Рішення

від 08.08.2022 по справі 682/50/22

СЛАВУТСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 682/50/22

Провадження № 2/682/179/2022

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 серпня 2022 року м. Славута

Славутський міськрайонний суд Хмельницької області у складі :

головуючої судді Зеленської В.І,

з участю секретарки судових засідань Козир О.П.,

представника позивачаки ОСОБА_1 - адвоката Жилюка О.В.,

представника відповідача - адвоката Маринюка С.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Селянського фермерського господарства "Манятин" про усунення перешкод у розпорядженні земельною ділянкою та відшкодування шкоди,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 звернулась в суд з позовом до Селянського фермерського господарства "Манятин" про усунення перешкод у розпорядженні земельною ділянкою, розташованою на території Бачманівської сільської ради Славутського (Шепетівського) району Хмельницької області, кадастровий номер 6823980700:02:013:0309, шляхом скасування рішення державного реєстратора Славутської районної державної адміністрації Хмельницької області від 02.06.2016 р, індексний номер 29875548, про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, зокрема, про державну реєстрацію договору оренди земельної ділянки від 10.03.2016 р, укладеного між ОСОБА_1 та СФГ "Манятин" (код ЄДРПОУ 03728860) та стягнення з відповідача 20370,14 грн майнової шкоди (упущеної вигоди), а також судових витрат.

У вступному слові представник позивачки - адвокат Жилюк О.В. пояснив, що ОСОБА_1 є власником земельної ділянки площею 3,79 га, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 6823980700:02:013:0309, що розташована на території Бачманівської сільської ради Славутського (Шепетівського) району Хмельницької області. В листопаді 2019 року позивачка отримала витяг з Державного земельного кадастру про те, що її земельна ділянка перебуває у оренді СФГ "Манятин" на підставі договору оренди від 10.03.2016 р. Проте, ніякого договору оренди з СФГ "Манятин" вона не укладала, тому звернулась до органу поліції із заявою про вчинення посадовими особами СФГ "Манятин" кримінального правопорушення. В ході досудового досудового розслідування була проведена судова почеркознавча експертиза, за результатами якої встановлено, що підпис на договорі оренди земельної ділянки між ОСОБА_1 та СФГ "Манятин" від 10.03.2016 р вчинений не позивачкою. Таким чином, оскільки договір оренди земельної ділянки з СФГ "Манятин" не укладений, просить усунути перешкоди у розпорядженні земельною ділянкою площею 3,79 га, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 6823980700:02:013:0309, що розташована на території Бачманівської сільської ради Славутського (Шепетівського) району Хмельницької області, шляхом скасування рішення державного реєстратора Славутської районної державної адміністрації Хмельницької області від 02.06.2016, індексний номер 29875548, про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, зокрема, договору оренди земельної ділянки від 10.03.2016 р та стягнути з відповідача 20370,14 грн шкоди (упущеної вигоди). Вважає, що упущена вигода - це сума, яку позивачка могла б отримати в якості орендної плати у разі, якщо б її право не було порушене, за період з 2019 по 2021 р включно з розрахунку 12% річних від нормативно грошової оцінки належної їй земельної ділянки, яка становить 56586,72 грн. Просить також стягнути з відповідача в користь позивачки судові витрати у вигляді сплаченого при зверненні з позовом до суду судового збору.

Позивачка належним чином повідомлена про дату, час та місце розгляду справи судом, але в судове засідання не з`явилася.

Представник відповідача - адвокат Маринюк С.О. в судовому засіданні заперечив проти позову, просить відмовити у його задоволенні.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши позовну заяву та письмові докази, суд приходить до наступного.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 є власником земельної ділянки площею 3,79 га, кадастровий номер 6823980700:02:013:0309, цільове призначення - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташованої на території Бачманівської сільської ради Славутського (Шепетівського) району Хмельницької області, що ствердужється державним актом на право власності на земельну ділянку серія ХМ № 043194 від 03 грудня 2007 року (а.с.29).

Відповідно до договору оренди від 10 березня 2016 року, зареєстрованого державним реєстратором Славутської районної державної адміністрації Хмельницької області 02.06.2016, індексний номер 29875548, ОСОБА_1 передала СФГ "Манятин" у строкове платне користування належну їй земельну ділянку для ведення сільськогосподарського виробництва площею 3,79 га, кадастровий номер 6823980700:02:013:0309, розташовану на території Бачманівської сільської ради Славутського (Шепетівського) району Хмельницької області, строком на 15 років (а.с.23-26, 30-31).

Згідно з висновком криміналістичної судово-почеркознавчої експертизи, від 19.04.2021 № 25569-25571/20-32, проведеної Київським науково-дослідним інститутом судових експертиз у кримінальному провадженні № 12019240210000522 від 23.10.2019 р, підпис від імені ОСОБА_1 , що міститься у рядку "Орендодавець" у графі "Підписи сторін" на другому аркуші договору оренди земельної ділянки від 10.03.2016, виконані не ОСОБА_1 , а іншою особою (а.с.8-22).

Також встановлено, що у 2016-2018 роках позивачка отримувала орендну плату від відповідача за передану в оренду земельну ділянку. З 2019 року орендної плати за землю ОСОБА_1 не отримувала, що стверджється довідкою СФГ "Манятин" від 04.02.2022 р № 11 (а.с.67).

Частиною третьою статті 203 ЦК України передбачено, що волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

Порушення вимог законодавства щодо волевиявлення учасника правочину є підставою для визнання його недійсним у силу припису частини першої статті 215 ЦК України, а також із застосуванням спеціальних правил про правочини, вчинені з дефектом волевиявлення - під впливом помилки, обману, насильства, зловмисної домовленості, тяжкої обставини.

Якщо сторона не виявила свою волю до вчинення правочину й до набуття обумовлених ним цивільних прав та обов`язків, правочин є таким, що не вчинений, права та обов`язки за таким правочином особою не набуті, а правовідносини за ним - не виникли.

За частиною першою статті 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Стаття 207 ЦК України встановлює загальні вимоги до письмової форми правочину. Так, на підставі частини першої цієї статті правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.

Частиною ж другою цієї статті визначено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Підпис є невід`ємним елементом, реквізитом письмової форми договору, а наявність підписів має підтверджувати наміри та волевиявлення учасників правочину, а також забезпечувати їх ідентифікацію.

Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди (частина перша статті 638 ЦК України).

За частиною першою статті 14 Закону України "Про оренду землі" (тут ідалі - у редакції, чинній на дату, зазначену в спірному договорі) договір оренди землі укладається в письмовій формі, а за статтею 18 цього Закону договір оренди набирає чинності після його державної реєстрації.

У разі ж якщо сторони такої згоди не досягли, такий договір є неукладеним, тобто таким, що не відбувся, а наведені в ньому умови не є такими, що регулюють спірні відносини.

Правочин, який не вчинено (договір, який не укладено), не може бути визнаний недійсним. Наслідки недійсності правочину також не застосовуються до правочину, який не вчинено.

Відповідно до статті 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним. Зазначена норма кореспондує частинам другій, третій статті 215 ЦК України, висвітлює різницю між нікчемним і оспорюваним правочином і не застосовується до правочинів, які не відбулися, бо є невчиненими.

Разом із тим Велика Палата Верховного Суду констатує, що у випадку оспорювання самого факту укладення правочину такий факт може бути спростований не шляхом подання окремого позову про недійсність правочину, а під час вирішення спору про захист права, яке позивач вважає порушеним, шляхом викладення відповідного висновку про неукладеність спірних договорів у мотивувальній частині судового рішення.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 червня 2020 року в справі № 145/2047/16-ц (провадження№ 14-499цс19 та у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 20 квітня 2022 року у справі № 454/148/20.

Тому, оскільки позивачка договір оренди земельної ділянки від 10.03.2016 р з СФГ "Манятин" не підписувала, то суд приходить до висновку, що такий договір є неукладеним.

Власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном (частина перша статті 317 ЦК України).

Згідно ч. 1 ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Загальними засадами державної реєстрації прав є, зокрема гарантування державою об`єктивності, достовірності та повноти відомостей про зареєстровані права на нерухоме майно та їх обтяження.

Договір оренди землі набирає чинності після його державної реєстрації (стаття 17 Закону України "Про оренду землі" в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).

Договір оренди земельної ділянки від 10 березня 2016 року зареєстрований державним реєстратором Славутської районної державної адміністрації Хмельницької області 02.06.2016, індексний номер 29875548, що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права (а.с.30-31).

Власником земельної ділянки із кадастровим номером 6823980700:02:013:0309 на час подання позову є ОСОБА_1 , про що свідчить наявний у матеріалах справи державний акт на право власності на земельну ділянку (а.с.28, 29).

Разом із тим, реєстрація неукладеного між сторонами договору оренди порушує права та законні інтереси позивачки на розпорядження власністю - земельною ділянкою площею 3,79 га (кадастровий номер 6823980700:02:013:0309), яка розташована на території Бачманівської сільської ради Славутського (Шепетівського) району Хмельницької області і призначена для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

У постанові Верховного Суду від 05 серпня 2020 року у справі № 125/702/17 (провадження № 61-48842св18) зазначено, що реєстрація неукладеного сторонами договору оренди порушує права та законні інтереси позивача на розпорядження власністю - земельною ділянкою. Отже, реєстрація права оренди за орендарем на спірну земельну ділянку, коли договір оренди орендодавець фактично не підписувала (правочин є неукладеним), не відповідає вимогам закону.

За таких обставин, реєстрація права оренди СФГ "Манятин" на підставі неукладеного договору оренди землі не відповідає вимогам закону.

За змістом статті 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Загальними засадами державної реєстрації прав є, зокрема гарантування державою об`єктивності, достовірності та повноти відомостей про зареєстровані права на нерухоме майно та їх обтяження.

Обраний судом спосіб захисту порушеного права має бути ефективним та забезпечити реальне відновлення порушеного права.

При цьому, обраний позивачем спосіб захисту шляхом скасування державної реєстрації є ефективним, а задоволення позову в цій частині забезпечить реальне відновлення порушеного права.

Вказана судова практика є сталою, що підтверджується постановами Верховного Суду від 10 листопада 2021 року у справі № 543/253/16-ц (провадження № 61-18491св20), від 03 листопада 2021 року у справі № 125/2053/18 (провадження № 61-18916св20), від 01 грудня 2021 року у справі № 656/239/18 (провадження № 61-1429св21), від 20 квітня 2022 року у справі № 454/148/20.

На підставі викладеного, обґрунтованими є доводи позовної заяви про наявність правових підстав для скасування рішення про проведену державну реєстрацію, зареєстрованого 02.06.2016 року державним реєстратором Славутської районної державної адміністрації Хмельницької області, щодо земельної ділянки площею 3,79 га (кадастровий номер 6823980700:02:013:0309), яка розташована на території Бачманівської сільської ради Славутського (Шепетівського) району Хмельницької області і призначена для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

У статті 11 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" визначено, що державний реєстратор самостійно приймає рішення за результатом розгляду заяв у сфері державної реєстрації прав. Втручання, крім випадків, передбачених цим Законом, будь-яких органів влади, їх посадових осіб, юридичних осіб, громадян та їх об? єднань у діяльність державного реєстратора під час проведення реєстраційних дій забороняється і тягне за собою відповідальність згідно із законом.

Відповідно до пунктів 1, 2, 3 частини третьої статті 26 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень"(у редакції, чинній із 16 січня 2020 року) відомості про речові права, обтяження речових прав, внесені до Державного реєстру прав, не підлягають скасуванню та/або вилученню. У разі скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на підставі судового рішення чи у випадку, передбаченому підпунктом "а" пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону, а також у разі визнання на підставі судового рішення недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав, державний реєстратор чи посадова особа Міністерства юстиції України (у випадку, передбаченому підпунктом "а" пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону) проводить державну реєстрацію набуття, зміни чи припинення речових прав відповідно до цього Закону. Ухвалення судом рішення про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав, визнання недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, а також скасування державної реєстрації прав допускається виключно з одночасним визнанням, зміною чи припиненням цим рішенням речових прав, обтяжень речових прав, зареєстрованих відповідно до законодавства (за наявності таких прав).

Отже, у розумінні положень наведеної норми у чинній редакції на відміну від положень частини другої статті 26 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" у попередній редакції, яка передбачала такі способи судового захисту порушених прав як скасування записів про проведену державну реєстрацію прав та скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, наразі способами судового захисту порушених прав та інтересів особи є судове рішення про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав; судове рішення про визнання недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав; судове рішення про скасування державної реєстрації прав. При цьому, з метою ефективного захисту порушених прав законодавець уточнив, що ухвалення зазначених судових рішень обов`язково має супроводжуватися одночасним визнанням, зміною чи припиненням цим рішенням речових прав, обтяжень речових прав, зареєстрованих відповідно до законодавства (за наявності таких прав).

Викладене свідчить, що з 16 січня 2020 року такого способу захисту порушених речових прав як скасування запису про проведену державну реєстрацію права закон не передбачає.

Водночас у пункті 3 розділу ІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії рейдерству" унормовано, що судові рішення про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, про визнання недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, про скасування державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, що на момент набрання чинності цим Законом набрали законної сили та не виконані, виконуються в порядку, передбаченому Законом України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" до набрання чинності цим Законом.

Отже, за змістом цієї норми виконанню підлягають виключно судові рішення: 1) про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень; 2) про визнання недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень; 3) про скасування державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень.

Аналогічні правові висновки наведені у постановах Верховного Суду від 03 вересня 2020 року у справі № 914/1201/19, від 23 червня 2020 року у справах № 906/516/19, № 905/633/19, № 922/2589/19, від 30 червня 2020 року у справі № 922/3130/19, від 14 липня 2020 року у справі№ 910/8387/19, від 20 серпня 2020 року у справі № 916/2464/19, від 03 лютого 2021 року у справі № 278/3367/19-ц, провадження № 61-13586 св 20, від 20 квітня 2022 року у справі № 454/148/20.

Ураховуючи викладене, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення позовної вимоги та скасування оспорюваного рішення державного реєстратора про проведення державної реєстрації договору оренди земельної ділянки від 10.03.2016 р.

Відповідно до ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

Якщо особа, яка порушила право, одержала у зв`язку з цим доходи, то розмір упущеної вигоди, що має відшкодовуватися особі, право якої порушено, не може бути меншим від доходів, одержаних особою, яка порушила право.

На вимогу особи, якій завдано шкоди, та відповідно до обставин справи майнова шкода може бути відшкодована і в інший спосіб, зокрема, шкода, завдана майну, може відшкодовуватися в натурі (передання речі того ж роду та тієї ж якості, полагодження пошкодженої речі тощо), якщо інше не встановлено законом.

Позивачка визначила заподіяну їй шкоду у розмірі неодержавної орендної плати за безпідставне користування відповідачем належною їй земельною ділянкою за період з 2019 р по 2021 р включно.

Орендна плата за землю це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі (стаття 21 Закону України "Про оренду землі").

Сторони мають право за взаємною згодою визначити не лише розмір орендної плати, а і форму її виплати (як наприклад грошова або натуральна, що полягає у передачі частини сільськогосподарської продукції орендодавцю). Так, відповідно до вимог статті 22 Закону України "Про оренду землі" орендна плата справляється у грошовій формі.

Отже, розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди. Але відповідно до Податкового кодексу України такий розмір має бути не меншим, ніж мінімальна сума орендного платежу, встановлена законодавством з питань оренди землі.

Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди.

Мінімальний розмір орендної плати, визначений Указом Президента від 2 лютого 2002 року № 92/2002 "Про додаткові заходи щодо соціального захисту селян-власників земельних ділянок і земельних часток (паїв)", - не менше 3 відсотків визначеної відповідно до законодавства вартості земельної ділянки, земельної частки (паю).

Відповідно до пункту 288.5 статті 288 Податкового кодексу України розмір орендної плати не може перевищувати 12 відсотків нормативної грошової оцінки (за винятком випадку визначення орендаря на конкурентних засадах).

Нормативно грошова оцінка земельної ділянки кадастровий номер 6823980700:02:013:0309, площею 3,79 га, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва становить 56586,73 грн та не оспорюється відповідачем (а.с.32).

З наданого позивачкою розрахунку (а.с.5) вбачається, що розмір неотриманої орендної плати за один рік становить 6790 грн 05 коп .

Таким чином за період з 2019 по 2021 р упущена вигода позивачки становить 20370 грн 14 коп .

Враховуючи наведене, суд приходить до висновку про підставність та обгрунтованість позову, а тому його слід задовольнити.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України, судовий збір підлягає стягненню з відповідача на користь позивачки.

Керуючись ст. ст. 4-13, 17, 18, 141, 263, 265, 273 ЦПК України, ст.ст. 22, 202, 203, 205, 207, 215, 391, 627, 638 ЦК України, ст. ст. 90, 93 ЗК України, ст.ст. 1, 6, 13, 14, 15 Закону України «Про оренду землі», ст. 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», суд

в и р і ш и в:

Позов задовольнити.

Усунути перешкоди ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розпорядженні земельною ділянкою, розташованою на території Бачманівської сільської ради Славутського району, кадастровий номер 6823980700:02:013:0309, та скасувати рішення державного реєстратора Славутської районної державної адміністрації Хмельницької області про державну реєстрацію іншого речового права, індексний номер 29875548 від 02.06.2016 р.

Стягнути з Селянського фермерського господарства "Манятин" (код ЄДРПОУ 03728860) на користь ОСОБА_1 20370 грн 14 коп та 1816 грн 00 коп сплаченого судового збору.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Хмельницького апеляційного суду.

Протягом десяти днів з дня проголошення буде виготовлений повний текст рішення.

Сторони можуть отримати інформацію щодо даної справи за веб-адресою сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України за посиланням https://sl.km.court.gov.ua/sud2214/.

Головуючий суддя Зеленська В. І.