Рішення

від 31.07.2022 по справі 914/684/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01.08.2022 Справа № 914/684/22

Господарський суд Львівської області у складі судді Горецької З.В., за участю секретаря судового засідання Пришляк М.С., розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Сервісний Центр-Львів», м. Львів,

до відповідача: Інженерно-виробниче підприємство у формі Товариства з обмеженою відповідальністю «Ременерго», м. Львів,

про стягнення заборгованості

представники сторін:

від позивача : Гелемей Ю.М.;

від відповідача: не з?явився.

ВСТАНОВИВ:

На розгляд Господарського суду Львівської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Сервісний Центр-Львів» до відповідача Інженерно-виробниче підприємство у формі Товариства з обмеженою відповідальністю «Ременерго» про стягнення заборгованості.

Ухвалою від 18.04.2022 року суд прийняв позовну заяву до розгляду, відкрив провадження у справі, розгляд справи ухвалив здійснювати за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 23.05.2022 року. Підготовче засідання 23.05.2022 року відкладено на 13.06.2022. 13.06.2022 продовжено строк підготовчого провадження, підготовче засідання відкладено на 04.07.2022.

В підготовче засідання 04.07.2022 року з?явився представник позивача, відповідач явку повноважного представника в судове засідання забезпечив. Ухвалою від 04.07.2022 закрито підготовче провадження по справі та призначено до судового розгляду по суті на 01.08.2022.

В судове засідання 01.08.2022 з`явився представник позивача, відповідач явку представника не забезпечив.

Враховуючи, що зібраних в матеріалах справи доказів достатньо для з`ясування обставин справи і прийняття рішення, судом 01.08.2022 проголошено вступна та резолютивну частини рішення по справі.

АРГУМЕНТИ СТОРІН

Позиція позивача

Позивач обґрунтовує позовні вимоги неналежним виконанням умов договору субпідряду №02/18-06 РЕМ від 18.06.2021 у зв`язку з чим виникла заборгованість в розмірі 3 835 067,16 грн.

На основну суму заборгованості нараховано інфляційні втрати та три відсотки річних. Загальна сума, що підлягає стягненню становить 4 037 518,27 грн.

Позиція відповідача

Відповідач вимог ухвали щодо надання відзиву на позовну заяву не виконав, доказів на підтвердження погашення заборгованості не надав.

ОБСТАВИНИ ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ

18 червня 2021 року між Інженерно-виробничим підприємством у формі товариства з обмеженою відповідальністю «Ременерго» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Сервісний центр - Львів» укладено договір субпідряду № 02/18-06 РЕМ.

За даним договором Товариство з обмеженою відповідальністю «Сервісний центр - Львів» прийняв на себе зобов`язання надати Генеральному підряднику - інженерно-виробничому підприємству у формі товариства з обмеженою відповідальністю «Ременерго» наступні роботи: «ДСТУ Б.Д. 1.1-1:2013 Заміна статора турбогенератора ТВВ-1000-4УЗ зав. № 17681 на резервний зав. № 17475 (Код ДК 021:2015 - 50530000-9 Послуги з ремонту і технічного обслуговування техніки)».

Відповідно до пункту 2.2 Договору, сторони погодились, що оплата виконаних робіт за договором здійснюється за фактично виконаний обсяг виконання робіт протягом 60 (шістдесяти) календарних днів від дати підписання Сторонами «Акта виконаних робіт», шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок Субпідрядника.

Згідно з умовами Договору, приймання виконаних робіт Генеральним підрядником та їх передача Субпідряднику здійснюється за «Актом виконаних робіт» (пункт 4.1).

Після завершення виконання робіт (або певного етапу виконання робіт) Субпідрядник зобов`язався скласти і направити Генеральному підряднику три примірники підписаного зі своєї сторони «Акти виконаних робіт» для оформлення з додаванням документів по фактичним витратам «Субпідрядника», у тому числі документів, що підтверджують використання ТМЦ (копії актів на списання інше) та документів зазначених в розділі А 3. Додатку А Технічної специфікації до предмета закупівлі (пункт 4.2).

Генеральний підрядник зобов`язався протягом 10-ти календарних днів від дня одержання «Акта виконаних робіт» відправити Субпідрянику підписаний «Акт виконаних робіт» або мотивовану відмову від прийняття результатів робіт (пункт 4.3).

Відповідно до пункту 2.1 Договору, ціна за договором складає 4 807 814,38 (чотири мільйони вісімсот сім тисяч вісімсот чотирнадцять гривень тридцять вісім копійок) в т. ч. ПДВ 20% 801 302,40 (вісімсот одна тисяча триста дві гривні сорок копійок).

Позивач виконав зобов`язання з надання робіт, передбачених Договором на суму 4 075 067,16 грн. (чотири мільйони сімдесят п`ять тисяч шістдесят сім гривень шістнадцять копійок), що підтверджується підписаними актами приймання виконаних робіт, а саме:

-Акт № 1 приймання виконаних робіт за липень 2021 року від « 16» липня 2021 року на сум у 456 137,09 грн.(чотириста п`ятдесят шість тисяч сто тридцять сім гривень дев`ять копійок);

-Акт № 2 приймання виконаних робіт(за липень 2021 року від «16» липня 2021 року на суму 207 080,83 грн. (двісті сім тисяч вісімдесят гривень вісімдесят три копійки);

-Акт № 3 приймання виконаних робіт за серпень 2021 року від « 20» серпня 2021 року на суму 1172 512,66 грн. (один мільйон сто сімдесят дві тисячі п`ятсот дванадцять гривень шістдесят шість копійок);

-Акт № 4 приймання виконаних робіт за серпень 2021 року від « 20» серпня 2021 року на суму 106 869,25 грн. (сто шість тисяч вісімсот шістдесят дев`ять гривень двадцять п`ять копійок);

-Акт № 5 приймання виконаних робіт за вересень 2021 року від « 09» вересня 2021 року - на суму 2 132 467,33 грн. (два мільйони сто тридцять дві тисячі чотириста шістдесят сім гривень тридцять три копійки).

На виконання умов Договору, згідно з пунктом 2.2. Договору, відповідач зобов`язався провести оплату за виконані роботи у такі строки:

- до 14 вересня 2021 року, за Актами № 1 та № 2 приймання виконаних робіт за липень 2021 року від « 16» липня 2021 року;

- до 19 жовтня 2021 року, за Актами № 3, № 4 приймання виконаних робіт за серпень 2021 року від « 20» серпня 2021 року;

- до 08 листопада 2021 року за Актом № 5 приймання виконаних робіт за вересень 2021 року від « 09» вересня 2021 року.

Згідно з платіжним дорученням № 510 від 10 серпня 2021 року, відповідач оплатив роботи по заміні статора згідно акту від 16 липня 2021 року.

Згідно з пунктом 10.2 Договору, сторони погодили досудовий порядок врегулювання спорів.

На виконання умов договору, позивачем було направлено відповідачу Претензію № 1 від 09 лютого 2022 року № 01/02/22.

Відповідач надав відповідь від 18 лютого 2022 року на претензію, якою визнав акт заборгованості у розмірі 3 835 067,16 грн.

ОЦІНКА СУДУ

Цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини (ч.1 ст.11 ЦК України).

Відповідно до ст.174 ГК України, однією з підстав виникнення господарського зобов`язання є господарський договір та інші угоди, передбачені законом, а також угоди не передбачені законом, але такі, які йому не суперечать.

В даному випадку, між сторонами виникли взаємні права та обов`язки на підставі укладеного договору субпідряду № 02/18-06 РЕМ від 18.06.2021.

Загальні умови договорів підряду визначаються відповідно до положень Цивільного кодексу України про договір підряду, якщо інше не передбачено цим Кодексом.

Згідно з ч.1 ст. 837 ЦК України, за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

У відповідності до ст. 509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 ЦК України).

Згідно з ст. 526 ЦК України та ст.193 ГК України, зобов`язання повинні виконуватися належним чином згідно умов договору та актів цивільного законодавства, а при відсутності таких вказівок - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

У відповідності до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Згідно з ст.628 ЦК України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч.1 ст.612 ЦК України).

Загальна сума боргу відповідача перед позивачем становить 3 835 067,16 грн., а саме:

- 216 137, 09 грн. за актом № 1 приймання виконаних робіт за липень 2021

року (456137, 09 240 000, 00);

-207 080,83 грн. за актом № 2 приймання виконаних робіт за липень 2021року;

-1172 512,66 грн. за актом № 3 приймання виконаних робіт за серпень 2021 року;

-106 869, 25 грн. за актом № 4 приймання виконаних робіт за серпень 2021 року;

-2 132 467, 33 грн. за актом № 5 приймання виконаних робіт за вересень 2021 року.

Отже, з викладеного вбачається, що позивач договірні зобов`язання з виконання робіт з заміни статора турбогенератора ТВВ-1000-4УЗ зав. № 17681 на резервний зав. № 17475 виконав з дотриманням строків і технічних специфікацій та надіслав Акти виконаних робіт, які були прийняті відповідачем, підписані.

Відповідач підписавши Акти виконаних робіт визнав, що роботи виконані належним чином.

Разом з тим, відповідач не виконав зобов`язання перед позивачем з оплати фактично виконаних робіт у встановлені договором строки т а у повному розмірі.

Станом на дату звернення позивача до суду, розмір боргу відповідача перед позивачем за Договором субпідряду № 02/18-06 РЕМ становить 3 835 067,16 грн.

Відповідно до ст. 625 ЦК України передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши розрахунок 3% річних та інфляційних втрат суд встановив, що такий проведено вірно. Задоволенню підлягає 153 359,70 інфляційних втрат та 49 091,41 грн. 3% річних.

Відповідно до статті 73 ГПК України доказами у справі є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Згідно з частинами першою, третьою статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

Важливим елементом змагальності процесу є стандарти доказування - спеціальні правила, яким суд має керуватися при вирішення справи. Ці правила дозволяють оцінити, наскільки вдало сторони виконали вимоги щодо тягаря доказування і наскільки вони змогли переконати суд у своїй позиції, що робить оцінку доказів більш алгоритмізованою та обґрунтованою.

На сьогодні у праві існують такі основні стандарти доказування: "баланс імовірностей" (balance of probabilities) або "перевага доказів" (preponderance of the evidence); "наявність чітких та переконливих доказів" (clear and convincing evidence); "поза розумним сумнівом" (beyond reasonable doubt).

17.10.2019 набув чинності Закон України N 132-IX від 20.09.2019 "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні", яким було, зокрема внесено зміни до України змінено назву статті 79 ГПК з "Достатність доказів" на нову - "Вірогідність доказів" та викладено її у новій редакції, фактично впровадивши в господарський процес стандарт доказування "вірогідності доказів".

У рішенні Європейського Суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) у справі "Brualla Gomez de La Torre v. Spain" від 19.12.97 наголошено про загальновизнаний принцип негайного впливу процесуальних змін на позови, що розглядаються.

Стандарт доказування "вірогідності доказів", на відміну від "достатності доказів", підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач. Тобто, з введенням в дію нового стандарту доказування необхідним є не надати достатньо доказів для підтвердження певної обставини, а надати їх саме ту кількість, яка зможе переважити доводи протилежної сторони судового процесу.

Відповідно до статті 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються скоріше були (мали місце), аніж не були.

Слід зауважити, що Верховний Суд в ході касаційного перегляду судових рішень неодноразово звертався загалом до категорії стандарту доказування та відзначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 02.10.2018 у справі N 910/18036/17, від 23.10.2019 у справі N 917/1307/18, від 18.11.2019 у справі N 902/761/18, від 04.12.2019 у справі N 917/2101/17).

Аналогічний стандарт доказування застосовано Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 18.03.2020 у справі N 129/1033/13-ц (провадження N 14-400цс19).

Такий підхід узгоджується з судовою практикою Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції (пункт 1 статті 32 Конвенції). Так, зокрема, у рішенні 23.08.2016 у справі "Дж. К. та Інші проти Швеції" ("J.K. AND OTHERS v. SWEDEN") ЄСПЛ наголошує, що "у країнах загального права у кримінальних справах діє стандарт доказування "поза розумним сумнівом ("beyond reasonable doubt"). Натомість, у цивільних справах закон не вимагає такого високого стандарту; скоріше цивільна справа повинна бути вирішена з урахуванням "балансу вірогідностей". … Суд повинен вирішити, чи являється вірогідність того, що на підставі наданих доказів, а також правдивості тверджень заявника, вимога цього заявника заслуговує довіри".

Схожий стандарт під час оцінки доказів застосовано у рішенні ЄСПЛ від 15.11.2007 у справі "Бендерський проти України" ("BENDERSKIY v. Ukraine"), в якому суд оцінюючи фактичні обставини справи звертаючись до балансу вірогідностей вирішуючи спір виходив з того, що факти встановлені у експертному висновку, є більш вірогідним за інші докази.

Відповідно до частини четвертої статті 11 ГПК України, статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику зазначеного Суду як джерело права.

Проаналізувавши встановлені обставини, надавши оцінку доводам учасників справи, господарський суд керуючись стандартом вірогідності доказів приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог.

Відшкодування витрат, пов`язаних зі сплатою судового збору, відповідно до ст. 129 ГПК України, покладається на відповідача в розмірі 60 562,77 грн.

Керуючись статтями 4, 7, 13, 14, 73, 74, 76-79, 91, 96, 120, 123, 129, 233, 236, 238, 240, 241, 327 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2.Стягнути з Інженерно-виробничого підприємства у формі Товариства з обмеженою відповідальністю «Ременерго» (ідентифікаційний код юридичної особи: 13810114, місцезнаходження: 79019, місто Львів, вулиця Хімічна 4) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Сервісний Центр-Львів (ідентифікаційний код юридичної особи: 37879919, місцезнаходження: 79017, місто Львів, вулиця Вахнянина 8 «А») заборгованість по оплаті виконаних робіт (послуг) у розмірі 4 037 518, 27 грн., у тому числі: основний борг з врахуванням індексу інфляції в розмірі - 3 988 426, 86 грн., три проценти річних від простроченої суми в розмірі - 49 091, 41 грн. та судовий збір 60 562,77 грн.

3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили відповідно до ст. 241 ГПК України та може бути оскаржене до Західного апеляційного господарського суду у порядку та строки, передбачені ст.ст. 256, 257 ГПК України.

Повний текст рішення складено 10.08.2022.

Суддя Горецька З.В.