П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
У Х В А Л А
11 серпня 2022 р.м.ОдесаСправа № 420/27059/21
Суддя-доповідач П`ятого апеляційного адміністративного суду Коваль М.П., розглянувши питання про залишення без руху апеляційної скарги адвоката Полубок Наталії Анатоліївни в інтересах Великодальницької сільської ради Біляївського району Одеської області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 04 квітня 2022 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Великодальницької сільської ради Біляївського району Одеської області про визнання протиправним та скасування рішень від 20.08.2021 року № 315-VIII та від 07.10.2021 року № 357-VIII,-
В С Т А Н О В И В:
До П`ятого апеляційного адміністративного суду надійшла апеляційна скарга адвоката Полубок Наталії Анатоліївни в інтересах Великодальницької сільської ради Біляївського району Одеської області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 04 квітня 2022 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Великодальницької сільської ради Біляївського району Одеської області про визнання протиправним та скасування рішень від 20.08.2021 року № 315-VIII та від 07.10.2021 року № 357-VIII.
Ознайомившись з даною апеляційною скаргою, вважаю, що вона не відповідає вимогам ст. 296 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України), у зв`язку з чим така скарга підлягає залишенню без руху, з наступних підстав.
Відповідно до ч. 5 статті 296 КАС України до апеляційної скарги додається документ про сплату судового збору.
Відповідно до ч.1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» (далі - Закон № 3674-VI), судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Підпунктом 2 п.3 ч.2 ст.4 Закону № 3674-VI встановлено, що за подання до адміністративного суду апеляційної скарги на рішення суду встановлюється ставка судового збору у розмірі 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги, але не більше 15 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб
За правилами пп. 1 п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону №3674-VI, у редакції станом на момент подання позову, ставка судового збору за подання до адміністративного суду позову немайнового характеру, який подано фізичною особою була встановлена на рівні 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Таким чином, ставка судового збору за подання апеляційної скарги в даному випадку становить 908,00 грн. х 150% = 1362,00 грн.
Апелянтом під час звернення до суду з апеляційною скаргою, в порушення приписів ч. 5 ст. 296 КАС України, не було додано документ про сплату судового збору.
Виявлені недоліки мають бути усунені шляхом надання до П`ятого апеляційного адміністративного суду доказів сплати судового збору в повному обсязі у розмірі 1362,00 грн. за подання апеляційної скарги на рахунок № UA678999980313101206081015758, отримувач коштів - ГУК в Од.обл./Приморський р-н/22030101 (ЄДРПОУ 37607526), банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), код банку отримувача (МФО) 899998, код класифікації доходів бюджету 22030101, призначення платежу *;101;
Одночасно апелянт просить суд відстрочити сплату судового збору. В обґрунтування зазначеного клопотання апелянт посилається на те, що в умовах воєнного стану обмежені витрати щодо напрямків фінансування та відсутня можливість сплати судового збору, посилаючись зокрема на положення Порядку виконання повноважень Державною казначейською службою в особливому режимі в умовах воєнного стану, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 09.06.2021 №590.
Відповідно до ч.1 ст.133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Згідно з ч.2 ст.132 КАС України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначаються Законом № 3674-VI.
Відповідно до ч.1 ст.8 Закону № 3674-VI, враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.
З урахуванням вимог КАС України, Закону № 3674-VI, умовою відстрочення або розстрочення сплати судового збору є незадовільний майновий стан сторони.
Водночас, обмежене фінансування органу державної влади, та тривалість процедури погодження та проведення виплати судового збору не може бути самостійною підставою для відстрочення сплати судового збору. Крім того, сам лише факт запровадження воєнного стану не може бути підставою для безумовного відстрочення, розстрочення чи звільнення від сплати судового збору у всіх абсолютно випадках.
При цьому, вичерпний перелік умов, згідно вимог ст. 133 КАС України та ст. 8 Закону України «Про судовий збір», не містить таких підстав для відстрочення сплати судового збору, як відсутність можливості сплати судового збору суб`єктом владних повноважень у зв`язку з відсутністю коштів. Жодних доказів наведених апелянтом в обґрунтування клопотання про відстрочення сплати судового збору обставин до суду не надано.
Крім того, суд зауважує, що підпунктом 2 пункту 19 Порядку виконання повноважень Державною казначейською службою в особливому режимі в умовах воєнного стану встановлено черговість здійснення Казначейством та органами Казначейства платежів за дорученнями клієнтів з урахуванням ресурсної забезпеченості єдиного казначейського рахунка, однак не передбачено заборону або обмеження щодо проведення платежів зі сплати судового збору. Норми Закону № 3674-VI мають вищу юридичну силу, ніж норми вказаного підзаконного нормативно-правового акту.
Згідно з позицією, сформованою, зокрема, у постанові Верховного Суду від 23 січня 2019 року № 215/3831/16-а (2-а/215/128/16), звільнення від сплати судового збору (відстрочення, розстрочення його сплати або зменшення його розміру) з підстав, передбачених статтею 133 КАС України та статтею 8 Закону України «Про судовий збір», є прерогативою суду, який вирішує питання відкриття провадження (прийняття заяви, скарги тощо). Зазначені норми є диспозитивними і встановлюють не обов`язок, а повноваження суду на власний розсуд звільнити особу від сплати судового збору (відстрочити, розстрочити його сплату або зменшити його розмір).
Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 19.06.2001 у справі «CASE OF KREUZ v. POLAND», заява № 28249/95, «право на суд» не є абсолютним, воно може обмежуватися державою різноманітними засобами, в тому числі фінансовими.
За викладених обставин, враховуючи, що апелянтом не обґрунтовано підстави для відстрочення апелянту сплати судового збору згідно вимог ст. 133 КАС України та ст. 8 Закону України «Про судовий збір», заявлене скаржником клопотання про відстрочення сплати судового збору за подання даної апеляційної скарги задоволенню не підлягає.
Відповідно до п.6 ч. 2 статті 296 КАС України, в апеляційній скарзі зазначається обґрунтування вимог особи, яка подала апеляційну скаргу, із зазначенням того, у чому полягає неправильність чи неповнота дослідження доказів і встановлення обставин у справі та (або) застосування норм права.
Водночас, зі змісту прохальної частини апеляційної скарги вбачається, що апелянт просить суд зокрема скасувати додаткове рішення Одеського окружного адміністративного суду від 03 травня 2022 року, проте у тексті апеляційної скарги апелянтом взагалі не обґрунтовано, у чому полягає неправильність чи неповнота дослідження доказів і встановлення обставин у справі та (або) застосування норм права.
Враховуючи викладене, у разі незгоди апелянта із додатковим рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 03 травня 2022 року, апелянту необхідно надати до суду окрему апеляційну скаргу із зазначенням, у чому полягає неправильність чи неповнота дослідження доказів і встановлення обставин у справі та (або) застосування норм права судом першої інстанції.
Згідно вимог ч.4 ст. 296 КАС України, якщо в апеляційній скарзі наводяться нові докази, які не були надані суду першої інстанції, то у ній зазначається причина, з якої ці докази не були надані.
Так, як вбачається з матеріалів скарги та відомостей комп`ютерної програми «Діловодство спеціалізованого суду», апелянтом до апеляційної скарги було додано ряд документів, які до суду першої інстанції не надавались. Водночас, в апеляційній скарзі причини, з якої ці докази не були надані до суду першої інстанції, не зазначені. Враховуючи викладене, апелянту необхідно зазначити причини ненадання зазначених доказів до суду першої інстанції.
Крім того, апелянтом було пропущено строк апеляційного оскарження рішення Одеського окружного адміністративного суду від 04 квітня 2022 року. В апеляційній скарзі апелянтом заявлено клопотання про поновлення строку апеляційного оскарження, яку обґрунтовано тим, що оскаржуване рішення апелянтом отримане 10 серпня 2022 року.
Водночас, згідно вимог ст. 297 КАС України, апеляційна скарга була направлена апелянтом безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
11 серпня 2022 року на адресу Одеського окружного адміністративного суду було направлено запит з проханням терміново направити справу №420/27059/21.
З огляду на викладене, оскільки вирішення заяви апелянта про поновлення строку апеляційного оскарження потребує безпосереднього дослідження судом матеріалів справи 420/27059/21, вказане питання буде вирішено судом апеляційної інстанції після отримання справи з суду першої інстанції.
Частиною 2 статті 298 КАС України встановлено, що до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.
Згідно вимог ч.ч. 1, 2 ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Пунктом 1 частини 4 статті 169 КАС України визначено, що позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
На підставі викладеного та керуючись статтями ст. ст. 8, 132, 133,169, 243, 248, 298, 325, 328 КАС України суддя,-
У Х В А Л И В:
У задоволенні клопотання адвоката Полубок Наталії Анатоліївни в інтересах Великодальницької сільської ради Біляївського району Одеської області про відстрочення сплати судового збору відмовити.
Апеляційну скаргу адвоката Полубок Наталії Анатоліївни в інтересах Великодальницької сільської ради Біляївського району Одеської області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 04 квітня 2022 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Великодальницької сільської ради Біляївського району Одеської області про визнання протиправним та скасування рішень від 20.08.2021 року № 315-VIII та від 07.10.2021 року № 357-VIII залишити без руху.
Надати апелянту строк протягом десяти днів з моменту отримання копії ухвали про залишення апеляційної скарги без руху для усунення недоліків апеляційної скарги шляхом направлення на адресу П`ятого апеляційного адміністративного суду: доказів сплати судового збору у розмірі 1362,00 грн., відомостей, передбачених вимогами ч.4 ст. 296 КАС України, а також окремої апеляційної скарги на додаткове рішення Одеського окружного адміністративного суду від 03 травня 2022 року із копіями відповідно до кількості сторін.
Роз`яснити апелянту, що у разі не усунення зазначених недоліків апеляційної скарги, відповідно до ст. 169 КАС України, скарга буде повернута скаржнику.
Ухвала набирає законної сили з моменту підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач: М.П. Коваль
Суд | П'ятий апеляційний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 10.08.2022 |
Оприлюднено | 15.08.2022 |
Номер документу | 105689693 |
Судочинство | Адміністративне |
Категорія | Справи з приводу регулюванню містобудівної діяльності та землекористування, зокрема у сфері землеустрою; державної експертизи землевпорядної документації; регулювання земельних відносин, з них |
Адміністративне
П'ятий апеляційний адміністративний суд
Коваль М.П.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні