Рішення

від 31.07.2022 по справі 607/18633/21

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01.08.2022 Справа №607/18633/21

Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі:

головуючого судді Стельмащука П.Я.,

за участю секретаря судового засідання Бойко А.О.,

представника позивача Вивюрки С.В.,

представника відповідача Чарнош Т.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Тернополі цивільну справу за позовом Громадської організації «Тернопільська обласна організація захисту матеріальних та моральних прав споживачів, що стали жертвою у сфері надання товарів, робіт і послуг» до Виконавчого комітету Тернопільської міської ради про стягнення шкоди, -

В С Т А Н О В И В:

Громадська організація «Тернопільська обласна організація захисту матеріальних та моральних прав споживачів, що стали жертвою у сфері надання товарів, робіт і послуг» (надалі позивач) звернулася до суду із позовом до Виконавчого комітету Тернопільської міської ради (надалі відповідач) простягнення з відповідача на користь позивача шкоди, завданої споживачам послуг електричного та автомобільного транспорту міста Тернополя в період дії рішення Виконавчого комітету Тернопільської міської ради №819 від 30.10.2018 «Про встановлення тарифів на перевезення пасажирів автомобільним та електричним транспортом в м. Тернополі», визнаного судом протиправним та нечинним, в сумі 36300492,00 грн.

Позов обґрунтовано тим, що постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 16.04.2019 по справі №857/2605/19 визнано протиправним та нечинним рішення Виконавчого комітету Тернопільської міської ради від 30 жовтня 2018 року №819 «Про встановлення тарифів на перевезення пасажирів автомобільним та електричним транспортом в м. Тернополі» із змінами, внесеними рішенням Виконавчого комітету Тернопільської міської ради від 15 листопада 2018 року №872 «Про внесення змін в рішення виконавчого комітету від 30.10.2018 р. №819 «Про встановлення тарифів на перевезення пасажирів автомобільним та електричним транспортом в м. Тернополі». За період дії даного незаконного рішення відповідача з користувачів електричного та автомобільного транспорту в м. Тернополі стягувалось на 2 гривні більше, ніж повинно було стягуватись. У позовній заяві позивачем наведено розрахунок, згідно якого переплату стягнуто з 18150246 пасажирів на загальну суму 36300492,00 грн., які є матеріальною шкодою, нанесеною споживачам послуг електричного та автомобільного транспорту. Позивач, як громадська організація, на підставі статті 1175 ЦК України, Закону України «Про захист прав споживачів» та Статуту громадської організації, звернувся до суду в інтересах невизначеного кола споживачів, яким заподіяну вищевказану матеріальну шкоду, та просить стягнути завдану споживачам шкоду на користь позивача.

Ухвалою судді Черніцької І.М. від 23.10.2021 відкрито провадження по справі та призначено її до судового розгляду за правилами загального провадження.

18.11.2021 від представника відповідача до суду надійшов відзив на позов, в якому відповідач просить відмовити в задоволенні позовних вимог, у зв`язку із їх безпідставністю. Зазначає про те, що позивач подав позов в інтересах споживачів, які не звертались до позивача за захистом. Позивач, як громадська організація, заснований вже після того, як рішення відповідача №819 від 30.10.2018 втратило чинність. Також, відповідач вважає, що немає порушеного права позивача, так як безпосередньо позивачу жодної матеріальної шкоди не нанесено, подаючи цей позов позивач діє недобросовісно. Окрім того, звертає увагу на те, що розрахунок матеріальної шкоди зроблений позивачем не правильно, так як не враховує пільгових категорій пасажирів.

27.04.2022 проведено повторний авторозподіл справи, яким головуючим суддею визначено суддю Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області Стельмащука П.Я.

Ухвалою судді Стельмащука П.Я. від 02.05.2022 справу прийнято до провадження.

Протокольною ухвалою суду від 14.06.2022 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 01.08.2022.

В судовому засіданні представник позивача позов підтримав з підстав, викладених в ньому, однак лише в частині стягнення 13393624,00 грн., так як це сума, яка може бути обґрунтована позивачем та враховує пільгових пасажирів.

Представник відповідача заперечила щодо задоволення позову, з підстав, викладених у відзиві.

Розглянувши справу, судом встановлено наступне.

Відповідно до рішення Виконавчого комітету Тернопільської міської ради від 30 жовтня 2018 року №819 «Про встановлення тарифів на перевезення пасажирів автомобільним та електричним транспортом в м. Тернополі» встановлено:

- При готівковому розрахунку тариф на послуги з перевезення пасажирів електричним транспортом в місті Тернополі 8,00 грн. за одну поїздку для громадян чи за перевезення багажу (одне місце); - при розрахунку безконтактною банківською карткою чи пристроєм з технологією NFC 6,00 грн. відповідно. Для власників електронного квитка «Соціальна карта Тернополянина»: - 5,00 грн. для громадян чи за перевезення багажу; - 2,50 грн. для учнів/студентів чи за перевезення ними багажу. Для власників не персоніфікованого проїзного квитка тривалого користування «Електронний квиток» та власників проїзного квитка тривалого користування 6,00 грн. за поїздку чи перевезення багажу.

- При готівковому розрахунку тариф на послуги з перевезення пасажирів автомобільним транспортом в місті Тернополі у автобусах, що працюють в звичайному режимі руху та у автобусах, що працюють в режимі маршрутного таксі, для суб`єктів господарювання незалежно від форми власності 9,00 грн. за одну поїздку для громадян чи за перевезення багажу (одне місце); - при розрахунку безконтактною банківською карткою чи пристроєм з технологією NFC 7,00 грн. відповідно. Для власників електронного квитка «Соціальна карта Тернополянина» за перевезення у автобусах, що працюють у звичайному режимі руху: - 6,00 грн. за одну поїздку чи за перевезення багажу; - 3,00 грн. для учнів/студентів чи за перевезення ними багажу. Для власників не персоніфікованого проїзного квитка тривалого користування «Електронний квиток» 7,00 грн. за поїздку чи перевезення багажу. Для власників електронного квитка «Соціальна карта Тернополянина» за перевезення у автобусах, що працюють у режимі маршрутного таксі: - 6,00 грн. за одну поїздку чи за перевезення багажу.

Дане рішення набрало чинності з 01.11.2018.

15.11.2018 Виконавчим комітетом Тернопільської міської ради прийнято рішення №872 «Про внесення змін в рішення виконавчого комітету від 30.10.2018р. №819 «Про встановлення тарифів на перевезення пасажирів автомобільним та електричним транспортом в м. Тернополі».

Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 16.04.2019 по справі №857/2605/19 визнано протиправним та нечинним вищевказане рішення Виконавчого комітету Тернопільської міської ради від 30 жовтня 2018 року №819 «Про встановлення тарифів на перевезення пасажирів автомобільним та електричним транспортом в м. Тернополі» із змінами, внесеними рішенням Виконавчого комітету Тернопільської міської ради від 15 листопада 2018 року №872 «Про внесення змін в рішення виконавчого комітету від 30.10.2018 р. №819 «Про встановлення тарифів на перевезення пасажирів автомобільним та електричним транспортом в м. Тернополі».

До 01.11.2018 у місті Тернополі діяли тарифи на перевезення електричним та автомобільним транспортом встановлені рішенням Виконавчого комітету Тернопільської міської ради №709 від 27.09.2017, пунктами 1 і 2 рішення Виконавчого комітету Тернопільської міської ради №1150 від 28.12.2016 та пунктом 1 рішення Виконавчого комітету Тернопільської міської ради №1149 від 28.12.2016, відповідно до яких:

- При готівковому розрахунку тариф на послуги з перевезення пасажирів електричним транспортом 4,00 грн. за одну поїздку.

- При готівковому розрахунку тариф на послуги з перевезення пасажирів автомобільним транспортом у автобусах, що працюють в звичайному режимі руху та у автобусах, що працюють в режимі маршрутного таксі, для суб`єктів господарювання незалежно від форми власності 5,00 грн. за одну поїздку чи перевезення багажу.

- Для власників електронного квитка «Соціальна карта Тернополянина» та власників не персоніфікованого проїзного квитка тривалого користування «Електронний квиток» за перевезення у автобусах, що працюють у звичайному режимі руху та у режимі маршрутного таксі: - 4,00 грн. за одну поїздку чи за перевезення багажу; - 2,00 грн. для учнів/студентів.

- Для власників електронного квитка «Соціальна карта Тернополянина», власників не персоніфікованого проїзного квитка тривалого користування «Електронний квиток» та власників проїзного квитка тривалого користування за перевезення електричним транспортом: - 3,00 грн. за одну поїздку чи за перевезення багажу; - 2,00 грн. для учнів/студентів.

Таким чином, збільшені тарифи на проїзд електричним та автомобільним транспортом у м. Тернополі, встановлені рішенням виконавчого комітету №819 від 30.10.2018, діяли з 01.11.2018 до 16.04.2019 (дати ухвалення постанови апеляційного суду).

У листі №28800-Ф від 17.12.2021 виконавчий комітет Тернопільської міської ради надає перелік перевізників, які здійснюють пасажирські перевезення електричним та автомобільним транспортом у м. Тернополі. Такими є: ТОВ «Мега сервіс», ПП «Тернвояж», ТОВ «Назар Транс», КП «Міськавтотранс» ТМР, КП «Тернопільелектротранс» ТМР, ПрАТ «Тернопільське АТП-16127», ТОВ «Менс-Авто», ТОВ «АТК «Еталон», ТОВ «Терн Транс Сервіс», ФОП ОСОБА_1 .

Згідно листа КП «Тернопільелектротранс» №85/20 від 07.02.2022 за період з 01.11.2018 по 01.05.2019 загальна кількість перевезених пасажирів 7782499, пільгових 2950770.

Відповідно до листа КП «Міськавтотранс» №7/1-1 від 31.01.2022 кількість перевезених підприємством пасажирів складає: за листопад 2018 року 422967, в тому числі 50871 пільгових; за грудень 2018 року 383473, в тому числі 44516 пільгових; за січень 2019 року 402995, в тому числі 43946 пільгових; за лютий 2019 року 476658, в тому числі 47573 пільгових; за березень 2019 року 528742, в тому числі 51421 пільгових; за квітень 2019 року 498511, в тому числі 48736 пільгових. Всього 2237346, з них 287063 пільгових.

Позивач - Громадська організація «Тернопільська обласна організація захисту матеріальних та моральних прав споживачів, що стали жертвою у сфері надання товарів, робіт і послуг» 12.11.2019 зареєстрована в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань, про що свідчить виписка з цього Реєстру від 14.11.2019.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши наявні у справі докази, суд вважає, що позов не підлягає до задоволення, зважаючи на таке.

Громадяни України мають право на свободу об`єднання у політичні партії та громадські організації для здійснення і захисту своїх прав і свобод та задоволення політичних, економічних, соціальних, культурних та інших інтересів, за винятком обмежень, встановленихзакономв інтересах національної безпеки та громадського порядку, охорони здоров`я населення або захисту прав і свобод інших людей (частина першастатті 36 Конституції України).

Статтею 1 Закону України «Про громадські об`єднання»передбачено, що громадське об`єднання - це добровільне об`єднання фізичних осіб та/або юридичних осіб приватного права для здійснення та захисту прав і свобод, задоволення суспільних, зокрема економічних, соціальних, культурних, екологічних, та інших інтересів.

Громадське об`єднання за організаційно-правовою формою утворюється як громадська організація або громадська спілка.

Громадська організація - це громадське об`єднання, засновниками та членами (учасниками) якого є фізичні особи.

Громадське об`єднання може здійснювати діяльність зі статусом юридичної особи або без такого статусу. Громадське об`єднання зі статусом юридичної особи є непідприємницьким товариством, основною метою якого не є одержання прибутку.

Відповідно до частин першої та третьоїстатті 2Закону України«Про громадськіоб`єднання» дія цього Закону поширюється на суспільні відносини у сфері утворення, реєстрації, діяльності та припинення громадських об`єднань в Україні.

Особливості регулювання суспільних відносин у сфері утворення, реєстрації, діяльності та припинення окремих видів громадських об`єднань можуть визначатися іншими законами.

У преамбулі Закону України «Про захист прав споживачів» вказано, що цей Закон регулює відносини між споживачами товарів, робіт і послуг та виробниками і продавцями товарів, виконавцями робіт і надавачами послуг різних форм власності, встановлює права споживачів, а також визначає механізм їх захисту та основи реалізації державної політики у сфері захисту прав споживачів.

Відповідно до пункту 22 частини 1 статті 1 Закону України «Про захист прав споживачів»споживач -фізична особа,яка придбаває,замовляє,використовує абомає намірпридбати чизамовити продукціюдля особистихпотреб, безпосередньо не пов`язаних з підприємницькою діяльністю або виконанням обов`язків найманого працівника. Продукція - будь-які виріб (товар), робота чи послуга, що виготовляються, виконуються чи надаються для задоволення суспільних потреб.

Згідно з пунктами 1, 6, 7 частини 1 статті 4 Закону України «Про захист прав споживачів»споживачі під час укладення, зміни, виконання та припинення договорів щодо отримання (придбання, замовлення тощо) продукції, а також при використанні продукції, яка реалізується на території України, для задоволення своїх особистих потреб мають право на: 1) захист своїх прав державою; 6) звернення до суду та інших уповноважених державних органів за захистом порушених прав; 7) об`єднання в громадські організації споживачів (об`єднання споживачів).

Частиною 1статті 22 Закону України «Про захист прав споживачів»визначено, що захист прав споживачів, передбачених законодавством, здійснюється судом.

Статтею 24 Закону України «Про захист прав споживачів»передбачено, що з метою захисту своїх законних прав та інтересів споживачі мають право об`єднуватися у громадські організації споживачів (об`єднання споживачів). Об`єднання споживачів є громадськими організаціями, що провадять свою діяльність відповідно доЗакону України "Про об`єднання громадян"

Устатті 25 Закону України«Про захистправ споживачів» закріплено перелік прав громадських організацій споживачів (об`єднань споживачів).

Так,об`єднання споживачів, зокрема, мають право:

7) представляти і захищати інтереси споживачів в органах виконавчої влади та органах місцевого самоврядування згідно із законодавством;

9) звертатися з позовом до суду про визнання дій продавця, виробника (підприємства, що виконує їх функції), виконавця протиправними щодо невизначеного кола споживачів і припинення цих дій.

Рішення суду, що набрало законної сили, про визнання дій продавця, виробника (підприємства, що виконує їх функції), виконавця протиправними щодо невизначеного кола споживачів є обов`язковим для суду, що розглядає позов споживача щодо цивільно-правових наслідків їх дій з питань, чи мали місце ці дії і чи були здійснені вони цими особами;

10) відповідно до законодавства захищати у суді права споживачів, які не є членами громадських організацій споживачів (об`єднань споживачів).

Таким чином, Закон України «Про захист прав споживачів» надає об`єднанню споживачів право звертатися до суду за захистом прав та інтересів невизначеного кола споживачів та захищати у суді права споживачів, які не є членами (учасниками) громадської організації споживачів.

Згідно з пунктом 1.1 Статуту позивача (далі - Статут) Громадська організація«Тернопільська обласнаорганізація захистуматеріальних таморальних правспоживачів,що сталижертвою усфері наданнятоварів,робіт іпослуг» є добровільним об`єднанням громадян на основі єдності їх інтересів задля спільної реалізації своїх прав і свобод у сфері захисту прав споживачів. Організація створена для спільної діяльності патріотично налаштованих громадян, які мають активну громадянську позицію, по захисту та задоволенню своїх законних інтересів та інтересів держави, народу, суспільства України.

Відповідно доп. 2.1. Статуту, метою (цілями) діяльності Організації є: захист прав і свобод, задоволення суспільних, зокрема економічних, соціальних, культурних, екологічних інтересів членів Організації, невизначеного числа споживачів у сфері захисту прав споживачів.

Підпунктами 9, 10 пункту 2.5. Статуту передбачено, що Організація відповідно до статті 25 Закону України «Про захист прав споживачів», має право звертатись з позовом до суду про визнання дій продавця, виробника, виконавця протиправними щодо невизначеного кола споживачів і припинення цих дій; відповідно до законодавства захищати у суді права споживачів, які не є членами громадських організацій споживачів (об`єднань споживачів).

Згідно п. 4.8. Статуту Голова Організації, зокрема, має право здійснювати від імені Організації без особливого доручення представництво інтересів невизначеного числа споживачів, що стали жертвою у сфері надання товарів, робіт і послуг, як тих, що не є учасника (членами), так і учасників (членів) Організації, перед усіма судовими органами з усіма правами наданими позивачу, відповідачу, третій особі, потерпілій стороні.

Наведені пункти Статуту передбачають можливість позивача (громадської організації) представляти і захищати інтереси споживачів - своїх членів та інших осіб в судах.

У пункті 2.6Рішення Конституційного Суду України від 28 листопада 2013 року№12-рп/2013(у справі за конституційним зверненням асоціації «Дім авторів музики в Україні» щодо офіційного тлумачення положень пункту 7 частини першоїстатті 5 Закону України «Про судовий збір»у взаємозв`язку з положеннями пункту «г» частини першоїстатті 49 Закону України «Про авторське право і суміжні права») роз`яснено, що захист у судах прав та інтересів інших осіб є однією з гарантій реалізації конституційного права кожного на судовий захист і полягає у зверненні до суду державних органів, органів місцевого самоврядування, фізичних та юридичних осіб, яким законом надано право звертатися із заявами про захист прав, свобод та інтересів інших осіб. Громадська організація може захищати в суді особисті немайнові та майнові права як своїх членів, так і права та охоронювані закономінтереси інших осіб, які звернулися до неї за таким захистом, лише у випадках, якщо таке повноваження передбачено у її статутних документах та якщо відповідний законвизначає право громадської організації звертатися до суду за захистом прав та інтересів інших осіб.

Закон України «Про захист прав споживачів»та Статут надає позивачу право звертатися до суду за захистом прав та інтересів невизначеного кола споживачів, тому звернення із цим позовом в інтересах споживачів електричного та автомобільного транспорту міста Тернополя ґрунтується на приписах чинного законодавства та статутних документах позивача.

Отже, позивачза своїм правовим статусом є юридичною особою приватного права, метою діяльності якої є захист прав і свобод, задоволення суспільних, зокрема економічних, соціальних, культурних, екологічних інтересів членів Організації, невизначеного числа споживачів у сфері захисту прав споживачів, та задля досягнення цієї мети громадська організація може здійснювати представництво та захист правневизначеного кола приватних осіб (споживачів) у судах в разі порушення їх прав, зокрема, у цій справі, за правилами цивільного судочинства.

Правова позиція з приводу подібних правовідносин висловлена Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 23.03.2021 по справі №367/4695/20.

Відповідно до ст. 56 Конституції України кожен має право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.

Статтею 22 ЦК України передбачено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками, згідно з частиною другої цієї статті є втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки), доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Відповідно до положень статті 1175 ЦК України шкода, завдана фізичній або юридичній особі в результаті прийняття органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування нормативно-правового акта, що був визнаний незаконним і скасований, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини посадових і службових осіб цих органів.

Правовою підставою цивільно-правової відповідальності за шкоду, завдану рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, є правопорушення, що включає як складові елементи: шкоду; протиправне діяння особи, яка її завдала; причинний зв`язок між ними. Шкода відшкодовується незалежно від вини.

Разом з тим, обов`язок доведення наявності шкоди та її розміру, протиправності діяння та причинно-наслідкового зв`язку між ними покладається на позивача. Відсутність однієї із складових цивільно-правової відповідальності є підставою для відмови у задоволенні позову.

У даній справі доведеним є лише протиправність діяння, а саме визнанняпостановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 16.04.2019 по справі №857/2605/19 протиправним та нечинним рішення Виконавчого комітету Тернопільської міської ради від 30 жовтня 2018 року №819 «Про встановлення тарифів на перевезення пасажирів автомобільним та електричним транспортом в м. Тернополі» (ч. 4 статті 82 ЦПК України).

Проте, розмір шкоди та кому персонально вона завдана позивачем не доведений. Незважаючи на право позивача звернутись із позовом до суду в інтересах невизначеного кола осіб, суд звертає увагу на те, що позивачем обрано спосіб захисту шляхом саме стягнення матеріальної шкоди з відповідача. А відтак, позивач не звільняється від обов`язку доведення усіх вищезгаданих елементів.

Відповідно до ч. ч. 1, 6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Наявні в матеріалах справи листи двох перевізників із зазначенням кількості перевезених пасажирів за період дії протиправного рішення не можуть бути достатнім джерелом інформації для обрахунку шкоди.

Як вбачається із рішень відповідача, якими встановлювались тарифи на перевезення, як до, так і під час дії рішення №819 від 30.10.2018 тарифи були різними для різних категорій пасажирів (загальні при сплаті готівкою, загальні при сплаті безконтактною банківською карткою чи пристроєм з технологією NFC, загальні та пільгові для власників електронного квитка «Соціальна карта Тернополянина», загальні для власників не персоніфікованого проїзного квитка тривалого користування «Електронний квиток», загальні для власників проїзного квитка тривалого користування, тощо). Окрім того, з листів перевізників не зрозуміло про яких пільговиків йдеться. Є пільгові категорії громадян, які сплачують частину вартості тарифу (учні, студенти), а є такі, які нічого не сплачують (пенсіонери та інші пільговики, які згідно із законодавством звільнені від сплати за проїзд у громадському транспорті).

З цих підстав суд відхиляє наданий позивачем розрахунок матеріальної шкоди, згідно якого загальна кількість перевезених пасажирів (за вирахуванням пільговиків), перевезена протягом дії протиправного рішення відповідача, помножена на 2 гривні, на думку позивача, складає розмір матеріальної шкоди.

Визначення суми, яка була переплачена усіма пасажирами електричного та автомобільного транспорту міста Тернополя протягом дії рішення №819 від 30.10.2018 є значно складнішим. Однак, якщо така сума визначається лише з інформації перевізників про кількість перевезених пасажирів, цього також недостатньо для об`єктивного визначення розміру завданої шкоди, так як без фінансових документів (квитки за проїзд, фіскальні чеки, платіжні доручення, бухгалтерські дані про розмір отриманого перевізниками доходу від надання послуг перевезення, тощо), які підтверджують розмір сплачених за проїзд коштів, така сума буде лише припущенням, на якому доказування не може ґрунтуватись.

В контексті викладеного, суд зазначає, що для об`єктивного встановлення розміру матеріальної шкоди слід встановити конкретних споживачів, які постраждали від дії визнаного протиправним регуляторного акта, який розмір шкоди завдано кожному з них та чим це підтверджується. Підставою деліктного зобов`язання не може бути сумарна приблизна шкода, яка завдається невизначеному колу споживачів. Позивач повинен чітко ідентифікувати розмір шкоди, завданої конкретним споживачам.

Звертаючись до суду із цим позовом позивач, як громадська організація, вказує на те, що позов поданий в інтересах споживачів послуг електричного та автомобільного транспорту у м. Тернополі. Проте, на запитання суду, яким чином у разі задоволення позову будуть відновлені порушені права споживачів, якщо кошти стягуються на користь громадської організації, а не потерпілих споживачів, представник позивача чіткої відповіді не надав. Лише повідомив, що частина цих коштів буде спрямована на користь Збройних Сил України, а також на інші добропорядні цілі.

Отже, судом встановлено, що позивач немає механізму повернення споживачам коштів, у разі стягнення таких з відповідача.

З огляду на вказане, суд критично ставиться до твердження позивача про те, що задоволення позову призвело б до відновлення порушених прав споживачів.

При цьому, суд вважає за необхідне визнати, що стаття 1175 ЦК України є надто загальною (декларативною) і потребує прийняття спеціального закону, який би деталізував умови і механізм її застосування.

У справах «Портянко проти України», «МПП «Фортеця» проти України» Європейський суд з прав людини вказав, що статті 1173-1175 ЦК України сформульовані настільки загально, що явно потребується додаткове визначення умов їх застосовності, а тому сама по собі стаття ЦК України не достатня для того, аби в заявника виникло «законне сподівання», що охороняється статтею 1 Протоколу №1 до ЄКПЛ. ЄСПЛ, зокрема, вказав: «Для того, щоб породити законне сподівання, правова норма мусить визначати необхідні умови пред`явлення вимоги. Якщо юридичні умови, що мають бути додержані та інші параметри вимоги не є чітко окресленими, то відповідна правова норма не може вважатися такою, що слугує підставою до законного сподівання».

Згідно ч. ч. 1-3 ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Звертаючись до суду, позивач навів приблизне обґрунтоване припущення завданої невизначеному колу споживачів майнової шкоди, внаслідок прийняття відповідачем рішення №819 від 30 жовтня 2018 року «Про встановлення тарифів на перевезення пасажирів автомобільним та електричним транспортом в м. Тернополі», однак не довів належними і допустимими доказами розмір цієї шкоди, а тому у задоволенні позову слід відмовити.

Судових витрат сторони по справі не понесли, тому такі не розподіляються.

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 81, 89, 259, 263-265, 273, 352, 354, 355 ЦПК України, суд -

У Х В А Л И В:

У задоволенні позову Громадської організації «Тернопільська обласна організація захисту матеріальних та моральних прав споживачів, що стали жертвою у сфері надання товарів, робіт і послуг» до Виконавчого комітету Тернопільської міської ради про стягнення шкоди відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги до Тернопільського апеляційного суду у 30-денний строк з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: Громадська організація «Тернопільська обласна організація захисту матеріальних та моральних прав споживачів, що стали жертвою у сфері надання товарів, робіт і послуг», код ЄДРПОУ 43344319, місце знаходження вул. Квітова, 17/6, м. Тернопіль.

Відповідач: Виконавчий комітет Тернопільської міської ради , код ЄДРПОУ - 04058344, місцезнаходження вул. Листопадова, 5, м. Тернопіль.

Повний текст рішення складено та підписано 11.08.2022.

Головуючий суддяП. Я. Стельмащук