Рішення
від 09.08.2022 по справі 609/540/22
ШУМСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 609/540/22

2/609/335/2022

10 серпня 2022 року Шумський районний суд Тернопільської області

в складі головуючої судді Катерняк О.М.

при секретарі судового засідання Мацишиній Г.О.

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду в м. Шумськ цивільну справу за позовом: ОСОБА_1 до

відповідачів: ОСОБА_2 , ОСОБА_3

вимоги позивача: про визнання права власності на спадкове майно в порядку спадкування за заповітом та за законом, про визнання права власності на майно

учасники справи - не з`явилися,-

В С Т А Н О В И В :

І. Стислий виклад позиції позивача.

1. 15 липня 2022 року ОСОБА_1 (далі позивач) звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 (далі відповідачі) з вимогою про визнання права власності на спадкове майно в порядку спадкування за заповітом та за законом, про визнання права власності на майно.

2. Позов обґрунтований тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер дід позивача ОСОБА_4 . Після його смерті залишилося спадкове майно, яке складається із: - права власності на ј частину жилого будинку з приналежними до нього будівлями та спорудами, який розташований в АДРЕСА_1 і який належить колгоспному двору, головою якого є ОСОБА_4 ;

- права власності на земельну ділянку, кадастровий номер 6125881800:01:001:0638, площею 1,72га, яка розташована на території Великодедеркальської сільської ради Шумського району Тернопільської області, цільове призначення якої для ведення товарного сільськогосподарського виробництва;

- права власності на земельну ділянку, кадастровий номер 6125881800:01:001:1040, площею 0,28га, яка розташована на території Великодедеркальської сільської ради Шумського району Тернопільської області, цільове призначення якої для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

На випадок своєї смерті ОСОБА_4 зробив розпорядження, згідно якого призначив позивача спадкоємцем всього належного йому майна, склавши заповіт.

Як зазначає позивач в позовній заяві, жилий будинок з приналежними до нього будівлями та спорудами станом на 01 липня 1990 року мав статус колгоспного двору, головою якого був ОСОБА_4 , а членами колгоспного двору були ОСОБА_5 - його дружина, ОСОБА_3 та ОСОБА_2 - діти померлого.

Так, ІНФОРМАЦІЯ_2 померла баба позивача ОСОБА_5 і після її смерті залишилося спадкове майно, яке складається із ј частини жилого будинку з приналежними до нього будівлями та спорудами в АДРЕСА_1 і який належить колгоспному двору, головою якого є ОСОБА_4 . Цю частину успадкували діти померлої ОСОБА_3 та ОСОБА_3 , однак юридично це не оформили, тобто кожна з них набула набула у власність по 3/8 частини вказаного жилого будинку.

Позивач ОСОБА_1 вважає, що він будучи спадкоємцем за заповітом та спадкоємцем п`ятої черги за законом відповідно до ст.ст. 1268-1270 ЦК України прийняв спадщину, що відкрилася внаслідок смерті ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , оскільки постійно проживав з ними на час відкриття спадщини.

Приватний нотаріус Кременецького районного нотаріального округу Зелінський П.І. відмовив позивачу у видачі свідоцтва про право на спадщину і рекомендував звернутися до суду, оскільки є інші члени колгоспного двору.

На підставі викладеного, позивач просить визнати за ним право власності на спадкове майно в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_4 , за законом після смерті ОСОБА_5 та визнати за ним право власності на жилий будинок з приналежними до нього будівлями та спорудами в АДРЕСА_1 та земельні ділянки.

ІІ. Процесуальні дії у справі.

3. Ухвалою Шумського районного суду Тернопільської області від 19 липня 2022 року було відкрито провадження у даній цивільній справі за правилами загального позовного провадження і призначено до підготовчого розгляду на 10 серпня 2022 року.

4. Сторони в підготовче судове засідання не з`явилися, через канцелярію суду подали заяви про розгляд справи у їх відсутності з повним підтриманням та визнанням позовних вимог.

5. Відповідно до ст. 211 ЦПК України, учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.

6. Судом на підставі частини другої статті 247 Цивільного процесуального кодексу України (далі ЦПК), у зв`язку із неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

ІІІ. Фактичні обставини, встановлені Судом та зміст спірних правовідносин.

Дослідивши письмові матеріали справи, судом встановлено такі факти та відповідні їм правовідносини.

7. Постановою Верховної Ради України № 807-ІХ від 17.07.2020 року Про утворення та ліквідацію районів, що набрала чинності 19.07.2020 року, змінений адміністративно-територіальний устрій нашої Держави.

Зокрема, відповідно до підпункту 19 пункту 3 та абзацу 1 підпункту 19 пункту 1 цієї Постанови ліквідований Шумський район Тернопільської області та утворений Кременецький район Тернопільської області (з адміністративним центром у місті Кременець) у складі територій Борсуківської сільської, Великодедеркальської сільської, Вишнівецької селищної, Кременецької міської, Лановецької міської, Лопушненської сільської, Почаївської міської, Шумської міської територіальних громад, затверджених Кабінетом Міністрів України.

8. Відповідно до свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 , виданого Великодедеркальською сільською радою Шумського району Тернопільської області вбачається, що ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Великі Дедеркали Шумського району Тернопільської області.

9. Згідно із Свідоцтвом на право особистої власності на жилий будинок, виданим 27.10.1987 року Виконавчим комітетом Шумської районної ради народних депутатів Тернопільської області на підставі рішення виконкому № 242 від 20.10.1987р. «Про оформлення права особистої власності на житловий будинок (домоволодіння)» вбачається, що жилий будинок з приналежними до нього будівлями та спорудами в цілому, який розташований в АДРЕСА_1 дійсно належить колгоспному дворові, головою якого є ОСОБА_4 .

10. Реєстровим написом на документі про право особистої власності підтверджується, що жилий будинок (домоволодіння) в цілому по АДРЕСА_1 зареєстровано в Кременецькому БТІ по праву особистої власності за колгоспним двором, головою якого є ОСОБА_4 .

11. Відповідно до довідки про технічні показники об`єкта нерухомого майна, наявність (відсутність) нового будівництва, реконструкції, капітального ремонту, перепланування, виданої КП «Шумське бюро технічної інвентаризації» за № 27 від 15.02.2022р. вбачається, що станом на 31.12.2012р. право власності на майно зареєстроване в КП «Шумське БТІ» за ОСОБА_4 на підставі свідоцтва про право власності на житловий будинок з господарськими будівлями, виданого згідно рішення виконкому Шумської районної ради народних депутатів № 242 від 20.10.1987р.

12. Із Довідки № 182 від 14.07.2022р., виданої Великодедеркальською сільською радою Кременецького району Тернопільської області на підставі погосподарської книги №1, особовий рахунок № НОМЕР_2 вбачається, що станом на 15 квітня 1991 року в житловому будинку, який знаходиться в АДРЕСА_1 проживали та були зареєстровані: ОСОБА_4 - голова сім`ї, ОСОБА_5 - дружина, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 - дочки.

Таким чином, наявними у справі матеріалами підтверджено, що спірне будинковолодіння належало до суспільної групи колгоспний двір.

13. Згідно із Державним актом на право власності на земельну ділянку серії ЯГ №025987, виданим 25.05.2006р. Шумською РДА слідує, що ОСОБА_4 на підставі розпорядження Шумської РДА від 20.02.2006р. № 89, є власником земельної ділянки кадастровий номер 6125881800:01:001:0638, площею 1,72га, яка розташована на території Великодедеркальської сільської ради Шумського району Тернопільської області, цільове призначення якої для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

14. Також, згідно із Державним актом на право власності на земельну ділянку серії ЯГ №025321, виданим 25.05.2006р. Шумською РДА слідує, що ОСОБА_4 на підставі розпорядження Шумської РДА від 20.02.2006р. № 89, є власником земельної ділянки кадастровий номер 6125881800:01:001:1040, площею 0,28га, яка розташована на території Великодедеркальської сільської ради Шумського району Тернопільської області, цільове призначення якої для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

15. Відповідно до заповіту, посвідченого 22.03.2017р. секретарем Великодедеркальської сільської ради Шумського району Тернопільської області слідує, що ОСОБА_4 на випадок своєї смерті зробив наступне розпорядження: все належне йому майно, де б воно не знаходилося та з чого б воно не складалося, та все те, що ще буде належати йому на час смерті, і на що він за законом матиме право, заповів ОСОБА_1 .

16. Відповідно до довідки № 181 від 12.07.2022 року, виданої Великодедеркальською сільською радою Шумського району Тернопільської області вбачається, що ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 на день смерті постійно мешкав та був зареєстрований в АДРЕСА_1 . Разом з ним на день смерті проживали та були зареєстровані: ОСОБА_5 - дружина, ОСОБА_2 - дочка, ОСОБА_1 - проживав в даному господарстві без реєстрації та допомагав у веденні домашнього господарства.

17. Відповідно до свідоцтва про смерть серії НОМЕР_3 , виданого виконавчим комітетом Великодедеркальської сільської ради Шумського району Тернопільської області вбачається, що ОСОБА_5 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 в с. Великі Дедеркали Шумського району Тернопільської області.

18. Згідно із довідкою № 184 від 19.07.2022р., виданою Великодедеркальською сільською радою Шумського району Тернопільської області вбачається, що ОСОБА_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 на день смерті постійно мешкала та була зареєстрована в АДРЕСА_1 . Разом з нею на день смерті проживали та були зареєстровані: ОСОБА_2 - дочка, ОСОБА_1 - проживав в даному господарстві без реєстрації та допомагав у веденні домашнього господарства.

19. Той факт, що померлі ОСОБА_4 та ОСОБА_5 являються дідом та бабою позивача ОСОБА_1 підтверджується наступними документами:

- свідоцтвом про народження серії НОМЕР_4 , відповідно до якого слідує, що ОСОБА_1 народився ІНФОРМАЦІЯ_3 в м. Шумськ Шумського району Тернопільської області, в графі «батьки» вказано: батько ОСОБА_6 , мати ОСОБА_7 ;

- свідоцтвом про народження серії НОМЕР_5 , викладеного російською мовою, відповідно до якого слідує, що ОСОБА_8 народилася ІНФОРМАЦІЯ_4 в с. В.Дедеркали Великодедеркальського району Тернопільської області, в графі «батьки» вказано: батько - ОСОБА_4 , мати - ОСОБА_9 ;

- свідоцтвом про укладення шлюбу серії НОМЕР_6 , відповідно до якого слідує, що 19 травня 1979 року було зареєстровано шлюб між ОСОБА_6 та ОСОБА_8 , прізвища подружжя після укладення шлюбу « ОСОБА_6 ».

20. Відповідно до Рішення №64 від 14.06.2016р. Великодедеркальської сільської ради Шумського району Тернопільської області «Про перейменування вулиць сіл Великодедеркальської с/ради» вбачається, що

АДРЕСА_1 . Своєю Постановою № 34/02-14 від 14.01.2022р. приватний нотаріус Кременецького районного нотаріального округу Зелінський П.І. відмовив ОСОБА_1 у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом, оскільки спадковий житловий будинок з господарсько-побутовими будівлями відноситься до колгоспного двору, а на даний час є інші члени колгоспного двору. А також рекомендовано звернутися з позовом до суду.

ІV. Оцінка Суду.

22. За змістом частини четвертої статті 200 ЦПК ухвалення в підготовчому засіданні судового рішення у разі відмови від позову, визнання позову, укладення мирової угоди проводиться в порядку, встановленому статтями 206, 207 цього Кодексу.

Так, частиною четвертою статті 206 ЦПК передбачено, що у разі визнання відповідачем позову, суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

Таким чином, ЦПК допускає ухвалення рішення в підготовчому судовому засіданні і в правовідносинах, що виникли між сторонами відповідачі позов визнали, таке визнання позову не суперечить закону та не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, тобто в даному випадку наявні законні підстави для ухвалення рішення про задоволення позову в підготовчому судовому засіданні.

23. Відтак, проаналізувавши вищенаведене, суд приходить до висновку, що до виниклих правовідносин слід застосувати наступні норми матеріального права.

24. Згідно ст. 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

25. Статтею 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

26. Відповідно до вимог ст. 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

27. Вимогами ст.10 ЦПК України передбачено, що суд при розгляді справи керується принципом верховенства права. Суд розглядає справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що встановлені Конституцією та законами України. Суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

28. Відповідно до вимог ст.12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

29. Як передбачено ч. 1 ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

30. За загальним правилом статей 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу має право звернутися до суду, який може захистити цивільне право або інтерес у один із способів, визначених частиною другою статті 16 ЦК України , або й іншим способом, що встановлений договором або законом.

31. Відповідно до п.1 та п. 2 ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

32. Правовий статус майна колгоспного двору був врегульований ст.ст. 120-126 Цивільного кодексу УРСР 1963 року. Частиною 1 статті 112 Цивільного кодексу УРСР було передбачено, що колгоспний двір - це сімейно-трудове об`єднання осіб, які використовують майно двору для ведення підсобного господарства і сімейних потреб. Майно колгоспного двору належить його членам на праві сумісної власності.

33. Згідно зі ст. 120 Цивільного кодексу УРСР 1963 року, майно колгоспного двору належить всім членам двору на праві спільної сумісної власності. Колгоспний двір може мати у власності підсобне господарство на присадибній ділянці землі, що знаходиться в його користуванні, жилий будинок, продуктивну худобу, птицю та дрібний сільськогосподарський реманент відповідно до статуту колгоспу. Крім того, колгоспному дворові належать передані в його власність членами двору їх трудові доходи від участі в громадському господарстві колгоспу або інше передане ними у власність двору майно, а також предмети домашнього вжитку і особистого користування, придбані на спільні кошти.

34. Відповідно до ст. 563 ЦК УРСР 1963 року, у випадку смерті члена колгоспного двору спадкування в майні двора не відкривається, а спадкується лише особисте майно членів колгоспного двору. Якщо після смерті члена колгоспного двору інших членів двору не залишилося, майно двору спадкується на загальних підставах.

35. За змістом ст.123 Цивільного кодексу УРСР 1963 року розмір частки члена двору встановлюється виходячи з рівності часток усіх членів двору, включаючи неповнолітніх і непрацездатних. Частку працездатного члена двору в майні двору може бути зменшено або у її виділенні зовсім відмовлено у зв`язку з недовгочасним його перебуванням у складі двору або незначною участю своєю працею чи коштами в господарстві двору.

36. Пунктом 6 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 1995 року №20 «Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності» судам роз`яснено, що положення статей 17, 18 Закону «Про власність» щодо спільної сумісної власності поширюються на правовідносини, які виникли після введення в дію цього Закону (з 15 квітня 1991 року). До правовідносин, що виникли раніше, застосовується діюче на той час законодавство. Зокрема, спори щодо майна колишнього колгоспного двору, яке було придбане до 15 квітня 1991 року, мають вирішуватися за нормами, ще регулювали власність цього двору, а саме: а) право власності на майно, яке належало колгоспному двору і збереглося після припинення його існування, мають ті члени двору, котрі до 15 квітня 1991 року не втратили права на частку в його майні. Такими, що втратили це право, вважаються працездатні члени двору, які не менше трьох років підряд до цієї дати не брали участі своєю працею і коштами у веденні спільного господарства двору (в цей строк не включається час перебування на дійсній строковій військовій службі, навчання в учбовому закладі, хвороба).

Таким чином, право на частку у колгоспному дворі, яке було набуто до 15 квітня 1991 року мають всі члени двору, які до 15 квітня 1991 року не втратили право на таку частку.

37. Жилий будинок з приналежними до нього будівлями та спорудами, який розташований в АДРЕСА_1 станом на 15 квітня 1991 року мав статус колгоспного двору, головою якого був ОСОБА_4 , членами колгоспного двору ОСОБА_5 , ОСОБА_3 та ОСОБА_3 , отже кожен з них набув у власність по 1/4 частині вказаного вище жилого будинку з приналежними до нього будівлями та спорудами.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_4 склав заповіт, яким заповів все своє майно позивачу ОСОБА_1 , в тому числі ј частину спірного домоволодіння.

ОСОБА_5 померла ІНФОРМАЦІЯ_5 , відтак належну їй 1/4 частку жилого будинку з приналежними будівлями та спорудами успадкували її діти ОСОБА_3 та ОСОБА_3 , тобто кожна з них набула у власність по 3/8 частини вказаного жилого будинку, однак юридично це не оформили.

38. Відповідно до п.п. 4.15, 4.18 п. 4 гл. 10 «Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України», затверджено Наказом Міністерства юстиції України 22.02.2012 р. № 296/5, видача свідоцтва про спадщину на майно, яке підлягає реєстрації проводиться нотаріусом після подання правовстановлюючих документів щодо належності цього майна спадкодавцеві та перевірки відсутності заборони та арешту цього майна. Якщо до складу спадкового майна входить нерухоме майно, нотаріус отримує інформацію з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно шляхом безпосереднього доступу до нього. За відсутності у спадкоємця необхідних для видачі, свідоцтва про право на спадщину документів, нотаріус роз`яснює йому процедуру вирішення зазначеного питання в судовому порядку.

39. Відповідно до статті 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

40. До складу спадщини входять усі права і обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті (стаття 1218 ЦК України).

41. Права та обов`язки, які не входять до складу спадщини, передбачені положеннями статті 1219 ЦК України.

Отже, об`єктами спадщини за ЦК України є права та обов`язки, які належали особі на час смерті, крім тих, що нерозривно пов`язані з особою спадкодавця.

42. Спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (статті 1220, 1222, 1270 ЦК України).

43. Спадкування здійснюється за заповітом або за законом. До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

44. Із ст.1233 ЦК України, заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті.

45. У відповідності до ст.1235 ЦК України Заповідач може призначити своїми спадкоємцями одну або кількох фізичних осіб, незалежно від наявності у нього з цими особами сімейних, родинних відносин, а також інших учасників цивільних відносин.

46. Згідно зі ст. 1268 ЦК України, спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї. Малолітня, неповнолітня, недієздатна особа, а також особа, цивільна дієздатність якої обмежена, вважаються такими, що прийняли спадщину, крім випадків, встановлених частинами другою - четвертою статті 1273 цього Кодексу. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

47. Згідно із ч. 1 ст. 1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

48. Згідно ст.1265 ЦК України у п`яту чергу право на спадкування за законом мають інші родичі спадкодавця до шостого ступеня споріднення включно, причому родичі ближчого ступеня споріднення усувають від права спадкування родичів подальшого ступеня споріднення. Ступінь споріднення визначається за числом народжень, що віддаляють родича від спадкодавця. Народження самого спадкодавця не входить до цього числа.

Так, позивач ОСОБА_1 відноситься до спадкоємців п`ятої черги, оскільки є внуком спадкодавця ОСОБА_5 і є таким, що прийняв спадщину відповідно до ст. 1268 ЦПК України, оскільки на день смерті спадкодавця постійно проживав та був зареєстрований з померлою.

49. У відповідності до статті 1258 ЦК України, спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених статтею 1259 цього Кодексу.

50. Як вбачається із матеріалів справи, відповідачі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , які були членами колгоспного двору, якому належав жилий будинок з надвірними будівлями та спорудами у АДРЕСА_1 в свою чергу відмовляються від своєї частини в колгоспному дворі в користь позивача ОСОБА_1 та не заперечують, щоб за ним було визнано право власності в цілому на дане домоволодіння, про що подали письмові заяви.

Крім того, відповідач ОСОБА_2 подала суду письмову заяву про те, що вона не заперечує проти визнання за позивачем ОСОБА_1 права власності на спадкове майно в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_5 .

51. За вимогами ст. 328 ЦК України, право власності на майно вважається набутим правомірно, якщо інше не буде встановлено в судовому порядку або незаконність права власності не випливатиме із закону.

52. Власник майна, як це передбачає ст. 392 ЦК України, може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвічує його право власності.

53. Відповідно до абз. 3 п. 23 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про спадкування» №7 від 30.05.2008 року, у разі відмови нотаріуса в оформленні прав на спадщину особа може звертатися до суду за правилами позовного провадження.

54. На підставі ч.ч. 3, 5 ст. 1268 ЦК України, спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу (шість місяців), він не заявив про відмову від неї. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

55. Місцем проживання фізичної особи згідно з ч. 1 ст. 29 ЦК України є житловий будинок, квартира, інше приміщення, придатне для проживання в ньому (гуртожиток, готель тощо), у відповідному населеному пункті, в якому фізична особа проживає постійно, переважно або тимчасово.

56. За змістом п. п. 3.21., 3.22. глави 10 розділу ІІ «Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України», затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 року №296/5, спадкоємець, який постійно проживав із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого ст. 1270 ЦК України, він не заявив про відмову від неї.

57. Як встановлено з матеріалів справи, позивач ОСОБА_1 на день смерті ОСОБА_4 та ОСОБА_5 проживав без реєстрації разом з ними, допомагав у веденні господарства.

58. До спадкоємців, які на час відкриття спадщини постійно проживали спільно із спадкодавцем, встановлюється презумпція прийняття спадщини, яка може бути спростована лише шляхом подання ними заяви про відмову від спадщини до нотаріальної контори.

59. Відповідно до ст. 1225 ЦК України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення.

Громадяни України набувають право власності на земельні ділянки на підставі прийняття спадщини, як це визначено в ст. 81 ч.1 п.г Земельного кодексу України.

60. Згідно з ч. 1 ст.81 ЦПК, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

61. Таким чином, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд приходить до висновку про необхідність задоволення позовних вимог, так як в даному випадку мають місце порушення прав позивача, які підлягають захисту, шляхом визнання за позивачем права власності на жилий будинок з приналежними до нього господарськими будівлями та спорудами, а також на земельні ділянки.

62. Даний спір підлягає розгляду в судовому порядку, оскільки іншим шляхом його вирішити не можливо, а набуття позивачем права на жилий будинок з приналежними до нього господарськими будівлями та спорудами, а також на земельні ділянки не порушує права, свободи та інтереси інших осіб.

V. Розподіл судових витрат між сторонами.

63. Позивачем при подачі позову було сплачено 2796 грн. 84 коп. судового збору. Позивач просить не застосовувати до відповідачів вимоги статті 141 ЦПК України.

З цих підстав,

Керуючись статтями 15, 16, 29, 328, 392, 1216, 1218, 1219, 1220, 1222, 1225, 1233, 1235, 1258, 1265, 1268, 1270, Цивільного кодексу України, статтями 2, 4, 5, 10-13, 76, 77, 81, 89, 141, 200, 206 Цивільного процесуального кодексу, ст.ст. 112, 120-126, 524, 525, 529, 548, 549, 563 ЦК Української РСР (1963 року) суд, -

У Х В А Л И В :

1.Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання права власності на спадкове майно в порядку спадкування за заповітом та за законом, про визнання права власності на майно - задовольнити повністю.

2.Визнати за ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_6 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 , фактичне місце проживання: с. Великі Дедеркали, Кременецького району, Тернопільської області, паспорт № НОМЕР_7 , РНОКПП НОМЕР_8 ) право власності на спадкове майно в порядку спадкування за заповітом, яке залишилося після смерті ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , що складається із: права власності на ј частку жилого будинку з приналежними до нього будівлями та спорудами, розташованого в АДРЕСА_1 , належного колгоспному двору, головою якого є ОСОБА_4 ; права власності на земельну ділянку, кадастровий номер 6125881800:01:001:0638, площею 1,72га, яка розташована на території Великодедеркальської сільської ради Шумського району Тернопільської області, цільове призначення якої для ведення товарного сільськогосподарського виробництва; права власності на земельну ділянку, кадастровий номер 6125881800:01:001:1040, площею 0,28га, яка розташована на території Великодедеркальської сільської ради Шумського району Тернопільської області, цільове призначення якої для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

3.Визнати за ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_6 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 , фактичне місце проживання: с. Великі Дедеркали, Кременецького району, Тернопільської області, паспорт № НОМЕР_7 , РНОКПП НОМЕР_8 ) право власності на спадкове майно в порядку спадкування за законом, яке залишилося після смерті ОСОБА_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , що складається із права власності на ј частку жилого будинку з приналежними до нього будівлями та спорудами, розташованого в АДРЕСА_1 , належного колгоспному двору.

4.Визнати за ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_6 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 , фактичне місце проживання: с. Великі Дедеркали, Кременецького району, Тернопільської області, паспорт № НОМЕР_7 , РНОКПП НОМЕР_8 ) право власності на жилий будинок з приналежними до нього будівлями та спорудами, розташований в АДРЕСА_1 , належного колгоспному двору, головою якого є ОСОБА_4 .

5.Не застосовувати до відповідачів вимоги статті 141 ЦПК України.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Тернопільського апеляційного суду.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Повне рішення суду складено 10 серпня 2022 року.

Суддя: О. М. Катерняк

СудШумський районний суд Тернопільської області
Дата ухвалення рішення09.08.2022
Оприлюднено11.08.2022
Номер документу105660072
СудочинствоЦивільне
КатегоріяСправи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із відносин спадкування, з них за заповітом

Судовий реєстр по справі —609/540/22

Рішення від 09.08.2022

Цивільне

Шумський районний суд Тернопільської області

Катерняк О. М.

Ухвала від 19.07.2022

Цивільне

Шумський районний суд Тернопільської області

Катерняк О. М.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2025Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні