Ухвала

від 21.07.2010 по справі 14/138-07-3033а

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУ Д УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ К-19762/07

Вищий адміністратив ний суд України у складі коле гії суддів:

Головуючого Сергейчука О. А.

Суддів Ланченко Л.В.

Нечитайла О. М.

Пилипчук Н.Г.

Степашка О.І.

розглянувши в порядку п опереднього розгляду каса ційну скаргу Державної по даткової інспекції у Приморс ькому районі м. Одеси

на постанову Господар ського суду Одеської області від 31.05.2007 р.

та ухвалу Одеського а пеляційного адміністративн ого суду від 20.09.2007 р.

у справі №14/138-07-3033А (22а-1199/2007)

за позовом Това риства з обмеженою відповіда льністю «Еверласт»

до Державної по даткової інспекції у Приморс ькому районі м. Одеси

про скасування под аткового повідомлення-рішен ня

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Еверласт »(далі по тексту - позивач, ТО В «Еверласт») звернулось до Г осподарського суду Одеської області з позовом до Державн ої податкової інспекції у Пр иморському районі м. Одеси (да лі по тексту - відповідач, ДП І у Приморському районі) про с касування податкового повід омлення-рішення.

Постановою Господарськог о суду Одеської області від 31. 05.2007 р. у справі №14/138-07-3033А (суддя Гор ячук Н.О.), яку залишено без змі н ухвалою Одеського апеляцій ного адміністративного суду від 20.09.2007 р. у справі №22а-1199/2007 (голов уючий суддя - Яковлев Ю.В., суд ді Димерлій О.О., Стас Л.В.), позо вні вимоги задоволено повніс тю. Скасовано податкове пові домлення-рішення №0008822301/0 від 28.03.20 07 р.

ДПІ у Приморському районі, не погоджуючись з постановою Господарського суду Одесько ї області від 31.05.2007 р. у справі №1 4/138-07-3033А та ухвалою Одеського ап еляційного адміністративно го суду від 20.09.2007 р. у справі №22а-119 9/2007, звернулась з касаційною ск аргою, в якій просить їх скасу вати та прийняти нове рішенн я, яким відмовити в задоволен ні позовних вимог.

Заслухавши суддю-доповіда ча, розглянувши надані письм ові докази в їх сукупності, Ви щий адміністративний суд Укр аїни вважає, що касаційна ска рга ДПІ у Приморському район і підлягає відхиленню з наст упних підстав.

Так, судами попередніх інст анцій встановлено, що 28.03.2007 р. ДП І у м. Приморському районі при йнято податкове повідомленн я-рішення №0008822301/0, яким позивачу визначено суму податкового зобов' язання за платежем по даток на додану вартість у ро змірі 65 100 грн., в тому числі: 43 400 гр н. основного платежу та 21 700 грн . штрафних (фінансових) санкці й.

Зазначене податкове повід омлення-рішення прийнято ДПІ у Приморському районі на під ставі акту «Про результати н евиїзної документальної пер евірки ТОВ «Еверласт»з пита нь взаєморозрахунків з ТОВ « Будівельний світ»за грудень 2005 р. та квітень 2006 р.»від 23.03.2007 р. №2 907/23-20/32224487 (далі по тексту - Акт пере вірки).

Відповідно до висновків Ак ту перевірки позивачем в пор ушення вимог п.п. 7.2.4 п. 7.2, п.п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7, п. 9.6 ст. 9 Закону України «Пр о податок на додану вартість »безпідставно віднесено до с кладу податкового кредиту су му податку на додану вартіст ь за податковими накладними виданими ТОВ «Будівельний св іт». Податкові накладні випи сані ТОВ «Будівельний світ»н е можуть братися до уваги, оск ільки рішенням Суворівськог о районного суду м. Одеси від 1 9.12.2006 року у справі №2-6959/06 визнано недійсними його установчі до кументи з моменту реєстрації .

Відповідно до п.п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 З акону України «Про податок н а додану вартість»податкови й кредит звітного періоду ск ладається із сум податків, на рахованих (сплачених) платни ком податку за ставкою, встан овленою пунктом 6.1 статті 6 та с таттею 8-1 цього Закону, протяг ом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у том у числі при їх імпорті) та посл уг з метою їх подальшого вико ристання в оподатковуваних о пераціях у межах господарськ ої діяльності платника подат ку.

Судами попередніх інстанц ій вірно встановлено, що факт проведення позивачем господ арських операцій з ТОВ «Буді вельний світ»стосовно викон ання робіт, їх реальних харак тер, підтверджується докумен тально, а саме договорами, акт ами виконаних робіт, податко вими накладними та платіжним и дорученнями.

При цьому, за приписами п.п. 7 .5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону України «Про п одаток на додану вартість»пр аво на віднесення до податко вого кредиту сум податку на д одану вартість сплачених (на рахованих) платником податку у звітному періоді у зв' язк у з придбанням товарів (робіт , послуг), вартість яких віднос иться до складу валових витр ат виробництва (обігу), виника є за правилом першої події: аб о фактична сплата коштів про давцю в оплату придбаних тов арів (робіт, послуг), або отрим ання податкової накладної в якій зазначені суми податку на додану вартість, що засвід чує факти придбання платнико м податків товару (робіт, посл уг).

Закон України «Про податок на додану вартість»визначає лише два випадки, за яких немо жливе включення витрат по сп латі податку на додану варті сть до податкового кредиту з вітного періоду. Так, відпові дно до п. п. 7.4.4 п. 7.4 ст. 7 вказаного З акону, якщо платник податку п ридбаває (виготовляє) матері альні та нематеріальні актив и (послуги), які не призначають ся для їх використання в госп одарській діяльності такого платника, то сума податку, спл аченого у зв' язку з таким пр идбанням (виготовленням), не в ключається до складу податко вого кредиту. А згідно п. п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 цього Закону, не підляга ють включенню до складу пода ткового кредиту суми сплачен ого (нарахованого) податку у з в' язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені пода тковими накладними чи митним и деклараціями (іншими подіб ними документами згідно з пі дпунктом 7.2.6 цього пункту). У ра зі коли на момент перевірки п латника податку органом держ авної податкової служби суми податку, попередньо включен і до складу податкового кред иту, залишаються не підтверд женими зазначеними цим підпу нктом документами, платник п одатку несе відповідальніст ь у вигляді фінансових санкц ій, установлених законодавст вом, нарахованих на суму пода ткового кредиту, не підтверд жену зазначеними підпунктом документами.

Підпунктом 7.7.1. п. 7.1 ст. 7 Закону України «Про податок на дода ну вартість», встановлено, що сума податку, що підлягає спл аті (перерахуванню) до бюджет у або бюджетному відшкодуван ню, визначається як різниця м іж сумою податкового зобов' язання звітного податкового періоду та сумою податковог о кредиту такого звітного по даткового періоду.

До того ж згідно з п. п. 7.2.4 п. 7.2 с т. 7 Закону України «Про подато к на додану вартість»право н а нарахування податку та скл адання податкових накладних надається виключно особам, з ареєстрованим як платники по датку у порядку, передбачено му статтею 9 цього Закону.

Порушень позивачем порядк у відображення в деклараціях з податку на додану вартість сум податкових зобов' язань відповідачем не встановлено , а порушення контрагентами п озивача податкового законод авства, на думку судової коле гії, не є підставою для виснов ку про порушення саме позива чем п.п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону Україн и «Про податок на додану варт ість».

Помилковим є твердження по даткового органу про те, що по зивач не підтвердив своє пра во на податковий кредит з огл яду на визнання судом недійс ними статуту, установчого до говору та свідоцтва про реєс трацію платником податку на додану вартість контрагента позивача, який видав податко ві накладні, оскільки визнан ня недійсними установчих док ументів та подальше анулюван ня свідоцтва платника ПДВ са мі по собі не призвели до неді йсності всіх угод, укладених з моменту державної реєстра ції такої особи до моменту ви ключення її з державного реє стру, та не позбавляло правов ого значення видані за цими г осподарськими операціями по даткові накладні.

Крім того, судами попередні х інстанцій встановлено, що р ішенням Апеляційного суду Од еської області від 17.05.2007 р. скас овано рішення Суворівського районного суду м. Одеси від 19.12 .2006 року у справі №2-6959/06, яким визн ано недійсними установчі док ументи ТОВ «Будівельний світ »та відповідно до якого ДПІ у Приморському районі обґрунт увала свої податкові вимоги щодо неправомірності внесен ня сум до податкового кредит у.

Таким чином, суд касаційної інстанції погоджується з ви сновками судів попередніх ін станцій про те, що виникнення права платника податку на по датковий кредит є наслідком фактичного проведення госпо дарської операції, яка є об' єктом оподаткування податко м на додану вартість, за наявн ості первинних документів бу хгалтерського обліку в підтв ердження такого проведення, у тому числі податкових накл адних.

При цьому, судова колегія з вертає увагу на те, що Закон Ук раїни «Про податок на додану вартість»не ставив в залежн ість отримання бюджетного ві дшкодування платником подат ків від податкового обліку (с тану) інших осіб і фактичної с плати контрагентами податку до бюджету. Питання від' ємн ого значення суми поширюєтьс я тільки на окремо взятого пл атника податків і не ставило цей факт у залежність від роз рахунків з бюджетом третіх о сіб.

Якщо контрагенти позивача не виконали свого зобов' яз ання зі сплати податку до бюд жету, то це тягне відповідаль ність та негативні наслідки саме щодо цієї особи. Зазначе на обставина не є підставою д ля позбавлення платника пода тку права на відшкодування п одатку на додану вартість у р азі, якщо останній виконав ус і передбачені законом умови щодо отримання такого відшко дування та має всі документа льні підтвердження розміру с вого податкового кредиту.

З урахуванням викладеного , судами попередніх інстанці й обґрунтовано встановлено д остовірність підтвердження фактичності здійснення пози вачем господарських операці й, сплати податку на додану ва ртість та його сум, а отже і пр авомірність віднесення сум п одатку до податкового кредит у.

За вказаних обставин судам и попередніх інстанцій право мірно скасовано податкове по відомлення-рішення №0008822301/0 від 28.03.2007 р.

Доводи касаційної скарги н е спростовують правильності висновків судів попередніх інстанцій зроблених у відпов ідності з вищевказаними норм ами права, а прийняті ними ріш ення є законними та обґрунто ваними.

Згідно ч. 1 ст. 220 Кодексу адм іністративного судочинства України суд касаційної інст анції перевіряє правильніст ь застосування судами першої та апеляційної інстанцій но рм матеріального та процесуа льного права, правової оцінк и обставин у справі і не може д осліджувати докази, встановл ювати та визнавати доведеним и обставини, що не були встано влені в судовому рішенні, та в ирішувати питання про достов ірність того чи іншого доказ у.

.

Відповідно до ч. 3 ст. 220-1 Код ексу адміністративного судо чинства України суд касаційн ої інстанції відхиляє касац ійну скаргу і залишає рішенн я без змін, якщо відсутні підс тави для скасування судового рішення.

Враховуючи вищевикладен е, Вищий адміністративний су д України дійшов висновку пр о те, що судом апеляційної інс танції належним чином з' ясо вано обставини справи та дан о їм належну правову оцінку. П ідстав для скасування постан ови Господарського суду Одес ької області від 31.05.2007 р. у справ і №14/138-07-3033А та ухвали Одеського а пеляційного адміністративн ого суду від 20.09.2007 р. у справі №22а -1199/2007 не встановлено.

На підставі викладеного , керуючись ст.ст. 210 - 232 Кодексу а дміністративного судочинст ва України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Держа вної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси на постанову Господарського суду Одеської області від 31.05.2 007 р. у справі №14/138-07-3033А та ухвалу О деського апеляційного адмін істративного суду від 20.09.2007 р. у справі №22а-1199/2007 відхилити.

Постанову Господарського суду Одеської області від 31.05.2 007 р. у справі №14/138-07-3033А та ухвалу О деського апеляційного адмін істративного суду від 20.09.2007 р. у справі №22а-1199/2007 залишити без зм ін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає, крі м випадків, встановлених ста ттею 237 Кодексу адміністратив ного судочинства України.

Суддя О .А. Сергейчук