Рішення

від 28.07.2022 по справі 320/1697/21

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 липня 2022 року № 320/1697/21

Київський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Лиска І.Г., розглянувши у м. Києві в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Приватного підприємства "Кедр" до Головного управління Держпродспоживслужби в Київські області про визнання відмови протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернулось Приватне підприємство "Кедр" з позовом до Головного управління Держпродспоживслужби в Київські області, в якому просить, з урахуванням уточнення позовних вимог:

- визнати відмову відділу реєстрації сільськогосподарської техніки Головного управління Державної служби України з питань безпечності-харчових продуктів та захисту споживачів у Київській області в реєстрації трактора БЕЛАРУС МТЗ-82.1 №08038543, двигун №477207, 2000 року випуску протиправною;

- зобов`язати Головне управління Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів в Київській області зареєструвати за Приватним підприємством "Кедр", код ЄДРПОУ 32610508 трактор БЕЛАРУС МТЗ-82.1 №08038543, двигун №477207, рік випуску 2000.

Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що відповідачем протиправно відмовлено позивачу у реєстрації вказаного трактора.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 31.05.2021 відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання.

Відповідач подав до суду письмовий відзив на позовну заяву, в якому стверджує, що позовні вимоги є не обґрунтованими, а тому у задоволенні позову просить відмовити. Так, відповідач стверджує про те, що номер рами зазначений у наданих позивачем документах не може вважатися як ідентифікаційний, оскільки знаходиться на змінній деталі.

Розглянувши позовну заяву, відзив відповідача на позов, дослідивши наявні в матеріалах справи докази та оцінивши їх у сукупності, суд встановив наступне.

Позивач 17.01.2012 придбав на Українській універсальній товарній біржі трактор МТЗ-82.1 2000 року випуску, рама № НОМЕР_1 , не на ходу, без будь-яких документів, який потребував відновлювального ремонту, був безхазяйним майном, що належало державі в особі Васильківської ОДПІ, що підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, а саме: Договором купівлі-продажу від 17.01.2012 №0117, Протоколом про хід торгів на аукціоні з продажу від 17.01.2012 №1, платіжними дорученнями від 21.12.2011 №49 та від 18.01.2012 №1, видатковою накладною від 17.01.2012 №РН-011701.

Після виконання відновлювального ремонту трактора, позивач 19.10.2020 подав до Відділу реєстрації сільськогосподарської техніки Головного управління Держпродспоживслужби в Київській області заяву щодо реєстрації такого трактора.

Розглянувши заяву позивача від 19.10.2020, посадовими особами Відділу реєстрації сільськогосподарської техніки Головного управління Держпродспоживслужби в Київській області відмовлено у реєстрації трактора з посланням на те, що згідно даних, які містяться у доданих до заяви документах, які підтверджують право власності або правомірність використання машини відсутні дані номера двигуна та висновок спеціаліста.

ПП "Кедр" повторно звернулося до Головного управління з заявою про реєстрацію вказаного трактора від 03.11.2020.

До заяви додано витяг з ЄДРПОУ, висновок спеціаліста ВТ №453886, протокол про хід торгів на аукціоні від 17.01.2012 №1, Договір купівлі-продажу 0117; наказ на представника №28 від 15.10.2020; довіреність; копію паспорту і код повіреного, сертифікат затвердження типу з додатком.

Відповідач повторно відмовив позивачу у реєстрації вказаного трактора з посиланням на те, що у Протоколі про хід торгів від 17.01.2012 №1 зазначена рама №08038543.

Зазначено, що будова тракторів МТЗ 82 має напіврамну конструкцію та не передбачає рами, тому номер рами зазначений у додатках до заяви не може вважатись як ідентифікаційний. Водночас, забороняється кріплення реєстраційної обліково-ідентифікаційної таблички з ідентифікаційним номером на замінних деталях.

Враховуючи відсутність, на думку відповідача, у документах, які підтверджують право власності або правомірність використання машини інформації щодо ідентифікаційних номерів, а також за умови відсутності інформації щодо звернення за направленням до територіального органу Держпродспоживслужби за установленням обліково-ідентифікаційної таблички та складенням відповідного акта, ПП "Кедр" було відмовлено у реєстрації та запропоновано привести у відповідність згідно вимог чинного законодавства документи щодо реєстрації трактора та повторно звернутись до відділу реєстрації сільськогосподарської техніки.

Вважаючи протиправною відмову відділу реєстрації сільськогосподарської техніки Головного управління Державної служби України з питань безпечності-харчових продуктів та захисту споживачів у Київській області в реєстрації трактора БЕЛАРУС МТЗ-82.1 №08038543, двигун 477207, 2000 року випуску, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд керується наступним.

Порядок відомчої реєстрації та зняття з обліку тракторів, самохідних шасі, самохідних сільськогосподарських, дорожньо-будівельних і меліоративних машин, сільськогосподарської техніки, інших механізмів, затверджено постановою КМ України від 08.07.2009 №694 (далі - Порядок №694), визначає процедуру відомчої реєстрації, перереєстрації, тимчасової реєстрації (далі - реєстрація) та зняття з обліку тракторів, самохідних шасі, самохідних сільськогосподарських, дорожньо-будівельних і меліоративних машин, сільськогосподарської техніки, інших механізмів (далі - машини), здійснення інших заходів, пов`язаних з реєстрацією та веденням обліку машин.

Абзацом 1 п. 2 Порядку №694 визначено, що реєстрація та зняття з обліку машин проводяться територіальними органами Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів.

Відповідно до абз. 2 п. 2 Порядку №694, до проведення реєстрації, тимчасової реєстрації (крім реєстрації, тимчасової реєстрації нових машин, які не були зареєстровані інспекціями), перереєстрації, зняття з обліку (крім зняття з обліку машини у зв`язку з вибракуванням), оформлення акта про присвоєння ідентифікаційного номера машини та видачі власнику машини або іншій особі, яка використовує її на законних підставах (далі - власник), дублікатів реєстраційних документів або номерних знаків спеціалістами з проведення обстеження машини на відповідність її ідентифікаційних номерів і супровідних документів на предмет фальсифікації, які пройшли підготовку для провадження такого виду діяльності, проводиться дослідження таких машин.

Реєстрація та зняття з обліку машин здійснюються після отримання власником відповідного висновку спеціаліста з проведення обстеження машини на відповідність ідентифікаційних номерів і супровідних документів на предмет фальсифікації (далі - висновок спеціаліста) за встановленою Мінекономіки формою.

Оскільки Мінекономіки не перезатвердило таку форму, тому чинною лишається форма, затверджена наказом Мінагрополітики від 16.07.2009 №504.

Відповідно до абз. 1 п. 3 Порядку №694, власники, крім суб`єктів господарювання, визначених у підпункті 5 пункту 8 цього Порядку, зобов`язані зареєструвати в територіальному органі Держпродспоживслужби машину протягом 10 діб від дня придбання, митного оформлення або виникнення інших обставин, що є підставою для реєстрації. Строк реєстрації може бути продовжений територіальним органом Держпродспоживслужби у разі неможливості власника своєчасно її провести у зв`язку з хворобою, відрядженням чи з інших причин.

Згідно з п. 4 Порядку №694, машина реєструється протягом семи днів на підставі зареєстрованої в установленому порядку державним інспектором заяви власника або уповноваженої ним особи у разі, коли документи, що додаються до заяви, подані у повному обсязі.

До заяви додаються:

-документи, що підтверджують право власності або правомірність використання машини;

-документи, що підтверджують сплату передбачених законодавством податків, а також зборів за послуги, що надаються територіальним органом Держпродспоживслужби;

-копії паспорта та картки фізичної особи - платника податків про присвоєння ідентифікаційного номера Державного реєстру фізичних осіб - платників податків та інших обов`язкових платників (для фізичної особи);

-документ, що посвідчує особу представника власника та його повноваження (у разі потреби);

-свідоцтво про реєстрацію машини з відміткою про її зняття з обліку попереднім власником (якщо машина перебувала в експлуатації та була зареєстрована в територіальному органі Держпродспоживслужби чи іншому державному органі);

-митна декларація на паперовому носії або її копія, засвідчена в установленому порядку, або електронна митна декларація, або уніфікована митна квитанція МД-1 - для машин, що ввезені на митну територію України та реєструються вперше;

-акт про присвоєння ідентифікаційного номера (у разі реєстрації машини, якій ідентифікаційний номер присвоєно відповідно до пункту 14 цього Порядку);

8-1) висновок спеціаліста;

8-2) для машин, які реєструються вперше:

-декларація про відповідність, оформлена виробником або його уповноваженим представником, - для машин, на які поширюється дія Технічного регламенту безпеки машин, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.01.2013 №62;

-сертифікат затвердження типу, виданий органом з оцінки відповідності, призначеним в установленому порядку на провадження діяльності щодо затвердження типу, - для машин, на які поширюється дія Технічного регламенту затвердження типу сільськогосподарських та лісогосподарських тракторів, їх причепів і змінних причіпних машин, систем, складових частин та окремих технічних вузлів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.12.2011 №1367; або сертифікат затвердження типу, виданий на одиничні зразки машин органом з оцінки відповідності, призначеним в установленому порядку на провадження діяльності щодо затвердження типу;

-інші документи у випадках, визначених цим Порядком.

Відповідно до п. 10 Порядку №694, у реєстрації машини може бути відмовлено:

1) якщо машина:

-не знята з обліку попереднім власником в територіальному органі Держпродспоживслужби чи іншому державному органі, за винятком випадків, передбачених законодавством;

-не має ідентифікаційного номера;

2) у разі коли документи:

-подано не в повному обсязі;

-викладено іноземною мовою без додатка засвідченого в установленому порядку перекладу на державну мову;

-копії яких не засвідчені в установленому порядку;

-оформлено з іншими порушеннями закону;

2-1) якщо:

-у висновку спеціаліста зазначено, що на машині знищені або підроблені, або сфальсифіковані ідентифікаційні номери складових частин (вузлів і агрегатів);

-машини ввезені на територію України без відповідного їх митного оформлення або із сфальсифікованими документами митного оформлення, про що зазначено у висновку спеціаліста;

3) в інших випадках, передбачених законом.

Згідно з п. 14 Порядку №694, машині без ідентифікаційного номера його присвоєння здійснюється за направленням територіального органу Держпродспоживслужби уповноваженою юридичною особою, визначеною територіальним органом Держпродспоживслужби на конкурсних засадах, з установленням обліково-ідентифікаційної таблички та складенням відповідного акта, один примірник якого видається для реєстрації в територіальному органі Держпродспоживслужби, а другий разом з направленням територіального органу Держпродспоживслужби зберігається в уповноваженої юридичної особи протягом п`яти років.

Ідентифікаційний номер, встановлений на складових частинах (вузлах і агрегатах) машини, навісному та причіпному обладнанні чи інвентарі у інший спосіб, ніж передбачено абзацом першим цього пункту, вважається недійсним та не вноситься до реєстраційного документа, книги реєстрації та уніфікованої автоматизованої електронно-облікової системи.

Так, ідентифікаційний номер транспортного засобу це унікальний серійний номер, що застосовується в автомобільній промисловості для індивідуального розпізнавання кожного механічного транспортного засобу, причіпного транспортного засобу, мотоцикла та мопеда.

Ідентифікаційний номер транспортного засобу наноситься на транспортному засобі та заноситься у паспорт транспортного засобу.

Суд критично оцінює доводи відповідача про те, що розташований на рамі придбаного позивачем трактора МТЗ-82, 2000 року випуску номер НОМЕР_2 не може вважатись ідентифікаційним номером з огляду на наступне.

Так, відповідачем не надано суду будь-яких доказів на підтвердження того, що в тракторах такого виробника та моделі ідентифікаційний номер знаходиться в іншому місці.

Крім того, саме номер рами НОМЕР_1 надає змогу ідентифікувати трактор, який придбано позивачем згідно протоколу про хід торгів на аукціоні з продажу від 17.01.2012 №1 та видаткової накладної від 17.01.2012 №РН-011701.

Такий же номер вказано на наявних в матеріалах справи фотокартках трактора саме як його номер.

Також в сертифікаті затвердження типу повнокомплектного транспортного засобу, виданому Державним підприємством "Український державний центр по випробуванню та прогнозуванню техніки і технологій для сільськогосподарського виробництва" від 13.10.2020, який додавався позивачем до заяви про реєстрацію від 03.11.2020, ідентифікаційним номером транспортного засобу вказано саме НОМЕР_1 .

Крім того, згідно Висновку спеціаліста ВТ №453884 від 02.11.2020, який також додавався позивачем до заяви про реєстрацію від 03.11.2020, обстеженням встановлено наступне:

-Марка і модель машини - МТЗ-82.1;

-Заводські (ідентифікаційні номери): машини - 08038543, двигуна - 477207, рік випуску машини - 2000, маса машини 3820;

-Марка і модель двигуна - Д-243;

-Об`єм двигуна - 4750.

Також згідно Висновку спеціаліста ВТ 453886 від 02.11.2020 №453886 заводські ідентифікаційні таблички з номерами машини та двигуна в наявності, супровідні документи в наявності, ознак фальсифікації або зміни не виявлено.

Враховуючи викладене, суд вважає необґрунтованим висновок відповідача про те, що номер рами зазначений у наданих позивачем документах (№08033201) не може вважатися як ідентифікаційний, оскільки він знаходиться на змінній деталі.

Отже, позовні вимоги в частині визнання протиправною відмови відділу реєстрації сільськогосподарської техніки Головного управління Державної служби України з питань безпечності-харчових продуктів та захисту споживачів у Київській області в реєстрації трактора БЕЛАРУС МТЗ-82.1 №08038543, двигун № НОМЕР_3 , 2000 року випуску, є обґрунтованими, а тому позов у цій частині позов підлягає задоволенню.

Щодо позовних вимог в іншій частині, суд зазначає наступне.

Так, заперечуючи проти позову у цій частині відповідач посилається на те, що суди не наділені повноваженнями втручатися у вільний розсуд (дискрецію) суб`єкта владних повноважень поза межами перевірки за критеріями визначеними ст. 2 КАС України.

Суд наголошує, що будь-яке рішення чи дії суб`єкта владних повноважень мають бути законними та обґрунтованими, прийнятими чи вчиненими в межах наданих повноважень, повинні містити конкретні об`єктивні факти, на підставі яких його ухвалено або вчинено.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень суд перевіряє чи прийнято такі рішення на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, безсторонньо (неупереджено), добросовісно, розсудливо, з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації, пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення, з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення, своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з ст. 245 КАС України, при вирішенні справи по суті суд може задовольнити позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково.

У разі задоволення позову суд може прийняти рішення про:

1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень;

2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень;

3) визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій;

4) визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії;

5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб`єкта владних повноважень;

6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини, та стягнення з відповідача - суб`єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю;

7) тимчасову заборону (зупинення) окремих видів або всієї діяльності об`єднання громадян;

8) примусовий розпуск (ліквідацію) об`єднання громадян;

9) примусове видворення іноземця чи особи без громадянства за межі України;

10) інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів;

11) затримання іноземця або особи без громадянства з метою ідентифікації та (або) забезпечення примусового видворення за межі території України або про продовження строку такого затримання;

12) затримання іноземця або особи без громадянства до вирішення питання про визнання її біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту в Україні;

13) затримання іноземця або особи без громадянства з метою забезпечення її передачі відповідно до міжнародних договорів України про реадмісію;

14) звільнення іноземця або особи без громадянства на поруки підприємства, установи чи організації;

15) зобов`язання іноземця або особи без громадянства внести заставу.

У разі скасування нормативно-правового або індивідуального акта суд може зобов`язати суб`єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

У випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 13.01.2011 у справі "Чуйкіна проти України" (CASE OF CHUYKINA v. UKRAINE, заява №28924/04) констатував: " 50. Суд нагадує, що процесуальні гарантії, викладені у статті 6 Конвенції, забезпечують кожному право звертатися до суду з позовом щодо своїх цивільних прав та обов`язків.

Таким чином ст. 6 Конвенції втілює "право на суд", в якому право на доступ до суду, тобто право ініціювати в судах провадження з цивільних питань становить один з його аспектів (рішення від 21 лютого 1975 року у справі "Голдер проти Сполученого Королівства" (Golder v. theUnitedKingdom, пп. 2836, Series A №18).

Крім того, порушення судового провадження саме по собі не задовольняє усіх вимог пункту 1 статті 6 Конвенції.

Ціль Конвенції гарантувати права, які є практичними та ефективними, а не теоретичними або ілюзорними. Право на доступ до суду включає в себе не лише право ініціювати провадження, а й право отримати "вирішення" спору судом. Воно було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної держави дозволяла особі подати до суду цивільний позов без гарантії того, що справу буде вирішено остаточним рішенням в судовому провадженні. Для пункту 1 статті 6 Конвенції було б неможливо детально описувати процесуальні гарантії, які надаються сторонам у судовому процесі провадженні, яке є справедливим, публічним та швидким, не гарантувавши сторонам того, що їхні цивільні спори будуть остаточно вирішені (рішення у справах "Мултіплекс проти Хорватії" (Multiplex v. Croatia), заява №58112/00, п. 45, від 10 липня 2003 року, та "Кутіч проти Хорватії" (Kutic v. Croatia), заява №48778/99, п. 25, ECHR 2002-II)".

Суд зазначає, що відповідач як суб`єкт владних повноважень у спірних правовідносинах не наділений правом діяти на власний розсуд, оскільки за наслідком розгляду заяви особи про реєстрацію транспортного засобу може або зареєструвати такий транспортний засіб, або відмовити у його реєстрації.

Висновки відповідача які стали підставою для прийняття рішення про відмову позивачу у реєстрації трактора визнані судом необґрунтованими.

Отже, з метою відновлення прав та інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду, та з метою дотримання судом гарантій на те, що спір між сторонами буде остаточно вирішений, суд дійшов висновку про необхідність зобов`язання Головного управління Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів в Київській області зареєструвати за Приватним підприємством "Кедр", код ЄДРПОУ 32610508 трактор БЕЛАРУС МТЗ-82.1, №08038543, двигун №477207, рік випуску 2000.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Будь-яких переконливих аргументів та доказів, які б підтверджували правомірність оскаржуваного рішення відповідач як суб`єкт владних повноважень суду не надав.

Враховуючи викладене, позовні вимоги є обґрунтованими, а тому позов підлягає задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

При зверненні до суду позивачем було сплачено судовий збір у сумі 4 540,00 грн.

Враховуючи висновок суду про обґрунтованість позовних вимог, суд вважає за необхідне стягнути на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судові витрати зі сплати судового збору.

Керуючись статтями 9, 14, 73-78, 90, 143, 242-246, 250, 255, 295 КАС України, суд

в и р і ш и в:

Адміністративний позов - задовольнити.

Визнати протиправною відмову відділу реєстрації сільськогосподарської техніки Головного управління Державної служби України з питань безпечності-харчових продуктів та захисту споживачів у Київській області в реєстрації трактора БЕЛАРУС МТЗ-82.1 №08038543, двигун № НОМЕР_3 , 2000 року випуску.

Зобов`язати Головне управління Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів в Київській області зареєструвати за Приватним підприємством "Кедр" (код 32610508) трактор БЕЛАРУС МТЗ-82.1, №08038543, двигун №477207, рік випуску 2000, згідно поданої останнім заяви від 03 листопада 2020 року за вх. №5611.

Стягнути на користь Приватного підприємства "Кедр" за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень Головного управління Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів в Київській області судові витрати у сумі 4 540 (чотири тисячі п`ятсот сорок) грн. 00 коп.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Лиска І.Г.