Рішення

від 08.08.2022 по справі 140/4712/22

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 серпня 2022 року ЛуцькСправа № 140/4712/22

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Дмитрука В.В.,

розглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області до виробничо-комерційного товариства з обмеженою відповідальністю «Луцький цегельний завод №1 ЛТД» про стягнення заборгованості по відшкодуванню витрат на виплату та доставку пільгових пенсій,

ВСТАНОВИВ:

Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області (далі - ГУПФ України у Волинській області) звернулося із позовною заявою до виробничо-комерційного товариства з обмеженою відповідальністю «Луцький цегельний завод №1 ЛТД» (далі - ВК ТзОВ «Луцький цегельний завод №1 ЛТД») про стягнення заборгованості по відшкодуванню витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за період з вересня 2021 року по травень 2022 року включно в розмірі 18862 грн 92 коп.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач є платником страхових внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування та зобов`язаний проводити відшкодовування Пенсійному фонду суми фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, відповідно до пунктів «б» - «з» частини першої статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Органами Пенсійного фонду проведено нарахування та направлено до ВК ТзОВ «Луцький цегельний завод №1 ЛТД`розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів «б» - «з» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», однак відповідач не здійснив відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій Пенсійному фонду, в результаті чого утворилася заборгованість період з вересня 2021 року по травень 2022 року включно в розмірі 18862 грн 92 коп.

Із наведених підстав позивач просив позов задовольнити.

Ухвалою судді Волинського окружного адміністративного суду від 07.07.2022 відкрито провадження в адміністративній справі, розгляд якої постановлено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи за наявними у справі матеріалами відповідно до статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

29.07.2022 відповідачем подано відзив, згідно з яким, позовні вимоги визнав частково в частині стягнення фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за квітень травень 2022 року, щодо решти періодів вказав на пропуск позивачем тримісячного строку на звернення до суду, встановленого частиною другою статті 122 КАС України, в зв`язку з чим просить відмовити у стягненні коштів за період з вересня 2021 року по березень 2022 року включно, а також розстрочити виконання судового рішення на 6 місяців.

Суд, перевіривши доводи позивача у заяві по суті справи, дослідивши письмові докази на предмет належності, допустимості, достовірності кожного доказу окремо, а також достатності і взаємозв`язку доказів у їхній сукупності, встановив такі обставини.

ВК ТзОВ «Луцький цегельний завод №1 ЛТД» перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України у Волинській області як платник страхових внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, та зобов`язаний відшкодовувати витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до пункту 2 розділу ХV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Такий обов`язок у відповідача виник у зв`язку із тим, що працівники ВК ТзОВ «Луцький цегельний завод №1 ЛТД» відпрацювавши деякий період на відповідних посадах, отримували право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до пунктів «б» - «з» частини першої статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», що вбачається з розрахунків фактичних витрат на виплату доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, які відповідачу направлено поштовим зв`язком.

Згідно з пунктом 2 розділу ХV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-IV (далі - Закон №1058-IV, в редакції Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» від 03.10.2017 №2148-VIII) пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, які відповідно до цього Закону мають право на пенсію на пільгових умовах, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.

До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону.

Відповідно до цього пункту з 01.01.2018 покриття витрат Пенсійного фонду на виплату і доставку пенсій за віком, призначених на пільгових умовах відповідно до статей 13 і 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення» до набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» та призначених відповідно до частин другої і третьої статті 114 цього Закону до досягнення пенсійного віку, визначеного статтею 26 цього Закону, здійснюється у такому порядку:

підприємства та організації (крім сільськогосподарських товаровиробників, віднесених до четвертої групи платників єдиного податку, що визначені підпунктом 4 пункту 291.4 статті 291 Податкового кодексу України) вносять до Пенсійного фонду плату, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, крім тих, які були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України; на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, а також на інших роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до частини другої статті 114 цього Закону, - до набуття права на пенсію за віком відповідно до цього Закону за раніше діючим порядком;

за рахунок коштів Державного бюджету України пенсії, призначені особам відповідно до пунктів «б» - «з» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» (стосовно осіб, які на дату відшкодування віднесені до четвертої групи платників єдиного податку, що визначені підпунктом 4 пункту 291.4 статті 291 Податкового кодексу України) та відповідно до статті 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення» до набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» та після цієї дати відповідно до пунктів 2 - 8 частини другої статті 114 цього Закону (стосовно осіб, які працювали у сільськогосподарських товаровиробників, які на дату відшкодування віднесені до четвертої групи платників єдиного податку, що визначені підпунктом 4 пункту 291.4 статті 291 Податкового кодексу України) та частини третьої статті 114 цього Закону.

У разі недостатності зазначених коштів фінансування суми, якої не вистачає для повного покриття витрат на виплату та доставку таких пенсій, здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.

Згідно із пунктом 1 частини першої статті 1 Закону України «Про збір на обов`язкове державне пенсійне страхування» від 26.06.1997 №400/97-ВР (з наступними змінами та доповненнями) платниками збору на обов`язкове державне пенсійне страхування є, зокрема, суб`єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності, їх об`єднання, бюджетні, громадські та інші установи та організації, об`єднання громадян та інші юридичні особи, а також фізичні особи - суб`єкти підприємницької діяльності, які використовують працю найманих працівників.

Відповідно до абзацу четвертого пункту 1 статті 2 цього ж Закону для платників збору, визначених пунктами 1 і 2 частини першої статті 1 цього Закону, крім платників, віднесених до четвертої групи платників єдиного податку, що визначені підпунктом 4 пункту 291.4 статті 291 Податкового кодексу України, об`єктом оподаткування є також фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених до дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» відповідно до пунктів «б» - «з» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та призначених після дня набрання чинності зазначеним Законом відповідно до пунктів 2 - 8 частини другої статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» у період до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Виходячи із системного аналізу вказаних норм чинного законодавства, суд дійшов висновку, що ВК ТзОВ «Луцький цегельний завод №1 ЛТД», як платник збору на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, зобов`язаний за період з вересня 2021 року по травень 2022 року проводити відшкодовування Пенсійному фонду суми фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до пунктів «б» - «з» частини першої статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та пункту 2 Розділу ХV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Згідно з підпунктами 6.4, 6.7 пункту 6 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою правління Пенсійного фонду №21-1 від 19.12.2003, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16.01.2004 за №64/8663 (з наступними змінами та доповненнями), розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається органами Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону (згідно з додатками 6 та 7), які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом місяця з новопризначених (перерахованих) пенсій. Підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в розрахунку місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах. У разі зміни розміру пенсії або настання обставин, які впливають на суму відшкодування (смерть пенсіонера, зміна місця проживання тощо), органи Пенсійного фонду повідомляють про це підприємства у розрахунку, який направляється підприємству в місячний строк з дня прийняття рішення про зміну розміру пенсії або про припинення виплати пенсії.

Органи Пенсійного фонду України провели та направили відповідачу розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до пункту 2 розділу ХV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» у частині пенсій, призначених відповідно до пунктів «б» - «з» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Як вбачається з розрахунків, картки особового рахунку за ВК ТзОВ «Луцький цегельний завод №1 ЛТД» обліковується заборгованість з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за період з вересня 2021 року по травень 2022 року включно в розмірі 18862 грн 92 коп.

Таким чином, оскільки за відповідачем обліковується заборгованість з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за період з вересня 2021 року по травень 2022 року включно в розмірі 18862 грн 92 коп., щодо наявності та розміру якої відповідачем не надано доказів її погашення, тому суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення зазначеної заборгованості підлягають до задоволення.

Щодо заяви відповідача про пропуск позивачем тримісячного строку на звернення до суду з вимогами за період з вересня 2021 року по березень 2022 року включно.

Суми фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за період з дати призначення пенсії до дати складання розрахунку фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до пункту 2 Прикінцевих положень Закону №1058-IV, сплачуються одночасно із оплатою фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за перший поточний місяць.

Пунктом 6 частини першої статті 1 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» № 2464-VI від 8 липня 2010 року (у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин) визначено, що недоїмка це сума єдиного внеску, своєчасно не нарахована та/або не сплачена у строки, встановлені цим Законом, обчислена територіальними органами Пенсійного фонду України у випадках, передбачених цим Законом.

Відповідно до частини 15 статті 106 Закону № 1058-IV строк давності щодо стягнення недоїмки, пені та штрафів не застосовується.

Таким чином, у випадках звернення до суду із позовом про стягнення заборгованості (недоїмки), яка виникла через несвоєчасне нарахування та/або сплату суми фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, до відносин щодо стягнення такої заборгованості (недоїмки) застосовуються положення частини п`ятнадцятої статті 106 Закону № 1058-IV. Водночас, строки звернення до суду із позовом про стягнення цієї заборгованості (недоїмки), передбачені статтею 122 Кодексу адміністративного судочинства України, не застосовуються.

Щодо розстрочення виконання рішення суду на 6 місяців.

В обґрунтування зазначеної вимоги представник відповідача вказав про наявність обставин, які можуть ускладнити виконання рішення суду, а саме згідно довідки №28/07 від 28.07.2022 ВК ТзОВ «Луцький цегельний завод №1 ЛТД» припинив свою виробничу діяльність з 2017 року та по даний час не здійснює виробництва.

Крім того, згідно штатного розпису товариства, єдиною штатною одиницею є директор ВК ТзОВ «Луцький цегельний завод №1 ЛТД».

Представник відповідача враховуючи також запровадження на території України воєнного стану, просив при прийнятті рішення у справі розстрочити його виконання на 6 (шість) місяців відповідно до пункту 2 частини шостої статті 246 КАС України.

Дослідивши подані письмові докази у справі, суд приходить до висновку про необхідність розстрочення виконання судового рішення.

Згідно із частиною другою статті 14 Кодексу адміністративного судочинства України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Відповідно до частини першої статті 378 Кодексу адміністративного судочинства України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.

Частиною третьою статті 378 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Згідно із частиною четвертою п`ятою статті 378 Кодексу адміністративного судочинства України вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: 1) ступінь вини відповідача у виникненні спору; 2) щодо фізичної особи - тяжке захворювання самої особи або членів її сім`ї, її матеріальне становище; 3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення рішення, ухвали, постанови.

Тобто підставою, для розстрочення виконання судового рішення є наявність обставин, які ускладнюють його виконання, або роблять його неможливим у строк встановлений судом.

Як вбачається з матеріалів справи, у ВК ТзОВ «Луцький цегельний завод №1 ЛТД» наявна заборгованість з відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, за період з вересня 2021 року по травень 2022 року включно в розмірі 18 862,92 грн.

Суд враховує, що в силу скрутного фінансового становища та надзвичайних обставин ВК ТзОВ «Луцький цегельний завод №1 ЛТД» не в змозі одночасно і в повному обсязі виконати судове рішення у даній справі без настання негативних наслідків для товариства.

Таким чином, проаналізувавши наявні в матеріалах справи докази, враховуючи те, що на даний час є обставини, що ускладнюють виконання даного рішення суду у цій справі та відсутність заперечень позивача щодо розстрочення виконання рішення суду, при цьому, відсутні підстави ставити під сумнів намір відповідача виконувати судове рішення в майбутньому, суд приходить до висновку, що у даному випадку належить задовольнити заяву про розстрочення виконання судового рішення терміном на шість місяців.

Відповідно до вимог статті 139 КАС України, судові витрати між учасниками справи розподілу не підлягають.

Керуючись статтями 243-246, 255, 262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Стягнути з виробничо-комерційного товариства з обмеженою відповідальністю «Луцький цегельний завод №1 ЛТД» на користь Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області заборгованість з відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, за період з вересня 2021 року по травень 2022 року включно в розмірі 18 862 коп. (вісімнадцять тисяч вісімсот шістдесят дві) гривень 92 копійок.

Розстрочити виконання рішення Волинського окружного адміністративного суду від 09 серпня 2022 року в адміністративній справі №140/4712/22 за позовом Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області до виробничо-комерційного товариства з обмеженою відповідальністю «Луцький цегельний завод №1 ЛТД» про стягнення заборгованості по відшкодуванню витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, в сумі 18 862,92 грн на 6 (шість) календарних місяці шляхом здійснення щомісячних платежів, починаючи з вересня 2022 року по лютий 2023 року включно по 3 143,82 грн.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 295 КАС України. У разі подання апеляційної скарги рішення якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Позивач: Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області (43026, Волинська область, місто Луцьк, вулиця Кравчука, будинок 22-В, код ЄДРПОУ 13358826).

Відповідач: Виробничо-комерційне товариство з обмеженою відповідальністю «Луцький цегельний завод №1 ЛТД» (43010, Волинська область, місто Луцьк, вулиця Садовського, 4, код ЄДРПОУ 01284548)

Суддя В.В. Дмитрук