Рішення

від 02.08.2022 по справі 910/3871/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

03.08.2022Справа № 910/3871/22

Господарський суд міста Києва у складі судді Турчина С.О. за участю секретаря судового засідання Шкорупеєва А.Д., розглянувши матеріали господарської справи

за позовом Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго"

до Фізичної особи-підприємця Андреасяна Гаррі Аршаковича

третя особа яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю "АЛАРІТ БУД"

про стягнення 171170,51 грн

за участю представників:

від позивача: Качкурова С.В.

від відповідача: Столярчук Є.В.

від третьої особи: не з`явився

РОЗГЛЯД СПРАВИ СУДОМ

Короткий зміст позовних вимог.

Комунальне підприємство виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Фізичної особи-підприємця Андреасяна Гаррі Аршаковича про стягнення 171170,51 грн заборгованості.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач посилається на те, що відповідач своєчасно не вносив плату за надані послуги з централізованого постачання гарячої води, внаслідок чого за період з травня 2018 року по травень 2021 року включно утворилась заборгованість, яка станом на дату подання позовної заяви становить 171170,51 грн.

Процесуальні дії у справі, розгляд заяв, клопотань

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.06.2022 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд справи вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін, судове засідання у справі призначено на 29.06.2022, залучено до участі у справі третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю "АЛАРІТ БУД".

29.06.2022 через відділ діловодства суду від відповідача надійшов відзив на позов.

Протокольною ухвалою 29.06.2022 відкладено судове засідання на 21.07.2022.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.06.2022 повідомлено позивача та третю особу про дату судового засідання.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.07.2022 виправлено описку, допущену в ухвалі Господарського суду міста Києва від 29.06.2022 у справі №910/3871/22.

20.07.2022 через відділ діловодства суду від позивача надійшла відповідь на відзив.

Протокольною ухвалою від 21.07.2022 на підставі ст.119 ГПК України суд поновив позивачу строк для надання відповіді на відзив та долучив надану позивачу відповідь на відзив до матеріалів справи.

Протокольною ухвалою від 21.07.2022 відкладено судове засідання на 03.08.2022.

02.08.2022 через відділ діловодства суду від відповідача надійшли заперечення на відповідь на відзив.

Представник позивача у судовому засіданні 03.08.2022 надав пояснення по суті позовних вимог, просив суд позовні вимоги задовольнити.

Представник відповідача у судовому засіданні 03.08.2022 позовні вимоги заперечив. Надав пояснення по суті заперечень на позов.

Представник третьої особи у судове засідання 03.08.2022 не з`явився.

У судовому засіданні 03.08.2022 відповідно до ст. 240 Господарського процесуального кодексу України проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ПОЗИЦІЯ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Позиція позивача

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що відповідач на підставі договорів оренди №01/04/2018 від 01.04.2018 та №2/2021 від 04.01.2021 користується нежитловим приміщенням цокольного поверху загальною площею 330,30 кв.м. за адресою: м. Київ, вул. Первомайського Леоніда, будинок 11.

Умовами договорів оренди передбачено, що орендар (відповідач) має право від свого імені укладати договори зі спеціалізованими організаціями та їх підрозділами, що постачають комунальні послуги.

Однак, станом на дату подання позовної заяви письмовий договір на надання послуг з централізоване постачання гарячої води між позивачем та відповідачем не укладений.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач порушив взяті на себе зобов`язання щодо повної та своєчасної оплати за спожиті послуги з централізоване постачання гарячої води в нежилі приміщення цокольного поверху загальною площею 330,30 кв.м. за адресою: м. Київ, вул. Первомайського Леоніда, будинок 11, в результаті чого у відповідача в період з травня 2018 року по травень 2021 року утворилась заборгованість за спожиті послуги з централізованого постачання гарячої води у сумі 171170,51 грн.

Позивач стверджує, що норми споживання визначалися позивачем з урахуванням рішень органів місцевого самоврядування та інших нормативних актів, зокрема ДБН В.2.5.-64.2012 "Внутрішній водопровід та каналізація".

У відповіді на відзив позивач зазначив, що з причини несвоєчасного надання споживачем (власником нежилих приміщень) документів щодо оренди приміщення, нарахування за послугу з централізованого постачання гарячої води виконувались: період 01.05.2018-31.01.2021 по о/р НОМЕР_2; у березні 2021 року сума нарахувань була перенесена на відкритий о/р НОМЕР_1 (період 01.02.2021-30.09.2021 по о/р НОМЕР_1); у жовтні 2021 року сума нарахувань була перенесена на відкритий о/р НОМЕР_3, по якому виконуються нарахування по теперішній період. У жовтні 2021 року було здійснено перерахунок за спожиті з травня 2018 по травень 2021 року послуги з централізованого постачання гарячої води за о/р НОМЕР_3.

Розрахунковими даними для визначення обсягів споживання, за поясненнями позивача, є:

кількість та вид санітарних приладів інформація в програмі розрахунків (надається споживачем або при обстеженні приміщення);

норма споживання на 1 прилад, л/год - ДБН В.2.5.-64:2012 "Внутрішній водопровід з та каналізація. Проектування" табл. А.3 - Розрахункові (середні за годину) витрати води і максимальні секундні витрати стоків для різних видів санітарно-технічного обладнання (роздруківка таблиці А.3 надається);

кількість годин роботи - в програмі розрахунків (надається споживачем або при обстеженні приміщення);

кількість днів роботи в тиждень - в програмі розрахунків (надається споживачем або при обстеженні приміщення);

тариф місяця.

Щодо складеного позивачем Акту надання послуг з централізованого постачання гарячої води від 31.10.2021 та в Акту звіряння взаєморозрахунків за послуги з централізованого постачання гарячої води, позивач зазначив, що нарахування за жовтень 2021 року позначено як перерахунок/коригування, оскільки нарахування/заборгованість у бухгалтерських документах відображається поточною датою, у зв`язку із тим, що коригування було здійснено у жовтні 2021 року та Акти надання послуг, Акти звіряння та рахунки фактури видаються споживачу поточною датою.

Також до відповіді до відзиву позивач надав Інформацію про теплозабезпечення споживачів в листопаді 2020 року, яким підтверджується відключення ГВП за адресою вул. Первомайського, буд.11 (№ п/п 28) 19.11.2020 та включення ГВП 20.11.2020.

05.05.2021 позивач направив на адресу власника нежилих приміщень ТОВ "АЛАРІТ БУД" вимогу щодо сплати заборгованості.

Позиція відповідача

Відповідач проти позову заперечив, посилаючись на наступне:

позивачем у позовній заяві не обґрунтовано розмір заборгованості відповідними розрахунками та не надано належних доказів виникнення такої заборгованості;

надані позивачем Акт надання послуг з централізованого постачання гарячої води НОМЕР_3/10/2021/1 від 31.10.2021 та Рахунок на оплату послуг з централізованого постачання гарячої води (ПГВ) НОМЕР_3/10/2021/1 від 31.10.2021 не містять жодних даних чи обґрунтувань на підставі яких визначено кількість м. куб. спожитої гарячої води;

позивач при розрахунку до періодів з травня по листопада 2018 року застосовує Розпорядження КМДА №2340 від 22 грудня 2018 року, яке у спірний період ще не було затверджене;

позивач не наводить жодної інформації про нормативно-правові акти, відповідно до яких встановлений розрахунок вартості послуг з централізованого постачання гарячої води при відсутності засобів обліку гарячої води, що застосований позивачем у позовній заяві;

позивачем не зазначено, які саме рішення органів місцевого самоврядування якими встановлюються норми споживання гарячої води були застосовані позивачем під час розрахунку вартості послуг, заборгованість за які є предметом судового розгляду;

положення ДБН В.2.5.-64.2012 "Внутрішній водопровід та каналізація" до спірних правовідносин не застосовується;

відповідно до Акту №2/04-746 від 04.04.2019, що складений представником СП "Енергозбут" зафіксовано факт наявності на вході системи гарячого водопостачання до приміщення, що орендується відповідачем, запірної арматури, яка здійснює включення або відключення постачання гарячої води в частині нежитлового приміщення від загальнобудинкових мереж. Також у відповідному Акті вказано, що гаряче водопостачання частини нежитлового здійснюється як від загальнобудинкових мереж ГВП так і від електричного бойлера. Таким чином, відповідач зазначає, що за наявності запірної арматури, що могла відключати постачання гарячої води та бойлера, позивач не може довести той факт, що з 04 квітня 2019 року по 16.06.2021 року він фактично надавав послуги з централізованого постачання гарячої води.

ОБСТАВИНИ ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ.

Згідно із матеріалів справи, відповідно до договору купівлі-продажу нежилих приміщень від 02.06.2008 Товариство з обмеженою відповідальністю "АЛАРІТ БУД" є власником нежилого приміщення цокольного поверху загальною площею 330,30 кв.м. за адресою: м. Київ, вул. Первомайського Леоніда, будинок 11.

01.04.2018 між ТОВ "АЛАРІТ БУД" (орендодавцем) та ФОП Андреасяном Г.А. (орендарем) укладено договір оренди №01/04/2018 нежилого приміщення цокольного поверху загальною площею 330,30 кв.м. за адресою: м. Київ, вул. Первомайського Леоніда, будинок 11; строком дії на 2 роки 11 місяців, тобто до березня 2021 року.

Відповідно до п.3.4.6 договору оренди №01/04/2018 від 01.04.2018 орендар має право від свого імені укладати договори зі спеціалізованими організаціями та їх підрозділами, що постачають комунальні послуги.

У подальшому, між ТОВ "АЛАРІТ БУД" (орендодавцем) та ФОП Андреасяном Г.А. (орендарем) укладено договір оренди від 04.01.2021 №2/2021 нежилого приміщення цокольного поверху загальною площею 330,30 кв.м. за адресою: м. Київ, вул. Первомайського Леоніда, будинок 11; строком дії на 12 календарних місяців до 04.01.2022 року.

Відповідно до п.3.4.6 договору оренди №2/2021 від 04.01.2021 орендар має право від свого імені укладати договори зі спеціалізованими організаціями та їх підрозділами, що постачають комунальні послуги.

Як підтверджено матеріалами справи та зазначено сторонами, письмового договору на надання послуг з централізоване постачання гарячої води між позивачем та відповідачем укладено не було.

Розпорядженням Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) № 591 від 10.04.2018 КП "Київтеплоенерго" видано ліцензію на право провадження господарської діяльності з виробництва та постачання теплової енергії споживачам.

Згідно з п.2.2.1 Статуту КП "Київтеплоенерго" предметом діяльності підприємства є надання комунальних послуг з постачання теплової енергії, постачання гарячої води, постачання та розподілу електричної енергії.

Звертаючись до суду з позовом, позивач стверджує, що в період з травня 2018 року по травень 2021 року у відповідача утворилась заборгованість за спожиті послуги з централізованого постачання гарячої води у сумі 171170,51 грн.

На підтвердження факту надання відповідачу послуги з централізованого постачання гарячої води, обсягу та її вартості, Позивач надає Акт комплексного обстеження житлового будинку та нежитлових приміщень №111-78/083 від 10.11.2017; Акт №2/04-746 від 04.04.2019; Акт прийняття на абонентський облік вузла розподільного обліку гарячої води №2/2-2 06-576 1 від 16.06.2021: Акт прийняття на абонентський облік вузла розподільного обліку гарячої води №2/2-2 06-577 від 16.06.2021; Акт №2/2-2/06-578 (обстеження нежитлового приміщення для укладення договору) від 16.06.2021; розрахунок заборгованості за послуги з централізованого постачання гарячої води, Акт звіряння взаєморозрахунків за послуги з централізованого постачання гарячої води; Акт надання послуг з централізованого постачання гарячої води НОМЕР_3/10/2021/1 від 31.10.2021; Рахунок на оплату послуг з централізованого постачання гарячої води (ПГВ) НОМЕР_3/10/2021/1 від 31.10.2021.

Відповідно до Акту комплексного обстеження житлового будинку та нежитлових приміщень №111-78/083 від 10.11.2017 в нежитловому приміщенні за вищевказаною адресою розташовано хостел, встановлено 8 душових кабін, 12 рукомийників, лічильники ГВП відсутні.

Згідно із Акту №2/04-746 від 04.04.2019 в нежитловому приміщенні за вищевказаною адресою розташовано хостел, споживачу/відповідачу необхідно встановити лічильники ГВП та звернутися до КП "КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО" для заключения договору про надання послуг гарячого водопостачання та централізованого опалення та прийняття лічильника на комерційний облік

16.06.2021 відповідно до Актів прийняття на абонентський облік вузла розподільного обліку гарячої води №2/2-2/06-576/1 та №2/2-2/06-577 за адресою вул. Первомайського Леоніда, будинок 11 здійснено опломбування вузлів розподільчого обліку ГВП (гарячого водопостачання) заводський номер 200821758А та 200821759А.

Відповідно до Акту №2/2-2/06-578 (обстеження нежитлового приміщення для укладання договору) від 16.06.2021 кількість та характеристика приладів водозабору ГВП у приміщенні за адресою вул. Первомайського Леоніда, будинок 11 становить: умивальник - 12 піт., мийка - 1 шт., душ індивідуального використання - 7 шт.; Функціональне призначення (мета) використання приміщення: хостел; режим роботи 7 днів на тиждень, 24 години на добу; вузол розподільчого обліку ГВП заводський номер 200821758А обліковує 8 умивальників, 1 мийку, 7 душових; вузол розподільчого обліку ГВП заводський номер 200821759А обліковує 4 умивальники.

Позивач вказує, що розрахунок вартості послуг з централізованого постачання гарячої води, при відсутності засобів обліку гарячої води, здійснюється згідно з нормативами споживання гарячої води, визначеними в залежності від кількості та виду (типу) водозабірних пристроїв, встановлених у приміщенні та графіку роботи приміщень, що встановлено 24 години на добу, 7 діб на тиждень. Норми споживання визначалися позивачем з урахуванням рішень органів місцевого самоврядування та інших нормативних актів, зокрема ДБН В.2.5.-64.2012 "Внутрішній водопровід та каналізація".

ДЖЕРЕЛА ПРАВА. ОЦІНКА АРГУМЕНТІВ УЧАСНИКІВ СПРАВИ.

Основні засади організаційних, господарських відносин, що виникають у сфері надання та споживання житлово-комунальних послуг між їхніми виробниками, виконавцями і споживачами, а також їхні права та обов`язки визначені Законом України "Про житлово-комунальні послуги" від 24 червня 2004 року № 1875-IV, який втратив чинність з 01.05.2019 та Закон України "Про житлово-комунальні послуги" від 09.11.2017 № 2189-VІІІ, який розповсюджує свою дію на послуги надані з 01.05.2019.

Враховуючи положення статті 12, пункту 1 частини 1 статті 13 Закону № 1875 та положення пункту 2 частини 1 статті 5 Закону № 2189 постачання гарячої води є житлово-комунальною послугою, яка за функціональним призначенням відносяться (та відносилися) до комунальних послуг.

Відповідно до статті 19 Закону №1875 учасниками відносин у сфері житлово-комунальних послуг були: власник, споживач, виконавець, виробник. Виконавцем послуг з централізованого опалення та послуг з централізованого постачання гарячої води для об`єктів усіх форм власності був суб`єкт господарювання з постачання теплової енергії (теплопостачальна організація). Особливими учасниками відносин у сфері житлово-комунальних послуг були балансоутримувач та управитель, які залежно від цивільно-правових угод могли бути споживачем, виконавцем або виробником.

Частиною 1 статті 6 Закону № 2189 передбачено, що учасниками правовідносин у сфері надання житлово-комунальних послуг є:

1) споживачі (індивідуальні та колективні);

2) управитель;

3) виконавці комунальних послуг.

Виконавець комунальної послуги - суб`єкт господарювання, що надає комунальну послугу споживачу відповідно до умов договору (пункт 2 частини 1 статті 1 Закону № 2189).

Відповідно до пункту 4 частини 2 статті 6 Закону № 2189 виконавцем комунальних послуг з постачання гарячої води є суб`єкт господарювання, який є власником (або володіє і користується на інших законних підставах) теплової, тепловикористальної або теплогенеруючої установки, за допомогою якої виробляє гарячу воду, якщо споживачами не визначено іншого постачальника гарячої води.

Пунктом 1 частини першої статті 20 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" від 24.06.2004 № 1875-IV1 встановлено, що споживач має право, зокрема, одержувати вчасно та відповідної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством та умовами договору на надання житлово-комунальних послуг. У свою чергу наведеною нормою встановлено обов`язок споживача оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Відповідно до п.5 ч.1 ст.7 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" від 09.11.2017 № 2189-VIII індивідуальний споживач зобов`язаний оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.

Згідно із зазначеними нормами закону споживачі зобов`язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними. Факт відсутності договору сам по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі. Зазначений правовий висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 20.09.2018 року у справі № 751/3840/15-ц, постановах Верховного Суду від 11.04.2018 року у справі № 904/2238/17 та від 16.10.2018 року у справі №904/7377/17.

Отже, з огляду на факт відсутності договору про надання житлово-комунальних послуг, необхідним є доведення факту надання та споживання таких послуг відповідачем, а також доведення обсягу та вартості таких послуг належними та допустимими доказами.

Постановою Кабінету Міністрів України №630 від 21.07.2005 затверджено Правила надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, далі - Правила (чинні на час існування спірних правовідносин).

Ці Правила регулюють відносини між суб`єктом господарювання, предметом діяльності якого є надання житлово-комунальних послуг (далі - виконавець), і фізичною та юридичною особою (далі - споживач), яка отримує або має намір отримувати послуги з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення (далі - послуги).

Відповідно до пункту 10 Правил оплата послуг за показаннями засобів обліку води, встановлених у квартирі (будинку садибного типу), проводиться лише у разі здійснення обліку в усіх точках розбору холодної та гарячої води у квартирі (будинку садибного типу) незалежно від наявності засобів обліку на вводах у багатоквартирний будинок.

Згідно із п.11 Правил у разі встановлення будинкових засобів обліку води у багатоквартирному будинку, де окремі (або всі) квартири обладнані квартирними засобами обліку, споживачі, які не зняли та не передали показання квартирного засобу обліку виконавцю та які не мають квартирних засобів обліку (у разі обладнання всіх квартир квартирними засобами обліку - споживачі, які не зняли та не передали показання квартирного засобу обліку виконавцю), оплачують послуги згідно з показаннями будинкових засобів обліку, не враховуючи витрати води виконавця, юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, які є власниками або орендарями приміщень у цьому будинку, та сумарних витрат води за показаннями всіх квартирних засобів обліку.

Плата за послуги нараховується згідно з показаннями будинкового засобу обліку води, а у разі його відсутності (несправності) за нормативами (нормами) споживання у таких випадках:

у разі відсутності засобів обліку води, встановлених у квартирі (будинку садибного типу);

у разі несправності квартирних засобів обліку, що не підлягає усуненню, з моменту її виявлення;

у разі відсутності у виконавця показань квартирних засобів обліку за розрахунковий період з подальшим перерахунком відповідно до пункту 18 цих Правил.

Відповідно до п. 21. Правил у разі відсутності у квартирі (будинку садибного типу) та на вводах у багатоквартирний будинок засобів обліку води і теплової енергії плата за надані послуги справляється згідно з установленими нормативами (нормами) споживання:

з централізованого постачання холодної та гарячої води і водовідведення - з розрахунку на одну особу та на ведення особистого підсобного господарства;

з централізованого опалення - з розрахунку за 1 кв. метр (куб. метр) опалюваної площі (об`єму) квартири (будинку садибного типу) та з урахуванням фактичної температури зовнішнього повітря і фактичної кількості днів надання цієї послуги в місяці, який є розрахунковим.

Позивач вказує, що норми споживання визначалися згідно із ДБН В.2.5.-64.2012 "Внутрішній водопровід та каналізація".

Суд зазначає, що відповідно до п.1.1. ДБН В.2.5.-64.2012 "Внутрішній водопровід та каналізація", ці норми встановлюють вимоги до проектування та будівництва систем внутрішнього холодного та гарячого водопостачання, каналізації і водостоків при новому будівництві, реконструкції, капітальному ремонті, технічному переоснащенні та реставрації будинків, будівель, споруд різного призначення.

Норми ДБН В.2.5.-64.2012 "Внутрішній водопровід та каналізація" не містять посилань на можливість застосування їх для обрахунку вартості надання комунальних послуг, зокрема, гарячої води.

ДБН також не встановлює норм споживання гарячої води для обрахунку вартості надання комунальних послуг (в тому числі, гарячої води).

Правила надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення не передбачають можливості застосування ДБН В.2.5.-64.2012 "Внутрішній водопровід та каналізація" при визначенні норм споживання.

За таких обставин, положення ДБН В.2.5.-64.2012 "Внутрішній водопровід та каналізація" до спірних правовідносин не застосовується та посилання позивача на зазначені ДБН суд вважає безпідставними.

Надані позивачем на підтвердження факту надання послуг з централізованого постачання гарячої води, обсягу і її вартості Акт комплексного обстеження житлового будинку та нежитлових приміщень №111-78/083 від 10.11.2017; Акт №2/04-746 від 04.04.2019; Акт прийняття на абонентський облік вузла розподільного обліку гарячої води №2/2-2 06-576 1 від 16.06.2021: Акт прийняття на абонентський облік вузла розподільного обліку гарячої води №2/2-2 06-577 від 16.06.2021; Акт №2/2-2/06-578 (обстеження нежитлового приміщення для укладення договору) від 16.06.2021 не містять відомостей щодо обсягу наданих послуг з централізованого постачання гарячої води. Відповідні документи містять тільки фіксацію кількості та виду (типу) водозабірних пристроїв.

Акт надання послуг з централізованого постачання гарячої води НОМЕР_3/10/2021/1 від 31.10.2021 та рахунок на оплату послуг з централізованого постачання гарячої води (ПГВ) НОМЕР_3/10/2021/1 від 31.10.2021 містять відомості про кількість м. куб. спожитої гарячої води, одиницю виміру, коефіцієнт по ціні газу, суму без ПДВ.

Однак, матеріали справи не містять доказів на підтвердження відомостей, зазначених в Акті 153280210520105/10/2021/1 від 31.10.2021 та Рахунку на оплату послуг з централізованого постачання гарячої води (ПГВ) НОМЕР_3/10/2021/1 від 31.10.2021.

Акт та рахунок містять різні обсяги кількості спожитої гарячої води у календарні місяці, однак, позивачем не наведено жодних обґрунтувань щодо вихідних даних на підставі яких позивач визначив кількість м. куб. спожитої гарячої води у кожному окремому місяці. Доказів на підтвердження зазначених у рахунку та акті обсягів споживання позивачем не надано.

Позивач не надав у матеріали справи доказів виставлення та направлення відповідачу у спірний період рахунків на оплату. Акт надання послуг з централізованого постачання гарячої води НОМЕР_3/10/2021/1 від 31.10.2021 та Рахунок на оплату послуг з централізованого постачання гарячої води (ПГВ) НОМЕР_3/10/2021/1 від 31.10.2021 також відповідачу не направлявся.

Окрім того, у наданих позивачем у матеріали справи Акті та рахунку зазначено, що вартість наданих послуг визначено згідно з Розпорядженням КМДА від 22.12.2018 №2340, у той час, як позивачем заявлено до стягнення заборгованість у тому числі за період з травня по листопад 2018 року, тобто до прийняття відповідного розпорядження, яким затверджені тарифи з централізованого постачання гарячої води.

При цьому, який саме тариф за постачання 1 м. куб. гарячої води у кожному окремому місяці було застосовано позивачем акт та рахунок від 31.10.2021 не містять.

Деталізованих розрахунків щодо нарахувань за кожен місяць окремо із обґрунтуваннями застосованих норм споживання та тарифів позивач у матеріали справи не надав.

За змістом ч.1 ст.14 ГПК України суд розглядає справу не інакше як, зокрема, на підставі доказів поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

За змістом статті 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами як письмові, речові та електронні докази.

У відповідності до ч.3 ст.13, ч.1 ст.74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Обов`язок доказування та подання доказів відповідно до статті 74 Господарського процесуального кодексу України розподіляється між сторонами виходячи з того, хто посилається на певні юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги та заперечення.

Частиною 3 ст.162 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що позовна заява повинна містити виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; правові підстави позову.

Приписами частини другої статті 80 Господарського процесуального кодексу України, позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви.

У відповідності до ч.4 ст.13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Приписами ст.76, 77 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно із ст.78, 79 Господарського процесуального кодексу України, достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Однак, як встановлено судом, матеріали справи не містять належних та допустимих доказів у підтвердження фактичного надання послуг з централізованого постачання гарячої води в нежилі приміщення цокольного поверху загальною площею 330,30 кв.м. за адресою: м. Київ, вул. Первомайського Леоніда, будинок 11 в період з травня 2018 року по травень 2021 року.

Посилання позивача на те, що відповідач був обізнаний про заборгованість за послуги з централізованого постачання гарячої води суд відхиляє, оскільки надана позивачем у матеріали справи вимога про сплату заборгованості була адресована та направлена Товариству з обмеженою відповідальністю "АЛАРІТ БУД".

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

З огляду на встановлені судом обставини, суд вважає заявлені позивачем вимоги про стягнення з відповідача заборгованості за надані послуги з централізованого постачання гарячої води у сумі 171170,51 грн необґрунтованими.

Суд зазначає, що у п. 58 рішення Європейського суду з прав людини від 10.02.2010 "Справа "Серявін та інші проти України" (Заява № 4909/04) зазначено, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (див. рішення у справі "Суомінен проти Фінляндії", №37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року). Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією. Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватись публічний контроль здійснення правосуддя (див. рішення у справі "Гірвісаарі проти Фінляндії", № 49684/99, п. 30, від 27 вересня 2001 року).

Окрім того, господарський суд, при вирішенні даного спору враховує висновки, наведені Європейським судом з прав людини у справі "Проніна проти України", яким було вказано, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

З огляду на вищевикладене, всі інші доводи та міркування учасників судового процесу не досліджуються судом, так як з огляду на встановлені фактичні обставини справи, суд дав вичерпну відповідь на всі питання, що входять до предмету доказування у даній справі та виникають при кваліфікації спірних відносин як матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.

ВИСНОВКИ СУДУ.

Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об`єктивному розгляді всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго" до Фізичної особи-підприємця Андреасяна Гаррі Аршаковича про стягнення 171170,51 грн заборгованості.

Судовий збір за розгляд справи відповідно до ст. 129 ГПК України покладається на позивача.

Керуючись ст. ст. 73-74, 76-79, 86, 129, 233, 237-238 240, 242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову відмовити повністю.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено та підписано: 10.08.2022.

Суддя С. О. Турчин