Рішення

від 10.08.2022 по справі 220/256/22

ВЕЛИКОНОВОСІЛКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Номер справи 220/256/22

Номер провадження № 2/220/132/22

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 серпня 2022 року смт.Велика Новосілка Донецької області

Великоновосілківський районний суд Донецької області у складі: головуючої-судді Дурач О.А., за участю секретаря Сербіної І.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі судових засідань в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ), представник позивача ОСОБА_2 (адреса: АДРЕСА_2 ) до Великоновосілківської селищної ради (вул. Пушкіна, б. 32, смт. Велика Новосілка, Волноваський (Великоновосілківський) район, Донецька область, 85500) про визнання державних актів недійсними, -

ВСТАНОВИВ:

14.02.2022 р. до суду надійшла вказана позовна заява. 14.02.2022 р. ухвалою суду відкрито провадження по даній справі у загальному провадженні, призначено підготовче судове засідання. Справу призначено до розгляду ухвалою суду від 25.07.2022 р.

Короткий зміст вимог позовної заяви

Позовні вимоги позивач обґрунтовував наступним. ІНФОРМАЦІЯ_1 помер батько позивача ОСОБА_3 . Позивач є єдиною спадкоємцеві першої черги за законом, яка прийняла та оформила спадщину за законом після смерті батька. Спадкове майно на яке видано свідоцтво про право на спадщину за законом - 1/3 частини житлового будинку розташованого за адресою: АДРЕСА_3 . ІНФОРМАЦІЯ_2 померла мати позивача ОСОБА_4 . Позивач є єдиною спадкоємцеві першої черги за законом, яка прийняла та оформила спадщину за законом після смерті матері, оскільки її сестра ОСОБА_5 від прийняття спадщини відмовилася. Спадкове майно на яке видано свідоцтво про право на спадщину за законом - 1/3 частини житлового будинку розташованого за адресою: АДРЕСА_3 . Згідно свідоцтва про право власності на житло від 18.04.1994 року власниками житлового будинку розташованого за адресою: АДРЕСА_3 , є ОСОБА_4 , ОСОБА_3 , ОСОБА_6 . Згідно державного акту на право власності на земельну ділянку від 10.02.2005 року серія ДН № 122009 виданого на підставі рішення Шахтарської сільської ради № 12/4-72 від 28.05.2004 року власником земельної ділянки загальною площею 0,1001 га, цільове призначення для будівництва та обслуговування жилого будинку кадастровий номер 1421286400:02:001:0033 є ОСОБА_4 . Згідно державного акту на право власності на земельну ділянку від 10.02.2005 року серія ДН № 122010 виданого на підставі рішення Шахтарської сільської ради № 12/4-72 від 28.05.2004 року власником земельної ділянки загальною площею 0,0582 га, цільове призначення для ведення особистого селянського господарства кадастровий номер 1421286400:02:001:0033 є ОСОБА_4 . 29.08.2018 року ОСОБА_1 державним нотаріусом було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом посилаючись на наступне. До складу спадкового майна входить земельна ділянка яка належить на підставі державного акту на земельну ділянку площею 0,1001 га, переданої для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), місце розташування - АДРЕСА_3 , яка належить померлій особі - ОСОБА_4 . Земельна ділянка загальною площею 0,0582 га, цільове призначення для ведення особистого селянського господарства, яка також належить померлій особі - ОСОБА_4 . Враховуючи, що власниками житлового будинку є ОСОБА_4 , ОСОБА_3 , ОСОБА_6 , а власником земельних ділянок для його обслуговування та присадибна ділянка належить лише померлий ОСОБА_4 , видати свідоцтва про право на спадщину не можливо. За таких обставин позивач не змогла оформити свої права на земельні ділянки хтя обслуговування житлового будинку та ведення особистого селянського господарства, не зважаючи на те, що є єдиним власником житлового будинку, а тому змушена звертатися до суду за захистом свого права. Посилаючись на положення ст.ст. 120 Земельного Кодексу України, ч. 1 ст.6 Земельного кодексу України в редакції 1990 року (чинного на час передачі у власність ділянки), п.п. 1.1., 1.2. «Інструкції про порядок складання, видачі, зберігання державних актів на право власності на землю і право постійного користування землею, договорів на право тимчасового користування землею (в тому числі на умовах оренди)», затвердженої наказом Державного комітету України по земельних ресурсах 15 квітня 1993 року №28), ч. 1 ст. 125 Земельного Кодексу України, статтею 154 Земельного Кодексу України, ч. 1ст. 155 Земельного Кодексу України, оскільки державний акт на право власності на земельну ділянку від 10.02.2005 року серія ДН № 122009 та державний акт на право власності на земельну ділянку від 10.02.2005 року серія ДН № 122010, видані з порушенням закону та їх наявність позбавляє позивача можливості реалізувати своє право на розпорядження належним їй житловим будинком, просить суд визнати рішення Шахтарської сільської ради народних депутатів № 12/4-72 від 28.05.2004 року в частині передачі у власність ОСОБА_4 земельних ділянок для будівництва, обслуговування жилого будинку та господарських споруд - площею 0,1001 га та для ведення особистого селянського господарства площею 0,0582 га розташованих за адресою: АДРЕСА_3 протиправним та скасувати. Визнати державний акт на право власності на земельну ділянку від 10.02.2005 року серія ДН № 122009 виданий на підставі рішення Шахтарської сільської ради № 12/4-72 від 28.05.2004 року на земельну ділянку загальною площею 0,1001 га, цільове призначення для будівництва та обслуговування жилого будинку кадастровий номер 1421286400:02:001:0033 на ім`я ОСОБА_4 та зареєстрований в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № 155 недійсним та скасувати його державну реєстрацію. Визнати державний акт на право власності на земельну ділянку від 10.02.2005 року серія ДН № 122010 виданого на підставі рішення Шахтарської сільської ради № 12/4-72 від 28.05.2004 року на земельну ділянку загальною площею 0,0582 га, цільове призначення для ведення особистого селянського господарства кадастровий номер 1421286400:02:001:0036 на ім`я ОСОБА_4 та зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № 156, недійсним та скасувати його державну реєстрацію.

Позиція відповідача

Відповідач не скористався своїм правом на надання відзиву за позовом.

Процедура судового розгляду

Сторони, представник позивача адвокат Король Т.В., повідомлені в установленому порядку про час та місце розгляду справи, у судове засідання не з`явились, заяв про відкладення розгляду справи, як і доказів поважності причин неявки не надали, у письмовій заяві представник позивача просила справу розглядати за відсутності сторони позивача.

Судом ухвалено розглядати справу без участі позивача, представника позивача адвоката Король Т.В., зважаючи на подану ними заяву, та без участі представника відповідача, відповідно до положень п. 1 ч. 3 ст. 223 ЦПК України. В справі достатньо даних для прийняття законного та обґрунтованого рішення за відсутності сторін та третіх осіб.

Фіксація судового процесу звукозаписувальними технічними засобами не здійснюється на підставі ч. 2ст. 247 ЦПК України.

Фактичні обставини, встановлені судом

Дослідивши матеріали справи, судом фактично встановлено наступне. Згідно даних свідоцтва про право на житло від 18.04.1994 р., ОСОБА_4 , ОСОБА_3 , ОСОБА_6 (після укладання шлюбу прізвище змінено на ОСОБА_7 ) є власниками житлового будинку загальною площею 79,8 кв м, розташованого на території АДРЕСА_3 .

Як вбачається з витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку НВ-1403427192018 від 19.06.2018 р., земельна ділянка, кадастровий № 1421286400:02:001:0036, розташована за адресою: АДРЕСА_3 , площею 0,0582 га, для ведення особистого селянського господарства, належить на праві приватної власності ОСОБА_4 .

Згідно державного акту на право власності на земельну ділянку від 10.02,2005 року серія ДН № 122010 виданого на підставі рішення Шахтарської сільської ради № 12/4-72 від 28.05.2004 року власником земельної ділянки загальною площею 0,0582 га, цільове призначення для ведення особистого селянського господарства кадастровий номер 1421286400:02:001:0036 є ОСОБА_4

Відповідно до витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку НВ-1403427212018 від 19.06.2018 р., земельна ділянка, кадастровий № 1421286400:02:001:0033, розташована за адресою: АДРЕСА_3 , для будівництва, обслуговування жилого будинку та господарських споруд - площею 0,1001 га, належить на праві приватної власності ОСОБА_4 .

Згідно державного акту на право власності на земельну ділянку від 10.02.2005 року серія ДН № 122009 виданого на підставі рішення Шахтарської сільської ради № 12/4-72 від 28.05.2004 року власником земельної ділянки загальною площею 0,1001 га, цільове призначення для будівництва та обслуговування жилого будинку кадастровий номер 1421286400:02:001:0033 є ОСОБА_4

29.08.2018 року позивачу ОСОБА_1 постановою державного нотаріуса Кравець С.В. було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом посилаючись на наступне. До складу спадкового майна входить земельна ділянка яка належить на підставі державного акту на земельну ділянку площею 0,1001 га, переданої для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), місце розташування - АДРЕСА_3 , яка належить померлій особі - ОСОБА_4 . Земельна ділянка загальною площею 0,0582 га, цільове призначення для ведення особистого селянського господарства, яка також належить померлій особі - ОСОБА_4 . Враховуючи, що власниками житлового будинку є ОСОБА_4 , ОСОБА_3 , ОСОБА_6 , а власником земельних ділянок для його обслуговування та присадибна ділянка належить лише померлий ОСОБА_4 , видати свідоцтва про право на спадщину не можливо.

Відповідно до свідоцтва про право на спадщину від 29.08.2018 р., зареєстрованого у реєстрі за № 1154, спадкова справа 532/2003, позивач ОСОБА_1 є спадкоємицею ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , до складу спадщини входить -1/3 (одна третя) частка житлового будинку з надвірними спорудами та побудовами, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 , яка належала ОСОБА_3 на підставі документа, що підтверджує право власності, - Свідоцтва про право власності на житло, виданого 18 квітня 1994 року відділом приватизації Великоновосілківської районної державної адміністрації на підставі розпорядження (наказом) від 31 березня 1994 року № 721, зареєстрованого Великоновосілківським бюро технічної інвентаризації 25 жовтня 1995 року, в реєстрову книгу за № 327.

Згідно свідоцтва про право на спадщину від 29.08.2018 р., зареєстрованого у реєстрі за № 1155, спадкова справа 93/2018, позивач ОСОБА_1 є спадкоємицею ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_5 , до складу спадщини входить -1/3 (одна третя) частка житлового будинку з надвірними спорудами та побудовами, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 , яка належала ОСОБА_3 на підставі документа, що підтверджує право власності, - Свідоцтва про право власності на житло, виданого 18 квітня 1994 року відділом приватизації Великоновосілківської районної державної адміністрації на підставі розпорядження (наказом) від 31 березня 1994 року № 721, зареєстрованого Великоновосілківським бюро технічної інвентаризації 25 жовтня 1995 року, в реєстрову книгу за № 327.

Як вбачається з відповіді КП «Великоновосілківське районне бюро технічної інвентаризації» № 263 від 19.08.2019 р., згідно архівних даних станом на 31.12.2012 року власником одноквартирного жилого будинку на праві приватної, спільно - сумісної власності, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 є: 1/3 частки ОСОБА_6 на підставі свідоцтва про праве власності на. житло від 18.04.1994 року (реєстраційний № 327); 1/3 частки ОСОБА_1 на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом від 29.08.2018 року (реєстраційний № 327); 1/3 частки ОСОБА_1 на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом від 29.02.2018 року (реєстраційний № 327).

Мотиви, з яких виходить суд і застосовані норми права

Частиною першою статті 15 ЦК України передбачене право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, поряд із визнанням правочину недійсним, також відновлення становища, яке існувало до порушення, та визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, його посадових і службових осіб (стаття 16 ЦК України).

За статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі Конвенція) визнається право людини на доступ до правосуддя, а за статтею 13 Конвенції на ефективний спосіб захисту прав, і це означає, що особа має право пред`явити в суді таку вимогу на захист цивільного права, яка відповідає змісту порушеного права та характеру правопорушення. Пряма чи опосередкована заборона законом на захист певного цивільного права чи інтересу не може бути виправданою.

Суд зазначає, що вказаний спір носить приватно-правовий характер, оскільки позивачем безпосередньо пов`язано з захистом свого права на належну йому земельну ділянки, що узгоджується з висновком ВП ВС, викладеним у постанові від 04.12.2019 р. по справі № 823/588/16.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Поняття, зміст права власності та його здійснення закріплено у статтях 316, 317, 319 Цивільного кодексу України (далі ЦК України), аналіз яких свідчить, що право власності має абсолютний характер, його зміст становлять правомочності власника з володіння, користування і розпорядження належним йому майном. Забезпечуючи всім власникам рівні умови здійснення своїх прав, держава гарантує власнику захист від порушень його права власності з боку будь-яких осіб.

Враховуючи, що правовідносини між сторонами щодо предмета спору виникли 28.05.2004 р. (дата прийняття Рішення Шахтарської сільської ради № 12/4-72), та будинок АДРЕСА_3 побудовано згідно розпорядження від 31 березня 1994 року № 721, на відведеній земельній ділянці, судом застосовуються норми законодавства, які діяли станом на зазначену дату.

Так, частиною 1 Декрету Кабінету Міністрів України «Про приватизацію земельних ділянок» від 1993 р. (втратив чинність 14.09.2006 р.) доручено сільським, селищним, міським Радам народних депутатів забезпечити передачу протягом 1993 року громадянам України у приватну власність земельних ділянок, наданих їм для ведення особистого підсобного господарства, будівництва і обслуговування жилого будинку і господарських будівель (присадибна ділянка), садівництва, дачного і гаражного будівництва, у межах норм, установлених Земельним кодексом України; установити, що передача громадянам України безоплатно у приватну власність земельних ділянок для цілей, вказаних у статті 1 цього Декрету, провадиться один раз, про що обов`язково робиться місцевими Радами народних депутатів відмітка у паспорті або документі, який його замінює (ч. 2); право приватної власності громадян на земельні ділянки, передані їм для цілей, передбачених статтею 1 цього Декрету, посвідчується відповідною Радою народних депутатів, про що робиться запис у земельно-кадастрових документах, з наступною видачею державного акта на право приватної власності на землю (ч. 3).

Статтею 6 Земельного кодексу України 1990 р. визначено, що громадяни України мають право на одержання у власність земельних ділянок, зокрема, для будівництва та обслуговування жилого будинку і господарських будівель (присадибна ділянка). Передача земельних ділянок у власність громадян провадиться місцевими Радами народних депутатів відповідно до їх компетенції за плату або безплатно.Безплатно земельні ділянки передаються у власність громадян, зокрема, для: будівництва та обслуговування будинку і господарських будівель (присадибна ділянка), в тому числі земельні ділянки, що були раніше надані у встановленому порядку громадянам для цієї мети, у межах граничного розміру, визначеного статтею 67 цього Кодексу.

П. 1 ч. 1 ст. 9 Земельного кодексу України 1990 р. визначено, що до відання сільських, селищних і міських районного підпорядкування Рад народних депутатів у галузі регулювання земельних відносин на їх території належить, зокрема, передача земельних ділянок у власність, надання їх у користування, в тому числі на умовах оренди, у порядку, встановленому статтями 17 і 19 цього Кодексу.

Згідно положень ст. 42 Земельного кодексу України, громадяни, яким жилий будинок, господарські будівлі та споруди і земельна ділянка належать на праві спільної сумісної власності, використовують і розпоряджаються земельною ділянкою спільно. Використання і розпорядження земельною ділянкою, що належить громадянам на праві спільної часткової власності, визначаються співвласниками цих об`єктів і земельної ділянки пропорційно розміру часток у спільній власності на даний будинок, будівлю, споруду.

Статтею 44 Земельного кодексу України 1990 р. визначено, що порушені права власників земельних ділянок і землекористувачів підлягають поновленню.

Аналізуючи зазначенні положення законодавства, суд зазначає, що вказані правові норми нерозривно пов`язували виникнення права власності на житловий будинок з виникненням права власності на земельну ділянку для його обслуговування. Тобто, власники житлового будинку, у т.ч. і позивач, будучи співвласниками житлового будинку, на час прийняття рішення Шахтарською сільською радою, мали право на оформлення права власності на вказані земельні ділянки, відповідно до часток їх власності на житло. Під час прийняття рішення, відповідачем Шахтарською сільською радою, правонаступником якої є Великоновосілківська селищна рада, вказане враховано не було. Такі дії призвели до порушення права власності позивача (оскільки лише він є суб`єктом звернення до суду) на земельну ділянку для будівництва та обслуговування жилого будинку та господарських споруд, розташовану під належним йому домоволодінням пропорційно до розміру його частки в праві власності на житловий будинок та на земельну ділянку для ведення особистого селянського господарства за вказаною адресою.

Таким чином, визнання протиправними та скасування рішень Шахтарської сільської ради народних депутатів № 12/4-72 від 28.05.2004 року в частині передачі у власність ОСОБА_4 земельних ділянок для будівництва, обслуговування жилого будинку та господарських споруд - площею 0,1001 га та для ведення особистого селянського господарства площею 0,0582 га розташованих за адресою: АДРЕСА_3 , визнання державного акту на право власності на земельну ділянку від 10.02.2005 року серія ДН № 122009 виданого на підставі рішення Шахтарської сільської ради № 12/4-72 від 28.05.2004 року на земельну ділянку загальною площею 0,1001 га, цільове призначення для будівництва та обслуговування жилого будинку кадастровий номер 1421286400:02:001:0033 на ім`я ОСОБА_4 та зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № 155 недійсним та скасування його державної реєстрації, визнання державного акту на право власності на земельну ділянку від 10.02.2005 року серія ДН № 122010 виданого на підставі рішення Шахтарської сільської ради № 12/4-72 від 28.05.2004 року на земельну ділянку загальною площею 0,0582 га, цільове призначення для ведення особистого селянського господарства кадастровий номер 1421286400:02:001:0036 на ім`я ОСОБА_4 та зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № 156, недійсним та скасування його державної реєстрації впливає на можливість реалізації прав позивача щодо нерухомого майна, отже доводить дієвість та ефективність обраного позивачем способу захисту.

Відповідно до вимог статті 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справимають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (статі 76, 77 ЦПК України).

Згідно вимог статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.

Положення вищезазначених процесуальних норм передбачають, що під час розгляду справ у порядку цивільного судочинства обов`язок доказування покладається як на позивача, так і на відповідача.

Висновок суду щодо суті спору

Докази, надані позивачем на підтвердження викладених у позові обставин, у тому числі щодо його права власності на відповідну частку житлового будинку за місцем знаходження спірної земельної ділянки, суд вважає належними, достатніми та допустимими. Такі докази у своєму логічному взаємозв`язку дозволяють суду зробити висновок про законність та обґрунтованість його вимог та про ефективність обраного позивачем способу захисту його права власності на належну йому земельну ділянку. Отже, позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Щодо розподілу судових витрат

Позивач не ставить питання про стягнення з відповідачів судових витрат, а тому судовий збір, понесений ним, не стягується.

Керуючись ст.ст. 15,16,181, 316, 317, 319ЦК України, положеннями Земельного кодексу України 1990 р., ст.ст.3,4,10,12,13,19,60,79-81,174,235,247,258-259,263-265,273,352,354 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ), представник позивача ОСОБА_2 (адреса: АДРЕСА_2 ) до Великоновосілківської селищної ради (вул. Пушкіна, б. 32, смт. Велика Новосілка, Волноваський (Великоновосілківський) район, Донецька область, 85500) про визнання державних актів недійсними -задовольнити у повному обсязі.

Визнати рішення Шахтарської сільської ради народних депутатів № 12/4-72 від 28.05.2004 року в частині передачі у власність ОСОБА_4 земельних ділянок для будівництва, обслуговування жилого будинку та господарських споруд - площею 0,1001 га та для ведення особистого селянського господарства площею 0,0582 га розташованих за адресою: АДРЕСА_3 протиправним та скасувати.

Визнати державний акт на право власності на земельну ділянку від 10.02.2005 року серія ДН № 122009 виданий на підставі рішення Шахтарської сільської ради № 12/4-72 від 28.05.2004 року на земельну ділянку загальною площею 0,1001 га, цільове призначення для будівництва та обслуговування жилого будинку кадастровий номер 1421286400:02:001:0033 на ім`я ОСОБА_4 та зареєстрований в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № 155 недійсним та скасувати його державну реєстрацію.

Визнати державний акт на право власності на земельну ділянку від 10.02.2005 року серія ДН № 122010 виданого на підставі рішення Шахтарської сільської ради № 12/4-72 від 28.05.2004 року на земельну ділянку загальною площею 0,0582 га, цільове призначення для ведення особистого селянського господарства кадастровий номер 1421286400:02:001:0036 на ім`я ОСОБА_4 та зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № 156, недійсним та скасувати його державну реєстрацію.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Дніпровського апеляційного суду безпосередньо або через Великоновосілківський районний суд Донецької області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження , якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя: О.А. Дурач