Рішення

від 09.08.2022 по справі 609/539/22

ШУМСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 609/539/22

2/609/334/2022

10 серпня 2022 року Шумський районний суд Тернопільської області

в складі головуючої судді Катерняк О.М.

при секретарі судового засідання Мацишиній Г.О.

розглянувши упідготовчому судовому засіданнів залісуду вм.Шумськ цивільнусправу запозовом: ОСОБА_1 до

відповідача: ОСОБА_2

вимоги позивача: про визнання права власності на спадкове майно в порядку спадкування за законом,

учасники справи - не з`явилися,-

В С Т А Н О В И В :

І. Стислий виклад позиції позивача.

1. 15 липня 2022 року ОСОБА_1 (далі позивач) звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 (далі відповідач) з вимогою про визнання права власності на спадкове майно в порядку спадкування за законом, що залишилося після смерті його діда ОСОБА_3 .

2. Позов обґрунтований тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер дід позивача ОСОБА_3 . Після смерті діда залишилося спадкове майно, яке складається із:

- права власності на жилий будинок з приналежними до нього будівлями та спорудами, що розташований в АДРЕСА_1 , який зареєстрований за колгоспним двором, головою якого є ОСОБА_3 ;

- права власності на земельну ділянку розміром 1,98га, кадастровий номер 6125885100:01:001:0384, цільове призначення для ведення особистого селянського господарства, що розташована на території Людвищенської сільської ради Шумського району Тернопільської області;

- права власності на земельну ділянку розміром 0,24га, кадастровий номер 6125885100:01:001:1069, цільове призначення для ведення особистого селянського господарства, що розташована на території Людвищенської сільської ради Шумського району Тернопільської області.

Як зазначає позивач в позовній заяві, на день смерті діда він постійно проживав та був зареєстрований разом з ним в АДРЕСА_1 .

Однак, коли позивач звернувся до приватного нотаріуса для отримання Свідоцтва про право на спадщину, то отримав Постанову про відмову у вчиненні нотаріальних дій і рекомендацію звернутися за захистом своїх прав до суду.

На підставі викладеного просить визнати за ним в порядку спадкування за законом після смерті діда ОСОБА_3 право власності на спадкове майно, а саме на жилий будинок та земельні ділянки.

ІІ. Процесуальні дії у справі.

3. Ухвалою Шумського районного суду Тернопільської області від 19 липня 2022 року було відкрито провадження у даній цивільній справі за правилами загального позовного провадження і призначено до підготовчого розгляду на 10 серпня 2022 року.

4. Сторони в підготовче судове засідання не з`явилися, позивач в позовній заяві заявив клопотання пророзгляд справиза йоговідсутності зповним підтриманнямпозовних вимог, відповідач через канцелярію суду подав заяву про розгляд справи у його відсутності з повним визнанням позовних вимог.

5. Відповідно до ст. 211 ЦПК України, учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.

6. Судом на підставі частини другої статті 247 Цивільного процесуального кодексу України (далі ЦПК), у зв`язку із неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

ІІІ.Фактичні обставини,встановлені Судомта змістспірних правовідносин.

Дослідивши письмові матеріали справи, судом встановлено такі факти та відповідні їм правовідносини.

7. Постановою Верховної Ради України № 807-ІХ від 17.07.2020 року Про утворення та ліквідацію районів, що набрала чинності 19.07.2020 року, змінений адміністративно-територіальний устрій нашої Держави.

Зокрема, відповідно до підпункту 19 пункту 3 та абзацу 1 підпункту 19 пункту 1 цієї Постанови ліквідований Шумський район Тернопільської області та утворений Кременецький район Тернопільської області (з адміністративним центром у місті Кременець) у складі територій Борсуківської сільської, Великодедеркальської сільської, Вишнівецької селищної, Кременецької міської, Лановецької міської, Лопушненської сільської, Почаївської міської, Шумської міської територіальних громад, затверджених Кабінетом Міністрів України.

8. Відповідно до свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 , виданого Людвищенською сільською радою Шумського району Тернопільської області вбачається, що ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Людвище Шумського району Тернопільської області, про що складено відповідний актовий запис № 9.

9. Судом встановлено, що померлому ОСОБА_3 належить наступне майно, на яке відкрилася спадщина у зв`язку із смертю останнього, а саме:

- відповідно до Свідоцтва на право особистої власності на жилий будинок, виданого 12.05.1989р. на підставі рішення виконкому Шумської районної Ради народних депутатів № 50 від 21.02.1989р. «Про оформлення права особистої власності на житловий будинок (домоволодіння)» слідує, що жилий будинок з приналежними до нього будівлями та спорудами, який розташований в АДРЕСА_1 , дійсно в цілому належить колгоспному двору, головою якого є ОСОБА_3 ;

- відповідно до Державного акта на право власності на земельну ділянку серії ЯА №489489 слідує, що ОСОБА_3 на підставі розпорядження Шумської районної держадміністрації від 19.04.2005р. № 190 є власником земельної ділянки площею 1,98га, кадастровий номер якої 6125885100:01:001:0384, з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства, що розташована на території Людвищенської сільської ради Шумського району Тернопільської області;

- відповідно до Державного акта на право власності на земельну ділянку серії ЯА №779130 слідує, що ОСОБА_3 на підставі розпорядження Шумської районної держадміністрації від 19.04.2005р. № 190 є власником земельної ділянки площею 0,24га, кадастровий номер якої 6125885100:01:001:1069, з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства, що розташована на території Людвищенської сільської ради Шумського району Тернопільської області.

10. Реєстровий напис на документи про право власності, виданий Кременецьким міжміським бюро технічної інвентаризації 12.05.1989р. також підтверджує, що жилий будинок (домоволодіння) в цілому по АДРЕСА_1 зареєстровано в Кременецькому бюро технічної інвентаризації по праву особистої власності за колгоспним двором, головою якого є ОСОБА_3 .

Отже, померлий ОСОБА_3 є власником жилого будинку з господарськими будівлями та спорудами в АДРЕСА_1 та двох земельних ділянок, розташованих на території Людвищенської сільської ради Шумського району Тернопільської області, на які після його смерті відкрилася спадщина.

11. Відповідно до повідомлення № 250/21 від 02.12.2021р. про результати огляду об`єкта нерухомого майна, виданого ФОП ОСОБА_4 вбачається, що після огляду об`єкта нерухомого майна, а саме житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, за адресою: АДРЕСА_1 , станом на 02 грудня 2021 року встановлено, що змін в плануванні та складі об`єкта нерухомого майна не виявлено.

12. Архівним відділом №2 Кременецької районної військової адміністрації Тернопільської області 12.07.2022р. за № 03-01/2/1278 видано Архівний Витяг із погосподарської книги №3 Людвищенської сільської ради Кременецького (Шумського) району Тернопільської області за 1991-1995 роки станом на 15.04.1991 року, з якого слідує, що за особовим рахунком № НОМЕР_2 голова сім`ї: ОСОБА_3 , проживав одиноко.

13. Згідно із довідкою № 243 від 11.08.2021р., виданою Шумською міською радою Тернопільської області вбачається, що ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , постійно мешкав та був зареєстрований за адресою АДРЕСА_1 . Разом з ним на день смерті проживали та були зареєстровані: ОСОБА_2 син, ОСОБА_5 невістка, ОСОБА_6 внук, ОСОБА_1 внук, ОСОБА_7 дружина внука, ОСОБА_8 правнук.

14. Той факт, що померлий ОСОБА_3 являється дідом позивача ОСОБА_6 підтверджується наступними документами:

- свідоцтвом про народження серії НОМЕР_3 , виданим Людвищенською сільською Радою Шумського району, з якого вбачається, що ОСОБА_1 народився ІНФОРМАЦІЯ_2 в с. Людвище Шумського району Тернопільської області, в графі «батьки» вказано: батько ОСОБА_2 , мати ОСОБА_5 ;

- повторним свідоцтвом про народження серії НОМЕР_4 , виданим Шумським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Кременецькому районі Тернопільської області Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ), з якого вбачається, що ОСОБА_2 народився ІНФОРМАЦІЯ_3 , в графі «батьки» вказано: батько ОСОБА_3 , мати ОСОБА_9 .

15. Із постанови № 74/02-31 від 18.04.2022р. приватного нотаріуса Кременецького районного нотаріального округу Хаблюк Т.В. про відмову у вчиненні нотаріальної дії вбачається, що ОСОБА_6 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину, оскільки згідно наданого Свідоцтва про право особистої власності на жилий будинок, житловий будинок належить колгоспному двору, а також є інші спадкоємці першої черги, які прийняли спадщину.

ІV. Оцінка Суду.

16. За змістом частини четвертої статті 200ЦПК ухвалення в підготовчому засіданні судового рішення у разі відмови від позову, визнання позову, укладення мирової угоди проводиться в порядку, встановленому статтями 206,207цьогоКодексу.

Так, частиною четвертою статті 206ЦПК передбачено, що у разі визнання відповідачем позову, суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

Таким чином, ЦПК допускає ухвалення рішення в підготовчому судовому засіданні і в правовідносинах, що виникли між сторонами відповідачі позов визнали, таке визнання позову не суперечить закону та не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, тобто в даному випадку наявні законні підстави для ухвалення рішення про задоволення позову в підготовчому судовому засіданні.

17. Відтак, проаналізувавши вищенаведене, суд приходить до висновку, що до виниклих правовідносин слід застосувати наступні норми матеріального права.

18. Згідно ст. 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

19. Статтею 4ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

20. Відповідно до вимог ст. 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

21. Вимогами ст.10 ЦПК України передбачено, що суд при розгляді справи керується принципом верховенства права. Суд розглядає справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що встановлені Конституцією та законами України. Суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

22. Відповідно до вимог ст.12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

23. Як передбачено ч. 1 ст.13ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

24. За загальним правилом статей 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу має право звернутися до суду, який може захистити цивільне право або інтерес у один із способів, визначених частиною другою статті 16 ЦК України , або й іншим способом, що встановлений договором або законом.

25. Відповідно до п.1 та п. 2 ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

26. Правовий статус майна колгоспного двору був врегульований ст.ст. 120-126 Цивільного кодексу УРСР 1963 року. Частиною 1статті 112 Цивільного кодексу УРСРбуло передбачено, що колгоспний двір - це сімейно-трудове об`єднання осіб, які використовують майно двору для ведення підсобного господарства і сімейних потреб. Майно колгоспного двору належить його членам на праві сумісної власності.

27. Згідно зі ст. 120 Цивільного кодексу УРСР 1963 року, майно колгоспного двору належить всім членам двору на праві спільної сумісної власності. Колгоспний двір може мати у власності підсобне господарство на присадибній ділянці землі, що знаходиться в його користуванні, жилий будинок, продуктивну худобу, птицю та дрібний сільськогосподарський реманент відповідно до статуту колгоспу. Крім того, колгоспному дворові належать передані в його власність членами двору їх трудові доходи від участі в громадському господарстві колгоспу або інше передане ними у власність двору майно, а також предмети домашнього вжитку і особистого користування, придбані на спільні кошти.

28. Відповідно до ст. 563 ЦК УРСР 1963 року, у випадку смерті члена колгоспного двору спадкування в майні двора не відкривається, а спадкується лише особисте майно членів колгоспного двору. Якщо після смерті члена колгоспного двору інших членів двору не залишилося, майно двору спадкується на загальних підставах.

29. За змістом ст.123Цивільного кодексуУРСР 1963року розмір частки члена двору встановлюється виходячи з рівності часток усіх членів двору, включаючи неповнолітніх і непрацездатних. Частку працездатного члена двору в майні двору може бути зменшено або у її виділенні зовсім відмовлено у зв`язку з недовгочасним його перебуванням у складі двору або незначною участю своєю працею чи коштами в господарстві двору.

30. Пунктом 6Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 1995 року №20 «Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності»судам роз`яснено, що положення статей 17, 18 Закону «Про власність» щодо спільної сумісної власності поширюються на правовідносини, які виникли після введення в дію цього Закону (з 15 квітня 1991 року). До правовідносин, що виникли раніше, застосовується діюче на той час законодавство. Зокрема, спори щодо майна колишнього колгоспного двору, яке було придбане до 15 квітня 1991 року, мають вирішуватися за нормами, ще регулювали власність цього двору, а саме: а) право власності на майно, яке належало колгоспному двору і збереглося після припинення його існування, мають ті члени двору, котрі до 15 квітня 1991 року не втратили права на частку в його майні. Такими, що втратили це право, вважаються працездатні члени двору, які не менше трьох років підряд до цієї дати не брали участі своєю працею і коштами у веденні спільного господарства двору (в цей строк не включається час перебування на дійсній строковій військовій службі, навчання в учбовому закладі, хвороба).

Таким чином, право на частку у колгоспному дворі, яке було набуто до 15 квітня 1991 року мають всі члени двору, які до 15 квітня 1991 року не втратили право на таку частку.

Жилий будинок з приналежними до нього будівлями та спорудами, який розташований в АДРЕСА_1 станом на 15 квітня 1991 року мав статус колгоспного двору, головою якого був ОСОБА_3 , отже набув у власність вказаний вище житловий будинок з приналежними до нього будівлями та спорудами в цілому.

31. Відповідно до п.п. 4.15, 4.18 п. 4 гл. 10 «Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України», затверджено Наказом Міністерства юстиції України 22.02.2012 р. № 296/5, видача свідоцтва про спадщину на майно, яке підлягає реєстрації проводиться нотаріусом після подання правовстановлюючих документів щодо належності цього майна спадкодавцеві та перевірки відсутності заборони та арешту цього майна. Якщо до складу спадкового майна входить нерухоме майно, нотаріус отримує інформацію з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно шляхом безпосереднього доступу до нього. За відсутності у спадкоємця необхідних для видачі, свідоцтва про право на спадщину документів, нотаріус роз`яснює йому процедуру вирішення зазначеного питання в судовому порядку.

32. Відповідно до статті 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

33. До складу спадщини входять усі права і обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті (стаття 1218 ЦК України).

34. Права та обов`язки, які не входять до складу спадщини, передбачені положеннями статті 1219 ЦК України.

Отже, об`єктами спадщини за ЦК України є права та обов`язки, які належали особі на час смерті, крім тих, що нерозривно пов`язані з особою спадкодавця.

35. Спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (статті 1220, 1222, 1270 ЦК України).

36. Спадкування здійснюється за заповітом або за законом. До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

37. Згідно із ч. 2 ст. 1223 ЦК України у разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі не охоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу.

38. Відповідно до ст.1268ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Не допускається прийняття спадщини з умовою чи із застереженням. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї. Малолітня, неповнолітня, недієздатна особа, а також особа, цивільна дієздатність якої обмежена, вважаються такими, що прийняли спадщину, крім випадків, встановлених частинами другою - четвертоюстатті 1273 цього Кодексу. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

39. Згідно ст.1265 ЦК України у п`яту чергу право на спадкування за законом мають інші родичі спадкодавця до шостого ступеня споріднення включно, причому родичі ближчого ступеня споріднення усувають від права спадкування родичів подальшого ступеня споріднення. Ступінь споріднення визначається за числом народжень, що віддаляють родича від спадкодавця. Народження самого спадкодавця не входить до цього числа.

Так, позивач ОСОБА_6 відноситься до спадкоємців п`ятої черги, оскільки є внуком спадкодавця ОСОБА_3 і є таким, що прийняв спадщину відповідно до ст. 1268 ЦПК України, оскільки на день смерті спадкодавця постійно проживав та був зареєстрований з померлим.

40. У відповідності до статті 1258 ЦК України, спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених статтею 1259 цього Кодексу.

Як вбачається із матеріалів справи, відповідач ОСОБА_2 , який є спадкоємцем першої черги після смерті ОСОБА_3 , не заперечує проти того, щоб за позивачем ОСОБА_6 було визнано право на спадкове майно, а саме на житловий будинок та земельні ділянки, після смерті ОСОБА_3 .

41. За змістом п. п. 3.21., 3.22. глави 10 розділу ІІ «Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України», затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 року №296/5,спадкоємець, який постійно проживав із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого ст. 1270 ЦК України, він не заявив про відмову від неї.

До спадкоємців, які на час відкриття спадщини постійно проживали спільно із спадкодавцем, встановлюється презумпція прийняття спадщини, яка може бути спростована лише шляхом подання ними заяви про відмову від спадщини до нотаріальної контори.

42. Відповідно до ст. 1225 ЦК України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення.

Громадяни України набувають право власності на земельні ділянки на підставі прийняття спадщини, як це визначено в ст. 81 ч.1 п.г Земельного кодексу України.

43. Згідно з ч. 1 ст.81 ЦПК, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

44. За вимогами ст. 328 ЦК України, право власності на майно вважається набутим правомірно, якщо інше не буде встановлено в судовому порядку або незаконність права власності не випливатиме із закону.

45. Власник майна, як це передбачаєст. 392 ЦК України, може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвічує його право власності.

46. Відповідно до абз. 3 п. 23 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про спадкування» №7 від 30.05.2008 року, у разі відмови нотаріуса в оформленні прав на спадщину особа може звертатися до суду за правилами позовного провадження.

В даний час у позивача виникла необхідність оформити право власності на спадкове майно, а саме, на житловий будинок та земельні ділянки, як спадкове майно, після смерті ОСОБА_3 .

47. Таким чином, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд приходить до висновку про необхідність задоволення позовних вимог, так як в даному випадку мають місце порушення прав позивача, які підлягають захисту, шляхом визнання за позивачем права власності на жилий будинок з приналежними до нього господарськими будівлями та спорудами, а також на земельні ділянки, в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_3 .

48. Даний спір підлягає розгляду в судовому порядку, оскільки іншим шляхом його вирішити не можливо, а набуття позивачем права на жилий будинок з приналежними до нього господарськими будівлями та спорудами, а також на земельні ділянки не порушує права, свободи та інтереси інших осіб.

V. Розподіл судових витрат між сторонами.

49. Позивачем при подачі позову було сплачено 992 грн. 40 коп. судового збору. Позивач просить не застосовувати до відповідача вимоги статті 141ЦПК України.

З цих підстав,

Керуючись статтями 15, 16, 29, 328,392,1216,1218,1219,1220,1222,1225,1233,1265,1268,1270,Цивільного кодексу України, статтями 2, 4, 5, 10-13, 76, 77, 81, 89, 141, 200, 206 Цивільного процесуального кодексу, ст.ст. 112, 120-126, 524, 525, 529, 548, 549, 563 ЦК УкраїнськоїРСР (1963 року) суд, -

У Х В А Л И В :

1.Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності на спадкове майно в порядку спадкування за законом задовольнити повністю.

2.Визнати за ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , паспорт НОМЕР_5 , РНОКПП НОМЕР_6 ) в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , право власності на спадкове майно, яке складається із права власності на жилий будинок з надвірними будівлями, що знаходиться у АДРЕСА_1 .

3.Визнати за ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , паспорт НОМЕР_5 , РНОКПП НОМЕР_6 ) в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , право власності на спадкове майно, яке складається із: права власності на земельну ділянку розміром 1,98га, кадастровий номер 6125885100:01:001:0384, цільове призначення для ведення особистого селянського господарства, що розташована на території Людвищенської сільської ради Шумського району Тернопільської області; права власності на земельну ділянку розміром 0,24га, кадастровий номер 6125885100:01:001:1069, цільове призначення для ведення особистого селянського господарства, що розташована на території Людвищенської сільської ради Шумського району Тернопільської області.

4.Не застосовувати до відповідача вимоги статті 141ЦПК України.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Тернопільського апеляційного суду.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Повне рішення суду складено 10 серпня 2022 року.

Суддя: О. М. Катерняк