Постанова

від 08.08.2022 по справі 607/9559/21

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 607/9559/21Головуючий у 1-й інстанції Герчаківська О.Я. Провадження № 22-ц/817/714/22 Доповідач - Дикун С.І.Категорія -

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 серпня 2022 року м. Тернопіль

Тернопільський апеляційний суд в складі:

головуючого - Дикун С.І.

суддів - Парандюк Т. С., Храпак Н. М.,

розглянувши у письмовому провадженні без повідомлення учасників справи цивільну справу №607/9559/21 за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , інтереси якого представляє адвокат Молень Ірина Йосифівна на рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 17 вересня 2021 року у справі за позовом кредитної спілки "Кредит-Фос" до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , ОСОБА_4 про стягнення боргу, ухваленого суддею Герчаківською О.Я., повний текст рішення складено 24 вересня 2021 року, -

ВСТАНОВИв:

У травні 2021 року Кредитна спілка «Кредит-Фос» (надалі КС «Кредит-Фос», позивач) звернулася в суд із позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , ОСОБА_4 про стягнення боргу. В обгрунтування вимог посилалась на те, що 30 грудня 2020 року між КС «Кредит-Фос» та ОСОБА_2 було укладено договір відновлювальної кредитної лінії № 207 (надалі - Кредитний договір). За даним договором позивач передав ОСОБА_2 кредит в розмірі 68 000,00 грн: 30 грудня 2020 року - 50 000 грн. та 31 грудня 2020 року - 18 000 грн. із сплатою 75% річних.

Відповідно до п. 1.3 договору кредит надавався на строк 3 місяці з 30 грудня 2020 року до 30 березня 2021 року. Згідно п. 4.2 Кредитного договору сторони домовились, що погашення кредиту та процентів за користування кредитом здійснюватиметься згідно Графіку розрахунків, що є невід`ємною частиною цього договору. Всупереч погодженим умовам Кредитного договору ОСОБА_2 не дотримався визначеного графіку розрахунків, не сплатив кредит 68 000,00 грн. та відсотки 12 538,34 грн. до 30 березня 2021 року. Зважаючи на невиконання повністю відповідачем своїх зобов`язань за кредитним договором на підставі п. 8.2 Кредитного договору кредитодавець нараховує додаткові проценти - 90% річних на суму несвоєчасно сплачених кредиту та нарахованих процентів - 11 518,08 грн (додаткові відсотки за період з 03 квітня 2021 року по 31 травня 2021 року).

В якості забезпечення виконання зобов`язання за Кредитним договором позивачем було укладено Договори поруки: № 207 від 30 грудня 2020 року з ОСОБА_3 , № 207-1 від 30 грудня 2020 року з ОСОБА_1 та № 207-2 від 30 грудня 2020 року з ОСОБА_4 , згідно умов яких поручителі зобов`язувалися виконати за боржника у повному обсязі грошові зобов`язання по кредитному договору. Строк дії поруки, відповідно до п. 6.1 договору поруки, сторони погодили у три від дня настання строку виконання кредитного договору. Незважаючи на численні телефонні та письмові звернення позивача до відповідачів, позичальник та поручителі заборгованість не погасили.

Станом на 31 травня 2021 року сума боргу за Кредитним договором становить 92 056 грн. 42 коп., з них 68 000 грн. - сума неповернутого кредиту, 12 538,34 грн. - сума нарахованих відсотків, 11 518,08 грн. - сума додаткових відсотків.

Рішенням Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 17 вересня 2021 року позов задоволено.

Стягнуто солідарно з ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , ОСОБА_4 на користь кредитної спілки «Кредит-Фос» борг за кредитним договором №207 від 30 грудня 2020 року в сумі 92 056 (дев`яносто дві тисячі п`ятдесят шість гривень) грн 42 коп., з яких: 68 000 грн. - сума неповернутого кредиту; 12 538,34 грн. - сума нарахованих відсотків; 11 518,08 грн - сума додаткових нарахованих відсотків.

Стягнуто з ОСОБА_2 в користь кредитної спілки «Кредит-Фос» 567,50 грн. сплаченого судового збору.

Стягнуто з ОСОБА_3 в користь кредитної спілки «Кредит-Фос» 567,50 грн. сплаченого судового збору.

Стягнуто з ОСОБА_1 в користь кредитної спілки «Кредит-Фос» 567,50 грн. сплаченого судового збору.

Стягнуто з ОСОБА_4 в користь кредитної спілки «Кредит-Фос» 567,50 грн. сплаченого судового збору.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 , інтереси якого представляє адвокат Молень І.Й. просить рішення суду першої інстанції скасувати в частині солідарного стягнення із ОСОБА_1 боргу в сумі 92 056 (дев`яносто дві тисячі п`ятдесят шість гривень) грн. 42 коп., з яких: 68 000 грн. - сума неповернутого кредиту; 12 538,34 грн. - сума нарахованих відсотків; 11 518,08 грн. - сума додаткових нарахованих відсотків.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що оскаржуване рішення є незаконним та необгрунтованим, постановленим з неповним з`ясуванням обставин справи, що мають значення для справи .

Зазначає, що суд дійшов необґрунтованого висновку щодо солідарного стягнення з нього заборгованості за кредитним договором, оскільки позивачем було вручено йому особисто вимогу щодо сплати заборгованості по кредиту за №19 від 30 березня 2021 року, зі змісту якої вбачається, що поручитель ОСОБА_3 повинна сплатити протягом 3 днів з дня отримання вимоги прострочену заборгованість. Він не отримував від кредитора (позивача) вимогу щодо сплати ним заборгованості по кредиту, простроченої відповідачем ОСОБА_2 .

Зазначає, що він не отримував вимоги від КС «Кредит-Фос» про те, що він зобов`язаний сплатити кредитору відповідну суму грошових коштів, тому обов`язок щодо сплати цієї заборгованості по кредиту боржника не настав.

Окрім того, вказує на те, що Договір поруки №207-1 від 30 грудня 2020 року укладено з порушенням цивільного законодавства, оскільки його не підписано усіма сторонами. В кінці вказаного договору поруки в розділі 9 містяться реквізити та підписи лише двох сторін - Кредитора (Кредитної спілки «Кредит-Фос») та поручителя ( ОСОБА_1 ), а реквізити та підпис боржника ( ОСОБА_5 ) відсутні.

ОСОБА_1 також посилається, що суд неправомірно стягнув із нього судові витрати, оскільки він є інвалідом П групи.

У відзиві на апеляційну скаргу КС Кредит Фос просить відмовити у задоволенні апеляційної скарги. Вказує, що посилання скаржника на відсутність у договорі поруки його підпису та неотримання поручителем письмової вимоги щодо сплати заборгованості є необґрунтованими.

Зазначає, що договір поруки це двосторонній правочин, для укладення якого достатнім є волевиявлення кредитора і поручителя. Чинним законодавством не встановлений обов`язок поручителя попереджати боржника про укладення договору поруки з метою забезпечення виконання його зобов`язань перед кредитором. Воля та ставлення боржника для цього правочину не передбачена. У разі укладення договору поруки за участі трьох суб`єктів - кредитора, поручителя і боржника, даний вид забезпечення виконання зобов`язань безпосередньо на права та обов`язки боржника не впливає, оскільки зобов`язання боржника в цьому випадку не встановлюються, не припиняються та не змінюються.

Згідно розділу 1 договору поруки №207-1 від 30.12.2020 р. його предметом є зобов`язання поручителя перед кредитором виконати в повному обсязі грошові зобов`язання за договором кредитної лінії №207 від 30.12.2020 р., за умови невиконання або неналежного виконання боржником самостійно своїх зобов`язань. Отже, відсутність підпису позичальника на договорі поруки не є перешкодою для стягнення заборгованості з поручителя у солідарному порядку з боржником.

Щодо неотримання поручителем письмової вимоги позивач вказує на те, що вимога щодо сплати заборгованості по кредиту (вих.№19 від 30 березня 2021 року) була вручена особисто під підпис поручителю ОСОБА_1 та адресована ОСОБА_1 , її зміст містить посилання на договір поруки №207-1 від 30.12.2020 р., що укладений між позивачем та ОСОБА_1 . У тексті вимоги є описка щодо прізвища іншого поручителя ОСОБА_3 , однак, дана описка не спростовує факту повідомлення кредитором скаржника про неналежне виконання боржником прийнятих зобов`язань. А також вимогою до поручителя ОСОБА_1 слід вважати звернення кредитної спілки із даним позовом про стягнення заборгованості 31.05.2021 року.

Відповідно до ч.1 ст. 368 ЦПК України у суді апеляційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 369 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 13 ст. 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, відзиву на апеляційну скаргу, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення.

Рішення суду оскаржується в частині солідарного стягнення заборгованості із ОСОБА_1 , а тому в іншій частині рішення суду не переглядається відповідно до вимог ст.367 ЦПК України.

Судом установлено, що 30 грудня 2020 року між КС «Кредит-Фос» (Кредитодавець) та ОСОБА_2 було укладено договір відновлювальної кредитної лінії № 207, за умовами якого предметом договору є 68 000 грн 00 коп., на умовах, встановлених цим Договором, Позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом у розмірі 75 % відсотків річних (п.1.1. Договору). Цей Договір укладено строком на три місяці, що діє з «30» грудня 2020 року до «30 « березня 2021 року. Кредит надається на строк три місяці з «30» грудня 2020 року до «30» березня 2021 року (п. 1.3. Договору). Даний кредит забезпечується: договорами поруки № 207, №207-1, №207-2 від 30 грудня 2020 року (п. 5.1. Договору). У разі порушення позичальником строку розрахунків, вказаного у п. 1.3. договору по сплаті кредиту та/або нарахованих процентів понад 3 календарних дні, кредитодавець нараховує позичальнику 90 % річних на суму несвоєчасно сплачених кредиту та/або нарахованих процентів.

Додатком до договору відновлювальної кредитної лінії Графік розрахунків № 207 від 30 грудня 2020 року встановлено періодичність та розміри платежів позичальника з повернення кредиту та сплати відсотків за користування кредитом, а саме:

30.12.2020 видано - 50000,00 грн.;

31.12.2020 року видано -18000 грн., залишок складав 50000 грн. та нараховано 102.73 грн. відсотків;

31.01.2021 року залишок заборгованості складав 68000 грн. та нараховано 4331,50 грн. відсотків ;

28.02.2021 року нараховано 3912,33 грн. відсотків ;

30.03.2021 року нараховано 4191,78 грн., основна сума 68000 грн. та нараховано 12528.34 грн.

30 грудня 2020 року між КС «Кредит-Фос» (кредитор) та ОСОБА_6 , ОСОБА_1 та ОСОБА_4 (поручителі), ОСОБА_2 (боржник) укладено договори поруки № 207, 207-1, 207-2 відповідно. За умовами п.1.1. вказаних договорів Поручитель поручається перед Кредитором за виконання Боржником своїх зобов`язань, що виникли за кредитним договором № 207 від 30 грудня 2020 року, укладеним між Кредитором і Боржником. Предметом цього Договору є обов`язок Поручителя виконати за Боржника у повному обсязі грошові зобов`язання по Кредитному договору, за умови невиконання або неналежного виконання Боржником самостійно своїх зобов`язань за Кредитним договором (п. 1.2. договору). Строк дії цього Договору - з моменту підписання сторонами до настання обставин, передбачених пунктом 6.1. цього Договору (п. 1.3. договору). Поручитель відповідає перед Кредитором за сплату Боржником кредиту в сумі 68 000,00 грн та процентів, нарахованих на суму кредиту, згідно з умовами Кредитного договору (п. 2.1. договору). У разі невиконання або неналежного виконання Боржником своїх зобов`язань за Кредитним договором Поручитель зобов`язується не пізніше 3 календарних днів з моменту повідомлення кредитором про невиконання або неналежного виконання Боржником прийнятих на себе зобов`язань сплатити Кредитору відповідну суму грошових коштів (п. 3.1. договору).

Відповідно до заяви № 984 на видачу готівки від 30 грудня 2020 року та ордера № 984 до заяви на видачу готівки від 30 грудня 2020 року ОСОБА_2 видано 50 000,00 грн.

Згідно копії чека від 30 грудня 2020 року основна сума виданого кредиту - 50 000,00, ОСОБА_2 , дог. №207 від 30 грудня 2020 року.

Відповідно до заяви № 988 на видачу готівки від 31 грудня 2020 року та ордера № 988 до заяви на видачу готівки від 31 грудня 2020 року ОСОБА_2 видано 18 000,00 грн.

Згідно копії чека від 31 грудня 2020 року основна сума виданого кредиту - 18 000,00, ОСОБА_2 , дог. №207 від 30 грудня 2020 року.

Із фактичного графіку розрахунків (сума позову) вбачається, що ОСОБА_2 по фіскальних видаткових чеках № 6728 від 30 грудня 2020 року (50 тис. грн) та № 6767 від 31 грудня 2020 року (18 тис. грн.) одержав кредит в сумі 68000 грн 00 коп. (договір кредиту від 30 грудня 2020 року № 207). Станом на 31 травня 2021 кредит та відсотки по ньому не погашені. На численні нагадування спілки про погашення заборгованості позичальник не реагував. Станом на 31 травня 2021 року заборгованість за кредитом склала 92 056 грн. 42 коп.: неповернутий кредит в сумі 68 000 грн., несплачені відсотки за користування кредитом в сумі 12538,34 грн., несплачений додатковий відсоток по договору п. 8.2 договору - 11518,08 грн. При нарахуванні відсотків застосовується календарний рік. Відсотки нараховуються на залишок суми кредиту.

30 березня 2021 року КС «Кредит-Фос» було направлено вимоги № 18, 19, 17 поручителям та № 27 позичальнику, у яких зазначено про їх обов`язок сплатити протягом 3 днів з дня отримання вимоги прострочену заборгованість у сумі 80 575,34 грн.

Відповідач неналежно виконував свої договірні зобов`язання, всупереч погодженим умовам Кредитного договору, не дотримався визначеного графіку розрахунків та не сплатив кредит в сумі 68 000 грн. та відсотки в сумі 12 538,34 грн. до 30 березня 2021 року.

Станом на 31 травня 2021 року сума боргу за Кредитним договором становить 92 056 грн. 42 коп., з них: 68 000 грн. - сума неповернутого кредиту, 12 538,34 грн. - сума нарахованих відсотків, 11 518,08 грн. - сума додаткових відсотків.

КС «Кредит-Фос» зверталася до відповідачів із вимогами № 18, 19, 17, 27 позичальнику від 30 березня 2021 року про повернення суми кредиту 80575,34 грн., які залишено без відповіді, що стало причиною звернення позивача до суду за захистом своїх прав.

Зокрема, відповідно до вимоги щодо сплати заборгованості по кредиту вих.№19 від 30 березня 2021 року (а.с.20) була вручена особисто під підпис поручителю ОСОБА_1 та адресована ОСОБА_1 , її зміст містить посилання на договір поруки №207-1 від 30.12.2020 р., укладений з останнім.

Задовольняючи позовні вимоги КС «Кредит-Фос», суд першої інстанції виходив з факту неналежного виконання зобов`язання за укладеним кредитним договором позичальником ОСОБА_2 в частині повернення кредиту та сплати відсотків за його користування. При цьому, суд дійшов висновку про те, що відповідно до ст. 554 ЦК України й умов вищезазначених договорів у разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого порукою, боржник і поручителі відповідають перед кредитором, як солідарні боржники, та, оскільки КС «Кредит-Фос» підтверджено належними доказами (договір про надання кредиту, розрахунок заборгованості) розмір заборгованості, з яким погодились в судовому засіданні відповідачі ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , наявні правові підстави для стягнення заборгованості за кредитним договором з відповідачів в солідарному порядку.

Зважаючи на те, що відповідачі ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 не оскаржили рішення суду в апеляційному порядку, а відповідач ОСОБА_1 оскаржує рішення суду першої інстанції виключно в частині солідарного стягнення з нього заборгованості за кредитом, колегія суддів перевіряє законність та обґрунтованість рішення суду в частині задоволення позовних вимог до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитом.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Положеннями ст.526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору. Якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (ч. 1 ст. 530 ЦК України).

Із статей 610, 611, 612 ЦК України вбачається, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушення умов, визначених змістом зобов`язання. У разі порушення зобов`язань настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема зміна умов зобов`язання та сплата неустойки. Боржник вважається таким, що прострочив виконання, якщо він не виконав його у строк, передбачений умовами договору або встановлений законом.

В силу ч. 1 ст. 543 ЦК України у разі солідарного обов`язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов`язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.

У разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки (ч.ч. 1, 2 ст. 554 ЦК України).

Таким чином, суд першої інстанції обґрунтовано дійшов висновку про солідарне стягнення з ОСОБА_1 на користь позивача суми заборгованості у розмірі 92056 грн., з яким відповідачі ОСОБА_3 та ОСОБА_4 погодились в суді першої інстанції .

Колегією суддів перевірено висновки суду першої інстанції в частині визначення розміру заборгованості за кредитним договором та з`ясовано, що він визначений у відповідності із умовами Кредитного договору №207 від 30 грудня 2020 року, який підписано сторонами та який є чинним, та розмір заборгованості не спростовано відповідачем ОСОБА_1 .

Доводи апеляційної скарги про те, що у договорі поруки відсутній підпис позичальника колегією суддів не приймаються, оскільки згода позичальника на встановлення поруки не є істотною умовою договору поруки, та за суб`єктним складом порука це зобов`язання тільки між кредитором і поручителем та її змістом є створення прав та обов`язків тільки кредитора та поручителя. Відсутність підпису позичальника на договорі поруки не є перешкодою для стягнення заборгованості в солідарному порядку.

Відповідно ст.553 ЦК України, договір поруки - двосторонній правочин, для укладення якого достатнім є волевиявлення кредитора і поручителя. Чинним законодавством не встановлений обов`язок поручителя попереджати боржника про укладення договору поруки з метою забезпечення виконання його зобов`язань перед кредитором. Воля та ставлення боржника для цього правочину не передбачена.

Аналогічний правовий висновок міститься у постановах Верховного Суду України від 20 лютого 2012 року № 6-51 цс11, від 20 вересня 2020 року у справі №500/6738/16-ц, від яких Верховний Суд не відступив.

Можливе також укладення договору поруки за участі трьох суб`єктів - кредитора, поручителя і боржника. Такому договору притаманні ознаки змішаного, оскільки ним врегульовуються різні відносини: по-перше, між кредитором і поручителем щодо встановлення обов`язку останнього відповідати за порушення зобов`язання боржником; по-друге, між боржником і поручителем про оплату послуг за надану поруку; по-третє, між усіма суб`єктами у визначенні питань стосовно окремих умов поруки (часткова відповідальність поручителя чи у повному обсязі, солідарна чи субсидіарна тощо).

Згідно розділу 1 договору поруки №207-1 від 30.12.2020 р. його предметом є зобов`язання поручителя перед кредитором виконати в повному обсязі грошові зобов`язання за договором кредитної лінії №207 від 30.12.2020 р., за умови невиконання або неналежного виконання боржником самостійно своїх зобов`язань.

Отже, відсутність реквізитів щодо особи боржника-позичальника та його підпису на договорі поруки не є підставою відмови у стягненні заборгованості з поручителя у солідарному порядку з боржником. Окрім того, ОСОБА_1 не оспорював вищевказаного договору поруки в установленому порядку.

Доводи апеляційної скарги, що ОСОБА_1 не отримував вимоги від КС «Кредит-Фос» про зобов`язання сплатити кредитору відповідну суму грошових коштів колегія суддів вважає безпідставними.

Вимога щодо сплати заборгованості по кредиту (вих.№19 від 30 березня 2021 року) була вручена особисто під підпис поручителю ОСОБА_1 та адресована ОСОБА_1 , її зміст містить посилання на договір поруки №207-1 від 30.12.2020 р., який укладений між Позивачем та Скаржником. Зазначення у тексті вимоги відмінного прізвища, ім`я та по батькові є опискою, та не спростовує факту повідомлення кредитором Скаржника про неналежне виконання боржником прийнятих зобов`язань. Окрім того, п. 3.1 договору поруки №207-1 від 30.12.2020 р. не містить форми повідомлення кредитора про невиконання або неналежного виконання боржником своїх зобов`язань за кредитним договором. Скаржником ж не було вчинено будь-яких дій направлених на погашення заборгованості, та не було вчинено будь-яких дій після пред`явлення позову.

Направлення повідомлення (вимоги) про повернення кредиту стосується загального порядку досудового врегулювання цих спорів. Ненаправлення такого повідомлення кредитором не може свідчити про відсутність порушення його прав. Пред`явленням вимоги до поручителя є як направлення/вручення йому вимоги про погашення боргу (залежно від умов договору), так і пред`явлення до нього позову.

Відповідно до частин 1, 2 статті 554 ЦК України, у разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Узгодженням умов Договору поруки від 30 грудня 2020 року сторони визначили солідарну відповідальність боржника та поручителя ОСОБА_1 (а.с. 16).

Доказів, які б спростовували наявність зазначеної заборгованості перед позивачем, ОСОБА_1 не було надано ні до суду першої інстанції, ні безпосередньо при зверненні з апеляційною скаргою.

Отже, зважаючи на невиконання боржником ОСОБА_2 зобов`язання за укладеним кредитним договором щодо погашення кредиту, сплати відсотків за його користування відповідно до вищенаведених умов договору, висновок суду про обов`язок поручителя ОСОБА_7 , як солідарного боржника із позичальником, в тому числі відсотків в межах строку дії кредитного договору та за прострочення платежів, нести відповідальність перед кредитором щодо погашення заборгованості по кредиту, відповідає вимогам закону та обставинам справи.

Однак, колегія суддів не може погодитися із рішенням суду щодо розподілу судових витрат в частині стягнення із ОСОБА_1 судового збору на користь позивача.

Згідно з пунктом 9 частини першої статті 5 Закону України № 3674-VI від 08.07.2011 «Про судовий збір» від сплати судового збору звільняються інваліди I та II груп, законні представники дітей-інвалідів і недієздатних інвалідів I та II груп.

Порядок розподілу та відшкодування судових витрат регламентується частиною 6 ст. 141 ЦПК України відповідно до якої, у разі, якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом МіністрівУкраїни.

Зазначене стосується й випадку, коли рішення ухвалено на користь позивача, а відповідач звільнений від сплати судового збору.

Такий висновок узгоджується із позицією, викладеною у Постанові Верховного Суду України по справі № 6-1544цс17 від 18.10.2017.

ОСОБА_1 звільнений від сплати судового збору у відповідності до п. 9 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» як інвалід ІІ групи (а.с.116).

Відповідно до вимог чстини першої статі 367 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: 1) неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

За таких обставин, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково, рішення суду скасувати в частині стягнення з ОСОБА_1 витрат по сплаті судового збору у розмірі 567,50 гривні на користь позивача, які компенсувати позивачу за рахунок держави, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів, в іншій частині рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 367, 374, 375, 376, 381-384, п.2 ч.3 389 ЦПК України, апеляційний суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , інтереси якого представляє адвокат Молень Ірина Йосифівна, задовольнити частково.

Рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 17 вересня 2021 року в частині стягнення із ОСОБА_1 на користь кредитної спілки Кредит Фос 567.50 грн. сплаченого судового збору скасувати.

Компенсувати Кредитній спілці Кредит-Фос 567.50 грн. судового збору за подання позовної заяви за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

В іншій частині рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 17 вересня 2021 року залишити без змін.

Судові витрати у вигляді судового збору за розгляд справи в апеляційному суді компенсувати за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і оскарженню в касаційному порядку не підлягає, окрім випадків, встановлених п.2 ч.3 ст.389 ЦПК України.

Повний текст постанови складено 9 серпня 2022 року.

Головуючий Дикун С.І.

Судді: Парандюк Т.С.

Храпак Н.М.