Ухвала

від 09.08.2022 по справі 160/11995/22

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УХВАЛА

10 серпня 2022 р.Справа №160/11995/22

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кальника В.В., розглянувши заяву позивача про забезпечення позову у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Юнайтед Табако» до Державної податкової служби України, третя особа: Головне управління ДПС у Дніпропетровській області, як відокремлений підрозділ, про визнання протиправним та скасування розпорядження від 05.08.2022 року №169-р/л та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

09 серпня 2022 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Юнайтед Табако" звернулося до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової служби України, третя особа: Головне управління ДПС у Дніпропетровській області, як відокремлений підрозділ, в якому позивач просить суд:

- визнати протиправним та скасувати розпорядження Державної податкової служби України від 05 серпня 2022 року №169-р/л про анулювання ліцензії на виробництво тютюнових виробів №376 терміном дії з 30.05.2017 до 30.05.2022 Товариства з обмеженою відповідальністю "Юнайтед Табако";

- зобов`язати Державну податкову службу України видалити інформацію щодо анулювання ліцензії на виробництво тютюнових виробів Товариства з обмеженою відповідальністю "Юнайтед Табако" з Єдиного реєстру ліцензіатів з виробництва та обігу спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах та офіційного веб-сайту ДПС України.

Разом з позовною заявою від позивача до суду надійшла заява про забезпечення позову шляхом:

- зупинення дії розпорядження Державної податкової служби України від 05 серпня 2022 року №169-р/л про анулювання ліцензії Товариства з обмеженою відповідальністю «Юнайтед Табако» на виробництво тютюнових виробів №376 терміном дії з 30.05.2017 до 30.05.2022.

В обґрунтування заяви, зокрема, зазначено, що розпорядження Державної податкової служби України №169-р/л від 05 серпня 2022 року про анулювання ліцензії ТОВ «ЮНАЙТЕД ТАБАКО» на виробництво тютюнових виробів №376 терміном дії з 30.05.2017 до 30.05.2022 було прийняте з порушенням норм Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» від 19.12.1995 № 481/95-ВР із змінами та доповненнями (надалі по тексту - Закон № 481/95-ВР), в частині зазначення підстави для анулювання ліцензії, яка не відповідає фактичним обставинам та вимогам норми зазначеного закону. Вказано, що оскаржуване розпорядження було прийняте на підставі акта №666/04-36-09-02/40930346 від 10.05.2022 року «Про неможливість проведення фактичної перевірки ТОВ «ЮНАЙТЕД ТАБАКО» (код ЄДРПОУ 40930346) у зв`язку з не допуском посадових осіб на територію підприємства». Позивачем зауважено про те, що відповідачу на дату прийняття розпорядження (05.08.2022 року) було, зокрема, відомо про той факт, що інформація, зазначена у акті, яка застосована ним для прийняття розпорядження, не встановлює факт відмови позивача від допуску до перевірки; відповідачу було відомо про те, що «охоронець», який, як зазначено в акті, відмовив у допуску на територію підприємства, не є працівником або уповноваженою особою позивача; також, відповідачу було відомо, що позивач з 24.02.2022 року перебуває у простої без обов`язку перебування на робочому місці та зазначені обставини були досліджені Дніпропетровським окружним адміністративним судом під час судового розгляду справи № 160/7891/22.

Також акцентовано увагу на тому, що 13.07.2022 ГУ ДПС у Дніпропетровській області, відповідно до наказу від 11 липня 2022 №1613-П, було проведено фактичну перевірку у ТОВ «ЮНАЙТЕД ТАБАКО», результати якої оформлені актом від 14.07.2022 року №1147/04-36-09-02/40930346 із викладеними у ньому висновками «Порушень не встановлено». На думку позивача, 13.07.2022 року контролюючим органом було досягнуто мети щодо здійснення контрольно-ревізійних заходів стосовно позивача, проте, всупереч зазначеному, відповідачем 05.08.2022 року було прийнято спірне розпорядження про анулювання ліцензії позивача на виробництво тютюнових виробів.

Позивачем зазначено, що фактично можливість здійснення господарської діяльності Товариства з обмеженою відповідальністю «Юнайтед Табако» напряму залежить від наявності та чинності відповідної ліцензії. Анулювання ліцензії призведе до зупинення господарської діяльності позивача, що матиме невідворотні наслідки, насамперед, у вигляді масового вивільнення працівників, розірвання договірних відносин, ненадходження до бюджету значної суми податків та повного банкрутства підприємства.

Отже, позивач вважає, що на даний час існує очевидна небезпека того, що невжиття заходів забезпечення позову, може істотно ускладнити чи унеможливити поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

Також, в обґрунтування своєї заяви позивач посилається на висновки, зроблені Верховним Судом у постановах від 15.04.2022 року у справі № 440/6755/21 та від 13.07.2022 року по справі №240/26736/21 щодо подібних правовідносин.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10.08.2022 року відкрито провадження в адміністративній справі та ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

Розглянувши заяву про забезпечення позову, суд дійшов висновку про наявність підстав для її задоволення виходячи з наступного.

Згідно з частиною першою статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України, суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.

Відповідно до частини другої цієї статті, забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:

1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або

2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Аналіз наведених положень процесуального закону є підставою для висновку про те, що ними визначено дві самостійні підстави для вжиття судом заходів забезпечення позову.

За приписами статті 151 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути забезпечено:

1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта;

2) забороною відповідачу вчиняти певні дії;

3) встановленням обов`язку відповідача вчинити певні дії;

4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору;

5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

Відповідно до абзацу 2 пункту 17 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України «Про практику застосування адміністративними судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду адміністративних справ» від 06.03.2008 №2, в ухвалі про забезпечення позову суд повинен навести мотиви, з яких він дійшов висновку про існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також вказати ознаки, які свідчать про очевидність протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень.

У вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого:

- розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову;

- забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу;

- наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги;

- імовірності утруднення виконання або невиконання рішення адміністративного суду в разі невжиття таких заходів;

- запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Отже, статтею 151 КАС України визначено вичерпний перелік підстав для вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, а суд повинен, виходячи з конкретних обставин, встановити, чи існує хоча б одна з названих підстав, і оцінити, чи не може застосування заходів забезпечення позову завдати більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти.

Значення інституту забезпечення позову в КАС України полягає в тому, що цим інститутом захищаються законні права/інтереси позивача на той випадок, коли відповідач буде діяти недобросовісно або коли неприйняття заходів може призвести до невиконання судового рішення.

При цьому, забезпечення позову не порушує принципів змагальності і процесуального рівноправ`я сторін.

Мета забезпечення позову - це хоча і негайні, проте тимчасові заходи, направлені на недопущення утруднення чи неможливості виконання судового акта, а також перешкоджання спричинення значної шкоди заявнику.

Таким чином, заходи забезпечення позову не мають якогось дискримінаційного характеру стосовно якоїсь із сторін у спорі; їх застосування здійснюється в рамках дискреційних повноважень суду і на основі принципів змагальності та процесуального рівноправ`я сторін.

Зокрема, в ухвалі про забезпечення позову суд повинен навести мотиви, з яких він дійшов висновку про існування обставин, які б свідчили про наявність зазначених вище підстав для забезпечення позову.

Тобто, обраний судом спосіб захисту порушеного права має бути ефективним та забезпечити реальне відновлення порушеного права.

При цьому, подання позову, а також відкриття провадження в адміністративній справі не зупиняють дію оскаржуваного рішення суб`єкта владних повноважень, якщо суд не застосував відповідні заходи забезпечення позову (ч. 4 ст. 150 КАС ).

Отже, метою забезпечення позову є вжиття судом заходів щодо тимчасової охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача та забезпечення реального та ефективного виконання судового рішення (в разі прийняття рішення на користь позивача). В тому числі метою забезпечення позову є запобігання потенційним труднощам у подальшому при виконанні такого рішення.

Конституційний Суд України у п. 9 мотивувальної частини рішення від 30 січня 2003 року №3-рп/2003 у справі № 1-12/2003 наголосив на тому, що правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах.

Держава Україна несе обов`язок перед зацікавленими особами забезпечити ефективний засіб захисту порушених прав, зокрема - через належний спосіб захисту та відновлення порушеного права. При цьому, обраний судом спосіб захисту порушеного права має бути ефективним та забезпечити реальне відновлення порушеного права.

Зокрема, і у пункті 4 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 2 листопада 2004 року №15-рп/2004 у справі № 1-33/2004 зазначено, що верховенство права вимагає від держави його втілення у правотворчу та правозастосовну діяльність, яка здійснюється, зокрема і судом як основним засобом захисту прав, свобод та інтересів у державі.

Отже, забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання судового рішення в разі задоволення позовних вимог. Заходи забезпечення позову повинні відповідати і бути співрозмірними заявленим позовним вимогам, мають бути безпосередньо пов`язаними з предметом спору, необхідними і достатніми для забезпечення виконання судового рішення.

При здійсненні судочинства суди застосовують Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року № ETS № 005 (далі Конвенція) та практику Європейського суду з прав людини як джерело права (ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»).

Згідно приписів статті 6 Конвенції, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Зокрема, Європейський суд з прав людини у рішенні від 29 червня 2006 року у справі "Пантелеєнко проти України" зазначив, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом.

У рішенні від 31 липня 2003 року у справі "Дорани проти Ірландії" Європейський суд з прав людини зазначив, що поняття "ефективний засіб" передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права. При цьому, як наголошується у рішенні Європейського суду з прав людини, у справі ефективний засіб - це запобігання тому, щоб відбулося виконання заходів, які суперечать Конвенції, або настала подія, наслідки якої будуть незворотними.

Матеріалами справи підтверджується, що 07.06.2017 року Товариством з обмеженою відповідальністю «Юнайтед Табако» було отримано ліцензію на право виробництва тютюнових виробів серії АЖ №077047.

Матеріали справи свідчать, що Державною податковою службою України було прийнято розпорядження від 05 серпня 2022 року №169-р/л про анулювання ліцензії на виробництво тютюнових виробів №376 терміном дії з 30.05.2017 до 30.05.2022 Товариства з обмеженою відповідальністю «Юнайтед Табако», за адресою місця провадження діяльності: Дніпропетровська область, м. Жовті Води, вул. Гагаріна, буд. 40-34.

Суд звертає увагу, що наразі не вбачається ознак очевидної протиправності вказаного розпорядження або очевидного порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду. Оцінку оскаржуваному розпорядженню буде надано під час розгляду справи по суті.

Разом з тим, як встановлено судом, відповідно до Виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 02.11.2016 року, Товариство з обмеженою відповідальністю «Юнайтед Табако» зареєстроване як юридична особа (код ЄДРПОУ 40930346) та основним видом діяльності є: Виробництво тютюнових виробів (12.00).

Відповідно до ст. 3 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» від 19.12.1995 № 481/95-ВР із змінами та доповненнями, ліцензія анулюється шляхом прийняття органом, який видав ліцензію, відповідного рішення про анулювання у формі розпорядження про таке анулювання на підставі, зокрема, акта, що засвідчує факт відмови суб`єкта господарювання (у тому числі іноземного суб`єкта господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) та/або його посадових (службових) осіб (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) без законних підстав у допуску уповноважених представників контролюючого органу до проведення перевірки, складеного відповідно до вимог пункту 81.2 статті 81 Податкового кодексу України. До такого акта долучається мультимедійна інформація щодо фіксації зазначеного факту технічними приладами та/або технічними засобами, що здійснюють або мають функції фото-, кінозйомки, відеозапису чи звукозапису, та/або засобами фото-, кінозйомки, відеозапису чи звукозапису.

Розпорядження про анулювання ліцензії приймається: на шістнадцятий робочий день з дня, наступного за днем вручення суб`єкту господарювання акта, що є підставою для анулювання ліцензії.

Орган ліцензування на наступний робочий день після прийняття розпорядження про анулювання ліцензії:

- вносить інформацію щодо розпорядження про анулювання ліцензії до Єдиного реєстру ліцензіатів та місць обігу пального та/або Єдиного реєстру ліцензіатів з виробництва та обігу спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах, а також оприлюднює його на своєму офіційному веб-сайті;

- направляє суб`єкту господарювання (у тому числі іноземному суб`єкту господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) розпорядження про анулювання ліцензії в порядку, встановленому статтею 42 Податкового кодексу України.

Розпорядження про анулювання ліцензії, прийняті органом ліцензування, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.

Ліцензія анулюється та вважається недійсною з дня оприлюднення розпорядження про анулювання ліцензії на офіційному веб-сайті органу ліцензування.

Як було зазначено, ліцензія ТОВ «ЮНАЙТЕД ТАБАКО» анульована та є недійсною відповідно до розпорядження ДПС України від 05 серпня 2022 року № 169-р/л «Про анулювання ліцензії» з 08 серпня 2022 року.

Підставою для анулювання ліцензії є засвідчення факту відмови суб`єкта господарювання (у тому числі іноземного суб`єкта господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) та/або його посадових (службових) осіб (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) без законних підстав у допуску уповноважених представників контролюючого органу до проведення перевірки, складеного відповідно до вимог пункту 81.2 статті 81 Податкового кодексу України.

Таким чином, судом встановлено, що з моменту оприлюднення розпорядження Державної податкової служби України від 05 серпня 2022 року № 169-р/л, ліцензія №376 терміном дії з 30.05.2017 до 30.05.2022 вважається недійсною, а тому фактично під час розгляду адміністративної справи за позовом ТОВ «ЮНАЙТЕД ТАБАКО» створює правові наслідки у вигляді анулювання ліцензії.

Анулювання ліцензії має наслідком припинення господарської діяльності позивача щодо виробництва тютюнових виробів до моменту перевірки правомірності прийняття розпорядження Державної податкової служби України від 05 серпня 2022 року № 169-р/л в судовому порядку.

Отже, судом підтверджено, що на даний час існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі у вигляді повної зупинки господарської діяльності позивача, та може привести до розірвання договірних відносин, вивільнення працівників, що матиме наслідком утруднення або неможливість відновлення господарської діяльності та у зв`язку з чим, для відновлення прав та інтересів позивача, необхідно буде докласти значних зусиль та витрат.

Згідно роз`яснень Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року №9 «Про практику застосування судами процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» при розгляді заяв про забезпечення позову суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитись, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулась з такою заявою, позовним вимогам.

Згідно Рекомендації № R (89) 8 про тимчасовий судовий захист в адміністративних справах, прийнятій Комітетом Ради Європи 13.09.1989 року, рішення про вжиття заходів тимчасового захисту може, зокрема, прийматися у разі, якщо виконання адміністративного акта може спричинити значну шкоду, відшкодування якої неминуче пов`язано з труднощами, і якщо на перший погляд наявні достатньо вагомі підстави для сумнівів у правомірності такого акта. Суд, який постановляє вжити такий захід, не зобов`язаний одночасно висловлювати думку щодо законності чи правомірності відповідного адміністративного акта; його рішення стосовно вжиття таких заходів жодним чином не повинно мати визначального впливу на рішення, яке згодом має бути ухвалено у зв`язку з оскарженням адміністративного акта.

Тобто, інститут забезпечення адміністративного позову є однією з гарантій захисту прав, свобод та законних інтересів юридичних та фізичних осіб - позивачів в адміністративному процесі, механізмом, який покликаний забезпечити реальне та неухильне виконання судового рішення прийнятого в адміністративній справі.

При цьому заходи забезпечення мають бути вжиті лише в межах позовних вимог та бути адекватними та співмірними з позовними вимогами.

Співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, з майновими наслідками заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Оскільки правомірність винесеного розпорядження про анулювання ліцензії щодо Товариства з обмеженою відповідальністю «Юнайтед Табако» підлягає дослідженню лише під час судового вирішення справи, то невжиття заходів забезпечення адміністративного позову може мати наслідком заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача, що відповідає меті застосування правового інституту забезпечення позову.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що, в даному випадку, позивачем доведено існування реальної загрози завдання шкоди його правам, свободам та інтересам внаслідок не вжиття заходів забезпечення адміністративного позову до ухвалення рішення у даній справі, та того, що захист прав, свобод та інтересів позивача стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат.

Судом також враховується той факт, що, як вбачається з матеріалів справи, остання фактична перевірка позивача була проведена 13.07.2022 року, тобто після складання контролюючим органом акту №666/04-36-09-02/40930346 від 10.05.2022 року «Про неможливість проведення фактичної перевірки ТОВ «ЮНАЙТЕД ТАБАКО» (код ЄДРПОУ 40930346) у зв`язку з не допуском посадових осіб на територію підприємства», який було застосовано відповідачем для прийняття оскаржуваного розпорядження, що, в свою чергу, свідчить про те, що відповідач прийняв рішення, яке несе несприятливі наслідки для суб`єкта господарювання у вигляді повної зупинки діяльності підприємства внаслідок анулювання ліцензії на виробництво тютюнових виробів, після того, як було досягнуто мети контролюючим органом: проведено фактичну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «Юнайтед Табако», під час якої не встановлено жодних порушень позивачем чинного законодавства України.

Під час прийняття рішення за результатами розгляду клопотання, судом також враховано ті обставини, що, як вказує позивач, ТОВ «Юнайтед Табако» надає допомогу у вигляді грошових коштів та матеріальних ресурсів благодійним організаціям, Збройним Силам України, підприємствам та громадянам відповідно до меморандумів про співробітництво, як прямо, так і опосередковано через групу компанії. Також, позивач надає допомогу на добровільних волонтерських засадах у вигляді гуманітарної, грошової допомоги та допомоги у вигляді логістичних перевезень Військовій частині НОМЕР_1 та Військовій частині НОМЕР_2, забезпечуючи Збройні Сили України товарно-матеріальними цінностями, продовольчими та непродовольчими товарами, тютюновими виробами, паливно-мастильними матеріалами та логістичними послугами, а також надає допомогу на добровільних волонтерських засадах у вигляді грошових коштів на купівлю товарно-матеріальних цінностей, необхідних для діяльності національного військово-медичного клінічного центру «Головний військовий клінічний госпіталь», а також логістичні послуги та має намір і далі надавати таку допомогу на волонтерських засадах.

При цьому, суд звертає увагу, що розгляд заяви про вжиття заходів забезпечення позову не передбачає надання оцінки правомірності дій, рішень чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, а спрямований виключно на забезпечення захисту прав, свобод та інтересів позивача на час розгляду справи. Тобто, виключно за результатами розгляду справи по суті судом надається повна, всебічна та об`єктивна оцінка оскаржуваному розпорядженню, діям чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень.

При обранні способу забезпечення позову суд враховує вимоги ч.2 ст.151 КАС України, відповідно до якої суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.

Суд вважає, що обраний заявником спосіб забезпечення адміністративного позову відповідає його предмету та, водночас, вжиття таких заходів не зумовлює фактичного вирішення спору по суті, а спрямоване лише на збереження існуючого становища до розгляду справи по суті заявлених вимог.

Аналогічні висновки у подібних правовідносинах зроблено Верховним Судом у постановах від 15.04.2022 року у справі № 440/6755/21 та від 13.07.2022 року по справі №240/26736/21.

Згідно з п.5 ст.242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

З врахуванням вищенаведених вимог, враховуючи доведеність позивачем підстав для задоволення заяви про забезпечення позову, з огляду на те, що доводи заяви про забезпечення позову ґрунтуються на вимогах чинного законодавства, яке регулює спірні правовідносини, суд погоджується з позивачем, що необхідним заходом для забезпечення позову буде зупинення дії розпорядження Державної податкової служби України від 05 серпня 2022 року № 169-р/л до набрання законної сили судовим рішенням у справі.

Відповідно до ч.1 ст.156 КАС України, ухвала суду про забезпечення позову має відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим законом. Така ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження.

Частиною 8 статті 154 КАС України визначено, що ухвалу про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову може бути оскаржено. Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 150, 151, 154, 243, 248, 256, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Юнайтед Табако» про вжиття заходів забезпечення позову в адміністративній справі №160/11995/22 - задовольнити.

Зупинити дію розпорядження Державної податкової служби України від 05 серпня 2022 року №169-р/л про анулювання ліцензії на виробництво тютюнових виробів Товариства з обмеженою відповідальністю «Юнайтед Табако» №376 строком дії із 30.05.2017 до 30.05.2022, до набрання рішенням суду законної сили.

Стягувачем за цим виконавчим документом є Товариство з обмеженою відповідальністю «Юнайтед Табако» (вул. Гагаріна, 40/35, м. Жовті Води, Дніпропетровська область, 52200, код ЄДРПОУ 40930346).

Боржником за цим виконавчим документом є Державна податкова служба України (Львівська площа, будинок 8, м. Київ, 04053; код ЄДРПОУ 43005393).

Дана ухвала підлягає негайному виконанню в порядку, встановленому для виконання судових рішень, строк пред`явлення ухвали до виконання 3 роки.

Оскарження ухвали не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Суддя В.В. Кальник