Рішення

від 09.08.2022 по справі 696/975/21

КАМ'ЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

10.08.2022 Справа № 696/975/21

2/696/25/22

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 серпня 2022 року м. Кам`янка

Кам`янський районний суд Черкаської області в складі:

головуючого судді Шкреби В.В.,

при секретарі Степановій Н.В.,

представника відповідача Журіди А.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кам`янка цивільну справу за позовом ОСОБА_1 (прож. по АДРЕСА_1 ) до Кам`янської міської ради Черкаської області (код ЄДРПОУ 25872304, вул. Г. Майдану, б. 37 в м. Кам`янка Черкаського району Черкаської області), третя особа ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 ) про визнання протиправним та скасування рішення про передачу земельної ділянки у власність, скасування проведеної державної реєстрації по земельних ділянках та зобов`язання вчинити дії,

встановив:

ОСОБА_1 (далі Позивач) з урахуванням зміни предмету спору звернувся в суд з позовом до Кам`янської міської ради Черкаської області (код ЄДРПОУ 25872304, вул. Г. Майдану, б. 37 в м. Кам`янка Черкаського району Черкаської області), третя особа ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 ) про визнання протиправним та скасування рішення про передачу земельної ділянки у власність, скасування проведеної державної реєстрації по земельних ділянках та зобов`язання вчинити дії.

На обґрунтування своїх вимог зазначив, що ним не було закінчено процес приватизації земельної ділянки сільськогосподарського призначення комунальної власності площею 2 га за межами с. Грушківка в адмінмежах Кам`янської міської ради Черкаської області з кадастровим номером 7121881500:02:000:0918. На підставі наказу ГУ Держгеокадастру у Черкаській області № 2053/14-14-СГ від 10 липня 2014 року Позивачем було замовлено та виготовлено проект землеустрою щодо відведення цієї земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства. Між тим, ГУ Держгеокадастру у Черкаській області неодноразово відхилялись прохання Позивача про затвердження проекту землеустрою через його невідповідність статті 50 Закону України «Про землеустрій» та наявні недоліки.

12 лютого 2021 року Позивач звернувся до Кам`янської міської ради Черкаської області (далі - Відповідач) із заявою про затвердження раніше виготовленого проекту землеустрою (в редакції 2014 року), так як до Відповідача відійшли повноваження щодо розпорядження такими землями сільськогосподарського призначення на підставі Указу Президента України № 440 від 15 жовтня 2020 року «Про деякі заходи щодо прискорення реформ у сфері земельних відносин» та постанови Кабінету Міністрів України № 1113 від 16 листопада 2020 року «Деякі заходи щодо прискорення реформ у сфері земельних відносин». Після повернення заяви на доопрацювання, Позивач виготовив новий проект землеустрою (в редакції 2021 року) та 26 травня 2021 року повторно подав до Відповідача заяву про його затвердження. Водночас, за результатами розгляду такої заяви Відповідач рішення не зміг прийняти, через відсутність відповідних голосів («за» - 4, «проти» - 6, «утрималось» - 11).

Згідно рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 24 вересня 2021 року по справі № 580/4689/21 Відповідач був зобов`язаний повторно розглянути заяву Позивача про затвердження проекту землеустрою, про існування такого рішення Позивач повідомив Відповідача листом на електронну адресу Відповідача 28 вересня 2021 року.

Разом з тим, рішенням Кам`янської міської ради Черкаської області № 11-39 від 01 жовтня 2021 року «Про передачу у власність земельної ділянки учаснику АТО ОСОБА_2 » земельна ділянка, на яку претендував Позивач була передана у приватну власність ОСОБА_2 (далі третя особа) на підставі заяви останнього від 20 липня 2021 року без складання проекту землеустрою і у Позивача наявні сумніви щодо достовірності та можливості підпису третьої особи на такій заяві.

Вважав, що рішення суду у справі № 580/4689/21 зобов`язало Відповідача розглянути заяву Позивача про затвердження розробленого проекту землеустрою, але попри обізнаність такого Відповідачем була розглянута заява про передачу земельної ділянки іншій особі в порушення статті 118 Земельного кодексу України без розроблення нею іншого проекту землеустрою.

Ухвалою Кам`янського районного суду Черкаської області від 12 жовтня 2021 року було забезпечено позов Позивача шляхом зупинення виконання рішення Кам`янської міської ради Черкаської області № 11-39 від 01 жовтня 2021 року «Про передачу у власність земельної ділянки учаснику АТО ОСОБА_2 » та заборони як Відповідачу, так і іншим особам проводити будь-які дії по його виконанню з внесенням відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (дана ухвала скасована повністю ухвалою Черкаського апеляційного суду від 30 листопада 2021 року).

В подальшому, згідно інформаційної довідки № 286318254 від 16 листопада 2021 року за третьою особою зареєстровано право приватної власності на земельну ділянку сільськогосподарського призначення комунальної власності площею 2 га за межами с. Грушківка в адмінмежах Кам`янської міської ради Черкаської області з кадастровим номером 7121881500:02:000:0918.

Згідно інформаційної довідки № 286322199 від 23 листопада 2021 року земельна ділянка з кадастровим номером 7121881500:02:000:0918 перестала існувати внаслідок поділу за відповідною технічною документацією на дві нові земельні ділянки 7121881500:02:000:1149 площею 1,9 га та 7121881500602:000:1148 площею 0,1 га.

З урахуванням зміни предмету спору, посилаючись на положення статей 118, 152, 155 Земельного кодексу України просив суд :

-визнати протиправним та скасувати рішення 11-ї сесії Кам`янської міської ради Черкаської області № 11-39 від 01 жовтня 2021 року «Про передачу у власність земельної ділянки учаснику АТО ОСОБА_2 площею 2 га для ведення особистого селянського господарства за межами с. Грушківка кадастровий номер 7121881500:02:000:0918»;

-скасувати у Державному реєстрі речових прав на нерухому майно державну реєстрацію права приватної власності ОСОБА_2 на земельні ділянки розташовані в Черкаській області, Черкаському районі, адмінмежах Кам`янської міської ради (за межами с. Грушківка) з кадастровими номерами 7121881500:02:000:1149 площею 1,9 га та 7121881500602:000:1148 площею 0,1 га, які утворились внаслідок поділу земельної ділянки з кадастровим номером 7121881500:02:000:0918, припинивши право власності ОСОБА_2 на ці земельні ділянки;

-скасувати в Державному земельному кадастрі державну реєстрацію земельних ділянок розташованих в Черкаській області, Черкаському районі, адмінмежах Кам`янської міської ради (за межами с. Грушківка) з кадастровими номерами 7121881500:02:000:1149 площею 1,9 га та 7121881500602:000:1148 площею 0,1 га, які утворились внаслідок поділу земельної ділянки з кадастровим номером 7121881500:02:000:0918;

-зобов`язати Кам`янську міську раду Черкаської області сформувати та зареєструвати за собою право комунальної власності на земельну ділянку з кадастровим номером 7121881500:02:000:0918 площею 2 га для ведення особистого селянського господарства, розташовану в Черкаській області, Черкаському районі, адмінмежах Кам`янської міської ради (за межами с. Грушківка).

Ухвалою Кам`янського районного суду Черкаської області від 12 жовтня 2021 року було забезпечено позов Позивача шляхом зупинення виконання рішення Кам`янської міської ради Черкаської області № 11-39 від 01 жовтня 2021 року «Про передачу у власність земельної ділянки учаснику АТО ОСОБА_2 » та заборони як Відповідачу, так і іншим особам проводити будь-які дії по його виконанню з внесенням відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (дана ухвала скасована повністю ухвалою Черкаського апеляційного суду від 30 листопада 2021 року).

Ухвалою Кам`янського районного суду Черкаської області від 25 жовтня 2021 року по справі відкрито провадження та призначено підготовче засідання, надано строк для подання учасниками заяв по суті.

Ухвалою Кам`янського районного суду Черкаської області від 19 листопада 2021 року в задоволенні заяви Позивача про заміну одного заходу забезпечення позову іншим відмовлено.

Ухвалою Кам`янського районного суду Черкаської області від 30 листопада 2021 року призначено судовий розгляд повторної заяви Позивача про заміну одного заходу забезпечення позову іншим.

Ухвалою Кам`янського районного суду Черкаської області від 06 грудня 2021 року в задоволенні повторної заяви Позивача про заміну одного заходу забезпечення позову іншим відмовлено.

Ухвалою Кам`янського районного суду Черкаської області від 06 грудня 2021 року в задоволенні клопотання третьої особи про зупинення провадження у справі відмовлено.

Ухвалою Кам`янського районного суду Черкаської області від 06 грудня 2021 року в задоволенні заяви Позивача про вжиття заходів відмовлено.

Ухвалою Кам`янського районного суду Черкаської області від 06 грудня 2021 року залишено без руху заяву Позивача про зміну предмету спору.

Ухвалою Кам`янського районного суду Черкаської області від 06 грудня 2021 року продовжено строк проведення підготовчого судового засідання та витребувано докази по справі.

Ухвалою Кам`янського районного суду Черкаської області від 11 січня 2022 року прийнято до судового розгляду заяву Позивача про зміну предмету спору.

Ухвалою Кам`янського районного суду Черкаської області від 11 січня 2022 року витребувано докази по справі.

Ухвалою Кам`янського районного суду Черкаської області від 11 січня 2022 року зупинено провадження по справі до набрання законної сили рішенням у адміністративній справі № 580/4689/21.

Ухвалою Кам`янського районного суду Черкаської області від 20 липня 2022 року відновлено провадження у справі.

Ухвалою Кам`янського районного суду Черкаської області від 20 липня 2022 року відмовлено у задоволені клопотання Відповідача про закриття провадження у справі.

Ухвалою Кам`янського районного суду Черкаської області від 20 липня 2022 року по справі закрито підготовче засідання та призначено судовий розгляд.

Ухвалою Кам`янського районного суду Черкаської області від 10 серпня 2022 року відмовлено у клопотанні Відповідача про зупинення провадження у справі.

Позивач позов підтримав та просив його задовольнити, розглянувши справу у його відсутність, про що подав суду відповідну заяву.

Сторона Відповідача проти позовних вимог заперечувала та просила в їх задоволенні відмовити. У відзиві посилались на те, що 25 червня 2021 року відбулась 7 сесія на порядку денного якої під пунктом 105 було винесено питання про затвердження проекту землеустрою Позивачу щодо земельної ділянки з кадастровим номером 7121881500:02:000:0918, але через особисте волевиявлення депутатів позитивне рішення в той день прийняте не було, не вистачило голосів «за». При цьому голосування про виділення земельної ділянки третій особі було можливим, так як на час його проведення рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 24 вересня 2021 року по справі № 580/4689/21 не набрало законної сили. В ході судового розгляду справи сторона Відповідача надала суду рішення 26 сесії VІІІ скликання Кам`янської міської ради Черкаської області № 26-15 від 01 липня 2022 року, яким відмовлено в задоволені заяви Позивача про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки з кадастровим номером 7121881500:02:000:0918.

Третя особа, що не заявляє самостійних вимог не предмет спору, неодноразово викликалась в судове засідання, його неявка не перешкоджала судовому розгляду справи.

Дослідивши пояснення сторін та матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши надані докази у сукупності з нормами чинного законодавства України, суд приходить до наступних висновків.

Як було встановлено в ході судового розгляду справи, Позивач намагався отримати у власність земельну ділянку сільськогосподарського призначення комунальної власності площею 2 га за межами с. Грушківка в адмінмежах Кам`янської міської ради Черкаської області з кадастровим номером 7121881500:02:000:0918. Для цього на підставі наказу ГУ Держгеокадастру у Черкаській області № 2053/14-14-СГ від 10 липня 2014 року Позивачем було замовлено та виготовлено проект землеустрою щодо відведення цієї земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства. Між тим, ГУ Держгеокадастру у Черкаській області неодноразово відхилялись прохання Позивача про затвердження проекту землеустрою через його невідповідність статті 50 Закону України «Про землеустрій» та наявні недоліки.

12 лютого 2021 року Позивач звернувся до Кам`янської міської ради Черкаської області із заявою про затвердження раніше виготовленого проекту землеустрою (в редакції 2014 року), так як до Відповідача відійшли повноваження щодо розпорядження такими землями сільськогосподарського призначення на підставі Указу Президента України № 440 від 15 жовтня 2020 року «Про деякі заходи щодо прискорення реформ у сфері земельних відносин» та постанови Кабінету Міністрів України № 1113 від 16 листопада 2020 року «Деякі заходи щодо прискорення реформ у сфері земельних відносин». Після повернення заяви на доопрацювання, Позивач виготовив новий проект землеустрою (в редакції 2021 року) та 26 травня 2021 року повторно подав до Відповідача заяву про його затвердження.

25 червня 2021 року відбулась 7 сесія на порядку денного якої під пунктом 105 було винесено питання про затвердження проекту землеустрою Позивачу щодо земельної ділянки з кадастровим номером 7121881500:02:000:0918, але позитивне рішення в той день прийняте не було, не вистачило голосів «за».

В свою чергу рішенням Кам`янської міської ради Черкаської області № 11-39 від 01 жовтня 2021 року «Про передачу у власність земельної ділянки учаснику АТО ОСОБА_2 » земельна ділянка, на яку претендував Позивач була передана у приватну власність ОСОБА_2 на підставі заяви останнього від 20 липня 2021 року.

Таким чином, на час подачі заяви третьої особи про виділення земельної ділянки, остання вже була сформована, мала кадастровий номер, і було відсутнє рішення про її виділення іншій особі.

Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 24 вересня 2021 року по справі № 580/4689/21 було визнано бездіяльність Відповідача в частині не розгляду заяви Позивача про затвердження проекту землеустрою щодо земельної ділянки з кадастровим номером 7121881500:02:000:0918, але дане рішення суду набрало законної сили 26 травня 2022 року згідно постанови Шостого апеляційного адміністративного суду.

На виконання цього рішення суду рішенням 26 сесії VІІІ скликання Кам`янської міської ради Черкаської області № 26-15 від 01 липня 2022 року відмовлено в задоволені заяви Позивача про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки з кадастровим номером 7121881500:02:000:0918.

Згідно інформаційної довідки № 286318254 від 16 листопада 2021 року за третьою особою зареєстровано право приватної власності на земельну ділянку сільськогосподарського призначення комунальної власності площею 2 га за межами с. Грушківка в адмінмежах Кам`янської міської ради Черкаської області з кадастровим номером 7121881500:02:000:0918 та згідно інформаційної довідки № 286322199 від 23 листопада 2021 року земельна ділянка з кадастровим номером 7121881500:02:000:0918 перестала існувати внаслідок поділу за відповідною технічною документацією на дві нові земельні ділянки 7121881500:02:000:1149 площею 1,9 га та 7121881500602:000:1148 площею 0,1 га.

Відповідно до частини першої статті 4 ЦК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором (частина перша статті 5 ЦПК України).

Стаття 15 ЦК України передбачає право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа також має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Відповідно до частин першої, другої статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов`язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

З урахуванням цих норм правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів і осіб, уповноважених захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси. Суд повинен встановити, чи були порушені, не визнані або оспорені права, свободи чи інтереси особи, і залежно від встановленого вирішити питання про задоволення позовних вимог або про відмову в їх задоволенні.

Згідно зі статтею 14 Конституції України земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Частинами першою, другою статті 78 ЗК України визначено, що право власності на землю - це право володіти, користуватися і розпоряджатися земельними ділянками. Право власності на землю набувається та реалізується на підставі Конституції України, цього Кодексу, а також інших законів, що видаються відповідно до них.

Частиною першою статті 81 ЗК України передбачено, що громадяни України набувають права власності на земельні ділянки на підставі: а) придбання за договором купівлі-продажу, ренти, дарування, міни, іншими цивільно-правовими угодами; б) безоплатної передачі із земель державної і комунальної власності; в) приватизації земельних ділянок, що були раніше надані їм у користування; г) прийняття спадщини; ґ) виділення в натурі (на місцевості) належної їм земельної частки (паю).

Відповідно до пункту "а" частини третьої статті 22 ЗК України в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, землі сільськогосподарського призначення передаються у власність та надаються у користування: а) громадянам - для ведення особистого селянського господарства, садівництва, городництва, сінокосіння та випасання худоби, ведення товарного сільськогосподарського виробництва, фермерського господарства.

Згідно з пунктом "в" частини третьої статті 116 ЗК України безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом.

За змістом пункту "б" частини першої статті 121 ЗК України громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності для ведення особистого селянського господарства в розмірі не більше 2,0 га.

Порядок безоплатної приватизації земельних ділянок громадянами, погодження проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок та повноваження органів виконавчої влади в частині погодження проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок регулюється статтями 118, 186-1 ЗК України.

Частиною дев`ятою статті 118 ЗК України в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, передбачено, що відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, у двотижневий строк з дня отримання погодженого проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (а в разі необхідності здійснення обов`язкової державної експертизи землевпорядної документації згідно із законом - після отримання позитивного висновку такої експертизи) приймає рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність.

Відповідно до положень частин четвертої, п`ятої та шостої статті 186-1 ЗК України в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, розробник проекту землеустрою подає на погодження до органу, визначеного в частині першій цієї статті, за місцем розташування земельної ділянки оригінал проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки. Орган, зазначений в частині першій цієї статті, зобов`язаний протягом десяти робочих днів з дня одержання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або копії такого проекту безоплатно надати або надіслати рекомендованим листом з повідомленням розробнику свої висновки про його погодження або про відмову в такому погодженні з обов`язковим посиланням на закони та прийняті відповідно до них нормативно-правові акти, що регулюють відносини у відповідній сфері. Підставою для відмови у погодженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки може бути лише невідповідність його положень вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, документації із землеустрою або містобудівній документації.

Згідно з частинами першою, третьою-п`ятою статті 79-1 ЗК України формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об`єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру. Сформовані земельні ділянки підлягають державній реєстрації у Державному земельному кадастрі. Земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера. Формування земельних ділянок (крім випадків, визначених у частинах шостій-сьомій цієї статті) здійснюється за проектами землеустрою щодо відведення земельних ділянок.

Відповідно до частини першої статті 50 Закону України "Про землеустрій" в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок складаються у разі зміни цільового призначення земельних ділянок або формування нових земельних ділянок.

У дозволі на виготовлення проекту землеустрою визначається лише приблизна площа земельної ділянки та орієнтовне місцезнаходження (наприклад, земельний масив, у межах якого вона буде знаходитись).

Конкретизується ж земельна ділянка у проекті землеустрою. Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки включає інформацію щодо меж земельної ділянки та інформацію, важливу для визначення можливості використання земельної ділянки у той чи інший спосіб, зокрема перелік обмежень у використанні земельних ділянок (меж охоронних зон (наприклад, біля ліній електропередач), зон санітарної охорони, санітарно-захисних зон і зон особливого режиму використання земель); матеріали погодження проекту землеустрою тощо (стаття 50 Закону України "Про землеустрій").

Отже, дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки означає дозвіл власника земельної ділянки здійснити певні дії на землі власника, аби мати змогу в подальшому точно визначити предмет оренди. Отже, цей дозвіл наділяє заінтересовану особу повноваженням ідентифікувати на землі власника земельну ділянку, яку ця особа бажає отримати в оренду в майбутньому. У постанові від 17 жовтня 2018 року у справі № 380/624/16-ц (провадження № 14-301цс18) Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що рішення про надання дозволу на розробку проекту землеустрою не є правовстановлюючим актом і не гарантує особі чи невизначеному колу осіб набуття права власності чи користування на земельну ділянку.

Відсутність договірних відносин між сторонами до моменту укладення договору не означає, що на переддоговірній стадії сторони не несуть жодних обов`язків по відношенню одна до одної. Добросовісність та розумність належать до фундаментальних засад цивільного права (пункт 6 частини першої статті 3 ЦК України). Отже, і на переддоговірній стадії сторони повинні діяти правомірно, зокрема, поводитися добросовісно, розумно враховувати інтереси одна одної, утримуватися від недобросовісних дій чи бездіяльності. Прояви таких обов`язків та недобросовісної чи нерозумної поведінки є численними і не можуть бути визначені у вичерпний спосіб. Зокрема, недобросовісну поведінку може становити необґрунтоване припинення переговорів, пропозиція нерозумних умов, які завідомо є неприйнятними для контрагента, вступ у переговори без серйозних намірів (зокрема з метою зірвати укладення договору з третьою особою, наприклад з конкурентом недобросовісної сторони переговорів), нерозкриття необхідної контрагенту інформації тощо.

При цьому обов`язок діяти добросовісно поширюється на обидві сторони.

Так, може кваліфікуватися як недобросовісна така поведінка власника земельної ділянки (в особі органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування), коли він необґрунтовано зволікає з наданням дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, не повідомляє чи несвоєчасно повідомляє про відмову у наданні дозволу або не наводить вичерпні мотиви такої відмови, надає дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, завідомо знаючи про перешкоди у наданні земельної ділянки в оренду, необґрунтовано зволікає з розглядом проекту землеустрою щодо відведення, безпідставно відмовляє у його затвердженні і у той же час надає дозвіл на розробку проекту землеустрою та затверджує цей проект щодо іншої особи.

З іншого боку, якщо особа, отримавши дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, сама зволікає з його розробкою та поданням на затвердження, вона цілком може очікувати, що земельна ділянка буде надана в користування іншій особі. Не вважатиметься добросовісною і поведінка особи, яка отримала дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, розробила проект та подала його на затвердження, завідомо знаючи про перешкоди у наданні земельної ділянки в оренду.

Виходячи з викладеного, неможливо надати єдину універсальну відповідь на питання про те, чи є поведінка органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який надав дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки кільком особам, правомірною чи неправомірною. Відповідь на це питання залежить від оцінки такої поведінки як добросовісної чи недобросовісної, і така оцінка має здійснюватися у кожній справі окремо, виходячи з конкретних обставин справи.

Такий висновок щодо застосування норм права у подібних правовідносинах викладений Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 29 вересня 2020 року у справі № 688/2908/16-ц, на яку послалися суди попередніх інстанцій у цій справі.

Таким чином, рішення про надання дозволу на розробку проекту землеустрою є стадією процедури отримання права власності (права користування) на земельну ділянку. Звернення особи до органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування з метою отримання земельної ділянки у власність чи користування зумовлене інтересом особи на отримання цієї земельної ділянки, за відсутності для цього законних перешкод. Зазначений інтерес, у випадку формування земельної ділянки за заявою такої особи та поданими документами, підлягає правовому захисту. Погодження та затвердження проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки, яка раніше сформована на підставі проекту землеустрою іншої особи, порушує законний інтерес такої особи щодо можливості завершити розпочату ним відповідно до вимог чинного законодавства процедуру приватизації земельної ділянки та суперечить вимогам землеустрою. За наявності двох або більше бажаючих отримати земельну ділянку державної чи комунальної власності у власність при безоплатній передачі земельних ділянок в межах встановлених норм (стаття 121 ЗК України) першочергове право на таке отримання має особа, на підставі проекту землеустрою якої сформована відповідна ділянка, якщо для цього відсутні законні перешкоди.

З матеріалів справи слідує, що фактично Позивач оспорює виділення земельної ділянки третій особі, вказуючи при цьому, що таке виділення відбулось без розроблення останнім проекту землеустрою.

Між тим, на час виділення земельної ділянки третій особі земельна ділянка вже була сформована та мала кадастровий номер, цільове призначення її не змінювалось, а отже проект землеустрою не повинен був розроблятись, оскільки вона вже була визначена як об`єкт цивільних прав за розробленим на замовлення Позивача проектом землеустрою.

З іншої сторони згадане вище законодавство України не пов`язує можливість виділення земельної ділянки тільки Позивачеві, якщо він розробляв проект землеустрою, за виключенням недобросовісності органу, який виділяє земельну ділянку, або самої зацікавленої особи.

Разом з тим, як слідує з матеріалів справи, питання недобросовісності у таких відносинах має місце скоріше по відношенню до Позивача, так як останній, маючи вже дозвіл на виготовлення проекту землеустрою земельної ділянки, питання його затвердження саме Відповідачем порушив тільки в лютому 2021 року, тоді як такі повноваження у Відповідача з`явились в жовтні 2020 року, надавши при цьому не оновлений проект землеустрою, розроблений ще у 2014 році. Після рішення про доопрацювання такого застарілого проекту землеустрою, що не заперечується самим Позивачем, повторно до Відповідача заяву на затвердження проекту землеустрою Позивач подав в травні 2021 року, тобто по сплину трьох місяців.

Таким чином, суд приходить до висновку, що Позивач тривалий час підготовлюючи необхідну документацію на затвердження, свідомо міг передбачати, що земельна ділянка за такий час може бути виділена іншій особі. При цьому, не може вважатися недобросовісною поведінка по розгляду Відповідачем проекту землеустрою, якому проект землеустрою в першому вигляді дійсно подавався в редакції 2014 року, а розгляд оновленого проекту землеустрою Відповідачем було здійснено за один місяць з дачі подачі відповідної заяви Позивача.

З іншої сторони рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 24 вересня 2021 року по справі № 580/4689/21, яким було визнано бездіяльність Відповідача в частині не розгляду заяви Позивача про затвердження проекту землеустрою щодо земельної ділянки з кадастровим номером 7121881500:02:000:0918, набрало законної сили 26 травня 2022 року, і на час виділення земельної ділянки третій особі не мало обов`язковості виконання. В даному випадку рішення суду виконано вже після набрання ним законної сили, що узгоджується з правилами КАС України щодо часу з якого рішення судів в адміністративних справах є обов`язковими для виконання.

На переконання суду за змістом статті 118 ЗК України завершальним етапом процедури безоплатної приватизації земельних ділянок є саме затвердження проекту землеустрою та передача (надання) земельної ділянки у власність. Таким чином, реальні законні сподівання на оформлення права власності на земельну ділянку виникають не після отримання дозволу на розроблення проекту землеустрою, чи погодження проекту у порядку статті 186-1 ЗК України, а саме з моменту звернення до відповідного органу виконавчої влади, чи органу місцевого самоврядування з проханням затвердити погоджений проект землеустрою та передання земельної ділянки у власність, оскільки до цього моменту особа повинна усвідомлювати, що земельна ділянка може бути надана у власність іншій особі.

Доводи Позивача, що він першим пройшов всі передбачені земельним законодавством процедури безоплатної приватизації земельної ділянки, а тому першим отримав легітимні сподівання та правомірні очікування на законне завершення такої процедури - прийняття Відповідачем рішення про затвердження проекту землеустрою та надання йому спірної земельної ділянки у власність, спростовуються змістом положень статті 118 ЗК України, відповідно до яких завершальним етапом процедури безоплатної приватизації земельних ділянок є саме затвердження проекту землеустрою та передача (надання) земельної ділянки у власність, а також встановленими судом обставинами, згідно з якими на час подачі заяви третьої особи про виділення земельної ділянки, остання вже була сформована, мала кадастровий номер, і було відсутнє рішення про її виділення іншій особі, тоді як Позивач тривалий час зволікав з оформленням необхідної документації і міг припускати, що земельну ділянку може бути виділено на законних підставах іншій особі.

Щодо доводів Позивача про незаконність поділу земельної ділянки, на яку він претендував (з кадастровим номером 7121881500:02:000:0918) суд керується положенням статті 79-1 Земельного кодексу України, відповідно до якої формування земельних ділянок шляхом поділу та об`єднання раніше сформованих земельних ділянок, які перебувають у власності або користуванні, без зміни їх цільового призначення здійснюється за технічною документацією із землеустрою щодо поділу та об`єднання земельних ділянок. Технічна документація із землеустрою щодо поділу та об`єднання земельних ділянок є зовсім іншим видом документації, як проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок.

Матеріали справи підтверджують, що така технічна документація була розроблена на замовлення третьої особи, якій як встановив суд за встановленої законом процедури була виділена земельна ділянка з кадастровим номером 7121881500:02:000:0918, а тому поділ цієї земельної ділянки був можливий як технічно, так і у відповідності до діючого законодавства.

З урахуванням вказаного, суд знаходить, що обрані Позивачем способи захисту не є ефективними і його вимоги задоволенню не підлягають, що в свою чергу не позбавляє можливості останнім порушувати питання відшкодування понесених витрат на розробку проекту землеустрою, так як така розробка вчинялась в інтересах громади (постанова Великої палати Верховного Суду від 29 вересня 2020 року по справі № 688/2908/16-ц).

На підставі викладеного та керуючисьст.ст.81,141,258, 259,263-265,268 ЦПК України, суд

у х в а л и в:

В задоволенні цивільного позову ОСОБА_1 (прож.по АДРЕСА_1 )до Кам`янськоїміської радиЧеркаської області(кодЄДРПОУ 25872304,вул.Г.Майдану,б.37в м.Кам`янка Черкаськогорайону Черкаськоїобласті),третя особа ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 )про визнанняпротиправним таскасування рішенняпро передачуземельної ділянкиу власність,скасування проведеноїдержавної реєстраціїпо земельнихділянках тазобов`язання вчинитидії відмовити повністю.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до Черкаського апеляційного суду шляхом подачі в 30-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя : В.В.Шкреба