили, що сума бюджетних призначень на 2021 рік за даним договором становить 212 178,00 грн, що дорівнює вартості виконаних робіт за договором підряду.

Згідно із ч. 1 ст. 96 ЦК України юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов`язаннями.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим кодексом, іншими законами або договором (ч. 2 ст. 193 ГК України).

До того ж, статею 1 ЦК України визначено, що однією з ознак майнових відносин є юридична рівність їх учасників, в тому числі й органів державної влади, а тому самі лише обставини, пов`язані з фінансуванням установи чи організації з місцевого бюджету та відсутністю у ньому коштів, не виправдовують замовника та не заперечують обов`язку такого органу, який виступає стороною зобов`язального правовідношення, від його виконання належним чином.

З огляду на викладене, відсутність бюджетного фінансування не може бути підставою для звільнення відповідача від оплати виконаних робіт.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача 158 907,15 грн основної заборгованості є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Щодо стягнення штрафу та пені

У відповідності до ст. 546, 549 ЦК України, ст. 230 - 232 ГК України одним із видів забезпечення виконання зобов`язання є неустойка у формі пені, штрафу, яка сплачується боржником у разі порушення зобов`язання.

Згідно зі ст. 231 ГК України розмір неустойки встановлюється договором.

У силу ст. 547 ЦК України правочин щодо забезпечення виконання зобов`язання вчиняється у письмовій формі. Правочин щодо забезпечення виконання зобов`язання, вчинений із недодержанням письмової форми, є нікчемним.

Як установлено судом, умовами договору підряду не передбачено відповідальності сторін у вигляді пені чи штрафу.

Відтак, зважаючи на відсутність доказів погодження сторонами умов договору щодо нарахування пені та штрафу, відсутні правові підстави для їх стягнення судом.

Посилання позивача на положення ч. 2 ст. 231 ГК України, як на підставу нарахування та стягнення штрафних санкцій, не приймається судом з огляду на те, що відповідач - Департамент інфраструктури, житлової та комунальної політики Івано-Франківської міської ради не є суб`єктом, що належить до державного сектору економіки, а є органом місцевого самоврядування, що підтверджується відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (а.с. 105-108).

Отже, наведені у відзиві доводи відповідача про відсутність підстав для стягнення пені та штрафу з відповідача є правомірними.

За таких обставин справи суд дійшов висновку про відмову в позові в частині стягнення 54 517,97 грн пені та 11 123,50 грн штрафу.

Щодо стягнення інфляційних втрат та суми 3% річних

Виходячи з назви статті 625 ЦК України, ця норма встановлює відповідальність за порушення грошового зобов`язання.

У силу ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Дія статті 625 ЦК України поширюється на всі види грошових зобов`язань незалежно від підстав їх виникнення.

Право на нарахування інфляційних втрат та 3% річних виникає у кредитора у разі прострочення виконання боржником грошового зобов`язання.

Згідно з ч. 1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Отже, наведені у відзиві доводи відповідача щодо безпідставного нарахування інфляційних втрат та 3% річних внаслідок відсутності вини відповідача через відсутність бюджетного фінансування є необґрунтованими.

З поданих суду розрахунків вбачається, що позивачем нараховано відповідачу:

1) 13 709,83 грн інфляційних втрат, з яких:

- 13 709,83 грн за період з 05.01.2021 по 08.08.2021 на суму 212 178, 00 грн;

- 00,00 грн за період з 09.08.2021 по 31.08.2021 (після підписання договору взаємозаліку) на суму боргу 158 907,15 грн.

2) 4 482,19 грн суми 3% річних, з яких:

- 3 776,89 грн за період з 05.01.2021 по 08.08.2021 на суму боргу 212 178,00 грн;

- 705,29 грн за період з 09.08.2021 по 01.10.2021 (після підписання договору взаємозаліку) на суму боргу 158 907,15 грн.

Перевіривши правильність нарахування позивачем суми 3% річних та інфляційних втрат, нарахованих на суму боргу за час прострочення грошового зобов`язання, суд встановив таке.

1) Щодо інфляційних втрат

Враховуючи підписання актів приймання виконаних робіт 05.01.2021, прострочення їх оплати (заборгованість) виникає з 06.01.2021.

За період з 06.01.2021 (після підписання актів приймання виконаних робіт) по 08.08.2021 (до підписання договору взаємозаліку) на суму заборгованості 212 178,00 грн сума інфляційних втрат складає 13 709,83 грн.

За період з 09.08.2021 по 31.08.2021 (після підписання договору взаємозаліку), тобто період, що визначений позивачем, на суму заборгованості 158 907,15 грн нарахування інфляційних втрат відсутнє в зв`язку з існуванням дефляції (- 317,81 грн), яка не була врахована позивачем при здійсненні розрахунку інфляційних втрат.

Однак, згідно з висновком Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 26.06.2020 у справі №905/21/19 методика розрахунку інфляційних збитків відповідно до ст. 625 ЦК України передбачає такий математичний підхід, що дозволяє включення інфляційних збитків попереднього періоду до загальної суми боргу, яка обраховується із застосуванням індексів інфляції, визначених Держстатом України на наступні періоди, без переривання ланцюга розрахунку у випадку зниження інфляції менше 100% (дефляції).

Аналогічна правова позиція викладена і в постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 20.11.2020 у справі №910/13071/19, статтею 625 ЦК України передбачено право особи отримати компенсацію інфляційних збитків за весь період прострочення. Якщо індекс інфляції в окремі періоди є меншим за одиницю та має при цьому економічну характеристику - "дефляція", то це не змінює його правової природи і не може мати наслідком пропуску такого місяця, оскільки протилежне зруйнує послідовність математичного ланцюга розрахунків, визначену Порядком проведення індексації грошових доходів населення, затвердженим постановою КМУ №1078 від 17.07.2003.

Тобто, нарахування індексу інфляції у розумінні ст. 625 ЦК України відбувається за весь час прострочення без обмежень певним вибірковим періодом. Цією нормою передбачено підрахунок індексу інфляції не за окремі інтервали часу, а в цілому за весь період прострочення. І якщо індекс інфляції в окремі періоди є меншим за одиницю, і може мати при цьому економічну назву "дефляція", то це не змінює її правову природу. Є цілком неприпустимим при розрахунку пропуск жодного місяця, бо при цьому руйнувався би весь ланцюг розрахунків.

При цьому суд враховує, що визначення періоду нарахування штрафних санкцій, інфляційних та суми 3% річних є правом позивача і такий період не може бути самостійно змінений судом, крім випадку неправильного визначення такого періоду (нарахування пені понад шість місяців, невірного визначення початку виникнення заборгованості).

Отже, за період з 06.01.2021 по 31.08.2021 правомірною є сума інфляційних втрат в розмірі 13 392,02 грн.

2) Щодо суми 3 % річних

За період з 06.01.2021 (після підписання актів приймання виконаних робіт) по 08.08.2021 (до підписання договору взаємозаліку) на суму заборгованості 212 178,00 грн сума 3% річних складає 3 732,01 грн.

За період з 09.08.2021 по 01.10.2021 (після підписання договору взаємозаліку) на суму заборгованості 158 907,15 грн сума 3% річних складає 692,23 грн.

Отже, за період з 06.01.2021 по 01.10.2021 правомірною є сума 3% річних у розмірі 4 424,24 грн.

На підставі наведеного позовні вимоги є обґрунтованими на суму 13 392,02 грн інфляційних втрат та 4 424,24 грн суми 3% річних.

У частині стягнення 317,81 грн інфляційних втрат та 57,95 грн суми 3 % річних у позові необхідно відмовити.

Враховуючи вищевикладене в сукупності, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню частково.

Розподіл судових витрат.

Статтею 123 ГПК України встановлено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Звертаючись до суду з позовом, позивачем сплачено судовий збір у розмірі 3 641,12 грн, що підтверджено копією платіжного доручення №391 від 02.11.2021.

Згідно з попереднім розрахунком суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести в зв`язку з розглядом справи, позивач зазначив 3 641,11 грн судового збору.

Інші судові витрати сторонами заявлено не було.

У відповідності до приписів ст. 129 ГПК України, враховуючи часткове задоволення позову (72,80%), судовий збір в розмірі 3 641,12 грн покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

У зв`язку з чим, до стягнення з відповідача належить судовий збір у сумі 2 650,73 грн.

Керуючись ст. 13, 14, 73, 74, 76, 123, 124, 129, 165, 178, 232, 236 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "ВІК" до Департаменту інфраструктури, житлової та комунальної політики Івано-Франківської міської ради про стягнення 242 740,64 грн заборгованості за договором підряду задовольнити частково.

2. Стягнути з Департаменту інфраструктури, житлової та комунальної політики Івано-Франківської міської ради (вул. Незалежності, 7, м. Івано-Франківськ, 76018, ідентифікаційний код 37794186) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "ВІК" (вул. Бориславська, 29, м. Івано-Франківськ, 76010, ідентифікаційний код 40003054) 158 907,15 грн (сто п`ятдесят вісім тисяч дев"ятсот сім гривень п`ятнадцять копійок) основної заборгованості за виконані роботи, 13 392,02 грн (тринадцять тисяч триста дев`яносто дві гривні дві копійки) інфляційних втрат, 4 424,24 грн (чотири тисячі чотириста двадцять чотири гривні двадцять чотири копійки) суми 3% річних та 2 650,73 (дві тисячі шістсот п`ятдесят гривень сімдесят три копійки) судового збору.

3. На виконання рішення видати наказ після набрання рішенням законної сили.

4. У позові в частині стягнення 54 517,97 грн пені, 11 123,50 грн штрафу, 317,81 грн інфляційних втрат та 57,95 грн суми 3 % річних відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Західного апеляційного господарського суду шляхом подання апеляційної скарги протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 09.08.2022.

Суддя Т.Е. Валєєва