Рішення

від 08.08.2022 по справі 588/375/22

ТРОСТЯНЕЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 588/375/22

Провадження № 2/588/238/22

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 серпня 2022 року м. Тростянець

Тростянецький районний суд Сумської області у складі головуючого судді Огієнка О.О., за участю: секретаря судових засідань Ноздріної В.О., позивача ОСОБА_1 , представника позивача ОСОБА_2 , відповідача ОСОБА_3 , розглянувши у порядку загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Тростянецька районна державна нотаріальна контора Сумської області, про визнання права постійного користування земельною ділянкою у порядку спадкування,

У С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 у червні 2022 року звернувся до суду з указаним позовом, який мотивував тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла його мати ОСОБА_4 і після її смерті відкрилася спадщина на усе належне їй майно, у тому числі на земельну ділянку загальною площею 0,44 га, яка була передана їй за життя у постійне користування на підставі рішення Люджанської сільської ради від 01.04.1994 року. Право постійного користування указаною земельною ділянкою підтверджується Державним актом на право постійного користування землею серії СМ 000312 від 19.02.1996 року, зареєстрованим у Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за №35.

Спадщину після смерті ОСОБА_4 прийняли за заповітом її сини ОСОБА_3 та ОСОБА_5 .

Після смерті ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 спадщину прийняв позивач за заповітом.

Постановою державного нотаріусу Охтирської районної державної нотаріальної контори Сумської області від 11.03.2021 позивачу було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом на земельну ділянку площею 0,44 га надану для особистого підсобного господарства, у зв`язку з ненаданням документів, які б підтверджували право власності на земельну ділянку

Посилаючись на зазначені обставини позивач просить суд визнати за ним у порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_5 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 , право постійного користування 1/2 частиною земельної ділянки загальною площею 0,44 га, наданої для особистого підсобного господарства, яке на підставі Державного акта на право постійного користування землею серії СМ № 000312 від 19.02.1996, зареєстрованого у Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за № 35, належало ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Ухвалою суду від 16.06.2022 відкрито провадження за правилами загального позовного провадження та призначено справу до підготовчого судового засідання.

Ухвалою суду від 13.07.2022 закрито підготовче провадження у вказаній справі та призначено до судового розгляду.

У судовому засіданні позивач та його представник заявлений позов підтримали у повному обсязі із підстав указаних у ньому, просили задовольнити позов.

Відповідач у судовому засіданні позовні вимоги визнав повністю.

Представник третьої особи у судове засідання не з`явився, але подав заяву в якій просить суд справу розглянути без його участі, проти позову не заперечує.

Заслухавши представника позивача, відповідача, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази у їх сукупності, суд вважає, що між сторонами мають місце спадкові правовідносини, позов обґрунтований і підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судом установлено,що ІНФОРМАЦІЯ_3 ум.Тростянець Сумськоїобласті померла ОСОБА_4 (а.с. 13).

Після смерті ОСОБА_4 відкрилася спадщина на право постійного користування земельною ділянкою для особистого підсобного господарства загальною площею 0,44 га, яка розташована на території Люджанської сільської ради та була передана їй у користування на підставі рішення Люджанської сільської ради Тростянецького району Сумської області від 01.04.1994, що вбачається з державного акту на право постійного користування землею серії СМ 000312 від 19.02.1996, зареєстрованого у Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за №35 (а.с. 15).

За життя ОСОБА_4 склала заповіт, що був посвідчений 04.05.1994 секретарем виконкому Люджанської сільської ради, за яким все своє майно заповіла ОСОБА_5 та ОСОБА_3 (а.с. 53).

Як вбачається з повідомлення та Інформаційної довідки зі Спадкового реєстру № 69528947 від 21.07.2022 наданих державним нотаріусом Тростянецької державної нотаріальної контори Північно-Східного управління Міністерства юстиції (м. Суми) Воропай В.В., після смерті ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 заведена спадкова справа за № 12/2014, де є заяви про прийняття спадщини від імені ОСОБА_5 та ОСОБА_3 . Згідно заповіту та договору про поділ спадкового майна ОСОБА_5 та ОСОБА_3 були видані свідоцтва про право на спадщину (а.с. 48, 51,52).

Отже спадкоємцями після смерті ОСОБА_4 є ОСОБА_5 та відповідач ОСОБА_3 , які прийняли спадщину за заповітом. Інших спадкоємців після смерті ОСОБА_4 судом не встановлено.

ОСОБА_5 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 у м. Тростянець Сумської області, що вбачається із свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 (а.с. 14).

За життя ОСОБА_5 склав заповіт, що був посвідчений 21.01.2010 приватним нотаріусом Тростянецького районного нотаріального округу Гребіник З.Д. та зареєстрований у реєстрі за №10, за яким усе своє майно заповів ОСОБА_1 (а.с. 54).

Згідно повідомлення та Інформаційної довідки зі Спадкового реєстру № 69529005 від 21.07.2022 наданих державним нотаріусом Тростянецької державної нотаріальної контори Північно-Східного управління Міністерства юстиції (м. Суми) Воропай В.В., після смерті ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 заведена спадкова справа за № 108/2021, де є заява про прийняття спадщини від імені ОСОБА_1 . 28.01.2022 видано свідоцтво про право на спадщину за заповітом на 1/2 частину земельних ділянок наданих для ведення товарного сільськогосподарського виробництва розміром 3,9519 га, 0,3682 га та 0,3553 га, розташованих на території Люджанської сільської ради, неотриману пенсію (а.с. 48-50).

Отже спадкоємцем після смерті ОСОБА_5 є позивач ОСОБА_1 , який прийняв спадщину за заповітом. Інших спадкоємців після смерті ОСОБА_5 судом не встановлено.

Постановою державного нотаріуса Охтирської районної державної нотаріальної контори Сумської області Воропай В.В., який у порядку заміщення виконує обов`язки державного нотаріуса Тростянецької районної державної нотаріальної контори Сумської області від 11.03.2021 позивачу було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину після смерті ОСОБА_4 на земельну ділянку площею 0,44 га надану для особистого підсобного господарства, у зв`язку з відсутністю документів, які б підтверджували право власності на земельну ділянку (а.с. 21).

Рішенням Тростянецького районного суду Сумської області від 29.12.2021 було частково задоволено позов ОСОБА_3 та визнано за останнім у порядку спадкування право постійного користування Ѕ частиною земельної ділянки загальною площею 0,44 га для особистого підсобного господарства, яке належало на підставі державного акта на право постійного користування землею серії СМ №000312 від 19.02.1996 року, зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за №35 ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 9-12).

Також вказанимрішенням судустановив,що належне ОСОБА_4 право постійногокористування спірноюземельною ділянкоюне припинилось зїї смертю ІНФОРМАЦІЯ_3 ,а томудо її спадкоємців(позивача ОСОБА_3 та йогобрата ОСОБА_5 )у порядкуспадкування зазаповітом перейшло указанеправо,які стали учасниками правовідношенняз постійногокористування земельноюділянкою площею0,44га зцільовим призначенням дляособистого підсобногогосподарства заДержавним актомсерія СМ№000312від 19.02.1996року.

Відповідно дочастин 4,5статті 82ЦПК Україниобставини,встановлені рішеннямсуду угосподарській,цивільній абоадміністративній справі,що набралозаконної сили,не доказуютьсяпри розглядііншої справи,у якійберуть участьті саміособи абоособа,щодо якоївстановлено ціобставини,якщо іншене встановленозаконом. Обставини, встановлені стосовно певної особи рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, проте можуть бути у загальному порядку спростовані особою, яка не брала участі у справі, в якій такі обставини були встановлені.

На час набуття ОСОБА_4 права постійного користування спірною земельною ділянкою був чинний Земельний кодекс України від 18 грудня 1990 року(далі -ЗК України 1990 року), яким було закріплено право колективної і приватної власності громадян на землю, зокрема, право громадян на безоплатне одержання у власність земельних ділянок для ведення селянського (фермерського) господарства, особистого підсобного господарства тощо (стаття 6).

Положеннями ст. 7 ЗК України 1990 року передбачалося, що громадянам України для ведення селянського (фермерського) господарства, особистого підсобного господарства із земель, що перебувають у державній власності, земля також надавалася у постійне користування (без заздалегідь установленого строку), а для городництва, сінокосіння, випасання худоби, ведення селянського (фермерського) господарства - у тимчасове користування (короткострокове - до трьох років і довгострокове - від трьох до двадцяти п`яти років).

Стаття 22 ЗК України 1990 року (чинна на час видачі ОСОБА_4 державного акта) встановлювала, що право власності на землю або право користування наданою земельною ділянкою виникає після встановлення землевпорядними організаціями меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) і одержання документа, що посвідчує це право.

Отже, ЗК України 1990 року передбачав право фізичних осіб набувати земельні ділянки у постійне користування (як окремий правовий титул) для ведення особистого підсобного господарства.

ОСОБА_4 за життя відповідно до статті 7, 22 ЗК України 1990 року набула право постійного користування спірною земельною ділянкою площею 0,44 га, з цільовим призначенням для особистого підсобного господарства на підставі рішення Люджанської сільської ради народних депутатів від 01.04.1994 року, яке виникло у неї після одержання Державного акта на право постійного користування землею серії СМ №000312 від 19 лютого 1996 року.

Водночас після набрання чинності з 01.01.2002 року Земельним кодексом України від 25.10.2001 року фізичні особи були виключені із суб`єктів, які можуть мати земельні ділянки на праві постійного користування.

Так, згідно зістаттею 92 Земельного кодексу України 2001 року право постійного користування земельною ділянкою - це право володіння і користування земельною ділянкою, яка перебуває у державній або комунальній власності, без встановлення строку.

Перелік суб`єктів, які набувають право постійного користування земельною ділянкою із земель державної та комунальної власності, який визначено частиною 2 статті 92 Земельного кодексу України 2001 року постійно розширюється і зазнає змін, не містить фізичних осіб щодо прав постійного користування земельних ділянок сільськогосподарського призначення.

Пунктом 6розділу X "Перехідні положення" Земельного кодексу України 2001 року у редакції, яка діяла з 01.01.2002 до 22.09.2005, було встановлено, що громадяни та юридичні особи, які набули земельні ділянки на праві постійного користування до 01.01.2002, але згідно з Кодексом не можуть мати їх на такому праві, повинні до 01.01.2008 переоформити право постійного користування на право власності або право оренди.

ПротеКонституційний Суд України рішенням N 5-рп/2005 від 22.09.2005визнав таким, що не відповідаєКонституції України(є неконституційним) положення пункту 6розділу X "Перехідні положення" Земельного кодексу України 2001 року щодо зобов`язання переоформити право постійного користування земельною ділянкою на право власності або право оренди без відповідного законодавчого, організаційного та фінансового забезпечення.

Таким чином, користувачі земельних ділянок, право яких посвідчене державним актом на право постійного користування землею, не можуть бути позбавлені права користування і не зобов`язані переоформити його на право власності чи укласти договір оренди земельної ділянки.

На правовідносини щодо такого володіння поширюються гарантії, встановлені статтею 1 Протоколу Першого Конвенції та статтею 41Конституції України. Ці норми не лише гарантують право постійного користування землею (як різновид мирного володіння майном в розумінні Конвенції та як речове право, захищенестаттею 41 Конституції України), а й обмежують у можливості припинити відповідне право.

Отже, дії державних органів щодо надання земельних ділянок громадянам у постійне користування були припинені, проте ті особи, які набули це право у встановленому законом порядку, зберегли його, оскільки законодавство не містить норми, яка дозволяла б припинити право громадянина України постійного користування земельною ділянкою, а тому таке право є дійсним.

Відповідно до частини другоїстатті 407 ЦК Українита частини другоїстатті 102 Земельного кодексу України право користування чужою земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис) може передаватися у порядку спадкування.

При цьому згідно із частиною другоюстатті 395 ЦК Українизаконом можуть бути встановлені інші речові права на чуже майно.

Статтею 1216 ЦК України(чинний на час відкриття спадщини після смерті ОСОБА_4 ) визначено, що спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Згідно ізстаттею 1218 ЦК Українидо складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Не входять до складу спадщини права та обов`язки,що нерозривно пов`язані з особою спадкодавця, зокрема: 1) особисті немайнові права;2) право на участь у товариствах та право членства в об`єднаннях громадян, якщо інше не встановлено законом або їх установчими документами;3) право на відшкодування шкоди, завданої каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; 4) права на аліменти, пенсію, допомогу або інші виплати, встановлені законом; 5) права та обов`язки особи як кредитора або боржника, передбаченістаттею 608 ЦК України(стаття 1219 ЦК України).

Право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців за загальними правилами спадкування (зі збереженням її цільового призначення) при підтвердженні цього права спадкодавця державним актом на право власності на землю або іншим правовстановлюючим документом. У порядку спадкування можуть передаватися також право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис), право користування чужою земельною ділянкою для забудови (суперфіцій), право користування чужим майном (сервітут) (стаття 1225 ЦK України).

Таким чином, враховуючи те, що зі смертю особи не відбувається припинення прав і обов`язків, окрім тих, перелік яких визначено устатті 1219 ЦК Україниспадкоємець стає учасником правовідношення з постійного користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб.

Такий правовий висновок висловлено Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 20 листопада 2019 рокуу справі № 368/54/17, яка конкретизована постановою Великої Палати Верховного Суду від 23 червня 2020 року у справі № 179/1043/16-ц.

Так, відповідно до пункту 59 постанови Великої Палати Верховного Суду від 23 червня 2020 року у справі № 179/1043/16-ц, в якому викладено висновки щодо застосування норм права, статті 27 і 114 ЗК Української РСР від 18 грудня 1990 року, а такожстаття 141 ЗК України від 25 жовтня 2001 рокуне передбачали припинення права постійного користування земельною ділянкою внаслідок смерті особи. Тому право постійного користування (на підставі відповідного державного акта)земельною ділянкою не припиняється зі смертю особи, якій було надане таке право, незалежно від цільового призначення відповідної ділянки.

Отже, належне ОСОБА_4 право постійного користування земельною ділянкою загальною площею 0,44 га, розташованою на території Люджанської сільської ради, наданою для особистого підсобного господарства, на підставі рішення Люджанської сільської ради Тростянецького району Сумської області від 01.04.1994, як майнове право, увійшло до складу спадщини після її смерті та може успадковуватися на загальних підставах.

Спадкування здійснюється за заповітом, а в разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини - за законом (ст. 1223 ЦК України).

Відповідно до ст. 1268-1270 ЦК Українидля придбання спадщини необхідно, щоб спадкоємець прийняв її в шестимісячний строк в порядку, передбаченому законом.

Враховуючи установлені судом обставини, а також вимоги вищевикладеного чинного законодавства позивач, як спадкоємець за заповітом після смерті ОСОБА_5 , має право на спадкування права постійного користування Ѕ частиною земельної ділянки загальною площею 0,44 га для особистого підсобного господарства, яке належало ОСОБА_4 на підставі державного акта на право постійного користування землею серії СМ №000312 від 19.02.1996 року

Відповідно до роз`яснень, які містяться в абзаці 3 пункту 23постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування»у разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Ураховуючи, що нотаріусом було відмовлено позивачу в оформленні права на спадщину, тому останній обґрунтовано звернувся до суду.

Отже, позов є обґрунтованим та підлягає задоволенню у повному обсязі.

Керуючись вимогами статей 13, 81, 141, 259, 263-265, 268, 354 ЦПК України, суд,

У Х В А Л И В :

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Тростянецька районна державна нотаріальна контора Сумської області, про визнання права постійного користування земельною ділянкою у порядку спадкування задовольнити повністю.

Визнати за ОСОБА_1 у порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , право постійного користування 1/2 частиною земельної ділянки загальною площею 0,44 га, наданої для особистого підсобного господарства, яке на підставі державного акта на право постійного користування землею серії СМ № 000312 від 19.02.1996, зареєстрованого у Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за № 35, належало ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Рішення може бути оскаржене до Сумського апеляційного суду через Тростянецький районний суд Сумської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Сторони:

позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстрована адреса проживання: АДРЕСА_1 , паспорт громадянина України № НОМЕР_2 виданий 06.03.2020 органом - 5927, РНОКПП НОМЕР_3 ;

відповідач ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , зареєстрована адреса проживання: АДРЕСА_2 , паспорт громадянина України серії НОМЕР_4 виданий Тростянецьким РВ УМВС України в Сумській області 14.01.1998, РНОКПП НОМЕР_5 ;

третя особа - Тростянецька районна державна нотаріальна контора Сумської області, адреса місцезнаходження: вул.Благовіщенська, буд. 55, м.Тростянець, Сумська область, 42600, ЄДРПОУ 02900423.

Повне рішення суду складено 10.08.2022.

Суддя О. О. Огієнко