Вирок

від 11.08.2022 по справі 477/493/22

ЖОВТНЕВИЙ РАЙОННИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ЖОВТНЕВИЙ РАЙОННИЙ СУД

Миколаївської області

Справа №477/493/22

Провадження №1-кп/477/190/22

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 серпня 2022 року Жовтневий районний суд Миколаївської області

у складі: головуючого у справі судді ОСОБА_1 ,

із секретарем судових засідань ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в м. Миколаєві кримінальне провадження внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12022152230000222 відносно

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Новопавлівка Баштанського району Миколаївської області, громадянина України, із середньою освітою військовослужбовця Збройних сил України, який проходить військову службу на посаді стрільця-помічника гранатометника військової частини НОМЕР_1 , який має на утриманні неповнолітню дитину ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрованого за адресою:

АДРЕСА_1 , тел. НОМЕР_2 , раніше не судимого;

у вчиненні злочину передбаченого ч. 2 ст. 15 та ч. 4 ст. 185 КК України,

за участю сторін кримінального провадження:

прокурора ОСОБА_5 ,

обвинуваченого ОСОБА_3 , його захисника ОСОБА_6 ,

представника потерпілого ОСОБА_7 (не з`явився);

В С Т А Н О В И В :

04 липня 2022 року до Жовтневого районного суду Миколаївської області надійшов обвинувальний акт по обвинуваченню ОСОБА_3 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 15 та ч. 4 ст. 185 КК України.

Відповідно до обвинувального акту, досудовим розслідуванням було встановлено, що 05 травня 2022 року, приблизно о 17:30, ОСОБА_3 , під час дії воєнного стану, будучи військовослужбовцем Збройних сил України, займаючи посаду стрільця-помічника гранатометника військової частини НОМЕР_1 , діючи за попередньою змовою із іншим військовослужбовцем, матеріали відносно якого виділені в окреме кримінальне провадження, перебуваючи на автозаправній станції ТОВ ЛІГ, яка розташована по вул. Дорожня, 6, в с. Каравелове Миколаївського району Миколаївської області, реалізуючи свій раптово виниклий злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна, через незачинений люк паливного резервуару, вичерпали відром бензин марки А-95 та наповнили ним пластикові ємності загальним об`ємом 344,2 л, вартістю 27,13 грн за 1 л, загальною вартістю 9338 грн. які завантажили в салон автомобіля марки ВАЗ 21063, р.н. НОМЕР_3 , проте вони не змогли довести свій злочинний умисел до кінця з причин, які не залежали від їх волі, оскільки були затримані на місці працівниками відділення поліції № 4 Миколаївського РУП ГУНП в Миколаївській області.

На підставі вищевикладених фактичних обставин ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15 та ч. 4 ст. 185 КК України закінчений замах на таємне викрадення чужого майна (крадіжку), вчинений за попередньою змовою групою осіб в умовах воєнного стану, поєднаний з проникненням у сховище.

Обвинувальний акт відносно ОСОБА_3 надійшов до суду разом із угодою про визнання винуватості, укладеною 21 червня 2022 року між ним та прокурором Миколаївської спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Південного регіону ОСОБА_5 , за участі захисника ОСОБА_6 , згідно з умовами якої, сторони погодилися згідно з положеннями ст.ст. 468, 469, 470, 472 КПК України про наступне:

- обвинувачений ОСОБА_3 погоджується з формулювання фактичних обставин зазначеного кримінального правопорушення та його правовою кваліфікацією, беззастережно визнає винуватість в пред`явленому обвинуваченні та свою вину у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 15 та ч. 4 ст. 185 КК України;

-узгоджено йогопокарання за ч. 2 ст. 15 та ч. 4 ст. 185 КК України п`ять років позбавлення волі;

- на підставі ст. 75 КК України ОСОБА_3 підлягає звільненню від відбування цього покарання з випробуванням з іспитовим строком, який буде визначено судом, оскільки він визнав вину, щиро покаявся, має на утриманні неповнолітню дитину, вчинив злочин вперше, активно сприяв розкриттю кримінального правопорушення, відсутні обставини, що обтяжують покарання.

Відповідно до угоди, її сторони обізнані з правовими наслідками укладення та затвердження угоди про визнання винуватості, передбачені статтею 473 КПК України, а саме:

в частині обмеження права прокурора та обвинуваченого на оскарження вироку згідно положення статтями 394, 424 КПК України;

в частині порядку та оскарження обвинувального вироку, яким затверджена ця угода в апеляційному порядку, визначеному пунктом 1 частиною 1 статті 394 КПК України та в касаційному порядку, визначеному в пункті 1 частиною 3 статті 424 КПК України;

в частині відмови у здійсненні прав, передбачених абзацами 1 і 4 пункту 1 частини 4 статті 474 КПК України.

Прокурор у судовому засіданні не заперечував щодо затвердження угоди, з необхідністю вирішення питання про речові докази.

В судовому засіданні обвинувачений провину визнав повністю, у вчиненому розкаявся та просив затвердити укладену угоду.

Захисник обвинуваченого не заперечував щодо затвердження угоди та просив визначити іспитовий строк в мінімальному розмірі, оскільки обвинувачений має неповнолітню дитину та продовжує як військовослужбовець виконувати обов`язок по захисту України від збройної агресії Російської Федерації.

Представник потерпілого до судового засідання не з`явився, про його час та місце був повідомлений належним чином, під час досудового розслідування надав письмову згоду на укладення угоди про визнання винуватості.

Суд, перевіривши обвинувальний акт та дослідивши матеріали справи в частині затвердження угоди про визнання винуватості, дійшов наступних висновків.

Суд має право затвердити угоду або відмовити в затвердженні угоди та повернути кримінальне провадження прокурору для продовження досудового розслідування в порядку, передбаченому статтями 468-475цього Кодексу.

Згідно статті 468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості.

Угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженнях і щодо тяжких злочинів (п. 1 ч. 1 ст. 469 КПК України).

Судом установлено, що ОСОБА_3 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 15 та ч. 4 ст. 185 КК України.

Судом з`ясовано, що обвинувачений цілком розуміє свої права, які визначені пунктами 1-4 частини 4 статті 474 КПК України та йому повністю зрозумілі наслідки укладення та затвердження даної угоди, передбачені частиною 2 статті 473 КПК України, характер обвинувачення, вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди судом.

Враховуючи вищевикладене, суд, перевіривши вимоги закону, дійшов висновку про можливість затвердження укладеної угоди про визнання винуватості від 21 червня 2022 року.

Долю речових доказів слід вирішити в порядку, передбаченому статтею 100 КПК України.

Керуючись статтями 369-372, 468-475 КПК України,

У Х В А Л И В:

Затвердити у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного державного реєстру досудових розслідувань за №12022152230000222 угоду про визнання винуватості від 21 червня 2022 року, укладену між прокурором Миколаївської спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Південного регіону

ОСОБА_5 та обвинуваченим ОСОБА_3 за участі захисника ОСОБА_6 .

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 15 та ч. 4 ст. 185 КК України, та призначити йому покарання за його вчинення у виді п`яти років позбавлення волі.

Відповідно до ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строкомна одинрік з покладенням на нього обов`язків, передбачених ч. 1 та п. 2 ч. 3 ст. 76 КК України, зокрема:

- періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання;

- не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Відповідно до ч. 4 ст. 76 КК України нагляд за виконанням ОСОБА_3 покладених обов`язків доручити командиру військової частини за місцем проходження служби, а у разі звільнення з військової служби уповноваженому органу з питань пробації за місцем його проживання.

Речовий доказ по справі автомобіль марки ВАЗ 21063, р.н. НОМЕР_3 (з технічним паспортом та ключами від нього), які знаходяться на зберіганні у відділенні поліції № 4 Миколаївського РУП ГУНП в Миколаївській області повернути ОСОБА_3 .

Копію вироку вручити обвинуваченому, захиснику та прокурору, направити потерпілому поштою .

Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку до Миколаївського апеляційного суду через Жовтневий районний суд Миколаївської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення виключно з підстав, передбачених частиною 4 статті 394 КПК України.

Суддя ОСОБА_1