Рішення

від 09.08.2022 по справі 736/1963/21

КОРЮКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 736/1963/21

Номер провадження 2/736/43/22

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 серпня 2022 року м. Корюківка

Корюківський районний суд Чернігівської області у складі:

головуючого судді Чурупченка М.І.,

за участю секретаря Макуха О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у загальному позовному провадженні у м. Корюківці у приміщенні суду цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Китайсько-Українська аграрна компанія "Фанда", Корюківської районної державної адміністрації, третя особа: Виробничий сільськогосподарський кооператив ім. Горького, про визнання договору про зміну сторони не укладеним, повернення земельних ділянок та розірвання договору оренди землі, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернулась до суду з позовом про визнання договору про зміну сторони не укладеним, повернення земельних ділянок та розірвання договору оренди землі та просить: визнати договір про зміну сторони від 24.11.2015 року у Договорі оренди землі від 04 січня 2015 року по об`єктам нерухомого майна (земельним ділянкам) 7422410100:04:068:0007, 7422410100:04:035:0001, 7422410100:04:052:0006, неукладеним та скасувати його державну реєстрацію; розірвати договір оренди землі від 04.01.2015 року, що був укладений між покійною ОСОБА_2 та Виробничим сільськогосподарським кооперативом ім. Горького, відповідно до якого в оренду була передана земельна ділянка 7422410100:04:068:0007 та скасувати державну реєстрацію такого іншого речового права (номер запису про інше речове право 9795387); розірвати договір оренди землі від 04.01.2015 року, що був укладений між покійною ОСОБА_2 та Виробничим сільськогосподарським кооперативом ім. Горького, відповідно до якого в оренду була передана земельна ділянка 7422410100:04:052:0006 та скасувати державну реєстрацію такого іншого речового права (номер запису про інше речове право 9796918); розірвати договір оренди землі від 04.01.2015 року, що був укладений між покійною ОСОБА_2 та Виробничим сільськогосподарським кооперативом ім. Горького, відповідно до якого в оренду була передана земельна ділянка 7422410100:04:035:0001 та скасувати державну реєстрацію такого іншого речового права (номер запису про інше речове право 9794623).

Свої вимоги мотивує тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 її мати ОСОБА_2 померла. У визначений законом терміни вона звернулась до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини, оскільки за життя покійна мати була членом колишнього КСП ім. Горького Корюківської міської ради, та до її спадкового майна належали земельні ділянки, на які відкрилась спадщина на яку вона оформила свої спадкові права та отримала свідоцтва про право на спадщину за законом.

Під час реєстрації в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за нею права власності на успадковані земельні ділянки приватний нотаріус повідомила, що дані ділянки перебувають в строковому платному користуванні на умовах оренди у Товариства з обмеженою відповідальністю «Китайсько-Українська аграрна компанії «Фанда» строком на двадцять п`ять років. З даною орендою вона не знайома, мати за життя не давала ніякої згоди на оренду земельних ділянок на 25 років, а навпаки заперечувала проти такої оренди. Також зазначає, що у договорі про заміну сторони у договорі оренди землі від 04 січня 2015 року, який нібито підписувала її покійна мати, окрім її власного прізвища, ім`я та по батькові « ОСОБА_2 » не зазначено жодної ідентифікуючої ознаки об`єкта стосовно якого вносяться зміни. Тобто у даному «документі» не зазначено головного ідентифікатора земельної ділянки як об`єкта нерухомого майна, - кадастрового номеру. А право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.

На даний час випливає, що належні їй на праві приватної власності земельні ділянки, перебувають у фактичному користуванні ТОВ «КУАК «ФАНДА» без законних підстав, без волевиявлення її покійної матері, тому вона звернулась до суду з даним позовом.

В судове засідання позивач не прибула, подала заяву про розгляд справи без її участі. Позовні вимоги підтримала та просила задовольнити.

Від представників відповідачів в судове засідання надано заяви про розгляд справи без їх участі, а також надавно відзив у якому просять відмовити у задоволенні позову.

Від представника третьої особитакож було надано заяву про розгляд справи без їх участі.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 мати позивача, ОСОБА_2 померла. У визначений законом терміни вона звернулась до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини, оскільки за життя покійна мати була членом колишнього КСП ім. Горького Корюківської міської ради, та до її спадкового майна належали земельні ділянки (колишня земельна частка (пай)): 7422410100:04:068:0007- рілля, площа - 3,5955 га; 7422410100:04:035:0001- пасовище, площа - 1,4481 га; 7422410100:04:052:0006 - сіножаті, площа - 1,4847 га. Саме на дане майно після смерті матері відкрилась спадщина.

Після спливу строку визначеного ст. 1269 ЦК України, вона оформила свої спадкові права і отримала 11 червня 2021 року свідоцтва про право на спадщину за законом №363, 367, 365 відповідно.

Позивач під час реєстрації в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за нею права власності на успадковані земельні ділянки дізналась від приватного нотаріуса, що вказані земельні ділянки перебувають в строковому платному користуванні на умовах оренди у Товариства з обмеженою відповідальністю «Китайсько-Українська аграрна компанії «Фанда» строком на двадцять п`ять років. Позивача дана обставина занепокоїла так як воно знала, що у покійної матері дійсно був договір оренди земельних ділянок з Виробничим сільськогосподарським кооперативом ім. Горького строком на 12 років. Даний договір був укладений 24.11.2015 року та зареєстрований в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно. Дані підприємства є пов`язаними особами. Їй відомий факт, що у 2015 році ТОВ «КУАК «ФАНДА» та ВСК ім. Горького мали намір змінити сторону діючого договору оренди, а саме змінити орендаря на ТОВ «КУАК «ФАНДА», також вони мали намір змінити термін дії договору оренди з 12 (дванадцяти) років на 25 (двадцять п`ять). Для цього спеціалістами даних підприємств було розроблено договір про заміну сторони у договорі оренди землі. Представники ТОВ «КУАК «ФАНД приїздили до її покійної матері з метою підписати даний договір про зміни, але моя її мати відмовила їм, так як її повністю влаштовував діючий орендар та строк оренди, на який букладено основний договір. Підтвердженням цього є те, що у покійної матері окрім договору оренди землі укладеного між нею та ВСК ім. Горького більше не було ніяких інших документів про зміну даних відносин. Отримавши свідоцтва про право на спадщину на спадкові земельні ділянки і почувши інформацію про оренду вона звернулася до ТОВ «КУАК «ФАНДА» для отримання пояснень. Працівники підприємства надали їй копію договору про заміну сторони у догові оренди землі який нібито підписала її мати, але підпис на цьому документі кардинально відрізнявся від підпису матері на основному договорі оренди. Про те, що її мати не підписувала цей документ працівники підприємства не хотіли навіть чути. Вона запропонувала підприємству для уникнення судових тяганин підписати додаткову угоду про зміну строку оренди повернувши її на попередній період - 12 років, або про розірвання договору оренди землі в цілому. Працівниками підприємства дійсно була розроблена додаткова угода про дострокове розірвання договір про заміну сторони у договорі оренди землі. Але сам керівник підприємства після всіх перемовин відмовився підписувати таку угоду та сказав, що дане питання вони зможуть вирішити виключно в судовому порядку.

Також необхідно зазначити, що у договорі про заміну сторони у договорі оренди землі від 04 січня 2015 року, який підписано покійною матір?ю позивача, окрім її власного прізвища, ім`я та по батькові « ОСОБА_2 » не зазначено жодної ідентифікуючої ознаки об`єкта стосовно якого вносяться зміни. Тобто у даному «документі» не зазначено головного ідентифікатора земельної ділянки як об`єкта нерухомого майна, - кадастрового номеру.

У Акті прийому-передачі земельної ділянки, який підписано матір?ю позивача, «первісний Орендар передає земельну ділянку площею - 3,60 га, розташовану на території Корюківської міської ради, а новий орендар приймає вищевказану земельну ділянку в оренду». Кадастровий номер «невідомої» ділянки не вказаний. Аналогічні документи були пред`явлені позивачу і по іншим двом ділянкам. Хоча станом на дату сумнівно підписаних цих «документів» відповідно до норм Закону України «Про оренду землі» об`єкт оренди (кадастровий номер, місце розташування, розмір земельної ділянки) були і є до сьогодні істотними умовами складання таких документів.

Верховний Суд у справі № 375/278/20 від 16.06.2021 року зауважив, що до загальних засад цивільного законодавства належить свобода договору (п.3 ч.1 ст.3 ЦК України).

Тлумачення цього пункту, а також ст. 627 ЦК України свідчить, що свобода договору має декілька складових, зокрема це свобода укладання договору, вибору контрагента, виду договору, визначення умов договору.

Частиною першою статті 2 Закону України «Про оренду землі» передбачено, що відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, ЦК України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

У частині першій статті 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

За приписами статті 1 Закону України «Про оренду землі», яка кореспондується з положеннями частини першої статті 93 ЗК України, орендою землі є засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Відповідно до статті 13 Закону України «Про оренду землі» договір оренди землі - договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами. Одностороння відмова від зобов`язання, або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором і законом.

Згідно із статтею 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.

На сьогоднішній день складається така ситуація, що належні їй на праві приватної власності земельні ділянки, перебувають у фактичному користуванні ТОВ «КУАК «ФАНДА» без законних підстав, без волевиявлення її покійної матері, тому вона звернулась до суду.

Відповідно до позиції Великої Палати Верховного Суду, що викладена в постанові від 16 червня 2020 року у справі № 145/2047/16-ц підпис є невід`ємним елементом, реквізитом письмової форми договору, а наявність підписів має підтверджувати наміри та

волевиявлення учасників правочину, а також забезпечувати їх ідентифікацію.

Статтею 203 ЦК України визначено загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, зокрема: зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має вчинятися у формі, встановленій законом; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Згідно із частинами другою, четвертою статті 207 ЦПК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Відповідно до частин першої, другої статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається,

У пункті 5 постанови Пленуму Верховного Суду України від 6 листопада 2009 року №9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» роз`яснено, що вимога про визнання оспорюваного правочину недійсним та про застосування наслідків його недійсності, а також вимога про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину може бути заявлена як однією зі сторін правочину, так і

іншою заінтересованою особою, права та законні інтереси якої порушено вчиненням правочину.

Відповідно до частини першої статті 216 ЦК України у разі недійсності правочину кожна із сторін зобов`язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

Реституція як спосіб захисту цивільного права (частина перша статті 216 ЦК України застосовується лише в разі наявності між сторонами укладеного договору, який є нікчемним чи який визнано недійсним. У зв`язку з цим вимога про повернення майна, переданого на виконання недійсного правочину, за правилами реституції може бути пред`явлена тільки стороні недійсного правочину (пункт 10 зазначеної вище постанови Пленуму Верховного Суду України).

Постановляючи 03 квітня 2019 року рішення у справі № 479/1049/16-ц Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду обґрунтовано вказав: «Факт відсутності волевиявлення позивача (орендодавця) на укладення оспорюваного договору оренди землі підтверджується висновком судової почеркознавчої експертизи...

Установивши під час розгляду справи факт відсутності волевиявлення позивача (орендодавця) на укладення спірного договору оренди землі на умовах, що в ньому викладені, суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку про задоволення позову та визнання такого договору недійсним на підставі статей 203, 215 ЦК України та застосування наслідків його недійсності».

В даному випадку факт відсутності волевиявлення покійної матері позивача на підписання договорів про заміну сторони договору підтвердується матеріалами реєстраційних справ № 644049774224, 644149274224, 644011474224.

Таким чином, дані правочини - додаткові угоди про зміну сторони від 24.11.2015 року до договору оренди землі від 04.01.2015 року відповідно до вимог земельного законодавства та Цивільного кодексу України, не були вчинені, покійна мати позивача не виявляла волі на їх підписання і відповідно не підписувала їх, то її волевиявлення і укладання договору відсутнє і він є неукладеним.

Відповідно дост.133 ЦПК Українисудові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Частиною 1статті 141 ЦПК Українипередбачено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

З матеріалів справи слідує, що позивачем було сплачено судовий збір в сумі 908 грн.00 коп, що підтверджується квитанцією.

Відповідно до положеньст.141 ЦПК Українисудовий збір підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Враховуючи вищевказане, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 , про визнання договору про зміну сторони не укладеним, повернення земельних ділянок та розірвання договору оренди землі слід задовольнити.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст.203,215,216, 328,334,638 ЦК України, ст. 4 Закону України "Про судовий збір", ст.ст.4,12,13,81,141, 263-265, 268,354-355 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 , про визнання договору про зміну сторони не укладеним, повернення земельних ділянок та розірвання договору оренди землі задовольнити повністю.

Визнати договір про зміну сторони від 24.11.2015 року у Договорі оренди землі від 04 січня 2015 року по об`єктам нерухомого майна (земельним ділянкам) 7422410100:04:068:0007, 7422410100:04:035:0001, 7422410100:04:052:0006, неукладеним та скасувати його державну реєстрацію.

Розірвати договір оренди землі від 04.01.2015 року, що був укладений між покійною ОСОБА_2 та Виробничим сільськогосподарським кооперативом ім. Горького, відповідно до якого в оренду була передана земельна ділянка 7422410100:04:068:0007 та скасувати державну реєстрацію такого іншого речового права (номер запису про інше речове право 9795387).

Розірвати договір оренди землі від 04.01.2015 року, що був укладений між покійною ОСОБА_2 та Виробничим сільськогосподарським кооперативом ім. Горького, відповідно до якого в оренду була передана земельна ділянка 7422410100:04:052:0006 та скасувати державну реєстрацію такого іншого речового права (номер запису про інше речове право 9796918).

Розірвати договір оренди землі від 04.01.2015 року, що був укладений між покійною ОСОБА_2 та Виробничим сільськогосподарським кооперативом ім. Горького, відповідно до якого в оренду була передана земельна ділянка 7422410100:04:035:0001 та скасувати державну реєстрацію такого іншого речового права (номер запису про інше речове право 9794623).

Стягнути із Товариства з обмеженою відповідальністю "Китайсько-Українська аграрна компанія "Фанда" на користь ОСОБА_1 908 (дев?ятсот вісім) грн. 00 коп. у повернення сплаченого нею судового збору при зверненні з позовом до суду.

На рішення суду протягом тридцяти днів з дня його складення може бути подана апеляційна скарга до Чернігівського апеляційного суду через Корюківський районний суд. Учасник справи, якому не було вручено рішення у день його складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом тридцяти днів з дня вручення йому відповідного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя М.І.Чурупченко