Постанова

від 25.05.2022 по справі 910/17080/21

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"26" травня 2022 р. Справа№ 910/17080/21

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Скрипки І.М.

суддів: Михальської Ю.Б.

Іоннікової І.А.

при секретарі судового засідання Токар Т.Г.

за участю представників сторін згідно протоколу судового засідання від 26.05.2022

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮНІБІЛД" на додаткове рішення Господарського суду м. Києва від 17.01.2022

у справі №910/17080/21 (суддя Привалов А.І.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Карат ЛТД"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮНІБІЛД"

про стягнення 402 659,18 грн.

В судовому засіданні 26.05.2022 відповідно до ст.ст. 240, 283 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частину постанови.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду м. Києва від 21.12.2021 у справі №910/17080/21 позов задоволено частково.

Закрито провадження у справі в частині стягнення суми основного боргу у розмірі 321 505 грн. 65 коп., у зв`язку з відсутністю предмету спору.

Вирішено стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮНІБІЛД" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Карат ЛТД" пеню в сумі 13 481 грн. 57 коп., штраф в сумі 61 902 грн. 58 коп., 3 % річних в сумі 2 482 грн. 17 коп., інфляційні втрати в сумі 3 287 грн. 22 коп., витрати по сплаті судового збору в сумі 6 039 грн. 89 коп.

Короткий зміст додаткового рішення місцевого господарського суду та мотиви його прийняття

30.12.2021 до Господарського суду міста Києва надійшла заява позивача про ухвалення додаткового рішення та стягнення з відповідача витрати на професійну правничу допомогу в суді першої інстанції в розмірі 20 000,00 грн. (подана до поштового відділення 28.12.2021).

Додатковим рішенням Господарського суду м. Києва від 17.01.2022 у справі №910/17080/21 заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Карат ЛТД" про ухвалення додаткового рішення задоволено частково.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮНІБІЛД" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Карат ЛТД" судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 10000,00 грн.

В іншій частині вимог відмовлено.

Задовольняючи заяву частково, місцевий господарський суд дійшов висновку, що заявлений розмір витрат на правову допомогу в сумі 20 000,00 грн. не відповідає критеріям розумності, співрозмірності, є необґрунтовано високим та суттєво завищеним.

Зважаючи на клопотання відповідача про зменшення розміру витрат на правничу допомогу, враховуючи складність справи та розумну необхідність витрат для даної справи, обсяг наданих адвокатських послуг, суд дійшов висновку про стягнення з відповідача на користь позивача 10 000,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів

Не погоджуючись з прийнятим додатковим рішенням, відповідач 08.02.2022 звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати додаткове рішення Господарського суду м. Києва від 17.01.2022 у справі №910/17080/21 та ухвалити нове, яким задовольнити вимоги позивача про стягнення витрат на правничу допомогу у розмірі 3000, 00 грн.

Апеляційна скарга обґрунтована порушенням судом норм процесуального права (ч. 4 ст. 126 та ч. 5 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України).

Доводи апеляційної скарги зводяться до наступного:

- справа відноситься до незначної складності з сформованою та усталеною судовою практикою щодо вирішення аналогічних справ, тому від адвоката позивача при складанні позовної заяви та відповіді на відзив не вимагалось значного обсягу юридичної та технічної роботи;

- судом не враховано висновки Верховного Суду щодо застосування ст. ст. 126,129 ГПК України у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 21.05.2019 у справі №903/390/18, від 21.01.2020 у справі №916/2982/16, від 07.07.2020 у справі №914/1002/19;

- судом першої інстанції не враховано, що відповідачем під час розгляду справи здійснено заходи щодо врегулювання спору мирним шляхом, у вигляді погашення заборгованості у повному обсязі, а поведінка відповідача під час розгляду справи не призвела до затягування розгляду справи.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті

Відповідно до протоколу передачі судової справи (апеляційної скарги, заяви, картки додаткових матеріалів) раніше визначеному головуючому судді (судді-доповідачу) (складу суду) від 11.02.2022 апеляційну скаргу відповідача передано на розгляд судді Скрипці І.М., сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Скрипка І.М., судді Михальська Ю.Б., Іоннікова І.А.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 16.02.2022 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮНІБІЛД" на додаткове рішення Господарського суду м. Києва від 17.01.2022 у справі № 910/17080/21, розгляд справи призначено на 17.03.2022.

Проте, Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" №64/2022 від 24 лютого 2022 року, затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України.

Указом Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" №133/2022 від 14 березня 2022 року частково змінено статтю 1 Указу Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 26 березня 2022 року строком на 30 діб, у зв`язку з триваючою широкомасштабною збройною агресією Російської Федерації проти України.

Отже, судове засідання 17.03.2022 у справі №910/17080/21 не відбулося.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 12.04.2022 призначено до розгляду апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮНІБІЛД" на додаткове рішення Господарського суду м. Києва від 17.01.2022 у справі №910/17080/21 на 26.05.2022.

Явка представників сторін

Відповідно до частини 1 статті 202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Згідно частини 12 статті 270 Господарського процесуального кодексу України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Нормами статті 120 Господарського процесуального кодексу України передбачена можливість повідомлення сторін про призначення справи до розгляду та про дату, час і місце проведення судового засідання чи проведення відповідної процесуальної дії шляхом направлення повідомлень на адресу електронної пошти та з використанням засобів мобільного зв`язку.

Повідомлення із копією ухвали Північного апеляційного господарського суду від 12.04.2022 про призначення справи до розгляду на 26.05.2022, засвідченою електронно-цифровими підписами суддів, було надіслане судом на електронну адресу позивача, зазначену в матеріалах справи, що підтверджується роздруківкою електронного листування.

Крім того, інформація щодо призначення розгляду справи №910/17080/21 на 26.05.2022 була розміщена на офіційному веб-сайті Судової влади України за посиланням: https://anec.court.gov.ua/sud4873/gromadyanam/povidomlennya/1271193/.

Представник відповідача в судовому засіданні апеляційної інстанції 26.05.2022 підтримав доводи апеляційної скарги з підстав, викладених у ній, просив її задовольнити, оскаржуване додаткове рішення скасувати, ухвалите нове, яким задовольнити вимоги позивача про стягнення витрат на правничу допомогу у розмірі 3000, 00 грн.

Представник позивача в судове засідання апеляційної інстанції 26.05.2022 не з`явився, про дату, час та місце розгляду заяви був повідомлений належним чином, причини його неявки суду не відомі.

Враховуючи положення ч. 12 ст. 270 ГПК України, відповідно до якого неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи, зважаючи на те, що явка представника позивача обов`язковою в судове засідання не визнавалась, судова колегія вважає за можливе розглянути справу у його відсутність за наявними у справі матеріалами.

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції у даній справі та перевірені судом апеляційної інстанції

На підтвердження вимоги про стягнення з відповідача витрат на правову допомогу у розмірі 20 000,00 грн. позивачем надано суду Договір про надання правової допомоги від 06.10.2021, Специфікацію №1 від 06.10.2021, рахунок на оплату від 06.10.2021, платіжне доручення №6667 від 06.10.2021, Акт приймання-передачі послуг станом на 28.12.2021, звіт про надану правничу допомогу станом на 28.12.2021.

Відповідач у відзиві на позовну заяву наголошував на тому, що розмір заявлених витрат на професійну правничу допомогу має бути доведений та обґрунтований.

Судом встановлено, що всупереч ч. 3 ст. 126 ГПК України заявником не надано суду детального опису робіт (наданих послуг).

Зважаючи на клопотання відповідача про зменшення розміру витрат на правничу допомогу, враховуючи складність справи та розумну необхідність витрат для даної справи, обсяг наданих адвокатських послуг, суд дійшов висновку про стягнення з відповідача на користь позивача 10 000,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови

У відповідності до вимог ч. ч. 1, 2, 5 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. В суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Згідно зі ст. 129 Конституції України та ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

При цьому колегія суддів зазначає, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод сторін (рішення Суду у справі Трофимчук проти України no.4241/03 від 28.10.2010).

Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи в апеляційній інстанції, заслухавши доповідь судді-доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника відповідача, перевіривши правильність застосування господарським судом при прийнятті оскарженого додаткового рішення норм матеріального та процесуального права, дійшла висновку про те, що апеляційна скарга підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Положенням статті 244 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд, який ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо, судом не вирішено питання про судові витрати. Заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення. Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.

Відповідно до пункт 12 частини 3 статті 2 Господарського процесуального кодексу України однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини 3 статті 2 зазначеного Кодексу).

Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.

Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи:

1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (стаття 124 Господарського процесуального кодексу України);

2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (стаття 126 Господарського процесуального кодексу України): - подання (1) заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з (2) детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та (3) доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи; - зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу;

3) розподіл судових витрат (стаття 129 Господарського процесуального кодексу України).

Згідно зі статтею 123 зазначеного Кодексу судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Статтею 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" визначено, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

З матеріалів справи вбачається, що 06.10.2021 між Адвокатським об`єднанням «Віннерлекс» (Адвокатське об`єднання) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Карат ЛТД» (Клієнт) укладено договір про надання правничої допомоги (Договір), відповідно до умов якого Адвокатське об`єднання зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги Клієнту на умовах і в порядку, що визначені Договором, а Клієнт зобов`язується оплатити відповідно до умов Договору надану Адвокатським об`єднанням правову допомогу та витрати, пов`язані з виконанням Договору, що здійснюються Адвокатським об`єднанням.

Відповідно до п. 1.2. Договору конкретний вид та обсяг правової допомоги за Договором Сторонами зазначається в специфікації, що є невід`ємним додатком до Договору, яка відображає доручення Клієнта Адвокатському об`єднананню на надання певної правової допомоги, та її вартість відповідно до такого обсягу.

Відповідно до п. 2.3.4. Договору Клієнт зобов`язується здійснити своєчасну і повну оплату правничої допомоги Адвокатського об`єднання відповідно до розділу 4 Договору.

Згідно з п. 4.1. Договору сторони погоджують порядок обчислення гонорару (вартості послуг) Адвокатського об`єднання за Договором у вигляді погодинної оплати або фіксованого розміру гонорару.

Відповідно до укладеної між Сторонами специфікації №1 від 06.10.2021, правова допомога надається Адвокатським об`єднанням Клієнту вартістю 20 000, 00 грн., складається з надання комплексної професійної правничої допомоги під час розгляду Господарським судом м. Києва позовної заяви Клієнта про стягнення заборгованості з ТОВ «Юнібілд» по Договору поставки №75/2019 від 06.02.2019, зі складанням позовної заяви та усіх інших необхідних процесуальних документів.

Матеріали справи містять копію рахунку від 06.10.2021 на оплату юридичних послуг відповідно до умов договору про надання правничої допомоги від 06.10.2021, а також копію платіжного доручення №6667 від 06.10.2021, що підтверджує проведення оплати послуг з надання правової допомоги позивачем у сумі 20 000, 00 грн. на рахунок адвокатського обєднання.

Відповідно до акту приймання - передачі послуг від 28.12.2021, підписаного керуючим партнером Адвокатського об`єднання «ВіннерЛекс» Вінниченком А.О. та генеральним директором Товариства з обмеженою відповідальністю "Карат ЛТД" Панченком Ю.І., вартість наданої правничої допомоги згідно додатку №1 до цього акту, становить 20 000,00 грн.

У відповідності до звіту про надану правничу допомогу від 28.12.2021 на виконання умов Договору про надання правової допомоги від 06.10.2021 Адвокатським об`єднанням «ВіннерЛекс» надано професійну правничу допомогу, під час розгляду Господарським судом м. Києва справи №910/17080/21 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Карат ЛТД" про стягнення заборгованості за договором поставки №75/2019 від 06.02.2019, на виконання комплексу робіт включно зі складанням позовної заяви та всіх інших необхідних процесуальних документів.

Відповідно до частин 1, 2 статті 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Разом із тим розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду (частина 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України).

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина 3 статті 126 цього Кодексу).

Водночас за змістом частини 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини 4 цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина 5 статті 126 Господарського процесуального кодексу України).

У розумінні положень частини 5 статті 126 Господарського процесуального кодексу України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.

Відповідач у відзиві на позовну заяву заперечував щодо попереднього розрахунку витрат на професійну правничу допомогу в сумі 20 000,00 грн., вказуючи,що заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати будли фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

Загальне правило розподілу судових витрат визначене в частині 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України.

Разом із тим, у частині 5 наведеної норми цього Кодексу визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.

Зокрема відповідно до частини 5 статті 129 Господарського процесуального кодексу України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує:

1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи;

2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;

3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо;

4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

При цьому, на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.

Випадки, за яких суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат, унормованого частиною 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, визначені також положеннями частин 6, 7, 9 статті 129 цього Кодексу.

Таким чином, зважаючи на наведені положення законодавства, у разі недотримання вимог частини 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України суду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони. При цьому, обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, що підлягають розподілу між сторонами (частини 5-6 статті 126 Господарського процесуального кодексу України).

Водночас під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами 5-7, 9 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.

Суд зазначає, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява N 19336/04).

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 11.05.2018 у справі №910/8443/17 та у практиці Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, відзначено у п. 95 рішення у справі "Баришевський проти України" від 26.02.2015, п.п.34-36 рішення у справі "Гімайдуліна і інших проти України" від 10.12.2009, п.80 рішення у справі "Двойних проти України" від 12.10.2006, п.88 рішення у справі "Меріт проти України" від 30.03.2004.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, що підлягають розподілу між сторонами (ч.ч. 5-6 ст. 126 ГПК України).

Таку правову позицію щодо права суду зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони, викладено в постановах об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19, від 22.11.2019 у справі №902/347/18, від 06.12.2019 у справі № 910/353/19.

Тобто, суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Так, відповідно до статті 15 Господарського процесуального кодексу України суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання господарського судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.

Таким чином, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.

Як зазначено у звіті про надану правничу допомогу станом на 28.12.2021 Адвокатським обєднанням надані наступні послуги: складання позовної заяви та всіх інших необхідних процесуальних документів, під якими слід мати на увазі складання відповіді на відзив.

При цьому, позовна заява підписана представником позивача адвокатом Чумасом Г.Г., що діяв на підставі ордеру серія КС №766270 від 20.10.2021 про надання правової допомоги ТОВ «Карат ЛТД», виданого Адвокатським об`єднанням «ВіннерЛекс».

Відповідь на відзив позивача підписана генеральним директором ТОВ «Карат ЛТД» Панченком Ю.І.

Дослідивши матеріали справи, колегія суддів погоджується з доводами апелянта про те, що спірні правовідносини виникли у зв`язку з невиконанням відповідачем своїх зобов`язань по договору щодо оплати поставленого товару, що не потребує вивчення та застосування спеціальних законів та підзаконних актів; спір є незначної складності, відноситься до категорії спорів, що виникають у зв`язку з неналежним виконанням договору. У спорах такого характеру, за відсутності особливостей поставки товару у спірних правовідносинах, відсутні протиріччя між наявними у справі документами щодо факту поставленого товару та його оплати, судова практика є сталою (тим більше, відповідач не заперечує факт несплати); не зважаючи на невелику суму позову, матеріали справи не містять великої кількості документів, на дослідження яких адвокат би витратив значний час, дана справа є звичайним розрахунковим спором, адвокат мав дослідити умови договору, а саме факт поставки товару та факт несплати; з огляду на викладене, затрачений час та розрахунок вартості наданих адвокатських послуг є завищеним.

Враховуючи викладені обставини, керуючись ч. 5 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів дійшла висновку, що розмір витрат на професійну правничу допомогу у сумі 20 000,00 грн., стосовно якої подано заяву, не відповідає критеріям обґрунтованості та пропорційності до предмета спору, є неспівмірним з огляду на розумну необхідність витрат для цієї справи, зважаючи на складність справи, обсяг наданих адвокатських послуг з урахуванням часу здійснення представництва у суді.

Враховуючи вищезазначене, оцінивши подані заявником докази у підтвердження понесених ним витрат, виходячи з критеріїв реальності та розумності таких витрат, їх обґрунтованості та пропорційності до предмета спору, характеру та обсягу наданих адвокатом послуг, а також приймаючи до уваги заперечення відповідача щодо попереднього розрахунку витрат на професійну правничу допомогу в сумі 20 000,00 грн.(яке фактично є клопотанням відповідача про зменшення), колегія суддів дійшла висновку про часткове задоволення заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Карат ЛТД", з покладанням на Товариство з обмеженою відповідальністю "ЮНІБІЛД" обов`язку по відшкодуванню витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 3 000,00 грн., відповідно в решті заяви про стягнення витрат на правову допомогу слід відмовити.

При цьому підстав для відмови в повному обсязі у задоволенні заяви позивача про стягнення витрат на правову допомогу колегія суддів не вбачає.

Місцевий господарський суд не звернув уваги на всі обставини справи, а тому дійшов помилкового висновку про задоволення заяви позивача в розмірі 10 000,00 грн.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги

Доводи відповідача, викладені в апеляційній скарзі, знайшли своє підтвердження під час розгляду справи судом апеляційної інстанції.

Відповідно до ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно з ч. 1 ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до п.58 рішення ЄСПЛ Справа "Серявін та інші проти України" (заява №4909/04) від 10.02.2010 у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) від 9 грудня 1994, серія А, №303-А, п.29).

Зважаючи на вищевикладені обставини справи в їх сукупності, колегія суддів дійшла висновку про те, що апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮНІБІЛД" на додаткове рішення Господарського суду м. Києва від 17.01.2022 у справі №910/17080/21 підлягає задоволенню, а додаткове рішення Господарського суду м. Києва від 17.01.2022 у справі №910/17080/21 частковому скасуванню з викладенням резолютивної частини в редакції даної постанови.

Керуючись ст.ст. 269, 270, 275, ст. ст. 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮНІБІЛД" на додаткове рішення Господарського суду м. Києва від 17.01.2022 у справі №910/17080/21 задовольнити.

2. Додаткове рішення Господарського суду м. Києва від 17.01.2022 у справі №910/17080/21 скасувати частково, виклавши резолютивну частину додаткового рішення в наступній редакції:

« 1. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Карат ЛТД" про ухвалення додаткового рішення задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮНІБІЛД" (01013, м. Київ, вул. Будіндустрії, буд. 7, код ЄДРПОУ 42675928) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Карат ЛТД" (04080, м. Київ, вул. Кирилівська, буд. 86, код ЄДРПОУ 32799897) 3000,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу в суді першої інстанції.

3. У задоволенні решти заяви відмовити».

3. Доручити Господарському суду м. Києва видати наказ.

4. Матеріали справи №910/17080/21 повернути до Господарського суду м. Києва.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строки, передбачені Господарським процесуальним кодексом України.

Повний текст постанови підписано 11.08.2022.

Головуючий суддя І.М. Скрипка

Судді Ю.Б. Михальська

І.А. Іоннікова